Заняття №23

“Затверджено”

Завідувач кафедри

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

1. 
   Актуальність теми:
   

2. 
   Конкретні цілі:
   

3. 
   Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
   

4. 
   Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
   

• 
  Загальна гнійна інфекція (сепсис): визначення поняття, етіологія та патогенез;
  
• 
  Визначення понять бактеріемія, синдром системної запальної реакції, тяжкий сепсис, септичний шок, синдром полі органної дисфункції;
  
• 
  Основні патанатомічні та патофізіологічні зміни в організмі хворого на сепсис;
  
• 
  Принципи класифікації сепсису: за походженням, локалізацією, мікробним збудником, фазами розвитку, клінічним перебігом та реакцією організму;
  
• 
  Клінічна картина загальної гнійної інфекції: загальні та місцеві прояви;
  
• 
  Принципи комплексного лікування хворих на сепсис;
  
• 
  Сучасні методи інтенсивної терапії сепсису;
  

• 
  Загальний огляд хворого
  
• 
  Оцінка стану первинного вогнища
  
• 
  Формування діагностичного алгоритму
  

• 
  Вимірювання температури тіла;
  
• 
  Вимірювання артеріального тиску;
  
• 
  Вимірювання центрального венозного тиску;
  
• 
  Підібрати інструменти для катетеризації центральної вени;
  
• 
  Догляд за підключичним катетером;
  
• 
  Взяття біологічного матеріалу для бактеріологічного дослідження;
  
• 
  Здійснення посіву матеріалу на живильні середовища;
  
• 
  Виконання деяких етапів хірургічної обробки первинного вогнища;
  
• 
  інтерпретація та обґрунтування лабораторно-інструментальних даних хворого на сепсис.
  

5. 
   Зміст теми:
   

1. 
   Неправильна хірургічна тактика та неадекватний об’єм хірургічного втручання;
   
2. 
   Неправильний вибір об’єму та компонентів антибактеріальної, дезінтоксикаційної та симптоматичної терапії;
   
3. 
   Знижена або спотворена імунореактивність макроорганізму;
   
4. 
   Наявність тяжкої супутньої патології (цукровий діабет, аліментарна дистрофія та ін.);
   
5. 
   Широке розповсюдження антибіотикорезистентних штамів мікроорганізмів;
   
6. 
   Зміна етіологічної структури збудників гнійної хірургічної інфекції.
   

• 
  Мікробіологічним – видом, вірулентністю, кількістю та тривалістю впливу бактерій;
  
• 
  Вогнищем інфекції – областю, характером та об’ємом розпаду тканин, станом кровообігу у вогнищі;
  
• 
  Реактивністю організму.
  

• 
  Тромбофлебіти
  
• 
  Розпад тканин
  
• 
  Множинні крововиливи
  
• 
  Наявність абсцесів у тканинах та органах
  
• 
  Дегенеративно-дистрофічні зміни внутрішніх органів
  

1. 
   За походженням:
   

• 
  Первинний (криптогенний) – виникає при наявності “дрімаючого” вогнища в організмі
  
• 
  Вторинний – розвивається на фоні існуючого в організмі гнійного вогнища;
  

2. 
   За локалізацією:
   
   • 
     Хірургічний
     
   • 
     Акушерсько-гінекологічний
     
   • 
     Урологічний
     
   • 
     Отогенний
     
   • 
     Одонтогенний та ін.
     

3. 
   За мікробним збудником:
   

• 
  Грампозитивний (стафілококовий, стрептококовий та ін.)
  
• 
  Грамнегативний (колі бацилярний, гнійний та ін.)
  
• 
  Клостридіальний
  

4. 
   За фазами розвитку:
   

• 
  Початкова фаза (токсемія)
  
• 
  Септицемія
  
• 
  Септикопіємія
  

5. 
   За клінічним перебігом:
   

• 
  Блискавичний
  
• 
  Гострий
  
• 
  Септичний шок
  
• 
  Підгострий
  
• 
  Хронічний
  

6. 
   За реакцією організму:
   

• 
  Гіперергічний
  
• 
  Нормергічний
  
• 
  Гіпоергічний