“ЗАТВЕРДЖУЮ”
Начальник Жовтневого РВ
ГУ МНС в Миколаївській області
підполковник служби
цивільного захисту
О.В. Кльопов
"____"______________2010р.
ПЛАН-КОНСПЕКТ
на проведення заняття з тактичної підготовки
з начальницьким складом ПДПЧ-36 та Жовтневого РВ
ТЕМА № 2.2.2. Тактика ведення бойових дій підрозділів на об'єктах з наявністю радіоактивних речовин (гасіння пожеж та ліквідація наслідків аварії).
Навчальна мета: Закріпити знання начальницького складу по ліквідації надзвичайних ситуацій на об'єктах з наявністю радіоактивних речовин.
Час: 45 хв.
Місце проведення: учбовий клас
Метод проведення: лекція
Методичне забезпечення: плакати, стенди, пожежна техніка частини
Література: - «Тимчасовий порядок…»
- “Довідник керівника гасіння пожежі П.П.Клюс”, В.П.Іванніков
- “Пожежна тактика” І.Ф.Кімстач та ін.
- Методичні рекомендації КГП і особовому складу пожежних підрозділів по ліквідації пожеж в умовах радіаційної небезпеки і організації дозиметричного контролю.
ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ:
І. Організаційний момент – 5 хв:
перевірка наявності начальницького складу;
оголошення теми і мети заняття.
ІІ. Перевірка знань – 5 хв.
Перевірка засвоєння раніш пройденого матеріалу.
Що таке розвідка пожежі?
Коли проводиться розвідка?
Прийоми та засоби порятунку людей на пожежі.
ІІІ. Виклад теми матеріалу – 25 хв.
Питання, що вивчаються:
Оперативна обстановка по об'єктах з наявністю РВ.
Особливості гасіння пожеж на об'єктах з наявністю РВ.
Радіаційна розвідка і дозиметричний контроль.
Дія випромінювань на організм людини.
Заходи безпеки при роботі в умовах радіоактивного зараження.
№
|
Питання і їх короткий зміст
|
Методичні вказівки
|
|
РАДІАЦІЙНА НЕБЕЗПЕКА
Аварія з викидом
(розливом) радіоактивних речовин —
аварія на радіаційне небезпечному об'єкті, яка спричинила викид (розлив) радіоактивних речовин за межі встановлених захисних бар'єрів, і (чи) потужність дози іонізуючого випромінювання перевищує встановлені норми і загрожує довкіллю.
Радіаційне забруднення —
забруднення поверхні землі, атмосфери, води, продуктів харчування, харчової сировини, кормів та різних предметів радіоактивними речовинами у кількості, що перевищує рівень, встановлений стандартами, нормами і правилами радіаційної безпеки.
Виникнення аварій (катастроф) на транспорті, підприємствах та енергетичних установках з викидом радіоактивних речовин становить серйозну небезпеку.
Фактори небезпеки
викиду (розливу) радіоактивних речовин:
забруднення навколишнього середовища, небезпека для всього живого, що опинилося на забрудненій місцевості (загибель людей, тварин, знищення посівів та ін.), крім того, внаслідок можливого атомного вибуху виникнення сильних руйнувань на значній території.
Можлива обстановка
при виникненні надзвичайної ситуації (аварії) на ЮУ АЕС
----------------------------------------------------------
При загальній радіаційній аварії на ЮУ АЕС з виходом 5% радіоактивних продуктів за межі санітарно-захисної зони АЕС - зона помірного зараження (екстрених заходів захисту) можуть досягти 20 км і скласти 483 кв.км в яку потрапляє 23 населені пункти з населенням 58000 чоловік. Зоною радіаційної небезпеки (зоною обмеження) можуть складати 100 км з площею 2287 кв.км, в яку потрапляє 92 населені пункти з населенням 119600 чоловік. Створюється складна радіаційна обстановка, яка спричинить санітарні і безповоротні втрати населення і часткове припинення промислового і сільськогосподарського виробництва, особливо в 30-ті км зоні навкруги АЕС.
Особливості гасіння пожеж
При отриманні повідомлення про аварію на АЕС перед виїздом особовий склад чергового караулу екіпірувати індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкірного покриву, узяти прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю, провести йодну профілактику.
Бойова робота особового складу пожежних підрозділів у разі аварії на АЕС буде виконаються в умовах:
- швидкого розповсюдження радіоактивних аерозолів спільно з продуктами горіння по системах приточування-витяжної вентиляції, конвекційних потоках, через технологічні і інші отвори, а також розтікання радіоактивних рідин і розчинів;
- радіоактивного опромінювання особового складу, забруднення бойового одягу, пожежної техніки радіоактивними речовинами;
- швидкого розповсюдження вогню по гарячих полімерах, вентвоздуховодам, фільтрам, відходам механічної обробки радіоактивних речовин;
- сильного задимлення з наявністю радіоактивних і токсичних продуктів горіння;
- обвалення будівельних конструкцій;
- дислокації позицій ствольщиків на великих висотах.
У зв'язку з чим, КГП і особовому складу пожежної охорони не обхідно знати основні правила поведінки і ведення бойових дій при ліквідації аварії.
При гасінні пожеж на об'єктах з
наявністю радіоактивних речовин КГП зобов'язаний:
- спільно з фахівцями об'єкту службою дозиметричного контролю встановити вид і рівень радіації, допустимий час роботи особового складу, по гасінню пожежі, межі радіоактивного зараження і шляху його розповсюдження. Приступити до гасіння пожежі після отримання особовим складом засобів захисту, певного інструктажу з боку адміністрації і дозволу керівника (головного інженера) підприємства на допуск особового складу на об'єкт;
- створити оперативний штаб на пожежі незалежно від розмірів пожежі і кількості працюючих підрозділів, до складу якої включити головних фахівців об'єкту і служби дозиметричного контролю для оперативного з'ясування обстановки і консультації з питань пожежогасіння;
- вибрати вогнегасячи засоби за узгодженням з інженерно-технічним персоналом об'єкту;
- забезпечити гасіння відкритих технологічних установок з наявністю радіоактивних речовин і джерел іонізуючих випромінювань з навітряного боку;
- застосовувати струмені води, що розпиляли, для зменшення зони розповсюдження радіоактивних аерозолів; за узгодженням з адміністрацією задіювати системи вентиляції і інші засоби;
- організувати через адміністрацію об'єкту дозиметричний контроль*, пункт дезактивації, санітарної обробки і медичної допомоги особовому складу;
- стежити за станом особового складу і дотриманням правил використовування засобів індивідуального захисту;
- виконувати роботи із залученням мінімально необхідної кількості особового складу, який повинен бути екіпірований індивідуальними засобами захисту органів дихання (АСП-2, КІП-8, загальновійськові протигази і ін.) і шкірного покриву (легкі захисні костюми Л-1, захисні плащі ОП-1 і ін.), приладами радіаційної розвідки і дозиметричного контролю (ДП-5, ДП-63, ДП-22, ДП-24 і ін.);
- створити резерв сил і засобів, ланок ГДЗС, захисного одягу і приладів радіаційної розвідки і дозиметричного контролю, який повинен знаходитися зовні зони радіоактивного зараження;
- виставити біля входу в зону радіоактивного зараження пост безпеки, очолюваний обличчям середнього або молодшого начальницького складу.
* Дозиметричний контроль особового складу проводиться для встановлення боєздатності пожежних підрозділів, визначенні ступені тяжкості променевих уражень і проведення лікувально-профілактичних заходів.
Він здійснюється груповим і індивідуальним методами.
Груповий контроль опромінювання застосовується в пожежних відділеннях і караулах. Доза опромінювання вимірюється за допомогою одного-двох індивідуальних дозиметрів.
Індивідуальний контроль опромінювання застосовується відносно співробітників, які виконують бойові задачі у відриві від своїх підрозділів.
Отримані особовим складом дози опромінювання записуються в картки обліку доз радіоактивного опромінювання, які зберігаються особовим складом при собі.
Відомості про дози опромінювання представляються до вищестоящих органів один раз в добу, а при однократному опромінюванні понад 25 бер - негайно.
Після пожежі КГП зобов'язаний:
- організувати санітарну обробку особового складу, що працював в небезпечній зоні, і вихідний дозиметричний контроль;
- провести дезактивацію і дозиметричний контроль протигазів, одягу, взуття, спорядження, пожежної техніки;
- при необхідності надати потребуючим першу долікарську допомогу або направити в найближчу медустанову.
РАДІАЦІЙНА РОЗВІДКА І ДОЗИМЕТРИЧНИЙ КОНТРОЛЬ
Радіаційна розвідка - один з найважливіших заходів протирадіаційного захисту. Вона організовується з метою своєчасного виявлення і вимірювання радіоактивності повітря, води, поверхні землі, предметів озброєння, майна і т.ін., а також попередження пожежних підрозділів про небезпеку радіоактивного зараження. Своєчасне рішення задач радіаційної розвідки дозволяє негайно організувати захист від поразки радіоактивними речовинами, використовуючи для цього всі наявні засоби і способи.
Зараження радіоактивними речовинами повітря місцевості всіх знаходячихся на ній предметів після аварії на АЕС. Достовірні дані про радіаційну обстановку можуть отримати тільки в результаті систематичної і ретельної радіаційної розвідки. Радіаційна розвідка повинна вестися постійно.
Дозиметричний контроль складається з контролю дози опромінювання і контролю радіоактивного зараження. Дозиметричний контроль опромінювання необхідний для того, щоб начальник міг перевірити фактично отриману дозу і її відповідність гранично допустимій. Допустима доза складається з раніше отриманої і нової величини такої, після отримання якої зберігається боєготовність особового складу для подальших дій.
В підрозділах пожежної охорони для мети визначення отриманих доз опромінювання і радіоактивного зараження є наступні прилади: ДП-22, ДП-24, ід-1, ід-11, ДП-5А(б, В), ДП-63А і ін.
Дія випромінювань на організм людини
Іонізуюче випромінювання володіє високою біологічною активністю. Залежно від дози опромінювання і ряду інших умов воно здатне надавати несприятливу дію на людину, тварин і рослини, аж до повної їх загибелі.
До дії іонізуючої радіації чутливі всі біологічні об'єкти, проте прояви і ступінь їх чутливості різні.
Доза опромінювання, рівна 1 Гр (100 Р) або перевищуюча цей показник смертельна для всіх ссавців.
Розрізняють наступні ефекти дії іонізуючої радіації на організм людини:
а) соматичні (греч. soma-тіло) - гостра променева хвороба, хронічна променева хвороба, місцеві променеві ураження;
б) стомато-стохастичні - злоякісні новоутворення, порушення розвитку плоду, скорочення тривалості життя.
в) генетичні - генні мутації, хромосомні абберації.
Доза опромінювання до 0,25 Гр (25рад) звичайно не викликає помітних відхилень в загальному статусі крові. При дозі 0,25-0,5 Гр (25-50рад) можуть виникати окремі відхилення у складі крові. Доза 0,5-1 Гр (50-100рад) обусловлює не різко виражені зміни в картині крові, порушення функції нервової системи. Пороговою дозою для гострого променевого ураження прийнято рахувати одноразове опромінювання дозою 1Гр (100 радий). При тривалому опромінюванні дозою 150 радий і більш вірогідна можливість виникнення хронічної променевої хвороби.
Значення деяких доз (в радий) і ефектів:
0,07 - 0,2 - доза від природного фону в рік;
5 - гранично допустима доза професійного опромінювання;
10 - рівень подвоєння генних мутацій;
25 - доза виправданого ризику в надзвичайних ситуаціях;
25-50 - виникнення окремих відхилень у складі крові;
50-100 - обусловлює не різко виражені зміни в картині крові, порушення функцій нервової системи
100 - лейкомо-генний рівень, рівень короткочасної стерилізації (втрати до відтворювання потомства);
150 і більш - доза виникнення первинної променевої хвороби;
400 - середньосмертельна доза;
600 - абсолютно смертельна доза;
1500 - катаракта;
ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ РОБОТІ В УМОВАХ
РАДІОАКТИВНОГО ЗАРАЖЕННЯ
Радіоактивне зараження великих площ є слідством крупних аварій на атомних електростанціях (наприклад, на Чорнобильській АЕС). Як правило, значна частина осередку ураження матиме високі рівні радіації. Ступінь променевих (радіаційних) уражень залежить від дози опромінювання і часу, протягом якого вона отримана. Опромінювання може бути однократним, якщо воно отримано протягом перших чотирьох діб, і багатократним, якщо воно отримано протягом більш тривалого терміну. При випаданні радіоактивних опадів відбувається зараження не тільки поверхні землі, але і приземного шару повітря на висоті до 1,5 м. В суху вітряну погоду випавший на землю радіоактивний пил (в основному з фракціями діаметром до 100 мкм) під дією вітру або при пересуванні транспорту по дорогах, а також при розбиранні завалів і інших видах робіт буде підніматися вгору, отчого підвищиться її концентрація в повітрі.
Час початку випадання радіоактивних опадів з хмари (ч), визначають по формулі: T = L/V, де L - відстань від місця вибуху до точки випадання радіоактивного пилу, км; V - середня швидкість вітру, км/ч.
Концентрація радіоактивного пилу в приземному шарі повітря залежить від середньої швидкості вітру, потужності вибуху, характеристик грунту. В період випадання, пил може бути занесений в підвальні приміщення.
|
Дати під запис
Дати під запис
Прочитати
Прочитати
Дати під запис
Прочитати
Дати під запис
Прочитати
|
4. Закріплення матеріалу теми – 5 хв.
Питання по закріпленню:
Оперативна обстановка по об'єктах з наявністю РВ.
Особливості гасіння пожеж на об'єктах з наявністю РВ.
Радіаційна розвідка і дозиметричний контроль.
Дія випромінювань на організм людини.
Заходи безпеки при роботі в умовах радіоактивного зараження.
Підведення підсумків – 5 хв.
Вказати на питання, які вимагають підвищеної уваги.
Відповісти на питання.
Оголосити оцінки.
Начальник ПДПЧ-36
Жовтневого РВ ГУ МНС
в Миколаївській області
капітан сл. цивільного захисту В.В. Ніколайчук
|