1. Аналіз ефективності використання трудових ресурсів

Скачати 106.07 Kb.

Назва	1. Аналіз ефективності використання трудових ресурсів
Дата	03.04.2013
Розмір	106.07 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Географія > Документи

1. Аналіз ефективності використання трудових ресурсів.

1.1. Значення, завдання, інформаційне забезпечення аналізу ефективності використання трудових ресурсів.

Успішне функціонування економіки підприємства залежить від рівня його забезпеченості економічними або виробничими ресурсами. Виділяють наступні групи економічних (виробничих) ресурсів:

За складом: матеріальні, фінансові, трудові, природні;
За походженням: первинні та вторинні;
За структурою: засоби праці, предмети праці, продукти праці;
За сферою використання: у сфері виробництва, у сфері обігу.

Праця поряд із засобами та предметами праці є необхідним елементом виробництва.

У ринковій економіці аналіз трудових відносин потребує більше уваги, оскільки робоча сила має вартісну оцінку, а отже є конкурентноспроможною на ринку праці, що розширює межі аналітичних досліджень. Критеріями оптимізації трудових відносин стають не лише економічні, а й соціальні параметри.

Трудові ресурси підприємства відіграють провідну роль у розв'язанні науково-технічних, організаційних і економічних завдань щодо досягнення поставлених результатів господарювання. Рівень забезпеченості підприємства робочою силою і її раціональне використання значною мірою визначає організаційно-технічний рівень виробництва, ступінь використання техніки та технології, предметів праці.

Від ефективності використання трудових ресурсів у процесі виробництва багато в чому залежать показники обсягу виробництва продукції, її собівартість, якість тощо. Тому аналіз використання трудових ресурсів є важливим розділом системи комплексного економічного аналізу діяльності підприємства.

Основні завдання, об'єкти та етапи аналізу трудових ресурсі.

Завдання аналізу:

з’ясування забезпеченості підприємства і підрозділів трудовими ресурсами;
вивчення показників руху трудових ресурсів;
оцінка використання трудових ресурсів у процесі виробництва продукції;
вивчення ефективності використання коштів на оплату праці;
виявлення резервів.

Об’єкти аналізу:

чисельність персоналу, його кваліфікація, спеціальність;
рух робочої сили;
витрати робочого часу;
продуктивність праці.

Етапи аналізу:

Оцінка забезпеченості підприємства трудовими ресурсами та рух робочої сили;
Аналіз використання робочого часу;
Вивчення продуктивності праці;
оцінка витрат на заробітну плату.

Для аналізу руху та ефективності використання трудових ресурсів використовуються слідуючі джерела інформації:

Первинні документи: розрахунково платіжні відомості, маршрутні листи,листки з обліку кадрів, рапорти про виробіток, особові картки і ін.
Дані рахунків бухгалтерського обліку: 23, 91, 92, 93, 94, 471, 472, 65, 66, 64.
Облікові регістри: журнал 5, 5а.
Фінансова звітність: Баланс, Звіт про фінансові результати.
Статистична звітність: Звіт з праці, Звіт про використання робочого часу.

Крім наведених вище можуть використовуватись й інші джерела, пов'язані з трудовими ресурсами підприємства та діяльністю виробничих підрозділів і служб залежно від поставленої мети та завдань.

Перераховані джерела інформації використовуються для проведення ретроспективного аналізу. Оперативний аналіз проводиться за даними первинного бухгалтерського обліку (за інформацією на рахунках 65, 66 тощо). Прогнозний аналіз ефективності використання трудових ресурсів застосовується при оцінці відповідних альтернативних управлінських рішень.

1.2. Методика аналізу ефективності використання трудових ресурсів

Оцінка забезпеченості підприємства та його підрозділів трудовими ресурсами, руху робочої сили.

Першим етапом аналізу використання трудових ресурсів підприємства є оцінка забезпеченості підприємства та його підрозділів трудовими ресурсами та руху робочої сили. Основними об'єктами даного етапу є: склад і структура персоналу, забезпеченість підприємства робітниками, адміністративно-управлінським персоналом, спеціалістами (освітній рівень, кваліфікація, професійний склад), рух робочої сили підприємства.

Аналіз чисельності працівників підприємства проводиться за трьома показниками:

списковий склад працівників - показник чисельності працівників на певну дату звітного періоду (як правило, на підприємствах перше й останнє число місяця). До спискового складу включаються: працівники, що не працювали з причин простою; прийняті на роботу з випробувальним терміном або на неповний робочий день; ті, що знаходяться у відрядженнях; ті, що працюють за вахтовим методом, виконують роботи за договорами цивільно-правового характеру; працівники, прийняті для заміщення посад під час хвороби; студенти в період практики тощо;
середньоспискова чисельність штатних працівників - показник, який застосовується для визначення чисельності працівників суб'єкта підприємницької діяльності та ведення спостереження за змінами, які відбуваються на підприємстві у використанні робочої сили. При цьому кожний працівник враховується тільки один раз за місцем основної роботи незалежно від строку договору та терміну робочого дня;
середньоспискова чисельність усього персоналу в еквіваленті повної зайнятості - використовується для визначення середнього рівня доходів працівників. При його обчисленні поряд зі штатними працівниками, які включаються у списковий склад підприємства, враховують працівників -сумісників, які працюють одночасно на інших підприємствах.

Перший етап розпочинається з вивчення складу та структури трудових ресурсів.

Працівники підприємства за характером участі у виробничому процесі Розподіляються на працівників основної діяльності, які зайняті безпосередньо виготовленням продукції, та невиробничий персонал, який зайнятий в обслуговуючих та інших господарствах. До працівників основної діяльності відносяться наступні категорії працівників: робітники, учні, інженерно-технічні працівники, молодший обслуговуючий персонал і персонал охорони.

Структура персоналу залежить від особливостей виробництва, номенклатури виробів, спеціалізації виробництва, масштабів виробництва. Питома вага кожної категорії працюючих змінюється з розвитком техніки, технології, організації виробництва. Підвищення організаційно-технічного рівня виробництва призводить до відносного скорочення чисельності працівників і зростання питомої ваги робітників у загальній чисельності працюючих.

Порівнюючи фактичну чисельність персоналу з потребою у робочій силі (плановою чисельністю) та чисельністю персоналу в попередньому періоді в цілому по підприємству, за групами персоналу (промисловий, непромисловий) і за категоріями працівників, визначають забезпеченість підприємства трудовими ресурсами, а також зміну їх чисельності порівняно з потребою у робочій силі та попереднім періодом.

Так як чисельність робітників підприємства залежить від обсягу виробництва, необхідно визначити абсолютне відхилення чисельності та відносне відхилення від плану або попереднього періоду, пов'язане зі зміною обсягів виробництва. Для цього виконують наступні дії:

розраховують коефіцієнт зміни обсягу виробництва як відношення фактичного обсягу до планового (або за попередній період) обсягу виробництва;
планову (або за попередній період) чисельність персоналу коригують на коефіцієнт зміни випуску продукції;
знаходять різницю між фактичною чисельністю персоналу та плановою (за попередній період), скоригованою на коефіцієнт зміни випуску продукції.

При цьому необхідно враховувати, що нестача робочої сили спричиняє відхилення у технологічному процесі, непродуктивні витрати, а надлишок - призводить до недозавантаження робітників, використання робочої сили не за призначенням, зниження продуктивності праці.

Важливими характеристиками зміни чисельності та структури персоналу є:

а) відносне скорочення приросту чисельності працівників порівняно із зростанням обсягу виробництва та фінансових результатів діяльності;

б) зростання частки робітників у складі промислово-виробничого персоналу як передумова зростання продуктивності його праці.

Зміна питомої ваги робітників спричиняє відповідне зниження (підвищення) продуктивності праці в розрахунку на одного робітника. Величина впливу цього фактора на продуктивність праці одного робітника розраховується способом абсолютних різниць: множенням різниці між фактичною і плановою (або за попередній період) питомою вагою робітників у загальній чисельності на планову (або за попередній період) середню продуктивність праці одного робітника.

Деталізація аналізу структури чисельності персоналу проводиться виходячи з того, що для високопродуктивної праці підприємство мас бути забезпечене основними й допоміжними робітниками, кваліфікація яких відповідала б потребам виробництва. У процесі дослідження вивчається співвідношення між основними та допоміжними робітниками, встановлюється тенденція зміни такого співвідношення.

Удосконалення техніки, технології, організації виробництва, особливо обслуговуючих виробництв (механізація навантажувально - розвантажувальних і транспортних робіт тощо), призводить до зміни співвідношення основних і допоміжних робітників. Зростає питома вага основних робітників, а допоміжних скорочується.

Поряд з кількісним вивчається і якісний склад трудових ресурсів, який характеризується загальноосвітнім, професійно-кваліфікаційним рівнями, статево-віковою і внутрішньовиробничою структурами.

Велика увага приділяється аналізу забезпеченості підприємства кваліфікованими кадрами, та надлишку або нестачі працівників у розрізі

провідних виробничих підрозділів за професіями та спеціальностями. Періодичний аналіз професійного складу працівників має важливе значення для поліпшення виробничого процесу, дозволяє проводити оперативні заходи, спрямовані на поліпшення професійного складу працівників підприємства.

Аналіз професійного та кваліфікаційного рівня робітників здійснюється шляхом співставлення наявної чисельності за спеціальностями та розрядами з необхідною для виконання кожного виду робіт по ділянках, бригадах і підприємству в цілому. При цьому визначається надлишок або нестача робітників за кожною професією.

Відповідність кваліфікації робітників складності виконуваних робіт визначається на підставі порівняння показників середнього розряду робітників і середнього розряду робіт, які визначаються за періодами. Узагальнюючим показником, що характеризує кваліфікаційний склад робітників, є середній тарифний коефіцієнт. Розрахунок здійснюється за формулою середньозваженої арифметичної:

де ТК_П - середній тарифний коефіцієнт робітників; ЧР_і - чисельність робітників кожного розряду; ТК_і - тарифний коефіцієнт відповідного розряду; я - кількість розрядів.

Середній тарифний коефіцієнт робіт визначається аналогічно за формулою середньозваженої через трудомісткість робіт.

Крім того, обчислюється середній розряд робіт (Р_р) за наступною формулою:

де Р_м - менший розряд з двох суміжних, між якими знаходиться значення середнього тарифного коефіцієнта; ТК_рі - середній тарифний коефіцієнт робіт за виробом; ТК_М - тарифний коефіцієнт, менший за два суміжні; ТК_б - тарифний коефіцієнт, більший за два суміжні.

Середній розряд робітників (Р_П) визначається аналогічно:

Після оцінки результатів проведених розрахунків можливі наступні висновки:

1) якщо фактичний середній тарифний розряд робітників нижче за плановий і середній тарифний розряд робіт, то це може призвести до зниження якості продукції (робіт, послуг), зниження її конкурентоспроможності та збільшення собівартості за рахунок додаткових витрат на реалізацію, рекламу, рекламації і, відповідно, зменшення прибутку;

2) якщо середній розряд робітників вище середнього тарифного розряду робіт, то це призводить до непродуктивних виплат (так як робітникам здійснюють доплату за використання їх на менш кваліфікованих роботах, що збільшує собівартість і, відповідно, зменшує прибуток)

Аналіз професійного та кваліфікаційного рівня адміністративно-управлінського персоналу. Кваліфікаційний рівень персоналу залежить від освіти, стажу роботи, віку та інших параметрів, що визначає необхідність аналізу за рівнем освіти (відповідності фактичного рівня освіти кожного працівника посаді, яку він обіймає), віковим складом, стажем безперервної роботи. Визначається зміна у рівні освіти, віковому складі та стажі роботи, причини цих змін; розробляються заходи з підбору кадрів, їх підготовки та підвищення кваліфікації.

У цілому такий якісний склад трудових ресурсів може бути зумовлений особливостями діяльності підприємства.

Важливим об'єктом аналізу є рух робочої сили. Передумовою зростання продуктивності праці та ефективності виробництва є стабільність складу персоналу. Зміна в складі працюючих за віком, стажем роботи та освітою відбувається внаслідок руху робочої сили.

Зміну чисельності працюючих, пов'язану з їх прийманням і звільненням, незалежно від причин вибуття і джерел поповнення, характеризує показник обороту робочої сили.

Для характеристики руху робочої сили розраховують і аналізують динаміку Наступних показників:

Коефіцієнт обороту з приймання (К_ОП) - відношення чисельності прийнятих за період (ЧП_ПР) до середньоспискової чисельності працюючих за той же період (ЧП_С).

Коефіцієнт обороту з вибуття (звільнення) (К_ОВ) – відношення чисельності працівників, які видули за період (ЧП_В) до середньоспискової чисельності за той же період (ЧП_С).

коефіцієнт плинності (К_П) - відношення чисельності працівників, які вибули за період з причин, що характеризують надлишковий оборот (ЧП_НО) - за власним бажанням і порушенням трудової дисципліни, до середньоспискової чисельності працюючих за той же період (ЧП_С).

Коефіцієнт постійності кадрів (К_ПК) - відношення чисельності працівників, які пропрацювали весь період (ЧП_ВП), до середньоспискової чисельності працюючих за той же період:

Аналізуючи рух робочої сили, визначаються причини звільнення працівників (за власним бажанням, через порушення трудової дисципліни, навчання, переїзд на нове місце проживання тощо).

Найважливішим оціночним показником ефективності кадрової політики є коефіцієнт постійності кадрів. Оборот робочої сили, що виник внаслідок суб'єктивних причин, знижує ефективність використання робочої сили у виробництві. Нових робітників необхідно адаптувати до конкретних умов праці на даному виробництві, відповідно виникає потреба у навчанні працівників.

Напруженість у забезпеченості підприємства трудовими ресурсами може бути зменшена за рахунок: зростання продуктивності праці робітників інтенсифікації виробництва, комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів, запровадження нової, більш продуктивної техніки, удосконалення технології та організації виробництва. У процесі аналізу повинні бути виявлені резерви скорочення потреби у трудових ресурсах у результаті проведення перерахованих заходів.

Показники забезпеченості підприємства трудовими ресурсами ще не характеризують ефективного їх використання і, відповідно, не можуть бути факторами, які безпосередньо впливають на обсяг продукції, що випускається. Випуск продукції залежить не лише від чисельності працюючих, а й кількості затраченої на виробництво праці (яка визначається кількістю робочого часу), від ефективності суспільної праці, її продуктивності. Тому необхідно вивчати ефективність використання робочого часу трудового колективу підприємства.

Схожі:

ПЛАН 2 Вступ 3 1 Теоретичні основи підвищення використання виробничих... Чинники підвищення ефективності використання виробничих та трудових ресурсів підприємства 13	Аналіз фінансового стану підприємства Тема 12. Аналіз ресурсозабезпечення підприємства та оцінка ефективності використання його ресурсів
“Економічна ефективність використання виробничих та трудових ресурсів... ...	Перелік питань до екзамену Ринок праці: причини безробіття і проблеми раціонального використання трудових ресурсів України
Аналіз впливу регуляторного акта: проекту рішення виконавчого комітету... Механізм дії запропонованого регуляторного акту спрямований на усунення перешкод при здійсненні господарської діяльності комунального...	1. Поняття військового майна та особливості його статус. Облік та списання військового майна Еджує увагу на тому, що діяльність військових частин Збройних Сил України забезпечується не тільки за рахунок використання фінансових...
Тема: Аналіз використання основних фондів та обігових засобів підприємства Навчальна: студенти повинні оволодіти методикою аналізу ефективності використання основних засобів	Тема: Контроль і ревізія використання трудових ресурсів та ФОП Мета роботи: Навчитись проводити ревізію капітальних вкладень, визначати результати ревізії, визначати розмір необґрунтовано пред’явлених...
ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ	ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект», Україна, 54018, м. Миколаїв, пр. Октябрьский, 42а Для забезпечення необхідної ефективності виробництва потрібно оптимізувати використання всіх видів ресурсів: живої праці, палива...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання