Логіка: 1, 2, 3 роки навчання Розділ Методика роботи над поняттям


Скачати 0.68 Mb.
Назва Логіка: 1, 2, 3 роки навчання Розділ Методика роботи над поняттям
Сторінка 4/5
Дата 19.03.2013
Розмір 0.68 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Математика > Документи
1   2   3   4   5

Скільки груш купив у селянки перший покупець?


Відповідь на це питання можна знайти двома способами: 1-й: 70 – 30 = 40 (гр.);

2-й: 70 : 2 + 5 = 40 (гр.)

Скільки груш купив у селянки другий покупець?


Аналогічно відповідь діти можуть знайти двома способами. (18 груш)

Скільки груш купив у селянки третій покупець? (10 груш)

Доцільно завершувати процес роботи над цими задачами перевіркою правильності розв’язання. Це зручно зробити за схемою, в якій під кожною рисочкою стоятиме число – результат певного кроку розв’язування задачі. В решті-решт учні роблять висновок про загальний алгоритм щодо розв’язання подібних задач (четвертий етап): спочатку графічно зображуємо «ланцюжок» подій, потім – розв’язуємо з кінця: виконуємо дії, обернені до тих, що вказані у «ланцюжку».

Другий підвид становлять задачі, в процесі розв’язування яких учні поряд з алгоритмічними прийомами в більшій мірі (порівняно з першим підвидом) залучають евристичні прийоми інтелектуальної діяльності. За змістом в цих задачах відбувається розподіл предметів переважно між трьома (двома) особами або розкладають предмети у дві (три) купки. В результаті чого відомий кінцевий результат. Треба узнати, скільки предметів було у купках (у людей) спочатку. Учні полегшать собі процес розв’язування, якщо розв’язання цих задач вони будуть оформлювати у вигляді таблиці.

Для колективного розбору можна запропонувати таку задачу:

  1. Три брати розподілили між собою 24 яблука так, що кожен із них отримав стільки яблук, скільки йому років. Молодший брат, який був не задоволений розподілом, бо отримав найменше від усіх яблук, запропонував: «Я залишу собі тільки половину своїх яблук, решту розділю між вами порівну. Після мене нехай спочатку середній, а потім і старший брати зроблять так само, як і я». Брати погодилися, і яблук врешті-решт у всіх стало порівну. Скільки років було кожному з братів?»

Між вчителем та учнями може відбутися такий проблемно - пошуковий діалог.

  1. Як по-іншому можна сформулювати питання задачі?

  1. Скільки яблук було у кожного з братів спочатку?

  1. Ця задача розв’язується з кінця. Для того щоб її розв’язати з кінця треба знати, скільки яблук стало у кожного з братів в кінці розподілу. Чи відомо нам це за умовою задачі?



  1. Ні, але нам відомо, що яблук врешті-решт стало порівну. Отже, ми можемо узнати, скільки яблук стало у кожного з братів в кінці розподілу. Для цього треба 24 розділити на три. По 8 яблук стало у кожного з братів.

З цього моменту бажано накреслити з учнями таблицю.

Молодший брат

Середній брат

Старший брат





















І поступово заповнювати її. Так, уже можна заповнити перший рядок: в кожному стовпчику записати число 8.

  1. Після якої події у кожного з братів стало по 8 яблук?

  1. Після того, як старший віддав половину своїх яблук середньому і молодшому з братів.

  1. —Скільки було яблук у старшого брата до того моменту, як він віддав половину своїх яблук?

  1. У нього було вдвічі більше, ніж стало, тобто 8 х 2 = 16 яблук.

  1. Нагадайте, що зробив старший брат з половиною своїх яблук?

  1. Він їх віддав порівну середньому і молодшому, тобто віддав (8 : 2) по 4 яблука кожному.

  1. Скільки було яблук у середнього і молодшого з братів до того моменту, як їм старший брат дав свої яблука?

  1. У них було по 4 яблука, тобто вдвічі менше, ніж стало.

Отже, можна заповнити другий рядок, записати: в першому стовпчику число 4, в другому – 4, в третьому – 16.

Далі учні міркують аналогічно і вже без додаткових запитань вчителя можуть визначити, що перед тим, як віддавав свої яблука середній з братів, у нього було 4 х 2 = 8 яблук, а у старшого і молодшого – на 2 яблука менше, ніж до того, як їм дав свої яблука середній брат (середній брат їм віддав половину, тобто 4 : 2 = 2 яблука). Отже, можна заповнити третій рядок, записати: в першому стовпчику число 2, в другому – 8, в третьому – 14.

Так само учні міркують: перш ніж віддавав молодший свої яблука, у нього було 2 х х 2 = 4 яблука, а у середнього і старшого – на одно яблуко менше, ніж до того, як їм дав свої яблука молодший брат (молодший брат їм віддав половину, тобто 2 : 2 = 1 яблуко). Отже, можна заповнити четвертий рядок, записати: в першому стовпчику число42, в другому – 7, в третьому – 13. Четвертий рядок показує кількість яблук, яка була у кожного з братів спочатку або кількість років кожного з братів: молодшому було – 4, середньому – 7, а старшому – 13 років.

Молодший брат

Середній брат

Старший брат

8

8

8

4

4

16

2

8

14

4

7

13

Потім необхідно перевірити правильність розв’язання, міркуючи від знайдених чисел. Пояснення учнів має бути таким: молодший брат віддав половину своїх яблук середньому і старшому, порівну кожному. Отже, у молодшого залишиться 2 яблука, у середнього стане 8, а у старшого – 14 яблук, тобто на одне яблуко більше, ніж було. Коли ж ці самі операції зроблять відповідно середній і старший брати, то врешті-решт залишиться у кожного по 8 яблук (див. табл.) Отже, задача розв’язана правильно. Можна ще вчителю задати питання: «Хто з братів в результаті цього розподілу програв?» (Старший брат, бо у нього було спочатку 13 яблук, а в результаті стало 8.)

Після детального розбору описаної вище задачі вчитель може запропонувати учням розв’язати самостійно аналогічні задачі. Наприклад, такі.

  1. Три друга-колекціонери: Денис, Саша та Кирило домовилися зіграти три партії в шахи за умови, що той, хто програє партію, додає іншим двом гравцям ще по стільки марок, скільки у кожного вже є. Зіграли три партії. Причому програв кожний: спочатку Денис, потім – Саша, за ним – Кирило. Після цього у кожного з них залишилось по 24 марки. Скільки марок було у кожного з друзів спочатку?


Методичні рекомендації щодо розв’язання. Розв’язання цієї задачі, як і тої, що розв’язували колективно, бажано оформити в таблиці. Таблиця заповнюється поступово під час розв’язування. Зразу, ще до того, як діти почнуть розв’язувати задачу, вони запишуть у кожний стовпчик таблиці число 24. Треба ще раз акцентувати увагу учнів на те, що починати міркування треба з кінця сюжету задачі, тобто з останньою події – програшу Кирила. Далі між вчителем та учнями може відбутися приблизно такий діалог.

  1. Що нам відомо, про кількість марок, яку Кирило має віддати своїм друзям?

  1. Він віддав Денисові та Саші ще стільки марок, скільки у кожного вже є.

  1. Скільки марок після цього залишилось у кожного з друзів?

  1. Після цього у всіх залишилось по 24 марки.

  1. Чи можна стверджувати, що Денисові і Сашкові дісталася однакова кількість марок?

  1. Можна, бо отримали вони по стільки марок, скільки у кожного з них було, а в результаті у них стала однакова кількість марок.

  1. Як узнати, по скільки марок отримали Денис і Саша?

Тут важливо, щоб учні згадали, що означає «стільки, скільки»: у Дениса і Сашка вже була певна кількість марок і кожний з них отримав ще стільки ж. Після цього у кожного з них стало по 24 марки. Учні вже можуть зробити висновок, що треба 24 розділити на дві рівні частини, тобто на 2. Отже, по 12 марок Кирило віддав Денисові і Сашку і, значить, було у них теж по 12 марок. Кирило всього віддав 12 + 12 = 24 марки, значить, було у нього 24 + 24 = 48 марок. В другому рядку діти відповідно записують числа: 12, 12, 48.

Далі учні міркують аналогічно, коли знаходять кількість марок в третьому і четвертому рядках (програші відповідно Сашка і Дениса). В результаті отримаємо таку таблицю:

Денис

Саша

Кирило

24

24

24

12

12

48

6

42

24

39

21

12


Потім необхідно перевірити правильність розв’язання, міркуючи від знайдених чисел.

  1. 16 паличок розподілили на дві нерівні купки. Коли з першої купки переклали у другу стільки паличок, скільки у цій другій було, а потім з другої переклали у першу стільки паличок, скільки в першій залишилося, то в обох купках паличок стало порівну. Скільки паличок було у кожній купці спочатку?

Методичні рекомендації щодо розвязання. Під час розв’язування може відбутися приблизно такий діалог.

  1. Як будемо розв’язувати цю задачу?

  1. З кінця.

  1. Що нам треба знати, щоб почати розв’язання цієї задачі?

  1. Кількість паличок в кожній купці після всіх операцій з ними.

  1. Що нам відомо про кількість паличок, яка залишиться в купках після всіх операцій з ними?

  1. Паличок стало порівну.

  1. Чи можемо ми знайти, скільки паличок залишиться в кожній купці?

  1. Так. Можемо. Для цього треба 16 розділити навпіл тобто на 2. По 8 паличок стане в купках.

Тепер можна накреслити таблицю, яка складатиметься з двох стопчиків, бо дві купки, в кожний стовпчик, в перший рядок можна записати число 8.

  1. Після якої операції стало в двох купках по 8 паличок?

  1. Після того, як з другої купки переклали у першу стільки паличок, скільки в першій залишилося.

Далі вчитель акцентує увагу учнів на тому, що саме у першу купку переложили стільки паличок, скільки в першій вже було і після цього в ній стало 8 паличок. А по тім продовжити з учнями діалог.

  1. Скільки ж паличок було в першій купці до цієї операції?

  1. Треба 8 поділити на 2. Отже, 4 палички.

  1. А в другій купці? Зверніть увагу, що саме з другої купки переклали у першу 4 палички.

  1. В другій було 8 + 4 = 12 паличок.

Тепер можна заповнити другий рядок таблиці, записати: в першій купці 4 палички, в другій – 12.

  1. Після якої операції стало в першій купці 4 палички, в другій – 12.

  1. Після того, як з першої купки переклали у другу стільки паличок, скільки у цій другій було.

Вчитель має акцентувати увагу учнів на тому, що саме у другу купку переклали стільки паличок, скільки у цій другій було. Після цього у другій купці стало 12 паличок.

  1. Як же узнати, скільки паличок було в другій купці до цієї операції?

  1. Треба 12 поділити на дві рівні частини, тобто на 2. Отже, 6 паличок.

  1. А в першій купці? Зверніть увагу, що саме з першої купки переклали у другу 6 паличок.

  1. В першій було на 6 паличок більше, тобто: 4 + 6 = 10 паличок.

Тепер можна заповнити третій рядок таблиці, записати: в першій купці 10 паличок, в другій – 6.

  1. Чи здійснювали, за умовою, ще операції з паличками?

  1. Ні.

  1. Який висновок можна зробити?

  1. Задача розв’язана. Отже, спочатку в першій купці було 10 паличок, а в другій – 6.

Таблиця матиме такий вигляд:

Перша купка

Друга купка

8

8

4

12

10

6

Потім необхідно перевірити правильність розв’язання, міркуючи від знайдених чисел.

Розділ 4. Методика роботи над умовиводами

У результаті вивчення розділу наприкінці третього року навчання учні повинні усвідомлювати відмінність умовиводу як форми мислення від судження й поняття; вміти складати умовиводи з одного засновку і висновку, будуючи висновок шляхом перетворення й шляхом обернення.

Учням не треба заучувати схеми перетворення. Дітям необхідно усвідомити: щоб перетворити стверджувальне судження-засновок, вносимо в його зміст подвійне заперечення (двічі слово не); щоб перетворити заперечне судження-засновок, переносимо слово не (було перед зв’язкою, стало після зв’язки)

Обернення учні виконують, користуючись тільки загальною схемою: треба поміняти місцями предмет думки і ознаку предмета думки. Знаючи рівень підготовки (можливості) своїх вихованців, вчитель може в процесі побудови обернення, зробити певні висновки.

  1. Загальностверджувальне судження перебудовується при оберненні, як правило, на частковостверджувальне.

Наприклад. Всі прямокутники — чотирикутники. Отже, деякі чотирикутники — прямокутники.

  1. Частковостверджувальне судження при оберненні, як правило, перебудовується на частковостверджувальне.

Наприклад. Деякі рослини переносять низьку температуру. Отже, деякі з тих, хто переносить низьку температуру, є рослинами.


  1. Зрідка частковостверджувальне судження при оберненні перебудовується на загальностверджувальне.

Наприклад Деякі головні члени речення є підметами. Отже, всі підмети — головні члени речення.

4.Загальнозаперечне обертається на загальнозаперечне.

Наприклад. Жодний огірок не є помідором. Отже, жодний помідор не є огірком.

  1. Частковозаперечне судження не обертається.


Розділ 5. Контроль та оцінювання навчальних досягнень з логіки
У другому класі (перший рік навчання) може бути одна контрольна робота наприкінці навчального року. У контрольну роботу бажано включити три завдання.

Перше завдання спрямоване на перевірку вміння встановлювати учнями вид поняття, складати судження (істинне чи хибне) з одним із понять та перетворювати його (з істинного на хибне і навпаки), використовуючи частку «не». Треба зазначити, що на кінець навчального року діти повинні вміти розрізняти загальні поняття (назва певної групи предметів), конкретні поняття (назва конкретного предмета даної групи), одиничні (назва міст, річок, гір тощо), абстрактні (не позначають предмети, яких можна доторкнутися).

Друге завдання спрямоване на перевірку вміння визначати поняття. Звертаємо Вашу увагу на те, що визначення запропонованих у контрольній роботі понять учні можуть сформулювати по-різному, і всі вони можуть бути правильними. Необхідно перевіряти вміння правильно будувати визначення: чи грамотно підібрано найближчий рід, чи точно сформульовано видову відмінність. Неправильними визначеннями необхідно вважати ті, в яких зовсім не підібрано рід (наприклад, замість найближчого роду дитина використовує слово «те»)

Третє завдання спрямоване на перевірку вміння розв’язувати задачі, де зв’язок між поняттями передається за допомогою відношень «більше», «менше» («старший», «молодший»). Під час розв’язування таких задач учні самостійно визначають певний порядок розміщення предметів, виконуючи графічну ілюстрацію умови задачі.

Четверте завдання можна запропонувати учням розв’язати за власним бажанням. Це може бути задача, яка розв’язується методом вилучення, але для розв’язання якої достатньо виконувати вилучення з окремих речень (розв’язання учні оформлюють у таблиці).

Зміст цієї контрольної роботи подано у статті „Контроль та оцінювання навчальних досягнень з логіки у 2 класі” (журнал „Початкова школа”, № 4, с. 28–29, 2004р.)

У третьому класі (другий рік навчання) бажано провести три контрольні роботи, які дадуть змогу перевірити знання і вміння учнів з розділів «Поняття», «Судження» та вивчене за рік (підсумкова контрольна робота). У підсумкову контрольну роботу (другий рік навчання) доцільно включити три завдання.

Перше завдання спрямоване на перевірку вміння зображувати графічно (за допомогою кругів Ейлера) співвідношення між обсягами понять; встановлювати, якими між собою (сумісними чи несумісними) є пара понять; складати з даними поняттями складні судження зі сполучниками „і” („та”), „чи” („або”).

Друге завдання спрямоване на перевірку вміння розв’язувати задачі методом припущення, у змісті яких твердження, що містять одну інформацію (один з варіантів) та задачі, у змісті яких твердження, що містять дві інформації (дві частини), які з’єднані безсполучниковим зв’язком (один з варіантів).

Третє завдання спрямоване на перевірку вміння розв’язувати задачі методом вилучення, для розв’язання яких достатньо виконувати вилучення з окремих речень (один з варіантів) та задачі, для розв’язання яких необхідно виконувати вилучення як з окремих речень, так і в порівнянні інформації декількох речень (один з варіантів).

У четвертому класі (третій рік навчання) бажано провести три контрольні, які дадуть змогу перевірити знання і вміння учнів з розділів «Судження», «Планування дій» та вивчене за рік (підсумкова контрольна робота).

У підсумкову контрольну роботу (третій рік навчання) доцільно включити три завдання.

Перше завдання спрямоване на перевірку вміння знаходити судження серед інших речень, визначати їх істинність.

Друге завдання спрямоване на перевірку вміння будувати складні судження зі сполучником якщо..., то.

Третє завдання спрямоване на перевірку вміння розв’язувати задачі на планування найгіршого варіанта

Четверте завдання спрямоване на перевірку вміння за допомогою даних понять складати судження–засновок, починаючи із заданого узагальнюючого слова (всі, деякі, жодний), будувати судження–висновок шляхом перетворення й шляхом обернення.
Пропоную за контрольну роботу ставити оцінки: «зараховано» і «незараховано»

Оцінка «незараховано» ставиться за роботу, в якій повністю відсутнє розв’язання завдань, або якщо дитина зовсім не володіє визначеним програмою навчальним матеріалом, а саме:

а) неправильно визначає вид кожного із запропонованих понять (перший рік навчання) та неправильно визначає вид співвідношення між поняттями (другий рік навчання);

б) неправильно зображує співвідношення між обсягами понять за допомогою кругів Ейлера (другий рік навчання);

в) не вміє складати істинні і хибні судження (замість судження — розповідного речення, складає речення інші за метою висловлення або складає твердження — розповідні речення, в яких передається інформація особистісно значуща: я люблю..., мама купила... тощо), не вміє перетворювати істинне судження на хибне і навпаки (перший рік навчання); не вміє складати істинні складні судження зі сполучниками „і” („та”), „чи” („або”) – другий рік навчання та із сполучником якщо..., то – третій рік навчання; не відрізняє судження від інших речень (третій рік навчання)

г) не вміє будувати визначення поняття (не підібрано рід взагалі, замість роду використано слово «те»);

ґ) не вміє визначати певний порядок розміщення предметів, розуміючи зміст відношень «більше», «менше»;

д) не вміє розв’язувати задачі методом припущення і методом вилучення (другий рік навчання), задачі на планування найгіршого варіанта (третій рік навчання);

є) не вміє будувати судження–висновок шляхом перетворення й шляхом обернення (третій рік навчання).

Якщо дитина не допустила жодної помилки або допустила помилки, вказані у пунктах а) – є), можна поставити оцінку «зараховано». Хочу звернути увагу на те, що оцінка «незараховано» ставиться, якщо дитина допустила вказані помилки у кожному завданні контрольної роботи.
Якщо роботу виконано на високому рівні, то за неї можна поставити оцінку в балах: 10; 11 чи 12:

«12» — безпомилково виконано всі чотири завдання контрольної;

«11» — безпомилково виконано три завдання контрольної;

«10» допущено одну помилку (неправильно визначено вид одного із запропонованих понять або неточно сформульовано у визначенні поняття видову відмінність).

Аналогічно щодо контрольної роботи пропоную оцінити знання і вміння учнів наприкінці навчального року, а саме: оцінки: «зараховано» і «незараховано». Оцінку в балах можна поставити, якщо дитина заслуговує «10», «11» або «12».
1   2   3   4   5

Схожі:

Методика навчання фізики як наука. Методологія педагогічних досліджень
Актуальні проблеми методики навчання фізики Вступ. Методика навчання фізики як наука
Розділ Економічна суть, класифікація та оцінка товарно-матеріальних цінностей
Розділ Організація і методика обліку операцій з товарно-матеріальними цінностями
Класифікація технологій інтерактивного навчання
Сьогодні доволі часто педагогічна практика оперує поняттям «інтерактивні методи навчання»
ТЕМАТИЧНІ КОНТРОЛЬНІ РОБОТИ з дисципліни
Чура М. Г. Тематичні контрольні роботи з дисципліни «Методика навчання основ інформатики в молодших класах». Красноармійськ: Педагогічне...
Викорстання нетрадиційних форм і методів навчання як необхідна
Мета: ознайомити учнів з поняттям «механічна робота», увести поняття «одиниці роботи»; сформувати в учнів нові уміння та навички;розвивати...
Уроку
Дидактична мета: познайомити учнів з поняттям множини та операціями над множинами, формування вмінь та навичок учнів при рішенні...
З науково-дослідної роботи
У 2014 н році комплексною науковою темою кафедри англійської філології та перекладу була „Лінгвістичні аспекти іншомовної комунікації...
Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття Суверенітет над повітряним простором України
Україні належить повний і виключний суверенітет над повітряним простором України, що є частиною території України
Створення структурно-логічних схем з поєднанням
...
Що таке дружба?
Одного разу замислилася я над поняттям "дружба" і зрозуміла, що точного визначення дати йому не можна. Зрозуміло, що це "особливий...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка