Закономірності спадковості


Скачати 135.66 Kb.
Назва Закономірності спадковості
Дата 30.11.2013
Розмір 135.66 Kb.
Тип Закон
bibl.com.ua > Біологія > Закон
Тема. Закономірності спадковості

Мета заняття: ознайомити студентів із законами Г. Менделя, розглянути їх статистичний характер і цитологічні основи; розвивати вміння пов'язувати виконання функцій певни­ми структурами з особливостями їхньої будови; виховувати вміння критично й обґрунтовано сприймати наукову ін­формацію.

Обладнання й матеріали: проектор, комп’ютер, мультимедійна презентація, підручники біології, таблиці, схеми, портрет Г. Менделя, таблиці або слайди

презентації чи відеофрагменти, які демонструють цитологічні основи законів Г. Менделя.

Тип заняття: засвоєння нових знань.

Методи роботи на занятті: словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, робота з підручником; наочний: ілюстрація, демонстрація.

Базові поняття й терміни: закони Г. Менделя, однотипність гібри­дів, генотип, фенотип, алель, домінуван­ня, рецесивність, гамети, розщеплення, незалежне успадкування.

Література: Кучеренко М.Є.,Вервес Ю.Г.,Балан П.Г., Войціцький В.М. Загальна біологія: підручник для 10 кл.загальноосвітніх навчальних закладів−К.: Генеза 2003.с.191-201.
ХІД ЗАНЯТТЯ

I. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду студентів.

На минулому занятті ми відкрили з вами сторінку найцікавішої науки біологічного циклу - генетики. Генетика є наукою, де потрібно розуміння і знання багатьох складних питань. І зараз ми перевіримо, що нам вже відомо про науку генетику.

1. Завдання: допишіть пропущені слова (на картках).

Генетика – наука про _____________________________________________. Ве­лике значення має генетика для___________________________________. Елементарною одиницею спадковості є __________________і розміщується в ____________________.

___________________ метод полягає у схрещуванні організмів, які відрізняються за певними станами ознак. Схрещування може бути 1)___________________ - це _______________________________________________________________________

2) _____________________________ - це________________________________________

___________________________________________________________________________

3) ________________________ -це______________________________________________

2. Перевірте свої знання, поставивши літери, що відповідають за потрібний термін, перед нижчепереліченими ознаками:

Е - ген

М - фенотип

Ь - алель

Д - спадковість

Н - генотип

Е - гібрид

Л - мінливість

?

Сукупність зовнішніх і внутрішніх ознак - результат взаємодії генотипу і навколишнього середовища

?

Нащадки батьківських форм

?

Сукупність генів організму

?

Властивість організмів передавати потомству при розмноженні ознаки та особливості розвитку

?

Ділянка молекули ДНК, що несе інформацію про первинну структуру одного білка

?

Властивість організмів набувати нових ознак у процесі індивідуального розвитку

?

Один з можливих станів (варіантів) гена

Якщо дане завдання виконано правильно, то з букв складеться прізвище чеського вченого. Чим відомий цей вчений?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності студентів.

Протягом всієї історії свого існування людство завжди цікавило питання про причини схожості дітей і батьків. Чому подібне народжує подібне?

«Як він схожий на свого батька», - вигукують родичі, прийшовши на день народження і дивлячись який виріс юнак. У карих очах батьків світиться гордість за підростаюче покоління, а винуватець свята, невинно кліпаючи такими ж карими очима, непомітно з'їдає приготовлені для гостей цукерки.

Ми успадковуємо від своїх батьків не тільки колір очей і волосся, форму носа і групу крові. Ми успадковуємо риси темпераменту та особливості рухів, схильність до вивчення мов і здатність до математики. Ми народжуємося на світ, маючи свій унікальний спадковий матеріал, ту програму, на основі якої під впливом факторів зовнішнього середовища, ми станемо такими, якими ми є - неповторні і в той же час схожі на попередні покоління. Чому?
IV. Вивчення нового матеріалу.

На сьогоднішньому занятті ми продовжимо вивчення основ генетики і розглянемо наступні питання:

План.

  1. Грегор Мендель – батько генетики.

  2. Перший закон Менделя, статистичний характер і цитологічні основи.

  3. Другий закон Менделя.

  4. Третій закон Менделя.

  5. Цитологічні основи і статистичний харак­тер законів спадковості.




  1. Грегор Мендель – батько генетики.

Основні закономірності спадковості встановив ви­датний чеський учений Грегор Мендель, якого по праву вважають батьком генетики. Мендель не був першим вченим, який намагався відповісти на питання: як передаються з покоління в покоління властивості і ознаки? Але саме він зміг виявити закономірності в передачі ознак від покоління до покоління. Англійська генетик Шарлотта Ауербах сказала: «Успіх роботи Менделя в порівнянні з дослідженнями його попередників пояснюється тим, що він володів двома істотними якостями, необхідними для вченого: здатністю задавати природі потрібне питання і здатністю правильно тлумачити відповідь природи».

Які ж дослідження і як провів Грегор Мендель?



В 1843 г. ставши монахом, Мендель став серйозно займатися різними дослідженнями. В його чернечій келії, з'явилися їжак, лисиця і безліч мишей. Мендель схрещував їх, спостерігав, яке виходило потомство. Але монастирське начальство провідало про його досліди з мишами і розпорядилося прибрати мишей, щоб не кидати тінь на репутацію монастиря.

Тоді Мендель випросив у монастирі під садок невелику обгороджену забором ділянку і переніс свої досліди на горох. Ніхто не міг припустити, що на такій крихітній ділянці будуть встановлені загальні біологічні закони спадковості. Навесні 1845 р. Мендель висадив тут горох. Пізніше він жартівливо говорив своїм гостям:

- Чи не хочете подивитися на моїх дітей?

Здивовані гості йшли разом з ним в сад, де він вказував їм на грядки з горохом. Всі свої досліди Г. Мендель проводив саме на цій рослині з родини Бобових. Коли Менделя запитували, чому він обрав саме горох, то відповідь була наступна – «Просто заради сміху. Але насправді горох виявився вдалим об'єктом для проведення генетичних досліджень.



По-перше, відо­мо багато сортів цієї культурної рослини, які відрізня­ються різними станами певних спадкових ознак (забарвленням насіння, квіток, довжиною стебла, структурою поверхні насіння тощо).

По-дру­ге, життєвий цикл гороху досить короткий, що дає мож­ливість простежити передачу спадкової інформації нащадкам протягом багатьох поколінь.

По-третє, горох посівний - самозапильна рослина, тому нащад­ки кожної особини, яка розмножувалась самозапилен­ням, є чистими лініями.

Чисті лінії - це генотипно однорідні нащадки однієї особини, гомозиготні за більшістю генів і одержані внаслідок самозапилення або самозапліднення.

Гомозиготною (від грец. гомос - однаковий і зиготос - сполучений разом) називають диплоїдну або поліплоїдну клітину (осо­бину), гомологічні хромосоми якої несуть однакові алелі певних генів. Але слід зазначити, що горох посів­ний можна запилювати і перехресно. Це дає можли­вість здійснювати гібридизацію різних чистих ліній. Схрещуючи чисті лінії гороху між собою, Г. Мендель одержав гетерозиготні (гібридні) форми.

Гетерози­готною (від грец. гетерос - інший і зиготос) назива­ють диплоїдну або поліплоїдну клітину (особину), гомологічні хромосоми якої несуть різні алелі певних генів. Отже, Г. Мендель застосував гібридологічний метод досліджень. На відміну від своїх попередників він чітко визначав умови проведення дослідів: серед різноманітних спадкових ознак виділяв різні стани однієї (моногібридне схрещування), двох (дигібридне) або більшої кількості (полігібридне) ознак і простежував їхній прояв у ряді наступних поколінь.







Результати досліджень він обробляв статистично, що дало можливість встановити закономірності передачі різних станів спадкових ознак у ряді поколінь гібридів.

Попередники Г. Менделя намагалися простежити успадкування різних станів усіх ознак і досліджуваних організмів одночасно, тому їм і не вдавалося виявити будь-які закономірності.

Грегор Мендель з міста Брно

Сіяв жовтий горох на зерно.

Стукнувши в лоб кулаком,

Грегор вивів закон:

Чому зеленіє зерно?

Марина Юріна
2. Перший закон Менделя

Які закономірності встановив Г. Мендель?





Дослідження Г. Мендель почав із моногібридного схрещування: він схрестив дві чисті лінії гороху посівного, які давали відповідно насіння жовтого або зеленого кольору (батьківські форми умовно позначають латинською літерою Р - від лат. парентес - батьки), насіння, яке утворювали нащадки, одержані від такого схрещування (гібриди першого покоління), виявилося одноманітним - жовтого кольору. Так був встановлений закон одноманітності гібридів першого покоління: нащадки першого покоління від схрещування стійких форм, які розрізняються за однією озна­кою, мають однаковий фенотип за цією ознакою (у фенотипі, гібридів першого покоління проявляється лише один із двох станів ознаки – домінантний) ( відео 1).
3. Другий закон Менделя

Потім Г. Мендель схрестив між собою гібриди першого покоління. Їхні нащадки (гібриди другого покоління) дали 8 023 насінини, з яких 6 022 були жовтого кольору, а 2 001 - зеленого. Тож серед насіння гібридів другого покоління знову з'явилися насінини зеленого кольору (проявився рецесивний стан ознаки), які становили приблизно 1/4 загальної кількості насіння, тоді як насіння жовтого кольору (домінант­ний стан ознаки) було близько 3/4.





Цю закономірність названо законом розщеплен­ня: при схрещуванні гібридів першого покоління між собою серед нащадків спостерігається явище роз­щеплення ознак: у фенотипі 1/4 гібридів другого поко­ління проявляється рецесивний, а 3/4 - домінантний стани ознак.

Розщеплення - прояв обох станів оз­наки (домінантного і рецесивного) у другому поколінні гібридів, зумовлений розходженням алельних генів, які їх визначають.

Г. Мендель простежив за успадкуванням домінан­тного та рецесивного станів ознак і в наступних поко­ліннях гібридів. Він звернув увагу на той факт, що з насіння зеленого кольору виростали рос­лини, які при самозапиленні утворювали насіння лише зеленого кольору, тоді як рослини, що виросли з насіння жовтого кольору «поводили себе» по-різно­му. Одна частина цих рослин при самозапиленні ут­ворювала насіння лише жовтого кольору (1/3 від кількості рослин, які виросли з жовтого насіння), тоді як інша (2/3 цих рослин) - насіння як жовтого, так і зеленого кольорів у співвідношенні 3:1. Г. Мендель дійшов висновку, що насіння з домінантним станом ознаки (жовтого кольору), хоча й подібне за феноти­пом, але може розрізнятись за генотипом. Натомість, насіння, у фенотипі якого проявився рецесивний стан ознаки (зелений колір), подібне і за генотипом. Отже, все насіння з рецесивним станом ознаки було гомози­готне за геном забарвлення насіння. А серед насінин з домінантним станом ознаки траплялися як гомози­готні, так і гетерозиготні (мали дві різні алелі гена забарвлення насіння)(відео 2).
4. Третій закон Менделя



У подальших дослідженнях Г. Мендель ускладнив умови проведення досліду: вибрав рослини, які відрізнялися різними станами двох (дигібридне схре­щування) або більшої кількості (полігібридне схрещу­вання) спадкових ознак. Так він схрестив між собою чисті лінії гороху посівного, представники яких фор­мували жовте насіння з гладенькою поверхнею та зелене зі зморшкуватою. Гібриди першого по­коління утворювали лише насіння жовтого кольору з гладенькою поверхнею (домінантні стани обох дослі­джуваних ознак). Так Г. Мендель спостерігав прояв закону одноманітності гібридів першого покоління.



Схрестивши гібриди першого покоління між собою. Г. Мендель одержав такі результати. Серед гібридів другого покоління виявилися чотири фенотипні гру­пи в таких співвідношеннях: приблизно дев'ять частин насіння було жовтого кольору з гладенькою поверхнею (315 насінин), три частини - жовтого кольору зі зморш­куватою поверхнею (101 насінина), ще три частини -зеленого кольору з гладенькою поверхнею (108 на­сінин), а одна частина - зеленого кольору зі зморш­куватою поверхею (32 насінини). Отже, кількість фенотипних груп насіння, яке утворювали гібриди другого покоління вдвічі перевищило їхню кількість у вихідних батьківських форм. Крім насіння, яке мало комбінації станів ознак, притаманних батьківським формам (жовтий колір - гладенька поверхня та зеле­ний колір - зморшкувата поверхня), з'явилися ще дві фенотипні групи, з новими комбінаціями (жовтий колір - зморшкувата поверхня та зелений колір - гла­денька поверхня).

Щоб пояснити ці результати, Г. Мендель простежив успадкування різних станів кожної ознаки окремо. Співвідношення насіння різного кольору гібридів другого покоління було таким: 12 частин насіння мало жовтий колір, а 4 - зелений, тобто розщеплення за ознакою кольору, як і при моногібридному схрещу­ванні становило 3:1. Подібне спостерігали і при роз­щепленні за ознакою структури поверхні насіння: 12 частин насіння мало гладеньку поверхню, а 4 -зморшкувату. Тобто розщеплення за ознакою струк­тури поверхні насіння також було 3:1.



На підставі одержаних результатів Г. Мендель сформулював закон незалежного комбінування станів ознак: при ди- або полігібридному схрещу­ванні розщеплення за кожною ознакою відбувається незалежно від інших. Тобто дигібридне схрещування за умови, що один із алельних генів повністю домінує над іншим, є по суті двома моногібридними, які ніби накладаються одне на одне, тригібридне - три і т.д.

5. Цитологічні основи і статистичний харак­тер законів спадковості

Нестатеві (соматичні) клітини, як правило, мають диплоїдний набір хромо­сом, тобто в кожній з них є два алельні гени. Це мо­жуть бути дві домінантні чи дві рецесивні алелі певного гена (гомозигота) або домінантна і рецесив­на алелі (гетерозигота). Коли внаслідок мейотично­го поділу утворюються статеві клітини, в кожну з них потрапляє тільки одна алель з кожної пари. Гомози­готна особина формує лише один сорт статевих клітин (домінантною або рецесивною алеллю певно­го гена), тоді як гетерозиготна - два сорти в рівних кількостях (50% з домінантною алеллю певного гена і 50% - з рецесивною).

Користуючись малюнком, простежимо за гомо­логічними хромосомами при моногібридному схрещу­ванні гомозиготних особин гороху посівного. Для спрощення припустимо, що такі особини мають лише одну пару гомологічних хромосом (тобто кількість хро­мосом у диплоїдному наборі дорівнює двом: 2п = 2), а кожна з них містить тільки один ген. Хромосому з до­мінантною алеллю (А) на малюнку позначено жовтим кольором, а з рецесивною (а) - зеленим. Відомо, що нащадки, отримані від схрещування особин гомози­готних за домінантною та рецесивною алелями (гібри­ди першого покоління), будуть гетерозиготними (їхній генотип — Аа). Це пояснюється тим, що одну хромосо­му з домінантною алеллю вони дістають від одного з батьків, а іншу, з рецесивною, - від другого. Отже, такі рослини будуть одноманітними як за генотипом, так і за фенотипом.

Гібриди першого покоління, на відміну від батьків, утворюватимуть гамети двох сортів: половина з них нестиме хромосому з домінантною алеллю, половина - з рецесивною. Внаслідок схрещування гібридів пер­шого покоління між собою у їхніх нащадків (гібридів другого покоління) можливі три варіанти генотипів: чверть особин матиме хромосоми лише з домінантни­ми (гомозиготи за домінантною алеллю - АА), поло­вина — одну хромосому з домінантною, другу - з рецесивною (гетерозиготи - Аа) і чверть - хромосоми лише з рецесивними (гомозиготи за рецесивною алел­лю — аа) алелями. А за фенотипом три чверті насіння гібридів другого покоління матиме жовте забарвлен­ня (гомозиготи за домінантною алеллю і гетерозиго­ти), а одна чверть - зелене (гомозиготи за рецесивною алеллю).

Отже, якщо утворюється значна кількість гамет рівної життєздатності, то стає зрозумілим статистич­ний характер закону розщеплення. Він визначається рівною ймовірністю зустрічей гамет різних сортів.

Проте простіше записати хід схрещування за допо­могою так званої решітки Пеннета (запропонував англійський генетик Пеннет).

Отже, ми бачимо, що серед гібридів другого поколін­ня можливе утворення трьох варіантів генотипу. За умови повного домінування домінантної алелі над ре­цесивною вони визначатимуть два варіанти фенотипу. З даних схеми стають зрозумілими і причини подаль­шого розщеплення ознак унаслідок розмноження гібридів другого покоління самозапиленням. Гомози­готні особини будуть формувати гамети лише одного сорту, тому серед їхніх нащадків не спостерігається яви­ще розщеплення. Гетерозиготні особини утворювати­муть гамети двох сортів (з домінантною і з рецесивною алеллю), тому серед їхніх нащадків буде спостерігати­ся розщеплення за фенотипом у співвідношенні 3:1.

Так само можна продемонструвати цитологічні ос­нови і статистичний характер закону незалежного комбінування станів ознак. Уявімо, що в диплоїдному наборі рослина має дві пари гомологічних хромосом (2п = 4), кожна з яких несе лише один ген. Хромосоми однієї пари позначимо паличками, іншої - кружечка­ми. Хромосоми, які несуть домінантну алель, забар­влені у жовтий колір, а рецесивну - в зелений. Припустімо, що материнський організм містить хро­мосоми лише з домінантними алелями генів забарв­лення і структури поверхні насіння, а батьківський - лише з відповідними рецесивними. Такі гомозиготні організми в процесі утворення гамет формуватимуть один їхній сорт - або з домінантними, або з рецесив­ними алелями. У разі схрещування батьківських форм усі нащадки (гібриди першого покоління) дістають по дві хромосоми з відповідними домінантними алелями від материнського організму і по дві з рецесивними — від батьківського. Тож усі вони будуть гетерозиготни­ми за генами забарвлення і структури поверхні на­сіння й формуватимуть чотири сорти гамет у рівних кількостях. При цьому в двох з них алельні гени бу­дуть знаходитися у тих самих комбінаціях, що і в га­метах вихідних батьківських форм, а в двох інших - у нових поєднаннях (рекомбінаціях). Рекомбінація (від лат. ре - префікс, який означає поновлення, повтор дій, і комбінатів — поєднання) — перерозподіл спад­кового матеріалу батьків у генотипі нащадків. Інши­ми словами, рекомбінації — це нові поєднання алелей різних генів у гаметах гібридів, які відрізняються від їхнього поєднання у гаметах батьків.

Унаслідок рівної ймовірності зустрічей гамет різних сортів, які утворюють гібриди першого покоління, в їхніх нащадків (гібридів другого покоління) можливе утворення дев'яти варіантів генотипів. Ці варіанти, у свою чергу, визначатимуть чотири різних варіанти фенотипу. У двох із них стани ознак забарвлення на­сінини і структури її поверхні будуть у тих самих по­єднаннях, як і у фенотипі вихідних батьківських форм (жовтий колір - гладенька поверхня насінини і зе­лений колір - зморшкувата поверхня), а у двох - в но­вих - рекомбінаціях (жовтий колір — зморшкувата поверхня і зелений колір - гладенька поверхня). Ре­комбінації є одним із джерел мінливості організмів.

Статистичний характер закону незалежного комбі­нування станів ознак можна довести, записавши хід дигібридного схрещування за допомогою решітки Пен­нета. При схрещуванні гомозиготних батьківських форм його результат буде такий:

Результати схрещування батьківських форм, гомо­зиготних за домінантними і відповідно рецесивними алелями генів забарвлення (А — а) і структури по­верхні (В - b) насіння, розташованих у негомологічних хромосомах, підтверджують закон одноманітності гібридів першого покоління: всі вони гетерозиготні за цими генами й утворюватимуть насіння жовтого ко­льору з гладенькою поверхнею.

Хід схрещування гібридів першого покоління між собою наведено на малюнку. Він свідчить про те, що серед гібридів другого покоління розщеплення за фенотипом буде таким: 9 частин насіння жовтого ко­льору з гладенькою поверхнею, 3 - жовтого зі зморш­куватою, 3 - зеленого з гладенькою і 1 - зеленого зі зморшкуватою. Отже, розщеплення серед гібридів другого покоління як за ознакою забарвлення насіння, так і за ознакою структури його поверхні становити­ме 12:4 (тобто 3:1). За умови повного домінування до­мінантних алелей над відповідними рецесивними фенотип жовтого насіння з гладенькою поверхнею ви­значатиметься чотирма варіантами генотипу (ААВВ, ААВЬ, АаВВ, АаВb), жовтого зі зморшкуватою - дво­ма (ААbb, Ааbb), зеленого з гладенькою - теж двома (ааВВ, ааВb), а зеленого зі зморшкуватою - одним (ааbb).
V. Узагальнення та систематизація знань.

Дати відповіді на питання:

  1. Коли були повторно відкриті закони Г. Менделя?

  2. Які цитологічні основи мають закони Г. Менделя?

  3. Чому закони Г. Менделя мають статистичний характер?

  4. Яке практичне значення для людини мають закони Г. Менделя?



VІ. Домашнє завдання.

Опрацювати § 39, 40 підручника, запитання с. 164, задача.

Відсутність малих корінних зубів визначається домінантним аутосомним геном. Яка ймовірність народження дітей з аномалією в сім’ї, де батьки гетерозиготні за цим геном?

Схожі:

Закономірності спадковості при моногібридному схрещуванні.  
Органічні речовини клітини. Значення ліпідів та вуглеводів у життєдіяльності організмів
Конспект заняття з біології на тему: «Закономірності дії екологічних факторів на живі організми»
Мета: сформувати уявлення про екологічні фактори, показати їхню класифікацію й загальні закономірності впливу екологічних факторів...
Екологічні фактори. Закономірності дії екологічних факторів на організми та їхні угруповання
Мета: сформувати наукове поняття про екологічні фактори, їх класифікацію, закономірності дії екологічних факторів на організми та...
Психологічні закономірності та принципи здійснення соціально-педагогічної...

Закони та закономірності менеджменту
Формування організаційних структур управління в умовах зовнішньоекономічної діяльності
ЗАКОНОМІРНОСТІ МАКРОЕВОЛЮЦІЇ
Філогенетика — наука, присвячена вивченню особливостей еволюції великих груп органічного світу
КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ З БІОЛОГІЇ
Виявив закономірності кількісного вмісту залишків азотистих основ у молекули ДНК
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІАГНОСТИЧНОЇ МЕДИЧНОЇ АПАРАТУРИ
Скіалогія розділ рентгенології, що вивчає закономірності утворення рентгенівського зображення
Закони,закономірності
Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів
Закономірності виникнення права
Організація здійснення влади на місцях. Взаємодія місцевих державних органів з органами місцевого самоврядування
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка