Логіка: 1, 2, 3 роки навчання Розділ Методика роботи над поняттям


Скачати 0.68 Mb.
Назва Логіка: 1, 2, 3 роки навчання Розділ Методика роботи над поняттям
Сторінка 3/5
Дата 19.03.2013
Розмір 0.68 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Математика > Документи
1   2   3   4   5

II. 3. Методика роботи над задачами, які розв’язуються методом вилучення
Всі задачі, які розв’язуються методом вилучення, можна розподілити на три рівня складності (від простого до складного).

Перший рівень складності: задачі, в яких вилучення можна зробити з кожного окремо взятого речення (твердження) і результати внести у таблицю. Цього буде достатньо, щоб розв’язати задачу. Для того щоб розв’язати задачу першого рівня складності, дитині достатньо виконати тільки один крок.

Другий рівень складності: задачі, для розв’язання яких, окрім вилучень з окремо взятих речень, треба зробити ще й вилучення, порівнюючи інформацію, подану в двох (трьох) реченнях. Для того щоб розв’язати задачу другого рівня складності, дитині треба виконати два кроки.

Третій рівень складності: задачі, для розв’язання яких, окрім зазначених вилучень в задачах першого і другого рівня складності, треба виконати ще й вилучення, підставляючи знайдену інформацію в умову задачі. Для того щоб розв’язати задачу третього рівня складності, дитині треба виконати три кроки.

Опишемо розв’язання задачі №1 на с. 98 посібника «Логіка. 2 клас». Це задача першого рівня складності.

Завдання. Вороненко, Петренко, Любаренко та Соменко – талановиті юнаки. Один із них – танцюрист, другий – художник, третій – співак, четвертий – письменник. Ось що про них відомо. Вороненко та художник були в театрі саме тоді, коли співак виступав там із концертом. Петренко і письменник учора відвідали художника. Письменник написав біографічну повість про свого друга Соменгка і збирався написати про Вороненка. Назви прізвища танцюриста, художника, співака та письменника.
Читання умови. За змістом умови між вчителем та учнями може відбутися такий проблемно-пошуковий діалог.

— Діти, яким методом ви скористуєтеся для розв’язання цієї задачі? (методом вилучення)

— Як ми будемо оформлювати розв’язання цієї задачі? ( у таблиці)

Складання таблиці.

— Скільки було юнаків? (4).

— Які їхні прізвища? (Вороненко, Петренко, Соменко, Любаренко).

— Якими професіями володіють? (танцюрист, художник, письменник, співак).

Креслення таблиці.




танцюрист

художник

співак

письменник

Вороненко













Петренко













Соменко













Любаренко














Повторне читання умови, в процесі якого учні роблять певні вилучення з кожного твердження.

Вилучення перше. Якщо Вороненко та художник були в театрі, коли виступав співак, то Вороненко не може бути ні художником, ні співаком.

У відповідному місці таблиці діти ставлять прочерк.

Вилучення друге. Письменник і Петренко відвідали художника. Отже, Петренко ні художник, ні письменник.

У відповідному місці таблиці діти ставлять прочерк.

Вилучення третє. Письменник написав біографічну повість про свого друга Соменка чи Вороненка. Отже, письменник не Вороненко і не Соменко.

У відповідному місці таблиці діти ставлять прочерк.

Отже, Вороненко — танцюрист, Петренко — співак, Соменко — художник, Любаренко — письменник.

Таблиця має такий вигляд:




танцюрист.

художник

співак

письменник

Вороненко

+

---

---

---

Петренко

---

---

+

---

Соменко

---

+

---

---

Любаренко

---

---

---

+


Розглянемо задачу другого рівня складності, для розв’язання якої учневі треба виконати два кроки.

  • Задача № 5 на с. 81 посібника «Логіка. 2 клас».

Завдання. В одному дворі живуть четверо юнаків. Відомо, що Вадим і шофер старші від Сергія; Микола і слюсар захоплюються плаванням; бібліотекар наймолодший серед юнаків. Вечорами Антон і перукар грають у доміно проти Сергія та бібліотекаря. Визнач професію кожного з цих юнаків.

Після складання таблиці за текстом умови задачі діти виконують перший крок у розв’язанні: роблять вилучення з кожного окремо взятого речення (твердження) і заносять результати у таблицю.

а) з першого твердження: шофер — не Вадим і не Сергій;

б) з другого твердження: слюсар — не Микола;

в) з четвертого твердження: перукар — не Антон і не Сергій; бібліотекар — не Сергій і не Антон.

Таблиця матиме такий вигляд:




перукар

бібліотекар

шофер

слюсар

Антон

---

---







Вадим







---




Сергій

---

---

---




Микола










---


Другий крок. Порівнюємо зміст першого і третього твердження і робимо висновок: Вадим не може бути бібліотекарем.

Тепер ми можемо сказати, що Сергій — слюсар. Відповідно, ні Вадим і ні Антон не можуть бути слюсарем. Отже, Вадим — перукар, Антон — шофер. Значить, Микола — бібліотекар.

Таблиця матиме такий вигляд:.




перукар

бібліотекар

шофер

слюспр

Антон

---

---

+

---

Вадим

+

---

---

---

Сергій

---

---

---

+

Микола

---

+

---

---

Задача розв’язана.

Розглянемо задачу третього рівня складності, для розв’язання якої учневі треба виконати три кроки.

  • Задача № 4 на с. 80 посібника «Логіка. 2 клас».

Завдання. Петро, Геннадій, Дмитро та Володимир займаються у дитячій спортивній школі у різних секціях: гімнастичній, баскетбольній, волейбольній і легкої атлетики. Петро, Дмитро та волейболіст – однокласники. Петро та Геннадій ходять на тренування пішки, а гімнаст їде автобусом. Легкоатлет не знайомий ні з баскетболістом, ні з волейболістом. Хто в якій секції тренується?
Після складання таблиці за текстом умови задачі діти виконують перший крок у розв’язанні: роблять вилучення з кожного окремо взятого речення (твердження) і заносять результати у таблицю.

а) з першого твердження: волейболіст — не Петро і не Дмитро;

б) з другого твердження: гімнаст — не Петро і не Геннадій.

Таблиця матиме такий вигляд:




волейбол.

гімнаст.

баскетб.

легка атл.

Геннадій



---







Петро

---

---







Дмитро

---









Володимир












Після цього діти виконують другий крок.у розв’язанні задачі. Порівнюємо зміст першого і третього твердження і робимо висновок: у зв’язку з тим, що Петро і Дмитро з волейболістом знайомі, а легкоатлет — не знайомий, Петро і Дмитро не можуть займатися легкою атлетикою. Робимо відповідні вилучення у таблиці. Після цього можна сказати: Петро відвідує баскетбольну секцію. Значить, інші хлопцю цю секцію не відвідують. Робимо відповідні вилучення у таблиці. Виходить: Дмитро — гімнаст.

Таблиця матиме такий вигляд:




волейбол.

гімнаст.

баскетб.

легка атл.

Геннадій



---

---



Петро

---

---

+

---

Дмитро

---

+

---

---

Володимир



---

---




Третій крок. Те що вже знайдено підставляємо у текст умови задачі. Петро — баскетболіст, він знайомий з Геннадієм (з другого твердження), баскетболіст не знайомий з легкоатлетом (з третього твердження). Значить, Геннадій — не легкоатлет. Отже, Геннадій волейболіст, а Володимир — легкоатлет.
Таблиця матиме такий вигляд:




волейбол.

гімнаст.

баскетб.

легка атл.

Геннадій

+

---

---

---

Петро

---

---

+

---

Дмитро

---

+

---

---

Володимир

---

---

---

+

Задача розв’язана.




Розділ 3. Методика роботи над задачами на планування дій

III.1. Методичні рекомендації щодо роботи над задачами на планування найгіршого варіанта
Ці задачі можна умовно розділити на два блоки.

Перший блок: задачі про предмети, які не мають пари. Це можуть бути різнокольорові кульки, олівці, пиріжки з різною начинкою тощо.

Розглянемо задачу.

  • В шухляді лежать однакові за розміром кульки. Відрізняються вони одна від одної тільки кольором: 12 білих, 5 жовтих, 9 синіх, 7 червоних. Скільки кульок треба вийняти із шухляди не зазираючи в неї, щоб серед вийнятих кульок обов’язково були:

а) 3 сині кульки?

б) по 3 кульки кожного кольору?

в) 3 кульки одного якогось кольору?

г) 8 кульок одного якогось кольору?

Спланувати в даній ситуації свої дії з метою досягнення бажаного результату, не можливо. Наприклад, в завдання а) нам може пощастити зразу – дістанемо одну за одною 3 сині кульки. Але може бути так: дістали спочатку синю кульку, потім – жовту, а далі – одна за одною 2 сині кульки. І таких розв’язків може бути безліч. Ми ніколи не зможемо передбачити, скільки треба вийняти кульок, щоб отримати такий набір, в якому будуть обов’язково три сині. Єдиним способом розв’язання таких задач є планування найгіршого варіанту.
У завданні а) найгіршим варіантом буде така ситуація: дістаємо всі кульки окрім синіх, і, врешті-решт, коли в шухляді залишаться тільки сині, дістаємо 3 сині. Тому розв’язання буде таким: 12 + 5 + 7 + 3 = 27 (к.)

Після розв’язання аналогічних завдань учні можуть зробити самостійно висновок, тобто сформулювати найгірший варіант для ситуацій, в яких треба вийняти певну кількість кульок (інших предметів) одного й того самого кольору навмання (не зазираючи в шухляду, в темній кімнаті тощо). Найгірший варіант для зазначених ситуацій такий: виймаємо всі кульки (інші предмети) окрім кульок (інших предметів) того кольору, який задано вийняти, і наприкінці, коли в шухляді (кімнаті тощо) залишаються тільки ті кульки (інші предмети), які задано вийняти, виймаємо, нарешті, їх потрібну кількість.

У завданні б) найгіршим варіантом буде така ситуація: дістаємо спочатку 12 білих кульок, бо їх найбільше, потім – 9 синіх кульок (саме вони в цьому наборі по кількості слідують після білих). Далі –7 червоних і, нарешті, – 3 жовті. Отже, розв’язання буде таким: 12 + 9 + 7 + 3 = 31 (к.)

Після розв’язання аналогічних завдань учні можуть зробити самостійно висновок, тобто сформулювати найгірший варіант для ситуацій, в яких треба вийняти певну кількість кульок (інших предметів) кожного із запропонованих кольорів навмання (не зазираючи в шухляду, в темній кімнаті тощо). Найгірший варіант для зазначених ситуацій такий: виймаємо спочатку всі кульки (інші предмети) того кольору, яких найбільше, потім ті, яких трохи менше, далі ті, яких ще менше і наприкінці, серед тих кульок (інших предметів), яких найменше, виймаємо ту кількість, яку задано вийняти.

Найгірший варіант у завданні в) такий: нам попадаються кульки різних кольорів. Ми виймаємо по дві кульки кожного кольору, і тільки наступна кулька буде до якогось кольору третьою. Отже, треба вийняти 2 4 + 1 = 9 кульок. Тут треба вчителю звернути увагу учнів, що множимо саме два на чотири, а не навпаки, бо чотири кольори, тобто по два ми виймаємо чотири рази.

У завданні г) можна діяти по-різному. Тут ми не можемо, як в попередньому завданні, вийняти кожного кольору по 7 кульок, а потім дістати ще одну, бо не всі кольори в наборі мають таку кількість кульок. Тому можна вийняти кожного кольору по 5 кульок (це максимальна кількість кульок, яку можна вийняти кожного кольору), потім – по 2 кульки синіх, червоних і білих і, нарешті, ще одну, яка буде восьмою: або синьою, або білою. Отже, треба вийняти 5 4 + 2 3 + 1 = 27 кульок. Але можна здійснити обчислення більш раціонально: вийняти по 7 кульок тих кольорів, яких можливо, а це червоні, сині і білі, потім кульки інших кольорів, яких менше, ніж 7, вийняти повністю і, нарешті, ще одну. Отже, підрахунок буде мати такий вигляд: 7 3 + 5 + 1 = 27 кульок.

Другий блок складають задачі про предмети, які мають пару, – рукавички, чоботи, панчохи, шкарпетки тощо. Наприклад, детально розбираємо з учнями таку задачу: «В темній кімнаті, у шафі лежать поштучно 8 пар чорних, 10 пар зелених та 5 пар коричневих рукавичок одного розміру. Скільки рукавичок треба вибрати із шафи навмання, щоб серед вийнятих обовязково була:

а) пара рукавичок одного (будь-якого) кольору;

б) по одній парі рукавичок кожного кольору.
Спочатку вчитель пропонує учням визначити, якого виду ця задача (на планування найгіршого варіанту, бо розв’язків може бути безліч). Це і буде підготовчим етапом роботи над завданням. Потім – розв’язуємо завдання а. Вчитель дає можливість учням самостійно знайти найгірший варіант. Як правило, учні формулюють такий: вибираємо спочатку одну чорну, потім – одну зелену, а потім – коричневу, а наступна – буде до пари рукавичок– чи чорна, чи зелена, чи коричнева. Отже, необхідно всього вийняти чотири рукавички. Якщо ніхто з учнів не зможе спрогнозувати найгірший варіант, то бажано далі продовжити роботу так.

Перш за все вчителю треба дати одному з учнів дві рукавички однакового кольору (наприклад, чорні) і запропонувати одягнути їх на руки. Дитина не може цього зробити, бо дві рукавички хоч і однакового кольору, але на одну й ту саму руку. Саме в цей момент у цієї дитини або в інших учнів може наступити осяяння – раптове виникнення ідеї: в парі повинні бути рукавички не тільки однакового кольору, а й на різні руки – праву і ліву. Така робота приведе учнів до знаходження найгіршого варіанту: треба вибрати всі рукавички одного кольору, наприклад, чорні, на одну руку, наприклад, на праву, потім всі рукавички іншого кольору, наприклад, коричневі, на іншу руку, наприклад, на ліву (чи на ту саму руку), далі – всі зелені теж на одну якусь руку, і, нарешті, наступна, вийнята нами рукавичка, буде до пари або чорних, або коричневих, або зелених. Отже, треба вийняти 8 + 5 + 10 + 1 = 24 рукавички.

Виконуючи завдання б, учні можуть самостійно здогадатись, що треба спочатку вийняти всі, і на праву, і на ліву руку, зелені рукавички, бо їх найбільше, далі – всі чорні, бо їх трошки менше, а потім можуть зробити помилку, сказавши, що треба вийняти 2 коричневі. Тоді вчителю необхідно звернути увагу дітей на те, що 2 рукавички можуть бути на одну й ту саму руку і тоді пари не вийде. Таким чином, учні зможуть усвідомити помилку і самостійно виправити її: далі треба виймати всі коричневі рукавички на одну руку і, нарешті, наступна коричнева рукавичка вже буде до пари. Отже, треба вийняти 10 + 10 + 8 + 8 + 5 + 1 = 42 рукавички. Бажано звернути увагу дітей на те, що можна обчислити, використовуючи дію множення, бо є сума однакових доданків, тобто можна вирази 10 + 10 та 8 + 8 замінити на вирази 10 • 2 та 8 • 2, а потім скористатися властивістю множення суми на число, і тоді вираз матиме такий вигляд: (10 + 8) 2 + 5 + 1 = 42 рукавички. Працюючи над завданням б, вчитель може запитати: Що зміниться, якщо буде завдання отримати по 2 пари кожного кольору? Учні мають самостійно дійти висновку, що зміни будуть в самому кінці, коли залишаться рукавички на одну руку того кольору, яких найменша кількість, тобто коричневі, їх треба вийняти не одну, а дві. В результаті необхідно вибрати 43 рукавички.

Потім вчитель може запропонувати учням аналогічні задачі, розширивши набір кольорів. Після цього необхідно сформулювати найгірший варіант до ситуацій, які описані в завданні а та в завданні б. Отже, найгірший варіант для ситуації, яка описана в завданні а такий: спочатку виймаємо всі предмети (всіх запропонованих в умові кольорів) на одну якусь руку чи ногу (шкарпетки, чоботи тощо), потім з наступним, вибраним нами предметом, ми вже зможемо утворити пару предметів якогось кольору. Причому порядок, в якому ми будемо вибирати предмети певного кольору – довільний. Найгірший варіант для ситуації, яка описана в завданні б такий: ми спочатку виймаємо ті предмети, яких найбільша кількість, причому і на праву, і на ліву руку (ногу), потім ті, яких трохи менше, так само – і на праву, і на ліву руку (ногу) тощо, до тих пір, поки не залишаться пари предметів того кольору, яких найменша кількість. Тоді виймаємо предмети цього кольору на одну руку (ногу) і, нарешті, з наступним, вибраним нами предметом цього кольору, ми вже зможемо теж утворити пару. Причому порядок, в якому ми будемо вибирати предмети з метою появи по одній парі кожного кольору, строго визначений: від вибору предметів того кольору, яких найбільше, до вибору предметів того кольору, яких найменше. В цих завданнях не можна забувати, що предмети одного й того ж кольору на праву і на ліву руку (ногу) різняться між собою.

Аналогічні задачі вчитель може скласти сам. Подаємо приклади таких задач із відповідями та розв’язанням до деяких з них.

  1. У шухляді лежать олівці: 9 червоних і 6 синіх. Навмання беруть олівці. Скільки треба вибрати олівців, щоб серед них обов’язково були 3 червоні та 4 сині?

Розв’язання. Виймаємо всі червоні, бо їх найбільше, а потім — ще 4 сині олівці. Отже, 9 + 4 = 13 олівців.

  1. У коробці лежать 100 різнокольорових кульок: 30 синіх, 30 червоних, 30 зелених і 10 чорних. Скільки кульок треба вийняти із коробки, не зазираючи туди, щоб серед вийнятих обов’язково були 4 кульки одного якогось кольору?

Розвязання. Виймаємо кожного кольору по 3 кульки, а потім — ще одну кульку, яка і буде четвертою до якогось кольору. Отже, 3 • 4 + 1 = 13 кульок.

  1. У коморі стоять 20 банок з варенням. У восьми банках полуничне варення, у семи – малинове, а у п’яти – аґрусове. Скільки банок у темряві треба винести з комори, щоб серед них обов’язково були:

а) 5 банок малинового варення?;

б) 3 банки одного якогось сорту?;

в) по 2 банки кожного сорту?

Розв’язання.

а) Виймаємо всі банки з варенням, крім малинового, потім — ще 5 банок малинового варення. Отже, 8 + 5 + 5 = 18 банок. Рекомендуємо: запропонувати учням знайти значення виразу зручним способом: використовуємо сполучну властивість додавання: 8 + (5 + 5) = 8 +10= 18 (б.)

б) 2 • 3 + 1 = 7 (б.).

в) Виймаємо всі банки з полуничним варенням, бо їх найбільше, потім — всі з малиновим, бо їх трохи менше, і, врешті-решт — 2 банки з аґрусовим. Отже, 8 + 7 + 2 = 17 банок. Рекомендуємо: запропонувати учням знайти значення виразу зручним способом: використовуємо переставну і сполучну властивість додавання:8 + 7 + 2 = (8 + 2 ) + 7 = 17 (б.)

  1. Є 5 валіз і 5 ключів від них. Але невідомо, який ключ від якої валізи. Скільки спроб треба зробити у найгіршому випадку, щоб підібрати до кожної валізи свій ключ?

Розв’язання. У найгіршому варіанті перший ключ знаходить свою валізу за 4 спроби, другий — за 3, третій — за 2, четвертий — за 1, п’ятий підходить зразу до тої валізи, яка залишилася. Отже, 4 + 3 + 2 + 1 = 10 спроб.

  1. На карточках написані двоцифрові числа. Скільки карток треба взяти, не дивлячись на них, щоб одно з чисел ділилося на 2?

Розвязання. У найгіршому варіанті, виймаючи навмання картки від 10 до 99, ми спочатку будемо мати тільки непарні числа — їх 45. Тому 46–е число обов’язково буде парним.

  1. Данилко і Дениско — брати–близнюки. Вони носять речі одного розміру. Якось взимку ввечері вони вирішили біля дому покататися на санчатах. Коли хлопчики збиралися вже виходити з квартири, раптово в будинку погасло світло. Діти не встигли одягнути тільки рукавички. Дениско пам’ятав, на якій полиці у шафі лежать їх рукавички. На полиці лежало поштучно 4 пари сірих і 7 пар чорних рукавичок. Скільки рукавичок хлопчик повинен дістати з шафи навмання, щоб серед них обов’язково була пара рукавичок одного якогось кольору?

Розвязання. 4 + 7 + 1 = 12 (р.)

  1. У пакеті лежали цукерки однакові за формою і розміром: 7 цукерок «Білочка», 4 цукерки «Червоний мак», 9 цукерок «Грильяж». Скільки цукерок навмання треба вибрати з пакету, щоб серед вийнятих обов’язково були:

а) 2 цукерки «Червоний мак»?;

б) по 2 цукерки кожного виду?;

в) 3 цукерки одного якогось виду?

Розвязання. а) 7 + 9 + 2 = 18 (ц.); б) 9 + 7 + 2 = 18 (ц.); в) 2 • 3 + 1 = 7(ц.)

  1. У шухляді письмового столу лежать 5 чорних, 12 зелених, 6 коричневих та 10 синіх олівців. Навмання беруть по одному олівцю. Скільки треба вибрати олівців із шухляди, щоб серед вийнятих обов’язково було 2 чорних, 4 коричневі та 5 зелених олівців?

Розв’язання. Виймаємо спочатку всі зелені олівці, бо їх найбільше, потім — всі сині, за ними — всі коричневі і, нарешті, — 2 чорних. Отже, 12 + 10 + 6 + 2 = 30 (ол.)

  1. Мама напекла пиріжків: 9 — із сиром; 12 — із рисом; 14 — із м’ясом; 10 — із яблуками. Всі вони були однакові за формою і розміром. Скільки пиріжків тобі треба взяти, не розламуючи їх, щоб серед них обов’язково були:

а) два пиріжки з м’ясом?;

б) по два пиріжки з кожною начинкою?;

в) чотири пиріжки з одною будь-якою начинкою?

Відповідь: а) 33 пиріжки; б) 38 пиріжків; в) 13 пиріжків
III.2. Методичні рекомендації щодо роботи над задачами, які розв’язуються з кінця

Цей вид задач можна розділити на два підвиди. Перший підвид становлять задачі, при розв’язуванні яких учні можуть графічно побудувати «ланцюжок» послідовних дій за умовою задачі, а потім здійснювати розв’язання з кінця: виконувати певні дії, обернені тим, що подані у «ланцюжку». Саме з таких задач бажано розпочинати знайомство із задачами, які розв’язуються з кінця.

Для колективного розбору можна запропонувати таку задачу:

  1. Лисиця Аліса і кіт Базиліо привели Буратіно на пустир і сказали: «Це Поле чудес. Якщо ввечері закопаєш тут золоті монети, то вранці виросте дерево, на якому буде втричі більше золотих монет. Потім зібрані монети можна знову закопати в землю і знову виросте дерево з монетами. Їх також стане втричі більше, ніж було до цього. Закопай свої монети, а ми охоронятимемо». За послуги лисиця та кіт попросили Буратіно після кожного врожаю віддавати їм по 9 монет. Подумавши трохи, Буратіно не погодився з їхніми умовами. Він сказав, що після двох врожаїв у нього зовсім не залишиться грошей. Скільки золотих монет було у Буратіно?



З метою кращого усвідомлення учнями порядку подій, яку відбулися за змістом задачі, вчитель може запропонувати відтворити «ланцюжок» подій графічно. Це і буде другим етапом роботи). Заздалегідь вчитель домовляється з дітьми про те, що операцію збільшення (зменшення) в декілька разів будемо показувати дужкою: , а збільшення (зменшення) на декілька одиниць – горизонтальною лінією: . Над графічним зображенням будемо писати у скільки разів чи на скільки відбулося збільшення або зменшення. За сюжетом у змісті задачі два етапи – два врожаї. Етапи будемо відокремлювати один від одного за допомогою вертикальної рисочки. В процесі роботи над графічним зображенням «ланцюжка» учнями проговорюється кожна дія. В цій задачі тлумачення дій буде таким: починаємо з рисочки, біля якої ставимо знак питання – нам невідомо, скільки монет було у Буратіно спочатку. Потім ставимо дужечку, бо відбулося збільшення монет в три рази: над дужечкою пишемо помножити на три, далі – лінія, над якою записуємо мінус дев’ять (9 монет віддав лисиці і коту). Ставимо вертикальну рисочку, яка фіксує, що завершився перший врожай і розпочався другий, в якому такі ж самі дії повторюються, тобто графічний малюнок буде такий самий, як і в першому врожаї. По завершенню другого врожаю ставимо вертикальну рисочку, біля якої пишемо число нуль (у Буратіно грошей не залишилось). Так, за змістом цієї задачі вийде така схема - «ланцюжок»:

Потім вчитель говорить, що такі задачі, як ця, треба розв’язувати з кінця, тобто виконувати дії, обернені до тих, що подані у «ланцюжку». З цього розпочинається третій етап роботи. Краще розв’язання виконати в два кроки, бо за змістом задачі було два врожаї.

Мета першого кроку – знаходження кількості золотих монет, які були у Буратіно перед початком другого врожаю, другого кроку – кількості золотих монет, які були у Буратіно перед початком першого врожаю, тобто скільки було монет у Буратіно спочатку. У кожному кроці буде по дві арифметичні дії. Розв’язання буде мати такий вигляд:

1) (0 + 9) : 3 = 3 (м.) – було у Буратіно перед початком другого врожаю

2) (3 + 9) : 3 = 4 (м.) – було у Буратіно перед початком першого врожаю Відповідь: 4 монети було у Буратіно спочатку.

Під час розв’язування важливо, щоб учні усвідомили, що треба спочатку прибавляти дев’ять, а потім ділити на три (а не навпаки!), бо нам треба виконати дії у зворотньому порядку послідовно. Необхідно, щоб учні ще раз звернули увагу на умову задачі і на графічну схему, з якої видно, що у Буратіно спочатку гроші втричі збільшувались, а потім дев’ять монет він віддавав лисиці та коту. А в зворотньому порядку все навпаки: спочатку «повертаються» дев’ять монет (+9), а потім зменшуються втричі (:3). Можна олівцем під другою рисочкою у схемі записати число 3 – монети, які були у Буратіно перед початком другого врожаю, а під першою рискою число 4 – монети, які були у Буратіно спочатку. Ці числа, які діти поставлять у схемі, дадуть змогу їм усвідомити, що вже після першого врожаю кількість золотих монет у Буратіно на одну зменшиться. Отже, в кінці розв’язання схема-«ланцюжок» матиме такий вигляд:

Потім можна за цією схемою перевірити себе, міркуючи вже від початку (знайденого числа 4) до завершення сюжету задачі (числа 0 – монет не залишилось зовсім).

Після детального розбору описаної вище задачі вчитель може запропонувати учням розв’язати самостійно аналогічні задачі. Наприклад, такі.

  1. Сергія пригостили яблуками. Половину він з’їв, а решту, 4 яблука, віддав сестрі. Скільки яблук дали Сергію?


Методичні рекомендації щодо розвязання. В цій задачі, як і в тій, яку розв’язували колективно, розв’язання містить два кроки. Діти знаходять кількість яблук, які були у хлопчика перед тим, як він ділився з сестрою, а потім – кількість яблук, яка була у нього спочатку. Але в кожному кроці – одна арифметична дія.

Відповідь: 8 яблук дали Сергію.

  1. Магазин першого дня продав половину сувою тканини, другого дня – половину решти, а третього дня було продано половину нового залишку і останні 5 м. Скільки метрів тканини було в сувої спочатку?


Методичні рекомендації щодо розвязання. В цій задачі розв’язання містить три кроки – треба узнати кількість метрів тканини, яка залишалась у магазині, відповідно, на початку третього, другого та першого дня. В першому кроці – дві арифметичні дії, в другому і третьому – одна.

Розв’язання буде мати такий вигляд:

  1. (0 + 5) х 2 = 10 (м) – залишилось в магазині на початку третього дня;

  2. 10 х 2 = 20 (м) – залишилось в магазині на початку другого дня;

  3. 20 х 2 = 40 (м) – залишилось в магазині на початку першого дня.

Відповідь: 40 м тканини було в сувої спочатку.

Числа 10, 20, 40 бажано після розв’язання поставити під відповідною рисочкою у схемі. Потім можна поставити учням ще такі питання.

  1. Скільки метрів тканини було продано відповідно першого дня? (20 м), другого? (10 м), третього? (10 м)



  1. Селянка продала першому покупцеві половину груш, які вона мала, та ще 5 груш, другому – половину залишку та ще 3 груші, третьому покупцеві – половину нового залишку та ще 4 груші. Після цього у неї залишилося 2 груші. Скільки груш було у селянки спочатку?


Методичні рекомендації щодо розв’язання.В цій задачі розв’язання містить три кроки, в кожному з яких по дві арифметичні дії: треба узнати кількість груш, яка була у селянки перед тим, як підходили до неї, відповідно, третій, другий і перший покупець.

Розв’язання буде мати такий вигляд:

  1. (2 + 4) х 2 = 12 (гр.) – було у селянки перед тим, як підійшов до неї третій покупець;

  2. (12 + 3) х 2 = 30 (гр.) – було у селянки перед тим, як підійшов до неї другий покупець;

  3. (30 + 5) х 2 = 70 (гр.) – було у селянки перед тим, як підійшов до неї перший покупець.

Відповідь: 70 груш було у селянки спочатку.

Діти ставлять числа 70, 30, 12 відповідно, під першою, другою і третьою рисочкою у схемі. Потім вчитель може поставити такі питання:
1   2   3   4   5

Схожі:

Методика навчання фізики як наука. Методологія педагогічних досліджень
Актуальні проблеми методики навчання фізики Вступ. Методика навчання фізики як наука
Розділ Економічна суть, класифікація та оцінка товарно-матеріальних цінностей
Розділ Організація і методика обліку операцій з товарно-матеріальними цінностями
Класифікація технологій інтерактивного навчання
Сьогодні доволі часто педагогічна практика оперує поняттям «інтерактивні методи навчання»
ТЕМАТИЧНІ КОНТРОЛЬНІ РОБОТИ з дисципліни
Чура М. Г. Тематичні контрольні роботи з дисципліни «Методика навчання основ інформатики в молодших класах». Красноармійськ: Педагогічне...
Викорстання нетрадиційних форм і методів навчання як необхідна
Мета: ознайомити учнів з поняттям «механічна робота», увести поняття «одиниці роботи»; сформувати в учнів нові уміння та навички;розвивати...
Уроку
Дидактична мета: познайомити учнів з поняттям множини та операціями над множинами, формування вмінь та навичок учнів при рішенні...
З науково-дослідної роботи
У 2014 н році комплексною науковою темою кафедри англійської філології та перекладу була „Лінгвістичні аспекти іншомовної комунікації...
Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття Суверенітет над повітряним простором України
Україні належить повний і виключний суверенітет над повітряним простором України, що є частиною території України
Створення структурно-логічних схем з поєднанням
...
Що таке дружба?
Одного разу замислилася я над поняттям "дружба" і зрозуміла, що точного визначення дати йому не можна. Зрозуміло, що це "особливий...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка