ВСТУП Розділ І. Теоретичне обґрунтування соціального спрямування хімічних знань
|
|
Скачати 0.9 Mb.
|
|
УКРАЇНА ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ ГУМАНІТАРНОЇ ПОЛІТИКИ МІСЬКИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ УСТАНОВ ОСВІТИ Укладачі: Радько Ірина Анатоліївна, Перша міська гімназія, вчитель хімії вищої категорії Камінська Оксана Олексіївна, ЗОШ І-ІІІ ст. №34, вчитель хімії І категорії Чернова Ірина Олександрівна ЗОШ І-ІІІ ст. № 20, вчитель хімії вищої категорії Хіщіна Тетяна Олександрівна Гуманітарно-правовий ліцей, вчитель хімії спеціаліст   Обсяг: 106 ст. Черкаси, 2009 Зміст Вступ Розділ 1. Радько І.А. Камінська О.О. Теоретичне обґрунтування соціального спрямування хімічних знань. Розділ 2. Чернова І.О. , Камінська О.О., Хіщіна Т.О. Інформаційні матеріали, що можна використати на уроках хімії, для активізації пізнавальної діяльності учнів. Розділ 3. Радько І.А. Анкетування за темою «Актуальність хімічних знань» Анотація Питання соціального спрямування хімічних знань є особливо актуальним у сучасному світі. Задача освітян зробити процес навчання цікавим, інформативним і спрямованим на використання знань у повсякденному житті, умовою забезпечення розуміння сучасного світу і процесів, що відбуваються у ньому. Основою навчання, з будь-якого предмету є зв'язок з життям. Про результативність навчання можна стверджувати, при отриманні вміння використовувати набуті знання, бажання поповнювати їх самостійно і адаптуватися до навколишнього середовища. Цінність нашої роботи полягає у спробі проведення системного аналізу основних критеріїв соціального спрямування хімічних знань учнів на уроках та у позаурочний час. Достатня кількість теоретичного матеріалу дає можливість вчителю збагатити уроки цікавими фактами, які активізують і стимулюють роботу учнів. Отримані практичні результати – мультимедійні презентації учнів можуть бути додати оригінальності та новизни при викладанні матеріалу. ВСТУП    Розділ І. Теоретичне обґрунтування соціального спрямування хімічних знань. Сучасне суспільство потребує освіченості молоді, яка у майбутньому мала б здібності до розвитку різноманітних галузей наук, техніки, виробництва. Для природничих наук, у тому числі і хімії, це створення сучасного гармонійного розуміння світу, навколишнього середовища, свідомого пошуку власного місця у світі. Сьогодні ми особливо чітко розуміємо, що знання з будь-якого предмету повинні використовуватися у повсякденному житті, бути необхідною умовою забезпечення гармонійного життя в довкіллі, а не бути непотрібним теоретичним багажем, який автоматично забувається через певний час, отже:  Одночасно навчання не повинно бути занадто легким. Доступність інформації, проблемність питання, перспективність проблеми – це критерії сучасної освіти. Основою гуманного навчання є зв'язок навчання з життям. Про результативність навчання можна стверджувати, при отриманні вміння використовувати набуті знання, бажання поповнювати їх самостійно і адаптуватися до навколишнього середовища. Хімія, як і інші природничі науки, сьогодні переживає важкі часи. На побутовому рівні до цього предмету сформувалося відношення, як до складного, важкого до сприйняття, і головне до непотрібного у подальшому житті та професійній діяльності. Незважаючи на те, що кожна людина, практично постійно використовує Продукти хімічної промисловості, які потребують системи комплексних знань безпечної поведінки з речовинами. Чи багато з пересічних громадян замислювалися над тим, чому завжди треба прочитати інструкцію перед використанням миючих, пральних засобів або підбілювачів тканини? Чому ми завжди говоримо, що після ремонту, завжди необхідно ретельно провітрювати приміщення? Все це – умови безпечного поводження з речовинами. Вміння приготувати розчини, знання властивостей сполук, що найчастіше зустрічаються у повсякденні, вплив їх на здоров'я людини, аспекти правильного харчування - все це учні повинні дізнаватися на уроках хімії.  Для того, щоб хімічна освіта перейшла з формальної площини у практичну, в першу чергу вчитель повинен допомогти зрозуміти учням, що знання, які він отримує мають для нього особистий зміст. Звичайно, якщо майбутній фах пов'язаний з хімією, це не складає суттєвої проблеми. Але трапляється так, що зв'язок хімії з майбутньою спеціальністю не завжди очевидний. Саме тоді вчитель хімії має довести важливість та необхідність свого предмету. Філософ має знати систему сучасної хімії, та її зв'язок з іншими науками, розуміти як хімічні закони пов'язані з життєвими явищами. Історикам необхідні хімічні основи хронології, хіміко-екологічні причини зникнення давніх цивілізацій та розвитку сучасних. Економісту необхідно знати, що одним з багаточислених критеріїв встановлення ціни на речовини та товар можуть бути термодинамічні та кінетичні характеристики процесів отримання речовин. Чому золото дорожче за мідь, а алмаз за кремній? Мистецтвознавець має знати хімічний склад фарб, хімічні методи реставрації давніх виробів мистецтв, причини старіння книг, скульптор. Журналіст не має права у своїх публікаціях робити наукові помилки. Косметолог має орієнтуватися у складах засобів, що використовує., мати уявлення про рН. Важливим аспектом діяльності вчителя є пошук мотивів, для стимуляції пізнавальної активності учнів. Мотив – це те, що спонукає людину до дії, те, заради чого вона її здійснює. У сучасній психології цим терміном позначають ряд причин, що викликають активність індивіда: інтерес, цільові установки, емоції, ідеали, потреби та ін. Для планування діяльності з розвитку мотиваційної сфери учнів викладачі повинні знати про ті потреби, які має кожна людина від народження, та методи впливу на мотиваційну сферу учнів. До складу таких потреб входять:
Соціальне спрямування змісту навчального матеріалу, в тому числі і хімії, є необхідною умовою для реалізації даних потреб.  Прийоми розвитку пізнавальних мотивів:
У курсі хімії , поряд з традиційними прийомами розвитку пізнавальної діяльності пропонується:  Отже у курсі хімії вивчається дуже багато питань, життєво необхідних у повсякденному та професійному житті сучасної людини Розділ ІІ. Інформаційні матеріали, що можна використати на уроках хімії, для активізації пізнавальної діяльності учнів. Для покращення навчально-виховного процесу, стимулювання інтересу учнів до тем, які вивчаються у шкільному курсі, пропонуємо додатковий матеріал, який можна використати на уроках хімії: Матеріал можна використати під час вивчення теми «Розчини» в 9 класі. Що ми повинні знати про воду яку, п’ємо? Наведемо кілька методів «врятування» води в домашніх умовах. Звичайно, вдома неможливо відтворити всі необхідні стадії перевірки і очищення. Що ж можна зробити, щоб одержати хоча б мінімальну впевненість в тому, що вода безпечна? КИП'ЯТІННЯ Кип'ятіння води допоможе вам позбутися більшості бактерій, які можуть бути у воді, бо навіть кип'ятіння при 100 градусах за Цельсієм протягом 7 годин не знищує пріони — збудників «коров'ячого, сказу», а, наприклад, вірує гепатиту гине при більш високій температурі. Найбільш розповсюджений метод боротьби з бактеріями, який застосовується в нашій країні, — це хлорування. Але перед споживанням води хлору треба позбутися. Сполуки хлору не тільки викликають корозію водопровідних труб, через що доводиться пити Іржаву в оду * — вони самі по собі шкідливі для здоров'я. Надлишок хлору вступає в сполуку з органічними речовинами, які завжди присутні у воді, утворюючи канцерогенні речовини, які провокують утворення ракових пухлин I мутацію генів. Проблема в тому, що при тривалому кип'ятінні вірогідність утворення «діоксинів», які понижують Імунні можливості організму, набагато вища. Не лінуйтеся залити в чайник свіжу воду, не кип'ятіть вдруге — це справді шкідливо для здоров'я. ВІДСТОЮВАННЯ Питну воду необхідно відстоювати. В селах це роблять здавна. Навіть грядки корисніше поливати «відстояною» водою в бочках. Звичайно, колодязну воду ніхто не хлорує, але вода для пиття стоїть у відрах не одну годину, Городянам же, перш ніж кип'ятити чай чи готувати їжу, рекомендується витримувати воду з-під крана не менше трьох годин у скляному посуді. Якщо вода відстоюється довше, через кілька годин навіть в кип'яченій воді починають посилено розмножуватися мікроорганізми, які потрапляють з навколишнього середовища, і така вода може стати джерелом Інфекції. Тому чим довше вода постоїть, тим здоровішою буде — твердження неправильне і небезпечне. СРІБЛЕННЯ Звучить заманливо, чи не так? Начебто вода набуває властивостей благородного металу. Але срібло не тільки благородний, але і важкий метал, який дуже повільно виводиться з організму. І коли, на жаль, бактерицидний ефект «чарівного срібла» розповсюджується не на всі мікроорганізми, ефект навіювання впливає на багатьох людей.. Поколотив срібною ложечкою в склянці — і можна пити... Срібло допоможе зберегти лише ту воду, яка первісно володіє добрими мікробіологічними якостями, але де її взяти? Матеріал можна використати під час вивчення теми «Значення розчинів у природі та житті людини» в 9 класі. Забруднення вод світового океану Стан вод Світового океану сьогодні викликає велику тривогу. Його забруднюють переважно річками, з якими щорічно надходить понад 320 млн. т солей заліза, 6,5 млн. т фосфору та ін. Дуже багато забруднень потрапляє в океани і з атмосфери: 200 тис. т свинцю, 1 млн. т вуглеводнів, 5 тис. т ртуті тощо. Близько третини мінеральних добрив, що вносяться в ґрунт, вимивається з нього дощовими водами й виноситься ріками в моря й океани; лише азоту й фосфору таким шляхом потрапляє в Світовий океан близько 62 млн. т на рік. Ці речовини викликають бурхливий розвиток деяких одноклітинних водоростей, що вже не раз спричиняло так звані «червоні припливи» (хоча колір води при цьому буває й жовтим, і синьо-зеленим, в залежності від виду водорості). У «підживленій» нітратами й фосфатами морській воді ці рослини надзвичайно швидко розмножуються, утворюючи подекуди на поверхні води гігантські «ковдри» товщиною до 2 м і площею в багато квадратних кілометрів. Така ковдра діє як прес, що душить у морі все живе. Гинучи, водорості опускаються на дно, де починають гнити, поглинаючи увесь кисень з води. Це викликає загибель донних організмів. До найбільш шкідливих забруднювачів Світового океану належать нафта й нафтопродукти, їх. щорічно потрапляє сюди 5— 10 млн. т, головним чином в результаті втрат при добуванні нафти з морських родовищ, аварій танкерів, берегового стоку тощо. Так, внаслідок аварії танкера «Екссон валдіз», що стався в 1990 р. поблизу Аляски, в море потрапило 40 тис. т нафти. Величезні нафтові плями були рознесені морськими течіями й вітром далеко від місця аварії, забруднивши значні ділянки узбережжя, спричинивши загибель тисяч тюленів, морських птахів, риби тощо. А в 1991 р. внаслідок війни між Кувейтом та Іраком (відомої як операція «Буря в пустелі») нафта з підірваних танкерів і нафтопроводів вкрила 1550 км поверхні Перської затоки і 450 км берегової смуги, де загинула велика кількість морських черепах, дюгонів, птахів, крабів та інших тварин. Нафтова плівка на поверхні моря пригнічує життєдіяльність морського фітопланктону, що є одним із головних постачальників кисню в земну атмосферу, порушує тепло- і вологообмін між океаном і атмосферою, губить мальків риб і інших морських організмів. Моря й океани забруднюються також твердими відходами — промисловими й побутовими, їх в Світовому океані накопичилось вже понад 20 млн. т. Більшість із них містять сполуки важких металів та інші шкідливі речовини, що згубно діють на морську фауну й флору. В Світовий океан потрапила велика кількість радіоактивних речовин внаслідок випробувань атомної зброї, роботи атомних реакторів військових підводних човнів і криголамів, скидання контейнерів з відходами атомних електростанцій тощо. Загальна кількість радіоактивності, принесеною людиною в Світовий океан, становить 1,5-109 Кі, в той час як під час чорнобильської аварії в атмосферу було викинуто 5-107КІ, тобто в ЗО раз менше. Найбільше забруднення Світового океану відбувається в його мілководній прибережній зоні. Шельф океану — це райони, де більшість морських організмів проводить значну частину свого життя; до того ж саме тут мільйони рибалок заробляють собі на життя, а ще більша кількість людей відпочиває. Проблема захисту Світового океану нині стала однією з найактуальніших, вона стосується всіх країн, навіть тих, що не мають безпосереднього виходу до океану. З огляду на це ООН розроблено й прийнято кілька важливих угод, що регулюють судноплавство, рибальство, добування корисних копалин із морських родовищ тощо. Найбільш відомою з них є угода, підписана більшістю країн світу в 1982 р., що дістала назву «Хартія морів». Матеріал можна використати під час вивчення теми «Роль хімії в житті суспільства» в 11 класі. Пам’ятка для тих, хто користується темною водою При користуванні водою необхідно дотримуватись наступних рекомендацій :
Три доступних способа оздоровлення води
|
Схожі:
|
АДАПТАЦІЯ ДІТЕЙ З ОСВІТНІМИ ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ... РОЗДІЛ ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ |
РОЗДІЛ І Теоретичне обґрунтування проблеми формування здорового способу життя РОЗДІЛ ІІ Організація профілактичної роботи соціально-психологічних служб навчальних закладів з питань формування здорового способу... |
|
План Вступ Розділ Теоретико-методологічні засади усиновлення в контексті... Розділ Теоретико-методологічні засади усиновлення в контексті соціального захисту |
Науково-теоретичне обґрунтування, функції та завдання соціально-педагогічної... |
|
Зміст ВСТУП Розділ ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ ФУНКЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА Розділ ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ ФУНКЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА |
ІІ. Теоретичне обґрунтування проблеми Засвоєння мовних норм як важливий чинник формування комунікативної компетентності учнів |
|
22. Теоретичне обґрунтування діяльності держави в науково-технічній та інноваційній сферах Необхідність державного втручання в інноваційну діяльність: аргументи за і проти |
КОНЦЕПЦІЯ ПРОФЕСІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ «ВСТУП ДО ФАХУ» Навчальний посібник Карпенко, О. О. Концепція професійного спрямування : навч посіб для студ спец. «Документозн та інформ діяльність» / О. О. Карпенко. –... |
|
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ Вступ Розділ I. ФІНАНСОВЕ ПРАВО І ДЕРЖАВА Тема ФІНАНСОВА... Правові засади функціонування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань |
Семантичне поле: проблема визначення П. Роже, В. фон Вартбург). Перше теоретичне обґрунтування „поля” в мовознавстві пов’язують з працею І.Іпсена (1924), хоча у Й. Трієра... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua