Автор:
Кулакова Н.М.,
вчитель історії
ліцею №15 м. Чернігова
Всесвітня історія 8 клас
Тема 3. ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ XVII ст .
Тема уроку. Розгортання боротьби у 1648- 1649 рр.
Мета: розповідати про перебіг битв на Жовтих Водах, під Корсунем, Пилявцями та визвольного походу українського війська до Галичини;
визначати за картою напрямки походів українського війська в 1648—1649 рр.;
розвивати історичне мислення учнів,
розвивати вміння працювати з історичними джерелами, розглядати історичні події в конкретно-історичних умовах;
виховувати у школярів кращі моральні якості.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник, картки з документами, мультимедійна дошка та презентація.
Основні поняття й терміни: «битва під Жовтими Водами», «битва під Корсунем», «битва під Пилявцями», «облога Львова і Замостя».
Основні дати: 1648 р. — початок Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.; 19 квітня—6 травня 1648р. — битва на Жовтих Водах; 15-16 травня 1648 р. — битва під Корсунем;
11—13 вересня 1648 р. — Пилявецька битва; 26 вересня-16 жовтня 1648 р.– облога Львова; 28 жовтня-14листопада 1648 р. – облога Замостя.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
Учитель. Доброго дня! Сідайте. Подивиться один на одного, посміхніться і подумки побажайте успіхів один одному на уроці.
ІІ. Актуалізація знань учнів
Бесіда
Назвіть причини Національно-визвольної війни українського народу проти речі Посполитої.
Коли вона розпочинається і хто її очолив?
Визначте рушійні сили війни та її характер.
Який суспільний стан відігравав провідну роль у ході Визвольної війни?
Яких заходів уживав Хмельницький для підготовки війни?
З якою метою він уклав угоду з кримським ханом? Чому саме з ним?
Як ви вважаєте, якими мотивами керувався Б. Хмельницький, коли розпочинав підготовку до війни, — особистими чи загальнонаціональними? Свою відповідь обґрунтуйте.
ІП. Вивчення нового матеріалу
Оголошення теми, мети, плану уроку, основних понять і дат (слайди 1-4 презентації)
Розповідь вчителя супроводжується показом на карті (слайд 5)
Битва на Жовтих водах. Приготування Б. Хмельницького до війни не були таємницею для польського командування, яке за будь-яку ціну намагалося не допустити розгортання повстання.
Військо Речі Посполитої, зібране для боротьби з повстанцями, очолюване коронним гетьманом Миколою Потоцьким і польним гетьманом Мартином Калиновським, розташувалося в таборі між Корсунем та Чигирином. Коронний гетьман планував здійснити каральний похід на Запорожжя силами двох угруповань. Перше — очолюване сином М. Потоцького Стефаном, мало просуватися суходолом, а друге, переважно з реєстрових козаків, очолюване осавулами І. Барабашем та І. Караїмовичем,— на човнах Дніпром.
Хмельницький завдяки чудово організованій розвідці вчасно довідався про цей план і вирушив із Січі навперейми С. Потоцькому(слайд 6). 19 квітня загони татарської кінноти, очолювані перекопським беєм Тугаєм, вступили в бій із поляками у верхів'ї р. Жовті Води, лівої притоки Інгульця. Невдовзі з основними силами підійшов гетьман і розпочав облогу польського табору. Кількість війська Хмельницького становила 14 тис. козаків, татарської орди — 20 тис. осіб, у поляків було 10 тис. вояків.
С. Потоцький через облогу не мав можливості повідомити батькові. Тим часом у флотилії реєстровців, що підходила до Січі, прихильники гетьмана підняли повстання. Барабаша та Караїмовича вони вбили і приєдналися до Хмельницького. Після того, як вони прибули до Жовтих Вод, на бік гетьмана перейшли також реєстрові козаки з табору С. Потоцького.
Опинившись у критичному становищі, поляки в ніч із 5 на 6 травня спробували прорвати оточення. Однак козаки й татари оточили їх з усіх боків й опівдні 6 травня розгромили вщент. Важко пораненого С. Потоцького взяли в полон татари, і по дорозі до Криму він помер.
Битва під Корсунем. Робота з картою та перегляд відеофільму (слайди 7,8).
Питання для обговорення. Яке значення мали битви на Жовтих водах та під Корсунем на хід Національно-визвольної війни?
Висновок. Перемоги, здобуті Хмельницьким у перших битвах на Жовтих Водах і під Корсунем, мали важливе значення для розгортання визвольної боротьби. Вони були болючим ударом для польської армії, сприяли послабленню позицій влади Речі Посполитої в Україні. Перемоги стали сигналом для повстань по всій Україні і визвольного походу української армії на захід. Швидко зростало повстанське військо. До кінця липня 1648 р. від польсько-шляхетського панування повстанці звільнили Лівобережжя(слайд 9).
Пилявецька битва. Облога Львова та Замостя.
Розповідь вчителя.
Із листа брацлавського воєводи Адама Кисіля до архієпископа Матвія Лубенського (правителя Речі Посполитої на час «міжкоролів'я» після смерті Владислава IV) про ситуацію в Україні після Корсунської битви
«…Військо наше розгромлене й розбите вщент... Раби тепер панують над нами; зрадник засновує нове князівство... Безумна чернь рада тому, що Хмельницький оберігає її, піддаючи вогню й мечу один лиш шляхетський стан, відчиняє міста, замки і, вводячи його туди, як тріумфуючого переможця, вступає в його підданство. Київ оголосив він своєю столицею... Орда стоїть проти нас; татарський Кіш і табір цього нечистивого Тамерлана ще стоять під Білою Церквою. Одначе дійшли до нас вісті й чутки, що він бажає ще далі збільшити наші біди і свої успіхи. Уже й так воєводства Київське, Брацлавське, Чернігівське вважає своїми, погрожує Волині й Поділлю, а також і Руським землям...»
Настрої якої верстви населення відображає автор документа? Якими вони є? Поясніть свою думку.
Наведіть факти з документа, що свідчать про ставлення українського населення до Хмельницького.
Якими, за повідомленням автора документа, були подальші плани Б.Хмельницького?
Робота з історичними документами (групова робота)
У вересні 1648 р. сторони провели переговори, але вони були безрезультатними. Тому воєнні дії знову відновилися (слайд 9).
В ході презентації результатів роботи груп, вчитель звертає увагу на відповідні слайди. В кінці презентації формулюємо висновки.
Пилявецька битва. Група 1 (слайд 10).
Документ 1. Із «Літопису Самійла Величка» про Пилявецьку битву (слайд 10)
«Поляки тоді налічували добірної кінної воєнної шляхти, в багатих і знаменних уборах, із численними скарбами... тридцять тисяч. Людей ободових при валках та обозах, озброєних мушкетами, було сто тисяч із лишком.
Тим часом поляки одержали звістку, що Хмельницький з усім військом потягся під Пиляву, сподіваючись узяти шляхетський скарб. Коли поляки дійшли до Пиляви, то застали вже тут, на другому березі річки Пиляви, багнистої і важкої до здобуття, Хмельницького. Той стояв зі своїми обозами на тамтешніх великих горбах і пагорбках. Поляки тут належно не влаштувалися і після однієї та другої військових спроб проти Хмельницького втратили сміливість та військову вигадку. А в четвер 14 вересня, після удару Хмельницького, майнули навтьоки. Вони тікали без пам’яті, як хто міг і куди міг, кинувши всі свої великі обози з численними пребагатими скарбами і статками, залишивши їх на користь Хмельницькому. Вони втратили тоді й кільканадцять тисяч свого війська, хоч Хмельницький мав під Пилявою свого козацького війська 5002, а Тугай-бей тільки 5000. Але Хмельницький на пострах полякам перебрав багатьох козаків по-татарському в бурнуси й вивернуті кожухи. Тим він одурив поляків і, наповнивши їхні серця страхом, примусив... тікати без пам’яті». (Баханов К. О. Дослідницька робота учнів на уроках історії. — Харків: ВГ «Основа», 2004. — С. 115)
Документ 2. М. Аркас про битву Пилявецьку битву.
«Польське військо стояло табором біля річки Пилявки на Волині.
Над ними було аж три начальники: князь Заславський, князь Конєц- польський і князь Осторог. Усі ці князі були великі пани, але нікчемні вояки, і козаки сміялися з них: «Зібралися перина, дитина та латина козаків воювати». Заславського прозвали «периною» за те, що був ніжний і тендітний; Конєцпольського — «дитиною», бо був ще молодий (ледве 20 літ мав), а Осторога — «латиною» — за його вченість. Під їхні корогви зібралося коло 60 000 самої шляхти, а з ними без числа челяді й возів з усяким панським добром. Пани виїхали на війну, як на якийсь бенкет, попривозили з собою усяких напитків та наїдків, перини, подушки, дорогі килими; повбиралися всі у шовки та оксамити, попривозили срібних та золотих кубків, чарок, таців... Бенкетували й гуляли, наче у себе дома. «Нащо нам гармати, — вигукували п’яні пани, — коли ми розженем усе се хлопство канчуками! Не помогай, Боже, ні нам, ні козакам, тільки дивися, як ми трощимо се бидло!»
...Хмельницький довго морочив поляків, щоб діждатися, поки підійдуть інші полки та Кримський хан. ...Аж ось надійшла допомога від хана. ...Щоб полякам здалося, що татар прийшло багато, він звелів полкові Кривоноса вивернути кожухи і, гукнувши «Аллах!», ускочити в польський табір. ...Се так налякало поляків, що вони з переляку не знали, що й почати: усяк командував, робив по-свойому, ладу не було ніякого». (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 60–61)
Завдання:
Порівняйте ці два документи. Чи однаково в них характеризується
Пилявецька битва?
2. Складіть розповідь про цю битву(слайд 11).
3. Якими були результати битви? (слайд 11 – «результати та значення»)
Висновок (в кінці презентації роботи групи). Перемога в битві під Пилявцями відкрила шлях для визволення з-під польського панування західноукраїнських земель.
Облога Львова. Група 2.
Документ 3. М. Аркас про облогу Львова
«Хмельницький обложив навкруги Львів і почав стріляти з гармат. З такими потугами, які були у Хмельницького, йому легко було опанувати містом, та йому зовсім не треба було — він із Волині прийшов сюди, аби не стояти на одному місці. Саме тоді на сеймі обирали нового короля, Хмельницький нетерпляче чекав того вибору. Два тижні простояв Хмельницький під Львовом. Поляки спалили передмістя і засіли в місті. Козаки приступали то з того, то з того боку. Бомбою з гармати запалено жидівську синагогу, пожежа розкинулася геть по місту. Тоді вже виставили поляки білу корогву і згодилися піддатися; послали послів до Хмельницького, просили помилувати Львів. Хмельницький сказав, що для українців львівських помилує, але нехай заплатять 200 000 червінців викупу. Просили зменшити окуп — не зменшив, бо обіцяв ті гроші Тугай-беєві. Заплатили таки — то грішми, то річами коштовними, ще й обід козакам справили». (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 62)
Завдання:
1. З якою метою здійснив Хмельницький облогу Львова?
2. Складіть розповідь про облогу Львова козацькими військами, використовуючи документ та ілюстрацію (слайд 12).
Облога Замостя. Група 3.
Документ 4. М. Аркас про облогу Замостя
«14 жовтня козаки з-під Львова пішли під Замостя на саму границю України. У Замості стояло 10 000 війська, що зібрав Вишневецький. З тим військом, що мав Хмельницький, він міг би взяти ту кріпость без клопоту, але він аж три тижні простояв тут та удавав, що облягає — все дожидався вибору короля. Нарешті приїхав аж 17 листопада посол од нового короля. Вибрали Яна-Казимира. Він сповіщав Хмельницького про свій вибір, обіцяв всякі полегшення козакам і вірі православній, та просив Хмельницького перш за все відступити від Замостя. Хмельницький виявляв велику радість, казав стріляти з гармат і сказав, що зараз їде на Україну, сповняючи волю нового короля. Із Замостя узяв невеликий окуп, всього 20 000 злотих, і повернув на Україну. (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 63)
Завдання:
Для істориків завжди залишалося загадкою, чому Хмельницький, який у даний момент міг не тільки взяти Замостя, а й піти далі і знищити Річ Посполиту, вирішив пристати на пропозицію Яна-Казимира і повернути на Наддніпрянщину. А як ви думаєте, чому Богдан Хмельницький вчинив саме так? Свою відповідь обґрунтуйте (слайд 13).
Можливі причини припинення воєнних дій та відступу української армії з-під Замостя (розповідь вчителя)
Складне становище армії:
боєздатного війська налічувалося не більш як 30 тис.;
гостро відчувалася нестача гармат, боєприпасів і харчів;
давалася взнаки загальна втома.
Наближення зими.
Спалах епідемії чуми.
Повернення татар до Криму і загроза нападу на Київщину й Чернігівщину литовської армії.
Не вичерпаними були військові сили Польщі.
Зваживши на все, Богдан Хмельницький погодився з рішенням ради і настроями старшини та уклав перемир'я з новообраним польським королем Яном ІІ Казимиром.
Однак, укладаючи мир під Замостям, гетьман не збирався припиняти збройної боротьби взагалі. Він планував навесні 1649 р. знову зібрати військо, покликати татар на допомогу й поновити воєнні дії.
Висновки.
Внаслідок перемоги під Пилявцями й походу української армії на Львів та Замостя на початку листопада 1648 р. майже всі українські землі було визволено від польського панування.
IV. Закріплення. Робота з таблицею «Всьому своє місце» (слайд 14).
Проставте в таблицю номери тверджень, які стосуються битв національно-визвольної війни.
Битва під Жовтими Водами
|
Битва під Корсунем
|
Пилявецька битва
|
облога Львова
|
облога Замостя
|
|
|
|
|
|
Загони Хмельницького разом із ординцями під керівництвом Тугай- бея вирушили назустріч полякам.
Козаки вимагали від поляків видати їм Я. Вишневецького та О. Конєц- польського.
Перехід реєстрових полків на бік Хмельницького.
Козаки сміялися з поляків: «Зібралися перина, дитина та латина козаків воювати».
Вирішальний бій відбувся 6 травня.
Польськими військами командував Стефан Потоцький.
Створення шляхетського ополчення із німецьких, голландських та французьких найманців.
Боротьба розгорталася за греблю через річку Ікву.
Польський табір був оточений та атакований козаками в урочищі Горохова Діброва.
Хмельницький запросив 200 000 червінців викупу.
Хмельницький взяв викуп 20 000 злотих.
Поляком довелося постояти всю ніч у бойовому порядку.
Взяття в полон коронних гетьманів М. Потоцького і М. Калиновського.
Після цієї битви війська Хмельницького повернули на схід.
Польське військо відступало у паніці, кинувши зброю.
Початок переговорів з польським урядом.
Загони Максима Кривоноса захопили Високий Замок.
Хмельницький чекав вибору нового короля в Польщі.
20-тисячне польське військо було знищене.
Укладення перемир'я з новообраним польським королем Яном ІІ Казимиром.
V. Домашнє завдання (слайд 15).
В результаті попереднього етапу на слайді «відкривається» домашнє завдання, яке учні записують в щоденник.
Опрацювати §16, підручник Власова В.С.
Питання 1-6 на ст. 126.
Продовжити складати хронологічну таблицю.
VІ. Оцінювання. Оцінювання роботи найактивніших учнів.
Література та джерела:
Баханов К. О. Дослідницька робота учнів на уроках історії. — Харків: ВГ «Основа», 2004.
Війська Б.Хмельницького біля Львова [Електроний ресурс]/Запорізький Національний університет. Режим доступу: http://web.znu.edu.ua/euk/img/Lviv_v.jpg
Власов В.С. Історія України:8кл.: підруч. для загальноосвіт. навч. закл./ В.С.Власов.-К.; Генеза, 2008.
Гісем О. В. Історія України. 7—9 класи: Наочний довідник /О. В. Гісем, О. О. Мартинюк, О. Ф. Трухан. — К.; Харків: Веста, 2007.
Гісем О.В. Історія України. 7-9 класи: Наочний довідник/ О.В.Гісем, О.О.Мартинюк, О.Ф.Трухан.-К., Харків:Веста,2007.
Картографія, історія, всесвітня історія, історія України, географія: Історія України (XVI-XVIII вв), 8 клас [Електроний ресурс]/ Режим доступу: http://ukrmap.su/program2009/uh8/Maps/8_07.jpg
Мироненко А.І. Історія України. 8 клас /А. І. Мироненко, О. П. Мокрогуз. — Х. : Вид. група «Основа», 2010.
Проект «Історія України. Битва під Корсунеи»[Електроний ресурс]/Компанія Star Media.Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?v=YaG0xmg0_HM&feature=player_detailpage
|