|
|
Скачати 97.93 Kb.
|
|
ТЕМА: ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО – ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ УКПАЇНСЬКОГО НАРОДУ ПРОТИ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ 1648 – 1654 РР. Мета: - показати передумови та розкрити причини Національно – визвольної війни, висвітлити її характер, завдання, охарактеризувати рушійні сили;
найтяжчі часи здатен був боротися зі своїми поневолювачами, захищати рідну землю і творити державу;
Обладнання :
Ні, як нема кращого неба Ніж небо України, Так і немає кращої землі Ніж наша Україна. М. Грушевський Хід уроку.
Сьогодні ми починаємо вивчати одну з найграндіозніших, найцікавіших та найтрагічніших сторінок в історії нашого народу. Це Національно – визвольна війна українського народу проти польського панування. На уроці розглянемо передумови та причини війни, її характер, завдання, рушійні сили; визначимо, яку роль відіграв Б. Хмельницький в цій боротьбі а також познайомимось з першими перемогами славних борців за свою державу. 2. Мотивація навчальної діяльності. Для того, щоб розібрати в чому причини цієї війни, ми повинні пригадати і охарактеризувати становище українських земель у середині XVII ст.
Пропоную послухати невеличкий вірш і сказати, про яку подію іде мова: Коли угода ця підписана була Земля українська полякам відійшла Польща ж з Литвою воєдино злита Назву отримала «Річ Посполита».
Відповідь 1. 6 воєводств на карті 2. 1588 рік III Литовський статут 3. ополячення та окатоличення населення. 4. втрата Україною державності. Національно – визвольна війна розпочалась у 1648 році, що до її закінчення, то існують різні версії та пояснення: 1648 – 1654 рр., 1648 – 1657 рр. Необхідно звернути увагу на те, що цей час відбувалось в Європі. Виступ учня «Україна і тогочасний світ» 1648 рік був пам’ятним для європейської історії. Адже саме тоді закінчилася 30-ти літня війна та було укладено Вестфальський мир. За ним Швеція заволоділа гирлами майже всіх судноплавних річок Північної Німеччини; Франція – частиною Ельзасу; за німецькими князями було визнано право бути незалежними володарями. Цей мир закріпив і посилив політичну роздрібненість Німеччини, зумовив міжнародні визнання незалежності Швейцарії та Нідерландів. В Англії тоді розпочалась революція і друга громадянська війна, яка 1649 року завершилася стратою короля Карла Стюарта. У Франції розпочався рух проти Абсолютизму. Московія оправлялась від Смутних часів та поразки 1634 року під Смоленськом від Речі Посполитої. Туреччина знекровлювалась династичними переворотами, хоча ще залишалась могутньою. Потужні повстання і війни прокотились Іспанією, Італією та Португалією. Отож непростим був початковий період нової історії, позначений формуванням націй та національних держав і утвердженням буржуазних відносин. Не стала винятком у «пробудженні» Європи й Україна. В цей час Польща стає одним з головних експортерів хліба. Основний порт Гданськ з 1583 по 1648 рік збільшив відвантаження зерна у 2,5 рази. Панські господарства орієнтувалися на внутрішні і зовнішні ринки, перетворюючись на фільварки. (повторити поняття) Тепер спробуємо розібратися всі разом, що ж стало причиною війни. Для цього у вас на столі лежить лист, на якому схематично зображено вибух, внизу ми записуємо причини війни, зверху – основні події цієї війни. Давайте уявимо, що нам вдалось перенестись в ті часи і зустрітись з українцями, які розкажуть про своє життя, а ви запишете причини війни з їх слів. Виступ селянина. Ох і тяжко ж нам, хлопці, живеться. Скільки ж ми будемо терпіти знущання клятих панів? То їм хочеться грошей?! А що ж нам при цьому роботи. Піти зі світу. Перетворили свої маєтки в фільварки і думають, як би більше продати. Нас женуть на роботу, як худобу. Керують нами Євреї – орендарі, які по-хижацькому ведуть фільваркове господарство, самовільно збільшують податки, а панщина досягає 5 – 6 днів. Ми ж зовсім безправні, схожі , скоріше, на робочу худобу. Панщину відробляй, податки плати і пану, і державі. А де ж стільки добра набрати? Певно дійсно легше піти зі світу, а ніж так мучитись. Виступ міщанина. Ех, браточку, не тільки тобі одному тяжко, всюди пани встигають. І нам, жителям міст, важко, особливо, коли місто в приватній власності феодала. На наших плечах і повинності, і податки-чинж, а це 20 – 30 грошей з «диму», і церковна десятина. А в містах України, які користуються Магдебурзьким правом, це самоврядування постійно обмежується. Війтів хто має обирати? Ми – міщани! А хто їх призначає? – Польський уряд! Та й так правди де знайдеш? Бо знать користується правом без митного вивезення своїх товарів. То чи можемо ми з ними конкурувати? Скрізь, куди не глянь поляки та іноземці, а українські міщани витісняються. Ми скоро перетворимось на «відсталу» селянську націю. То як тепер терпіти, може теж піти зі світу. Духовенство. Тяжко українцям ще й тому, що ми православні. Щоб остаточно нас поневолити, польський уряд вдається до ополячення українців, примусово насаджує католицизм. У православних церков та монастирів забирають майно, землі. Примушують православних сплачувати податки на утримання католицького духівництва. Нам забороняється обіймати певні посади, створювати і навчатись в вищих навчальних закладах. Одним із основних інструментів окатоличення стала уніатська церква, яку активно підтримує Папа Римський, бо весь час закликає сприяти поширенню унії та фізично винищувати її противників. Робота над документом ст.. 91(1) Прочитати і дати відповідь: що нового ви дізнались про життя православного населення? Виступ козака. Документ ст.. 91(2) Була ще одна обставина, яка вплинула на життя українського населення, яка згодом викликала хвилю незадоволень. Щоб цей конфлікт успішно розв’язати Собор у Бресті церкві довелось зібрати. Хоч опір унії, там не вдалось перебороти, Учасники змогли суспільство розколоти. Адже на місті двох церков з’явилось три На землях українських з тієї самої пори.
Відповідь:
За таких обставин український народ втратив свою державність, а й можливість розвиватись культурно. Польський уряд робив все, щоб так і сталось, але не врахував того факту, що українці – це волелюбний народ. В цей час набуває потужності козацький рух, що став національно - визвольним (поняття)
1591 – 93 рр. – К. Косинський, 1594 – 96 рр. – С. Наливайко, 1625 р. – М. Жмайло, 1630 р. – Т. Трясило, 1635 р. – І. Сулима, 1637 – 38 рр. – Павлюк, Острянин, Гуня. - Чим закінчились всі ці повстання? Після придушення повстань в Речі Посполитій настав період «Золотого спокою», який тривав з 1638 по 1648 рр. Але це можна назвати не спокоєм, а затишшям перед бурею.
До цього часу вченні – історики ведуть дискусію: ця подія – це повстання чи війна? Чому народ, який мовчав 10 років піднявся на боротьбу грізною силою, яка змітала все на своєму шляху. Саме на ці питання ми спробуємо дати відповідь. Ще однією причиною є слабкість королівської влади. 250 магнатських родів (Острозькі, Заславські, Вишневські…), які проживали на Волині, тримали в своїх руках найбільші землі в усій Речі Посполитій, які складали ¾ усіх селянських господарств. Оцінюючи цей процес, Н. Полянська – Василенко зазначає: « Це були ”королев’ята ”, “віцекоролі”, “королики”, удільні князі нової генерації, справжні правителя України, супроти яких король і сейм не мали ні авторитету, ні влади». Таким чином, підсумовуючи все, що ми зараз почули і прочитали, ми можимо зробити висновки: а) причини національно – визвольної боротьби: - слабкість королівської влади; - національний гніт; - соціально – економічне гноблення; - релігійний гніт. б) рушійні сили: - козаки, селяни, міщани, українська шляхта, духовенство. в) характер війни: - національно – визвольний; - релігійний; - антифеодальний г) мета війни: - знищення польського панування; - створення власної держави; - ліквідація кріпацтва, великої феодальної власності на землю; - утвердження козацького типу господарювання на основі буржуазної власності на землю.
Очолив національно – визвольну війну Б. Хмельницький. Хто ж він такий, Хмельницький? Чим він зажив слави у народу? Виступ учнів Чи не той то хміль, що коло тичин в’ється? Ой той то Хмельницький, що з ляхами б’ється. Чи не той то хміль, що по пиві грає? Ой той то Хмельницький, що ляхів рубає. Чи не той то хміль, що у пиві кисне? Гей поїхав Хмельницький к Золотому Броду, - Гей не один лях лежить головою в воду. Не пий, Хмельницький, Золотої Води Іде ляхів сорок тисяч хорошої вроди. Хмельницький: А я ляхів не боюся, і гадки не маю – За собою велику потугу я знаю І ще й орду татарськую за собою веду, - А все то, вражі ляхи, на вашу біду. Ой втікали вражі ляхи, погубивши шуби, Гей не один лях лежить, вишкіривши зуби. Становили собі ляхи дубовії хати, - Ой прийдеться вже ляшенькам в Польщу утікати.
Розгляд портрету. Ось як його описував венеціанський дипломат Віміна «На зріст він скоріше високий, ніж середній, широкої кості й міцної будови. Його мова і спосіб правління показують, що він наділений зрілим судженням і проникливим розумом. У поводженні він м’який і простий, чим викликає до себе любов вояків, але з іншого боку, підтримує серед них дисципліну суворими стягненнями…» А що могли б ви додати про нього? Повідомлення дітей про Б. Хмельницького.
З цього часу події розвивались досить швидко. На Січі містились польські війська і полк реєстрових козаків, тому Хмельницький зайняв острів Бучки у гирлі річки Томаківки і почав будувати там укріплення. Сюди сходились козаки і зібрався чималий загін. 20 січня 1648 року – підійшов під саму Січ. 24 січня – захопив усі човни і провіант. 25 січня – заволодій фортецею, реєстровці перейшли на його бік. На козацькій раді його обрали гетьманом. Наступним його кроком стало розіслання універсалів до українського народу із закликами вступати до лав козацького війська.
Яку мету переслідував Хмельницький?
Проти Хмельницького виступають великий коронний гетьман Миколай Потоцький, польний коронний гетьман Мартин Калиновський. Вони перебувають в Черкасах, а на Запоріжжя відправляють два загони: 1- й загін йшов суходолом, 2-й – Дніпром. Битва на річці Жовті Води – 5-6 травня 1948 р. – поразка поляків. (розповідь по картосхемі) Звістка про розгром польських загонів на Жовтих Водах змусила Потоцького до енергійних дій. Він відступає до Корсуня, куди мав підійти Я. Вишневецький (6000). В цей час Хмельницький підходить до Корсуня. Щоб місто не дісталось козакам, поляки пограбували і спалили його. Польське військо під прикриттям табору рухалось на Богуслав. Повстанці супроводжували його на відстані пострілу, коли дійшли до урочища Горохова Діброва, на поляків напали з засідки, знищили передні загони, де перебував Потоцький. Обидва гетьмани потрапили в полон. Згодом 20-ти тисячне польське військо склало зброю. Ці перемоги поклали початок повстанням проти поляків по всій Україні. Хмельницький почав готувати похід на Захід. До серпня 1648 року було звільнено Лівобережжя, Брацлавське, Київське, Подільське (крім Кам’янця) воєводство. Це результат першого етапу війни. Попереду ще були великі битви, перші поразки, договори.
Сьогодні ми почали розглядати подію Національно – визвольної війни. Перед нами постав український народ, який не схотів коритись поневоленню. Погляньте на державний Гімн України, там є слова: Душу й тіло ми положим за нашу свободу І покажем, що ми браття козацького роду.
& 10, підготувати повідомлення про сподвижників Хмельницького. |
|
Тема ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ XVII ст |
Тема ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ XVII ст |
|
Програма з історії України для загальноосвітніх навчальних закладів Розділ ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ XVII ст |
Биркович Олександр Іванович, здобувач кафедри історії держави та... Одним із найвизначніших явищ в історії України є національно-визвольна війна українського народу проти колоніального гніту Речі Посполитої... |
|
УРОК №18 Тема: Передумови Тема Початок Національно-визвільної війни українського народу середини XVII cт |
Завдання ІІІ етапу Всеукраїнської олімпіади юних істориків / 8 клас, 2008 рік Активний учасник Національно-визвольної війни. Брав участь в облозі Замостя, Зборівській битві, а також у походах на Молдавію. Під... |
|
Тема : Національно-визвольні повстання українського народу 20-30рр. XVIIст Навесні 1630 р очолив повстання проти польської влади на Київщині та Полтавщині |
З овсім мало збереглося відомостей про той період життя Богуна, який... Національно – визвольна війна українського народу проти польського панування ( 1648- 1654 рр.) завжди була в центрі уваги істориків,... |
|
№ Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького... У середині XVII ст українське населення знаходилося в тяжкому стані. Про незадоволення українського народу своїм становищем свідчить... |
Урок-дослідження Тема: Т. Г. Шевченко. Поема "Кавказ" тема національно-визвольної... Тема: Т. Г. Шевченко. Поема "Кавказ" – тема національно-визвольної боротьби. Т. Шевченко і Яків де Бальмен. Лірична композиція поеми.... |