|
Скачати 0.55 Mb.
|
ТЕСТ-ОПРОСНИК БАТЬКІВСЬКОГО ВІДНОШЕННЯ (А. Я. Варга, В. В. Столин) Тест-опросник батьківського відношення (ОРО) являє собою психодиагностический інструмент, орієнтований на виявлення батьківського відношення в осіб, що звертаються за психологічною допомогою з питань виховання дітей і спілкування з ними1 . Батьківське відношення розуміється як система різноманітних почуттів стосовно дитини, поведінкових стереотипів, практикуемых у спілкуванні з ним, особливостей сприйняття й розуміння характеру й особистості дитини, його вчинків. Матеріалом для побудови опросника послужили дані опитування 197 батьків психічно здорових дітей від 7 до 11 років й 93 родин, що звернулися за психологічною допомогою в Консультативний центр психологічної допомоги родині при факультеті психології МГУ й НДІ загальної й педагогічної психології АПН Росії. Ця кількість була складена із двох груп: контрольної, тобто батьків, що не бідують у сторонній допомозі в питаннях виховання й спілкування з дитиною, суб'єктивно благополучних; і експериментальної - батьків, що бідують у допомозі з питань виховання дітей - і її ввійшла підгрупа осіб, що реально звернулися за психологічною допомогою. Всі батьки - жителі м. Москви, більше по-довины з них з вищим утворенням. Структура опросника Опросник складається з 5 шкал. 1. “Прийняття-відкидання”. Шкала відбиває інтегральне емоційне відношення до дитини. Зміст одного полюса шкали: батькові подобається дитина таким, який він є. Батько поважає індивідуальність дитини, симпатизує йому. Батько прагне проводити багато часу разом з дитиною, схвалює його інтереси й плани. На іншому полюсі шкали: батько сприймає своєї дитини поганим, непристосованим, невдачливим. Йому здається, що дитина не доможеться успіху в житті через низькі здатності, невеликого розуму поганих нахилів. По більшій частині родитель випробовує до дитини злість, досаду, подразнення, образу. Він не довіряє дитині й не поважає його. 2. “Кооперація”— соціально бажаний образ батьківського відношення. Змістовно ця шкала розкривається так: батько зацікавлений у справах і планах дитини, намагається у всьому допомогти дитині, співчуває йому. Батько високо оцінює інтелектуальні й творчі здатності дитини, випробовує почуття гордості за нього. Він заохочує ініціативу й самостійність дитини, намагається бути з ним на рівні. Батько довіряє дитині, намагається встати на його точку зору в спірних питаннях. 3. “Симбіоз”— шкала відбиває міжособистісну дистанцію в спілкуванні з дитиною. При високих балах по цій шкалі можна вважати, що батько прагне до симбиотическим відносин з дитиною. Змістовно ця тенденція описується так - батько відчуває себе з дитиною єдиним цілим, прагне задовольнити всі потреби дитини, відгородити його від труднощів і неприємностей життя. Батько постійно відчуває тривогу за дитину, дитина йому здається маленьким і беззахисним. Тривога батька підвищується, коли дитина починає автономизироваться в силу обставин, тому що по своїй волі батько не надає дитині самостійності ніколи. 4. “Авторитарна гіперсоціалізація” — відбиває форму й напрямок контролю за поводженням дитини. При високому балі по цій шкалі в батьківському відношенні даного батька чітко проглядається авторитаризм. Батько жадає від дитини беззастережної слухняності й дисципліни. Він намагається нав'язати дитині у всьому свою волю, не в змозі встати на його точку зору. За прояви свавілля дитини суворо карають. Батько пильно стежить за соціальними досягненнями дитини, його індивідуальними особливостями, звичками, думками, почуттями. 5. “Маленький невдаха,”— відбиває особливості сприйняття й розуміння дитини батьком. При високих значеннях по цій шкалі в батьківському відношенні даного батька є прагнення инфантилизировать дитини, приписати йому особисту й соціальну неспроможність. Батько бачить дитину молодшим у порівнянні з реальним віком. Інтереси, захоплення, мис чи й почуття дитини здаються батькові дитячими, несерйозними. Дитина представляється не пристосованим, не успішним, відкритим для дурних впливів. Батько не довіряє своїй дитині, досадує на його неуспішність і недотепність. У зв'язку із цим батько намагається відгородити дитини від труднощів життя й строго контролювати його дії. Як вихідний матеріал для опросника були відібрані висловлення батьків, що звернулися за допомогою з питань виховання дітей у Консультативний центр психологічної допомоги. За допомогою експертної процедури цей банк тверджень був апробований по 13 апріорних шкалах: симпатія, антипатія, повага, неповага, близькість, віддаленість, инфантилизация, інвалід изация, соціальна инва-лидизация, кооперація, домінування, потакання, автономія. У стандартизоване інтерв'ю минулого включені лише ті твердження, щодо яких думки експертів про шкаль-ной приналежності збігалися. Таким чином, було отримане стандартизоване інтерв'ю з 62 пунктів, на яке дали відповіді 197 випробуваних. Відповіді були піддані факторизации з “Варимакс” обертанням. У результаті факторизации даних загальної вибірки випробуваних було отримано 4 значимих фактора: “прийняття-відкидання”, “кооперація”, “симбіоз”, “авторитарна гіперсоціалізація”. В експериментальній і контрольній групах також були отримані значимі фактори: 3 - в експериментальної, 4 - у контрольній й 2 - у подвыборке осіб, що звернулися за психологічною допомогою - “маленький невдаха”. На основі значимих факторів загальної вибірки й максимально дискриминативного фактора була побудована структура сьогодення опросника. Валидность опросника визначалася методом відомих груп. По Т-критерию обчислювалася дискриминативность факторів експериментальної групи у всіх вибірках. З п'яти факторів чотири виявилися дискриминативными, тобто значимо розрізняли вибірки між собою. Таким чином, показано, що пропонований опросник дійсно враховує особливості батьківського відношення осіб, що випробовує труднощі у вихованні дітей. Крім того, була проведена факторизация даних по випробуваним з наступним “Варимакс” обертанням значимих факторів. Вона показала збіг апріорних й емпіричних груп: у результаті факторизации виявилася група суб'єктивно благополучних батьків (контрольна група) і подвиборка людей, що звернулися за допомогою в психологічну консультацію Текст опросника 1. Я завжди співчуваю своїй дитині. 2. Я вважаю своїм обов'язком знати все, що думає моя дитина. 3. Я поважаю своєї дитини. 4. Мені здається, що поводження моєї дитини значно відхиляється від норми. 5. Потрібно подольше тримати дитини осторонь від реальних життєвих проблем, якщо вони його травмують. 6. Я випробовую до дитини почуття розташування. 7. Гарні батьки обгороджують дитину від труднощів життя. 8. Моя дитина часто неприємна мені. 9. Я завжди намагаюся допомогти своїй дитині. 10. Бувають випадки, коли знущальне відношення до дитини приносить йому більшу користь. 11. Я випробовую досаду стосовно своєї дитини. 12. Моя дитина нічого не доможеться в житті. 13. Мені здається, що діти потішаються над моєю дитиною. 14. Моя дитина часто робить такі вчинки, які, крім презирства, нічого не коштують. 15. Для свого віку моя дитина трошки незрілий. 16. Моя дитина поводиться погано спеціально, щоб досадити мені. 17. Моя дитина усмоктує в себе все дурне як “губка”. 18. Моєї дитини важко навчити гарних манер при всьому старанні. 19. Дитини варто тримати у твердих рамках, тоді з нього виросте чимала людина. 20. Я люблю, коли друзі моєї дитини приходять до нас у будинок. 21. Я беру участь у своїй дитині. 22. До моєї дитини “липне” все дурне. 23. Моя дитина не доможеться успіху в житті. 24. Коли в компанії знайомих говорять про дітей, мені небагато соромно, що моя дитина не такий розумн і здатний, як мені б хотілося. 25. Я жалую своєї дитини. 26. Коли я порівнюю свою дитину з однолітками, вони здаються мені доросліше й по поводженню, і по судженнях. 27. Я із задоволенням проводжу з дитиною весь свій вільний час. 28. Я часто жалую про те, що моя дитина росте й взрослеет, і з ніжністю згадую його маленьким. 29. Я часто ловлю себе на ворожому відношенні до дитини. 30. Я мрію про те, щоб моя дитина досягла всього того, що мені не вдалося в житті. 31. Батьки повинні пристосовуватися до дитини, а не тільки вимагати цього від нього. 32. Я намагаюся виконувати всі прохання моєї дитини. 33. При прийнятті сімейних рішень варто враховувати думку дитини. 34. Я дуже цікавлюся життям своєї дитини. 35. У конфлікті з дитиною я часто можу визнати, що він по-своєму прав. 36. Діти рано довідаються, що батьки можуть помилятися. 37. Я завжди зважаю на дитину. 38. Я випробовую до дитини дружні почуття. 39. Основна причина капризів моєї дитини - егоїзм, упертість і лінь. 40. Неможливо нормально відпочити, якщо проводити відпустку з дитиною. 4l. Саме головне, щоб у дитини було спокійне й безтурботне дитинство. 42. Іноді мені здається, що моя дитина не здатна ні на що гарне. 43. Я розділяю захоплення своєї дитини. 44. Моя дитина може вивести із себе кого завгодно. 45. Я розумію прикрості своєї дитини. 46. Моя дитина часто дратує мене. 47. Виховання дитини - суцільне нервування. 48. Стругаючи дисципліна в дитинстві розвиває сильний характер. 49. Я не довіряю своїй дитині. 50. За строге виховання діти дякують потім. 51. Іноді мені здається, що ненавиджу свою дитину. 52. У моїй дитині більше недоліків, чим достоїнств. 53. Я розділяю інтереси своєї дитини. 54. Моя дитина не в змозі що-небудь зробити самостійно, а якщо й зробить, то обов'язково не так. 55. Моя дитина виросте не пристосованим до життя. 56. Моя дитина подобається мені таким, який він є. 57. Я ретельно стежу за станом здоров'я моєї дитини 58. Нерідко я захоплююся своєю дитиною. 59. Дитина не повинен мати секретів від батьків. 60. Я не високої думки про здатності моєї дитини й не приховую этого від нього. 61. Дуже бажано, щоб дитина дружила з тими дітьми, які подобаються його батькам. Ключі до опроснику 1. Прийняття-відкидання: 3, 4, 8, 10, 12, 14, 15, 16, 18, 20, 24, 26, 27, 29, 37, 38, 39, 40, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 52, 53, 55, 56, 60. 2. Образ соціальної бажаності поводження: 6, 9, 21, 25 31, 34, 35, 36. 3. Симбіоз: 1, 5, 7, 28, 32, 41, 58. 4. Авторитарна гіперсоціалізація: 2, 19, 30, 48, 50, 57, 59. 5. “Маленький невдаха”: 9, 11, 13, 17, 22, 28, 54, 61. Порядок підрахунку тестових балів При підрахунку тестових балів по всіх шкалах ураховується відповідь “вірно”. Високий тестовий бал по відповідних шкалах інтерпретується як: - відкидання, - соціальна бажаність, - симбіоз, - гіперсоціалізація, - инфантилизация (инвалидизация). Тестові норми проводяться у вигляді таблиць процентильных рангів тестових балів по відповідних шкалах =160. Консультація на тему: «Щастя - це коли тебе розуміють» Спілкування й відносини з людьми є однієї з основ людського життя. За словами С. Л. Рубинштейна, серце людини все виткано з його відносин до інших людей; з ним зв'язане головний зміст психічного, внутрішнього життя людини. Саме ці відносини народжують найбільш сильні переживання й учинки. Відношення до іншої людини є центром духовно-морального становлення особистості й багато в чому визначають моральну цінність людини. Відносини з іншими людьми зароджуються й розвиваються в дитячому віці. І цей досвід перших відносин є фундаментом для подальшого розвитку особистості дитини й визначає особливості самосвідомості людини, його відношення до миру, його поводження й самопочуття серед людей. Тема зародження й становлення міжособистісних відносин надзвичайно актуальна. Із за спостережуваних останнім часом серед молоді жорстокості, підвищеної агресивності, що мають свої джерела в раннім і дошкільному дитинстві. Для дитини дорослі є зразком у всьому. Діти вчаться мовному спілкуванню, спостерігаючи за старшими, слухаючи й наслідуючи ім. У молодшого школяра, на відміну від старших, мислення більше конкретне. Він добре засвоює те, що представлено наочно, все хоче пізнавати на власному досвіді. Його особливо залучають ті дії, які дорослі намагаються сховати від нього. Запам'ятовує маля не всі, а тільки те, що його вразило. Діти постійно вивчають те, що спостерігають, і розуміють набагато більше, ніж можуть сказати. Вони завжди намагаються наслідувати дорослим, що часом небезпечно. Не вміючи відрізняти погане від гарного, вони прагнуть робити те, що дорослі забороняють їм, але дозволяють собі. У зв'язку із цим у присутності дітей потрібно втримуватися від таких дій і вчинків, які не можуть послужити для них гарним прикладом. Мова дітей краще розвивається в атмосфері любові, спокою, коли дорослі уважно слухають їх, спілкуються з дітьми, читають їм казки й обговорюють прочитане. Батькам варто приділяти своїм дітям більше часу, тому що в раннім дитинстві вплив родини на мовний і когнітивний розвиток (когнітивні, тобто пізнавальні навички, який дитина опановує в дошкільному віці, надалі визначають його здатність до читання, листу, рахунку, а також до абстрактного й логічного мислення) і прилучення дитини до життя суспільства - є вирішальними. Саме в ці роки заставляються основи впевненості в собі й успішному спілкуванні поза будинком, що сприяє подальшому просуванню дитини в школі, у компанії однолітків. Процес розвитку особистості - це етап розвитку відносин між дитиною й дорослим. Педагоги, батьки, бабусі й дідусі, старші сестри й брати повинні краще розуміти дитини й намагатися задовольняти його важливі потреби. Якщо дитина не відчуває чуйності й любові з боку навколишніх, то в нього виникає недовірливе відношення до миру, а можливо й відчуття страху, які можуть зберегтися на все життя. У процесі розвитку комунікативних навичок дитини, велика увага необхідно приділяти формуванню особистісних якостей маляти, його почуттям, емоціям. Коли люди щасливі й перебувають у світі із самими собою, вони переносять ці почуття на взаємини з навколишніми. У дошкільному віці маля лише намацує способи відносин з навколишніми, у нього виробляється стійкий особистісний стиль і з'являється подання пр самому себе. Найважливіші вчителі для дітей - батьки. Рідний дім - це перша школа для дитини. Родина впливає на те, що маля буде вважати важливим у житті, на формування його системи цінностей. Скільки б чоловік не прожив, він час від часу звертається до досвіду з дитинства, до життя в родині: «чому мене вчили батько й мати» Кожна людина повинен уміти слухати іншої людини, сприймати й прагнути його зрозуміти. Від того, як людина почуває іншого, може вплинути на нього, не образивши й не викликавши агресії, залежить його майбутній успіх у міжособистісному спілкуванні. Дуже не багато хто серед нас можуть і вміють по сьогоденню добре слухати інших людей, бути сприйнятливими до нюансів у їхньому поводженні. Але велике значення має й здатність слухати й розуміти й самого себе, тобто усвідомлювати свої почуття й дії в різні моменти спілкування з іншими людьми. І всьому цьому дітям потрібно вчитися. Уміння не приходить до людини саме собою, вона здобувається ціною зусиль, витрачених на навчання. «Щастя - це коли тебе розуміють», а це розуміння не приходить саме собою, йому потрібно вчитися. «Навчися любити й розуміти людей, і поруч із тобою завжди будуть друзі» |
Творча лабораторія для батьків Завдання: продовжити роботу з об’єднання зусиль родини та школи, координування їх дій щодо підвищення інформаційної та комунікативної... |
АНКЕТА ДЛЯ БАТЬКІВ Мета. Довести до свідомості батьків, що дитина – це індивідум, який потребує з їхнього боку великої уваги і поваги, як до особистості,... |
План. Педагогічна освіта батьків Залучення батьків до виховної роботи Лекція Сім’я як провідний компонент системи соціального формування особистості |
Особливості психічного розвитку старшокласників Мета. Ознайомити батьків із психофізіологічними та віковими особливостями дітей старшого шкільного віку. Розкрити необхідні умови... |
Словник термінів соціального педагога Авторитет батьків Авторитет батьків визнаний вплив батьків на переконання й поведінку дітей, який грунтується на глибокій повазі до батьків, довірі... |
Лекція для батьків Першим університетом життя для дитини є та сім'я, в якій народилася дитина. Завдання обох батьків полягає в тому, щоб створити в... |
ТЕСТ «ПІДЛІТКИ ПРО БАТЬКІВ» (за методикою Шафера) Мета: виявити установки, поведінки й методи виховання батьків так, визначити, як бачать своїх батьків діти підліткового віку |
Особистий приклад у сімейному вихованні. Лекція для батьків Першим університетом життя для дитини є та сім'я, в якій народилася дитина. Завдання обох батьків полягає в тому, щоб створити в... |
АНКЕТА «ГОЛОС БАТЬКІВ» Мета: через батьків зібрати й уточнити більш докладні відомості про учнів: їх ставлення до школи, пріоритетність тих чи інших навчальних... |
МЕТОДИКА ТА ФОРМИ РОБОТИ З БАТЬКАМИ УЧНІВ ... |