Вивчається на початку розділу «Усне ділове спілкування». Вона є логічним продовженням особливостей усного ділового спілкування. Питання теми не надто складні, але є достатньо вагомі, беручи до уваги орієнтування на європейські ділові відносини. Учні повинні ознайомитись із видами візитних карток, пр


Скачати 437.01 Kb.
НазваВивчається на початку розділу «Усне ділове спілкування». Вона є логічним продовженням особливостей усного ділового спілкування. Питання теми не надто складні, але є достатньо вагомі, беручи до уваги орієнтування на європейські ділові відносини. Учні повинні ознайомитись із видами візитних карток, пр
Сторінка3/5
Дата15.12.2013
Розмір437.01 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
1   2   3   4   5



Критерії оцінювання дослідницьких робіт


Бали

Критерій

Питання для аналізу

2

Завершеність

Чи містить кожне повідомлення достатню кількість інформації, необхідну для розкриття питання?

Чи не включені зайві матеріали?

3

Зрозумілість

Чи логічно розміщені матеріали?

Чи записані вони зрозумілою мовою, без граматичних і орфографічних помилок?

Чи забезпечує форма представлення найважливіших матеріалів й аргументів розуміння їхнього змісту?

3

Інформативність

Чи є інформація достовірною та перевіреною?

Чи охоплює інформація головні факти й найважливіші поняття?

Чи важлива зібрана інформація для розуміння загальної теми?

4

Наочність

Чи відображають наочні матеріали специфіку теми?

Чим зацікавили наочні матеріали інших учнів?

Чи допомагають наочні матеріали зрозуміти зміст обраної теми?

Чи естетично оформлені результати?

Чи гармонійно підібрана кольорова гамма презентації, чи легко читається текст?

12

Всього


Додаток 2

Історія виникнення візитних карток
План

  1. Прабатьки візитних карток.

  2. Перша офіційно-історична згадка про візитку.

  3. Перша надрукована візитка.

  4. «Карт де візит» Адольфа-Ежена Діздері.

  5. Історія візитних карток у Росії.

  6. Історія розквіту візитної картки в СРСР.

  7. Види візитних карток на Заході.

  8. Візитні картки нашого часу.


Візитна картка - найпоширеніший і зручний спосіб повідомляти необхідну інформацію про себе. Вона стала необхідною частиною суспільної культури і має свою історію.

Прабатьками візитних карток були шкіряні та глиняні бирки з іменами і координатами купців і ремісників. У Стародавньому Китаї чиновникам спеціальним указом ставилося в обов′язок мати візитні картки на червоному офіційному папері. Ніяких зайвих відомостей: ім’я, прізвище, посада.

Походження та історія візитних карток співвідноситься з поняттям «візит» (фр. Visit), маючи вигляд гральної картки з ім'ям візитера. Візитну картку можна назвати своєрідним документом, що передається сторонами в ході візиту. Історія візитних карток імовірно починається у Франції в XVII столітті. Перша офіційно-історична згадка про візитку відноситься до часів правління короля Людовика XIV. З'явившись у Франції, візитка стала необхідністю, знаковим атрибутом для представників вищих верств населення того часу, ставши для них обов'язковим аксесуаром. Відомо, що в цей же період німецькі студенти (місто Падуя) перед від'їздом на канікули залишили викладачам барвисті мініатюри — фамільні герби зі своїм підписом і датою вручення. У XVI — XVII століттях гравіровані візитки (тоді вони називалися — «візит-білетте») вже мали городяни Флоренції та Венеції. Саме там у той час була відмінно розвинена поліграфія. Виготовлення візиток набуло обрисів особливого виду мистецтва, займалися якими одні з кращих майстрів того часу.

Перша надрукована візитка була знайдена в Німеччині і датується 1786 роком. Найбільш ранні візитні картки датуються 1731 (Флоренція). Фотографи-портретисти, щоб успішно конкурувати з літографістами та граверами, прагнули робити фотографії великого розміру і більш імпозантні. У 1854 році Адольф-Ежен Діздері (1819—1890) запатентував у Парижі «карт де візит» — камеру з чотирма об'єктивами, яка робила вісім невеликих фотографій розміром 3,25 на 1,125 дюйма на повній пластині розміром 6,5 на 8,5 дюйма . Ці вісім фотографій, кожна з яких являла собою візитну картку розміром 4 на 2,5 дюйма, продавалися приблизно за 4 долари, більш ніж удвічі дешевше того, що звичай запитували портретні фотографи за один повнорозмірний відбиток. Діздері заробляв і витрачав мільйони. У 1866 році ненаситний попит на «карт де візит» так само несподівано припинився, як і почався. Діздері вигадував різні нововведення, щоб повернути до життя свій згасаючий бізнес, або насаджував трюкацтво на вже існуючі фотографії - фотографії на шовку, на кераміці. Ніщо не допомагало. Він не зміг перемогти ту дешевизну, яку сам породив, — ціна «карт де візит» впала до одного долара за дюжину. Потрібно було знайти спосіб якось зберігати незліченні тисячі карток, отримані від родичів або друзів, які залишали їх після візитів або обмінювалися ними в дні народження та свят. І вихід був знайдений — альбом для візитних карток. Деякі альбоми продавалися за звичайною ціною, але були й майстерно зроблені, переплетені добре обробленою і дорогою шкірою. Такий альбом став обов'язковою приналежністю, незамінним предметом бесіди в кожному салоні та художньої майстерні того часу.

Згідно з першими згадками в історії візитних карток вони з'явилися в Давньому Китаї, між другим і третім століттям до нашої ери. Китайські чиновники спеціальним указом зобов'язувалися мати картки на червоному папері з написаними на них ім'ям і посадою. У Японії візитні картки стали використовуватися чиновниками в 70-х рр... минулого століття, а в наш час звичай поширився на область особистих взаємин.

Історія візитних карток у Росії починається при Катерині II. Їх відмінною рисою стала гравірована орнаментика, химерні, чудернацькі герби власників, успадковані від французького придворного двору, звідки, власне, і прийшла в Росію візитна картка. Поступово візитка стала невід'ємним атрибутом світського життя. В одному з походів А. В. Суворову італійці подарували набір дивовижних по красі візитних карток з зображенням полювання псів на вепра. Досить швидко настає епоха мінімалізму. Дизайн візитних карток стає суворішим, візитки стають лаконічні і прості: "Пушкін" — ні прикрас, ні іншої інформації.

Ера візиток в Росії почалася з бурхливим розвитком економіки в 60-х рр... XIX століття. Візитки писалися від руки, замовлялися в друкарнях, відомими художниками (Бакст, Бенуа і т.д.) розроблялися унікальні ескізи. Візитки дивували своєю різноманітністю — чоловічі та жіночі, подружні, весільні та похоронні, хрестильні, великодні та різдвяні. З'явився і новий звичай вказувати на картках адресу власника, звання, чини і посади. Наприкінці XIX століття виникають рекламні тексти, народжується корпоративний стиль, з'являються спеціальні конверти для візиток. По-новому починається і оформлення візиток: різні шрифти, безбарвне тиснення (конгрев), використовуються кольорові папери, орнаменти, емблеми, проводиться золочення обрізів, вирубка. Все це поступово формує етикет складання візитки. Основні норми етикету склалися, хоча візитка завжди індивідуальна, завжди є частиною іміджу свого власника (в одного з літературних героїв вона написана кров'ю).

Брати Кам'янські ще на початку минулого століття намагалися розмістити на візитній картці багато інформаціїc:\users\марина борисовна\downloads\vizitki-byli-neotemlemoj-chastyu-etiketa_2.jpg

Після революції візитні картки викорінили, оголосивши їх «буржуазним пережитком». Знову історія виникнення візитної картки переживала бурхливий розквіт вже в СРСР, але «розвивалася» вона вже за правилами "місцевих буржуазних пережитків". За новими правилами писати прізвище власника картки слід було попереду імені. Це не відповідало закордонним аналогам, що у багатьох викликало незрозумілість. Ще одним важливим правилом "російської візитки" став однаковий розмір, повна відмова від будь-якої вишуканості і «пишноти».

В історії візитних карток дуже багато відомих прізвищ і прикладів, наприклад, візитка першого президента Російської держави

У цей час на Заході вже існувало два види візитної картки: вертикальна і горизонтальна, що значно розширювало можливості власника мати власну «exclusive calling / visiting / business card». Вертикальний формат візитної картки користувався широким успіхом в Америці і Канаді. Але в СРСР в основному переважав горизонтальний формат. За радянських часів візитка була невід'ємним атрибутом співробітників обкомів і райкомів, рідше діячів культури і космонавтів.

У наш час історія візитних карток не менш захоплююча, ніж була раніше. Часи змінюються, і з приходом демократії мати візитні картки стало доступно всім! З'явився попит і вимогливі замовники. Інформація стає більш агресивною і демократичною, ввічливе нагадування про власника картки змінилося на престижність самої візитки (дорогі дизайнери — дорогі візитки — дорогі технології). Візитка стала стилем нових ділових відносин, втративши старомодний стиль «візитного квитка». Вона стала більш ошатною, декоративною, «балакучою». Візитна картка стала привілеєм дизайнерів. Незвичайні прийоми, дорога типографія, об'ємне тиснення і т.д. і т.п. Тексти розміщуються як з лицьового, так і зі зворотного боку. Слідом за багатьма європейськими країнами в Україні з'явилися "подвійні", "потрійні" візитки-розкладачки, візитки зі зморшками. Сучасні власники візиток прагнуть розмістити на візитці як можна більше інформації: емблеми та символи, товарні знаки і фотографії, малюнки гербів і прапорів! Але серед цієї плутанини існує особливий клас професійно зроблених стильних візитних карток. Такі візитки стають творами мистецтва і вражають своєю фантазією і професійністю. Зараз візитні картки крім рекламної функції, виконують функцію емоційного впливу. Їх вкладають у листи, в букети, в подарунки. Фірмові візитні картки служать ще і довідником, вони пропонуються потенційним клієнтам нарівні з буклетами, листівками, прайс-листами. У Санкт-Петербурзі існує Музей візитних карток, заснований Михайлом Федосєєвим.
Історія візитної картки в тезах
Перші візитні картки з'явилися в Китаї в епоху розквіту Сунської культури.
ІІ ст. н.е. — китайці прикріплюють невеликі аркуші рисового паперу або клаптики шовку з вказівкою імені дарувальника до подарунків впливовим чиновникам. На них же пишуть побажання і компліменти адресату.
XVI ст. — персональними візитками обмінюються мешканці Венеції та Флоренції.
XVIІ ст. — придворні французького короля Людовіка XIV користуються «візитними квитками». Точніше, гральними картами, на яких зазначене ім’я власника. Її виготовляли вручну писарі з шикарною каліграфією. Зміст такої візитки був настільки лаконічним, що обмежувався тільки ім’ям власника і посадою.
Пізніше їх замінять маленькі гравюри і листівки. Форма, колір, формат візитної картки повинні були відповідати визначеним правилам. Так, параметри візитки строго відбивали соціальний стан хазяїна. Кожна нова візитка ставала усе більше і розкішнішою від попередньої .
1731 р. — найдавніша рукописна візитка Європи, що дійшла до наших днів, виготовлена у Флоренції. Праобраз сучасної візитної картки з’явився ще у XVI столітті в університеті Подуі: деякі студенти, коли від’їжджали на канікули, залишали своїм професорам кольорову мініатюру із зображенням фамільного гербу, підписуючи під ним своє ім’я і дату. Це було як знак дружньої поваги.

1786 р. — виготовлено першу друковану візитку, що збереглася до наших днів.
XVIIІ ст. — у кращих домах Європи ставлять підноси, на яких гості залишають свої картки. Модною прикрасою вітальні стає опудало ведмедя, що тримає такий піднос на витягнутих лапах. Власні візитки зберігають у різьблених та інкрустованих коробочках з порцеляни, срібла або золота, чужі — у спеціальних альбомах.
Правила етикету стосовно візиток були такі ж суворі, як і правила поведінки за столом. Наприклад, разом із візиткою, де закреслене ім’я, ви отримували гарантії дружби з тим, хто її дав. А загнутий кутик чи певна літера в кутку був пропуском людини в деякі кола.
1854 р. — парижанин Андре Діздері винаходить фотоапарат, що дає можливість друкувати до 16 однакових зображень на одному аркуші.
У слов’янський простір візитки привнесла Катерина II, і вони відзначалися орнаментикою і чудернацькими гербами власників - це відлуння моди на все французьке. Після революції візитки викорінили й оголосили їх буржуазним пережитком.
XIX ст. — дизайн візиток стає дедалі лаконічнішим. Вензелі й витіюваті картинки виходять з моди. Стильною прикрасою вважається незвичний шрифт. У Петербурзі Товариство Св. Євгенії заробляє гроші на виробництві заготовок для візиток. Вказівка адреси власника стає обов’язковим елементом оформлення чоловічої картки, на дамських адресу не друкують.
Початок ХХ ст. — відродження візиток з написами і малюнками ручної роботи. Імена власників пишуть чорнилом з ліщини, що набуває бронзового кольору після нанесення на папір. У Росії розробкою світських візиток займаються відомі художники Лев Бакст і Олександр Бенуа.
1907 р. — заповзятливий одесит Мирон Поросюк видає ”Ілюстрований прейскурант візитних карток і весільних квитків”, що містить понад 50 видів візиток з вказівкою їхніх цін і докладним описом.
1917-1991 рр. — візитки зникають з ужитку радянських громадян. Ними користуються лише дипломати й перші особи держави. Манері писати прізвище перед ім’ям і по батькові, що усталилася десятиріччями, іноземці щиро дивуються й досі.
Радянські візитки були стандартного горизонтального розміру і з цілковитою відсутністю дизайнерської думки.
ХХІ ст. — візитками обзаводяться всі як один. Про правила оформлення карток і поводження з ними знають одиниці.
Додаток 3

Види візитних карток

Необхідність у дотриманні певного ділового етикету сьогодні все більше відчувають вітчизняні підприємці, особливо при спілкуванні з іноземними діловими партнерами або клієнтами. Премудростей ділового етикету – безліч, Але як “театр починається з вішалки”, так ділове спілкування починається з візитної картки.

У сучасній практиці використовуються ділові, особисті, корпоративні візитні картки. Трапляються випадки і комбінованих візитних карток, що містять як службові, так і особисті дані про її власника.
Картка фірми

Рекламна картка

CD-візитки

Флаєр

Візитні картки

корпоративні

особисті

ділові

Стандартна (класична)

Комбінована

Представницька

Спеціальна представницька
Приватна (особиста)

Спільна (подружня)

Картка дружини

Ділова візитна картка використовується на офіційних зустрічах, на переговорах, надається майбутнім клієнтам для ознайомлення. На таких візитках обов’язкові ім’я, прізвище та посада власника, назва компанії і вид її діяльності. Ділова візитка також оформляється відповідно до фірмового стилю компанії, але не допускається різних «надмірностей» у дизайні.

g:\вызитки\в\post-3-13170360474898.jpg


При проведенні великих заходів (конференцій, презентацій, виставок, фестивалів) організатори замовляють більші візитні картки — бейджи — із зазначенням імені (по батькові) і прізвища учасника, його посади (і/або вченого звання) і організації (компанії, навчального закладу або наукового центру), яку він представляє. Бейджи приколюють на лівій стороні грудей і носять винятково в місці проведення заходу. Мабуть, бейдж — єдина візитка, на якій доречно поруч із ім’ям людини помістити її фотографію; на інших картках це робити не слід.

Комбінована візитна картка. Різновидом ділової й особистої візитки є комбінована візитна картка, де поряд із службовою адресою (у лівому нижньому кутку) вказується і домашня адреса (у правому нижньому кутку). Такі картки доречні для наукових і творчих робітників, що часто працюють удома. Жінки, як правило, не вказують на таких картках свою домашню адресу, тільки номер телефону.


c:\users\марина борисовна\desktop\images.jpg


В Україні й у багатьох інших країнах широко застосовуються двосторонні візитні картки. Якщо притримуватися суворих протокольних норм, то це не зовсім вірно. Адже зворотний бік призначений для того, щоб на ній можна було б зробити якійсь запис. Якщо є можливість, потрібно замовити окремі картки на рідній та іноземній мовах. Проте двосторонні картки цілком припустимі - головне дотримуватися правил написання карток іноземною мовою.
1   2   3   4   5

Схожі:

О. Л. Плетнєва УСНЕ ДІЛОВЕ СПІЛКУВАННЯ
Плетнєва О. Л. Усне ділове спілкування: навч посібник / О. Л. Плетнєва. – Х.: Нац аерокосм ун-т «Харк авіац. ін-т», 2008. – 51 с
План Спілкування і комунікація. Функції спілкування. Поняття ділового...
Абрамович С. Д., Чікарьова М. Ю. Мовленнєва комунікація: Підручник. – К.: Центр навчальної літератури. – 472 с
План Спілкування і комунікація. Функції спілкування. Види, типи і...
Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики : підручник. – ВЦ «Академія», 2004. – 344 с
Урок Тема. Мета спілкування і адресат мовлення; мовлення монологічне...
Авилами спілкування; удосконалити вміння розрізняти такі поняття, як види мовленнєвої діяльності, монолог і діалог; розвивати вміння...
ПЛАН СПІЛКУВАННЯ І КОМУНІКАЦІЯ. ФУНКЦІЯ СПІЛКУВАННЯ. ВИДИ,ТИПИ І...
Важливо зазначити, що сфера людського спілкування включає комунікацію, яка останнім часом постає важливим предметом досліджень. Багато...
Тема: «Психодіагностика особливостей вербального та невербального...
Поняття невербальної комунікації. Оптико-кінетична, проксемічна, пара лінгвістична та інші знакові системи. Проксеміка. Розміщення...
Тема 11. Психологія спілкування
Поняття спілкування, форми, функції, рівні, засоби спілкування, види психологічних бар’єрів, особливості спілкування в підрозділах...
Психологічні особливості віртуального спілкування
Воно присутнє у нашому житті усюди: безпосереднє спілкування людей, спілкування за допомогою телефону, дитячі ігри, комп’ютерне спілкування....
План роботи
Мета: показати шляхи застосування інтерактивних технологій на уроках іноземної мови, навчити різноманітних прийомів вербального та...
Білогірського району Хмельницької області Проект виконав
Мета проекту: ознайомитися з історичними відомостями виникнення візитних карток, з різними видами художньої обробки деревини та областю...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка