“Журнал обліку парування (осіменіння) маточного поголів’я свиней”


Скачати 181.7 Kb.
Назва“Журнал обліку парування (осіменіння) маточного поголів’я свиней”
Дата18.04.2013
Розмір181.7 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Біологія > Документи




ЗАТВЕРДЖЕНО


Наказ Міністерства аграрної політики України




17.12.2002396





Зареєстровано в Міністерстві юстиції


“29” грудня 2002 року

за № 1027/7315


Інструкція

з ведення племінного обліку

у свинарстві



  1. Загальні положення


1.1. Ця Інструкція, розроблена на виконання Закону України “Про племінну справу у тваринництві”, визначає порядок ведення форм племінного обліку, що застосовуються у свинарстві з метою організації точного, систематичного обліку продуктивності, походження кожної тварини, інших селекційних ознак для успішного проведення селекційно-племінної роботи.

1.2. Племінний облік – це індивідуальна реєстрація суб’єктами племінної справи у тваринництві даних про походження, продуктивність, тип та інші якості тварин з метою одержання систематизованих відомостей, необхідних для ведення племінної справи.

1.3. У племінних господарствах ведуть індивідуальний облік походження і продуктивності тварин усіх статевовікових груп. Форми племінного обліку тварин ведуть спеціалісти суб’єктів племінної справи у тваринництві незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності до вибуття тварини, після чого передаються і зберігаються в архіві.
1.4. Племінний облік у господарствах ведуть за такими формами:

форма 1-св

“Картка племінного кнура”;

форма 2-св

“Картка племінної свиноматки”;

форма 3-св

“Картка обліку продуктивності кнура”;

форма 4-св

“Журнал обліку парування (осіменіння) маточного поголів’я свиней”;


форма 5-св

“Журнал обліку опоросів свиноматок та приплоду поросят”;

форма 6-св

“Журнал обліку вирощування ремонтного молодняку свиней”;

форма 7-св

“Звіт про результати бонітування свиней відповідної породи”;

форма 8-св

“Станкова картка підсисної свиноматки”;

форма 9-св

“Картка оцінки племінних свиней за відгодівельними і м’ясними якостями”;

форма 10-св

“Журнал реєстрації молодняку на контрольній відгодівлі”;

форма 11-св

“Картка обліку витрачання кормів на контрольній відгодівлі”;

форма 12-св

“Журнал обліку м’ясних якостей молодняку на контрольній відгодівлі”;

форма 13-св

“Акт відбору молодняку та поставлення його на контрольну відгодівлю”;

форма 14-св

“Результати контрольної відгодівлі свиней”;


форма 15-св

“Станкова картка контрольної відгодівлі свиней”;

форма 16-св

“Картка обліку продуктивності кнура за кількістю та якістю спермопродукції”.


Форми призначені для обліку первинної інформації, яка потім заноситься в автоматизовану базу даних, де накопичується уся інформація про тварин, що використовується для ведення селекційно-племінної роботи.


  1. Нумерація і мічення свиней

2.1. Нумерація проводиться шляхом присвоєння молодняку гніздових та ідентифікаційних номерів.

2.2. Присвоєння номерів проводиться:

гніздових – з 1 січня кожного року, починаючи з одиниці;

ідентифікаційних – кнурцям – непарний, свинкам – парний, починаючи з одиниці (двійки) до 99999 (99998) номера, після чого відлік починається з початку.

2.3. Мічення свиней проводять татуюванням, бирками або вищипами.

2.4. При міченні татуюванням та бирками номер ставлять:

гніздовий – протягом доби після народження на ліве вухо;

ідентифікаційний – у віці до 1 місяця на праве вухо.

2.5. При міченні вищипами ідентифікаційний номер ставлять протягом першої доби після народження за спеціально розробленою системою (цифровим ключем), що додається. Номер складається із суми чисел, що відповідає певним вищипам. Вищипи по краях вух роблять напівкруглими, у середині вуха - круглими.

  1. Загальні вимоги до заповнення форм племінного обліку

3.1. Усі графи у формах заповнюються чітко і розбірливо. Необхідні виправлення здійснюють тільки чітким перекресленням попередньої інформації. Не допускається зафарбовування та підтирання записів.

3.2. Примітки при заповненні форм племінного обліку не допускаються.

3.3. Кожна з ознак, що є у формах, записується певним числом цифр у залежності від точності зважування або вимірювання.

3.4. При розрахунку середніх величин вищеназваних ознак точність запису не змінюється. Визначення у балах комплексного класу пробонітованої тварини проводиться з точністю до однієї десятої (один знак після коми).
4. Порядок і точність визначення показників племінного обліку

4.1. Племінні господарства проводять оцінку розвитку і продуктивності свиней згідно з вимогами Інструкції з бонітування свиней.

4.2. Багатоплідність - записується цілими числами з точністю до 1 голови.

4.3. Маса гнізда поросят при відлученні – записується цілими числами з точністю до 1 кг.

4.4. Жива маса племінного молодняку у віці 4, 6, 9 місяців при першому паруванні (осіменінні) та реалізації, кнурів - на дату народження у віці 12 та 24 місяці, свиноматок – на 5-10-й день після першого опоросу визначається індивідуальним зважуванням тварин перед годівлею, записується цілими числами з точністю до 1 кг.

4.5. Довжина тулуба визначається у встановлені вікові періоди відповідно до Інструкції з бонітування свиней, записується цілими числами з точністю до 1 см.

4.6. Товщина шпику визначається шпикомірами різної модифікації відповідно до Інструкції з бонітування свиней. Для об’єктивної оцінки товщину шпику перераховують на живу масу 100 кг з розрахунку 0,3 мм на 1 кг живої маси тварини (жива маса повинна бути в межах 95-105 кг).

4.7. Вік досягнення живої маси 100 кг вираховується за даними зважувань тварини і записується у днях цілими числами.

Вік досягнення живої маси 100 кг визначають за формулою,

якщо жива маса тварини становить 85-99 кг:

Мо - Мпо

Д100 = [(100 кг - Мо) : --------------- ] + До ;

До - Дпо

якщо жива маса тварини становить 101-115 кг:

Мо - Мпо

Д100 = До - [(Мо - 100 кг) : ---------------- ], де

До - Дпо

Д100 - вік досягнення 100 кг;

До – вік при останньому зважуванні;

Дпо - вік попереднього зважування;

Мо - жива маса при останньому зважуванні;

Мпо - жива маса при передостанньому зважуванні.

4.8. Витрати корму на 1 кг приросту живої маси характеризують ефективність використання кормів, визначається за певний проміжок часу.

4.9. Довжина півтуші визначається при контрольному забої свиней, записують цілими числами з точністю до 1 см.

4.10. Товщину шпику півтуші визначають при контрольному забої свиней, записуєть цілими числами з точністю до 1 мм.

Для одержання даних довжини півтуші та товщини шпику півтуші в перерахунку використовують поправні коефіцієнти вимірювання ознак при збільшенні або зменшенні живої маси перед забоєм на 1 кг (від стандартної маси 100 кг):

маса парної туші – 0,7 кг;

довжина півтуші – 0,2 см;

товщина шпику – 0,3 мм.

4.11. Якість сперми кнурів визначають в умовах підприємств (об’єднань) з племінної справи у тваринництві та пунктів штучного осіменіння. Оцінку сперми в балах проводять за об’ємом (мл), концентрацією (млрд./мл), рухливістю (бал).

Сперма не отримує бальної оцінки з рухливості за умови:

одиночно-поступального (ОП) руху – у полі зору менше 10% сперміїв з прямолінійно-поступальними рухами;

манежного і коливального рухів;

коливального руху – одержує умовне позначення К;

відсутності живих сперміїв – одержує умовне позначення Н.
5. Призначення та основні положення заповнення форм племінного обліку

5.1. Форма № 1-св “Картка племінного кнура” (далі - картка кнура) – це основний документ індивідуального племінного обліку від народження до кінця господарського використання тварини. Призначена для накопичення усіх відомостей, що характеризують індивідуальні племінні і продуктивні якості кнура, його предків, лінійну належність, інтенсивність використання. Картка кнура є основним документом для запису тварини в державні книги племінних тварин (далі – ДКПТ). До складу форми входять таблиці, що мають інформацію про походження, продуктивність, тип та інші якості тварини.

5.1.1. Картка заповнюється індивідуально про всіх кнурів-плідників.

У формі вказують:

кличку, ідентифікаційний номер, породу, марку і номер ДКПТ;

лінію, що визначається за лінією батька;

число, місяць, рік народження кнура;

назву господарства або власника тварини;

кількість сосків – у вигляді дробу: у чисельнику - правих, у знаменнику - лівих;

дату і причину вибуття тварини.

5.1.2. До таблиці I “Походження” заноситься інформація про предків до третього покоління включно. У таблиці вказують: кличку, ідентифікаційний номер, номер у ДКПТ, номер тому ДКПТ, дату і місце народження, кількість правих і лівих сосків, комплексний клас предків.

5.1.3. У таблиці II “Показники розвитку і продуктивності предків кнура” зазначається інформація з форм № 1-св “Картка племінного кнура”, 2-св “Картка племінної свиноматки” про:

вік, живу масу, довжину тулуба, товщину шпику;

кількість опоросів, багатоплідність, кількість поросят та масу гнізда при відлученні – у графі “Продуктивність”;

вік досягнення живої маси 100 кг, витрати кормів, товщину шпику, довжину півтуші – у графі “Відгодівельні та м’ясні якості потомства”;

комплексний клас - визначають за середнім балом відповідно до Інструкції з бонітування свиней, одержаний результат заносять у графу “Комплексний клас”.

5.1.4. У таблиці III “Розвиток та продуктивність кнура” зазначається інформація про:

вік тварини, живу масу та довжину тулуба;

вік досягнення живої маси 100 кг;

товщину шпику;

кількість і продуктивність спарованих свиноматок, що опоросилися;

середню масу гнізда при відлученні – заповнюють на підставі даних форми № 3-св “Картка обліку продуктивності кнура”;

відгодівельні та м’ясні якості потомства кнура – заповнюються на підставі форм № 9-св “Картка оцінки племінних свиней за відгодівельними і м’ясними якостями” та № 14-св “Результати контрольної відгодівлі свиней”.

5.1.5. Таблиця IV “Оцінка кнура” заповнюється за результатами комплексної оцінки кнура, проведеної відповідно до Інструкції з бонітування свиней.

5.2. Форма № 2-св “Картка племінної свиноматки” (далі – картка свиноматки) – це основний документ індивідуального племінного обліку від народження до кінця господарського використання тварини. Призначена для накопичення усіх відомостей, що характеризують індивідуальні племінні і продуктивні якості свиноматки, її предків, лінійну належність, інтенсивність використання. Картка свиноматки є основним документом для запису тварини в ДКПТ. До складу форми входять таблиці, що мають певну інформацію.

5.2.1. У таблицю I “Походження” і таблицю II “Показники розвитку та продуктивності предків свиноматки” заноситься інформація відповідно до пунктів 5.1.2 та 5.1.3 цієї Інструкції.

5.2.2. У таблицю III “Розвиток та продуктивність свиноматки” записують інформацію про:

вік тварини, живу масу, довжину тулуба, товщину шпику – з форм № 5-св “Журнал обліку опоросів свиноматок та приплоду поросят” і № 6-св “Журнал обліку вирощування ремонтного молодняку свиней”;

порядковий номер опоросу, дати парування та опоросу – з форми № 4-св “Журнал обліку парування (осіменіння) маточного поголів’я свиней”;

кількість народжених поросят, у тому числі живих, – з форми № 5-св “Журнал обліку опоросів свиноматок та приплоду поросят”;

кількість поросят, масу гнізда та середню живу масу поросяти при відлученні – з форми № 5-св “Журнал обліку опоросів свиноматок та приплоду поросят”;

відомості про кнура, від якого одержано потомство, – з форми № 4-св “Журнал обліку парування (осіменіння) маточного поголів’я свиней”.

5.2.3. У таблицю IV “Оцінка свиноматки” заноситься інформація відповідно до пункту 5.1.5 цієї Інструкції.

5.2.4. У таблиці V “Середні показники продуктивності свиноматки” вказують порядкові номери опоросів, за якими на час бонітування розраховують середні показники продуктивності свиноматки з даних таблиці ІІІ “Розвиток та продуктивність свиноматки” цієї самої форми.

5.3. Форма № 3-св “Картка обліку продуктивності кнура” призначена для обліку продуктивності кнура за відтворювальною здатністю свиноматок. Заповнюється на підставі форм № 4-св “Журнал обліку парування (осіменіння) маточного поголів’я свиней” та № 5-св “Журнал обліку опоросів свиноматок та приплоду поросят”.

У форму заносять інформацію про всіх спарованих (осіменених) свиноматок:

кличка, ідентифікаційний номер;

дата парування та опоросу, порядковий номер опоросу;

кількість народжених поросят, у тому числі живих;

маса гнізда при відлученні.

5.4. Форма № 4-св “Журнал обліку парування (осіменіння) маточного поголів’я свиней” призначена для накопичення даних про відтворення стада свиней.

У формі вказують:

кличку, ідентифікаційний номер свиноматки;

порядковий номер опоросу;

дату відлучення поросят та очікуваного парування свиноматки;

кличку та ідентифікаційний номер закріплених кнурів-плідників: основного і що заміщує;

мету закріплення (записується у відповідності до плану закріплення кнурів до свиноматок);

ідентифікаційний номер кнура та відповідні дати парування;

дату очікуваного та фактичного опоросу, номер гнізда.

5.5. Форма № 5-св “Журнал обліку опоросів свиноматок та приплоду поросят” призначена для накопичення інформації щодо народження молодняку та його розвитку до відлучення.

5.5.1. У формі вказують:

відомості про свиноматку: кличка, ідентифікаційний номер, кількість сосків (у вигляді дробу): у чисельнику – правих, у знаменнику – лівих;

порядковий номер опоросу, дату парування та опоросу;

номер та масу гнізда;

кличку та ідентифікаційний номер кнура-плідника, яким була спарована (осіменена) свиноматка;

відомості про приплід: стать (записують спочатку кнурців, а потім свинок), гніздовий та ідентифікаційний номери, кількість правих та лівих сосків, маса поросят при відлученні, наявність дефектів, відмітки про подальше їх використання.

5.5.2. Про кожний опорос зазначаються показники:

середня жива маса поросят;

загальна кількість народжених поросят, у тому числі живих, мертвонароджених, муміфікованих, виродків;

дата відлучення;

жива маса та довжина тулуба свиноматки на 5-10-й день після першого опоросу.

Відомості про поросят, підсаджених у гніздо від інших свиноматок, записують пропускаючи один рядок після показників про власних поросят свиноматки. У рядку “Гніздовий номер” указують номер гнізда, з якого ці поросята підсаджені.

5.6. Форма № 6-св “Журнал обліку вирощування ремонтного молодняку свиней” призначена для обліку показників розвитку тварин. Для ведення форми використовуються показники з форми № 5-св.

У формі вказують:

гніздовий та ідентифікаційний номери молодняку;

клички, ідентифікаційні номери батька та матері;

дату народження, кількість правих та лівих сосків;

живу масу і клас молодняку за цей показник у віці 2 та 4 місяців;

живу масу, довжину тулуба і клас молодняку за ці показники у віці 6 і 9 місяців;

при досягненні живої маси 100 кг - вік та товщину шпику;

вік, живу масу, довжину тулуба та класи за ці ознаки при першому паруванні (осіменінні);

дату переведення і в які групи переведено тварин.

5.7. Форма № 7-св “Звіт про результати бонітування свиней відповідної породи” призначена для зведення результатів бонітування і складається з 11 аналітичних таблиць та аналізу результатів бонітування. Форма заповнюється на підставі даних бонітування тварин з форм № 1-, 2-, 5- і 6-св.

5.7.1. У таблиці 1 “Структура стада” зазначається інформація про наявність поголів’я свиней (загального, пробонітованого, записаного до ДКПТ) та його розподіл за статевовіковими групами. Інформація заноситься відповідно до даних таблиці 2 “Розвиток кнурів”, таблиці 5 “Розвиток свиноматок”, таблиці 8 “Розвиток і класність ремонтного молодняку”.

Кількість основних свиноматок, зазначена у графі “Наявність поголів’я на 1.01.__”, повинна відповідати кількості в рядках “Уся група після бонітування” таблиці 5 і “За всіма свиноматками” таблиці 6 “Продуктивність свиноматок”.

5.7.2. У таблиці 2 “Розвиток кнурів” зазначається інформація про:

кількість кнурів у віці 12 та 24 місяців;

середню, максимальну та мінімальну живу масу і довжину тулуба однієї голови.

Показники графи “Наявність кнурів” заповнюються відповідно до показників таблиці 1:

поголів’я кнурів віком 12 місяців - відповідає поголів’ю кнурів-плідників, що перевіряються;

поголів’я кнурів віком 24 місяців - відповідає поголів’ю основних кнурів-плідників.

5.7.3. Таблицю 3 “Оцінка за відгодівельними та м’ясними якостями потомства” заповнюють на підставі даних форми № 9-св “Картка оцінки племінних свиней за відгодівельними і м’ясними якостями”.

У таблиці зазначається інформація про:

кількість кнурів та свиноматок, оцінених за якістю потомства;

кількість потомків, їх вік досягнення живої маси 100 кг, витрати корму, довжину півтуші, товщину шпику півтуші;

клички, ідентифікаційні номери кнурів та свиноматок кращих поєднань.

5.7.4. Таблиця 4 “Оцінка ремонтного молодняку за власною продуктивністю” записується згідно з даними форми № 6-св.

У таблиці зазначається інформація про:

стать, кількість оцінених тварин;

вік, живу масу, товщину шпику;

середній бал при оцінці за власною продуктивністю.

5.7.5. У таблицю 5 “Розвиток свиноматок” включають інформацію про усіх пробонітованих свиноматок згідно з даними форми № 2-св.

У таблиці зазначається інформація про:

кількість пробонітованих свиноматок, що мають оцінку за розвитком і власною продуктивністю - у рядку 1 графи “Усього свиноматок”;

кількість свиноматок, уведених в основне стадо;

кількість свиноматок, яких вибракували протягом року із стада;

кількість свиноматок провідної групи;

вік першого опоросу, живу масу, довжину тулуба, середній бал.

5.7.6. У таблиці 6 “Продуктивність свиноматок” зазначається інформація про продуктивні якості всіх пробонітованих свиноматок, розподілених за кількістю опоросів. Кількість пробонітованих свиноматок та їх продуктивність визначаються на підставі таблиць III і V форми № 2-св.

У таблицю включають показники про:

багатоплідність свиноматок та кількість поросят при відлученні;

масу поросят при відлученні у 45 або 60 днів за позиціями: загальна маса всіх поросят, середня маса одного гнізда та поросяти.

Сума кількості свиноматок рядків 2 і 3 відповідає їх кількості таблиць 1 і 5.

5.7.7. Таблицю 7 “Розподіл за класами” заповнюють на підставі даних форм № 1-св “Картка племінного кнура” та № 2-св “Картка племінної свиноматки”.

5.7.8. Таблицю 8 “Розвиток і класність ремонтного молодняку” заповнюють на підставі фактичних даних бонітування ремонтного молодняку за статевовіковими групами.

У форму включають показники:

кількість голів, жива маса однієї голови, довжина тулуба, вік досягнення живої маси 100 кг, товщина шпику;

розподіл молодняку за комплексним класом (ураховуючи класність батьків).

5.7.9. Таблицю 9 “Класність реалізованого молодняку за рік” заповнюють на підставі даних бонітування ремонтного молодняку, розподіленого на статеві групи.

5.7.10. Таблицю 10 “Розподіл кнурів основного стада за лініями” заповнюють на підставі лінійного розподілу пробонітованих кнурів.

У таблиці зазначають інформацію про:

загальну кількість пробонітованих кнурів;

кількість голів згідно з планом племінної роботи.

5.7.11. Таблицю 11 “Розподіл свиноматок основного стада за родинами” заповнюють на підставі родинного розподілу пробонітованих свиноматок.

У таблиці зазначають інформацію про:

загальну кількість пробонітованих свиноматок;

кількість голів згідно з планом племінної роботи.

5.7.12. У кінці форми подається аналіз результатів бонітування в порівнянні з минулим роком з обов’язковим визначенням напрямів подальшої селекційної роботи в стаді.

5.7.13. Форма № 7-св підписується керівником (власником) господарства, зоотехніком-селекціонером (експерт-бонітером) і спеціалістом ветеринарної медицини.

5.8. Форма № 8-св “Станкова картка підсисної свиноматки” призначена для характеристики основних показників відтворювальної здатності підсисної свиноматки.

5.9. Форма № 9-св “Картка оцінки племінних свиней за відгодівельними і м’ясними якостями” призначена для характеристики результатів оцінки молодняку за відгодівельними і м’ясними якостями. Заповнюється за даними форм № 10-св та № 12-св. Використовується на контрольно-випробувальних станціях та в господарствах, що проводять контрольну відгодівлю свиней.

У формі зазначається інформація про:

ідентифікаційний номер молодняку;

вік при поставленні на відгодівлю та при досягненні живої маси 100 кг;

живу масу при поставленні на оцінку;

період від поставлення на оцінку до досягнення живої маси 100 кг за позиціями: приріст живої маси, кількість кормоднів та витрачених кормових одиниць;

середньодобовий приріст, витрати корму на 1 кг приросту;

живу масу перед забоєм, масу парної півтуші, довжину півтуші та товщину шпику півтуші.

Форма № 9-св підписується керівником (власником) і зоотехніком господарства.

5.10. Форма № 10-св “Журнал реєстрації молодняку на контрольній відгодівлі” відображає всі основні показники, що характеризують тварину за відгодівельними якостями. Використовують на контрольно-випробувальних станціях та в господарствах, що проводять контрольну відгодівлю.

У формі зазначаються:

дата завезення, ідентифікаційний номер, дата народження, стать молодняку;

клички, ідентифікаційні номери батька та матері;

вік та жива маса молодняку при відлученні та доставці на контрольну відгодівлю;

дата, жива маса і вік молодняку на початку облікового періоду – вік у днях визначають як різницю між датою початку облікового періоду і датою народження;

дата зважування та фактична жива маса - за кожною твариною окремо;

дата, жива маса і вік при закінченні облікового періоду;

вік досягнення живої маси 100 кг;

валовий приріст живої маси за обліковий період – визначається як різниця між показниками живої маси при закінченні облікового періоду та на його початку;

кількість кормоднів – визначається як різниця у записах дат закінчення та початку облікового періоду;

середньодобовий приріст – визначається діленням валового приросту живої маси на кількість кормоднів.

5.11. Форма № 11-св “Картка обліку витрачання кормів на контрольній відгодівлі” відображає дані про фактичну кількість спожитого корму та його залишків. Форму використовують на контрольно-випробувальних станціях та в господарствах, що проводять контрольну відгодівлю.

5.12. Форма № 12-св “Журнал обліку м’ясних якостей молодняку на контрольній відгодівлі” передбачає ведення записів показників, що характеризують м’ясні якості молодняку, який перебував на контрольній відгодівлі. Форму використовують на контрольно-випробувальних станціях та в господарствах, що проводять контрольну відгодівлю.

У формі зазначаються:

дата забою, назва м’ясопереробного підприємства;

ідентифікаційний номер тварини, номер бирки на туші;

жива маса перед забоєм, маса парної півтуші;

довжина півтуші фактична та в перерахунку;

товщина шпику півтуші фактична та в перерахунку;

власник, якому належать тварини;

походження тварини – записуються згідно з формою № 9-св.

Графи 9 і 11 заповнюються відповідно до пункту 4.9 цієї Інструкції.

5.13. Форма № 13-св “Акт відбору молодняку та поставлення його на контрольну відгодівлю” є основним документом, у якому відображена інформація про тварин, що поставленні на контрольну відгодівлю. Форму заповнюють у племінних господарствах-постачальниках, крім графи 10 “При поставленні на відгодівлю”. Зазначена графа заповнюється на контрольно-випробувальній станції при завезенні молодняку.

У формі зазначається інформація про:

гніздовий та ідентифікаційний номери молодняку, дату народження, стать, походження;

живу масу тварин за позиціями: при відлученні, при відправленні та при поставленні на відгодівлю.

Акт підписують представники господарства-постачальника і контрольно-випробувальної станції. При оцінці тварин у господарстві акт підписують керівник та зоотехнік-селекціонер підприємства.

5.14. Форма № 14-св “Результати контрольної відгодівлі свиней” відображає результати контрольної відгодівлі свиней за відгодівельними і м’ясними якостями. Заповнюють на основі даних форм № 9-,10-,11-,12-св.

У формі зазначаються:

кількість оцінених кнурів, свиноматок та відгодованих потомків;

середній вік молодняку при поставленні на відгодівлю та при досягненні живої маси 100 кг, середня жива маса при поставленні на відгодівлю;

результати контрольної відгодівлі за позиціями: валовий приріст за обліковий період, кількість кормоднів та витрачених кормових одиниць, витрати корму на 1 кг приросту, середньодобовий приріст, довжина півтуші, товщина шпику півтуші.

5.15. Форма № 15-св “Станкова картка контрольної відгодівлі свиней”. Використовується на контрольно-випробувальних станціях та в господарствах, що проводять контрольну відгодівлю.

У формі зазначаються:

номер станка та назва господарства-постачальника;

ідентифікаційний номер тварини, дата народження;

дата і жива маса молодняку при поставленні та знятті з контрольної відгодівлі.

5.16. Форма № 16-св “Картка обліку продуктивності кнура за кількістю та якістю спермопродукції” призначена для обліку та контролювання якості сперми кнурів у процесі їх використання на племпідприємствах та пунктах штучного осіменіння.

У формі зазначаються:

дата взяття сперми;

об’єм еякуляту, концентрація сперміїв, їх прямолінійно-поступальна рухливість, наявність дефектів сперми після кожного взяття;

середні дані за відповідний проміжок часу (перед бонітуванням).


Начальник Департаменту ринків


продукції тваринництва з Головною

державною племінною інспекцією Д.М. Микитюк

Додаток

До пункту 2.5 Інструкції з ведення

племінного обліку у свинарстві

Цифровий ключ для мічення свиней вищипами




Цифровий ключ, за яким проводиться мічення свиней вищипами:

праве вухо:

напівкруглий вищип: на кінці – 100, на верхньому краї – 1, на нижньому краї всередині – 3, на нижньому краї біля голови – 6000;

круглий вищип: у центрі вуха – 400, у середині вуха біля голови – 1600;

ліве вухо:

напівкруглий вищип: на кінці – 200, на верхньому краї – 10, на нижньому краї всередині – 30, на нижньому краї біля голови – 12000;

круглий вищип: у центрі вуха – 800, у середині вуха біля голови – 3200.


Схожі:

Держкомстата України від 22. 06. 99 р. №210
Звіт про стан тваринництва складається на основі первинних документів бухгалтерського та зоотехнічного обліку про одержання продукції,...
КАФЕДРА МІЖНАРОДНОГО ОБЛІКУ І АУДИТУ
Види господарського обліку. Вимоги до обліку. Роль бухгалтерського обліку в управлінні підприємницькою діяльністю
Журнал «Профиль»
Український громадсько-політичний щотижневий російськомовний журнал. Філософія видання подання максимально точної інформації про...
ЖУРНАЛ обліку надходження і реалізації або передачі для реалізації...
Машина, складова частина (марка, заводський номер, номер двигуна, рік випуску, колір)
М'ясо та інші продукти, одержані від забою хворих, підозрілих у захворюванні...

Перелік дисциплін, які виносяться для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень магістра
Види господарського обліку і їх характеристика. Предмет бухгалтерського обліку та головні його об’єкти. Загальна характеристика методу...
Усний журнал Школа наш рідний дім
Пропонуємо вашій увазі усний журнал «Школа наш рідний дім, нам добре й весело у нім»
М'ясо та інші продукти забою хворих, пі­дозрілих у захворюванні та...
М'ясо та інші продукти забою хворих, пі­дозрілих у захворюванні та зараженні свиней, переробляють на варені, варено-копчені ковбасні...
Міжнародні принципи і організація бухгалтерського обліку за національними стандартами
Мета роботи: вивчити основні принципи бухгалтерського обліку, порядок організації бухгалтерського обліку на підприємстві, порядок...
ІНСТРУКЦІЯ про заходи профілактики та боротьби з бешихою свиней
Перебіг хвороби може бути: блискавичним, гострим, підгострим і хронічним. Розрізняють септичну, шкірну (кропивниця) та латентну форми...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка