Основи безпеки харчування. Хвороби, до яких призводить неякісне, незбалансоване харчування. Перша допомога при харчових отруєннях і кишкових інфекціях. Харчові добавки. Харчові продукти у природі, отруйні та небезпечні рослини


Скачати 189.04 Kb.
Назва Основи безпеки харчування. Хвороби, до яких призводить неякісне, незбалансоване харчування. Перша допомога при харчових отруєннях і кишкових інфекціях. Харчові добавки. Харчові продукти у природі, отруйні та небезпечні рослини
Дата 16.03.2013
Розмір 189.04 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Біологія > Документи
Тема. Основи безпеки харчування. Хвороби, до яких призводить неякісне, незбалансоване харчування. Перша допомога при харчових отруєннях і кишкових інфекціях. Харчові добавки. Харчові продукти у природі, отруйні та небезпечні рослини.

Практична робота №3. моделювання ситуації та виконання алгоритму надання першої допомоги при отруєннях та кишкових інфекціях.

Мета: поглибити знання учнів про основи безпеки харчування та харчові отруєння людей, сформувати уявлення про хвороби до яких призводить неякісне, незбалансоване харчування та харчові добавки; розвивати вміння і навички само- та взаємодопомоги при харчових отруєннях; виховувати бережливе ставлення до свого здоров’я.
Хід уроку


  1. Організація класу. Аналіз самостійної роботи.


2. Тему сьогоднішнього уроку ви спробуєте сформулювати самостійно. Я зачитаю лише одне речення, а ви скажете про що піде мова на уроці.

“За статистичними даними, у 2000 році в Україні отруїлися 2750 чоловік, померли від харчових отруєнь 186 чоловік.”

Сьогодні на уроці ми поведемо мову про ... харчові отруєння та хвороби, до яких призводить неякісне незбалансоване харчування.

Перед тим, як ми перейдемо безпосередньо до вивчення матеріалу, скажіть мені, як ви гадаєте навіщо ми вивчаємо даний матеріал. Спробуйте сформулювати мету уроку.

Тепер відкрийте зошити запишіть...

Отруєння –це порушення функцій організму, спричинене потраплянням з навколишнього середовища токсичних речовин, що не можуть бути знешкоджені внутрішніми силами організму.

Виникнення харчових отруєнь пов’язано з прийняттям їжі, що містить токсичні речовини. Ці речовини містяться в отруйних грибах, гірких ядрах абрикос та інших кісточкових плодах; хлібі, виробленому з зерна з домішками мікроскопічних грибів та отруйних бур’янів; в отруйних продуктах тваринного походження. Значну небезпеку представляють отруєння продуктами, що містять отрутохімікати та інші хімічні домішки. Харчові отруєння можуть виникнути у результаті потрапляння в їжу отруйних речовин рослинного, тваринного, мінерального походження, а також від продуктів, заражених деякими видами мікробів.

Схематично це можна зобразити так:

Харчові отруєння

Бактеріального походження Небактеріального походження

Джерела Джерела
Б
Харчові токсикоінфекції (продукти, інфіковані кишковими мікробами; хвора та перехворівши людина (носій)).

Харчові інтоксикації (продукти, заражені токсинами, паличкою ботулізму, стафілококом)

Отруєння грибами

Отруєння рослинами

Отруєння продуктами, що містять домішки хімічних сполук

Отруйні та умовно їстівні (при неправильному приготуванні).

Токсини грибів (микотоксини), паразитуючих на с/г культурах (злаках, бобових).

Корінням, листям та іншими частинами отруйних рослин


Їжа, приготовлена з продуктів, оброблених отрутохімікатами


Отруєння деякими їстівними рослинами при неправильному їх хранінні та обробці.




Продукти, що зберігалися в посуді, який не відповідає санітарним умовам


Домішки отруйних бур’янів в борошні, бобових культурах та крупах.



Накресліть в зошиті наступну таблицю, по ходу уроку ми будемо з вами її заповнювати.

Види отруєння


Ознаки отруєння

Домедична допомога

Отруєння грибами







Отруєння речовинами рослинного походження







Отруєння харчовими продуктами і водою







  1. Робота в групах. Користуючись підручником та матеріалом на партах підготуйте повідомлення на тему:

Група 1. – основи безпеки харчування та хвороби, до яких призводить незбалансоване харчування.

Група 2 – харчові добавки.

Група 3 – харчові інфекції (харчові отруєння бактеріального походження)

Група 4 – отруєння грибами

Група 5 – отруєння рослинами

Група 6 - отруєння продуктами, що містять хімічні домішки.

Обговорення роботи груп.

  1. Додатковий матеріал для роботи в групах.



Основи безпеки харчування та хвороби, до яких призводить незбалансоване харчування.

Поживних речовин, які не виробляються в людському організмі, всього 40. Це основні жирні кислоти, 15 вітамінів, 14 мінеральних елементів і 10 амінокислот (білків). З цих поживних речовин в організмі людини утворюється майже 10 тисяч різних сполук, необхідних для підтримання здоров’я. нестача однієї з поживних речовин призводить до дефіциту сотень необхідних організмові сполук. І як наслідок – порушується обмін речовин, людина починає хворіти.

Підручник Т.Є. Бойченко с.39 таблиця 2.

Матеріал підручника параграф 4 с.39.

Харчові добавки. Лікарі з’ясовують, дефіцит яких поживних речовин існує в організмі, а відтак призначають спеціальну дієту і харчові добавки для відновлення балансу. Деякі харчові добавки є небезпечними. Це, зокрема, препарати для схуднення і добавки, що містять стероїди. Нерідко хлопці вживають стероїди, щоб покращити статуру і досягти вагоміших результатів у спорті. Та вживання стероїдів має й побічні ефекти: підвищена агресивність, несвіже дихання, надмірне пітніння, облисіння, порушення потенції. Стероїди також посилюють ризик виникнення безпліддя, раку печінки, серцево-судинних захворювань. Ознайомимося з деякими добавками, що є на слайдах.

Уважно продивіться роздатковий матеріал. Який висновок можна зробити? (Що кожна харчова добавка має побічний ефект не на користь хворого).
Харчові інфекції (харчові отруєння бактеріального походження)

Найчастіше харчові отруєння спричиняють бактерії або токсини.

Ботулізм – найнебезпечніший вид харчового отруєння.

БОТУЛІЗМ (BOTULISMUS)

Ботулізм — гостра інфекційна хвороба з групи кишкових інфекцій, яка характеризується важким ураженням нервової системи зі слабкістю скелетних і гладких м'язів, порушенням зору, ковтання, моторики кишок. Спричиняється анаеробним мікробом Сl. botulinum (ceротипи А, В, С, D, Е, F), який утворює спори і дуже сильний екзотоксин.

Епідеміологія. Резервуаром збудника ботулізму є переважно теплокровні травоїдні тварини. У зовнішнє середовище мікроби потрапляють з випорожненнями. Інфікування людини відбувається при споживанні забруднених спорами продуктів, частіше домашнього консервування (м'ясо, гриби, овочі, риба). Захворювання спричиняють не самі мікроби, а екзотоксини, що їх вони утворюють при розмноженні в анаеробних умовах.

Клініка. Інкубаційний період коливається від декількох годин до 10 днів. Тривалість і важкість перебігу хвороби залежать від дози токсину, що потрапив в організм.

У першому варіанті хвороба починається з нудоти, блювання і проносу. Багато хворих скаржаться на здуття живота, сухість у роті, утруднення при ковтанні.

Часто першими проявами ботулізму є скарги на порушення зору: зниження його гостроти, “туман” або “сітка” перед очима, двоїння предметів; сухість в роті. Токсини паралізують нервову і дихальну систему. Лише термінова медична допомога може врятувати людині життя.
САЛЬМОНЕЛЬОЗ

(SALMONELLOSIS)

Сальмонельоз — гостра інфекційна хвороба з групи зоонозів, яка спричиняється бактеріями з роду Salmonella

Епідеміологія. Джерелом інфекції можуть бути тварини, птахи, люди, хворі на сальмонельоз або здорові бактеріоносії; найчастіше велика рогата худоба, свині, свійська водоплавна птиця, кури, у кишках яких з великою постійністю містяться різні серовари сальмонел. Нерідко інфікуються яйця птахів. Тварини можуть виділяти збудника з сечею, калом, молоком, слиною, носовим слизом. Бактеріоносійство може тривати багато місяців і навіть років. Механічним переносником сальмонел можуть бути мухи. Серед людей найбільшу небезпеку становлять хворі з легкими та стертими формами сальмонельозу.

Зараження відбувається контактно-побутовим шляхами. У 96–98% випадків воно зв'язане із споживанням інфікованої їжі. В харчових продуктах, особливо в напівфабрикатах, сальмонели не лише зберігаються, але й швидко розмножуються. Контактно-побутовий шлях зараження спостерігається переважно серед дітей раннього віку, осіб похилого і старечого віку та дуже ослаблених.

Епідеміологічною особливістю сальмонельозу є раптовість і масовість захворювань та літня сезонність..

Клініка.

Інкубаційний період коливається від 2–6 год до 2–3 днів.

Початок захворювання гострий, симптоми інтоксикації максимально розвиваються протягом 1–2 діб. Спочатку з'являються загальна слабкість, головний біль, розлади сну, озноб, біль у м'язах і попереку, підвищується температура тіла. У наступні години або через добу приєднуються нудота, блювання, біль у животі. Блювота частіше багаторазова, напочатку залишками їжі, а далі блювотиння стає водянистим, зеленуватого кольору.

Біль у животі гострий, постійний або переймистий.

Пронос починається пізніше, ніж блювота.

Хворі переважно бліді. Сальмонельоз зазвичай минає за декілька днів, однак небезпечний для дітей, людей похилого віку і тих, хто має хронічні захворювання.
ЗОЛОТИСТИЙ СТАФІЛОКОК – захворювання, спричинене продуктами, що зберігалися при недостатньо низьких температурах. Джерелами стафілокока найчастіше є: м’ясо, птиця, яйця, молоко, тістечка і торти з кремом, салати з майонезом. Симптоми з’являються через 1-6 годин після вживання інфікованого продукту і послаблюються через 18 годин. Здорові люди одужують за 1-3 дні.

Отруєння грибами.

Гриби здавна є улюбленою стравою багатьох людей. Вони містять білки з усім необхідним організму набором амінокислот, вітаміни, мікроелементи, а також фосфор і калій. Але нажаль непоодинокі випадки отруєння людей грибами. Це трапляється тому, що грибники не завжди відрізняють їстівний гриб від отруйного, не завжди ретельно обробляють свою лісову здобич, що також має значення, або збирають гриби в екологічно небезпечних місцях, вздовж шляхів, залізничних колій, у лісопосадках промислових районів, крім цього не можна брати перестиглі, червиві, висохлі чи в’ялі гриби. Гриби, як ніякі інші рослини, мають властивість накопичувати багато шкідливих речовин, у тому числі й радіонукліди.

Є три групи отруйних грибів: уражають кишково-шлунковий тракт, нервову систему, а також печінку і нирки. Із грибів першої групи в Україні часто зустрічаються псевдоопеньок та печериця отруйна. Найпоширеніший представник другої групи – мухомор. Але найбільш небезпечна бліда поганка, яка належить до третьої групи.

Давайте уважно подивимося на них та прослухаємо повідомлення про них.

  1. псевдоопеньки;

  2. мухомор;

  3. бліда поганка;

  4. Я хочу звернути вашу увагу на те, що частіше трапляються отруєння умовно їстівними грибами – волнушками, свинушками, рядовками. Вони виникають в наслідок неправильного приготування їх (такі гриби перед смаженням слід вимочувати та відварювати). Ознаки отруєння – нудота, блювота, пронос. Видужання при своєчасному наданні допомоги настає через добу.

  5. Добре відомі ранні весняні гриби строчки та сморчки – містять отруйну гельвеллову кислоту. При відповідній кулінарній обробці вони їстівні. Отруєння відбувається при їх не правильному приготуванні ( не відварювання, а тільки смаження). Особливо чутливі до отрути сморчків і строчків люди з захворюваннями печінки. Дія отрути починає проявлятися не відразу, а через 6-10 годин. Ознаки отруєння: головний біль, нудота, блювання, сильні болі в животі, пронос, слабкість, м’язова слабкість, запаморочення, судоми. Печінка збільшена і болить, сеча темного кольору.

  6. Можна отруїтися і їстівними грибами. В старих грибах поряд з корисними речовинами містяться продукти розпаду білків, шкідливі для організму людини, крім того в них можуть бути комахи та черв’яки, які виділяють отруйні речовини (тому гриби потрібно ретельно чистити і мити).

Загальні симптоми гострого отруєння грибами: блювання, понос, біль у животі, слинотеча, головний біль, загальна слабкість, повільний і слабкий пульс, задишка, кома. а симптоми отруєння блідою поганкою можуть проявитися лише через три доби, коли нездужання вже й не пов’язують із грибами. Крім того, через якийсь час хворий може відчути себе краще, але в організмі вже розвивається печінкова недостатність, і людину не завжди вдається врятувати.
З 300 тис видів рослин, що існують на землі, 700 можуть викликати тяжкі або смертельні отруєння у людей і тварин. Отруєння рослинами, ягодами відбувається переважно весною, влітку і восени при вживанні в їжу плодів або коренів отруйних рослин, які помилково вважають за їстівні.

Несмачні, гіркі, з неприємним запахом рослини не приймають за їстівні. Але існують такі, які на вигляд і частково на смак нагадують петрушку, ріпу, кріп та деякі інші рослини. Наприклад, кореневище віхи має приємний солодкий смак.

До токсинів рослин відносяться складні сполуки азоту (алкалоїди), сполуки цукру зі спиртом, кислотами і іншими речовинами (глюкозоїди), рослинні масла (сапоніни), гіркі речовини, смоли та інше. Отрута нерівномірно розподіляється в частинах рослини. У деяких видів небезпечними є кора і плоди, а листя і квіти нешкідливі, у інших – тільки квіти чи листя. У більшості рослин отруйні речовини переважають в корінні та кореневищі. Найчастіше відбувається отруєння плодами чи клубнями рослин. Отруєння іншими частинами рослини може спостерігатися при їх використанні в якості домашніх відварів та настойок при самолікуванні. Важко собі уявити випадки отруєння корою дерева чи іншою його неїстівною частиною. Але відомо випадок, коли 32 дитини отруїлися, наївшись кори білої акації. З деякими найпоширенішими з отруйних рослин ми з вами зараз і познайомимося.

Показ слайдів; діти зачитують підготовлену інформацію про рослину.

  1. Болиголов плямистий;

  2. Аконіт джунгарський;

  3. Дурман звичайний, беладонна, блекота чорна.

  4. Показ рослин, що є на слайдах.

  5. До рослин, які токсично діють на серце відносяться конвалія травнева, наперстянка, чемериця біла. Отруйні їх ягоди, квіти, стебла і листя. Отруєння ними проявляється у вигляді нудоти, блювоти, супроводжується поносом, сильним головним болем і болем в епігастральній (повязана зі шлунковим трактом) ділянці. У важких випадках порушується ритм і частота серцевих скорочень, при цьому пульс, як правило, стає рідшим. Іноді уражається і нервова система. Про це свідчать збудження, розлади зору, судоми, втрата свідомості.

  6. Є багато рослин, які проявляють токсичну дію тільки на органи кишково-шлункового тракту. Це – бузина смердюча, вовчі ягоди, вороняче око, жимолость, пасльони солодко-гіркий, пасльони чорний. Для отруєння цими рослинами характерний біль в животі, блювота, понос, слинотеча.


Давайте тепер разом спробуємо визначити загальні ознаки, симптоми отруєння рослинами. Це – нудота, блювота, біль у животі, понос, слинотеча, рідше сухість у роті; загальна слабкість; у важких випадках судоми, втрата свідомості, порушується ритм серцевої діяльності та дихання.

Для профілактики цих отруєнь слід запам’ятати одне важливе правило: не вживати в їжу рослини, в яких ви невпевнені або хоч трохи сумніваєтеся в тому, що вони їстівні.
Інша причина отруєнь полягає у тому, що деякі продукти можуть містити в собі хімічні домішки, які можуть потрапити туди різними шляхами, наприклад, при забрудненні продуктів отрутохімікатами, сумішами для боротьби зі шкідниками рослин, у результаті зберігання продуктів у посуді, що не є придатним для цього.

Отруєння продуктами, що містять хімічні домішки.

Миш'як (у вигляді солей) застосовується для знищення гризунів і комах в житлах, а також для обробки садів (у вигляді паризької зелені). Неправильне і недбале вживання отруєних приманок таїть в собі загрозу отруєння. Отруєння також може відбутися при випадковому прийомі лікувальних препаратів миш'яку в дозах, що перевищують терапевтичні (фаулеров розчин, дуплекс і інші засоби), в результаті помилкового вживання для їжі протруєного насіння. Отруєння протікає важко оскільки миш'як відноситься до одних з сильних і небезпечних отрут. Доза в декілька десятих грамів миш'яку при попаданні в шлунок є смертельною. Отруєння проявляється у вигляді важкого шлунково-кишкового захворювання, по симптомах дещо нагадують холеру (пронос у вигляді рисового відвару). У потерпілого швидко розвиваються ознаки поразки судин, наступає серцева слабкість, ниркова недостатність, можливі судоми.

Отруєння з'єднаннями міді пов'язано з санітарними порушеннями (використовування нелудженого або погано лудженого посуду). При отруєнні з'являється металевий смак в роті, нудота, блювота, біль в животі, пронос, слабкість, запаморочення.

Свинець може проникнути в організм з продуктами, що зберігаються в глазурованому глиняному посуді, якщо в останній міститься велика кількість глета. Симптоми гострого отруєння свинцем схожі на інтоксикацію міддю. Оцинкований посуд для приготування їжі заборонений (придатний для зберігання води).

Окрім миш'яку, міді і свинцю, в їжі можуть опинитися невеликі кількості отрутохімікатів, вживаних для знищення шкідників садових і овочевих культур. В індивідуальному садівництві контролю на вміст залишкових кількостей отрутохімікатів немає, тому не виключена можливість (особливо при невмілому і надмірно старанному вживанні отрутохімікатів) попадання отрутохімікатів в овочі і фрукти в кількостях, що перевищують встановлені межі нешкідливості. На це можна, звичайно, заперечити, що ретельне миття овочів і фруктів перед вживанням оберігає від будь-якого отруєння. Але це не зовсім так. Річ у тому, що більшість сучасних отрутохімікатів є препаратами системної дії. Це значить, що вони поширюються усередині рослини у всі його частини, від коренів до листя, подібно тому як кров розносить ліки по всьому тілу людини. Отже, якщо, наприклад, в яблуці або огірку міститься отрутохімікат, то він рівномірно розподілений в ньому по всьому плоду від серединки до оболонки. Отрутохімікати володіють здатністю накопичуватися в рослинних і тваринних тканинах. Це призводить до того, що при тривалому вживанні в їжу овочів і фруктів, забруднених отрутохімікатами, останні можуть нагромаджуватися в тканинах людини і призводити до хронічного отруєння, що протікає під виглядом захворювання печінки. Гостре отруєння може відбутися, якщо при обробці не дотримані терміни «очікування» (час між останньої обробкою культури і збором урожаю). Цей час для різних препаратів різний, але в середньому складає два тижні. Значно велику небезпеку представляє прямий контакт з отрутохімікатами, цілком вірогідний при їх вживанні.

Ми з вами повинні звернути увагу і на ураження с/г рослин, тому що деякі паразити с/г культур не тільки завдають великої шкоди врожаю, але і викликають захворювання людини та тварин, які споживають уражені частини рослин.

Типовим представником є гриб ріжки (споринья). Цей гриб чорного або фіолетово-коричневого кольору, добре помітний у колоссі. Потрапляючи розмеленим у муку, він викликає або гангренизм, коли відбувається замертвіння окремих частин тіла, або конвульсії (спостерігаються судоми, болі шлунка, голови).

Причиною харчового отруєння можуть бути домішки в борошні отруйного бур'яну – геліотропа опушеноплодного. Він призводить до враження печінки та її судин. Отруєння починається нудотою, блюванням, болями в животі, проносами і призводить або до цирозу, або до видужання.

Якщо ріжки легко помітити на колоссі, то існують і мікроскопічні гриби не помітні для ока людини. Це фузаріум і аспергиллус.

Отруєння зерновими продуктами, ураженими фузарієй, протікає як тяжка некротична (зі змертвінням та розпадом тканин) ангіна. Відома і інша форма цього захворювання – схожа із сп'янінням («п'яний» хліб). Точний хімічний склад не встановлено, але відомо, що до його складу входять жирні кислоти, які при потраплянні на слизові оболонки викликає їх змертвіння. Токсин дуже стійкий: не руйнується при тривалому хранінні (протягом 5 років), при потраплянні сонячного проміння, до хімічних сполук, витримує темтературу +120 С.

Пліснявий гриб аспергіллус флавус звернув на себе увагу медиків відносно недавно в 1960 році, в зв'язку з загадковим захворюванням індичок на фермах Англії. Він дуже токсичний, смертельна доза для мавп 0,02 мг/кг, існує думка, що ця доза є смертельною і для людини. Аспергіллус специфічно діє на печінку: при гострому отруєнні – це враження жовчних протоків, а при хронічному – цироз або рак печінки. Тому треба мати на увазі, що заплісневілий хліб може містити мікотоксини.


  1. Виконання практичної роботи №3. Ми з вами не один рік вивчаємо курс основ здоров’я. Метою якого є навчити вас правильно діяти в умовах надзвичайних непередбачуваних ситуаціях для того, щоб ви могли максимально зберегти своє життя, здоров’я. Ми розглянули три види харчових отруєнь, але поки що не говорили з вами про те, як надавати допомогу людині, яка потрапила в таку ситуацію. Я прошу вас спершу самостійно в групах розробіть правила надання допомоги людині або складіть алгоримт дій надання допомоги людині, що потрапила в одну із таких ситуацій. Мені цікаво на скільки правильно ви б діяли.

1 група (перший ряд) – надання допомоги при отруєнні грибами;

2 група (другий ряд) – надання допомоги при отруєнні рослинного походження;

3 група – надання допомоги при харчовому отруєнні.


  1. Обговорення виконаної роботи з внесенням коректив і записом результатів у зошит. Для цього використати матеріал підручника.




  1. Вигляд таблиці в кінці уроку.

Види отруєння


Ознаки отруєння

Домедична допомога

Отруєння грибами

Блювання, понос, біль у животі, слинотеча, головний біль, загальна слабкість, повільний і слабкий пульс, задишка, кома.

Промивання шлунка (розчином харчової соди (чайна ложка на півлітра води) або розчин марганцевокислого калію блідо-рожевого кольору), проносне, клізма, прийняття великої кількості рідини, зігрівання тіла, можна дати активоване вугілля, викликати “швидку допомогу”.

Отруєння речовинами рослинного походження

Нудота, блювота, біль у животі, понос, слинотеча, рідше сухість у роті; загальна слабкість; у важких випадках судоми, втрата свідомості, порушується ритм серцевої діяльності та дихання.

Промити шлунок (дати випити 3-4 склянки води; пальцем або ложечкою натиснути на корінь язика, викликаючи блювоту), промивання повторити 2-3 рази. Після промивання шлунка прийняти активоване вугілля (20 таблеток на 1 склянку перевареної води розмішують докашкоподібного стану і випивають) і через 2години повторно промити шлунок. Якомога швидше доставити постраждалого в лікарню; за наявності судом, щоб не допустити порушення дихання через спазм жувальних м’язів, у рот потерпілого вставляють ручку ложки, обгорнену носовою хусточкою або бинтом.

Отруєння харчовими продуктами і водою

Загальна слабкість, нудота, багаторазове блювання, спазми у животі, пронос, блідість, спрага, можливе підвищення температури, частий пульс, судоми.

У таких випадках отруєному кілька разів промивають шлунок (процедуру повторюють доки не з’являться чисті промивні води); очистити товстий кишечник теплою водою за допомогою клізми. Вживати велику кількість рідини. Для зігрівання хворого обкладають грілками. Обов’язково викликати “швидку допомогу” чи лікаря.

Зверніть увагу, що ознаки отруєнь у наших випадках майже однакові і алгоритм надання першої домедичної допомоги теж.

І ще я хотіла наголосить, що при отруєнні хворий потребує термінової допомоги, бо найменше зволікання може коштувати йому життя. Не відмовляйте людям у допомозі.

  1. Зворотній зв’язок. Скажіть, що вам найбільше запам’яталося з сьогоднішнього уроку, що ви дізналися нового?

9. Домашнє завдання: параграф 4.
Додаткові матеріали до уроку. Орієнтовні повідомлення учнів.
Бліда поганка – найотрутніший і небезпечний гриб, що викликає смертельне отруєння. Маскуючись то під шампіньйон, то під сироїжку, вона хоча і рідко, але потрапляє в корзину довірливого грибника. Відомо три різновиди блідої поганки: біла, жовта і зелена. Вона містить фалоідин – вельми отруйна речовина складної хімічної будови. Кількість фалоідина, що міститься в одній поганці, достатньо, щоб викликати смертельне отруєння у 2 чоловік. Відварювання, засіл, сушка не знищують отруйних властивостей поганки. Симптоми з'являються через 6-8 годин і більш після надходження отрути в організм. Виникають неприборкна блювота, колькоподібні болі в животі, пронос з кров'ю, судоми. Наступає втрата свідомості. На 2-3 день розвивається печінкова і ниркова недостатність і людина вмирає.
Мухомор. Отруйність мухоморів перебільшена. В усякому разі смертельні отруєння ними рідкісні. Та і уберегтися від мухомора легше, оскільки він видає себе яскравим червоним забарвленням, що як би сигналізує про небезпеку. Проте, окрім червоного мухомора, відомий пантерний мухомор, набагато більш скромного виду. В мухоморах міститься отруйний алкалоїд мускарин. Отруєння виникає через 30-40 хвилин (рідше 1-2 години) після попадання грибів до шлунку. Ознаки отруєння: потовиділення, слинотеча, пронос, коліки (спазми кишечнику), звуження зіниць. Іноді з'являється сонливість, сплутаність свідомості; можливі судоми, марення, галюцинації і коматозний стан.
Псевдоопеньки. Ці гриби майстерно маскуються під опеньки, хоча при уважному розгляді неважко переконатися в обмані. У помилкового опенька колір капелюшка більш яскравий, з яскраво-жовтими або червонуватими відтінками, лусок на ній немає. Забарвлення капелюшка справжнього опенька більш скромне, густо покрите дрібними темними лусками, спрямованими від середини до краю. Дуже важлива особливість: справжній опеньок неодмінно має білу плівку, що зв'язує край капелюшка гриба з ніжкою. Цієї деталі немає у помилкового опенька. Відрізняються і пластинки: у справжнього опенька вони майже білі, у псевдоопенька – бурі і коричневі. Словом, справжній опеньок виглядає світлішим, чистішим і скромнішим за свого імітатора. Помилкові опеньки менш отруйні ніж мухомор і тим більше бліда поганка, але при їх вживанні може виникнути гастроентерит (запалення шлунково-кишкового тракту), що супроводжується нудотою, блювотою, колькоподібними болями в животі і проносом. Ці явища пов'язані з дією «молочного» соку помилкових опеньків, що володіє сильними дратівливими властивостями.
Болиголов плямистий (місцеві назви – плямистий омег, головолом, дегтярка). Поширений по всій території країни. Має голчасте стебло з синюватим нальотом, темно-червоними плямами. Отрута знаходиться у стелі цієї рослини, а також у насінні та листках. При легкій формі отруєння з’являються блювота, понос, нудота. У важких випадках наростає м’язова слабкість, що переходить у параліч м’язів (починається з ніг). Смерть може настати внаслідок зупинки дихання, викликаної паралічем грудної клітки.
Аконіт джунгарський (синій борець, вовкобій, простріл) – має широкий ареал розповсюдження. Отрута аконіту належить до найтоксичніших алкалоїдів. Вона знаходиться у всіх частинах рослини, але найбільше її накопичується в коренеплодах. Отруєння може настати й у тих випадках, коли помилково випивають спиртову настойку аконіту, що використовується у народній медицині як натирання при радикулітах, невралгії. Отруєння аконітом дається взнаки вже через кілька хвилин відчуттям поколювання в роті, глотці, жаром, слинотечею, болями в животі, блювотою, відчуттям оніміння в різних частинах тіла. Може настати глухота, порушується зір. У важких випадках - судоми, параліч м’язів, зупинка дихання. Отрута токсично діє на серце: змінюються серцевий ритм, частота скорочень, виникає небезпека зупинки серцевої діяльності.
Дурман звичайний (беладонна, блекота чорна). Отруїтися можна насінням, листками й коренями. У разі легкого отруєння розширюються зіниці, сушить у роті, прискорюється серцебиття, порушується зір (нечіткість, миготіння “мушок” перед очима). У важких випадках виникають галюцинації, збудження. Можлива непритомність, судоми, порушення серцевої діяльності й дихання. Дуже важко проходить отруєння цими рослинами у дітей.


Шкідливі види харчових добавок.

Класифікация харчових добавок в системі Сodex Аlimentarius

Е100-Е182 - барвники.

Е200-Е299 - консерванти.

Е300-Е399 - антизакислювачі.

Е400-Е499 - стабілізатори.

Е500-Е599 - емульгаторы.

Е600-Е699 - посилювачі смаку та аромату.

Е700-Е899 - запасні індекси.

Е900-Е999 - пеногасники.

При частому вживанні деякі харчові добавки можуть причинити небезпеку здоров'ю людини. Е102 Н Е150 П Е220 Н Е281 К Е405 Н Е626 РК

Е103 З Е151 ШШ Е222 Н Е282 К Е450 РШ Е627 РК

Е104 П Е152 З Е223 Н Е283 К Е451 РШ Е628 РК

Е105 З Е153 К Е224 Н Е310 В Е452 РШ Е629 РК

Е110 Н Е154 РК Е228 Н Е311 В Е453 РШ Е630 РК

Е111 З Е155 Н Е230 К Е312 В Е454 РШ Е631 РК

Е120 Н Е160 ШШ Е231 ШШ Е320 Х Е461 РШ Е632 РК

Е121 З Е171 П Е232 ШШ Е321 Х Е462 РШ Е633 РК

Е122 П Е173 П Е233 Н Е330 К Е463 РШ Е634 РК

Е123 ДН Е180 Н Е239 ШШ Е338 РШ Е465 РШ Е635 РК

Е124 Н Е201 Н Е240 К Е339 РШ Е466 РШ Е636 Н

Е125 З Е210 К Е241 П Е340 РШ Е477 П Е637 Н

Е126 З Е211 К Е242 Н Е341 РШ Е501 Н Е907 В

Е127 Н Е212 К Е249 К Е343 РК Е502 Н Е951 ШШ

Е129 Н Е213 К Е250 АТ Е400 Н Е503 Н Е952 З

Е130 З Е214 К Е251 АТ Е401 Н Е510 ДН Е954 К

Е131 К Е215 К Е252 К Е402 Н Е513 ДН Е1105 ШШ

Е141 П Е216 К Е270 Н Е403 Н Е527 ДН

Е142 К Е219 К Е280 К Е404 Н Е620 Н

Позначення: ШШ - шкідливий для шкіри

З - заборонений

К - канцерогенний

ДН - дуже небезпечний

Н - небезпечний

П - підозрілий

РШ - розлад шлунку

АТ - артеріальний тиск

В - висипання

Х - холестерин

РК - кишкові розлади

Схожі:

Тема «Що таке здорове харчування?»
Мета : формувати у школярів уявлення про здорове харчування, опанування знань щодо раціонального харчування та режиму харчування,...
Тема програми
Мета: Сформувати уявлення про харчові добавки, їх значення; вивчити їх класифікацію; навчити читати зміст етикеток харчових продуктів,...
Нові акцизні марки для алкогольних напоїв та тютюнових виробів
ПДВ лише у межах затверджених норм харчування в грамах або у межах визначеної грошової норми витрат на харчування та за умови, що...
Питання для тестування з Модулю 1: Харчування людини як медико-біологічна...
Модулю 1: Харчування людини як медико-біологічна та соціально-економічна проблема. Фізіолого-гігієнічні основи харчування
Що ми їмо?
«продукти харчування», пригадати назви українських народних страв, та технологію їх приготування; визначити залежність здоров'я людини...
Що ми їмо?
«продукти харчування», пригадати назви українських народних страв, та технологію їх приготування; визначити залежність здоров'я людини...
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
Устаткування закладів ресторанного господарства" для студентів денної та заочної форм навчання напряму підготовки 051701 "Харчові...
ПЕРЕЛІК додаткових надходжень нових нормативних документів (НД) у...
ПРОДУКТИ ХАРЧОВІ. Визначання підсолоджувачів, консервантів та кофеїну методом високоефективної рідинної хроматографії
Соціокультурна адаптація дітей з особливими потребами в Центрах реабілітації...
Забруднене довкілля, хвороби батьків, генетична спадковість, неповноцінне харчування призводить до того, що в Україні з кожним роком...
Тема «МОЛОКО ТА ЙОГО РОДИНА» (Молоко та молочні продукти)
Мета: розширити уявлення дітей про їжу, корисну для здоров’я; поглибити знання учнів про різні групи продуктів та їх значення в раціоні...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка