|
|
Скачати 0.6 Mb.
|
|
Тема уроку. Події Другої світової війни у 1941 - 1943 pp. Мета уроку: продовжити формувати поняття „світова війна", охарактеризувати перебігподій другого періоду війни; Визначити причини поразок Червоної армії та перелому в ході Другої світової війни. Розвинути вміння порівнювати, пояснювати, аналізувати, узагальнювати історичний матеріал, працювати з історичною картою. Методи Розповідь-характеристика; Аналітична бесіда; Складання хронологічної таблиці; Робота з картою. Матеріально-технічне забезпечення та дидактичні засоби,ТЗН: Карта „Велика вітчизняна війна 1941 - 1945 pp." Презентація PowerPoint Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Структура уроку: 1.Організаційна частина 2.Актуалізація опорних знань 3.Повідомлення теми, формування мети та основних завдань 4.Мотивація навчальної діяльності 5.План уроку 6.Підведення підсумків Хід уроку 1. Напад Німеччини на СРСР. Причини поразок радянських військ. План „Барбаросса" 2. Із завершенням воєнних дій у континентальній Європі Німеччина взяла під свій контроль величезний геополітичний простір: було окуповано Польщу, Голландію, Бельгію, Данію, Норвегію, Люксембург, Францію, Югославію, Грецію. Влітку 1940 p. Гітлер підкреслював: „Англія все ще сподівається на СРСР і тому не капітулює... Якщо Росія буде розбита, тоді панувати в Європі, на Балканах буде Німеччина. Америка також відпаде від Англії, тому що розгром Росії буде мати як наслідок неймовірне посилення Японії у Сх. Азії." Розробка плану нападу на СРСР велася приблизно з літа 1940 р. 18 грудня 1940 р. Гітлер підписав директиву № 21 про ведення воєнних дій проти СРСР, що одержала умовну назву „план „Барбаросса". Сутність плану: 1. Передбачався розгром Радянського Союзу в ході „блискавичної війни", що повинна була продовжуватись 7-8 тижнів. За цей період намічалося вийти на лінію Архангельськ - Волга - Астрахань. Головними стратегічними об'єктами були визнані Ленінград, Москва, київ, Донбас. 2. Для нападу на СРСР Німеччина та її союзники зосередили до 190 дивізій, до війни долучалися 2/3 німецьких літаків і значні сили флоту. 3. Німецько-фашистські війська складали групи армій „Північ", „Центр", „Південь". „Північ" - наступ зі Сх. Пруссії в напрямку на Даугавпілс, Псков, Ленінград з метою знищення радянських військ у Прибалтиці, загарбання портів на Балтійському морі. „Центр" - удари по флангах радянських військ у районі Белостока, з'єднання в районі Мінська і продовження наступу на Москву. „Південь" - знищення основних сил Червоної армії в Зх. Україні і продовження наступу на Київ, Харків, Донбас, Крим. 22 червня 1941 р. гітлерівська Німеччина масованим раптовим ударом почала воєнні дії проти СРСР. її війська перейшли державний кордон від Балтійського моря до Чорного і почали наступ вглиб території СРСР. Разом із нацистською Німеччиною у війну проти Радянського Союзу вступили Італія, Румунія, Угорщина, Фінляндія і Словаччина. Радянські війська були об'єднані в три фронти: Північно-Захїдний Західний Півдешю-Західний. Раптовість гітлерівського удару поставила радянські війська у скрутне становище. Сили сторін на початок війни
Причини невдач Червоної армії на першому етапі війни. 1. Зосередження і розгортання військ не було завершено до початку війни. Лише за два - три тижні до початку війни в ряди Збройних сил СРСР була призвана частина воїнів запасу і почалося висування 5 армій із внутрішніх округів у прикордонні. Більшість дивізій перших ешелонів армій прикриття знаходилася в навчальних таборах. Артилерія, інженерні війська нерідко опинялися у відриві від своїх з'єднань; був порушений зв'язок. 2. Велику роль відіграв фактор раптовості нанесення першого удару. Директива наркома оборони про приведення військ у бойову готовність не була вчасно доведена до особового складу. Більшість частин не встигли одержати необхідних розпоряджень. 3. Кращі кадри Червоної Армії були репресовані. На червень 1941 р. тільки в сухопутних військах не вистачало за штатом 66 900 командирів, а некомплект в авіаційних підрозділах склав 33%. Із 733 вищих командирів було репресовано 579. на початок війни тільки 7% командирів мали вищу військову освіту, а 3?% не пройшли повного курсу навчання навіть у середніх у середніх військових навчальних закладах. 4. На стані військ повною мірою позначилася паралізуюча атмосфера культу особи Сталіна. Вона сковувала ініціативу командирів, породжувала схильність до шаблонів, застарілих схем. Багато вищих військових діячів (Ворошилов, Будьонний) абсолютизували досвід Громадянської війни, намагалися використовувати його у зовсім нових умовах. У перші дні війни Сталін був фактично не доступний для вищих державних і військових діячів, а вирішення усіх головних питань замикалося особисто на ньому. 5. Радянська військова доктрина базувалася на тезі, схваленій Сталіним: СРСР ніколи не доведеться вести бойові дії на власній території; На випадок нападу противника слід готуватися до наступальної, а не оборонної війни; Будь-яка агресія проти СРСР буде негайно зупинена загальним повстанням пролетаріату країн Заходу; 6. Укріпленню оборонних споруджень не приділялась необхідна увага. 7. Переозброєння армії не було завершене. Нові літаки і танки, інші види озброєння були поставлені на серійне виробництво тільки у 1940 - 1941 pp. вдосконалені зразки нової техніки особовий склад ще не освоїв. 8.Радянське військове керівництво прорахувалося у визначенні можливого напрямку головного удару супротивника. Як пріоритетний в Генеральному штабі Червоної армії розглядався київський напрямок, а мінсько-смоленсько-московський - як другорядний. Тому основні сили були передані в підпорядкування КОВО. 9. Народ країни, керівні кадри були психологічно дезорієнтовані договорами 1939 р. з Німеччиною. Утворення антигітлерівської коаліції. 12 липня 1941 р. - у Москві було підписано угоду „Про спільні дії у війні проти Німеччини (СРСР + Великобританія). Ця угода поклала початок створенню антигітлерівської коаліції. 14 серпня 1941 р. - на о. Ньюфаундленд відбулася зустріч В. Черчілля і Ф. Рузвельта, на якій країни узгодили свої плани у зв'язку з нападом Німеччини на СРСР. Підписання Атлантичної хартії, в якій викладалися цілі війни і принципи післявоєнного устрою світу. 24 вересня до Атлантичної хартії приєднався СРСР. 29 вересня - 1 жовтня 1941 р. - Московська конференція (СРСР, Великобританія, США). Була досягнута домовленість про військові постачання СРСР. 1 січня 1942 р. - у Вашингтоні була підписана Декларація Об'єднаних Націй (СРСР, США, Великобританія + 23 держави). США і Великобританія зобов'язалися постачати за ленд-лізом щомісяця 100 бомбардувальників, 300 винищувачів, 800 танків, іншу техніку. Ленд-ліз - система передачі США і Великобританією в борг чи в оренду за оплату озброєння, боєприпасів, продовольства тощо країнам антифашистської коаліції в період Другої світової війни. Хід війни на радянсько-німецькому фронті. У перший день війни гітлерівська авіація розбомбила 66 радянських аеродромів, знищила 1200 літаків безпосередньо на землі. Високий ступінь моторизованості німецько-фашистської армії дозволяв її ударним угрупованням стрімко розвивати наступ, з ходу долати водяні перешкоди. Щодоби гітлерівські війська просувалися в середньому на 30 км. На середину липня 1941 р. німецько-фашистські війська окупували Литву і Латвію, значну частину України, Білорусії, Естонії, вторгнися в західні області Росії, вийшли на підступи до Ленінграда, загрожували Смоленську і Києву. Втрати СРСР і Німеччини на 10 липня 1941 р.
30 червня 1941 p. був утворений Державний Комітет Оборони: Голова: Сталін Й. Молотов В. Ворошилов К. Маленков Г. Берія Л. Каганович Л. У липні - жовтні 1941 р. на німецько-радянському фронті розгорнулися масштабні бої. Радянські війська змушені були перейти до стратегічної оборони. Основні битви на радянсько-німецькому фронті в 1941 р.
Наприкінці 1942 р. командування вермахту розгорнуло широкомасштабний наступ на Кавказ і Сталінград. Щоб спинити відступ радянських військ, 28 липня 1942 р. Сталін підписав наказ № 227 („Ні кроку назад!"). II. Початок бойових дій на Тихому океані. На початок Другої світової війни Японія окупувала значну частину Китаю, посилила свій вплив у Індонезії. Після поразки Франції японські військові частини були введені у В'єтнам, Лаос, Камбоджу. Нарада вищих керівників Японії за участю імператора, що відбулася 2 липня 1941 p., ухвалила вважати за першочергову мету Японської імперії „просування на південь" (Бірма, Малайя, Індія, Індонезія, Філіппіни). У листопаді 1941 р. військово-політичне керівництво постановило розпочати воєнні дії проти СШЛ па початку грудня, але з метою маскування продовжувало переговори про поліпшення відносин зі Сполученими Штатами. Задумі японського командування: могутнім і раптовим ударом розгромити Тихоокеанський флот США, захопити панування на морі й у повітрі, а потім висадити десанти на Філіппінах, у Бірмі, Малайї, Індонезії. Подальші плани японського генерального штабу були пов'язані з війною проти Індії, завданням нищівних ударів по Австралії таНовій Зеландії. 7 грудня 1941 p. - після 10-денного переходу японські кораблі наблизилися до Перл-Харбору (Гаванські острови). З японських авіаносців піднялись у повітря бомбардувальники і торпедоносці. На 96 кораблях американських ВМС, серед яких виділялись 8 лінкорів, моряки готувались дощоденної урочистої церемонії (підняття прапора о 8-й ранку). Перша бомба потрапила у бойові погреби лінкору „Арізона", загинуло 1102 чоловіки. Ще 4 лінкори затонули, три інші були сильно ушкоджені. Незабаром вийшли з ладу ще 10 кораблів. Одночасно японці розбомбили з повітря аеродроми на Гавайях, знищивши 250 американських літаків. 10 грудня 1941 р. - неподалік від Сінгапуру японська авіація знищила найбільші кораблі британського Східного флоту. Таким чином Японії вдалося забезпечити повну стратегічну перевагу і створити умови для проведення десантних операцій. Ізоляціоністи втратили вплив у США. 8 грудня 1941 р. США офіційно оголосили війну Японії. У війну з Японією також вступили Великобританія та її домініони, Нідерланди та ряд держав Латинської Америки. 11 грудня Німеччина та Італія оголосили війну СІЛА, звинувативши їх у порушенні „нейтралітету". Таким чином війна охопила всі великі держави та їх союзників. За 6 місяців війни Японія завдала нищівної поразки союзникам, завоювала повне панування на морі і у повітрі, захопила величезні території з населенням понад 150 млн. чол., джерела нафти, олова, каучуку. Невдовзі ситуація змінилась. США і Великобританія спішно перекидали свої сили з Атланти в Тихий океан. Червень 1942 р. -у морському бої біля атола Мідуей американський флот завдав японцям нищівної поразки. III. Сталінградська битва, її наслідки та значення. Влітку 1942 р. німецько-фашистські війська (90 дивізій) почали стратегічний наступ на Кавказ, Кубань, Нижнє Поволжя, що забезпечити себе нафтою і продовольством. На середину липня 1942 р. ударні сили німецьких військ прорвалися в низов'я Дону. Почалася Сталінградська битва, яка тривала 200 днів і ночей.
Сталінград безупинно піддавався бомбардуванням. Для оборони міста спішно створювалися винищувальні батальйони, загони народного ополчення. 25 серпня у Сталінграді було оголошено облоговий стан. У ході боні 17 серпня - 12 вересня радянські війська зупинили основні сили противника перед міською оборонною лінією. 14 вересня гітлерівці зуміли прорватися до Волги, де героїчну оборону тримала 62-а армія генерала Чушкова. Бої розгорнулися на вулицях Сталінграда. розгорнулись запеклі бої за Мамаїв курган (найвищу висоту міста), вокзал переходив з рук у руки 13 разів. 19 листопада 1942 р. після могутньої артпідготовки розпочався контрнаступ радянських військ (Донський і Південно-Західний фронт). 23 листопада передові частини Південно-Західного і Сталінградського фронтів замкнули кільце оточення німецьких військ у межиріччі Дону і Волги. В оточенні опинилися 22 дивізії та 160 окремих частин супротивника загальною чисельністю 330 тисяч чоловік. 8 січня 1943 р. радянське керівництво пред'явило ультиматум про капітуляцію командуванню 6 армії вермахту, але воно відхилило його. На кінець січня війська Донського фронту прорвали оборону і зуміли розділити війська супротивника на дві частини (південну і північну). 31 січня було ліквідовано південне угруповання. Його залишки на чолі з командуючим 6-ї армії Ф. ГІаулюсом здалися в полон. 2 лютого здалися і залишки північного угруповання. Наслідки і значення Сталінградської битви: 1. Сталі нградська битва поклала початок докорінному перелому в ході всієї Другої світової війни. 2. Червона армія захопила стратегічну ініціативу і не втрачала її до повного розгрому нацистської Німеччини. 3. Розгром супротивника під Сталінградом створив сприятливі умови для розгортання наступу всіх фронтів на південно-західному напрямку, сприяв успішним діям Червоної армії під Ленінградом, на Кавказі, на інших ділянках радянсько-німецького фронту. 4. Розгром румунських та італійських армій поклав початок внутрішньополітичній кризі в цих країнах. 5. Перемога під Сталінградом активізувала рух Опору у Франції, Греції, Норвегії, Югославії, Бельгії та інших країнах. 6. Туреччина і Японія відмовилися починати воєнні дії проти СРСР. 7. Виріс міжнародний авторитет СРСР, зміцнилася антигітлерівська коаліція. Король Великобританії подарував Сталінграду меч, на клинку якого російською і англійською мовами був вигравіруваний напис: „Громадянам Сталінграда, міцним, як сталь, - від короля Георга Vina знак глибокого захвату британського народу". Курська битва. Гітлерівське командування, плануючи літню кампанію 1943 p., вирішило провести великий наступ на радянсько-німецькому фронті з метою повернення собі стратегічної ініціативи. Для наступу супротивник обрав так званий Курський виступ. Ту було зосереджено 50 дивізій, близько 900 тис. солдатів і офіцерів, 10 тис. гармат і мінометів, 2,7 тис. танків, 2 тис. літаків. 5 липня 1943 р. - початок Курської битви. Біля села Прохорівна відбувся найбільший танковий бій Другої світової війни (участь брало до 1200 танків з обох сторін). З 12 липня радянські війська перейшли у наступ. Курська битва знаменувала собою завершення докорінного перелому в ході Другої світової війни. За 50 днів бойових дій вермахт втратив до 30 дивізій (500 тис. чол.), у тому числі 7 танкових і моторизованих, до 1,5 тис. танків, 3 тис. гармат, 3,5 тис. літаків. Домашнє завдання.§ |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ УКПАЇНСЬКОГО НАРОДУ ПРОТИ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ ТЕМА: ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО – ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ УКПАЇНСЬКОГО НАРОДУ ПРОТИ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ |
Тема ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ XVII ст |
| Тема ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ XVII ст |
Програма з історії України для загальноосвітніх навчальних закладів Розділ ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ XVII ст |
| УРОК №18 Тема: Передумови Тема Початок Національно-визвільної війни українського народу середини XVII cт |
Інформаційна картка послуги Встановлення статусу учасника війни, інваліда війни, члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни |
| Інформаційна картка послуги Видача талонів на право одержання проїздних документів (квитків) безоплатно або з 50-відсотковою знижкою їх вартості інвалідам війни,... |
Тема. Г. Белль «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа …». Герой оповідання як жертва війни. Мета А протиприродну сутність війни; розвивати навички переказу прочитаного твору, зв’язного мовлення; розвивати вміння висловлювати власну... |
| Згідно з вимогами ISO 9001 Надання статусу та видача посвідченнь інвалідам війни, членам сімей загиблих ( померлих) учасників бойових дій та учасників війни,... |
Про соціальний захист ветеранів війни Виконавчий комітет міської ради повідомляє, що в місті постійно проводиться робота, яка направлена на забезпечення соціального захисту... |