Хриков Є. М. Х95 Управління навчальним закладом: Навч посіб

Скачати 5.44 Mb.

Назва	Хриков Є. М. Х95 Управління навчальним закладом: Навч посіб
Сторінка	7/27
Дата	13.03.2013
Розмір	5.44 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Інформатика > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 27

2.2. ФУНКЦІЯ ПЛАНУВАННЯ
Проблема планування завжди була в центрі уваги фахівців з управління. На важливу особливість планування роботи навчального закладу звертав увагу Б. Кобзар. Він зазначав, що план має відображати всі функції управління. Інакше кажучи, в плані роботи мають передбачатися заходи з організаційного забезпечення реалізації цього плану, заходи з контролю його виконання й регулювання і заходи з планування роботи на наступний цикл управління.

Доцільно під час планування враховувати найбільш поширені недоліки, на які звертає увагу цей автор. За змістом плани роботи або надмірно деталізовані, або мають дуже загальний характер, а тому втрачають практичне значення. У планах бувають відсутні системні зв'язки — зв'язки річного плану з планами роботи методичних об'єднань, планами педагогів, бібліотеки. Часто в планах розподіл навантаження між окремими працівниками є нерівномірним. Без достатніх причин плани часто змінюють. У планах порушується оптимальне співвідношення навчальної та позанавчальної роботи. Під час складання плану роботи не завжди враховують кадровий склад, досвід роботи педагогів.

До цих недоліків треба додати те, що для більшості планів роботи навчальних закладів характерні недостатня обґрунтованість мети роботи (а у вищих навчальних закладах III—IV рівнів акредитації вони частіше за все відсутні), слабкий зв'язок змісту роботи та цілей, недостатнє врахування тенденцій розвитку освіти та сучасного стану науки, слабка цілісність розділів плану.

На думку Б.С. Кобзаря, подолати недоліки дає можливість врахування п'яти принципів планування.

1.Принцип науковості. Сутність цього принципу полягає в необхідності планування вирішення поставлених завдань суворо відповідно до принципів та факторів, що визначають навчально-виховну роботу.

До цього тлумачення принципу науковості треба додати, що він передбачає врахування насамперед даних таких наук, як педагогіка, психологія, теорія управління, законодавчих та нормативних актів. Врахування цього принципу обумовлює як зміст, так і процедуру складання плану.

Принцип педагогічної доцільності. Важливо, щоб складанню плану передував аналіз конкретних особливостей колективу навчального закладу, аналіз умов, можливостей та доцільності наступної роботи.
Принцип об'єктивності. План необхідно складати на засадах глибокого та всебічного аналізу діяльності навчального закладу. Він вимагає врахування реальних можливостей навчального закладу, педагогічного колективу. Це пов'язано з вивченням індивідуальних можливостей членів колективу та умов праці.
Принцип конкретності. План, безумовно, накреслює загальні для навчального закладу завдання, визначає напрями роботи. Однак у плані необхідно відображати конкретні заходи. При цьому важливо не обмежуватися їх переліком, а передбачати певні організаційні та методичні заходи для здійснення запланованого. Головна вимога принципу конкретизації — наявність вірогідної та всеохопної інформації про стан навчально-виховного процесу.
Принцип колективності. Цей принцип передбачає залучення педагогів до складання, обговорення та виконання планів, кооперації педагогів у роботі над окремими проблемами, темами, що сприяє розвитку творчої активності та особистої ініціативи.

Перелік принципів планування, які пропонує П.І. Третьяков, значно відрізняється від принципів, запропонованих Б.С. Кобзарем.

1.Принцип цілеспрямованості та перспективності, який передбачає окреслення завдань щодо залучення колективу до творчих пошуків, аналізу досягнутого, визначення шляхів розв'язання проблем.

Додамо, що цей принцип вимагає, щоб завдання та зміст роботи були пов'язані з перспективними напрямами розвитку навчального закладу, з метою та завданнями, а поточні плани — з перспективними.

2.Принцип системності, який передбачає здійснення системного комплексного підходу до складання планів, доцільне співвідношення перспективного і поточного планування, скоординованість планів усіх рівнів управління освітою.

Додамо, що цей принцип передбачає, з одного боку, розгляд навчального закладу як підсистеми в більшій системі, а з іншого — як системи, в якій є багато підсистем — педагогічна, управлінська, матеріально-фінансова, які, у свою чергу, самі є системами. Крім того, принцип вимагає, щоб план відображав системний характер педагогічних та управлінських явищ.

Принцип наступності, який вимагає послідовності у діяльності педагогічного колективу, врахування позитивних досягнень та недоліків у його роботі.
Принцип демократизації та гласності передбачає залучення до планування всього педагогічного колективу, батьків та органів громадського самоврядування, використання їхньої творчої ініціативи й активності в широкому обговоренні й схваленні планових заходів, забезпечення гласності основних завдань.
Принцип неперервності передбачає поєднання перспективного та оперативного планування.
Принцип єдності складання плану й організації його виконання.
Принцип реальності, який вимагає врахування можливостей педагогічних кадрів і наявності навчально-матеріальної бази школи, дотримання необхідності рівномірного й пропорційного розподілу планових завдань.

До цього треба додати, що цей принцип вимагає врахування наявності теоретичних та методичних засад виконання того чи іншого завдання.

8. Принцип економічності вимагає ощадливого, доцільного й раціонального використання часу, зусиль, матеріальних і фізичних ресурсів з одночасним забезпеченням високої ефективності навчально-виховної роботи.

Щодо запропонованого П.І. Третьяковим принципу обов'язкового встановлення строків виконання заходів, визначення виконавців, то вважаємо це положення однією з вимог принципу конкретності.

А.М. Єрмола, Л.Г. Москалець, О.Р. Суджик, О.М. Василенко слідом за П.І. Третьяковим серед принципів планування виділяють: принцип координації, який акцентує увагу на забезпеченні всіх шкільних та позашкільних підсистем, що беруть участь у педагогічному процесі; принцип актуальності — першочерговість завдань, які впливають на результативність діяльності; принцип оптимальності — вирішення найбільш важливих питань, у зв'язку з чим навчальний заклад виходить на новий, більш високий рівень, забезпечується рівномірний ритм роботи протягом навчального року, не допускається невиправдане перевантаження і непотрібні паузи; принцип динамічності, який передбачає можливість внесення у разі необхідності змін до плану роботи.

Аналіз наведених думок (див. табл. 3)дає змогу звернути увагу на велику різноманітність уявлень про перелік принципів планування. Тільки два принципи — науковості та конкретності представлені у всіх авторів. Три принципи — об'єктивності, реальності, наступності представлені у двох роботах. Принципи цілеспрямованості й перспективності, а також системності та координації є близькими за тлумаченням у різних авторів.

Під час аналізу та використання принципів планування треба враховувати, що є принципи, які відображають вимоги до змісту плану — це принцип конкретності; є принципи, які відображають вимоги до змісту та процедури розробки плану — це принцип науковості; і є принципи, які відображають вимоги щодо зв'язку планування з іншими функціями управління. Останні, швидше за все, треба вважати не принципами планування, а принципами управління.

В Україні ще з початку 70-х років XX ст. склалася розгалужена система планування роботи загальноосвітніх шкіл. її становили: перспективний план школи; план роботи на рік; календарний план роботи шкільних організацій та позакласних заходів; розклад уроків; план роботи директора та його заступників (як правило, це тижневі плани); план навчально-виховної роботи вчителя, класного керівника, вихователя; плани методичних об'єднань; плани роботи завідувачів навчальних кабінетів; плани роботи учнівської виробничої бригади; плани управлінських організацій, шкільної бібліотеки, гуртків, секцій, батьківського комітету.

Ця система планування досі майже не змінилася, за винятком того, що зникли деякі шкільні структурні ланки (учнівські виробничі бригади), а разом з ними і плани роботи, та виникли деякі нові, які планують свою роботу, — рада школи, опікувальна рада тощо.

Одним із перших необхідність перспективних планів обґрунтував В. Сухомлинський, який вважав, що вони необхідні для планування виховної роботи. Він був переконаний, що перспективне планування забезпечує наступність та систематичність виховної роботи, допоможе вирішити головні питання виховання. 31971/72 навчального року перспективне планування запровадили у всіх школах. Участь у складанні перспективних планів брали керівники школи, вчителі, представники батьківського та учнівського активу. Перспективні плани складали на п'ять років. Планування проводили на засадах аналізу стану навчально-виховної роботи, матеріально-технічної бази, можливостей педагогічного колективу.

Науковці того часу вважали, що такі плани не можуть бути єдиними за формою та змістом для всіх шкіл, тому що мають враховувати місцеві умови та особливості навчальних закладів. Але головні завдання школи повинні були набути відображення у планах всіх шкіл. Рекомендували починати план з аналізу діяльності школи, педагогічного колективу та вчителів за останні п'ять років. В аналізі треба було висвітлити досягнення та недоліки роботи, їх причини, після цього визначити завдання роботи, з урахуванням демографічних даних та перспектив розвитку населеного пункту. Перспективний план мав передбачати розвиток контингенту учнів, матеріальної бази навчального закладу, потребу в педагогічних кадрах, їх перепідготовку та підвищення кваліфікації; напрями розвитку методичної роботи, запровадження передового педагогічного досвіду та наукових досліджень, проведення конференцій та педагогічних читань, удосконалення навчальної та виховної роботи.

Позитивним у запропонованих у той час підходах до перспективного планування були орієнтація на аналіз стану роботи навчального закладу та навколишнього середовища, колегіальний характер діяльності зі складання плану, системний підхід до змісту роботи.

Але не було розроблено засад визначення мети та завдань роботи, не дуже чітко було визначено відмінності перспективного плану від річного плану роботи. Ці проблеми не вирішено і в сучасній управлінській літературі. Так, Т.С. Рабченюк пропонує під час планування враховувати такі напрями діяльності:

створення належних умов навчання і виховання учнів;
вирішення питань підвищення якості навчально-виховного процесу;
всебічне підвищення професійної майстерності викладачів та забезпечення творчого потенціалу навчального закладу;
внутрішкільне керівництво та контроль;
охорона здоров'я і безпеки життєдіяльності дітей;
розв'язання завдань наукової організації праці учнів, учителів, керівників;
інформаційне забезпечення педагогічного колективу;
створення сприятливого мікроклімату в колективі;
вирішення адміністративно-господарських завдань;
робота з громадськістю і батьками учнів.

Т.С. Рабченюк пропонує складати перспективний план за такими розділами:

Аналіз роботи школи за минулі п'ять років. Він включає аналіз стану навчально-виховного процесу, причин вад, визначення основних завдань і проблем, над якими працюватиме колектив.
Основні напрямки розвитку школи на перспективу. Розвиток контингенту учнів, поглиблене вивчення навчальних предметів, поєднання навчання з продуктивною працею учнів, розвиток ідей гуманізації і демократизації навчально-виховного процесу й управління школою.
Зміцнення навчально-матеріальної бази. Розвиток матеріальної бази, обладнання навчального закладу, комп'ютеризація навчального процесу, проведення ремонтних робіт, оформлення школи, дотримання санітарно-гігієнічного режиму, протипожежної безпеки.
Поліпшення умов побуту і відпочинку вчителів, забезпечення педагогічними кадрами. Комплектування навчального закладу працівниками, їх перепідготовка, підвищення кваліфікації, робота з молодими педагогами, забезпечення працівників житлом, літературою, продуктами, санаторно-курортним лі-

куванням, раціональна організація праці, поширення передового досвіду, впровадження результатів наукових досліджень.

5. Підвищення ролі громадськості в житті школи. Питання для розгляду на конференціях, співробітництво з науково-дослідними виробничими організаціями, товариствами, спілками; діяльність батьківського активу; пропаганда педагогічних знань; проблеми соціального захисту учнів.

Аналіз наведених положень свідчить про наступність у поглядах науковців 70-х років XX ст. та сучасних науковців. Тобто, на жаль, теоретичні засади розвитку перспективного планування в останні десятиріччя не набули. Дотепер збереглося поняття "керівництво і контроль", яке виникло ще в 30-ті роки минулого століття та відображало особливості авторитарного підходу до управління. Його ніяк не можна вважати окремим напрямом управлінської діяльності.

Невирішеною залишається і проблема мети та завдань, структури та змісту перспективних планів розвитку навчальних закладів. Запропонована структура перспективного плану є ще недостатньо обґрунтованою. Зауваження викликає назва першого розділу. Аналіз роботи — це процес вивчення діяльності навчального закладу, а для планування необхідні результати такого аналізу. Якщо спеціальним розділом плану є основні напрями розвитку навчального закладу, то можна вважати, що всі інші розділи не стосуються напрямів розвитку.

Головною суперечністю поглядів школознавців на перспективне планування є невизначеність співвідношення мети та структури плану. Поки що увага акцентується на структурі плану. Орієнтація під час розробки перспективного плану на його структуру, а не на мету, зумовлює еволюційно-повільний шлях розвитку навчального закладу. Орієнтація на мету створює умови для більш швидкого та інтенсивного розвитку. Цього ефекту досягають завдяки визначенню головних проблем, вирішенн яких дають можливість навчальному закладу перейти на нови щабель у своєму розвитку.

Функцію теоретичних засад перспективного планування мо жуть виконувати концепція стратегічного менеджменту, погля ди на визначення місії навчального закладу.

Урахування положень перелічених підходів потребує того щоб у першому розділі перспективного плану було висвітлен результати та прогностичні умови діяльності навчального за кладу. В цьому розділі у стислому вигляді подається кількісн та якісна характеристики діяльності навчального закладу: про контингент учнів, види освітніх послуг, особливості педагогічного колективу, матеріальну базу та оцінка якості діяльності. Зіставлення перелічених характеристик з особливостями мікро-та макросередовища навчального закладу, його місією дає змогу визначити мету або кілька завдань, на реалізацію яких буде спрямована діяльність колективу в наступні п'ять років.

Ці мета та завдання утворюють другий обов'язковий для всіх перспективних планів розділ. Водночас склад усіх інших розділів плану не може бути постійним. Він залежить від декомпозиції мети, визначення напрямів її реалізації. Так, якщо вищий навчальний заклад поставив завдання протягом п'яти років забезпечити міжнародне визнання якості освітніх послуг, то напрямами роботи (та розділами перспективного плану) будуть:

перебудова змісту освіти відповідно до міжнародних стандартів;
удосконалення організації навчального процесу відповідно до нових стандартів освіти;
підготовка викладачів до реалізації нових освітніх завдань;
розробка та впровадження нових технологій аналізу та оцінки якості освітніх послуг, якості навчальних програм та діяльності викладачів;

— розвиток матеріальної бази навчального закладу. Дискусійною є пропозиція щодо форми плану: зміст роботи;

строки виконання; відповідальний; відмітка про виконання.

Перспективний план не є документом постійного вжитку. Він необхідний для складання річного плану, тому терміни виконання, відповідальні, відмітки про виконання — графи, необхідні для річного, а не перспективного плану.

Перспективний план відрізняється від річного і рівнем деталізації засобів реалізації мети. У річному плані пунктами є конкретні заходи — питання, які обговорюють на засіданнях та назви конференцій, відкритих лекцій тощо. Перспективний план не потребує такої деталізації, він містить більш узагальнені завдання та напрями діяльності.

Завдання та напрями роботи, висвітлені в перспективному плані, деталізують у річному плані роботи навчального закладу. Його ефективність залежить від дотримання трьох основних умов:

знання та об'єктивного оцінювання рівня роботи навчального закладу на момент планування;
чіткого та аргументованого бачення рівня, якого навчальний заклад досягне наприкінці запланованого періоду;

—вибору оптимальних шляхів і засобів виведення навчаль ного закладу на запланований рівень.

Слід додати, що ефективність як планування, так і всіх іншиз функцій управління залежить від оптимальності сформульова ної в плані мети роботи.

Під час визначення мети роботи на навчальний рік важливі враховувати такі вимоги.

1.Мета роботи навчального закладу має бути обумовлена особливостями навчально-виховного процесу та потребами суспільства.

Для реалізації цієї вимоги необхідно:

провести аналіз директивно-нормативних документів, як спрямовують і регламентують діяльність навчального закладу;
провести аналіз психолого-педагогічної літератури, як характеризує сучасний рівень розвитку науки, тенденції розвит ку освітньої установи;
провести аналіз передового досвіду організації навчально виховного процесу;
провести аналіз змін, які відбулися в макросередовищ навчального закладу;
співвіднести з отриманою інформацією факти, які харак теризують процес та результат роботи навчального закладу.

2.Мета має бути коректною.

Ця умова передбачає, що мета визначає очікуваний результа сумісної діяльності членів педагогічного колективу, тому під ча її формулювання недоцільно використовувати такі фрази, я: "підвищити ефективність...", "активізувати..." тощо.

Мета має бути досягнута за термін, на який планується робс та. Ця вимога передбачає зіставлення передбаченого результат роботи навчального закладу з можливістю його досягнення з річний управлінський цикл за допомогою комплексу засобів, я* має навчальний заклад.
Мета має передбачати наявність засобів її реалізації. Пері ніж формулювати та затверджувати мету роботи навчальног закладу необхідно з'ясувати, чи є теоретичне обґрунтування т технологічна модель шляхів реалізації цієї мети та необхідні дл цього матеріально-фінансові та кадрові умови.
Мета має бути пов'язана з проблемою, над якою працює ш вчальний заклад. Це стосується перш за все загальноосвітні шкіл, де формулюються як мета роботи, так і проблема, над якої працює навчальний заклад.

Проблема — це складне теоретичне або практичне питання, шляхи реалізації якого невідомі. Відсутність готового рішення може мати об'єктивний або суб'єктивний характер. У першому випадку проблема стає основою для експериментальної роботи, пошуку шляхів вирішення того чи іншого питання. Але частіше за все відсутність рішення має суб'єктивний характер, тобто членам цього колективу невідомі шляхи вирішення певного завдання та педагоги не готові до його реалізації. В такому разі сутність роботи над проблемою полягає у обговоренні з членами педагогічного колективу обґрунтованих педагогічною наукою та практикою шляхів вирішення проблеми. Після накопичення членами колективу певного досвіду вирішення проблеми один із її аспектів може бути сформульований як мета роботи на навчальний рік.

6. Мета має бути діагностичною, тобто передбачати можливість перевірки її досягнення. Ця вимога передбачає, що вже на етапі формулювання мети треба визначити критерії, які дають можливість оцінити рівень її досягнення.

У зв'язку з тим, що мета — це заздалегідь визначений результат діяльності, то виникає запитання: що може бути результатом управлінської діяльності в навчальному закладі в тому чи іншому управлінському циклі? Такими результатами колективних зусиль можуть бути:

створення певних систем роботи;
створення певних умов для вирішення актуальних завдань;
підготовка членів колективу до вирішення певних завдань;
формування певних особливостей педагогічного колективу. Наведемо приклади відповідних цілей роботи.

Створити систему роботи, яка дає змогу зберігати здоров'я учнів.

Створити систему роботи, яка дає змогу формувати екологічну культуру учнів.

Створити систему роботи, яка дає змогу підготувати учнів до життя в умовах ринкової економіки.

Створити систему вивчення індивідуальних особливостей учнів.

Створити в навчальному закладі умови для індивідуалізації процесу навчання.

Створити в навчальному закладі умови для організації творчої діяльності учнів в позаурочний час.

Підготувати працівників навчального закладу до переходу на модульно-рейтингову систему навчання.

Підготувати педагогів до реалізації особистісноорієнтовано-го підходу до освіти.

Оптимізувати морально-психологічний клімат у педагогічному колективі.

Сформувати ціннісно-орієнтаційну єдність членів педагогічного колективу.

В управлінській літературі пропонують різні засоби розробки планів роботи. Традиційним є складання текстового плану відповідно до тих чи інших розділів.

До переваг такої процедури планування можна віднести системне охоплення головних напрямів діяльності навчального закладу.

До недоліків такої процедури можна віднести те, що така форма плану ускладнює забезпечення цілеспрямованості діяльності навчального закладу.

Застосування методу мережевого планування та управління в системі освіти обґрунтувала В. Пікельна. Цей метод використовували для розробки організаційних моделей оперативного управління. Він виник після Другої світової війни в авіаційній промисловості США.

Розробка організаційних моделей оперативного управління (ОМОУ) можлива на таких комплексах робіт, які поділяються на елементарні роботи, що мають певну послідовність їх виконання. Це, наприклад, — педагогічна рада, інструктивно-методична нарада, педагогічні читання, самоосвіта тощо.

Управлінський вплив здійснює сама модель, яка реалізує функції планування, організації, координування, контролю, регулювання, обліку та аналізу. Вся робота, відповідно, поділяється на дві великі стадії: складання мережевого графіка відповідно до змісту роботи та оперативне управління виконанням робіт.

Під час моделювання функції структурних елементів використовують поняття: "подія", "робота", "шлях".

Подія — це підсумок виконання будь-якої роботи, попередній або кінцевий результат виконання однієї або кількох робіт, який дає можливість розпочати виконання наступних. В управлінні навчальними закладами подія — це педагогічна рада, науково-практична конференція, предметний тиждень тощо.

Події можуть бути вихідними (початок виконання комплексу робіт), завершальними (закінчення виконання комплексу робіт, охоплених мережевим плануванням та управлінням), проміжними або просто "подіями" (результат однієї або декількох робіт, закінчення одних та початок інших робіт).

Шлях — це будь-яка послідовність робіт, у якій кінцева подія кожної роботи збігається з початком наступної події.

Перевагами графічного моделювання В. Пікельна такі:

графічна модель відображає всі взаємозв'язки різних робіт, дає змогу контролювати їх виконання та технологічну послідовність;
модель виключає дублювання та паралелізм у роботі керівників, дає змогу економити час, коригувати та регулювати заходи, запобігати їх збігові;
модель можна читати у всіх напрямах з розтином на окремі частини;
модель дає змогу зіставляти низку "подій" та проводити необхідне регулювання кількості заходів у той чи інший термін;
модель дає можливість побачити "головну ланку";
модель забезпечує цілеспрямованість діяльності керівників;
модель дає змогу логічно прогнозувати хід робіт, а заходи-"події" розглядати як засоби досягнення (рис. 1).

Великі можливості для планування роботи навчального закладу має технологія побудови дерева цілей, запропонована Е. Квейдом. її сутність полягає в побудові чотирирівневої моделі. Перший рівень становлять мета управління на певний управлінський цикл. Другий рівень становлять завдання, які є складовими мети управління. Третій рівень становлять напрями реалізації кожного із завдань. Четвертий рівень становлять конкретні заходи, які дають можливість реалізовувати кожний з напрямів роботи (рис. 2).

До переваг цієї технології планування можна віднести такі:

вона містить критерії оцінки результативності управління, їх функцію виконують завдання;
дає змогу забезпечити системно-голографічний підхід до реалізації мети управління;
дає змогу наочно представити всю роботу з реалізації мети управління;
дає змогу визначити логіку роботи з реалізації мети управління.

Сукупність цих особливостей дає можливість підвищити ефективність управління навчальним закладом. Розглянемо приклад побудови дерева цілей.

Розділ 2

Рис. 1. Календарно-графічна основа організаційної моделі оперативного управління: 1 — вихідна "подія"; 2,3 — проміжні "події"; 4 — завершальна "подія"; 5, 6, 7 — "робота"; 1—4 — "шлях"
Так, якщо мета роботи на навчальний рік — "створити умови для модульної організації навчального процесу" (І), то завдання другого рівня (II) такі:

2.1)підготувати модульні навчальні посібники;

організувати вивчення досвіду модульної організації навчання;
організувати вивчення теоретичних засад модульної організації навчального процесу;
ознайомити батьків з модульною організацією навчання (для шкіл).

Завдання третього рівня (III):

2.1.1) створити творчу групу з підготовки посібника з модульної організації навчального процесу з певної дисципліни;

створити творчу групу з підготовки посібника з модульної організації навчального процесу з певної дисципліни;
створити творчу групу з підготовки посібника з модульної організації навчального процесу з певної дисципліни;

організувати відвідування навчальних закладів, які працюють за модульною технологією;
організувати зустрічі з викладачами, які працюють за модульною технологією;

організувати вивчення теоретичних засад модульного навчання з усіма членами колективу;
організувати вивчення теоретичних засад модульного навчання з окремими групами викладачів;

ознайомити батьків з модульною організацією навчання на прикладах колективних форм роботи;
ознайомити батьків з модульною організацією навчання на прикладах групових форм роботи.

На четвертому рівні дерева цілей плануються конкретні заходи. 2.1.1.1) підготувати посібник з певної дисципліни; 2.1.2.1) підготувати посібник з певної дисципліни; 2.1.3.1) підготувати посібник з певної дисципліни;

екскурсія у навчальний заклад, який працює за модульною технологією;
відвідування "дня відчинених дверей" у навчальному закладі, який працює за модульною технологією;

зустріч із викладачами, які працюють за модульною технологією;
зустріч із керівником навчального закладу, який працює за модульною технологією;

педагогічна рада "Модульна організація навчально-виховного процесу";
науково-практична конференція "Теоретико-методо-логічні засади модульної організації навчально-виховного процесу";
педагогічні читання "Теорія та практика підготовки модульних підручників";

засідання методичного об'єднання вчителів певної дисципліни;
засідання методичного об'єднання вчителів певної дисципліни;
засідання методичного об'єднання вчителів певної дисципліни;

батьківська конференція з проблеми модульної організації навчально-виховного процесу;
лекція для батьків "Модульна організація навчально-виховного процесу";

2.4.2.1) класні батьківські збори-конференція з проблеми модульної організації навчально-виховного процесу.
Контрольні запитання, завдання, управлінські ситуації

Чи може навчальний заклад працювати без плану роботи?
Які плани роботи складають у навчальних закладах?
Обґрунтуйте вимоги до мети роботи навчального закладу.
Які розділи обов'язково мають міститись у перспективному плані роботи навчального закладу?
Які процедури планування обґрунтовано наукою та які недоліки та переваги притаманні тим чи іншим процедурам планування?
Визначте мету роботи навчального закладу на рік та побудуйте дерево цілей.
Управлінська ситуація: у професійно-технічному училищі прийнято рішення ліцензувати нову спеціальність (автослюсаря). Сплануйте роботу з підготовки до ліцензування.

8.На реалізацію яких вимог спрямовані принципи планування?

Варіанти відповідей

а) вимоги до вмісту плану;

б) вимоги до змісту та процедури розробки плану;

в) вимоги до зв'язку планування з іншими функціями управління.
Теми рефератів

Сутність планування як функції управління.
Характеристика мети діяльності навчального закладу на рік.
Види та структура планів роботи навчального закладу.
Перспективне планування роботи навчального закладу.
План роботи навчального закладу на рік.
Процедури планування роботи навчального закладу.

Література

Березняк Е. Руководство современной школой. — К.: Рад. шк., 1977. — 167 с.
Васильков Л.М., Тевлін Б.Л. Оптимізація праці завуча загальноосвітньої школи. — К.:Рад.шк., 1982. — 175 с.

З.ЖерносєкІ.П. Плани роботи школи//Рідна шк. — 1993. — С.20—26.

Кобзарь Б.С. Управление школой продленного дня. — К.: Рад. шк., 1988. — 188 с.
ПикельнаяВ.С. Теоретические основи управлення (школо-ведческий аспект): Метод, пособие. — М.: Висш. шк., 1990. — 175с.
Рабченюк Т.С. Внутрішкільне управління. — К.: Рута, 2000. — 176с.
Технологія експертизи управління освітнім процесом у загальноосвітньому навчальному закладі: Наук.-метод, посіб. / А.М. Єрмола, Л.Г. Москалець, О.Р. Суджик, О.М. Василенко. — X.: Пошук, 2000. — 260 с.
Хриков Е.Н. Цель работн школьї на год // Организацион-но-педагогические основи зффективности управлення функцио-нированием школьї. — Симф.: Б. и., 2000. — С. 66—69.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 27

Схожі:

Одягайло Б. М. Міжнародна економіка: Навч посіб Одягайло Б. М. Міжнародна економіка: Навч посіб. – К.: Знання, 2006. – 407 с. (ст. 257-290)	МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ Управління навчальним закладом (за типом)”, 18010021 “Педагогіка вищої школи” / Н. П. Волкова. – Д. Дніпропетровський університет...
Громадсько спрямоване управління загальноосвітнім навчальним закладом Сучасна освіта стає важливим чинником гуманізації суспільно- економічних відносин, формування нових життєвих орієнтирів особистості,...	Захарченко П. П. З 38 Історія держави та права України: Навч посіб для дист навч Рекомендовано до друку Методичною радою університету „ Україна. (Протокол засідання від 27. 10. 2003 №1)
Формування особистості дитини Помчалова О. Г Навч посіб для вищ навч закл. / Валентина Тарасун, Ганна Хворова; Ін-т спец педагогіки АПН України. – К.: Наук світ, 2004. – 98,...	Урок літератури ефективний тоді, коли на ньому немає жодного пасивного... Вони переконані, що школа має бути не просто навчальним закладом, не традиційним „передавачем знань”, а закладом, де „навчають жити”....
Урок літератури ефективний тоді, коли на ньому немає жодного пасивного... Вони переконані, що школа має бути не просто навчальним закладом, не традиційним „передавачем знань”, а закладом, де „навчають жити”....	Григорія Сковороди "ПОГОДЖЕНО" Робоча програма складена на основі: Блуда А. А. Практична підготовка вчителя історії в пед навч закладах України: Етапи і особливості.—К.,...
Мацько Л. І., Кравець Л. В. Культура української фахової мови: Навч посіб Бабич Н. Д. Практична стилістика і культура української мови: Навч. Посібник. – Львів: Світ, 2003. – 432 с	Шквір В. Д., Загородній А. Г., Височан О. С. Інформаційні системи... Література: Шквір В. Д., Загородній А. Г., Височан О. С. Інформаційні системи і технології в обліку: Навч посіб. 3-тє вид., перероб....

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання