Класифікація технологій інтерактивного навчання


Скачати 98.48 Kb.
Назва Класифікація технологій інтерактивного навчання
Дата 14.12.2013
Розмір 98.48 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи


Інтерактивне навчання, основні поняття
Із позиції особистісно орієнто­ваної, гуманістичної освітньої фор­мації переосмислюються численні педагогічні поняття, вводяться в практичний обіг нові. Сьогодні доволі часто педагогічна практика оперує поняттям «інтерактивні методи навчання».

Інтерактивне навчання — спосіб навчання, що ґрунтується на взаємодії.

Енциклопедичний словник визначає взаємодію як категорію, що відображає процеси впливу різних об’єктів один на одного, їх взаємозалежність.

Взаємодія в освітньому про­цесі здійснюється у формі педа­гогічного спілкування — діалогу (полілогу). За визначенням Бахтіна бути — значить спілкуватися діалогічно. Коли закінчується діалог, закін­чується все.

Таким чином, педагогічне спілкування можна визначити як діалог (полілог) на різних рівнях (викладач-студент, учитель-учень, учитель-учитель, учитель-батьки, учитель-навколишній світ і т.д.).

Педагогічне спілкування має змістовну і формотворчу скла­дові

Змістовна — це сфера само­утвердження і реалізації сутнісних сил особистості, а формотворча— це способи, прийоми здійснення взаємодії — діалогу.

Класифікація технологій інтерактивного навчання
Інтерактивне навчання стає все популярнішим, і більшість педа­гогів намагаються впроваджувати інтерактивні технології.

Сучасна система освіти вимагає від учителя охоплення великого об­сягу інформації, вона орієнтована на рівні «знання» й «розуміння». Це підштовхує педагога до вико­ристання в основному пасивних методів навчання. Раніше це було виправдано. Вчитель міг передати весь обсяг відомої інформації з будь-якого предмета своєму учневі.

Зараз ситуація кардинально змінилася. Одна людина більше не може знати все. До того ж, численні факти містяться в пам’яті комп’ютера. Учні повинні мати цілком інші навички: думати, розу­міти суть речей, осмислювати ідеї, і вже на основі цього вміти знайти потрібну інформацію, трактувати та застосовувати її в конкретних умовах, формулювати й обстою­вати власну думку. Саме цьому сприяють інтерактивні технології.

Впровадження інтерактивних технологій потребує значної кількості часу.Починати слід із поступового їх застосування, адже і педагогові, й учням треба звик­нути до таких видів роботи.Отже,краще старанно підготувати кілька занять протягом навчального року, ніж часто проводити наспіх під­готовлені «ігри».

Спочатку можна використову­вати прості технології — робота в парах, малих групах, мозковий штурм тощо. Коли у вас і ваших учнів з’явиться досвід, такі заняття проходитимуть набагато простіше, а підготовка не потребуватиме багато часу. Використання інтер­активних технологій — не само­ціль, а лише засіб створення такої атмосфери, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню й доброзичливості, дає змогу дійсно реалізувати принципи особистісно орієнтованого навчання.

Інтерактивні технології можна представити як різновид активних методів навчання. Суть їх полягає в тому, що навчання відбувається шляхом взаємодії всіх учасників процесу. Це співнавчання (колек­тивне, кооперативне, навчання в співпраці), де і вчитель, і учні є суб’єктами.

Отже, оскільки в науковій літе­ратурі відсутня класифікація інтер­активних технологій навчання, ми розглянемо умовну робочу класи­фікацію за формами навчання, у яких реалізуються інтерактивні технології. Вони розподіляються на чотири групи залежно від мети та форми організації навчальної діяльності:

інтерактивні технології кооперативного навчання;

інтерактивні технології колективно-групового навчання;

технології ситуативного моделювання;

  • технології опрацювання дис­кусійних питань.



Кооперативна, або групова, навчальна діяльність — форма організації роботи в малих групах учнів, об’єднаних спільною на­вчальною метою. В цьому випадку вчитель керує роботою кожного учня опосередковано через зав­дання, якими він спрямовує діяльність групи. Кооперативне навчання (КН) можна здійснювати не тільки у групах, а й у парах. КН відкриває для учнів можливості співпраці з ровесниками, дає змогу реалізувати природне прагнення кожної людини до спілкування, сприяє досягненню учнями ви­щих результатів засвоєння знань і формування вмінь.

Варіанти кооперативного навчання

• Робота в парах;

• Ротаційні (змінювані) трійки;

• Два-чотири-всі разом;

• Карусель;

• Робота в малих групах;

• Синтез думок;

• Спільний проект;

• Пошук інформації;

• Коло ідей;

• Акваріум.

Колективно-групове навчан­ня — ці технології передбачаюл одночасну спільну (фронтальну роботу всього класу; найчастіші застосовуються в комбінації іншими.

Мета: з’ясування певних поло жень, привертання уваги учнів д складних або проблемних питан у навчальному матеріалі. Вчител має заохочувати всіх до рівне участі та дискусії.

Варіанти колективно-групового навчання

• Мікрофон;

• Незакінчені речення;

• Мозковий штурм;

• Навчаючи — вчуся;

• Ажурна пилка;

• Аналіз ситуації;

• Вирішення проблем;

• Дерево рішень.

Технологія ситуативно моделювання — спосіб побудови навчального процесу за допомоп включення учня у гру.

Завдання педагога при цьому — підпорядкувати гру визі ченій дидактичній меті, комплеї цілей і завданню контрольоване вивільнення емоцій; надати дат можливість самовизначитися; дихати і сприяти розвитку твор уяви; надати можливість висл лювати свої думки. (У західній дидактиці поступово відходять від терміну «гра», якій асоціюється з розвагами, і вживають поняття «симуляція, імітація» тощо).

Вчитель в ігровій моделі ви­ступає як інструктор, а учні самі обирають власну роль, створюють проблемну ситуацію, шукають шляхи її розв’язання, беручи на себе відповідальність за обране рішення.

До таких технологій відносять:

• Симуляції або імітаційні ігри;

• Спрощене судове слухання;

• Розігрування ситуації за ро­лями (рольова гра, драматизація, інсценізація).

Технологія опрацювання дис­кусійних питань

Дискусії є важливим засобом пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання.

Сучасна дидактика визнає вели­ку освітню і виховну цінність дис­кусій. Вони вчать глибоко розуміти проблему, займати самостійну по­зицію, критично мислити, зважати на думку інших, краще розуміти інших, формувати власний погляд на світ.

У світовій практиці викорис­тання дискусії у навчанні набули поширення різні варіанти організа­ції обміну думок між учасниками, різні технології проведення дис­кусій. Це технології:

• Метод «Прес»;

• Займи позицію;

• Зміни позицію;

• Неперервна школа думок;

• Дискусія;

• Дискусія в стилі ток-шоу;

• Оцінювальна дискусія;

• Дебати.

Особливістю інтерактивного навчання є підготовка особистості

до життя, громадянської активнос­ті в суспільстві і демократичній правовій державі на заняттях з будь-якого предмета. Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати в них інтерес, навчати самостійно­му мисленню та діям.

Додаток З

Етапи інтерактивного уроку

Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до ходу уроків. Найчастіше струк­тура таких занять складається з 5 елементів:

1. Зосередження уваги учнів на проблемі й активізація інтересу до обговорюваної теми.

Цей елемент уроку має займати не більше 5% часу заняття.

Прийоми, які можуть бути використані: коротка розповідь учителя, бесіда, демонстрування наочності, «Мозковий штурм», «Мікрофон», «Криголам».

2. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів. Метою цього етапу є забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, чого вони мають досягти в ході уроку і чого від них очікує вчитель.

Цей елемент урОку має займати не більше 5% часу заняття.

Учні повинні розуміти, для чого вони прийшли на урок, до чого їм треба прагнути і як перевірятимуть їхні досягнення.

Еталонною є ситуація, коли після заняття учень не тільки знає, розуміє, чого він досяг, а й чого хотів би, мав би досягти на наступному уроці, чого він узагалі хоче від Вас і Вашого курсу.

3.Надання необхідної інфор­мації. Повідомлення учням до­статнього обсягу матеріалу, щоб на його основі можна було виконувати практичні завдання.

Цей етап уроку займає близько 10 — 15% часу.

Це може бути міні-лекція, читання роздаткового матеріалу тощо.

4. Інтерактивна вправа — цен­тральна частина заняття. Практич­не засвоєння матеріалу, реалізація поставлених завдань уроку.

Має займати близько 50—60% часу на уроці.

Регламент проведення інтер­активної вправи:

— Інструктування;

— Об’єднання в групи, розпо­діл ролей;

— Виконання завдання;

— Презентація результатів;

— Усвідомлення отриманих результатів, обговорення.

5. Підсумкова частина, оціню­вання результатів уроку. Рефлек­сія, усвідомлення того, що було зроблено на уроці: чи досягнуто поставленої мети, як можна засто­сувати набуті під час уроку знання в майбутньому.

Для підсумків уроку та оцінювання його результатів залишається до 20% часу. Це є найважливішою частиною інтерактивного уроку. Саме тут проясняється зміст проробленого, підводиться риска під знаннями, що мають бути засвоєнні, і вста­новлюється зв’язок між тим, що вже відомо, і тим, що знадобиться їм у майбутньому.

Засідання методичного об'єднання керівників гуртків «Впровадження інтерактивних технологій у ПНЗ»
Мета: виявити рівень знань педагогів із проблеми; роз¬робити нові ідеї застосування інтерактивних технологій на заняттях; сприяти популяризації педагогічних знахідок учите¬лів.
План

I. Вступ. (Методист.)

II. Інтерактивне навчання, основні поняття. (Директор.)

III. Класифікація інтерактивних методів. (Методист.)

IV. Впровадження інтерактивних технологій у роботу гуртка. (Робота творчих груп.)

V. Завершальна частина.

Хід засідання

І. Вступ
Вправа на активізацію уваги. Привітання
Учасники стають у коло і всі разом промовляють слова, супро-воджуючи рухами (усміхнулися до сусіда зліва, простягнули руку сусідові справа):

Добрий ранок, добрий ранок!

Раді бачити ми вас.

Добрий ранок, добрий ранок!

Працювати настав час.

Вправа «Представлення»
Учасники отримують картку із запитаннями:

• Твоє ім’я?

• Ким почуваєшся сьогодні?

• Що викликає в собі невдоволення?

• Чим ти пишаєшся?

По колу кожен презентує себе.
Вправа «Мозковий штурм»
А тепер за допомогою «мозкового штурму» визначимо, що вносять у навчальний процес інноваційні технології:

а) позитивне (вміння учнів думати і творити, залучення до роботи всіх і зацікавленість у ній, оволодіння комунікативними навичками, вміння висловлювати свою думку і відстоювати її тощо);

б) негативне (бездумне застосування інтерактивних технологій, неможливість учителя проконтролювати й оцінити обсяг і глибину знань усіх учнів тощо).

Всі записують ідеї, а потім відбувається обговорення.
II. Інтерактивне навчання, основні поняття (додаток 1)

III. Класифікація інтерактивних методів (додаток 2)
IV. Робота у групах
Керівники гуртків об’єднуються в групи.

Завдання: використовуючи запропонований матеріал, а також опис етапів інтерактивного уроку (додаток 3), підготувати і презентувати фрагмент заняття.

(Виступи груп.)

V. Завершальна частина

Наприкінці засідання ухвалюється проект рішення:
• у методичному кабінеті створити банк інтерактивних технологій навчання;

• продовжити проведення практикумів «Інтерактивні технології в роботі ПНЗ»;

• врахувати рекомендації щодо активнішого впровадження інтерактивних технологій у роботу гуртків;

• підготувати виставку методичних розробок занять із ви-користанням інтерактивних форм і методів.


Схожі:

Технології інтерактивного навчання
Серед сучасних педагогічних технологій найбільший інтерес для навчання у ліцеї представляють ті технології, що орієнтовані на групову...
Л.І. Лазаренко. Впровадження інтерактивних занять як засіб розвитку...
У статті розглянуті проблеми теоретичного обґрунтування технологій інтерактивного навчання, наведені рекомендації щодо складання...
Досвіду: «Інноваційні технологій навчання у розвитку творчих здібностей...
Апробовано спосіб інтеграції деяких сучасних технологій навчання у розвитку творчої особистості учня на уроках фортепіано
Урок позакласного читання з елементами інтерактивного навчання
...
«Впровадження проектних технологій у викладанні трудового навчання в школі.»
Учителю надається роль організатора процесу навчання консультанта й фасилитатора. Ефективними є уроки із застосуванням комп'ютерних...
Класифікація проектів з трудового навчання
Навчальні проекти, що виконуються школярами на уроках трудового навчання, можна класифікувати за такими ознаками
Розвиток креативних здібностей учнів методом інтерактивного навчання
Вчитель пропонує іграшковий мікрофон або ручку, які будуть виконувати роль уявного мікрофона. Учні по черзі беруть слово
З досвіду використання методики інтерактивного навчання для формування...
Навчальний матеріал подається не в описовій формі, а в проблемно пошуковій з опорою на попередні знання з основ наук, життєвий досвід...
Інститут інформаційних технологій і засобів навчання АПН України...
Цей процес супроводжується суттєвими змінами в педагогічній теорії і практиці навчально-виховного процесу, пов'язаними з внесенням...
Класифікація галактик за Е. Габблом Послідо́вність Га́ббла
Послідо́вність Га́ббла — класифікація галактик, запропонована в 1936 році Едвіном Хабблом. Відтоді запропоновано більш докладні класифікації,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка