Царик Й. В., Лєснік В. В., Яворський І. П., Горбань І. М., Сребродольська Є. Б. Зоологія хребетних Навчальний посібник ЛЬВІВ ВИДАВНИЧИЙ ЦЕНТР ЛНУ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА 2008

Скачати 422.88 Kb.

Назва	Царик Й. В., Лєснік В. В., Яворський І. П., Горбань І. М., Сребродольська Є. Б. Зоологія хребетних Навчальний посібник ЛЬВІВ ВИДАВНИЧИЙ ЦЕНТР ЛНУ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА 2008
Сторінка	4/4
Дата	02.04.2013
Розмір	422.88 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Біологія > Документи

1 2 3 4

Органи дихання. Вже в ембріонів круглоротих утворюються зяброві щілини, які з’єднують порожнину глотки із зовнішнім середовищем. Внутрішня поверхня зябрових мішків має численні складки. У міксин – від 6 до 16 пар зябрових мішків, у міног – 7 пар. У міксин зовнішні канали зябрових мішків з кожного боку тіла відкриваються назовні спільним отвором, що розміщений посередині довжини тіла; у міног зяброві мішки відкриваються окремими отворами.

Дихання тварин відбувається завдяки ритмічній роботі м’язів стінки зябрової ділянки тіла. Вода потрапляє через ротовий отвір у глотку (в дорослих міног – у дихальну трубку) й зяброві мішки. Під час живлення вода надходить і виходить через зовнішні зяброві отвори. Є також шкірне дихання, у якому беруть участь капіляри шкіри.

К

Рис. 20. Схема кровоносної системи шевської міноги (вигляд з черевного боку; за Гуртовим)

1 – венозна пазуха; 2 – передсердя; 3 – шлуночок; 4 – цибулина аорти; 5 – черевна аорта; 6 – приносні зяброві артерії; 7 – виносні зяброві артерії; 8 – спинна аорта; 9 – сонні артеріїї; 10 – хвостова вена; 11 – задні кардинальні вени; 12 – передні кардинальні вени; 13 – нижня яремна вена; 14 – підкишкова вена; 15 – ворітна вена печінки.
ровоносна система круглоротих подібна до кровоносної системи ланцетника. Але у круглоротих є справжнє серце, яке складається з передсердя і шлуночка (рис. 20). Наявне одне коло кровообігу. В серці циркулює лише венозна кров. Великі вени впадають у тонкостінну венозну пазуху, звідти кров надходить до передсердя, і потім – у шлуночок, який має сильні мускульні стінки. Від шлуночка відходить черевна аорта, від черевної аорти до міжзябрових перегородок – парні приносні артерії, кожна з яких постачає кров’ю половину розташованих спереду і ззаду від неї зябрових мішків. У капілярах складок зябрових мішків кров насичується киснем і віддає вуглекислоту. Капіляри зливаються у виносні зяброві артерії, які впадають у розміщену під хордою непарну спинну аорту. Від переднього кінця спинної аорти відходять сонні артерії, які постачають кров до переднього кінця голови; а також артерії до міомерів, травної трубки й інших органів.

Венозна кров із хвостового відділу збирається у хвостову вену, яка розпадається на дві задні кардинальні вени. Кров з голови несуть дві передні кардинальні вени. Передні й задні кардинальні вени впадають у венозну пазуху. Від м’язів язика й нижньої частин голови венозна кров тече нижньою яремною веною, яка також впадає у венозну пазуху. Кров від кишківника збирається у підкишкову вену, яка в печінці розпадається на сітку капілярів, та утворює ворітну систему печінки. Її капіляри зливаються в коротку печінкову вену, яка так само впадає у венозну пазуху.

Селезінки в круглоротих нема. Кров утворюється у стінках стравоходу й кишківника, а також у нирках, печінці й жировій тканині вздовж спинної струни. Загальна кількість крові становить 4―5 % від маси тіла тварини. В 1 мм³ крові налічують 130―170 тис. еритроцитів, які містять від 3 до 8 % гемоглобіну.

Видільна система. Круглороті мають характерні для усіх хребетних органи виділення – нирки, які здатні за допомогою фільтраційного апарату виділяти з організму надлишок води і продукти метаболізму (рис. 21). Отже, нирки беруть участь у водно-сольовому обміні, разом зі шкірою підтримують осмотичний стан внутрішнього середовища організму.

В онтогенезі спостерігають заміну наявного в ембріонів пронефроса на характерні для дорослих особин парні тулубові нирки (мезонефроси). Нирки розташовані на спинному боці тіла у вигляді стрічкоподібних утворень, які прикривають верхню частину статевої залози. По нижньому краї нирки проходять сечоводи, які впадають у сечостатевий синус, що відкривається назовні отвором на вершині однойменного сосочка, розташованого одразу за анальним отвором. Нирки круглоротих мікроанатомічно суттєво відрізняються від нирок щелепноротих. На всій довжині нирок у вигляді шнура проходить гломус – скупчення артеріальних капілярів, які виділяють інфільтрат. Міжклітинними проміжками інфільтрат стікає в короткі ниркові канальні, де частково повторно засвоюються цінні для організму речовини. У круглоротих, на відміну від інших хребетних, ще не відбулося анатомічного об’єднання двох елементів – фільтрувального клубка й капсули, у якій накопичується інфільтрат.

У міксин, мешканців моря, осмотичний тиск крові подібний до осмотичного тиску морської води. Такий осмотичний тиск тварин виникає завдяки іонам неорганічних солей, а також високій концентрації в крові сечовини. У прісних водоймах стабілізація осмотичного тиску в крові міног забезпеченавнаслідок збільшення кількості води, яка виводиться з тіла тварин (до 45 % від маси тварини за добу).

Статева система. Усі круглороті – роздільностатеві. У міксин диференціація настає перед статевою зрілістю. Непарна статева залоза (яєчник у самки) у статевозрілих особин займає майже всю черевну порожнину. Спеціальних статевих проток у круглоротих немає. Зрілі статеві продукти розривають стінки статевої залози, випадають у порожнину тіла, через статеві пори потрапляють усередину сечостатевого синуса й через сечостатевий отвір виходять назовні. Запліднення зовнішнє.

Половина видів міног належить до прохідних: вони живуть у морі, а на нерест пливуть у річки. Прохідні міноги під час нересту не харчуються, живуть із запасів жиру, який вони накопичили (до 20 % маси тіла).

М

іноги, які живуть у прісній воді, як мінога українська (Eudontomyzon mariae) відкладають до 5 тис. ікринок, прохідні – європейська (Lampetra fluviatilis) і каспійська (Caspiomyzon wagneri) – до 40 тис., а далекосхідна (Lampetra japonica) – до 125 тис. Морські міноги продукують до 240 тис. ікринок.

Під час нересту у міног збільшуються розміри спинних плавців, простежується дегенерація кишківника, зникають жовчний міхур і жовчна протока, припиняється робота залоз ротової лійки. Більшість міног моноциклічна, тобто після нересту гине. Деякі морські міноги поліциклічні.

Самка міксин на глибині 100 м і більше відкладає 15―30 овальних яєць завдовжки 2,0―2,5 см (рис. 22). Яйця вкриті роговою оболонкою, багаті на жовток. На полюсах яйця розміщені пучки ниток, які закінчуються гачечками. За їхньою допомогою яйця зчіплюються одне з одним і прикріплюються до субстрату. Всі міксини поліциклічні, під час нересту не харчуються.

Розвиток і ріст міног та міксин суттєво відрізняються. Міноги мають яйця з малою кількістю жовтка. Через 3―12 днів після запліднення з ікринки вилуплюється личинка довжиною близько 1 см, яка зветься піскорийкою. На відміну від дорослих особин, у неї відсутня присмоктувальна лійка й рогові зубчики, добре розвинута верхня губа, гірше розвинуті спинні плавці й недорозвинуті очі (рис. 23). Личинки мають велику глотку з зябровими отворами та ендостилем. За способом життя вони нагадують ланцетника. Цей період триває три-чотири роки, потім відбувається метаморфоз, під час якого формується присмоктувальна лійка, на її стінках і язиці утворюються рогові зубчики, глотка ділиться на стравохід і дихальну трубку, розвивається потужна мускулатура язика, збільшуються розміри очей, і піскорийка перетворюється в міногу.

Розвиток міксин відбувається без метаморфозу: молодь відрізняється від дорослих особин лише розмірами.

Нервова система й органи чуття. У круглоротих порівняно з іншими хребетними нервова система примітивна. Головний мозок відносно малий, його відділи лежать в одній площині й не налягають один на одного (рис. 24). Передній мозок невеликий; дно його утворюють смугасті тіла. Нюхові частини дещо більші від переднього мозку. Це пов’язано зі значенням для життя круглоротих хімічного чуття під час пошуку здобичі.

З боків проміжного мозку помітні габенулярні ганглії – первинні зорові центри. На склепінні проміжного мозку розміщені два вирости, які в частини видів набувають рис очей (мають пігмент, світлочутливі й гангліозні клітини). В передній частині проміжного мозку є парієтальний (тім’яний) орган; над ним лежить пінеальний орган, який в інших хребетних перетворений на гіпофіз.

Від передньої частини дна проміжного мозку відходить пара зорових нервів. Хіазма (перехрестя) у круглоротих не утворюється. Позаду розміщена лійка, до якої прилягає гіпофіз. Бічні стінки середнього мозку формують невеликі зорові частки. За середнім мозком розташований дуже маленький мозочок, який має вигляд валика й обмежує спереду ромбоподібну ямку. Його слабкий розвиток свідчить про простоту рухів круглоротих. Довгастий мозок поступово переходить у стрічкоподібний спинний мозок. Унаслідок недорозвитку потиличного відділу дев’ята й десята пари головних нервів відходять позаду слухових капсул за межами черепа. У міног спинні корінці спинного мозку не з’єднані з черевними, а в міксин (як і в щелепноротих) таке з’єднання є. Розвинута симпатична нервова система.

Спинному мозку й периферійній нервовій системі властива висока автономність: обезголовлена мінога або міксина після подразнення виконує плавальні рухи.

Порівняно низький рівень розвитку центральної нервової системи позначився й на розвитку окремих органів чуття.

У круглоротих добре розвинуті органи хімічного чуття. Від непарної ніздрі починається носовий хід, який веде до нюхової капсули і продовжується у вигляді довгого пітуїтарного виросту, сліпий кінець якого закінчується під черепом і переднім кінцем хорди. В середню частину пітуїтарного виросту через затягнутий тонкою плівкою отвір у дні черепа вп’ячується гіпофіз. Нюхова капсула складкою розділена на дві частини. Це дає підстави припустити, що у предків круглоротих ніздрі й нюхові капсули були парними. В середині капсули міститься пігментований нюховий мішок. Надходження до нюхового мішка води та її відтік відбувається внаслідок зміни об’єму пітуїтарного виросту. В міксин пітуїтарний виріст відкривається отвором у ротову порожнину, тому навіть закопана в намул тварина має здатність заповнювати зяброві мішки водою через ніздрю.

Іншим органом чуття є бічна лінія (сейсмосенсорний орган). Вона добре помітна в передній частині тіла: у вигляді ланцюжка дрібних горбочків пролягає спинним боком до початку спинного плавця.

Парні очі мають типову для хребетних будову, але вкриті тонкою прозорою плівкою. Міноги можуть бачити контури предметів на близькій відстані. В міксин очі розвинені гірше.

Орган слуху й рівноваги представлений внутрішнім вухом, яке міститься в слуховій капсулі. В міног розвивається два вертикальних півколових канали, а в міксин – один.

На голові у морської міноги є електричний орган, який регулярно, через кожні 50―80 мс генерує електричні імпульси. Внаслідок цього навколо голови тварини утворюється електричне поле напругою до 1 мВ. За зміною цього поля тварина може відчувати наближення інших організмів або предметів.

У товщі шкіри розміщені нервові закінчення, які сприймають температурні, тактильні, хімічні подразнення.

Походження й систематика. Шляхи походження безщелепних остаточно не з’ясовані, про що вже згадувалося. Сучасна система круглоротих така: підклас міноги має у своєму складі один ряд із однією родиною міногові – Рetromyzonidae, до якої належать 20―24 види з семи родів.

Міног подідяють на три морфоекологічні групи:

а) великі (до 1 м завдовжки) морські або прохідні (атлантична морська мінога Petromyzon maximus, каспійська мінога Caspiomyzon wagneri та ін.);

б) річкові прохідні міноги (європейська річкова мінога Lampetra fluviatilis, японська мінога Lampetra ayesii та ін.);

в) непрохідні річкові, озерні й потічкові міноги – рід Eudontomyzon, а в Північній Америці – Ichtyomyzon.

Підклас міксин охоплює один ряд і дві родини: міксинові – Mixinidae (зовнішні протоки зябрових мішків впадають до підшкірного каналу, який відкривається назовні одним отвором на боці тіла, у кінці його передньої третини) і бделостомові – Bdellostomidae (5―16 пар зябрових мішків відкриваються назовні самостійними отворами). У ряді – 18 видів, які належать до п’яти родів. Живуть у морях. Тримаються глибини 400―500 м. Досягають довжини 50―60 см.

Особливості поширення і спосіб життя. Спосіб життя сучасних круглоротих нескладний. Вони підстерігають здобич. Перед розмноженням перестають живитися, мігрують на нерестовища. Нерестом життєвий цикл більшості міног завершується. Дорослі особини української міноги (рис. 25), яка населяє річки й струмки басейнових систем Дніпра, Дністра та інших рік, взагалі не живляться. Піскорийки надають перевагу пісковому субстрату, збагаченому рослинними рештками, у який закопуються на глибину до 0,5 м.

Міксини тримаються прибережних вод, на зимівлю відпливають у глибші місця. У екосистемах морів і прісних водойм круглороті не мають домінуючого положення. Вони, як напівпаразити й хижаки, впливають на чисельність своїх жертв, іноді знижують запаси промислових риб.

Ч

астина видів міног мають промислове значення, їх добувають в незначній кількості. Колись для цього використовували плетені з лози верші (рис. 26), перегороджуючи ними струмки й канави.

Рис. 26. Знаряддя лову міног.

1 2 3 4

Схожі:

ПРОГРАМА КУРСУ Міжнародне публічне право для студентів юридичного факультету Львів 2012 В. А. Гринчак – доцент кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права ЛНУ імені Івана Франка	Львівський національний університет імені Івана Франка Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького та юридичному факультеті Львівського національного університету...
КА ЛЮДИНОЗНАВЧI СТУДII ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ДДПУ ВИПУСК ДВАДЦЯТЬ... Збірник наукових праць ДДПУ ім. Івана Франка “Людинознавчі студії” є фаховим виданням з педагогіки (перереєстровано і затверджено...	СТУДI¯ ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ДДПУ ВИПУСК ДВАДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТИЙ ЧАСТИНА... Збірник наукових праць ДДПУ ім. Івана Франка “Людинознавчі студії” є фаховим виданням з педагогіки (перереєстровано і затверджено...
СТУДI¯ ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ДДПУ ВИПУСК ДВАДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТИЙ ЧАСТИНА... Збірник наукових праць ДДПУ ім. Івана Франка “Людинознавчі студії” є фаховим виданням з педагогіки (перереєстровано і затверджено...	СТУДI¯ ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ДДПУ ВИПУСК ДВАДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТИЙ ЧАСТИНА... Збірник наукових праць ДДПУ ім. Івана Франка “Людинознавчі студії” є фаховим виданням з педагогіки (перереєстровано і затверджено...
ПРОГРАМА V Міжнародного Фестивалю Бруно Шульца в Дрогобичі „ Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Полоністичний науково-інформаційний центр імені Ігоря Менька...	КУРС "ІСТОРІЯ ПЕРЕКЛАДУ" СПИСОК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСНОВНОЮ ЛІТЕРАТУРОЮ Основні підручники Зорівчак Р. П. Реалія і переклад (на матеріалі англомовних перекладів української прози). – Львів: Вид-во Львів ун-ту, 1989. – 256...
ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЗВАННЯ “ПОЧЕСНИЙ ДОКТОР ДРОГОБИЦЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО... Ний доктор Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка” (HONORIS CAUSA) присвоюється відповідно до закону...	29 серпня 1 вересня 2013 р на базі спортивно-оздоровчого табору «Карпати»... «Карпати» Львівського національного університету імені Івана Франка (смт. Чинадієво Закарпатської обл.) буде проведено V науково-практичну...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання