1 відбувається спалювання піриту. При роботі водоструминного насоса чи аспіратора відбувається рух речовин по приладі. Утворений у трубці 1

1. 
   "піч" для спалювання колчедану (1)
   

2. 
   Фільтр (3)
   

3. 
   "пастка" (В) та промивна склянка (Г)
   

4. 
   Теплообмінник (19)
   

5. 
   Каталізатор (5)
   

6. 
   "Контактний апарат" (6)
   

7. 
   Вбирна башта (абсорбер) (8)
   

8. 
   Аспіратор
   

1. 
   По закріплювати виготовлені частини приладу на штативах.
   
2. 
   Повигинати скляні трубки для з’єднань.
   
3. 
   Загерметизувати прилад.
   

BaSO4	1 в.ч.
азбестове борошно	2 в.ч.
рідке скло (силікатний клей)	2 в.ч.

Підготовка до уроку

• 
  прожарити каталізатор;
  
• 
  завантажити в установку необхідні речовини;
  
• 
  перевірити модель на герметичність.
  

Хід уроку

• 
  теоретичний відділ (керівник хімік-дослідник);
  
• 
  технологічний відділ (керівник – інженер-хімік-технолог);
  
• 
  економічний відділ (керівник – інженер-економіст);
  
• 
  відділ з техніки безпеки (керівник – інженер з техніки безпеки);
  
• 
  екологічний відділ (керівник – еколог).
  

1. 
   Апаратник 1 запалює спиртівку Б. Пускає воду у холодильник.
   
2. 
   Апаратник 2 вмикає водоструминний насос або аспіратор.
   
3. 
   Апаратник 3 запалює спиртівку А. Прогріває трубку 1, спочатку по всій довжині, а потім у тому місці, де розташований пірит.
   
4. 
   Апаратник 2 відкриває кран Д.
   

1. 
   Апаратник 1 гасить спиртівку Б.
   
2. 
   Апаратник 2 закриває кран Д.
   
3. 
   Апаратник 3 гасить спиртівку А.
   
4. 
   Апаратник 2 вимикає водоструминний насос чи аспіратор.
   
5. 
   Апаратник 1 припиняє подачу води у холодильник.
   
6. 
   Вчитель відкриває кран Е і випускає “олеум” (кислоту) із башти.
   

1. 
   Директор заводу
   
2. 
   Історик
   
3. 
   Головний інженер
   

• 
  запропонувати найдоцільніше вирішення даної проблеми;
  
• 
  змінити технологію виробництва із врахуванням запропонованого вирішення.
  

1. 
   він потребував дуже дорогої на той час чилійської селітри;
   
2. 
   цим методом одержувався не більш як 56%-ний розчин сульфатної кислоти. Більш концентровану кислоту добували старим способом – перегонкою мідного купоросу.
   

• 
  провести вибір шляхів вирішення сировинної проблеми;
  
• 
  провести вибір виду альтернативної сировини;
  
• 
  розробити необхідні технологічні зміни у виробництві;
  
• 
  розробити економічне обґрунтування запропонованих змін;
  
• 
  розробити та внести необхідні зміни до правил техніки безпеки праці на виробництві пов’язані із вирішенням сировинної проблеми;
  
• 
  розглянути екологічний аспект пропонованих змін.
  

1. 
   Опрацювати схему класифікації сировини //Учні описують демонстровану їм схему класифікації сировини (мал. 3)//.
   
2. 
   Шляхи вирішення сировинної проблеми. //Сировинна проблема полягає у нестачі певного виду сировини. Яка виникає через невідповідність між запасами і споживанням певних видів сировини.
   

3. 
   Вибір сировини для виробництва сульфатної кислоти.
   

1. 
   Технологія існуючого сірчанокислого виробництва.
   

2. 
   Можливість переходу заводу на даний тип сировини.
   

1. 
   Рівень використання різних видів сировини.
   

2. 
   Доцільність запропонованих змін у схемі виробництва.
   

1. 
   З’явиться необхідність роботи із печами для плавлення сірки та із розплавленою сіркою.
   
2. 
   З’явиться необхідність роботи із піччю для спалювання сірки, де згорятиме аерозоль розплавленої сірки, даючи при цьому температуру полум’я близько 1200˚С.
   
3. 
   З’явиться небезпека руйнування печі для спалювання сірки, при недотриманні необхідних швидкостей руху газів у ній.
   

1. 
   Апаратник 1 запалює спиртівку Б. Пускає воду у холодильник.
   
2. 
   Апаратник 2 вмикає водоструминний насос або аспіратор.
   
3. 
   Апаратник 3 відкриває колбу І і запалює сірку прогріваючи її на спиртівці. Закриває колбу І.
   
4. 
   Апаратник 2 відкриває кран Д.
   

1. 
   Апаратник 1 гасить спиртівку Б.
   
2. 
   Апаратник 2 закриває кран Д.
   
3. 
   А
   паратник 3 від’єднує колбу І від трубки 3 (мал. 1).
   
4. 
   Апаратник 2 вимикає водоструминний насос чи аспіратор.
   
5. 
   Апаратник 1 припиняє подачу води у холодильник.
   
6. 
   Вчитель відкриває кран Е і випускає “олеум” (кислоту) із башти.
   

1. 
   Що таке сировина?
   
2. 
   В чому полягає сировинна проблема?
   
3. 
   Що називають рециркуляцією?
   
4. 
   Запишіть схему перетворень, яка відповідає процесам промислового одержання сульфатної кислоти.
   
5. 
   Як класифікують сировину?
   
6. 
   Які шляхи виходу із сировинної проблеми?
   
7. 
   Чому виникає сировинна проблема?
   

1. 
   Буринська Н.М., Величко Л.П. Викладання хімії у 10–11 класах загальноосвітніх навчальних закладів: Метод. Посібник для вчителів. – К.: Ірпінь: Перун, 2002.
   
2. 
   Кучеренко Н.І. Саморобні прилади для шкільного хімічного експерименту: Посібник для вчителів. – К.: Державне учбово-педагогічне видавництво "Радянська школа", 1957
   
3. 
   Верховский В.Н., Смирнов А.Д. Техника химического эксперимента. Пособие для учителей. Т-2. – М.: Просвещение, 1975
   
4. 
   Інтерактивне навчання на уроках хімії /Упоряд. Г.Мальченко, О.Каретникова. – К.: Ред., загальнопед. газ., 2004
   
5. 
   Химия: Справ. материалы. /Под. ред. Ю.Д.Третьякова. – М.: Просвещение, 1989