|
§ 6. Юридична відповідальність за порушення законодавства про використання та охорону об'єктів тваринного світу
Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони і відтворення тваринного світу та її види передбачені ст. 63 Закону «Про тваринний світ». Відповідальність за порушення фауністичного законодавства •» один із видів юридичної відповідальності. Порушення законодавства в галузі охррони і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову, кримінальну чи дисциплінарну відповідальність відповідно до законодавства-
Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в: порушенні встановленого законодавством порядку надання об'єктів тваринного світу в користування; порушенні правил використання об'єктів тваринного світу; незаконному вилученні об'єктів тваринного світу з природного середовища; перевищенні лімітів і порушенні інших встановлених законодавством вимог використання об'єктів тваринного світу; невиконанні вимог державної екологічної експертизи; порушенні встановлених законодавством вимог щодо охорони середовища існування, умов розмноження і шляхів міграції тварин, самовільному випалюванні сухої рослинності або її залишків; порушенні правил зберігання, транспортування, застосування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив та інших речовин (препаратів); порушенні правил створення, поповнення, зберігання, використання та державного обліку зоологічних колекцій, торгівлі ними, а також установленого законодавством порядку їх пересилання, ввезення в Україну і вивезення за її митну територію; самовільному або з порушенням установленого законодавством порядку переселенні, акліматизації Та схрещуванні тварин, а також виведенні і використанні генетично змінених організмів; жорстокому поводженні з тваринами; приховуванні та перекрученні інформації про стан і чисельність об'єктів тваринного світу та їх використання; невжитті заходів щодо запобігання загибелі тварин, погіршенню середовища їх існування та ліквідації негативного впливу на тваринний світ; порушенні порядку придбання, реалізації, пересилання і вивезення за межі України, ввезення на їїтериторію диких тварин та інших об'єктів тваринного світу; невиконанні встановлених законодавством вимог щодо охорони видів тварин, занесених до Червоної книги України або до переліків видів тварин, що підлягають особливій охороні; невиконанні законних розпоряджень посадових осіб органів, що здійснюють державний контроль та управління у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
Кримінальна відповідальність у галузі порушення законодавства про охорону, використання та відтворення тваринного світу передбачена нормами Кримінального кодексу. До них відносяться: ст. 243 - забруднення моря; ст. 244- порушення законодавства про континентальний шельф України; ч. 2 ст. 245 - знищення або пошкодження лісових масивів; ст. 248 - незаконне полювання; ст. 249 - незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом; ст. 250-проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів; ст. 251 - порушення ветеринарних правил; ст. 441 - екоцид.
До винних осіб застосовуються кримінальні штрафи у значних розмірах, обмеження або позбавлення волі на різні терміни. На практиці частіше за все застосовуються ст. ст. 248 та 249 Кримінального кодексу. Так, відповідно ч. 1 ст. 248 Кримінального кодексу, порушення правил полювання, якщо воно заподіяло істотну шкоду, а також незаконне полювання в заповідниках або на інших територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або полювання на звірів,
птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України, - караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста шістдесяти до двохсот сорока годин, або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів полювання та всього добутого.
За ч. 2 ст. 248 Кримінального кодексу ті самі дії, якщо вони вчинені службовою особою з використанням службового становища, або за попередньою змовою групою осіб, або способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу, або з використанням транспортних засобів, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією нормою, - караються штрафом від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією знарядь і засобів полювання та всього добутого. Істотною шкодою у цій нормі, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Кримінальним злочином, відповідно до ст. 249 Кримінального кодексу, є незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом. Так, незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду - карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого (ч. 1 ст. 249 ККУ), а ті самі діяння, якщо вони вчинені із застосуванням вибухових, отруйних речовин, електроструму або іншим способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу або особою, раніше судимою за такий злочин, - караються штрафом від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого (ч. 2 ст. 249 ККУ).
Адміністративна відповідальність за порушення законодавства в галузі використання і відтворення тваринного світу передбачена у чисельних нормах Кодексу України про адміністративні правопорушення. Підставою притягнення осіб до цього виду відповідальності є адміністративне правопорушення (проступок). Адміністративні правопорушення в цій галузі умовно можна поділити на такі групи: у галузі порушення права державної власності на тваринний світ; у галузі порушення правил використання об'єктів тваринного світу; у галузі встановленого порядку управлінської! підприємницької діяльності; у галузі охорони тваринного світу.
Адміністративна відповідальність регулюється нормами КУпАП, а саме: ст. 50 - порушення права державної власності на тваринний світ; 76 - знищення або пошкодження для лісу фауни; ст. 85 - порушення правил використання об'єкті» тваринного світу; ст. 851 - виготовлення і збут заборонених знарядь добування об'єктів тваринного або рослинного світу; порушення вимог щодо охорони середовища перебування і шляхів міграції, переселення, акліматизації та схрещування диких тварин; ст. 861 - експлуатація на водних об'єктах водозабірних споруд, не забезпечених рибозахисним обладнанням; ст. 87 - порушення вимог щодо охорони середовища перебування і шляхів міграції, переселення і акліматизації та схрещування диких тварин; ст. 88 - незаконне вивезення з України і ввезення на її територію об'єктів тваринного і рослинного світу; ст. 881 - порушення порядку придбання чи збуту об'єктів тваринного або рослинного світу, правил утримання диких тварин у неволі або в напіввільних умовах; ст. 882- порушення правил створення, поповнення, зберігання, використання або державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій та торгівлі ними; ст. 89 - жорстоке поводження з тваринами; ст. 90- порушення вимог щодо охорони видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України; ст. 912 - перевищення лімітів та нормативів використання природних ресурсів.
Суб'єктами адміністративних правопорушень можуть бути: громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства, які на момент учинення проступку досягли 16-річного віку. Не підлягають притягненню до адміністративної відповідальності особи, які діяли за умов крайньої необхідності. Основні види адміністративних стягнень - це штрафи, конфіскація незаконно добутих об'єктів тваринного світу, рушниць та інших знарядь і засобів учинення правопорушення, які є особистою власністю порушника, позбавлення права полювання на термін до трьох років з конфіскацією мисливської зброї.
На практиці частіше застосовується ст. 85 КУпАП. Відповідно до ч. 1 ст. 85, порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин, допускання собак у мисливські угіддя без нагляду, полювання з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку здійснення полювання), яке не мало наслідком добування, знищення або поранення тварин, а також транспортування або перенесення добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту в контрольній картці обліку добутої дичини і порушень правил полювання та в дозволі на їх добування - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від шести до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб-від тридцяти до дев'яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У ч. 2 ст. 85 КУпАП передбачена відповідальність за повторне порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин) чи таке, яке мало наслідком добування, знищення або поранення тварин, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від
шістдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією рушниць та інших знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об'єктів тваринного світу чи без такої або позбавлення права полювання на строк до трьох років з конфіскацією рушниць та інших знарядь і засобів вчинення правопорушення, які € приватною власністю порушника, та незаконно добутих об'єктів тваринного світу чи без такої і на посадових осіб - від дев'яноста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об'єктів тваринного світу чи без такої.
Порушення правил рибальства - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. З ст. 85 КУпАП).
Грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову) - тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої і на посадових осіб - від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої (ч. 4 ст. 85 КУпАП).
У ч. 5 ст. 85 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил здійснення інших видів спеціального використання об'єктів тваринного світу-тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об'єктів тваринного світу чи без такої і на посадових осіб-від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об'єктів тваринного світу чи без такої.
За виготовлення та збут заборонених знарядь добування об'єктів тваринного або рослинного світу передбачена адміністративна відповідальність відповідно до ст. 851 КУпАП. Виготовлення, збут заборонених знарядь добування об'єктів тваринного або рослинного світу, а також збут незаконно добутої продукції - тягнуть за собою накладення штрафу від дев'яти до двадцяти одного мінімуму доходів громадян з конфіскацією цих знарядь, матеріалів та засобів для їх виготовлення.
Органи мисливського господарства розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням правил ведення мисливського господарства і полювання, передбачені ст. 50 КУпАП (порушення права державної власності на тваринний світ), ч. 1 ст. 85 КУпАП (порушення правил полювання) та ст. 91-1 КУпАП (невиконання вимог екологічної безпеки у процесі впровадження відкриттів, винаходів, корисних моделей, промислових зразків, раціоналізаторських пропозицій, нової техніки, технологій і систем, речовин і матеріалів) та ст. 188-5 КУпАП. (невиконання законних розпоряджень Чи приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів).
Від імені органів мисливського господарства розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового, мисливського господарства та полювання і його заступники, начальник управління мисливського господарства спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового, мисливського господарства та полювання і його заступники, керівники, заступник керівника з питань мисливського господарства, головні лісничі, головні мисливствознавці, начальники відділів (секторів), головні або провідні спеціалісти відділів (секторів) мисливського господарства територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового, мисливського господарства та полювання, державні районні мисливствознавці, керівники, головні лісничі, лісничі, головні мисливствознавці, мисливствознавці держлісгоспів, інших державних лісогосподарських підприємств, а також державних лісомисливських та державних мисливських господарств.
Керівниками, заступником керівника з питань мисливського господарства, головними лісничими, головними мисливствознавцями, начальниками відділів (секторів), головними або провідними спеціалістами відділів (секторів) мисливського господарства територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового, мисливського господарства та полювання, державними районними мисливствознавцями, керівниками, головними лісничими, лісничими, головними мисливствознавцями, мисливствознавцями держлісгоспів, інших державних лісогосподарських підприємств, а також державних лісомисливських та державних мисливських господарств штраф до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 85 КУпАП, може стягуватися на місці.
Цивільно-правова відповідальність за порушення законодавства в галузі використання і відтворення тваринного світу передбачена у формі покладення обов'язку на підприємство, установу, організацію і громадян, які заподіяли шкоду, відшкодувати її у повному обсязі. Для цього виду відповідальності характерно те, що розмір шкоди, як правило, визначений фауністичним законодавством у вигляді такс - конкретних, попередньо обрахованих і закріплених у законодавстві грошових сум, розмірів збитків за кожну одиницю тварин, залежно від виду тварин, оптимальних витрат на відтворення об'єктів, яким завдана шкода. Відповідні такси затверджені постановами Кабінету Міністрів України, зокрема: Про розміри компенсації за добування (збирання) та шкоду, заподіяну видам тварин і рослин, занесеним до Червоної книги України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 399 від 1 червня 1993 року; Про такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 521 від 21 квітня 1998 року1; Про такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів біоресурсів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1209 від 21 листопада 2011 року2.
За окремі види заподіяних правопорушень у сфері використання та охорони тваринного світу Мінприроди України за погодженням з іншими органами центральної виконавчої влади також може затверджувати такса обчислення розміру відшкодування шкоди, за вданої об'єктам тваринного світу. Наприклад, наказом Мінприроди України та f оскомлісгоспу України № 332/262 від 18 липня 2007 року затвердженні такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства в сфері мисливського господарства та полювання (крім видів, занесених до Червоної книги України)3.
Якщо неможливо зафіксувати кількість загиблих тварин (у випадку загибелі риби у водоймах від отруєння), то підрахунок збитків обчислюється на підставі спеціальних методик, розроблених і затверджених спеціально уповноваженими державними органами. Так, збитки, заподіяні рибному господарству внаслідок забруднення рибогосподарських водойм стічними водами та шкідливими речовинами, обчислюються відповідно до Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затвердженої Мінекобезпеки України 18 травня 1995 року. Такі методики допомагають здійснювати підрахунки збиткш на підставі спеціальних формул по кожному виду порушень і по кожній стадм їх розвитку з визначенням загальних втрат рибного господарства спочатку в натуральному, а потім вартісному вираженні.
» РОЗДІЛ 1»
У випадках, коли розмір відшкодування збитків не визначений спеціальним законодавством про охорону тваринного світу, застосовуються положення Цивільного кодексу (ст. ст. 192 та 1166). Крім відшкодування збитків, незаконно добуті об'єкти тваринного світу підлягають вилученню у правопорушника і передачі для реалізації торговельним або заготівельним організаціям. У разі неможливості вилучення незаконно добутої продукції полювання порушник відшкодовує її вартість, яка обчислюється виходячи з ринкових цін на м'ясо, шкіряну, хутрову та іншу сировину вищого сорту, що діють на час відшкодування, у розмірах, визначених ст. 43 Закону «Про мисливське господарство та полювання».
Дисциплінарна відповідальність за порушення фауністичного законодавства настає внаслідок порушення особою трудових обов'язків, пов'язаних з використанням, відтворенням та охороною тваринного світу. Вона може бути застосована до працівників та посадових осіб, пов'язаних з підприємством, установою або організацією трудовими відношеннями у випадках невиконання або неналежного виконання ними трудових обов'язків, коли використання та охорона об'єктів тваринного світу входило до змісту їх трудових обов'язків.
Відповідно до ст. 147 КЗпПУ, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення. Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу даного працівника, або вищестоящими органами. Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством. Уст. 130 КЗпПУ передбачена матеріальна відповідальність працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.
|