Тема уроку


Скачати 169.9 Kb.
НазваТема уроку
Дата11.12.2013
Розмір169.9 Kb.
ТипУрок
bibl.com.ua > Географія > Урок
Дата:22.10.12

Клас:10

Тема уроку: Географічне середовище як сфера взаємодії суспільства і природи. Види природних ресурсів. Ресурсозабезпеченість. Раціональне і нераціональне природокористування.

Мета уроку:

  • Навчальна: сформувати поняття «географічне середовище», «антропосфера», «природокористування», «ресурсозабезпеченість», повторити та поглибити знання про природні умови та ресурси; аналізувати знання про основні закономірності розміщення родовищ певних видів корисних копалин.

  • Розвиваюча: розвивати уміння аналізувати ступені впливу людини на природу в різні періоди розвитку людства, розвивати уміння працювати зі статистичним матеріалом, картами атласу, діаграмами, розвивати уміння працювати в малих групах, уміння самостійно опрацьовувати навчальний матеріал.

  • Виховна: виховувати бажання аналізувати інформацію, мати власну думку, поважати відповіді однокласників, дбайливо ставитись до навколишнього середовища, раціонально використовувати ресурси.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: атлас із економічної і соціальної географії світу для 10 класу (ДНВП «Картографія», 2012 р.), настінна політична карта світу, робочий зошит, контурні карти, фотографії різних об’єктів.

ХІД УРОКУ:

І. Актуалізація чуттєвого досвіду і опорних знань учнів.

1. Вході бесіди по запитанням:

  • Що таке природні ресурси?

Природні ресурси – це компоненти і сили природи, що на певному етапі розвитку продуктивних сил та ступеня вивченості використовуються або можуть використовуватись в господарстві.

  • Що таке природні умови?

Природні умови – це сукупність компонентів географічного середовища, що впливають на розвиток господарства та життя людини.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Ще з давніх часів люди почали використовувати різноманітні природні ресурси. За образним виразом академіка А.Є. Ферсмана, зараз до ніг людства покладена вся періодична таблиця Менделєєва. Однак земну кору не можна розглядати як чарівну скарбницю – самобранку, яка за бажанням стане постачати їм скарби земних надр. По - перше, майже всі мінеральні ресурси відносяться до категорії не відновлюваних, по – друге, світові запаси їх окремих видів далеко не однакові, а по – третє, «апетити» людства щороку зростають. Добре, коли країна забезпечена багатьма видами мінеральної сировини, а її технічних можливостей достатньо, щоб із максимальною прибутковістю цю сировину використовувати. Але, як ви знаєте, таких країн не багато. Що ж тоді робити? Чи означає це, що інші країни в умовах нерівних можливостей приурочені на низький економічний розвиток? Зовсім ні. Для розвитку країн потрібні й інші види природних ресурсів, наявність яких може відіграти навіть більше значення для її економіки, ніж багатство мінеральної сировини.

Тож дізнаймося про різні види природних ресурсів та забезпеченість ними країн.

ІІІ. Повідомлення теми, цілей та задач уроку.

Тема сьогоднішнього уроку: «Тема уроку: Географічне середовище як сфера взаємодії суспільства і природи. Види природних ресурсів. Ресурсозабезпеченість. Раціональне і нераціональне природокористування».

Учні записують тему уроку під час оголошення її вчителем.

ІV. Сприйняття і первинне усвідомлення учнями нового матеріалу.

1. Розповідь учителя:

Суспільство в процесі своєї життєдіяльності використовує різноманітні корисні копалини, ґрунти, ліси, болота, води, рослинний і тваринний світ та інші компоненти природи. Без цих компонентів людина просто не зможе існувати, адже завдяки їм ми маємо їжу, одяг, житло та інші необхідні для нам речі. Сукупність усіх компонентів природи, які залучені у матеріальне виробництво людини має назву географічного середовища.

2. Робота учнів з зошитами.

Учитель: давайте зараз запишемо в зошити повне визначення географічного середовища:

Географічне середовище – це сукупність предметів живої та неживої природи, залучених на даному етапі розвитку суспільства у процес суспільного життя і які, таким чином, є необхідними умовами існування і розвитку суспільства.

3. Розповідь учителя.

В межах економічної і соціальної географії географічне середовище розглядається, лише як сфера взаємодії суспільства і природи і має назву антропосфера.

Діяльність людини пов’язана з використанням різноманітних природних ресурсів, які є компонентами природи. Наприклад, сучасна людина використовує велику кількість води – невід’ємна частина життя, рослини є джерелом деревини і продовольчих товарів. Надра землі містять корисні копалини, без яких неможливий розвиток будь – якої галузі промисловості.

4. Бесіда учителя з учнями:

  • Яку класифікацію природних ресурсів ви знаєте?

За характером відновлення ресурси поділяються на вичерпні та невичерпні (сонячна енергія, енергія припливів та енергія вітру).

Вичерпні поділяються на відновлювані (біологічні, земельні, водні) та невідновлювані (мінеральні).

За походженням: біологічні, кліматичні, земельні, водні, мінеральні.

За призначенням: для промисловості (горючі, рудні, не рудні), для сільського господарства (агрокліматичні, ґрунтові), для відпочинку (рекреаційні).

  • Які ресурси називають вичерпними?

Використання, яких призводить до виснаження чи повного зникнення.

  • Які ресурси називають відновлюваними?

Відновлювані ресурси – ресурси, які здатні до самовідновлення за короткий час.

  • Які ресурси називають невідновними?

Невідновні ресурси – це такі вичерпні ресурси, які не здатні до самовідновлення.

5. Робота учнів із зошитами.

Учні в процесі бесіди заповнюють схему «Класифікація природних ресурсів».

(Нарисована схема роздається кожному учню у вигляді карточки, яку вони потім заповнюють). Якщо учні в ході бесіди не встигли заповнити, заповнюють разом з вчителем.



6. Розповідь учителя.

Географічна оболонка Землі багата на різноманітні природні ресурси. Запаси різних їхніх видів неоднакові, та й поширені вони вкрай нерівномірно. Лише кілька держав (наприклад, Росія, США, Китай) володіють практично всіма природними ресурсами – мінеральними, лісовими, водними, земельними тощо. Є держави, які володіють запасами світового значення одного чи кількох видів ресурсів. Так, країни Близького Сходу багаті на нафту й газ; Чилі і Замбія – на мідь. Проте економічні ресурси кожної країни вимірюються не тільки кількістю наявної нафти, газу чи родючих ґрунтів. Велике значення також мають людські ресурси, працездатність населення, наявність у країні науково-технічних ідей і капіталу. Як приклад, можна назвати насамперед Японію, що досягла блискучих економічних результатів, маючи вкрай обмежену природно-ресурсну базу. Отже, окремі райони, країни, регіони і навіть материки мають різну ресурсозабезпеченість.

  • Як ви гадаєте, що таке ресурсозабезпеченість?

Ресурсозабезпеченість це співвідношення між величиною природних ресурсів та їхнім використанням.

Учитель: Ресурсозабезпеченість розраховують за кількістю років, на які має вистачити даного ресурсу, або за його запасами з розрахунку на душу населення. На цей показник насамперед впливає багатство або бідність території на природні ресурси.






7. Робота учнів з зошитами.

Учні записують визначення ресурсозабезпеченості та формули по яким розраховується.

8. Розповідь учителя.

У XXI ст. між суспільством і природою виникли якісно нові відносини, що зумов­лені швидким зростанням населення та розширенням його виробничої і невироб­ничої діяльності. Виникла загроза посту­пового виснаження і вичерпання природ­них ресурсів. Водночас зросли масштаби забруднення природи відходами людської діяльності. Все це спричинило проблеми пов’язані з природокористування.

  • Що таке природокористування?

Природокористування - це сукупність заходів, що їх вживає суспільство з метою вивчення, охорони, використання і пере­творення навколишнього середовища.

Учитель: Природокористування може бути раціональним і нераціональним.

Раціональне природокористу­вання передбачає вивчення, охорону, освоєння і перетворення природних ре­сурсів і відповідає рівню економічного і

соціального розвитку суспільства. Високорозвинуті країни світу прагнуть до раціонального природокористування.

А це означає:

1) комплексне використан­ня сировини;

2) повторне використання ресурсів;

3) застосування безвідход­них технологій

Проте, на жаль, у багатьох країнах спостерігається нераціональне природокористування — однобічне споживацьке ставлення до природи, бажання одержати від неї якомога більше матеріальних благ, не виявляючи при цьому турботи про її стан, збереження і відновлення. Таке недбале ставлення до природи призводить до екологічних катастроф як для природи окремої краї­ни, так і для планети в цілому. Наприклад, стан шахт в Україні.

9. Розповідь учителя.

Ми з вами визначили, які ресурси існують, на які групи їх поділяють. Тепер давайте розглянемо кожен вид ресурсів окремо. Розпочнемо ми з найбільших за кількістю видів та важливіших для діяльності людини мінеральних ресурсів.

  1. Бесіда учителя з учнями:

    • На які види поділяються мінеральні ресурси? Наведіть приклади.

Паливні (вугілля, горючі сланці, нафта, природний газ, торф), рудні (чорних, кольорових, рідкісних, благородних і радіоактивних металів) та нерудні (природне будівельне каміння, цементна сировина, будівельні глини).

  1. Розповідь учителя.

В середні віки люди видобували із земної кори всього 18 хімічних елементів, в 17 столітті – 25, у 18 – 29, в 19 – 47, на початку 20 століття – 54, в другій половині 20 століття – понад 80. Якщо всю мінеральну сировину, видобуту людством, помістити в товарні вагони, то ми матимемо потяг, який 17 разів оперезав би земну кулю по екватору.

Тектонічна і геологічна будова земної кори обумовлює нерівномірне розміщення корисних копалин. Росія, Китай, Австралія, Канада і США мають практично всі види мінерально – сировинних ресурсів і належать до категорії країн максимальної забезпеченості природних ресурсів. Інші країни забезпечені достатньою мірою лише декількома видами корисних копалин.

  1. Робота учнів із зошитами.

Існує певна залежність між тектонічною будовою території і мінеральними ми ресурсами, які там знаходяться. Давайте запишемо з вами основні закономірності розміщення природних ресурсів:

  • Для платформ найбільш характерні копалини осадового походження, зосереджені в платформному чохлі. Провідну роль серед них грають горючі копалини: вугілля, нафта, газ, горючі сланці.

  • Для складчастих поясів характерні рудні корисні копалини магматичного походження.

  1. Робота з атласом.

(Робота за варіантами 1 – 3, можна рядами, кожен варіант опрацьовує розміщення певної групи корисних копалин).

1 варіант –країни, які мають найбільші запаси паливних корисних копалин.

2 варіант – країни, які мають найбільші запаси рудних корисних копалин.

3 варіант – країни, де розміщені найважливіші родовища нерудних корисних копалин.

Після аналізу карти мінерально – сировинні ресурси світу, один учень виступає від групи чи ряду. Інші учні уважно слухають, можуть доповнювати.

  1. Розповідь учителя. (Вчитель показує картинки найбільших кар’єрів світу та дає коротку інформацію про них).






Кімберлітові трубки "Світ" (Mir diamond pipe), Якутія. Видобувають алмази по теперішній час. 1200 метрів зовнішній діаметр і 525 метрів глибина.


Кімберлітові трубки "Велика діра", ПАР. Найбільша з викопаних "руками" - 1097 метрів у глибину. Переміщено на поверхню більше 22 млн. т. породи і видобуто 3 тонни алмазів. Розробка закінчена в 1914 році.


Чилі. Найбільший кар’єр мідної руди.




Каньйон Бінгхем, США

(Це самий глибокий і великий кар’єр світу, де ведеться добування міді та золота. Його глибина складає 1, 2 км, ширина - 4 км. За рік добувається 17 млн. тон міді та 715 кг золота. )

15. Розповідь учителя.

Після розгляду мінеральних ресурсів, ми з вами розглянемо земельні ресурси світу.

Земельні ресурси — землі, що використовуються або можуть використовуватися в різних галузях господарства. Належать до відновлювальних і характе­ризуються певною територією, якістю ґрунтів, кліматом, рельєфом, гідрологічним режимом, рослинністю тощо.

Земельний фонд (без Антарктиди) становить 133,9 млн. км2, або 26,3 % від загальної площі земної кулі, у тому числі: орні землі (рілля, сади, плантації) — 11 %, луки й пасовища — 24 %, ліси й чагар­ники — 31 % , малопродуктивні землі (болота, пустелі, льодовики) — З0 % , ан­тропогенні забудови (міста, заводи, транспорт) — 3 % .

Одним із найважливіших показників у земельному фонді території є част­ка орних земель. На Євразію припадає 59 % світової ріллі, на Північну та Центральну Америку — 15 %, на Африку — 15 % , на Південну Америку — 8%, на Австралію — 3 % . 80 % світової ріллі знаходиться у посушливій зоні. Найбільша частка пасовищ — у країнах Африки (24 %) та Азії (18 %). Структура зе­мельного фонду планети не залишається незмінною. Щорічне скорочення сіль­ськогосподарських угідь становить більш ніж 9 млн. га.

  1. Робота учнів із зошитами.

Записують структуру земельного фонду світу у відсотках для виконання завдання:

Побудуйте секторну діаграму «Структуру земельного фонду світу».




  1. Розповідь учителя.

Після земельних ресурсів ми переходимо з вами до вивчення водних ресурсів.

    • Що відноситься до водних ресурсів?

До водних ресурсів відносять поверхневі та підземні води, які використовуються або можуть бути використані у господарстві.

Учитель: Реально придатними для освоєння є насамперед води річок, прісних озер та підземних вод неглибокого залягання — це менш ніж 1 % ресурсів прісної води і лише 0,03 % усіх вод них запасів Землі. Запаси доступної прісної води розміщені дуже нерівномір­но. Третина суходолу вже зараз відчуває нестачу води. 700 млн. людей, які живуть у 43 країнах світу, страждають від постійного дефіциту води, а понад 900 млн. осіб не мають доступу до джерел чистої питної води.

Проблема дефіциту прісної води зумовлена насамперед бурхливим розвитком господарства.

  1. Бесіда учителя з учнями.

    • Які галузі світового господарства використовують воду?

Основними споживачами прісної води є сільське господар­ство (63 %), промисловість (27 %), комунальне господарство (7%) і транспорт.

  • Які проблеми виникають у зв’язку з використанням води галузями промисловості?

Забруднення річок та зменшення їх водності.

17. Розповідь вчителя.

Головними шляхами подолання проблеми є зменшення витрат вод, водомісткості виробництва, запровадження новітніх технологій (опріснення морської води, транспортування айсбергів, територіальний перерозподіл річкового стоку тощо).

Приклади вирішення проблеми прісної води в різних країнах світу:

«США закуповують прісну воду в Канаді, ФРН - в Швеції, Нідерланди імпортують її з Норвегії (за ціною, що приблизно дорівнює ціні рейнського вина), Саудівська Аравія - з Малайзії. Інженерами розроблені напівфантастичні проекти перекачування прісної води по трансокеанським трубопроводам з Гренландії та Антарктиди в Європу, від гирла Амазонки - в Африку».

Розроблено технічні проекти транспортування середніх за розмірами айсбергів. Для цього буде потрібно п'ять або шість потужних буксирів. Навіть якщо час такого транспортування айсберг сильно «схудне» і втратить частину своєї маси, вона все-таки виявиться економічно виправданою. Танення ж айсберга в місці призначення може тривати приблизно рік.»

  1. Робота з атласом.

  • Визначте, які країни найбільше та найменше забезпечені ресурсами повного річкового стоку.

Найбільше: Росія, Канада, Бразилія.

Найменше: Саудівська Аравія, Судан, Пакистан, Бутан.

19. Розповідь учителя.

Наступними ресурсами, які ми з вами розглянемо є лісові.

Лісові ресурси — це ліси певної території, які використовуються або можуть використовуватися для задоволення будь-яких потреб суспільства. Складаються з деревних, технічних, харчових, кормових, лікарських ресурсів. Ліси вико­нують також захисні, водоохоронні, оздоровчі, заповідні функції. Лісовий фонд світу складає приблизно 28 % суходолу. Більша частина лісів сконцентрова­на у двох лісових поясах — північному, з переважанням хвойних порід (проля­гає через Канаду, США, Скандинавію, Росію) та південному, з листяними по­родами дерев (території Центральної та Південної Америки, Екваторіальної Африки, Південної та Південно - Східної Азії). За запасами деревини провідні місця у світі належать Росії, Канаді, Бразилії, США, Індонезії; з-поміж афри­канських країн — ДРК.

Щороку площі лісів скорочуються на 125 тис. км2. Тільки за останні двіс­ті років лісистість земного суходолу зменшилося удвічі. Головним шляхом подолання проблеми скорочення лісових ресурсів є лісовідновлення, комплексне використання деревини, заміна деревини на синтетичні матеріали.

Приклад. У Франції ліси саджають по колу, який розбитий на сектори. В один рік вирублюєть 1 сектор, на 2 рік інший, а в той час вирублений сектор відновлюється.

20. Бесіда учителя з учнями.

Ще одним важливим ресурсом є кліматичні ресурси.

  • Що таке кліматичні ресурси?

Кліматичні ресурси — невичерпні природні ресурси, що містять сонячну енергію, вологу та енергію вітру (енергетичні, сільськогосподарські та рекреаційні ресурси клімату). Поєднання тепла, вологи, водного режиму, ґрунтів певної території, що використовуються в сільському господарстві, називають агрокліматичними ресурсами.

21. Розповідь вчителя. (Вчитель показу картинки геліо – та вітроелектростанцій та розповідає по них).

У Китаї побудували найбільший у світі енергозберігаючий бізнес-центр. Площа об'єкта становить 75 тис.м². До його складу входять офісні приміщення, виставкові центри, науково-дослідні установи, конференц-зали і готель.

Енергозабезпечення бізнес-центру практично повністю автономно і забезпечується сонячною енергією. Фасад і дах комплексу облицьовані сонячними панелями. Економія енергії за рахунок енергозберігаючих рішень (сонячні батареї, вдосконалена дах і система ізоляції стін) на 30% перевищує встановлені стандарти.

Вітряна електростанція потужністю 87 мегават Франції введена в експлуатацію в департаменті Авейрон на півдні країни. Комплекс в Саль-Кюран (Salles-Curan) налічує 29 вітрогенераторів. Це найпотужніша вітроелектростанція Франції, яка буде виробляти обсяг енергії, "відповідний річному споживанню більше 100 тисяч чоловік, тобто близько 40% нинішнього населення департаменту".

За рівнем вироблення електроенергії на вітряних електростанціях Франція займає третє місце в Європі після Німеччини та Іспанії. При цьому обсяг вітряної енергії все ще залишається невеликим порівняно з потужностями АЕС Франції, які виробляють майже 79% (62,6 тисячі мегават) всього електрики в країні.


22. Розповідь учителя.

Наступним ресурсами який ми розглянемо будуть ресурси Світового океану.

  • Чи є корисні копалини на дні океану, якщо є які?

Так, корисні копалини на дні океану є. Це кам’яне вугілля, нафта, газ, залізна, мідна, олов’яна, титанова руди, а також сірка, різні сполуки, кам’яна сіль.

  • Чи існують електростанції, які працюють на енергії припливів та відпливів? (Так).

  • Чи використовують рослин та тварин світового океану у виробництві? (Так).

Отже, можна сказати, що у океані присутні мінеральні ресурси, енергетичні та біологічні ресурси.

Учитель: Нафту в океані добувають в Перській, Венесуельській, Мексиканській затоках, Каспійському та Північному морях.

Кам’яне вугілля з морського дна добуває Великобританія, Канада, Нова Зеландія, Японія та Австралія.

У кожному кубічному кілометрі морської води міститься близько 50 млн.т розчинених речовин, у тому числі 20 млн. т солей хлору і натрію, 9,5 млн.т магнію, 6 млн т сірки, багато йоду брому, урану, алюмінію, міді, калію, торію, золота, срібла. Загальні розміри розчинених у Світовому океані мінеральних речовин становлять 4,8* 1016 т. Тільки золота розчинено в ньому 8–10 млн т, або приблизно по 1,5 кг на кожного мешканця Землі.

Що стосується енергетичних ресурсів світового океану, то з кожним роком все більше і більше у світі починають використовувати енергію припливів і відпливів. Так припливні електростанції мають такі країни, як: Франція, Велика Британія, Росія, Японія, Австралія, Аргентина, США.



(Вчитель показує учням схему припливної електростанції).

Біологічні ресурси Світового океану складаються із представників рослинного і тваринного світу.

23. Розповідь учителя.

І останніми ресурсами світу, які розглянемо будуть рекреаційні ресурси.

Рекреаційні ресурси – це об’єкти та явища антропогенного і природного походження, що використовуються для туризму, лікування, відпочинку.

Загальний обсяг світових рекреаційних ресурсів не може бути визначений повністю якісно чи кількісно. До основних видів рекреаційних ресурсів належать: узбережжя теплих морів, береги річок, озер і водосховищ, лісові та лучні масиви, передгір’я та гірські країни, окремі природні об’єкти, міста – столичні та історичні центри, курортні місцевості, окремі споруди……

V. Осмислення знань.

Ми з вами ознайомились із основними видами природних ресурсів, дізналися, що вони по світу розподіляється не рівномірно.

Давайте зараз з вами почнемо заповнювати таблицю «Країни, які мають, найбільші запаси окремих видів корисних копалин», а дома закінчите.


Види мінеральної сировини

Країни

Вугілля

КНР, США, Росія, Україна, Казахстан, Польща, Австралія, ФРН, Канада, ПА.

Нафта

Саудівська Аравія, Росія, Кувейт, Іран, Ірак, США. Окремі райони залягання: Перська затока; Сибір; Урало – Поволжя; шельф Мексиканської затоки; Аляска; акваторія Північного моря; північ Південної Америки; Гвінейська затока; Північна Африка; Великі Зондські острови.

Природний газ

Росія, Іран, Ірак, США, Катар, Саудівська Аравія, Алжир, Норвегія.

V І. Узагальнення і систематизація знань.

Географічний диктант (вчитель зачитує поняття, чи задає запитання, на яке потрібно відповісти коротко)

  • Ліси певної території, які використовуються або можуть використовуватися для задоволення будь-яких потреб суспільства (Лісові ресурси).

  • Сукупність компонентів географічного середовища, що впливають на розвиток господарства та життя людини (Природні умови).

  • Співвідношення між величиною природних ресурсів та їхнім використанням (Ресурсозабезпеченість).

  • Невичерпні природні ресурси, що містять сонячну енергію, вологу та енергію вітру (енергетичні, сільськогосподарські та рекреаційні ресурси клімату) (Кліматичні).

  • Землі, що використовуються або можуть використовуватися в різних галузях господарства (Земельні).

  • Об’єкти та явища антропогенного і природного походження, що використовуються для туризму, лікування, відпочинку (Рекреаційні).

  • У якій країні побудували найбільший у світі енергозберігаючий бізнес-центр (Китаї).

  • Сукупність предметів живої та неживої природи, залучених на даному етапі розвитку суспільства у процес суспільного життя і які, таким чином, є необхідними умовами існування і розвитку суспільства (Географічне середовище).

  • Компоненти і сили природи, що на певному етапі розвитку продуктивних сил та ступеня вивченості використовуються або можуть використовуватись в господарстві (Природні ресурси).

  • Ресурси, які здатні до самовідновлення за короткий час (Відновлювальні).

VІІ. Підсумки уроку.

Вчитель задає учням запитання стосовного, того, що вони вивчили на уроці.

Учні: ми на уроці вивчили поняття «географічне середовище», «природокористування», «ресурсозабезпеченість» та розглянули види природних ресурсів.

VІІІ. Домашнє завдання.

Виконати завдання:

  1. Позначити на контурній карті країни, які найкраще забезпечені сільськогосподарськими та лісовими ресурсами, водними.

  2. Закінчити таблицю «Країни, які мають найбільші запаси окремих видів корисних копалин».

Схожі:

УРОКУ ТЕМА ПРОГРАМИ: Технології комп'ютерної обробки інформації
ТЕМА УРОКУ: Тема уроку: Створення, завантаження та збереження файлів-документів. Введення, редагування та форматування інформації....
Уроку Тема уроку: Пристрої введення-виведення інформації. 
Структура і тип уроку повністю відповідають меті і завданням уроку, тобто науковий рівень уроку відповідає сучасним вимогам
План-конспект уроку інформатики в 7 класі Тема уроку
Тема уроку: Робота з текстовою інформацією. Призначення та основні функції текстового редактора. Текстові процесори. MS Word. Поняття...
ТЕМА ПРОГРАМИ: «Основи роботи на ПК.» Тема уроку
Тема уроку: «Побудова та форматування таблиць. Створення діаграм. Робота з колонками.»
УРОК №46 Тема уроку
Тема уроку. Характеристики варіаційних рядів. Середні величини. Мода, медіана вибірки
Урок 21 Тема уроку
Тема уроку. Паралельне проектування та його властивості, Зображення просторових фігур на площині
УРОК №35 Тема уроку
Тема уроку. Розв'язування текстових задач складанням систем рівнянь з двома змінними
УРОК 43 Тема уроку
Тема уроку: Використання формул комбінаторики для обчислен­ня ймовірностей подій
ТЕМА УРОКУ
ТЕМА УРОКУ: Українська національно демократична революція: тріумф чи трагедія українського народу
УРОК 13 Тема уроку
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка