РОСЛИННИЙ СВІТ БАСЕЙНУ
РІКИ МОЛОЧНОЇ
Рослинність басейну
Усі річки, що входять до басейну Молочної, мають дуже різноманітні та унікальні краєвиди. Це або голі скелі, що майже не мають рослинного покриву, або заболочені та засолені місцевості, де панує прибережно-водна, засолено-лучна, рідше солончакова рослинність, чи то безлюдний степ з барвистим різнотрав’ям.
Степи, що в минулому займали 40% території України, були тією природною колискою, яка викохала український народ. Це пов’язано з його слов’янською волелюбною душею, піснями, віршами, витворами мистецтва, тощо. Степові екологічні системи є дуже динамічними, на відміну від лісових. Вони сформувалися на родючих чорноземних ґрунтах в умовах недостатньої кількості опадів та значного випаровування. На травостій степу накладав відбиток антропогенний та природний фактор: випасання худоби, викошування, пожежі, засолення ґрунту, що перешкоджало появі дерев. Найтиповіші степові фітоценози півдня України складені щільнодернинними посухостійкими (ксерофітними) злаками. В басейні р. Молочної поширені осередки біднорізнотравних типчаково-ковилових степів. Рослинний покрив цих степів характеризується домінуванням ксерофітних дернинних злаків, насамперед: ковили української, Лессінга, тирси, костриці валіської (типчака) та келерії гребінчастої, а також значним зменшенням участі та різноманітності різнотрав’я, порівняно з різнотравно-типчаково-ковиловими степами. Серед різнотрав’я на плакорних ділянках трапляються будяк гачкуватий, грудниця волохата, гвоздика краплиста, дивина фіолетова, залізняк колючий, пижмо тисячолисте, шавлія сухостепова, ферула східна. На мікрозниженнях степу ростуть більш вологолюбні види різнотрав’я (волошка притиснутолускова, люцерна румунська, різак звичайний, шавлія поникла). Порівняно з різнотравно-типчаково-ковиловими степами травостій цих угруповань більш розріджений, зменшується участь степових чагарників (мигдалю степового, карагани кущової, шипшин Бордзіловського, залозисто-зубчастої, чагарникової), значно зростає кількість однорічників-ефемерів (вероніки весняної, переломника видовженого, веснянки весняної, роговика українського, фіалки Китайбелевої), ефемероїдів (белевалії сарматської, зірочок українських, Артемчука, цибулиноносних, рястки Гуссона, тюльпанів Шренка та змієлистого, цибуль круглої, крапчастої та Пачоського), а також лишайників (видів родів кладонія, пармелія тощо), які оселяються на вільній площі між дернинами злаків. Цікавими степовими рослинами є ті, що належать до групи “перекоти-поле” – гоніолимон татарський, кермек сарептський, лещиця волосиста, волошка розлога, залізняк колючий тощо.
На лівому березі нижньої течії р. Молочної зустрічаються солонцюваті степи, де у травостої окрім типчака зустрічаються полин сантонінський, віниччя сланке, камфоросма монпелійська, грудниця волохата, рідше волошка розлога, тонконіг бульбистий, дивина тарганяча, кермек Мейєра, наземка мала, петросимонія розлога, підмаренник сланкий.
В сезонному розвитку степу чітко виділяється весняний розвиток ефемерів та ефемероїдів, квітування злаків, насамперед ковил у травні, період “напівспокою” у спекотні літні місяці та повторного квітування деяких рослин восени. Степові рештки на території півдня Запорізької області використовуються переважно як пасовища. Внаслідок цього рослинний покрив іноді перебуває в зміненому (дигресивному) стані. Безсистемне і надмірне випасання на схилах степових балок змінює рослинний покрив, при цьому відбувається руйнування дернини злаків, зріджується та засмічується травостій, зникають рідкісні види, посилюється змив ґрунту тощо.
На правому березі р. Молочної та Молочного лиману поширені петрофітні (вапнякові) варіанти типчаково-ковилового степу. Так, на малопотужних карбонатних ґрунтах росте типчак, ковила Лессінга та ковила Графа, калофака волзька. Із степового різнотрав’я на цих ділянках звичайними є шавлія поникла, залізняк бульбистий, чебрець двовидний, льон Черняєва, чистець прямий та багато інших. Для найвищих місць Терпенівського кряжу характерними є ділянки чагарничкових та опустелених степів, де у травостої переважають види чебрецю (двовидний та Маршаллів), льон Черняєва, солодушка великоквіткова, самосил білоповстистий та цмин пісковий, рідше житняк пустельний та зміївка азовська.
У верхній та середній течії р. Молочної, її притоках трапляються виходи гранітів. Як правило, вони мають вигляд куполоподібних горбів (могил). На відслоненнях гранітів зростають такі види як осока рання, чебрець двовидний, самосил білоповстистий, звіробій звичайний, нечуйвітер нещільнозонтичний, тюльпан гранітний, ушанка гранітна, щавель гранітний.
Майже 50 % правого берега р. Молочної зайняті штучними лісами та лісосмугами з робінії звичайної, в’язу гладкого, каркасу західного, гледичії колючої, сосни кримської, шовковиці чорної, карагани дерев’янистої тощо.
Інтразональна рослинність басейну р. Молочної включає лучні фітоценози річкових долин, де трапляються ділянки степових (пирій повзучий, тонконіг вузьколистий, костриця валіська) справжніх та засолених (костриця лучна, лисохвіст тростиновий, покісниця розставлена, ситник Жерара, скорзонера дрібноквіткова, подорожник Корнута) лук. В басейні річки, особливо у її нижній частині, поширені прибережно-водні, рідше болотисті ценози (очерет південний, бульбокомиш морський, куга приморська та Табернемонтана, рогоз вузьколистий та Лаксмана, сусак зонтичний, частуха подорожникова). На підвищених місцях пойми, а також на вододільних просторах нижньої течії р. Молочної трапляються плями солончаків (солончакова айстра звичайна, галіміона бородавчаста, кермек Мейєра, покісниця Фоміна, пирій видовжений, полин сантонінський, солонець простертий, сарсазан шишкуватий), рідше зустрічаються піски (полин Черняєва, костриця Беккера, комишівник звичайний, куничник наземний, волошка одеська, хвощ галузистий, цмин пісковий, чебрець дніпровський). Водна рослинність представлена угрупуваннями куширу темно-зеленого, рдесника гребінчастого, цанікелії болотної.
Комплексний вплив антропогенних факторів (випасання, витоптування, сінокосіння, осушення та забруднення водойм), який набув значного поширення у 70-90х рр. ХХ ст., прискорює занепад корінних степових та заплаво-літоральних фітоценозів р. Молочної. В ході цих змін набувають поширення види інших типів рослинності, насамперед пустельного та синантропного комплексів, а участь бореальних та древньо-середземних видів катастрофічно скорочується. Все це робить актуальним завдання наукового пошуку практичних заходів запобігання цим негативним змінам. Тому, на нашу думку, своєчасними є заходи щодо заповідування окремих ділянок степу та заплавно-літоральних комплексів, частина яких увійде до Приазовського Національного парку. Унікальність рослинних угруповань регіону підтверджується наявністю рідкісних формацій степів та прибережно-водної рослинності, які занесені до Зеленої книги України. Насамперед це стосується тих угруповань, у складі яких домінують види занесені до Червоної книги України, види які скорочують своє поширення та ті, які знаходяться на межі свого поширення. До таких віднесені 6 степових формацій правого берега р. Молочної (ковили Лессінга, Графа, волосистої, української, калофаки волзької, мигдалю низького), 1 – болотна (куги приморської), що трапляється на узбережжі р. Молочної та 1 - водна (водяного жовтеця Ріона), яка зустрінута на слабозасолених мілководдях середньої та нижньої течії р. Молочної.
|