ТАКТИКА
|
|
Скачати 3.07 Mb.
|
|
§ 5.3. Основи бойових дій підрозділів і частин винищувальної авіації (ВА) В даний час, як показує досвід бойових дій у війнах і військових конфліктах, авіація стала головним ударним засобом і важливим засобом перекидання військ і матеріальних засобів у збройних силах усіх держав, що її мають. Це положення з новою силою підтвердив досвід бойового застосування угруповання ЗС країн антиіракської коаліції в зоні Перської затоки, Афганістані, Югославії. Так, для знищення засобів ППО, бойової авіації на авіабазах і аеродромах, стартових позицій оперативно-тактичних і тактичних ракет, районів зосередження військ і інших військових і промислових об'єктів Іраку авіацією БНС були нанесені масовані і вибіркові удари, у яких брало участь більш 1300 бойових літаків стратегічної, тактичної, а також авіації ВМС. Головна мета цих ударів – придушити ППО, паралізувати структуру управління Іраку і знищити максимально можливу кількість його наступальних сил і засобів, знизити економічний потенціал у стислий строк. Крім того авіація брала участь у безпосередній авіаційній підтримці бойових дій СВ, повітряних і морських десантів, а також перекидання їх повітрям. Усього в операції "Буря в пустелі" було задіяно більш 2000 літаків і вертольотів. Особливістю цієї операції є те, що поряд з ударами авіації, широко застосовувалися удари крилатих ракет "Томахок" у звичайному спорядженні. Отже, в умовах сучасної війни боротьба з авіацією і крилатими ракетами противника здобуває першорядне значення. Важлива роль у вирішенні цього завдання приділяється винищувальній авіації, яка є головним засобом тактичної авіації по боротьбі з повітряним противником. Без участі винищувачів неможлива жодна операція СВ і їхнього роду армійської авіації, а також тактичної авіації і військово-транспортних літаків. Винищувальна авіація озброєна, в основному, літаками четвертого покоління. Ці винищувачі, озброєні досконалими всеракурсними ракетами середньої дальності і ближньої дії, оснащені удосконаленим прицільним і авіаційним обладнанням, забезпечують можливість знищення повітряного противника, у тому числі і того, що енергійно маневрує, у будь-яких умовах дня і ночі, з великих і малих дальностей, з будь-якого напрямку. 5.3.1. Призначення та завдання винищувальної авіації Винищувальна авіація, маючи на озброєнні літаки-винищувачі, є одним із основних засобів боротьби з повітряним противником і призначена для ураження літаків, вертольотів, крилатих ракет і безпілотних засобів противника в повітрі. Вона також може знищувати наземні (морські) об'єкти противника в тактичній (50-80 км) і найближчій оперативній (120-150 км) глибині і вести повітряну розвідку. Основними завданнями ВА є:
Крім того ВА частиною сил може залучатися для ведення повітряної розвідки і знищення наземних (морських) об'єктів. Ураження повітряного противника при відбитті його першого масованого удару – найважливіша задача ВА з початком агресії противника. Об'єктами зосередження головних зусиль підрозділів і частин ВА при вирішенні цих завдань будуть ударні групи авіації противника, що входять як в ешелони прориву ППО, так і в ударний ешелон а також літаки ДРЛВ і наведення, повітряні елементи РУК і літаки (вертольоти) постановники завад у зонах. Як показав досвід бойових дій засобів повітряного нападу БНС у зоні Перської затоки, для нанесення першого і наступних масованих ударів залучаються значні сили бойової авіації. Так, наприклад, тільки для нанесення першого масованого удару в ешелоні придушення ППО було задіяно понад 150 літаків, а в складі двох ударних ешелонів до 600. У нанесенні удару брали участь сили стратегічної, тактичної і палубної авіації, ударові авіації передував удар КР-"Томахок". Тривалість першого МУ склала до 2,5 годин. Завоювання й утримання панування в повітрі в заданій смузі (районі) у встановлений період часу здійснюються при забезпеченні прольоту лінії бойового зіткнення з противником значних сил фронтових бомбардувальників, військово-транспортних літаків, авіації ВМС, а також у найбільше відповідальні періоди дій військ оперативних командувань(армійських корпусів). При забезпеченні прольоту лінії бойового зіткнення з противником значних сил інших родів авіації об'єктами зосередження основних зусиль ВА є винищувачі і літаки ДРЛВ противника. Так, наприклад, у контрнаступі під Сталінградом взимку 1942/43 р. і в повітряних боях на Кубані навесні 1943 р. радянські винищувачі завоювали панування в повітрі, а після Курської битви 1943 р. міцно утримували його до повної перемоги над фашистською Німеччиною. Прикриття своїх військ і об'єктів, повітряних і морських десантів від ударів засобів повітряного нападу і повітряної розвідки противника важливе і постійне завдання винищувачів. Основні зусилля винищувачів зосереджуються на прикритті головних угруповань наших військ, ракетних військ, аеродромів базування авіації і найбільш важливих об'єктів тилу, оперативних командувань. Мета дій винищувачів при прикритті своїх військ і об'єктів полягає в тому, щоб не допустити прицільної стрільби і бомбометання противника по найбільш важливих об'єктах або знищити КР до того, як вона вийшла на об'єкт удару. Головними об'єктами дій при цьому є: літаки ударної авіації, постановники завад, повітряні елементи РУК. Так, у роки ВОВ прикриття військ і об'єктів тилу фронту займало головне місце в бойовій діяльності фронтової ВА. На виконання цієї задачі фронтові винищувачі витратили понад 47% своїх літако-вильотів. Прикриття частин і підрозділів інших родів авіації від атак винищувачів противника в повітрі досягається завчасним знищенням або зв'язуванням боєм винищувачів противника, які можуть атакувати літаки частин (підрозділів), які забезпечуються при польоті на бойове завдання, у районі об'єкта удару (десантування). При поверненні винищувачі виконують політ у загальному бойовому порядку на інтервалах і дистанціях від забезпечуваних літаків, які дозволяють своєчасно виявляти винищувач противника і відбити його атаку. Крім того, це завдання винищувачі можуть виконувати, забороняючи зліт винищувачів противника з аеродромів у період виконання бойового завдання частиною (підрозділом), які забезпечуються. Важливе місце у вирішенні цього завдання приділяється прикриттю вертольотів, що виконують пошук і рятування екіпажів літаків (вертольотів), які зазнають біди. В роки ВОВ на забезпечення бойових дій інших родів авіації ВА затратила понад 37% своїх літако-вильотів. Склад виділених винищувачів залежав від очікуваної протидії противника і від розміру групи, яка прикривається. Так, наприклад, коли винищувачі противника на маршруті й у районі дій виявляли активність і літали великими групами (12-16 літаків), то навіть на ланку бомбардувальників або штурмовиків іноді потрібно була виділяти мінімум 8-12 винищувачів. Знищення літаків ДРЛВ і наведення, повітряних елементів РУК і літаків (вертольотів) постановників завад у зонах є першочерговими (найбільше важливими) об'єктами для ВА. Важливість цього завдання для ВА знову підтвердив досвід бойових дій авіація Повітряних Сил в війнах і військових конфліктах останніх років. Так, в ході бойових дій БНС в зоні Перської затоки керування тактичною і палубною авіацією здійснювалося з літаків ДРЛВ і керування Е-ЗА, що робили націлювання на об'єкти ударів, інформували про обстановку, яка склалася. Крім того, ці літаки Е-ЗА “Сентрі”, а також літаки-розвідники RС-135 при підході літаків стратегічної авіації до об'єктів ударів, передавали їм інформацію про метеоумови, завадову обстановку і видавали іншу необхідну їм інформацію. Ураження повітряних десантів противника в повітрі ВА здійснює на маршруті польоту до району десантування або при викиданні (висадженні) десанту шляхом ураження транспортних літаків (вертольотів) із десантом противника. Ураження повітряних десантів у повітрі винищувачі здійснюють для зриву повітряно-десантної операції противника. Виконання цього завдання припускає одночасно ведення боротьби з винищувачами забезпечення десанту. Зрив (порушення) повітряних перевезень противника ВА здійснює над територією противника – під час перевезення військ і вантажів з тилу до району бойових дій та з одного напрямку на інший, над своєю територією – при постачанні оточених угруповань противника й евакуації його військ повітрям. Класичним прикладом виконання цього завдання в роки ВОВ були дії радянських винищувачів з блокування угруповання німецько-фашистських військ, оточених в районі Сталінграду. Повітряну розвідку ВА веде силами позаштатних розвідувальних ескадрилій у тактичній і найближчій оперативній глибині противника плановими вильотами або одночасно з виконанням інших завдань. Об'єкти розвідки винищувачів: війська і бойова техніка, РЕЗ противника, ПУ, аеродроми і засоби ППО. кораблі й інші морські об'єкти в прибережній смузі. Крім того, винищувачі ведуть розвідку повітряної і метеорологічної обстановки. Повітряну розвідку винищувачі ведуть парами, застосовуючи візуальне спостереження. Ураження наземних (морських) об'єктів ВА здійснює частиною сил (усім складом) головним чином вдень у ПМУ. Ураження наземних (морських) об'єктів винищувачі виконують в умовах, коли завойоване панування в повітрі та недостатньо сил ударної авіації для вирішення завдань підтримки СВ, боротьби з засобами ППО, а також у випадку, коли панування в повітрі немає, але зненацька виникло завдання, яке у встановлений термін можуть вирішити винищувачі, які знаходяться в першій або другій готовності з відповідними засобами ураження, і відсутні сил ударної авіації. Так, наприклад, виліт екіпажу (пари) літаків МіГ-29 або Су-27, які знаходяться в першій готовності до бойового польоту може бути здійснений через 6 хв. після одержання сигналу, а з другої готовності через 10 хв., ланки - 8 хв. і 14 хв., ескадрильї - 12 хв. і 20 хв. відповідно. При вирішенні цього завдання винищувачі уражають візуально видимі малі і рухомі цілі, діючи переважно в тактичній і найближчій оперативній глибині. Деякі підрозділи і частини ВА радянських авіація Повітряних Сил залучалися для ведення бойових дій у РА. У зв'язку з відсутністю повітряного противника головними їхніми завданнями були: ураження наземних об'єктів опозиціонерів, а також ведення повітряної розвідки в інтересах виконання своїх бойових завдань. У мирних умовах підрозділи і частини і несуть бойове чергування в єдиній системі ППО країни. Вартові пари (літаки) ВА знаходяться в установлених для кожної авіачастини ступенях готовності до бойового польоту. У бойових діях авіаційні підрозділи і частини винищувачів виконують поставлені перед ними бойові завдання з ураження повітряного противника ведучи повітряні бої, а ураження наземних (морських) об'єктів шляхом нанесення авіаційних ударів. Таким чином ВА є одним із основних засобів боротьби з повітряним противником і призначена для ураження літаків, вертольотів, КР і безпілотних засобів противника в повітрі. 5.3.2. Бойові властивості літаків винищувальної авіації Як відомо з попередніх занять, призначення і завдання будь-якого роду авіації визначаються бойовими властивостями літаків, які знаходяться на його озброєнні. Винищувальна авіація озброєна літаками четвертого покоління МіГ-29 і Су-27. Літак-винищувач МіГ-29 призначений для ураження повітряних цілей і дій по наземним (надводними) об'єктах. Літак-винищувач Су-27 призначений для завоювання панування в повітрі. Літаки-винищувачі МіГ-29 і Су-27 здатні:
Ефективність бойового застосування винищувачів забезпечується високими льотно-тактичними даними і комплексом авіаційного озброєння (КАО). Визначальне значення для літаків-винищувачів мають такі ЛТД. як: максимальна швидкість, маневрені характеристики (тягоозброєність, радіуси і час сталого віражу, довжина розбігу і пробігу та ін. (стеля, дальність, тактичний радіус) і тривалість польоту. Основні ЛТД літаків ВА
Основні маневрені та злітно-посадкові характеристики
Комплекс авіаційного озброєння (КАО) літаків-винищувачів містить у собі засоби ураження, установки озброєння, прицільну систему і систему керування озброєнням (СКО).  Винищувач МіГ-29  Винищувач МіГ-29  Винищувач Су-27  Винищувач Су-27 Головне місце в КАО літаків-винищувачів займають такі засоби ураження, які здатні вирішувати завдання з ураження повітряних цілей противника в широкому діапазоні умов: керовані ракети класу “повітря-повітря” середньої (Р-27), і малої (Р-73) дальності й артилерійська зброя. Для вирішення завдань з ураження наземних цілей у КАО винищувачі входять АБ РБК, ЗБ, НАР, а також артилерійська зброя на з’ємних рухомих гарматних установках (ЗРГУ). Озброєння літаків-винищувачів дозволяє уражати повітряні цілі будь-якого типу у всьому діапазоні висот і швидкостей під будь-якими ракурсами, у тому числі, ті які енергійно маневрують, а також успішно уражати наземні об'єкти. Літаки-винищувачі МіГ-29 і Су-27 оснащені автоматичними системами наведення на повітряні цілі, багатофункціональними оглядово-прицільними системами. ПРНК літаків ВА мають велику дальність виявлення повітряних цілей у вільному просторі і на фоні землі, спроможні відслідковувати декілька повітряних цілей одночасно (до 10). Завдяки високим ЛТД, потужному й ефективному озброєнню і сучасному устаткуванню літаки ВА мають такі бойові властивості:
Сучасні винищувачі можуть вести успішно повітряний бій із різноманітними тактичними винищувачами противника, використовуючи для цього свою технічну і тактичну перевагу. Так, наприклад: Порівняльні характеристики літаків Су-27 і F-15А
Таким чином, високі ТТД, сучасне устаткування і потужне озброєння дозволяють літакам-винищувачам успішно уражати будь-які повітряні цілі, а також малі і рухомі наземні (надводні) об'єкти противника. 5.3.3. Способи бойових дій і бойові порядки винищувачів Спосіб бойових дій – це порядок застосування сил і засобів винищувальної авіації при виконанні бойового завдання. При виконанні своїх бойових завдань підрозділи та частини ВА застосовують такі способи бойових дій: а) при ураженні повітряних цілей:
Крім того, при забороні атак винищувачів противника по літаках, підрозділам і частинам інших родів авіації, які прикриваються винищувачами, застосовуються:
Одночасне введення в бій і ураження повітряного противника застосовується, наприклад, при відбитті масованих нальотів або значних груп авіації противника з метою нанесення їй максимально можливого збитку в короткі строки. Послідовне введення в бій і ураження повітряного противника може застосовуватися при ешелонованих діях повітряного противника (дії противника великою кількістю дрібних груп літаків або вертольотів) або при необхідності тривалого вогневого впливу на нього. При одночасному або послідовному введенні в бій вихідне положення винищувачів буває різним. Підрозділи (частини) можуть знаходитися на аеродромі (на землі) у відповідному ступені готовності до бойового польоту або в зоні чергування в повітрі. Введення в бій і ураження повітряного противника із засідок застосовується для досягнення раптовості вогневого впливу підрозділів (екіпажів) винищувачів по окремих групах (літаках, вертольотах ) противника на окремих напрямках його польоту і здійснюються діями ланок (пар, екіпажів) із спеціально підготовлених аеродромів (майданчиків) або зон чергування в повітрі, що не проглядаються РТЗ противника. Цей спосіб широко застосовувався в роки ВВВ для ураження літаків-корегувальників артилерійського вогню і розвідників в бойових діях авіації у В'єтнамі, коли винищувачі з основних аеродромів та із зон чергування в повітрі, які проглядаються противником, не встигали перехопити ціль або противник маневровим вогнем зривав атаку. Самостійний пошук і ураження повітряного противника полягає в тому, що ланки, пари, екіпажі винищувачів, виконуючи політ у заданому районі (смузі), проглядають повітряний простір за допомогою бортових оглядово-прицільних систем та візуально і виявивши противника, атакують його. Цей спосіб б. д. застосовується у випадках, коли із зон чергування над своєю територією винищувачі не встигають уразити повітряного противника на заданих рубежах внаслідок пізнього виявлення цілей, коли відсутня радіолокаційна інформація на даному напрямку або противник придушив РЛС завадами і ПУ не можуть виявити повітряні цілі і навести на них винищувачі. Район самостійного пошуку для ураження повітряних цілей на малих висотах призначається за межами нашого радіолокаційного поля, як правило, над територією противника. Його розміри по фронту 100-150 км, а в глибину 40-60 км, "Вільне полювання" полягає в довільному виконанні польоту високо підготовленими групами й поодинокими екіпажами винищувачів над територією противника з метою знищення окремих самостійно вибраних повітряних цілей. Цей спосіб застосовується при необхідності регулярного впливу на літаки (вертольоти) противника над його територією, підтримуючи напруженою обстановку в його повітряному просторі, знесилення і деморалізацію противника. Так, у роки ВВВ глибина проникнення "мисливців" на територію противника залежала від обстановки, запасу пального і досягала 50-100 км. "Мисливцям" давалася велика ініціатива у виборі маршруту, висоти польоту і способів атаки, вони обмежувалися тільки у відношенні району дій і тривалості польоту. Атаки "мисливців" завжди були розраховані на раптовість, яка досягалося широким використанням сонця, хмарності, великої висоти і т.д. Крім того, "мисливці" уникали польотів уздовж (поблизу) залізних і шосейних шляхів, а також через райони, насичені засобами ППО противника. На боротьбу з авіацією противника цим способом у ході ВВВ винищувачі радянських авіація Повітряних Сил затратили 31330 літако-вильотів. При цьому на один знищений літак противника "мисливці" затрачали 3-4 літако-вильоти. Розчищення повітряного простору здійснюється підрозділами винищувачів, які слідують перед підрозділами(частинами) інших родів авіації, які прикриваються винищувачами, на розрахункових інтервалах із завданням уразити (зв'язати боєм) винищувачі противника на дальніх підступах до цих підрозділів, які у смузі їхнього прольоту або в районі дій. Застосовується цей спосіб, коли частини і підрозділи інших родів авіації діють великою кількістю груп, і ці групи важко забезпечити патрульним супроводом. Спосіб бойових дій "розчищення повітряного простору" народився в боях на Кубані. Його поява була обумовлена підвищенням активності радянських винищувачів. « Розчищення повітря » -, як тоді називався цей спосіб, здійснювався патрулюванням винищувачів у зонах, висунутих щодо цілі, по якій діяли радянські літаки, убік найбільше ймовірної появи винищувачів противника. Перші групи радянських винищувачів приходили в зони за 5-10 хв. до підходу до цілі бомбардувальників або штурмовиків. "Розчищення повітря" застосовувався частіше усього в періоди найбільше напружених дій авіації, при здійсненні нею крупних масованих ударів. Патрульний супровід здійснюється спільним польотом винищувачів із літаками (вертольотами), що прикриваються, у загальному бойовому порядку з метою заборони атак винищувачів противника по цим забезпечуваним літакам (вертольотам.). Спосіб, як правило, застосовується при забезпеченні невеличких по склади груп літаків інших родів авіації, які виконують політ у компактному бойовому порядку, і може здійснюватися як протягом усього маршруту польоту, так і на окремих його ділянках. Досвід ВВВ показав, що співвідношення бомбардувальників і штурмовиків до винищувачів супроводу складало від 2:1 до 1:1. Причому чим більше був склад супроводжуваних груп бомбардувальників і штурмовиків, тим менше був наряд винищувачів супроводу. Блокування аеродромів базування винищувачів противника полягає в забороні зльоту винищувачів противника протягом заданого часу шляхом ураження їх при вирулюванні, на зльоті, руйнації ЗПС (МРД) і мінування аеродрому. Аеродроми винищувачів противника блокуються в найбільше відповідальні періоди дій ударних сил і військово-транспортних літаків. В роки ВВВ винищувальна авіаційна дивізія в середньому могла надійно заблокувати протягом 15-20 хв. 3-5 аеродромів винищувачів противника при наряді сил на кожний аеродром у середньому по одній авіаескадрильї і не припустити зльоту винищувачів з цього аеродрому і підходу його винищувачів, які б спробували здійснити деблокування . Заслони в повітрі організуються на дальніх підступах і в смузі прольоту літаків, які прикривають, або району їх дій на напрямках ймовірної появи винищувачів противника. Винищувальні заслони є різновидом груп розчищення повітряного простору. б) при ураженні наземних (морських) об'єктів: винищувальна авіація застосовують ті ж способи бойових дій, що і БА і ША. Ними є:
Застосовуючи той або інший спосіб бойових дій, апч літаків-винищувачів виконують польоти в різноманітних бойових порядках. У бойових порядках підрозділів і частин винищувальної авіації створюються такі групи різноманітного тактичного призначення - ударна, забезпечення, резерву. Ударна група є основним елементом бойового порядку і призначена для ураження основних сил противника, наприклад, відбиття атак по літакам, що прикриваються. Групи забезпечення: зав'язки бою, демонстративна (відволікаюча) прикриття від атак винищувачів противника та ін. призначені для створення сприятливих умов виконання бойової задачі винищувачами ударної групи. Так, групи зав'язки бою повинні забезпечити умови для раптового виходу в атаку ударній групі, демонстративні і відволікаючі групи мають на меті ввести в оману противника, щодо намірів ударної групи, групи прикриття від атак винищувачів, відбивають атаки винищувачів противника по літаках ударної групи. Резерв виділяється для вирішення завдань, які раптово виникають. Бойовий порядок груп тактичного призначення винищувальної авіації в залежності від інтервалів, дистанцій, перевищень і понижень між літаками, підрозділами і групами, які входять до них може бути таких видів: зімкнутий, розімкнутий і розосереджений. Зімкнутий бойовий порядок застосовується парою і ланкою при введенні в бій, при атаках групових цілей. Розімкнутий бойовий порядок забезпечує можливість вогневої і тактичної взаємодії між екіпажами і групами. Одним з різновидів розімкнутого бойового порядку, застосовуваного в хмарах і вночі парами і ланками винищувачів, є "радіолокаційний ланцюжок". Політ у район повітряного бою (ведення пошуку) пара і ланка винищувачів здійснюють у розімкнутих бойових порядках, які забезпечують найкращі умови огляду повітряного простору, зручність пілотування, мінімальний час для перебудування в бойовий порядок для ведення бою. Розосереджений бойовий порядок застосовується винищувачами при виконанні бойових задач у складі ескадрилій і більших груп. Основними формами бойових порядків винищувальної авіації є: "колона", "пеленг", "клин", "фронт", "змійка" і інше. П   ара "пеленг" літаків "фронт" літаків "колона" літаків  Ланка   "пеленг" пар "колона" пар "фронт" пар    "клин" літаків "пеленг" літаків "колона" літаків Е  скадрилья    "колона" "змійка" "пеленг" "пеленг" "колона" ланок ланок ланок пар пар Пара і ланка діють у зімкнутих і розімкнутих бойових порядках "пеленг", "фронт", а ланка, крім того, "клин літаків". У хмарах і вночі пари (ланки) можуть застосовувати розімкнутий бойовий порядок "радіолокаційний ланцюжок" або розосереджений бойовий порядок. Ескадрилья виконує політ у розімкнутих бойових порядках "пеленг", "колона", "змійка" ланок (пар) чи діє у розосередженому бойовому порядку. Питання для самоконтролю з основи бойових дій підрозділів і частин винищувальної авіації
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Схожі:
|
ПЛАН-КОНСПЕКТ ТЕМА № Тактика дій при гасінні пожеж на енергетичних підприємствах і в приміщеннях з електроустановками |
ПЛАН-КОНСПЕКТ на проведення занять з тактичної підготовки з особовим складом 4-го караулу СДПЧ-1 ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Тактика дій при ліквідації НС ( НП: пожеж в лісах, степах, збирання врожаю, допомоги людям на воді.) |
|
ПЛАН-КОНСПЕКТ на проведення заняття з тактичної підготовки з начальницьким... ТЕМА №2 Тактика ведення бойових дій підрозділів на об'єктах з наявністю радіоактивних речовин (гасіння пожеж та ліквідація наслідків... |
Перелік запитань Хвора С. поступила в стаціонар в тяжкому стані, скарги на повторну блювоту, пронос без покликів, наростаючу слабість,судоми в гомілкових... |
|
ПСИХОЛОГІЧНИЙ ВПЛИВ ЯК ЕЛЕМЕНТ ТАКТИКИ РОЗСЛІДУВАННЯ Слідча тактика, як розділ криміналістики, вивчає основні напрямки і способи найбільш ефективного виявлення, переробки і використання... |
ПЛАН-КОНСПЕКТ на проведення занять з пожежно-тактичної підготовки... ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Тактика дій при гасінні пожеж на об’єктах з масовим перебуванням людей (лікарнях, будинках культури, школах, будинках... |
|
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з начальницьким складом СДПЧ-3 з цивільної оборони ТЕМА: Тактика дій у випадку загрози хімічного зараження. Захист особового складу від зараження збудниками інфекційних хвороб в умовах... |
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з психологічної підготовки з... ЛІТЕРАТУРА: Котик М. А. Психологія та безпека. Таллін, 1987. Китаев-Смик Л. А. Психологічні стреси. М., 1983. Пожежна тактика / Під... |
|
С.І. Черніков майор вн служби ЛІТЕРАТУРА: “БСПО”, “Довідник керівника гасіння пожежі” 1987р. П. П. Клюс, “Пожежна тактика” К. Ф. Кімстач, наказ МВС України №657... |
Гасіння пожеж у навчальних закладах ЛІТЕРАТУРА: “Тимчасовий статут дій у НС”, “Довідник керівника гасіння пожежі” 1987р. П. П. Клюс, “Пожежна тактика” К. Ф. Кімстач,... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua