|
Скачати 1.55 Mb.
|
Раціон 1Рецепт повнораціонного комбікорму для контрольної відгодівлі свиней від 30 до 100 кг (% за масою) Ячмінь 84,0 Макуха соняшникова 5,0 Рибне борошно 5,0 Дріжджі кормові 3,0 Молоко сухе збиране 2,0 Крейда 0,8 Сіль 0,2 На 1 т комбікорму додається: Вітаміну А (стабілізованого), млн. МО 2 Вітаміну D2, тис. МО 500 Заліза сірчанокислого, г 80 Міді сірчанокислої, г 10 Цинку вуглекислого, г 100 Марганцо вуглекислого, г 40 Кобальту вуглекислого, г 5 Йодостого калію, г 0,2 В 1 кг комбікорму міститься : Кормових одиниць 1,10 Сирого протеїну 162,0 Сирої клітковини, г 45,30 Сирого жиру, г 25,0 Лізингу, г 7,86 Метіоніну+цистину, г 5,50 Триптофану, г 2,14 Кальцію, г 7,47 Фосфору ,г 5,52 Раціон 2Рецепт комбікорму-концентрату для контрольної відгодівлі свиней від 30 до 100 кг з використанням свіжого збираного молока (% за масою) Ячмінь 88,0 Макуха соняшникова 5,0 Рибне борошно 3,0 Дріжджі кормові 3,0 Крейда 0,8 Сіль 0,2 На 1т комбікорму додається: вітаміну А (стабілізованого), млн МО 2 вітаміну D2, тис. МО 500 заліза сірчанокислого, г 80 міді сірчанокислої, г 10 цинку вуглекислого, г 100 марганцю вуглекислого, г 40 кобальту вуглекислого, г 5 йодистого калію, г 0,2 В 1 кг комбікорму міститься: кормових одиниць 1,08 сирого протешу, г 151,0 сирої клітковини, г 47,0 сирого жиру, г 24,4 лізину, г 6,7 метіоніну + цистину, г 5,0 триптофану, г 2,0 кальцію, г 6,1 фосфору, г 4,8 Під час облікового періоду тварин годують вдосталь, не менше двох разів на добу, не допускаючи залишків і витрат корму. Тварин зважують при переведенні в приміщення (секцію) для відгодівлі, на початку і в кінці облікового періоду перед годівлею або через 3 години після годівлі. Останнє зважування перед відправкою на забій проводять після 12-годинної витримки без годівлі. Під час передзабійної витримки підсвинки повинні мати вільний доступ до води. Для точного визначення моменту досягнення тваринами 30 кг і 100 кг кількість зважувань не обмежується. Визначення відгодівельних якостей. При визначенні відгодівельних якостей враховують по кожному підсвинку середньодобовий приріст за період відгодівлі від 30 до 100 кг вік досягнеш маси 100 кг, а при наявності відповідних умов — витрати корму на 1 кг приросту. Середньодобовий приріст підсвинків за період відгодівлі визначають за формулою: де X — середньодобовий приріст, г; Т1 — маса тварин на початку облікового періоду, кг; Т2 — маса тварин в кінці облікового періоду, кг; П1 — вік тварин на початку облікового періоду, днів; П2 — вік тварин в кінці облікового періоду, днів; 1000 — коефіцієнт перерахунку в грами. Вік досягнення маси 100 кг визначають за формулою: де X — вік досягнення маси 100 кг, днів; В — фактичний вік тварин в день останнього зважувань днів; m — фактична маса тварин в день останнього зважування, кг; П — середньодобовий приріст тварин за обліковий період, кг. Визначення м'ясних якостей. Для оцінки м'ясних якостей враховують забійну масу парної туші, довжину охолодженої туші, товщину шпику, площу «м'язового вічка», масу задньої третини охолодженої півтуші. Для визначення цих показників проводять забій всіх відгодованих кастратів і частину свинок із зняттям шкіри. Свинок відбирають на забій рівномірно з кожного гнізда, але не менше 4 голів по оцінюваному кнуру. Забійну масу парної туші (в кг) визначають зважуванням маси туші без голови, ніг, внутрішніх органів і внутрішнього жиру; голову відділяють поперечним розрізом перпендикулярно до хребта потиличними виростами і першим шийним хребцем; передні ніжки відрізають по нижній межі зап'ястного суглобу, задні по нижній межі скакального суглобу. При визначенні цього показника до маси туші додають масу шкіри. Довжину охолодженої туші (в см) вимірюють на столі, у горизонтальному положенні від переднього краю лобкового зрощення до передньої поверхні першого шийного хребця. Товщину шпику (в мм) вимірюють міліметровою лінійкою на олодженій півтуші в лежачому горизонтальному положенні на рівні 6—7 грудних хребців. Площу «м'язового вічка» (в см2 ) визначають за площею поречного розрізу найдовшого м'яза спини між першим і другим поперековими хребцями. Площу визначають планіметром по «туру «м'язового вічка», перенесеного з туші на прозору плівку. Допускається визначати площу «м'язового вічка» перемножуванням його довжини на ширину і коефіцієнт 0,8. Масу задньої третини охолодженої півтуші (в кг) визначають зважуванням відрубу, відділеного поперечним розрізом між передостаннім і останнім поперековими хребцями. Обробка результатів. При обробці результатів відгодівлі потомків для оцінки кнура-плідника і свиноматки допускається з’єднувати результати за два суміжних тури відгодівлі за умови, що різниця в середньодобових приростах об'єднуваних груп перевищує 10%. Якщо результати відгодівлі одержані більше ніж по 15 потомках, а результати забою — більше ніж по 7 нащадках кнура, що оцінюється, то його оцінку проводять за всіма врахованими потомками. Свиноматку оцінюють за відгодівельними та м'ясними якостями чи при наявності даних відгодівлі не менше 4-х і забою не менше 2-х її потомків. При порушенні цих умов свиноматку вважають не оціненою. Кнура з результатами відгодівлі менше 16 і забою менше 7 потомків вважають не оціненим. Допускається зняття підсвинків з відгодівлі при фактичній масі від 95 до 105 кг. У цьому випадку проводять перерахунок усіх показників, крім витрат кормів на одиницю приросту, на масу 100 кг. При знятті підсвинків з відгодівлі масою менше 95 кг або понад 105 кг одержані результати для оцінки кнурів і свиноматок не використовують. Витрати кормових одиниць на 1 кг приросту враховують фактичними даними без перерахунку. Забійну масу визначають з урахуванням поправки 0,7 кг на 1 кг маси, зменшуючи або збільшуючи фактичний показник забійної маси туші залежно від збільшення або зменшення масі від величини 100 кг. Аналогічними розрахунками вносять поправки і для інших, показників, які враховуються при відгодівлі і забої оцінених тварин. Величини поправок на 1 кг передзабійної маси становлять для:
Усіх кнурців, а також свинок, що були оцінені за відгодівельними якостями і не підлягають забою, господарство-власник може використовувати як племінний молодняк. Тому запропонований метод оцінки можна назвати комбінованим, оскільки в даному випадку характеризується генотип тварин (кнурів і свиноматок), і частина молодняку оцінюється за власною продуктивністю — з наступним використанням у селекції. Враховуючи складнощі при оцінці свиней в умовах племінних господарств — молодняку свиней за власною продуктивністю, а кнурів і свиноматок — за якістю потомства, облік витрат кормів практично не проводиться. Тому рекомендуємо для орієнтиру користуватись спеціально розробленою таблицею в якій витрати кормів у кормових одиницях і вік досягнення маси 100 кг визначені залежно від рівня середньодобових приростів Таблиця розрахована з використанням матеріалів контрольної відгодівлі при Інституті свинарства ім. О. В. Квасницького УААН за 20-річний період (табл. 10). Визначення рангів оцінених кнурів. Після оцінки кнурів за відгодівельними та м'ясними якостями потомства необхідно визначити їх ранговий розподіл і на цій основі віднести плідників до поліпшувачів, нейтральних або погіршувачів. Для цієї мети застосовують різні методи. Одним із найбільш доступних є використання оціночного індексу, який дозволяє ранжувати оцінених кнурів за відгодівельними якостями (наведений у розділі - «Напрямки селекції у свинарстві»). Таблиця 10 Показник затрат корму і віку досягнення 100 кг залежно від рівня середньодобових приростів
|
ЛЕКЦІЯ Селекція Селекція – наука про створення нових та поліпшення вже існуючих сортів рослин, порід тварин, штамів мікроорганізмів |
“Журнал обліку парування (осіменіння) маточного поголів’я свиней” України “Про племінну справу у тваринництві”, визначає порядок ведення форм племінного обліку, що застосовуються у свинарстві з метою... |