|
|
Скачати 1.26 Mb.
|
Первый день: посев исследуемого матери¬ала. Посев производится на трех пронумерованных чаш¬ках Петри (I, II, III) с питательной средой. Для посева за¬ранее заготовляются стеклянные шпатели, завернутые в бумагу и простерилизованные. Можно сделать шпатель из пастеровской пипетки, загнув под углом ее конец в.пламе¬ни горелки. 1. На поверхность питательной среды в чашке I наносят петлей или стерильной пастеровской пипеткой каплю иссле¬дуемого материала и растирают ее стерильным шпателем, двигая его сначала взад и вперед на небольшом участке, а затем круговыми движениями по всей поверхности пита¬тельной среды. При этом крышку чашки приоткрывают ле¬вой рукой лишь настолько, чтобы в щель мог пройти шпа¬тель. 2. Вынимают шпатель из чашки I, закрывают ее и быст¬ро переносят шпатель в чашку II, не прожигая его. Растирают материал по всей поверхности среды, прикаса¬ясь к ней той же стороной шпателя, которой растирался материал в чашке I. Чашку II закрывают. 3. Так же переносят шпатель в чашку III и растирают материал по поверхности питательной среды той же сторо¬ной шпателя. Закрывают чашку. Шпатель прожигают или опускают в дезинфицирующую жидкость. 4. Чашки надписывают (название материала, фамилия больного, дата) и ставят в термостат вверх дном, чтобы об¬разующиеся капельки паров воды, попадающие на крышку, не стекали на поверхность среды и не размывали посева. Чашки находятся в термостате 18—24 часа. Второй день: изучение колоний и выделе¬ние чистых культур. Через сутки засеянные чашки вынимают из термостата и изучают полученные посевы. На чашке 1, где было много материала, получился сплошной рост бактерий и отдельных колоний не видно. На чашке II и в особенности на чашке III колонии распределились изо¬лированно, поэтому легко доступны исследованию (рис. 51). Прежде всего изучают колонии макроскопичес¬ки, невооруженным глазом. Просматривают чашку (не от¬крывая) со стороны дна в проходящем свете, держа ее на уровне глаз на расстоянии 20—30 см. Обнаруживают, что посев смеси микробов дал рост неоднородных колоний. От¬мечают величину колоний (крупная, мелкая, точечная), форму (правильная круглая, неправильная, плоская, воз¬вышающаяся над поверхностью среды), цвет (бесцветная, окрашенная), консистенцию (плотная, крошащаяся, мяг¬кая), характер поверхности (гладкая, морщинистая, блес-тящая, тусклая, влажная, сухая, слизистая и т. д.). Еще лучше видна разница в структуре колоний при рассмотрении их с увеличением. Для этого пользуются или лупой, или вынутым из тубуса микроскопа окуляром', или микроскопом со слабой сухой системой при суженной диаф¬рагме или несколько опущенном конденсоре. При изучении под микроскопом чашку помещают на столике вверх дном и, передвигая ее, отмечают на ней карандашом колонии различной формы, очерчивая их кружком. Под микроскопом резко выявляется строение колоний: характер краев (ровные, фестончатые, зазубренные), характер поверхности (гладкая, шероховатая), структура (гомогенная, зернистая, однородная или различающаяся в центре и по периферии). Каждому виду микробов свойствен определенный харак¬тер колоний. Нередко характер колоний имеет диагности¬ческое значение для определения возбудителей болезни. 3. Из части каждой из намеченных колоний делают маз-I ки, окрашивают их по Граму. Намеченные колонии пересеваются в пробирки с косым агаром. Из остатка колонии, находящегося на петле после посева, следует приготовить мазок и чжрасить его, чтобы микроскопией проверить чистоту изучаемой колонии и мор¬фологию микробов в ней. Пробирки с посевами помещают в термостат на 18—24 часа. 4. Производят подсчет колоний (см. ниже). Третий день: проверка чистоты культуры и изучение свойств микроба. Через сутки про¬бирки с посевами вынимают из термостата и убеждаются, что в каждой из них получен посев однородной культуры. Проверяется чистота культуры и изучается морфология бактерий в мазках, окрашенных по Граму. Посев петлей. Выделение чистых культур из смеси мик¬робов можно сделать посевом петлей штрихом. 1. Простерилизорованной на пламени горелки и охлажден¬ной петлей берут материал для посева и осторожно вводят петлю в чашку. 2. На поверхности питательной среды распределяют ма¬териал петлей параллельными штрихами на расстоянии 0,5 см один от другого от одного края чашки к другому, держа петлю плашмя (не царапать питательной среды). 3. Вынимают петлю из чашки. Тотчас же, закрыв чашку, обжигают петлю и ставят ее в штатив. 4. Чашку надписывают и помещают в термостат вверх дном на сутки. Рост на агаре на первом штрихе сплошной, на следую¬щих — изолированными колониями. Все дальнейшие манипуляции с изолированными коло¬ниями совершенно такие же, как при посеве шпателем. При достаточном навыке посев петлей исследуемого ма¬териала (взятого в небольшом количестве) производят лишь на одну чашку с агаром, получая в последних штри¬хах рост микробов в виде изолированных колоний. Метод пластинчатых разводок Коха. Этот метод выделе¬ния чистых культур на плотной среде употребляется в тех случаях, когда нужно произвести количественное оп¬ределение микробов — подсчет микробов в определенном объеме исследуемого материала (вода, гной и т. д.). 1. Расплавляют в кипящей воде в нескольких пробирках по 9 мл агара, а затем охлаждают его до 50—55°, оставляя пробирки на все время работы в горячей воде такой же тем¬пературы. 2. Стерильной пипеткой набирают 1 мл исследуемого ма¬териала, вносят в первую пробирку с агаром и переме¬шивают. Получается разведение 1(Н. 3. Далее последовательно переносят по 1 мл из пробир¬ки в пробирку, получая таким образом соответствующие разведения: 10^2, 10~3 и т. д. Количество пробирок, взятых в опыт, зависит от степени загрязненности исследуемого ма¬териала. 4. Приготовив разведение, приступают к разливке засе¬янного агара в стерильные чашки Петри (для того чтобы агар распределился равномерно, а не застыл комками, ре¬комендуется предварительно согреть чашки в термостате или же слегка нагреть над пламенем горелки): берут про¬бирки по порядку, открывают, обжигают край, выливают содержимое в чашку, открыв крышку лишь настолько, что¬бы в щель вошло устье пробирки. Опорожненную пробирку и пробку опускают в дезинфи¬цирующий раствор или в специальный бак с крышкой. По¬качиванием чашки распределяют агар равномерно по всей поверхности ее дна. 5. Отмечают на чашках разведения, дают агару застыть и помещают чашки вверх дном в термостат на 18—24 часа. Счет колоний. Для определения количества выросших колоний, а следовательно, степени загрязненности материала применяют либо прямой их подсчет через лупу, либо в случаях большого количества выросших колоний — при помощи специальных камер. Камеры для подсчета колоний представляют собой стеклянные пластинки, укрепленные на подставках и разделенные на ряд квадратов площадью 1 cmz. Некоторые из этих квад¬ратов в свою очередь разде¬лены на 9 малых квадратов (рис. 52). Удобен для счета колоний специальный электроприбор с импульсным счетчиком, показания которого увеличивают¬ся при подсчете колоний электропером. Выделение чистых культур анаэробов Первый день. 1. Накопление материала. Иссле¬дуемый материал (например, землю, гной) засевают пасте¬ровской пипеткой на среду Китта — Тароцци, прокипячен¬ную в течение 20 минут перед посевом и'остуженную. После посева материала среду нагревают 15 минут при 80° для уничтожения вегетативной флоры; споры анаэробов п.^и этом не гибнут. Пробирки с посевом ставят в термостат. " Второй день*. Через сутки среда оказывается помутнев¬шей (рост микробов), иногда в ней видны пузырьки газа. Делают мазки, окрашивают их по Граму и обнаруживают крупные споровые и неспоровые грамположительные па¬лочки. Микроскопическая картина дает только ориентиро¬вочное представление о микробной флоре исследуемого ма-териала. 2. Выделение чистой культуры может быть произведено по одному из следующих методов. а) По Цейсслеру: каплю материала со среды Кит¬та— Тароцци помещают на середину чашки I с кровяным сахадным агаром, и распределяют по ней стеклянным шпа¬телем; этим же шпателем производится посев в чашках II и III. Чашки с посевами помещаются в термостат в анаэ¬робных условиях. На следующий день по форме колоний (при рассматривании через лупу) и микроскопии мазков из них производится ориентировочное определение вида мик-Чоба и пересев отдельных намеченных колоний на среду «дота — Та_2сцци для выделения чистой культуры и точно определения вида микроорганизмаб) По Вейнбергу: несколько капель из посева на треде Китта — Тароцци переносят в пробирку с бульоном, рткуда затем запаянным концом капилляра пастеровской [пипетки переносят их последовательно в несколько узких /Пробирок (или трубок Виньяля) с растопленным, прокипя¬ченным а течение 20 минут и слегка остуженным сахарным агаром. Засеянные пробирки (или трубки) быстро охлаж-дают~Толодной водой дЬ застывания и помещают в термо¬стат На следующий дінь изучают форму выросших коло- ний и отмечают колонии для пересева, затем производят распил трубки или пробирки у места отмеченной колонии. Колонию высасывают пастеровской пипеткой и засевают на среду Китта — Тароцци. Методы выделения чистых культур. Выделение от¬дельных видов бактерий и получение чис¬той культуры являются основой бактери-ологической работы, так как на практике чаще всего приходится иметь дело с материалом, содержащим смесь микробов. Установление же вида микроба и изучение всех его свойств возможно только тогда, когда бактерии полу¬чены в чистом, изолированном виде, т. е. в чистой культуре. Основной задачей при исследовании материала, содержа¬щего смесь микробов, является получение отдельных коло¬ний (скопление микробов одного вида, выросших из одного зародыша) по возможности всех микробов, находящихся в 3.6 Систематика та номенклатура мікроорганізмів. Принципи класифікації. Поняття про вид, різновидність, біотип, штам, клон. Принципи класифікації і систематики мікроорганізмів Систематика мікроорганізмів – наука, завданням якої є опис і упорядкування різноманітних мікроорганізмів, їх розподіл (класифікація) на певні систематичні групи (таксони) Застосовують 2 принципи класифікації мікроорганізмів: • Філогенетичний (природний) принцип, згідно якому належність мікроорганізмів до певної групи визначають, виходячи із будови геному • Фенотиповий принцип – полягає у об’єднанні мікроорганізмів за подібними властивостями (патогенність, морфологія, фізіологія,ферментативні ознаки,антигенна будова). Цей принцип більш поширений, дозволяє розробити так звані робочі класифікації, які широко використовуються для встановлення збудника. Принципи класифікації вивчає особливий розділ систематики – таксономія Таксономія (гр. taxis-розташування, nomos-закон) –теоретична дисципліна, яка досліджує принципи, методи та правила класифікації і номенклатури організмів Для мікроорганізмів прийняті наступні категорії таксономічної ієрархії (таксони): Вид (Species) Рід (Genus) Триба (Tribus) Родина (Familia) Порядок (Ordo) Клас (Classis) Відділ (Divisio) Царство (Regnum) Основна таксономічна одиниця в мікробіології – вид Вид – еволюційно встановлена сукупність особин, які мають єдиний тип організації і які в стандартних умовах виявляють подібні фенотипові ознаки (морфологічні, фізіологічні, біохімічні, антигенну будову і інше), мають свій генофонд і можуть схрещуватись Види об’єднуються в роди, до яких відносять близько споріднені, пов’язані спільним походженням мікроорганізми Для назви мікроорганізмів використовують бінарну (біномінальну) номенклатуру К.Ліннея, згідно якої перше слово вказує на рід і пишеться з великої літери, а друге слово – видова назва (з маленької літери) Наприклад: Staphylococcus aureus В межах виду мікроорганізми можуть незначно відрізнятись за певними фенотиповими ознаками або екологічними нішами Для визначення відмінних за певними ознаками мікроорганізмів використовують термін “варіант” або різновид Відрізняють морфологічні, біохімічні, серологічні, біологічні варіанти, які називають відповідно морфовари, хемовари, серовари, біовари В мікробіології використовують також такі нетаксономічні поняття, як «штам», «клон» та «культура» Штам (нім. Stammen-походити) – це мікроорганізми певного виду, варіанту, виділені із певного джерела (організму людини, тварини чи об'єкту оточуючого середовища) в певний час Клон (гр. klon-відводок) – сукупність особин, яка утворилась із однієї материнської клітини Культура – це сукупність особин одного виду або варіанту, що знаходяться в фазі поділу чи спокою, в певному об΄ємі поживного середовища Біотип, група організмів, що входять до складу місцевої популяції, що мають однаковий генотип і схожих практично по всіх ознаках. 4.1 Матеріальні основи спадковості мікроорганізмів. Генотип і фенотип бактерій. Спадкова мінливість Матеріальні основи – ДНК і РНК Особливості генетики бактерій Геном бактерій складається із хромосоми і позахромосомних елементів Хромосома бактерій представлена кільцевою молекулою ДНК, що містить від 400 до 4000 генів (виключення –B.burgdorferi, хромосома якої є лінійною) Хромосома бактерій знаходиться у цитоплазмі у вільному стані, в супер- спіралізованій формі Бактерії є гаплоїдними організмами, але вміст ДНК в клітині в певних станах може досягати кількості 2,4 або 8 хромосом Передача генетичної інформації у бактерій здійснюється як по вертикалі (дочірнім клітинам), так і по горизонталі (в процесі генетичних рекомбінацій) Досить часто бактерії мають позахромосомний плазмідний геном, який надає їм важливих біологічних властивостей Геном - вся сукупність генів у бактеріальній клітині Ген – це фрагмент молекули ДНК, що кодує послідовність амінокислот в поліпептидному ланцюзі, яким обумовлюється певна ознака окремої особини Генотип - індивідуальні спадкові властивості і ознаки мікроорганізму, зумовлені індивідуальним геномом Фенотип – це зовнішні прояви результату взаємодії бактерії із оточуючим середовищем, які знаходяться під контролем генотипу Спадкова мінливість Мутації – зміни в первинній структурі ДНК клітини, які супроводжуються стійкою стрибкоподібною зміною певної біологічної ознаки і стабільно успадковуються наступними поколіннями Генетичні рекомбінації – зміни в генотипі бактерій, які зумовлені передачею фрагменту геному однієї клітини (донор) до іншої (реципієнт), і супроводжуються появою нових ознак у рекомбінанта 4.2 Мутації та їх різновидності. Мутагени фізичні, хімічні, біологічні Мутації – зміни в первинній структурі ДНК клітини, які супроводжуються стійкою стрибкоподібною зміною певної біологічної ознаки і стабільно успадковуються наступними поколіннями Класифікація мутацій Спонтанні мутації зумовлені дією ендогенних чинників : • помилки ферментів в процесі реплікації ДНК • взаємодія хромосомної ДНК з позахромосомними елементами (транспозонами, IS-елементами) частота виникнення - 10 -7 -10-9 Індуковані мутації виникають під впливом направленої дії на геном бактерій екзогенних чинників або мутагенів частота виникнення – 10-4 – 10-5 Класифікація мутацій за величиною ділянки ДНК, що зазнала змін: Точкові мутації виникають в межах одного триплету: делеція вставка модифікація Лінійні (генні) мутації - це зміни ДНК в межах гену • Делеція • дуплікація • інверсія • Транслокація Геномні мутації пов‘язані з змінами одного або декількох генів Класифікація мутацій за фенотиповими наслідками: |
| ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН занять для самоcтійної позааудиторної роботи з мікробіології... Етапи розвитку мікробіології. Значення медичної мікробіології в практичній діяльності стоматолога. Історія вітчизняної мікробіології.... |
Про рекламу лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики,... Отже, які моменти потрібно враховувати при розміщенні реклами лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики,... |
| ПРОГРАМА Благодійного фонду «Паладин» «Пилок згубний танок літа» Допомогу особам, хворим алергію, астму та інші важкі хвороби, участь у поданні медичної допомоги таким особам та здійснення догляду... |
Змістовий модуль 3: «Основи діагностики, лікування та профілактики... Змістовий модуль 3: «Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб органів дихання» |
| Основні етапи розв’язування прикладної задачі з використанням комп’ютера.... Формулювання задачі в термінах певної предметної галузі знань (математика, фізика, економіка тощо)-постановка задачі |
ДВАДЦЯТЬ ВОСЬМА СЕСІЯ Профілактика інфекційних хвороб шляхом імунізації населення є найефективнішим заходом щодо забезпечення здоров’я населення та стратегічно... |
| ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з начальницьким складом СДПЧ-3 з цивільної оборони ТЕМА: Тактика дій у випадку загрози хімічного зараження. Захист особового складу від зараження збудниками інфекційних хвороб в умовах... |
З інфекційних хвороб найбільш небезпечними для ставових риб рибницьких... Вірусні: весняна вірусна хвороба (ВВХ), краснуха коропових; вірусна геморагічна септицемія форелі (ВГС); віспа коропа, запалення... |
| ПЛАН-КОНСПЕКТ для занять по медичній підготовці з особовим складом 1-го караулу ДПЧ-21 ТЕМА: 1 Основні етапи надання медичної допомоги постраждалим, терміни надання допомоги в залежності від виду допомоги. Обсяг надання... |
АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ... Начальник відділу профілактики інфекційних соціально небезпечних хвороб Департаменту державного санітарно-епідемічного нагляду |