|
|
Скачати 4.24 Mb.
|
|
Тема 2. Система і завдання курсу цивільного права Анотація Визначення цивільного права. Система цивільного права. Систематизація цивільного законодавства. Кодифікація. Інкорпорація. Наука цивільного права. Система науки цивільного права. Основна література
3. Цивільне право України: Підручник // Є.О. Харитонов,Н.О. Саніахметова. — К.: Істина, 2003. — 776 с. Додаткова література 1. Азаркин ИМ. История юридической мысли России: Курслекций. — М.: Юрид. лит-ра, 1999. 2. Иоффе О.С. Из истории цивилистической мысли //О.С. Иоффе. Избранные труды по гражданскому праву. — М.: Статут, 2000. — С. 12-507. 3. Підопригора О.А. Цивілістична наука в Київському університеті ім. Т. Шевченка // Вісник Академії правових наук України. —Харків. — № 2 (17). — 1999. Матеріал для вивчення Цивільне право — це сукупність'цивільно-правових норм, які регулюють на засадах юридичної рівності відносини власності в її різноманітних формах, товарно-грошові відносини і деякі особисті немайнові відносини за участі громадян, організацій та інших соціальних утворень з метою повнішого задоволення матеріальних і духовних потреб громадян. Цивільне право, як і будь-яка інша самостійна галузь права, є сукупністю юридичних норм. Йому властиві особливі ознаки, тісно пов'язані зі специфічними рисами предмета і методу. 1. Цивільне право як сукупність юридичних норм регулює певне коло суспільних відносин, що становлять предмет цивільно-правового регулювання. 13
4. Метою цивільно-правового регулювання є повніше задоволенняматеріальних і духовних потреб громадян. Система сучасного цивільного права — це структура галузі. Структура — невід'ємний атрибут усіх реально існуючих систем. Цивільно-правова структура — це будова й внутрішня форма організації системи цивільного права, яка є єдністю взаємозв'язків між її елементами. Елементами цивільно-правової структури є юридичні норми та інститути. Під юридичним інститутом слід розуміти групу цивільно-правових норм, що регулюють відповідні однорідні суспільні відносини. Наприклад, цивільно-правові норми, які регулюють відносини, що виникають з договору купівлі-продажу, становлять інститут купівлі-продажу. Отже, система сучасного цивільного права — структура, елементами якої є цивільно-правові норми та інститути, розміщені у певній послідовності. Структура цивільного права, визначається особливостями суспільних відносин, які регулюються даною галуззю права. Тому система є об'єктивною закономірністю права. Цивільно-правові норми та інститути поділяються на загальні й спеціальні. Загальні становлять загальну частину сучасного цивільного права. Загальною вона називається тому, що стосується всіх суспільних відносин, які регулюються цивільним правом. Наприклад, при розгляді значної кількості цивільних спорів суд з'ясовує, хто є учасниками правовідносин, чи є вони дієздатними особами тощо. Саме тому норми щодо суб'єктів цивільного права (громадян і юридичних осіб) є загальними і становлять елемент загальної частини цивільного права. Загальну частину сучасного цивільного права становлять норми, що стосуються суб'єктів, об'єктів цивільного права, угод, представництва і довіреності, позовної давності. Спеціальна, або особлива, частина регулює спеціальні (особливі) суспільні відносини і складається Із таких інститутів: 14
Систему сучасного цивільного права слід відрізняти від систематизації, цивільно-правових норм. Закони мають бути доступними і зручними для користування. Це досягається шляхом систематизації цивільного законодавства. Формами систематизації є кодифікація та Інкорпорація. Кодифікація — це форма систематизації, при якій впорядкування нормативного матеріалу забезпечується у процесі правотворчості, шляхом видання зведеного, внутрішньо узгодженого нормативного акта, який з максимальною повнотою охоплює дану галузь суспільних відносин. До цивільних кодифікаційних актів належать Повітряний кодекс України від 4 травня 1993 р. та інші акти. Інкорпорація — це форма систематизації, при якій впорядкування цивільного нормативного матеріалу забезпечується шляхом об'єднання за певною класифікаційною ознакою у збірниках або інших виданнях без зміни змісту актів. Наприклад, збірник з питань цивільно-правового регулювання капітального будівництва. Цивільне право як наука. Наука сучасного цивільного права визначається як система знань про закономірності цивільно-правового регулювання суспільних відносин, тлумачення цивільно-правових норм. З наведеного визначення випливає, що сучасна цивілістична наука -це наука про сучасне цивільне право, ЇЇ предметом є: а) норми цивільного права; б) суспільні відносини, які становлять предмет цивільно-правовогорегулювання; в) цивільні правовідносини; г) юридичні факти; д) судова, арбітражна та адміністративна практика застосуванняЦивільно-правових норм. Юридичні факти є підставами виникнення, зміни і припинення Цивільних прав та обов'язків. їх особливості в цивільному праві 15 характеризують метод цивільно-правового регулювання суспільних відносин. Найпоширенішими юридичними фактами у цивільному праві є угоди, винаходи, раціоналізаторські пропозиції, створення наукових праць, творів літератури і мистецтва, заподіяння шкоди, події. Вивчення судової, арбітражної та адміністративної практики застосування цивільно-правових норм дає можливість виявити їх недоліки, недосконалості і невідповідність об'єктивним потребам розвитку суспільства. Система науки цивільного права в цілому збігається Із системою цивільного права. Але є певні відмінності, що випливають зі змісту зазначених систем. Вона складається з таких елементів:
Система науки цивільного права є ширшою від системи самого цивільного права, бо вивченню цивільно-правових інститутів передує дослідження питань про те, що і як регулюють норми цивільного права, які його функціональні засади, порядок розташування цивільно-правових норм, форми їх вираження, зміст та особливості цивільно-правових відносин. Цивільне право — наука галузева. Вона тісно пов'язана з теорією держави і права, яка розробляє загальні для всіх галузевих наук 16 проблеми, даючи їм можливість зосередитися на конкретних знаннях своєї галузі. Наука цивільного права пов'язана також з наукою сімейного права. Вона використовує розробки з понять сімейного права (батьки, усиновителі, спільна власність подружжя, опіка, піклування). Певний зв'язок існує з наукою трудового права. Цивільне право користується науковими розробками з приводу матеріальної відповідальності робітників і службовців, щоб виявити відмінності цивільно-правової і трудово-правової відповідальності. Наука трудового права у своїх працях спирається на цивільно-правові вчення про правоздатність громадян. Наука цивільного права органічно пов'язана з наукою цивільно-процесуального права. Зміст наукових розробок з цивільного процесу у багатьох моментах визначається особливостями матеріально-правового вчення про відповідні цивільно-правові інститути. Це можна проілюструвати на таких прикладах: цивільно-процесуальне вчення про докази відчуває на собі вплив матеріально-правової концепції про умови дійсності угод; на теорію цивільно-процесуальної відповідальності впливає матеріально-правове вчення про цивільно-правову відповідальність. Таке співвідношення між зазначеними галузями юридичної науки є цілком закономірним, бо зміст цивільно-процесуальних норм багато в чому визначається змістом норм цивільного права. Контрольні питання
17 Тема 3. Цивільне законодавство Анотація Поняття та структура цивільного законодавства. Структура цивільного кодексу. Співвідношення комплексного і галузевого законодавства. Дія цивільного законодавства. Застосування цивільного законодавства за аналогією. Значення судової практики. Тлумачення. Основна література
4. Цивільне право України: Підручник // Є.О. Харитонов,Н.О. Саніахметова. — К.: Істина, 2003. — 776 с Додаткова література
Матеріал для вивчення Цивільне законодавство — це система нормативних актів, які містять цивільно-правові норми. Цивільне право — це сукупність юридичних норм. Цивільне право — внутрішня форма права, зміст якого визначається соціально-економічними особливостями суспільних відносин, що ним регулюються; цивільне законодавство — зовнішня форма права, тісно пов'язана з його змістом. Отже, цивільне право становить зміст цивільного законодавства, а останнє є формою вираження цивільного права. Структура цивільного законодавства є будовою і внутрішньою формою організації системи цивільних нормативних актів. Цивільно-правові акти залежно від їх юридичної сили і престижу перебувають 18 на різних структурних рівнях, а тому система цивільних правових актів у цілому є полі структур ною. Найважливішими нормативними актами є закони. Вони поділяються на основні (конституційні) І звичайні. До основних законів належать Конституції. Прийнята 28 червня 1996 р. нова Конституція України як своєрідний суспільно-політичний договір принципово змінює політико-правову ситуацію в Україні на краще. Конституція України 1996 р. має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативні акти приймаються на основі Конституції України і мають відповідати їй. Конституція України містить у собі норми різних галузей права, в тому числі норми цивільного права. Вона передбачає цивільно-правові засади регулювання відносин власності в статтях 13, 14 і 41. Статті 21, 23, 24, 27, 28, 29, 31 і 32 Конституції України заклали підвалини цивільно-правового регулювання особистих немайнових відносин з приводу таких особистих благ, як життя, здоров'я, Ім'я, честь, гідність, ділова репутація, особисті папери, таємниця кореспонденції та ін. Конституцію України можна розглядати як центр всієї структури українського законодавства, в тому числі цивільного законодавства. Це пояснюється тим, що відповідно до Конституції України (ст. 8), як уже зазначалося, закони України, акти Президента України, акти Кабінету Міністрів України та інших органів виконавчої влади приймаються на основі Конституції України І мають відповідати їй. Після Конституції України вищу юридичну силу мають закони. Даному положенню відповідає зміст законодавчих актів, оскільки в них закріплюються засади політичного і суспільно-економічного життя держави. Так, закони України про власність, підприємства, банки і банківську діяльність, цінні папери і фондову біржу, захист ринку набули важливого значення для розвитку цивільного законодавства в Україні. В Україні законодавчу владу здійснює Верховна Рада. Отже, закон — це нормативний акт, який приймає Верховна Рада України. Одним з найважливіших законів є Цивільний кодекс (ЦК) України, який був затверджений Верховною Радою України 16 січня 2003 року. Подальший розвиток ринкових відносин в Україні вимагає створення цілком ринкового ЦК України, Новий Цивільний кодекс, в основному, майже відповідає вимогам ринкової економіки. Цивільне законодавство України в цілому, зокрема ЦК України, має спиратися 19 на найновіші досягнення світової правової науки і культури, в тому числі і країн СНД. ЦК України відзначається чітким приватно-правовим змістом І спрямованістю на приватну особу. ЦК України від 16 січня 2003 р. побудовано за пандектною системою. Відповідно до неї норми, які можуть бути застосовані при регулюванні будь-яких суспільних відносин, що становлять предмет цивільного права, винесено за дужки та представлено у Кодексі окремою книгою під назвою „Загальні положення". Цивільно-правові інститути особливої частини цивільного права представлено у 5-ти книгах: „Особисті немайнові права фізичних осіб", „Право власності та інші речові права", „Право інтелектуальної власності", „Зобов'язальне право" та „Спадкове право". Книга перша „Загальні положення" складається з 5-ти розділів I 19-ти глав. Це розділи про основні положення, особи (фізичні особи,юридичні особи, держава, Автономна Республіка Крим, територіальнігромади), об'єкти цивільних прав, правочини, представництво, строкита терміни, позовну давність. До безперечних досягнень у галузіпідготовки першої книги слід віднести вперше врегульований у межахЦК України правовий статус держави, Автономної Республіки Кримта територіальних громад як суб'єктів цивільних прав та обов'язків, атакож розділ про об'єкти цивільних прав. „Об'єкти прав — загальнийцивільно-правовий інститут і включення його до Загальних положень"є цілком закономірним. |
|
Методичні рекомендації до самостійної роботи роботи студентів з дисципліни... Цивільне процесуальне право. Робоча навчальна програма / Кіреєва Н. О., Захароіва О. С., Грабовська О. О. – Київ нац ун-т імені Тараса... |
НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО На правах... Спеціальність 12. 00. 03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право |
|
ПРАКТИКУМ до курсу “Цивільне право. Особлива частина”. Зміст За цим практикумом передбачено вивчення другої (особливої) частини курсу “Цивільне право”. Практикум включає в себе такі розділи:... |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Національний... Цивільне право (частина 1 і 2). Методичні вказівки до семінарських занять для студентів напряму підготовки 030402 Правознавство /... |
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Національний... Цивільне право (частина 3 і 4). Методичні вказівки до семінарських занять для студентів напряму підготовки 030402 Правознавство /... |
Право України Підручник Видання друге, перероблене і доповнене Київ Х68 Харитонов Є. О., Старцев O. B. Цивільне іиічно-правових елементів — традиційно державним установам надаються пільги і нерепані,... |
|
Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / Ц58 Д. В. Боброва,... Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / Ц58 Д. В. Боброва, О. В. Дзера, А. С. Довгерт та ін.; За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової.... |
Конспект з курсу «Цивільне право України» Поняття, завдання цивільного процесу. Поняття цивільного процесуального права, його предмет, система |
|
План: Загальна характеристика цивільного права. Право власності: поняття, зміст Цивільне право — це сукупність норм права, що регулюють майнові і особисті немайнові відносини, які складаються в суспільстві між... |
1. Цивільне право як галузь права. Місце цивільного права в системі правових галузей Цивільне право як галузь права. Місце цивільного права в системі правових галузей |