Закономірності художнього проектування виробничих приміщень і обладнання


НазваЗакономірності художнього проектування виробничих приміщень і обладнання
Сторінка1/10
Дата09.04.2013
Розмір1.27 Mb.
ТипЗакон
bibl.com.ua > Біологія > Закон
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
1.Предмет і завдання дисципліни «Охорона праці», взаємозв’язок з іншими дисциплінами. Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці” – говорить ст.1 Закону України “Про охорону праці” З цього визначення випливає, що охорона праці – поняття інтегральне, яке включає в себе знання різних напрямів науки і техніки, а саме:інженерних наук;наук про суспільство;гуманітарних наук;наук про людину;природничих наук.

Для визначення на науковій основі методів і шляхів поліпшення та оздоровлення умов праці на виробництві, забезпечення правильного ритму праці, режиму праці і відпочинку, необхідно враховувати вимоги психології й фізіології праці людини (вивчення працездатності людини, пов’язаної з втомою, нервовою напругою, монотонністю праці). Технічна естетика вивчає закономірності художнього проектування виробничих приміщень і обладнання.
Охорона праці працюючих в умовах інтенсивного переозброєння виробництва на базі комплексної автоматизації і механізації може бути забезпечена лише при всебічному врахуванні можливостей людини в трудовому процесі. В правильному розв’язанні цих завдань істотну роль відіграє ергономіка. Ергономіка вивчає проблеми оптимального розподілу й узгодження функцій між людиною і машиною, формує оптимальні вимоги до засобів та умов діяльності, розробляє методи їх урахування при створенні й експлуатації техніки, що управляється та обслуговується людиною. Раціональне поєднання можливостей людини і характеристик машини та відповідний розподіл функцій усередині системи істотно підвищують її ефективність і зумовлюють оптимальне використання людиною технічних засобів згідно з їх призначенням.
Взаємодія людини і техніки в системі виробництва (система «людина — машина — виробниче середовище») має розглядатися під час проектування і створення безпечних умов праці, вирішення завдань оптимізації. Це і є предметом ергономіки. В період широкого застосування нової техніки в усіх галузях народного господарства проблема оптимізації взаємовідносин людини з машиною і виробничим середовищем стала однією з головних. Основним завданням охорони праці є гуманізація праці, під якою розуміють профілактику перевтоми, професійних захворювань, запобігання виробничому травматизму, підвищення змістовності праці, створювання умов для всебічного розвитку особистості. Завданнями охорони праці є також:
знаходження оптимальних співвідношень між різними факторами виробничого середовища;
впровадження норм гранично допустимих рівнів виробничих факторів, визначення ступеня шкідливості і небезпеки праці;
розробка та планування заходів щодо поліпшення умов праці;
забезпечення безпеки виконання робіт працівниками;
впровадження технічних засобів і заходів щодо боротьби з травматизмом і профзахворюваннями;
розробка методів оцінки соціальної та економічної ефективності заходів з удосконалення умов і охорони праці.

2.Визначення поняття: «умови праці», «виробниче середовище», «шкідливий та небезпечний фактор виробничого середовища», «напруженість праці», «важкість праці», «інтенсивність праці», «карта праці». Умови праці — це умови, які складаються в процесі праці людини — головної продуктивної сили суспільства. Виробниче середовище – сукупність фізичних, хімічних, біологічних, соціальних факторів, що діють на людину в процесі трудової діяльності. Шкідливий виробничий фактор1 — фактор середовища і трудового процесу, вплив якого на працівника за певних умов (інтенсивність, тривалість та ін.) може викликати професійне захворювання, тимчасове або стійке зниження працездатності, підвищити частоту соматичних і інфекційних захворювань, призвести до порушення здоров’я нащадків Небезпечний виробничий фактор — виробничий фактор, дія якого на працівника за певних умов призводить до травми чи раптового погір­шення здоров’я. Напруженість праці— характеристика трудового процесу, що відображає навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуття, емоційну сферу працівника. Важкість праці — характеристика трудового процесу, що відоб­ражає переважно навантаження на опорно-руховий апарат і функціональ­ні системи організму (серцево-судинну, дихальну та ін.), що забезпечують його діяльність. Важкість праці характеризується фізичним динамічним навантаженням, масою вантажу, що піднімається і переміщується, загальним числом стереотипних робочих рухів, розміром ста­тичного навантаження, робочою позою, ступенем нахилу корпусу, переміщенням у просторі. Інтенсивність праці характеризує ступінь напруженості праці за одиницю часу і вимірюється кількістю витраченої енергії людини. Чим вищий рівень інтенсивності праці, тим більша її продуктивність. Максимальний рівень інтенсивності визначається фізіологічними й психічними можливостями людського організму. Карта праці — документ, в якому вміщуються кількісні та якісні характеристики факторів виробничого середовища і трудового процесу, гігієнічна оцінка умов праці, рекомендації щодо їх поліпшення, запропоновані пільги та компенсації.
3.Класифікація факторів, які впливають на умови праці.

На формування умов праці впливає багато факторівосновними з яких є соціально-економічні, техніко-організаційні та природні. Соціально-економічні фактори визначають характер умов праці. Серед них виділяються підгрупи:нормативно-правові (законодавство про працю, стандарти, санітарні та інші норми і правила, а також форми адміністративного й громадського контролю за їх виконанням);економічні (матеріальне та економічне стимулювання; моральне заохочення, система пільг і компенсацій за несприятливі умови праці);соціально-психологічні (психологічний клімат у колективі, умови оглядів, конкурсів; проведення «днів охорони праці»);суспільно-політичні (форми руху працюючих за створення сприятливих умов праці, винахідництво і раціоналізація).

Техніко-організаційні фактори впливають на формування умов праці на робочих місцях, ділянках, у цехах. Серед них виділяються такі підгрупи:предмети праці та продукти праці технологічні процеси;засоби праці;організаційні форми виробництва, праці та управління.

Дія природних факторів не тільки зумовлена особливостями природного середовища, а й передбачає додаткові вимоги до устаткування, технологій, організації виробництва і праці. Серед них виділяються такі підгрупи:географічні (кліматичні зони);біологічні (особливості рослинного та тваринного світу в сільському господарстві);геологічні (характер добування корисних копалин).Умови праці: санітарно-гігієнічні,психофізіологічні естетичні,соціально-психологічні технічні.

Вплив умов праці: на здоров’я та працездатність людини, на ставлення до праці,і задоволеність працею на ефективність праці та інші економічні показники на рівень життя і розвиток людини

Класифікація факторів формування умов праці, елементи умов праці
та напрямки впливу умов праці на працівника


Усі вказані фактори впливають на формування умов праці одночасно та у нерозривній єдності, зумовлюючи поряд з іншими параметрами виробниче середовище.Класифікація факторів, які впливають на формування умов праці, допомагає на рівні галузі, об’єднання окремого виробництва:формувати та поліпшувати умови праці, аналізувати їх стан;планувати заходи щодо полегшення умов праці;розробляти проекти устаткування, споруджень, технологіч­них проектів, спрямованих на поліпшення умов праці;зосереджувати (фінансові, матеріальні, трудові) ресурси на полегшення умов праці;прогнозувати зміни в умовах праці у зв’язку зі змінами тех­нології, устаткування, впровадженням нових матеріалів та технологій.
4.Призначення та зміст гігієнічної класифікації умов праці. Характеристика класів умов праці.

Згідно з гігієнічною класифікацією праці умови праці поділяються на чотири класи2:І клас — оптимальні умови — такі умови, в яких не лише зберігається здоров’я працюючих, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності. ІІ клас — допустимі умови — характеризуються такими рівнями факторів виробничого і трудового процесу, які не перевищують установлених гігієнічних нормативів, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламен­тованого відпочинку або до початку наступної зміни й не чинять несприятливого впливу на стан здоров’я працюючих та їх потомство в найближчому і віддаленому періодах.ІІІ клас — шкідливі умови — характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та(або) його потомство. Шкідливі умови за показниками перевищення гігієнічних нормативів та вираженості мож­ливих змін в організмі працюючих поділяються на чотири ступеня:

1-й ступінь — умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, що, як правило, викликають функціональні зміни, які виходять за межі фізіологічних коливань та збільшують ризик погіршення здоров’я;2-й ступінь —які здатні викликати стійкі функціональні порушення, призводять переважно до зростання виробничо зумовленої захворюваності, виникнення окремих ознак або легких форм патології (як правило, без втрати професійної працездатності);3-й ступінь —що призводять, крім зростання виробничо зумовленої захворюваності, до розвитку професійних захворювань, як правило, легкого та середнього ступенів важкості (із втратою працездатності в період трудової діяльності);4-й ступінь —які здатні призводити до значного зростання хронічної патології та рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, а також до розвитку важких форм професійних захворювань із втратою загальної працездатності.IV клас — небезпечні (екстремальні) умови — характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, вплив яких протягом робочої зміни (або її частин) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень.Гігієнічна класифікація праці використовується для:роботодавців усіх організаційно-правових форм та форм власності;працівників з метою одержання повної інформації про умови праці на своїх робочих місцях;установ, що виконують контроль за дотриманням санітар­них норм і правил, гігієнічнихнормативівнаробочих установ, які здійснюють медичне обслуговування працюючих;органів соціального і медичного страхування.


5.Гігієнічне нормування умов праці.

Згідно з гігієнічною класифікацією праці умови праці поділяються на чотири класи3:

І клас — оптимальні умови, ІІ клас — допустимі умови, ІІІ клас — шкідливі умови(Шкідливі умови за показниками перевищення гігієнічних нормативів та вираженості мож­ливих змін в організмі працюючих поділяються на чотири ступеня) IV клас — небезпечні (екстремальні) умови .

6.Призначення та зміст атестації робочих місць.Атестація робочих місць за умовами праці — це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров’я і працездатність працівників у процесі трудової діяль­ності. Періодичність такої атестації встановлюється підприємством у колективному договорі, але не рідше одногоразуза5 років. Атестація робочих місць передбачає:комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці, відповідність їх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам;виявлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці;санітарно-гігієнічне дослідження чинників виробничого середовища, визначення ступеня важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці;встановлення ступеня шкідливості і небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією;обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими) умовами праці;визначення (підтвердження) права працівників на пільги;аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.Після проведення атестації за даними лабораторно-інстру­ментальних досліджень комісія складає Карту умов праці на кожне робоче місце, яка включає оцінку факторів виробничого середовища і трудового процесу, гігієнічну оцінку умов праці, оцінку технічного та організаційного рівня. Ця Карта містить оцінку наступних факторів виробничого і трудового процесу:шкідливих хімічних речовин відІдоIVкласунебезпекивключно;пилу;вібрації;шуму;інфразвуку;ультразвуку;неіонізуючого випромінювання різних діапазонів;мікроклімату у приміщенні (температури повітря, швидкості руху повітря, відносної вологості, інфрачервоного випромінювання);температури зовнішнього повітря влітку та взимку;атмосферного тиску;біологічних факторів (мікроорганізмів, білкових препаратів, природних компонентів організму від І до ІV класу небезпеки включно);важкості праці (динамічної роботи, статистичного навантаження);робочої пози;напруженості праці (уваги, напруженості аналізаторних функцій, емоційної та інтелектуальної напруженості, одноманітності);змінності.За результатами атестації складаються переліки:робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільги і компенсації, передбачені законодавством;робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, на яких пропонується встановити пільги і компенсації за рахунок підприємства;робочих місць з несприятливими умовами праці, на яких необхідно вжити першочергові заходи щодо їх поліпшення.

7.Основне завдання аналізу ризику шкідливих умов праці.

8.Класифікація шкідливих виробничих факторів.

Шкідливі виробничі фактори за характером впливу поділяються на

Хімічні (Токсичні речовини, пил, пара, газ)

Фізичні (Параметри повітря у приміщенні (температура, вологість, швид¬кість руху повітря) Вібрація, Шум, Нетоксичний пил, газ, пара, Різні види

випромінювань, Освітленість)

Біологічні (Мікроорганізми, бактерії,інфекції).

Психофізичні (Фізичні та нервово-психічні перевантаження, монотонність праці, емоційне перевантаження).

Залежно від характеру походження виробничі шкідливості поділяються на три групи:шкідливості, пов’язані з трудовим процесом. Вони зумовлені нераціональною організацією праці (надмірним напруженням нервової системи, напругою органів зору, слуху, великою інтенсивністю праці тощо);шкідливості, пов’язані з виробничим процесом. Вони створюються за рахунок технічних недоліків виробничого устаткування (промислового пилу, шуму, вібрації, шкідливих хімічних речовин, випромінювання). Майже всі вони нормуються шляхом установлення стандартів, санітарних норм і кількісно оцінюються;шкідливості, пов’язані із зовнішніми обставинами праці і виробництва. Вони зумовлені недоліками загальносанітарних умов на робочому місці (нераціональним опаленням виробничих приміщень та ін.).Наслідком дії виробничих шкідливостей можуть бути:професійні захворювання;посилення захворювання, яке вже має працівник та зниження опірності його організму відносно зовнішніх чинників, що зумовлюють підвищення загальної захворюваності;зниження працездатності та продуктивності праці.
9.Виробничий шум: джерела, нормування, вплив на працюючого, заходи щодо зниження шуму.

Одним з найшкідливіших факторів, притаманних нашій цивілізації, є шум. Виробничий шум — це хаотична сукупність різних за силою і частотою звуків, що виникають у повітряному середовищі і безпосередньо впливають на працездатність.Джерелами шуму є: всі види транспорту, насоси, промислові об’єкти, пневматичні та електричні інструменти, верстати, будівельна техніка тощо. З шумом пов’язані деякі технологічні процеси — клепання, карбування, обрубка, вибивка лиття, штамповка, робота на ткацьких верстатах, випробування авіадвигунів тощо.В останні роки шум став одним з небезпечних факторів зовнішнього середовища на виробництві. Це пов’язано з підвищенням потужності та продуктивності машин, їх повсюдним застосуванням на всіх ділянках і сферах виробництва. Вимірювання шуму на робочих місцях здійснюється шумовимірювачами та аналізаторами спектра шуму. Класи умов праці залежно від рівня шуму поділяються на допустимі, які відповідають ГДР згідно з Державними санітарними нормами ДСН 3.3.6 037-99, шкідливі та небезпечні. Проте тривалий шум впливає не лише на слух. Він робить людину нервовою, погіршує її самопочуття, знижує працездатність та швидкість руху, сповільнює розумовий процес. Усе це може спричинити аварію на виробництві.Шум впливає на систему травлення і кровообігу, серцево-судинну систему. Найефективніший засіб боротьби із шумом — зниження його в джерелі створення. У першу чергу необхідно замінювати устаткування ударної дії на устаткування безударної дії. Так, ефективними є заміна клепання клепальними молотками на гідравлічне клепання чи зварювання, застосування прокладок великим внутрішнім тертям (гуми), поглинаючих коливальну енергію.Зниження шуму можна досягти шляхом заміни металу іншими матеріалами — пресованим текстолітом, капроном та різними пластмасами. Боротьба із шумом тертя в джерелі його створення здійснюється головним чином за допомогою змащувальних матеріалів (наприклад, машинного масла при різанні та шліфуванні металу). Своєчасне змазування не тільки забезпечує безшумну роботу устаткування, а й зменшує зношення деталей, підвищує їх довговічність.Важливе профілактичне значення мають організаційно-техніч­ні заходи, такі як своєчасний ремонт, догляд та відповідне зберігання ручного механізованого інструмента. Для цього рекомендується використовувати місцеву та загальну звукоізоляцію, шумовловлюючі екрани, поглинаючі фільтри, глушителі шуму. Загальна звукоізоляція досягається створенням загорож (стін, стель) із звукопоглинаючих матеріалів (цеглини, бетону, залізобетону). Місцева звукоізоляція здійснюється у вигляді боксів, де розміщують окремий агрегат чи технологічну лінію. Застосовуються також різні конструкції звукоізолюючих кабін з цегли, бетону та інших будівельних матеріалів, завдяки яким можна забезпечити практично будь-яке необхідне зниження шуму.Важливу роль у боротьбі з шумом відіграють архітектурно-будівельні і планувальні рішення при проектуванні та будівництві промислових споруд. Одним з важливих профілактичних засобів попередження стомлення при дії шуму є чергування періодів роботи і відпочинку. Відпочинок знижує негативний вплив шуму на працездатність лише в тому випадку, якщо його тривалість та кількість відповідають умовам, в яких відбувається найефективніше віднов­лення нервових центрів. Захист від високочастотного шуму забезпечують засоби індивідуального захисту (навушники, заглушки для вух та ін.).
10Ультразвук і інфразвук: сфера застосування, вплив на працюючого, заходи захисту.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

Закономірності прояву та вплив на людину шкідливих та небезпечних...
Дисципліна “Основи охорони праці” виявляє і вивчає виробничі небезпечні і шкідливі фактори та розробляє засоби їх відвертання або...
Обмеженість виробничих ресурсів і проблема вибору. Закономірності...
Після закінчення коледжу Олег Білик може піти працювати оператором персонального
Формування високих естетичних вподобань на інтегрованих уроках з української мови та літератури
Методологічною засадою естетичного виховання є етика – наука про загальні закономірності художнього освоєння дійсності людиною
План-конспект уроку з Охорони праці. Тема: «Класифікація виробничих приміщень з електробезпеки»
Мета: навчити учнів дотримуватися правила безпечної поведінки при ураженні електричним струмом, засвоєння учнями знань про величини...
Принципи комп’ютерного проектування та моделювання РЕС
Вміти виконувати основні технологічні операції проектування та моделювання. Розуміти роль проектування та моделювання в електронній...
Уроку. Стадії дизайну об'єктів технологічної діяльності
Формування вмінь здійснювати у певній послідовності ху- дожньо-конструкторський аналіз об'єктів проектування. Розвивати критичне...
Тема диплому
Гігієнічні вимоги до органі-зації робочого простору: вимоги до приміщень, до організації та обладнання робочих місць з ПК
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА з дисципліни "Основи комп’ютерного проектування та моделювання РЕЗ"
Предметом дисципліни є комп'ютерне проектування та моделювання з застосуванням сучасних пакетів прикладних програм для автоматизованого...
Питання до заліку з суд бухгалтерії
Облік надходження виробничих запасів і розрахунків з постачальниками і підрядниками 25. Облік витрат виробничих запасів і контроль...
1. Визначення та аналіз проблеми, яку пропонується розв’язати шляхом державного регулювання
Бердянської міської ради „Про затвердження Порядку проведення переобладнання і перепланування житлових та нежитлових приміщень у...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка