|
|
Скачати 0.6 Mb.
|
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» О.О. Карпенко КОНЦЕПЦІЯ ПРОФЕСІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ «ВСТУП ДО ФАХУ» Навчальний посібник Харків «ХАІ» 2008 УДК 002:001 (075.8) Карпенко, О. О. Концепція професійного спрямування : навч. посіб. для студ. спец. «Документозн. та інформ. діяльність» / О. О. Карпенко. – Х. : Нац. aерокосм. ун-т «Харк. авіац. ін-т», 2008. – 48 с. Розглянуто основні поняття та складові документознавчої діяльності. Приділено увагу сучасним вимогам до кваліфікаційного рівня документознавця, розкрито його права й обов’язки, специфіку спеціалізацій професії документознавця. Наведено запитання для перевірки знань, список рекомендованої літератури. Для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність». Бібліогр.: 30 назв Рецензенти: канд. пед. наук., проф. Л. Г. Хромченко, канд. пед. наук, доц. Г. В. Шемаєва © Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» ЗМІСТ Вступ…………………………………………………………………………......5Глава 1. Концепція професійного спрямування як навчальна дисципліна……………………………………………………………7
мета, структура, базові поняття …….……………………………7
ство та інформаційна діяльність»………………………………..8 Глава 2. Професія документознавця в контексті інформатизації суспільства………………………………………………………….10
підготовку висококваліфікованих фахівців-документо- знавців……………………………………………………………….10
ця в державному класифікаторі професій…………………….11
Глава 3. Теоретичні основи документознавства………………………..17
3.5. Соціальна документно-комунікаційна система: загальна характеристика.…………………………………………………....21 Глава 4. Документознавець як організатор діловодства………………23
водства………………………………………………………………23
водства. …………...………………………………………………..25 Глава 5. Аналітико-синтетична переробка документної інформації у професійній діяльності документознавця …………………..27
чення…………………………………………………………..........27
інформації…………………………………………………………..29 Глава 6. Інформаційно-правова діяльність у роботі документо- знавця……………………………………………………………….31
документознавця: загальна характеристика, суб’єкти………31
ринку…………………………………………………………………33
документознавця……………………..……………………………35 Глава 7. Комунікативні аспекти професійної діяльності документо- знавця……………………………………………………………….38 7.1. Ділові комунікації: основні поняття й форми.......…………….38
нікативній діяльності документознавця………………………. 41 Запитання для самоперевірки……………………………………………..43 Література……………………………………………………………………..45 ВСТУП Навчальний курс «Концепція професійного спрямування» є базовою дисципліною для вищих навчальних закладів України, що готують фахівців-документознавців за спеціальністю «Документознавство та інформаційна діяльність» у навчальних закладах України різних профілів: економічного, історичного, технічного, юридичного тощо. Саме ця дисципліна спрямована на формування в студентів концептуальної схеми орієнтації в професійній діяльності сучасного документознавця як організатора діловодства. Це визначає інтегрований характер цього курсу у взаємозв’язках з іншими навчальними дисциплінами документознавчого циклу, що формують кваліфікацію документознавця: документознавством, діловодством, аналітико-синтетичною обробкою документів, документно-інформаційними комунікаціями, інформатикою, комп’ютерними технологіями в діловодстві, діловими комунікаціями тощо. У курсі увага приділяється специфіці спеціалізацій цієї спеціальності, розглянуті функціональні обов’язки менеджера з реклами, митно-брокерської діяльності й документно-технічного забезпечення виробництва. Посібник має на меті ознайомити студентів із сучасними вимогами до професійної кваліфікації документознавця в різних сферах діяльності, а також з теоретичними основами складових документознавчої діяльності. Зважаючи на відсутність вітчизняної навчально-методичної літератури з цього курсу та спрямованість сучасної освіти на самостійність студентів у навчанні, необхідно створювати навчальні посібники, які дотримуються вимог щодо наукового, систематичного, лаконічного, послідовного, об’єктивного викладення матеріалу та сприяють самостійному вивченню дисципліни. Це обумовило структуру та зміст цього посібника, який не замінює лекційні та практичні заняття, але спонукає студентів насамперед до самостійної роботи з навчальним матеріалом. Після вивчення курсу студенти повинні: 1) знати:
2) уміти:
3) мати уявлення:
Г л а в а 1 КОНЦЕПЦІЯ ПРОФЕСІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ ЯК НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА 1.1. Концепція професійного спрямування: об’єкт, предмет, мета, структура, базові поняття Навчальна дисципліна «Концепція професійного спрямування» є концептуальним орієнтиром у підготовці фахівців-документознавців, які навчаються за спеціальністю «Документознавство та інформаційна діяльність», оскільки об’єктом курсу є професійна діяльність документознавця, а предметом – робота з документними потоками в різних галузях виробництва. Мета цього курсу полягає у вивченні основного кола проблем і базових понять спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність», ознайомленні студентів з особливостями застосування документів у різних галузях виробництва, професійними правами й обов’язками фахівця-документознавця, вимогами до його особистості та діяльності. Зважаючи на це, структура курсу складається з трьох модулів, які об’єднують такі теми: концепція професійного спрямування як навчальна дисципліна; професія документознавця в контексті інформатизації суспільства; теоретичні основи документознавства; документознавець як організатор діловодства; аналітико-синтетична обробка документів у професійній діяльності документознавця; інформаційна діяльність документознавця; комунікативні аспекти професійної діяльності документознавця. Оскільки цей навчальний курс надає концепцію професійного спрямування щодо документознавства та інформаційної діяльності, основними поняттями курсу є документознавство, інформаційна діяльність та їх ключові похідні – документ та інформація. Існує чимало визначень цих понять, кожне з яких є домінуючим у певній сфері діяльності. У документознавчій сфері діяльності суть поняття «документознавство» полягає в розгляданні його як комплексної науки про документ і документно-комунікаційну діяльність, що вивчає в історичному, сучасному та прогностичному аспектах процеси створення, розповсюдження та використання документних джерел у суспільстві. Документ у документознавстві – це матеріальний об’єкт з інформацією, закріпленою створеним людиною способом для її передачі в часі й просторі. Згідно із Законом України про інформацію інформаційна діяльність – це сукупність дій, спрямованих на задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави. З метою задоволення цих потреб створюються відповідні документно-інформаційні служби. Основними видами інформаційної діяльності є одержання, використання, поширення та зберігання інформації. Одержання інформації – це набуття, придбання, накопичення відповідно до чинного законодавства України документованої або публічно оголошуваної інформації громадянами, юридичними особами або державою. Використання інформації – це задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави. Поширення інформації – це розповсюдження, обнародування, реалізація в установленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації. Зберігання інформації – це забезпечення належного стану інформації та її матеріальних носіїв. Одержання, використання, поширення та зберігання документованої або публічно оголошуваної інформації здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом та іншими законодавчими актами в галузі інформації. При цьому інформація розглядається як документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються в суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі. 1.2. Становлення й розвиток спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» Спеціальність «Документознавство та інформаційна діяльність» виникла наприкінці ХХ століття в Україні, але документознавців готували й до цього часу. Це було обумовлено практичними потребами суспільства в таких фахівцях. Створення перших правил роботи з документами та вимог до самих документів на практиці, у діловодному процесі, у прикладній сфері в XVI–XVII століттях, поява уніфікованих документних форм, формування правових основ документування в XVIIІ–XIX століттях насамперед у сфері державного управління обумовили необхідність не тільки у кваліфікованих фахівцях, але й у проведенні документознавчих досліджень. З цією метою в 1920–30-х роках було створено вітчизняні та закордонні науково-дослідні, госпрозрахункові, відомчі й громадські організації, що досліджували питання наукової організації управління. За кордоном документознавчі дослідження проводились у Міжнародному інституті документації, який одержав таку назву 1931 року (раніше він мав назву Міжнародного бібліографічного інституту, створеного 1895 року в Брюсселі). Вітчизняні документознавчі дослідження й практичний досвід учених узагальнені в проекті «Загальні правила документації й документообігу» та видані в Інституті техніки управління 1931 року. Саме в цей період (1938 р.) було створено Міжнародну федерацію з документації, що й нині є світовим центром теорії та практики документознавства й науково-технічної інформації. На початку 1930-х років у Московському державному історико-архівному інституті (МДІАІ) стали готувати фахівців вищої кваліфікації для роботи в державних архівах, а пізніше й працівників державного діловодства. У МДІАІ почали викладати навчальний курс «Загальне діловодство» спочатку в межах навчальної дисципліни «Теорія й практика архівної справи», а з 1942 року як самостійний курс «Історія й організація діловодства в СРСР». 1943 року вперше з’явився й сам термін «документознавство». Зі створенням Всесоюзного науково-дослідного інституту документознавства й архівної справи (ВНДІДАС) у 1966 році, у якому проводилися документознавчі дослідження, було розроблено й впроваджено Єдину державну систему діловодства, а також створено інформаційну базу автоматизованої системи управління. У нашій країні визначилися два основних центри – МДІАІ й ВНДІДАС, – що проводили документознавчі дослідження та готували відповідних фахівців на факультеті державного діловодства в МДІАІ з 1964 р. Це обумовило набуття документознавством статусу наукової дисципліни, і 1969 року воно було внесено в номенклатуру спеціальностей науковців «Документознавство й документаційне забезпечення управління». Саме під такою назвою відома ця спеціальність з початку її існування, що в Росії функціонує й зараз. Новий етап у розвитку вітчизняної спеціальності почався в 1990-х роках під впливом зовнішніх політичних і внутрішніх соціально-економічних факторів, які зумовили зміни в роботі з документами в умовах інформатизації країни. Інтеграція України у світовий інформаційний простір зумовила необхідність у фахівцях-документознавцях, кваліфікація яких має бути адекватною сучасним вимогам роботи щодо документної інформації. Саме це вплинуло на зміну назви цієї спеціальності в Україні – «Документознавство та інформаційна діяльність», – яка виникла на базі Харківської державної академії культури на бібліотечному факультеті в 1995 р. і функціонує зараз у понад 22 вищих навчальних закладах історичного, бібліотечного, економічного, управлінського й технічного напрямків. Г л а в а 2 ПРОФЕСІЯ ДОКУМЕНТОЗНАВЦЯ В КОНТЕКСТІ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА 2.1. Соціальне замовлення інформаційного суспільства на підготовку висококваліфікованих фахівців-документознавців Інформатизація суспільства, що розпочалася наприкінці ХХ століття, зумовила інтеграцію цілого ряду країн до світового інформаційного простору. Пріоритету набула інформаційна діяльність, а інформація стала найважливішим ресурсом суспільства. Відповідно до законів України про інформацію, про національну програму інформатизації інформатизація суспільства припускає процес створення умов для забезпечення громадян і суспільства своєчасною, достовірною й повною інформацією завдяки широкому використанню інформаційних технологій. Інформатизація суспільства – сукупність взаємозалежних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, які спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб громадян і суспільства на основі побудови, розвитку й використання інформаційних систем, мереж, ресурсів й інформаційних технологій, які ґрунтуються на застосуванні сучасної обчислювальної й комунікаційної техніки. Інформатизація суспільства сприяє формуванню інформаційного суспільства – інтелектуальнорозвиненого, ліберально-демократичного суспільства з високим рівнем суспільного виробництва й інформаційно-правової культури. У цих умовах зросло соціальне замовлення суспільства на висококваліфікованих фахівців-документознавців. Зростання обсягу інформації й відповідно документів, впровадження комп’ютерних технологій для їхнього створення, переробки, зберігання й використання висувають підвищені вимоги до документно-інформаційних служб та їхніх кадрів. Документаційна діяльність організації охоплює всі сфери діяльності щодо створення, складання, узгодження й оформлення документів. Зафіксована в документах інформація становить основу будь-якого бізнесу. Організація ефективної роботи з документами, удосконалювання всіх інформаційно-документаційних процесів як у масштабі суспільства в цілому, так і на рівні окремих підприємств, організацій, установ є найважливішим напрямком управлінської діяльності інформаційного суспільства. Тому зараз надзвичайно важливим є вдосконалення системи діловодства, організаторами якого є документознавці. Суспільству в різних сферах діяльності потрібні висококваліфіковані документознавці-менеджери як найзатребуваніші фахівці на сучасному ринку труда. |
|
Практичне заняття №2 Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного спрямування: Навчальний посібник. – К.: Каравела, 2009 |
КОНФЛ І КТОЛОГ І Я Навчальний посібник Конфліктологія: Навчальний посібник. Авт. Зінчина О. Б. – Харків: ХНАМГ, 2007. – 164 с |
|
НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК Сергієнко В. В. Філософські проблеми наукового пізнання : навчальний посібник. / В. В. Сергієнко − Кременчук : Кременчуцький національний... |
Яцківський Л. Ю., Зеркалов Д. В. З57 Транспортне забезпечення виробництва. Навчальний посібник Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів напряму “Транспортні технології” вищих навчальних... |
|
Вступ Осика О. П., Акмаєв А.І., Ахромкін Є. М., Кліяненко Б. Т., Фесенко І. А. Економіка й організація інноваційної діяльності. Навчальний... |
ЗАГАЛЬНИЙ КУРС Рекомендовано Міністерством освіти і науки України... Маляренко В. А. Енергетичні установки. Загальний курс: Навчальний посібник. – Харків: ХНАМГ, 2007. – 287с з іл |
|
ВСТУП Розділ І. Теоретичне обґрунтування соціального спрямування хімічних знань Питання соціального спрямування хімічних знань є особливо актуальним у сучасному світі. Задача освітян зробити процес навчання цікавим,... |
ВСТУП КОНЦЕПЦІЯ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ МЕРЕЖІ БІБЛІОТЕК ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ |
|
ТЕОРІЯ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ Навчальний посібник Куц В. М. Теорія кримінальної відповідальності. Навчальний посібник – К.: НАПУ, 2011. 307 с |
ЗАТВЕРДЖУЮ Стаж роботи за професіями керівників нижчого рівня відповідного професійного спрямування: для магістра — не менше 2 років, спеціаліста... |