Поняття і зміст права власності на природні ресурси


НазваПоняття і зміст права власності на природні ресурси
Сторінка14/15
Дата15.03.2013
Розмір2.26 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Туризм > Документи
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

Крім того, забороняється скидати стічні води, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар'єри тощо). Скидання ж вод з накопичувачів промислових забруднених стічних вод у поверх¬неві водні об'єкти має здійснюватися згідно з індивідуальним рег¬ламентом, погодженим з державними органами екології та природ¬них ресурсів.

Правова охорона вод. Правова охорона вод виявляється в прий¬нятті й реалізації правових норм, спрямованих на здійснення за¬ходів щодо їх охорони від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів.

Заходами, спрямованими на охорону вод, є:

— визначення територій зі спеціальним водоохоронним режи¬

мом користування;

— заходи щодо охорони вод у процесі виробничої та іншої гос¬

подарської діяльності;

— заходи щодо запобігання шкідливим діям вод та аваріям на

водних об'єктах і ліквідації їх наслідків.

До територій зі спеціальним водоохоронним режимом належать: водоохоронні зони, прибережні захисні смуги, смуги виділення, берегові смуги водних шляхів, зони санітарної охорони, території та об'єкти природно-заповідного фонду, до складу яких входять водні об'єкти.

Водоохоронні зони встановлюються для створення сприятливого режиму водних об'єктів, запобігання їх забрудненню, засміченню і ви-черпанню, знищенню навколоводних рослин і тварин, а також змен¬шенню коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосхо¬вищ і інших водойм. До складу водоохоронних зон обов 'язково входять заплава річки, перша надзаплавна тераса, бровки і круті схили берегів, а також: прилеглі балки і яри. Розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної докумен¬тації. Проекти цих зон розробляються на замовлення органів водного господарства та інших спеціально уповноважених органів, узгоджу¬ються з державними органами екології та природних ресурсів, дер-жавними органами земельних ресурсів, власниками землі, землекорис¬тувачами і затверджуються відповідними місцевими державними адміністраціями та виконавчими комітетами місцевих рад.

На території водоохоронної зони встановлюється спеціальний режим для господарської діяльності. Тут забороняється: використан¬ня стійких та сильнодіючих пестицидів; влаштування кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації; скидання неочищених стічних вод, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар'єри тощо), а також потічки. В окремих випадках у водоохо¬ронній зоні може бути дозволено добування піску і гравію за ме¬жами земель водного фонду на сухій частині заплави, у праруслах річок за погодженням з державними органами охорони навколиш¬нього природного середовища, водного господарства.

Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та ре-жим ведення господарської діяльності в них встановлений ст. 87 Водного кодексу України та постановою Кабінету Міністрів Ук-раїни від 8 травня 1996 р.

Прибережна захисна смуга — частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони. Прибережні захисні смуги встановлюються обабіч річок та навколо водойм уздовж урізу води у меженний період (період річного циклу, протягом якого спос¬терігається низька водність) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів — 2,5 метрів; для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари — 50 метрів; для великих річок, водосхо¬вищ на них та озер — 100; якщо крутизна схилів перевищує 3 гра¬дуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги под¬воюється. У межах існуючих населених пунктів прибережна захис¬на смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що скла¬лися. Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше 2 кіло¬метрів від урізу води.

У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: розорювання земель (крім підготовки Грунту для залуження і заліснення), а також садівництво та город¬ництво; зберігання та застосування літніх таборів для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометрич¬них та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та сто¬янок автомобілів; миття та обслуговування транспортних засобів і техніки; влаштування звалищ сміття, гнієсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.

Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не¬придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

У прибережних захисних смугах уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах забороняється: застосування стійких та сильнодіючих пестицидів; влаштування полігонів побутових та промислових відходів і накопичувачів стічних вод, влаштування вигребів для накопичення господарсько-побутових стічних вод обсягом більше 1 кубометра на добу, влаш¬тування полів фільтрації та створення інших споруд для прийман¬ня і знезаражування рідких відходів.

Правовий режим прибережних захисних смуг визначається статтями 88—90 Водного кодексу України.

Смуги відведення є складовою частиною водоохоронних зон. Особливий режим користування ними встановлюється для забез¬печення потреб експлуатації та захисту від забруднення, пошкод¬ження і руйнування магістральних, міжгосподарських та інших ка¬налів на зрошувальних і осушувальних системах, гідротехнічних та гідрометричних споруд, а також водойм і гребель на річках. Розміри смуг відведення та режим користування ними встановлю¬ються за проектом, який розробляється і затверджується водокори¬стувачами за погодженням з державними органами екології і при¬родних ресурсів та державними органами водного господарства.

Земельні ділянки в межах смуг відведення надаються органам водного господарства та іншим організаціям для спеціальних по¬треб і можуть використовуватися ними для створення водоохорон¬них лісонасаджень, берегоукріплювальних та протиерозійних

гідротехнічних споруд, будівництва переправ, виробничих при-міщень.

Берегові смуги водних шляхів встановлюються на судноплавних водних шляхах за межами міських поселень для проведення робіт, пов'язаних з судноплавством. Щодо визначення розміру берегових смуг водних шляхів, режиму господарської діяльності на них вста¬новлено ті ж вимоги, що й до встановлення смуг відведення та ко¬ристування ними.

Перелік внутрішніх водних шляхів, що належать до категорії судноплавних, затверджено постановою Кабінету Міністрів Украї¬ни від 12 червня 1996 р., а Порядок установлення берегових смуг водних шляхів та користування ними затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. Встановлено, що в межах берегових смуг водних шляхів дозволяється: влаштування причалів, установлення пристроїв для навантаження і розванта¬ження самохідних суден і барж, тимчасових пристроїв для шварту¬вання суден і наплавних споруд, а також тимчасове зберігання ван¬тажів та механічної тяги суден: установлення берегових навіга¬ційних знаків; установлення гідрометеорологічних постів; зберіган¬ня твердого палива для суден підприємств і організацій водного транспорту, а також тимчасове зберігання суднового обладнання; влаштування тимчасових зимових приміщень і проведення інших робіт у разі випадкової зимівлі чи виходу з експлуатації судна:

Зони санітарної охорони встановлюються з метою забезпечення охорони водних об'єктів у районах забору води для централізова¬ного водопостачання населення, лікувальних та оздоровчих потреб. Межі зони санітарної охорони водних об'єктів встановлюються ор¬ганами місцевого самоврядування на їх території за погодженням з державними органами земельних ресурсів, санітарно-епідеміологічного нагляду, екології і природних ресурсів, водного господарства. У разі розташування зони санітарної охорони на те¬риторіях двох і більше областей їх межі встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням Держбуду України та за погоджен¬ням з МОЗ України, Мінприроди України, Держкомземом Ук¬раїни, Держводгоспом України та відповідними органами місцево¬го самоврядування.

Зони санітарної охорони поверхневих та підземних водних об'єктів належать до складу водоохоронних зон і поділяються на три пояси особливого режиму:

— перший пояс (суворого режиму) включає територію розміщен¬

ня водозабору, майданчика водопровідних споруд і водопідвідного

каналу;

— другий і третій пояси (обмежень і спостережень) включають

територію, що призначається для охорони джерел водопостачання

від забруднення.

У межах першого поясу санітарної охорони забороняється: ски¬дання будь-яких стічних вод, а також купання, прання білизни, ви¬лов риби, водопій худоби та інші види водокористування, що впливають на якість води; перебування сторонніх осіб, розміщен¬ня житлових та громадських будівель, організація причалів плава¬ючих засобів, застосування пестицидів, органічних і мінеральних добрив, прокладання трубопроводів, видобування гравію чи піску, проведення днопоглиблювальних та інших будівельно-монтажних робіт, безпосередньо не пов'язаних з експлуатацією, реконст¬рукцією чи розширенням водопровідних споруд та мереж. Тут доз-воляється здійснення санітарно-гігієнічних заходів та діяльності, пов'язаної з благоустроєм території.

У межах другого поясу забороняється: розміщення складів паль¬но-мастильних матеріалів, накопичувачів промислових стічних вод, нафтопроводів та продуктопроводів, що створюють небезпеку хімічного забруднення вод, розміщення кладовищ, скотомогиль¬ників, полів асенізації та фільтрації, зрошувальних систем, споруд підземної фільтрації, гноєсховищ, силосних траншей, тваринниць¬ких і птахівничих підприємств та інших сільськогосподарських об'єктів, що створюють загрозу мікробного забруднення води, а та¬кож розміщення полігонів твердих відходів, біологічних та мулових ставків; зберігання і застосування пестицидів та мінеральних доб¬рив; розорювання земель (крім ділянок для залуження і заліснен¬ня), а також садівництво та городництво; осушення та використан¬ня перезволожених і заболочених земель у заплавах річок; прове-дення головної рубки лісу; здійснення видобудку з водного об'єкта піску та проведення інших днопоглиблювальних робіт, не пов'яза¬них з будівництвом та експлуатацією водопровідних споруд; влаш¬тування літніх таборів для худоби та випасання її ближче ніж за 300 метрів від берега водного об'єкта.

У цьому поясі санітарної охорони дозволяється: виконання заходів Щодо санітарного благоустрою території населених пунктів та інших об'єктів; купання, заняття туризмом, водним спортом та вилов риби лише в установлених місцях; обладнання суден, дебарка¬дерів і брандвахт пристроями для збирання фанових та підслане-вих вод і твердих відходів у разі здійснення судноплавства; вико¬нання протиерозійних заходів щодо охорони земель.

У межах третього поясу зони санітарної охорони забороняється відведення у водні об'єкти стічних вод, що не відповідають санітар¬ним правилам і нормам та нормам Водного кодексу України. Тут здійснюється регулювання, а в разі потреби — і обмеження відве¬дення території для забудови населених пунктів, спорудження ліку¬вально-профілактичних та оздоровчих закладів, об'єктів транспор¬ту, енергетики, промисловості і сільського господарства, а також внесення можливих змін у технологію виробництва промислових і сільськогосподарських підприємств, пов'язаного з ризиком забруд¬нення джерел водопостачання стічними водами, виявлення об'єк¬тів, що забруднюють джерела водопостачання; розроблення планів впровадження конкретних водоохоронних заходів; виконання захо¬дів щодо санітарного благоустрою території населених пунктів.

Водні об'єкти, віднесені до територій та об'єктів природно-за¬повідного фонду, підлягають охороні та використанню відповідно до вимог, встановлених Законом України «Про природно-заповідний фонд України». На водних об'єктах, віднесених до природно-за¬повідного фонду, забороняється здійснення будь-якої діяльності, що суперечить їх цільовому призначенню.

Заходи щодо охорони вод у процесі виробничої та іншої госпо-дарської діяльності. Водне законодавство особливу увагу приділяє регулюванню охорони вод під час розміщення, проектування, будівництва, реконструкції й введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів, що можуть впливати на стан вод. У процесі цих видів робіт, а також при впровадженні нових технологічних про¬цесів мають забезпечуватися раціональне використання вод, перед¬бачатися технології, які забезпечують охорону вод від забруднення, засмічення і вичерпання, запобігання їх шкідливій дії, охорону зе¬мель від засолення, підтоплення або переосушення, а також спри¬яють збереженню природних умов і ландшафтів як безпосередньо в зоні їх розміщення, так і на водозабірній площі водних об'єктів.

Також забороняється: проектування і будівництво прямоточних систем водопостачання промислових підприємств; здійснення про¬ектів господарської та іншої діяльності без оцінки їх впливу на стан вод.

Сільськогосподарські і промислові підприємства, установи, ор¬ганізації і громадяни зобов'язані дотримуватися заборон щодо за¬бруднення і засмічення водних об'єктів виробничими, побутови¬ми, радіоактивними та іншими відходами, сміттям, хімічними та іншими забруднюючими речовинами. Це також стосується влас¬ників засобів водного транспорту, трубопроводів, плавучих та інших споруд на водних об'єктах.

Спеціальні заборони встановлені щодо введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів, що впливають на стан вод. Так, заборо¬няється введення в дію:

— нових і реконструйованих підприємств, цехів, агрегатів, ко¬

мунальних та інших об'єктів, не забезпечених пристроями і очис¬

ними спорудами необхідної потужності, що запобігають забруд¬

ненню і засміченню вод або їх шкідливій дії, та необхідною

вимірювальною апаратурою, що здійснює облік об'ємів забору і

скидання води;

— зрошувальних і обводнювальних систем, водосховищ і кана¬

лів — до проведення передбачених проектами заходів, що запобіга¬

ють затопленню, підтопленню, заболоченню, засоленню земель і

ерозії грунтів, а також забрудненню поверхневих та підземних вод

скиданням із зрошувальних систем;

— осушувальних систем — до повної готовності водоприймачів

та інших споруд відповідно до затверджених проектів;

— водозабірних споруд — без рибозахисних пристроїв та обла-

штованих відповідно до затверджених проектів зон санітарної охо¬

рони водозаборів;

— гідротехнічних споруд — до повної готовності пристроїв для

пропускання паводкових вод і риби відповідно до затверджених

проектів;

— експлуатаційних свердловин на воду — без оснащення їх во-

дорегулюючими та контрольно-вимірювальними пристроями.

Забороняється також наповнення водоймища до здійснення пе¬редбачених проектами заходів щодо підготовки його ложа.

Спеціальні правові вимоги встановлені щодо охорони підземних вод. Підприємства, установи і організації, діяльність яких може не¬гативно впливати на стан підземних вод, повинні здійснювати за¬ходи щодо запобігання забрудненню підземних вод, а також облад¬нувати локальні мережі спостережувальних свердловин для кон¬тролю за якісним станом цих вод. У разі розкриття водоносних горизонтів з підземною водою питної якості особи, які проводять бу¬рові, гірничі та інші роботи, пов'язані з пошуками, розвідкою, ек¬сплуатацією родовищ корисних копалин, мають повідомити про це у встановленому порядку державні органи екології і природних ре¬сурсів та санітарного нагляду для вжиття заходів щодо охорони підземних вод від вичерпання і забруднення (ст. 105 Водного ко¬дексу України).

Особливій охороні підлягають внутрішні морські води і тери-торіальне море. Законодавство (ст. 102 Водного кодексу України) забороняє скидати з суден і плавучих засобів, платформ та інших морських споруд і повітряних суден хімічні, радіоактивні та інші шкідливі речовини, а також радіоактивні або інші відходи, ма¬теріали, предмети та сміття, які можуть спричинити забруднення моря. Правила охорони внутрішніх морських вод територіального моря від забруднення і засмічення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 р. Ними передбаче¬но, що з метою запобігання забрудненню внутрішніх морських вод і територіальних вод конструкція і обладнання суден мають відповідати вимогам, встановленим міжнародними договорами Ук¬раїни щодо запобігання забрудненню морського середовища із су¬ден. Операції із забруднюючими речовинами, їх сумішами, а також із зворотними водами підлягають обов'язковій реєстрації в судно¬вих документах, форми яких узгоджуються з державними інспекціями охорони Чорного і Азовського морів Мінприроди Ук¬раїни. Забороняється скидання із суден очищених господарсько-побутових стічних вод у чотиримільній зоні прибережних вод. Такі стічні води повинні накопичуватися та здаватися на судна-збірни-ки або на берегові очисні споруди. В зазначених Правилах вста¬новлені й інші вимоги щодо охорони внутрішніх морських вод та територіального моря.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

Схожі:

М Додаток №1
Правова охорона об'єктів інтелектуальної власності. Інформаційна природа об'єктів інтелектуальної власності. Поняття використання,...
Конкурентне право: захист від недобросовісної конкуренції
Правова охорона об'єктів інтелектуальної власності. Інформаційна природа об'єктів інтелектуальної власності. Поняття використання,...
План Вступ I Глава: Право власності Загальне поняття власності і права власності
Його регламентація визначає характер регулювання інших інститутів цивільного права. Серед численних нормативних актів в Україні щодо...
Загальне поняття власності і права власності
Його регламентація визначає характер регулювання інших інститутів цивільного права. Серед численних нормативних актів в Україні щодо...
План: Загальна характеристика цивільного права. Право власності: поняття, зміст
Цивільне право — це сукупність норм права, що регулюють майнові і особисті немайнові відносини, які складаються в суспільстві між...
Природні умови та природні ресурси. Природні умови європейських країн...
Піренеї, Альпи, Апенніни, Балкани, Карпати. Давніми зруйнованими горами є Скандинавські, Уральські гори та Центральноєвропейський...
ЛЕКЦІЯ 2
Поняття та основні завдання, функції та джерела авторського права як інституту права інтелектуальної власності
Чи можна стверджувати, що поняття «природні ресурси» є історичною категорією?
Відомо, що в природі існує декілька кругообігів. Наприклад: речовини, води, енергії. Як ви вважаєте, чи існує кругообіг земної кори....
Тема уроку
Навчальна: сформувати поняття «географічне середовище», «антропосфера», «природокористування», «ресурсозабезпеченість», повторити...
Тема: Природні ресурси світу
Позначте на контурній карті держави, які володіють значними запасами марганцевих руд
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка