Методичні рекомендації з розробки і використання дидактичних

Скачати 0.63 Mb.

Назва	Методичні рекомендації з розробки і використання дидактичних
Сторінка	1/6
Дата	24.10.2013
Розмір	0.63 Mb.
Тип	Методичні рекомендації

bibl.com.ua > Біологія > Методичні рекомендації

1 2 3 4 5 6

Ізяславська загальноосвітня вечірня школа ІІ-ІІІст. mp900430848[1]

Захаревич Наталія Олександрівна

вчитель біології

Застосування дидактичних ігор на уроках біології під час навчання у вечірній школі

mp900439532[1]

м. Ізяслав

2013
Зміст mp900427834[1]

Вступ…………………………………………………………………….3

Розділ І. Теоретичні аспекти дослідження використання дидактичних ігор на уроках біології під час навчання у вечірній школі.

Формування пізнавального інтересу учнів на уроці біології засобами дидактичної гри…………………………………………………….4
Головні показники гри………………………………………………6
Методичні рекомендації з розробки і використання дидактичних

ігор…………………………………………………………………9

Види дидактичних ігор…………………………………………….11

Розділ ІІ. Практичне спрямування дидактичної гри під час вивчення біології у вечірній школі.

2.1. Інтелектуальна гра: «Що?», «Де?», «Коли?» для учнів 10 класу……….14

2.2. Інтелектуальна гра "Знавці генетики" (для учнів 11 класу)…………...17

2.3. Інтелектуальна гра "Брейн-ринг" до теми: «Еволюційне вчення» для учнів 12 класу……………………………………………………………21

Висновки………………………………………………………………...28

Додатки………………………………………………………………...29

Використанні джерела…………………………………………………63

Вступ

Вечірня школа - це загальноосвітній навчальний заклад, що забезпечує навчання для тих учнів, що не мають можливості навчатися у школах з денною формою навчання.

Наша мета залучити до школи неповнолітніх та вже дорослих людей, які свого часу загубилися у круговерті різних подій суспільного, сімейного, особистого характеру, зробили помилку в житті, пройшовши повз школу, не здобувши необхідного рівня освіти та не отримавши державного документа про освіту.

Біологічні знання є важливим елементом культури освіченої людини. У сучасних умовах розвитку суспільства знання про природу залишаються одним з основних складників змісту біологічної освіти, проте вони визначаються потрібними не самі по собі, а для розв’язання важливих життєвих проблем особистості. З огляду на це мені варто створити в умовах вечірньої шкли такий навчальний процес, за допомогою якого кожен учень мав би можливість застосувати майбутні знання у своїй життєдіяльності.

Враховуючи те, що віковий контингент учнів у вечірній школі різний, дивлячись на один і той самий предмет, вони бачать його по різному. Моє завдання полягає у тому, щоб зацікавити учнів до навчання, зробити навчальний процес цікавим та заохочуючим і в той же час науковим та пізнавальним.

Тому я спробувала включити у процес вивчення біології дидактичну гру, так як ігрова ситуація сприяє більш швидкому і доступному засвоєнню знань і умінь.

Реалізація цього завдання об’єктивно вимагає нового підходу до навчання, до організації всього пізнавального процесу. Крім того, вечірня школа ставить перед собою мету навчити кожного учня самостійно вчитися. Чим більше самостійності ми надаємо учням у виконанні навчальних завдань, тим ефективнішим буде навчальний процес. І це є серйозною підставою для більш широкого використання дидактичної гри в організації процесу навчання.

Розділ І. Теоретичні аспекти дослідження використання дидактичних ігор на уроках біології під час навчання у вечірній школі.

Формування пізнавального інтересу учнів на уроці біології засобами дидактичної гри.

Процес навчання - це динамічна взаємодія (співробітництво, партнерство) учителя та учнів, у ході якої здійснюється стимулювання і організація активної навчально-пізнавальної діяльності учнів з метою засвоєння системи наукових знань, навичок, розвитку, і всебічної вихованості особистості.

Головною проблемою вечірньої школи – небажання учнів вчитися, велика інформаційна завантаженість. У процесі гри навіть самий пасивний учень включається в урок. Учні здатні виконати обсяг завдань, які в кілька разів перевищують звичайний урок.

Тому перед нашою школою постає завдання: у порівняно короткий термін виховати і озброїти учня такими знаннями, щоб він міг знайти гідне місце в суспільстві і приносити йому максимальну користь.

Одним з найважливіших напрямків вирішення цієї проблеми є інтенсифікація навчального процесу, тобто розробка і впровадження таких форм і методів навчання та навчально-методичного матеріалу, які передбачили б цілеспрямований розвиток розумових здібностей учнів, розвиток у них інтересу до навчання, самостійності і творчості.

Для того, щоб оволодіти новим матеріалом учневі необхідно здійснити повний цикл навчально-пізнавальних дій: сприймання нового матеріалу, його первинне і наступне осмислення, запам'ятовування, вправляння в застосуванні теорії на практиці, повторення з метою поглиблення і засвоєння знань, умінь і навичок.

Виховання у наших учнів самостійності, активності – вимога наших днів. Внаслідок цього виникає необхідність постійно вдосконалювати структуру навчального процесу, його методи та організаційні форми, вносити елементи новизни в способи і хід виконання навчальних завдань, розв’язання задач. У навчальному процесі, не отримуючи все знання в готовому вигляді, учні повинні на основі принципових установок вчителя набувати значну їх частину самостійно в ході пошукових завдань, проблемних ситуацій і інших засобів, які активізують пізнавальну діяльність.

Підвищення активності учнів досягається сукупністю методів організації та управління навчально-пізнавальною діяльністю, які прийнято називати активними.

Активні форми та методи навчання сприяють формуванню в учнів інформаційної бази, творчого мислення, практичних навичок. Методи активного навчання поділяють на: не імітаційні та імітаційні. Імітаційні методи поділяються на неігрові та ігрові. Більш докладно я розповім про ігрові методи.

Гра – один із видів активної діяльності. Вона в рівній мірі сприяє як придбання знань, активізуючи цей процес, так і розвиток багатьох якостей особистості.

На жаль, в нашій педагогічній діяльності гра далеко не завжди використовується в якості рівноправної форми навчання і розвитку дітей. Функція вчителя це – не стільки бути джерелом знань, скільки організувати процес пізнання, створити таку атмосферу в класі, в якій не можливо не вчитися.

Шкільна практика свідчить про те, що навчальна ігрова діяльність, як форма навчання, у повній мірі відповідає актуальній задачі методики, дидактики, психології та педагогіки, які прагнуть активізувати навчальний процес.

Навчальна гра володіє такою ж структурою, як і всяка навчальна діяльність, тобто вона включає в себе мету, засоби, процес гри і результат. Крім виховної, гра переслідує одночасно ще дві мети: ігрову та навчальну. З одного боку - це засіб моделювання навколишньої дійсності, а з іншого – методичний прийом навчання. Творча атмосфера, свобода від шаблону, що використовують у процесі гри, сприяють розкріпаченню творчих резервів людської психіки, нейтралізують відчуття тривоги, створюють відчуття спокою, полегшують спілкування.

Також величезний позитивний вплив гра чинить на інтелектуальну діяльність інтелектуально-пасивних учнів, яких у нашій школі більшість. В іграх різні відомості і знання учень отримує вільно. Тому часто те, що на уроці здавалося важким, навіть недоступним для учня, під час гри все легко засвоюється. Інтерес і задоволення – найважливіші психологічні ефекти гри.

Головні показники гри.

Дидактичні ігри - це різновид ігор з правилами, спеціально створені педагогікою з метою навчання і сприйняття учнів, тому ці обидва процеси нерозривно пов’язані.

Добираючи ту чи іншу дидактичну гру, вчитель має пам’ятати , що процес створення гри містить ряд показників:

Мета застосування дидактичних ігор – розвиток стійкого пізнавального інтересу в учнів через різноманітні ігрові форми навчання.
Навчальні ігри, на відміну від розважальних, мають певні важливі ознаки і свою стійку структуру, у яку входять такі компоненти (за В. Коваленко, П. Підкасистим):

ігрова задумка;
правила гри;
безпосередньо ігрові дії;
дидактичні завдання;
оснащення гри;
результат гри.

Кінцева мета гри – навчити учня самостійно орієнтуватися в складній і суперечливій обстановці, швидко ухвалювати правильні рішення, уміти адекватно оцінювати ситуацію й дії інших людей.
Завдання гри:
    Освітні: сприяти міцному засвоєнню учнями навчального матеріалу. Сприяти розширенню кругозору учнів через використання додаткових історичних джерел.
    Розвивальні: розвивати в учнів творче мислення. Сприяти практичному застосуванню вмінь і навичок, отриманих на уроці.
     Виховні: виховувати моральні погляди й переконання. Сприяти вихованню особи, яка саморозвивається і самореалізується.
Функції гри:
    Навчальна функція – розвиток загальних навчальних умінь і звичок, таких, як пам’ять, увага.
     Розважальна функція – створення сприятливої атмосфери на заняттях, перетворення уроку з нудного заходу в захоплюючу пригоду.
      Комунікативна функція – об’єднання колективів учнів, установлення емоційних контактів.
     Функція релаксації – зняття емоційної напруги, викликаної навантаженням на нервову систему при інтенсивному навчанні.

Основні принципи організації гри:

Відсутність примушення будь-якої форми при залученні учнів у гру.
Принципи розвитку ігрової динаміки.
Принципи підтримки ігрової атмосфери (підтримка реальних відчуттів учнів).
Принципи взаємозв’язку ігрової і неігрової діяльності. Для педагогів важливе перенесення основного змісту ігрових дій у реальний життєвий досвід учнів.
Принципи переходу від простих ігор до складних ігрових форм.

Будь-яка навчальна гра включає три основні етапи: підготовчий, етап проведення гри, етап узагальнення та аналіз результатів.
Правила гри:
Урок, проведений в ігровій формі, вимагає певних правил:

Попередня підготовка. Птрібно обговорити коло питань і форму проведення. Мають бути наперед розподілені ролі. Це стимулює пізнавальну діяльність.
Обов’язкові атрибути гри: оформлення, ефект несподіванки, що сприятиме підвищенню емоційного фону уроку.
Обов’язкова констатація результату гри.
Компетентне журі.
Обов’язкові ігрові моменти не навчального характеру (проквакати, заспівати пісню, як той птах, проскакати на коні та ін.) для переключення уваги і зняття напруги.

Реалізація ігрових прийомів і ситуацій при урочній формі занять відбувається за такими основними напрямами:

дидактична мета ставиться перед учнями у формі ігрового завдання;
навчальна діяльність підкоряється правилам гри;
навчальний матеріал використовується як її засіб;
у навчальну діяльність вводиться елемент змагання, який переводить дидактичне завдання в ігрове;
успішне виконання дидактичного завдання зв’язується з ігровим результатом.

Місце і роль ігрової технології в навчальному процесі, поєднання елементів гри й навчання багато в чому залежить від розуміння вчителем функцій і класифікації педагогічних ігор.

Методичні рекомендації з розробки і використання дидактичних ігор

Пропоную ряд методичних рекомендацій з розробки та використання дидактичних ігор.

Певні методичні знання та вміння допоможуть правильно провести дидактичну гру. Ці знання допомагають застосувати найкращий варіант дидактичної гри на тому чи іншому етапі уроку. До дидактичних ігор учнів слід готувати заздалегідь, враховуючи, перш за все, час проведення, деякі атрибути і правила. Це дозволить заздалегідь налаштувати учнів на гру і творчо підготуватися до неї.
Дидактичні функції гри повинні забезпечити достатньо широку, але посильну творчу і розумову діяльність учнів в області біології та суміжних дисциплін, відповідати віковим особливостям, ступеня підготовки і розвитку кругозору учнів. Гру слід починати з простіших завдань, поступово переходячи до більш складних. Завдання повинні містити елементи захопливості і давати можливість приймати кілька варіантів відповідей, у тому числі і нестандартних.
Атрибути повинні бути красивими, яскравими, загадковими, незвичайними. Наочність повинна бути простою і ємною, естетично правильно виконаною. Помилки повинні бути виключені, тому це знижує інтерес гри, авторитет учителя. Наочність, вживана в процесі дидактичної гри, повинна носити більше схематичний характер, ніж образотворчий.
Ігри найкраще проводити в швидкому темпі, щоб кожен учень з максимальною активністю міг брати участь в грі. При цьому необхідний попередній розрахунок тривалості кожного етапу гри і обов'язкове його виконання в процесі гри.
Не можна залишати без уваги групу спостерігачів; необхідно наділити їх важливою роллю арбітра; стежачи за грою, арбітр робить висновки, дає оцінку ходу подій, але не в якому разі не виробляє персональних оцінок на адресу граючих - арбітр виступає стороннім спостерігачем ситуації і висловлює свої враження від побаченого. Краще проводити дидактичну гру виразно і емоційно. Це забезпечує інтерес дітей, бажання слухати, брати участь в грі, бути активним учасником.
Учитель, як ведучий гри, постійно активізує роботу пасивних учнів. Іноді буває корисно ввести в правила гри заохочувальні та штрафні бали. Засоби та способи, що підвищують емоційне ставлення дітей до гри слід розглядати не як самоціль, а як шлях, що веде до виконання дидактичних завдань.
Вчителю слід не допускати зниження інтересу у дітей до гри, суб'єктивності в нечесності. Необхідно вміло регулювати хід гри. Крім цього, вчитель, доповнюючи гру своїми елементами, повинен включити різні варіанти геймів, розминок, що дають можливість програє команді підтягтися. Якщо не враховувати цих рекомендацій, то команда, що з великим відривом втрачає інтерес до гри, а найчастіше відмовляється від гри.
Під час гри необхідні дисципліна і порядок. Під час гри намагайтеся забезпечувати нормальний психолого-педагогічний клімат. Між педагогом і учнями повинна бути атмосфера поваги, взаєморозуміння, довіри, співпереживання. Тон краще зберігати доброзичливим, лояльним.
Використовуючи дидактичні ігри, краще не допускати перенасичення навчального процесу ігровою діяльністю, тому занадто часте застосування дидактичних ігор на уроці призводить до ситуації, коли учні будуть сприймати курс вивчення біології, як гру в цілому.
Бажано мати систему розроблених дидактичних ігор, не раз випробуваних на уроках біології, з урахуванням раніше допущених помилок, якщо вони мали місце.

Ефективність використання дидактичних ігор залежить від усіх вище перерахованих радів. Грамотне проведення дидактичних ігор забезпечується чіткою організацією, знанням методики проведення.

Види дидактичних ігор

Дидактичні ігри можна поділити на такі категорії:

1 2 3 4 5 6

Схожі:

Методичні рекомендації щодо облаштування і використання Розроблено на замовлення НМЦ організації розробки та виробництва засобів навчання Міністерства освіти i науки України	Методичні рекомендації до проведення У збірнику вміщено методичні рекомендації та розробки уроків на допомогу педагогічним працівникам навчальних закладів для проведення...
ВСТУП РОЗДІЛ ВИКОРИСТАННЯ ДИДАКТИЧНИХ І МЕТОДИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ВЧИТЕЛЕМ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА	МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ БІНАРНОГО УРОКУ ТЕОРЕТИЧНОГО... Методичні рекомендації з досвіду роботи викладачів Державного навчального закладу
Урок засвоєння нових знань за технологією «Збільшення дидактичних одиниць» Застосування технології «Збільшення дидактичних одиниць» на уроках української мови	Методичні рекомендації щодо використання ІКТ під час викладання іноземних мов Основний зміст діяльності з навчання іноземної мови зосереджений на пріоритеті комунікативної мети, збалансованому навчанні усних...
Загальні методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного... З метою організованого переходу на новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти Міністерство освіти і науки...	Методичні рекомендації щодо використання годин варіативної складової... Методичні рекомендації щодо використання годин варіативної складової навчальних планів для історичної та суспільствознавчої освіти...
Методичні рекомендації щодо використання годин варіативної складової... Методичні рекомендації щодо використання годин варіативної складової навчальних планів для історичної та суспільствознавчої освіти...	Методичні рекомендації до виконання курсового проекту з дисципліни... Методичні рекомендації розробили викладачі Нікопольського коледжу Дніпропетровського державного аграрного університету Романій Сергій...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання