|
|
Скачати 1.55 Mb.
|
| СЕЛЕКЦІЯ У СВИНАРСТВІ 1. Селекційні ознаки свиней, їх мінливість, взаємний зв'язок та успадкування Як відомо, кожна селекційна ознака виявляється у свиней відповідно до спадкових задатків, котрі закладені в генах. У тих випадках, коли успадкування потомством ознак батьків здійснюється за схемою: один ген — одна ознака, управляти селекційним процесом досить просто. Візьмемо, для прикладу, успадкування свинями білої і однієї з кольорових мастей. Та й інші масті детермінуються одним і тим же геном, який зустрічається в двох різних формах (алелях): домінантній ,— позначимо буквою «А» і рецесивній — буквою «а». При однорідному підборі батьків, гомозиготних за алеллю «А» (генотип АА), приплід буде тільки білим, а за алеллю «а» (генотип аа) — тільки відповідного кольору. При різнорідному підборі успадкування масті також завжди легко передбачити. Покажемо це на прикладі схрещування маток великої білої породи з кнурами миргородської (чорно-ряба), або, навпаки, білих чистопородних кнурів з чорно-рябими матками. Згідно з трьома загальновідомими законами Менделя від гомозиготних батьків з різними генотипами (в даному випадку АА і аа) отримаємо перше покоління F1 і) помісного потомства, однакове і за генотипом (Аа і аА), і за фенотипом (масть тільки біла). При спаровуванні помісних маток і кнурів з гетерозиготним генотипом Аа і аА першого покоління нащадки (F2) будуть з генотипами АА, Аа, аА і аа (співвідношення гомозигот і гетерозигот 1:2:1). Але оскільки всі гетерозиготи будуть такими ж білими, як гомозиготи АА, то загальна чисельність білого приплоду становитиме 75 %, а кольорового — 25 % (Менделівське співвідношення 3:1). У третьому поколінні (F3) чорно-рябі матки в парі з чорно-рябими кнурами дадуть потомство тільки чорно-рябої масті, а з білими — таке саме як спочатку F1 (100% білих). У батьківських пар з генотипами АА + аА і АА + Аа приплід буде білим і чорно-рябим у співвідношенні 3:1. Маток білих тільки за зовнішнім виглядом, а за спадковими задатками наполовину чорно-рябих (генотип Аа і аА), можна легко розрізняти при схрещуванні з чорно-рябими кнурами. У цьому випадку буде отримано чорно-рябий і білий приплід у співвідношенні 3:1. За даними Гільмана 3. Д. (1995) точність даного способу перевірки спадкової частини свиней за мастю завдяки їх багатоплідності близька до 100% проти 75% у великої,рогатої худоби та інших малоплідних тварин. На відміну від масті всі показники продуктивності свиней за своєю спадковою природою не моно-, а полігенні. Вони залежать від багатьох генів, особливостей їх комбінацій і рекомбінацій в процесі ділення хромосом і розмноження клітин, а також від мутагенезу і повноти виявлення в різних умовах зовнішнього середовища. У практичній діяльності зооінженера племінна робота щодо поліпшення порід базується на вченні про мінливість, успадкування, відбір і підбір тварин, тобто на категоріях популяційної генетики. Селекціоновані показники продуктивності свиней діляться на три основні групи. До першої відносяться ті з них, які характеризують відтворювальні якості тварин, до другої — відгодівельні і до третьої — м'ясні. Відтворювальні якості кнурів характеризуються статевою потенцією, здатністю садки на чучело, кількістю повноцінних сперматозоїдів і запліднюючою здатністю сперми, а свиноматок — запліднюваністю, багатоплідністю, молочністю (масою гнізда у віці 21 дня), масою поросят у гнізді при відлученні. Найважливіший показник відтворювальної здатності маток — середньорічна кількість одержаних поросят та їх загальна маса. Відгодівельні якості оцінюють за величиною середньодобових приростів на відгодівлі, віком досягнення реалізаційної маси (100—120 кг), витратою кормових одиниць на 1 кг приросту за період відгодівлі. Головним показником, що характеризує м'ясо-сальні якості свиней, є товщина шпику над 6—7 грудними хребцями. Для оцінки рівномірності розподілення шпику вимірюють його найбільшу товщину (на холці), найменшу (над першим поперековим хребцем) і на крижах. У науково-дослідній та поглибленій племінній роботі, крім цього, враховують площу поперечного розрізу найдовшого м'яза спини за останнім ребром («м'язове вічко»), масу окосту та вміст у туші м'яса, сала і кісток. Важливе значення має хімічний склад м'яса і сала (вміст сухої речовини, протеїну, жиру, золи), а також фізико-хімічні властивості (кислотність, вологоутримуюча здатність, колір м'яса), Щільність сала (температура плавлення, йодне число), смакові якості свинини, аромат та ін. Показники продуктивності тварин відносяться до кількісних ознак, оскільки мають відповідні числові вирази (багатоплідність, наприклад, характеризується кількістю поросят в швидкість росту — кількістю грамів середньодобових приростів і днів, необхідних для досягнення молодняком товарної: маси та ін.). Як уже було сказано вище, кількісні ознаки; залежать не від одного, а від багатьох генів, які знаходяться в різноманітних хромосомах або їх ділянках (локусах), які мають найрізноманітніші комбінації і рекомбінації в процесі статевого розмноження тварин. Тому передбачати з великою точністю міру: їх від батьків потомству, посилаючись на закони Meнделя, майже неможливо. Цю проблему можна частково вирішувати, використовуючи показники успадкування і мінливості кількісних ознак. Мінливістю ознаки називається: ступінь варіабельності її у тварин. Так, багатоплідність у свиней коливається у межах від 4 до 34 поросят, середньодобовий приріст на відгодівлі від 300. до 1500 г, товщина шпику при живій масі 100 кг — від 9 до 45 мм. Безумовно, що в кожному окремо взятому стаді, лінії або спорідненій групі свиней варіації різних ознак будуть не одноковими і вони знаходяться в прямій залежності від спадкових і паратипових факторів. Частка мінливості, зумовлена генетичними факторами, називається успадкованістю і позначається символом h2.Коефіцієнти h2 вираховуються з використанням коефіцієнтів кореційних ознак у батьків і потомків, а також у тварин, які знаходяться в інших споріднених зв'язках (у братів і сестер, напівбратів півсестер і т.д.), або методом дисперсійного аналізу мінливості і можуть варіювати в межах від 0 до 1 або від 1 до 100%. Чим вищий коефіцієнт успадкування, тим більша вірогідність і передачі ознаки від батьків потомству. Коефіцієнти успадкування основних селекціонованих ознак свиней наведені в табл. 2. У цілому величини успадкування різних показників продуктивності можна поділити на 3 рівні: низький, середній і високий (табл. 1). Узагальнення даних зарубіжних і вітчизняних літературних джерел щодо коефіцієнтів успадкування показує, що цей показник має велику амплітуду коливання, Причиною цього є не тільки різноманітність генетичної ситуації в різних стадах, , але й методи визначення h2 та величина вибірок. Тому, за даними В. П. Коваленка (1994), якщо відсутня можливість правильно оцінити коефіцієнти успадкування (обмеженість вибірки, відсутність комп'ютерної техніки і програм до неї), то фахівцям, які розробляють програму селекції, доцільно використовувати середні параметри, наведені в табл. 2. |
| ЛЕКЦІЯ Селекція Селекція – наука про створення нових та поліпшення вже існуючих сортів рослин, порід тварин, штамів мікроорганізмів |
“Журнал обліку парування (осіменіння) маточного поголів’я свиней” України “Про племінну справу у тваринництві”, визначає порядок ведення форм племінного обліку, що застосовуються у свинарстві з метою... |