|
|
Скачати 0.6 Mb.
|
Департамент освіти і науки Київської обласної державної адміністрації Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів Відділ освіти Рокитнянської райдержадміністрації Ольшаницька ЗОШ І-ІІІ ступенів О.В.Колісник Розробки уроків по темі: «Друга світова війна» з використанням мультимедійних засобів для учнів 11 класів інформаційно-методичний збірник +CD Рокитне 2014 Розробки уроків по темі: «Друга світова війна» з використанням мультимедійних засобів для учнів 11 класів інформаційно-методичний збірник/автор О.В.Колісник.-Ольшаниця:2014.- 53с. У даному збірнику представлені розробки уроків з всесвітньої історії в 11 класі по темі „Друга світова війна", які створені з використанням програми Power Point з пакету Microsoft Оffice та можуть проводитись в класах, обладнаних мультимедійною технікою. В основу даного збірника покладено досвід підготовки учителів до активного використання мультимедіа на уроках, що дозволятиме поглиблювати знання учнів, сприятиме формуванню національної свідомості та патріотичних почуттів, підвищуватиме якісний рівень використання наочності на уроці, інтенсифікуватиме навчальний процес. В програмних засобах подається інформація у вигляді текстів, зображень, анімацій, аудіо та відео фрагментів, що надає учителеві й учневі максимальної свободи вибору форм і методів роботи та полегшить передачу знань, формування вмінь та навичок. Даний матеріал може використовуватись як учителем, так і учнями під час підготовки та проведення уроків історії. ЗМІСТ ПЕРЕДМОВА………………………………………………………………....5 І.Розробки уроків з всесвітньої історії 1.1.Урок на тему:«Початок війни. Події1939червня»………………............7 1.2.Урок на тему:«Події Другої світової війни 1941-1943pp.»……….....19 1.3.Урок на тему: «Окупаційний режим у поневолених країнах. Рух Опору»…………………………………………………………………...31 1.4.Урок на тему: «Воєнні дії у 1944 р»…………………………………….40 1.5.Урок на тему: «Завершення та підсумки Другої світової війни»……….47 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………55 ПЕРЕДМОВА Сучасне життя досить складно уявити без використання комп'ютерної техніки. Сучасні комп'ютерні технології дають можливість вчителю у процесі підготовки до уроку якісно поліпшити процес викладання матеріалу. Насамперед, актуальним є питання реалізації ідеї національного і патріотичного виховання. Національне виховання – факт цілісного формування особистості, що відображає систему поглядів, переконань, ідеї, ідеалів, традицій, звичаїв, покликаних формувати свідомість і цілісність орієнтації молоді. Найголовніше завдання вчителя – це формування в школярів національної гідності і гордості за свою землю, народ, батьківщин, усвідомлення себе представниками державної нації, носіями незалежності і державності. Патріотичне виховання – складова частина національного світогляду і поведінки людини, її ставлення до рідної країни, всіх націй та народів. Відданість Україні - невід’ємна ознака національно свідомого громадянина. Патріотизм є одним з найсуттєвіших показників моральності людини.. Без любові до Батьківщини, готовності примножувати її багатства, оберігати честь і славу, а за необхідності – віддати життя за її свободу і незалежність, людина не може бути громадянином. Як синтетична якість, патріотизм охоплює емоційно-моральне, дієве ставлення до себе та інших людей, до рідної землі, своєї нації, матеріальних і духовних надбань суспільства. Важливе значення для виховання патріотичних почуттів школярів має приклад дорослих. Сучасним засобом що допомагає візуалізувати образи є комп’ютер. Застосування мультимедіа, дає можливість відтворювати візуальну та аудіоінформацію (кінохроніку, уривки з художніх та документальних кінофільмів, анімаційні діаграми, карти та схеми, інтерактивні таблиці, а також музику, будь-який звуковий супровід). Зрозуміло, що такий навчальний матеріал учень сприймає з більшим зацікавленням, що активізує навчальний процес, заохочує школярів до поглиблення знань і набуття нових умінь. Саме застосування мультимедійних технологій є одним із перспективних напрямів підвищення продуктивності навчання учнів. Крім цього, необмежені можливості комп'ютера щодо надання інфорації розширюють можливості для вирішення проблеми: «Формування національної свідомості і патріотизму», та розв'язують проблему постійної зміни та оновлення змісту історичної освіти. Тема. Початок війни. Події 1939-червня Мета: розкрити причини і характер Другої світової війни, охарактеризувати хід бойових дій у 1939 - 1940 pp., показати успіхи Німеччини на першому етапі війни; закріпити навички аналізу і зіставлення історичного матеріалу, уміння розглядати історичні явища в конкретних історичних умовах; виховувати учнів дусі патріотизму, національної свідомості та гідності. Тип уроку: вивчення нового матеріалу Обладнання: підручник, мапа «Друга світова війна», атлас, мультимедійна презентація уроку. Стуктура уроку 1. Актуалізація опорних знань 2.Бесіда. Розповідь. Читання матеріалу класом. Перегляд відео. 3. Дискусія, робота по групах 4. Домашнє завдання Хід уроку Актуалізація опорних знань Пригадайте: 1. Де виникло перше вогнище Другої світової війни? 2. Які події в Європі передували початку воєнних дій? 3. Який документ, підписаний у серпні 1939 р, "запалив зелене світло" перед локомотивом війни? Вивчення нового матеріалу 1. Причини, характер і періодизація Другої світової війни Наприкінці 30-х рр. людство вдруге у XX ст. було втягнуте у вир світової війни. Цим трагічним подіям передувала ціла епоха протистояння демократії й тоталітаризму. В окремих країнах Європи та інших континентів виникли і набули значної сили тоталітарні режими, які прагнули захопити життєвий простір, джерела сировини, ринки збуту своїх товарів, перетворити інші народи на дешеву робочу силу.Щодо конкретних причин Другої світової війни, то це питання залишається в історичній науці дискусійним і до кінця не визначеним. Більшість дослідників погоджуються, що головною причиною війни була Версальсько-Вашингтонська система, яка поставила Німеччину в дуже складне становище. Німці були принижені Версальським договором та ображені тим, що їх звинувачували в усіх бідах. Японія та Італія також уважали себе несправедливо ошуканими: Японія під час Вашингтонської конференції втратила свої завоювання в Китаї, а Італія почувала себе переможеною в таборі переможців. Усі вони стали на шлях переділу світу. Другою причиною війни було загострення суперечностей між великими державами внаслідок глибокої економічної кризи. Третьою причиною, що призвела до розв'язання воєнного конфлікту, була політика потурання агресорам, яку проводили Велика Британія і Франція. Прем'єр-міністр Великої Британії Чемберлен і президент Франції Даладьє сподівалися своїми поступками задовольнити апетити Гітлера Вони не могли навіть уявити, чим це завершиться, позаяк не сподівались, що керівники однієї з найкультурніших країн світу, якою була Німеччина, здатні на такі жахливі дії. Конкретною передумовою війни слід уважати той факт, що у серпні 1939 р. два тоталітарні диктатори - Гітлер і Сталін знайшли спільну мову, підписали пакт про ненападі переділили сфери впливу в Європі за таємним протоколом Ріббентропа-Молотова. ГІтлер розпочав воєнні дії після домовленості зі Сталіним. Співвідношення сил сторін на травень 1940 р. Характер війни в її перебігу змінювався, На першому етапі (1939-1941 рр.) ця війна мала загарбницький і несправедливий характер з боку агресивних тоталітарних і мілітаристських режимів Німеччини. Японії, Італії та їхніх сателітів, а також СРСР, і була справедливою й визвольною з боку жертв агресії та їхніх союзників. До жертв агресії в цьому випадку слід віднести Польщу, Фінляндію, Литву, Латвію, Естонію, Данію, Норвегію, Голландію, Бельгію, Люксембург, Францію, Югославію, Грецію, а також частково Румунію. З нападом 22 червня 1941 р. Німеччини на СРСР характер війни змінився, вона стала відверто антинацистською. 2. Напад Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу. Для воєнних дій проти цієї країни було виокремлено 62 дивізії, у тому числі 7 танкових. За планом "Вайс", затвердженим ще 11 квітня 1939 р., стратегічне зосередження й розгортання німецьких військ завершилося 25 серпня. Німецьким військам протистояла польська армія, що налічувала 1 млн 750 тис. солдатів і офіцерів. Але на її озброєнні було лише 29 рот застарілих панцерників, 9 рот легких танків та близько 500 літаків також застарілих конструкцій. Отже, сили були нерівними. Польські війська мужньо билися проти переважаючих сил ворога. Героїчною сторінкою польської історії стала оборона Варшави. Варшаву гітлерівці змогли захопити лише 28 вересня після 20-денних боїв. За три з лишком тижні польську армію було розгромлено. Німці втратили близько 10 тис, убитими. За умовами таємного протоколу Молотова—Ріббентропа радянські війська вступили на територію Західної України та Західної Білорусі, це сталося 17 вересня, і менше ніж за два тижні зайняли її. 28 вересня між Німеччиною та СРСР було підписано, договір "Про дружбу і кордон". До договору додано карту і два додаткові секретні протоколи. В одному з них зазначалося, що Люблінське воєводство і частина Варшавського воєводства відходять до сфери впливу Німеччини, а СРСР передається Литва. Цей договір зафіксував четвертий поділ Польщі та уточнив-лінію радянсько-німецького кордону. За домовленістю її було пересунуто на схід порівняно з умовами секретного протоколу від 23 серпня 1939 р.; вона майже цілком відповідала етнографічній межі проживання поляків, з одного боку, та українців, білорусів - з іншого. Землі з суто польським населенням залишились у складі Німеччини, а навзамін СРСР отримав у свою сферу впливу Литву. Отож, до Німеччини відійшло 48,6% території Польщі і 69,9% її населення, а до СРСР - 51,4% території та 30,1% населення. 1 жовтня у Бресті з нагоди перемоги у війні проти Польщі відбувся радянсько-німецький військовий парад. 3. Вступ Червоної армії в Західну Україну та Західну Білорусь і приєднання їх до СРСР 17 вересня, коли головні сили польської армії було розбито, радянські війська перетнули польсько-радянський кордон у Західній Україні та Західній Білорусі. Перевага радянських частин була величезною. 18 вересня польський уряд і головне командування армії переїхали до Румунії, наказавши фронтовим командирам не вступати з більшовиками в бій і відвести війська до румунського кордону. 22 вересня радянські війська увійшли до Львова, територія Західної України опинилася під контролем Червоної армії. До радянського полону потрапило багато польських військовослужбовців, доля яких склалася трагічно, -15 тис. польських офіцерів було розстріляно під Харковом і в Катинському лісі під Смоленськом 1940 р. Для узаконення радянського режиму в Західній Україні під ретельним контролем нових властей було проведено вибори до Народник зборів. Вибори відбувалися за безальтернативним списком кандидатів і, власне, були фікцією. Наприкінці жовтня 1939 р. Народні збори прийняли Декларацію про возз'єднання Західної України з радянською Україною у складі СРСР. У листопаді відбулися сесії Верховної Ради СРСР та Української РСР, які ухвалили закони про входження Західної України до складу СРСР і возз'єднання її з Українською РСР. 4. Входження до складу Радянського Союзу Північної Буковини, Бессарабії, Латвії, Литви та Естонії У 1940 р. ускладнилися відносини й із сусіднього Румунією. Користуючись тим, що головні сили вермахту перебували на заході, радянські війська у червні зайняли територію Бессарабії та Північної Буковини. Уряд Румунії, не маючи підтримки з боку Німеччини, віддав наказ своїм військам залишити означені а ультиматумі території. Там було встановлено радянську владу. Північна Буковина і придунайські українські землі ввійшли до складу УРСР. Законодавче закріплення нових територій у. складі СРСР відбулося способом утворення нової союзної республіки - Молдавської РСР - і розподілу території Бессарабії між МРСР та УРСР. Восени 1939 р. радянське керівництво накинуло урядам країн Прибалтики "договори про взаємну допомогу" на умовах використання СРСР їхніх військовогморських баз. За цими "договорами" десятки тисяч радянських військовослужбовців розміщувались у Прибалтійських державах. Спираючись на свої збройні сили та місцевих комуністів, сталінське керівництво влітку 1940 р. фактично примусило уряди Латвії, Литви та Естонії утворити коаліційні уряди, які контролювалися Москвою та Комінтерном. 3-6 серпня 1940 р. VII сесія ВерхОвної Ради СРСР прийняла постанову про входження проголошених ЛитРСР," ЛятвРСР, ЕРСР до складу Радянського Союзу. Вступ військ Червоної армії до Західної Білорусі, Західної України, Литви, Латвії, Естонії, Північної Буковини, Бессарабії, здійснювана примусовими засобами радянізація не вирішили численних проблем західних територій, але породили масу нових проблем, конфліктів і трагедій, які мусили випробувати на собі наступні покоління. 5. Радянсько-фінська війна Фінляндія була частиною Російської імперії, хоча й мала автономію. Вона дістала незалежність із рук більшовицьких керівників у грудні 1917 р. В. Ленін наївно сподівався, що на знак подяки фіни встановлять у себе радянську владу. Але того не сталося. Фінляндія у 20-30-ті рр. була незалежною суверенною державою, проводила самостійний зовнішньополітичний курс І мала досить прохолодні стосунки зі своїм великим сусідом. Протягом 1938 р. радянське керівництво вело переговори з Фінляндією про можливість укладення угоди про взаємодопомогу. Але фінська сторона не виявляла активності. У жовтні 1939 р. СРСР запропонував Фінляндії вдати йому в оренду строком на ЗО років порт Ганко, віддати півострів Рибачим, що контролює підходи до Мурманська, відсунути радянсько-фінський кордон на північ від Ленінграда на декілька десятків кілометрів в обмін на територію в Карелії. Ці пропозиції також не знайшли підтримки з боку Фінляндії. Сталін був ображений тим, що якась маленька країна йде проти його волі. Радянське керівництво взяло курс на збройне вирішення проблеми. Скориставшись із Прикордонного інциденту ЗО листопада 1939 р„ СРСР розпочав війну проти Фінляндії, яка тривала 105 днів. Ця "мала війна" стала безславною для СРСР. У бойових діях з боху СРСР взяло участь 960 тис. бійців, з боку Фінляндії - 400 тис. У період з листопада 1939 р. по лютий 1940 р. стратегічна ініціатива належала фінам, радянські війська зазнавали тяжких поразок. Лише в лютому 1940 р. ціною величезних втрат радянські війська спромоглися перейти в наступ, прорвати оборону фінів, штурмом оволодіти Виборгом. Війна затягнулась, і обидві сторони прагнули миру. У березні 1940 р. було підписано радянсько-фінську мирну угоду, за якою СРСР отримав півострів Ганко для створення військово-морської бази; встановлювалася нова лінія радянсько-фінського кордону по лінії 1809 р. Війна проти Фінляндії підірвала міжнародний престиж СРСР: • його було виключено з Ліги Націй як країну-агресора (грудень 1939 р.); • зросла зневіра в СРСР як у боєздатному союзникові з боку Великої Британії, Франції та їхніх союзників у Європі; • війна показала Німеччині слабкість радянської воєнної машини. Ця "мала війна" коштувала радянському народові великої крові: 70 тис. вояків загинули та пропали безвісти, 176 тис. були поранені та обморожені (тоді як фінська сторона втратила загиблими 23 тис. вояків, поранених нараховувалося 44 тис). На відміну від Прибалтійських держав, Фінляндія залишилася незалежною 6. Окупація Німеччиною Данії, Норвегії, Бельгії, Голландії Велика Британія і Франція оголосили війну Німеччині ще 3 вересня 1939 р., виконуючи свої зобов'язання перед Польщею, але відвертих воених дій не починали. Французькі війська, які більше ніж у 3 рази переважали німецькі на Західному фронті, здійснили лише невеликий наступ в районі Саарбрюкена на початку вересня, а вже 3 жовтня були відведені за оборонну "лінію Мажино". Це дозволило Німеччині зосередити війська у стратегічно важливих місцях і 9 квітня напасти на Данію та Норвегію. У Данії бойових дій фактично не було. Через годину після вторгнення уряд цієї країни і король ухвалили не чинити протидії гітлерівським військам і капітулювати. Під час загарбання Данії гітлерівці втратили двох вояків убитими і 10 пораненими. Інакше склалося в Норвегії. Норвезькі міста, розташовані на узбережжі, мали досить надійну берегову оборону. Збройні сили Норвегії, а надто флот, були достатньо боєздатними. Перший етап бойових дій тривав із 9 по 14 квітня і виявився, фактично вирішальним для долі країни: більшу її частину було захоплено, владу трохи згодом передано ватажкові норвезьких фашистів Відкуну Квіслінгу, короля та уряд було вивезено із залишками норвезької армії до Великої Британії. Це сталося 10 червня 1940 р. У Норвегії розпочався рух Опору. Водночас здійснювалося всебічне підготування до наступу проти англо-французькнх військ, Німецьке командування планувало завдати основного удару у стик кордонів Бельгії та Люксембургу з Францією через гори Арденни і далі в обхід англо-французьких військ на Кале до узбережжя проток. Гітлер обрав цей напрям, щоб обійти з півночі добре укріплену "лінію Мажино". На світанку 10 травня 1940 р. суходільні війська вермахту розпочали вторгнення до Голландії, Бельгії, Люксембургу.. А головне - у Лондоні сталася зміна уряду: Н. Чемберлена, найактивнішого провідника "політики умиротворення", яка дискредитувала себе, заступив В. Черчилль, давній супротивник Гітлера. 17 травня гітлерівські війська вступили до столиці Бельгії Брюсселя, наступного дня Гітлер видав декрет про приєднання до Німеччини трьох бельгійських округів. 7. Розгром Франції 14 травня німецькі війська прорвали оборону французів під Седаном. У наступ перейшов генерал Рундштедт, головнокомандувач ударним угрупованням "А", у складі якого знаходився танковий корпус генерала Гудеріана. Розпочавши наступ о 16-й годині 14 травня, корпус Гудеріана вже 23 травня вийшов до французького порту Дюнкерк, коли він раптом одержав особистий наказ Гітлера зупинити свої війська. У районі Кале-Дюнкерка було відрізано й притиснуто до моря 40 англійських, бельгійських і французьких дивізій. 28 травня склала зброю бельгійська армія. Англійський експедиційний корпус, який, здавалося, був приречений, зумів евакуюватися з Дюнкерка. Після закінчення бойових дій під Дюнкерком німецьке командування розпочало другу стратегічну операцію проти Франції. 31 травня 1940 р. генштаб суходільних військ вермахту надіслав до військ директиву, що містила план операції під кодовою назвою "Рот". 5 червня нацистські війська розгорнули наступ на Париж, а через 9 днів без бою увійшли до столиці Франції. ЗІ згоди уряду Париж було оголошено відкритим містом. Три чверті жителів залишили столицю, рятуючись від окупації Долю'Франції було вирішено. 22 червня маршал Ф. Петен від імені уряду підписав акт про перемир'я з Німеччиною. Угоду про перемир'я було підписано в Комп'енському лісі, де 22 роки тому, 11 листопада 1918 р., у білому салон-вагоні командувач військ Антанти маршал Фош продиктував умови перемир'я переможеній Німеччині. Мовою документів Умови перемир'я між Німеччиною і Францією "Стаття 1. Негайне припинення аоснник дій. Уже оточені французькі війсвка мусять скласти зброю. Стаття 3 На окупованій території Німеччина повинна мати асі права окупуючої держави, за винятком місцевого управління. Французький уряд мав забезпечити для цього всі необхідні умови... Стаття 4. Французькі військові, військово-морепкі та військово-повітряні сили повинні бути демобілізовані й роззброєні в строк, що його буде встановлено додатково, крім військ, погрібник дпи підтримання порядку. Кількість і озброєння цих військ буде визначено відповідно Німеччиною та Італією". Окупація поширилася на північні найбільш розвинені області й райони країни, а також на Атлантичне узбережжя. Територія, що не підлягала німецькій окупації, підпадала під владу уряду маршала Петена, резиденція якого знаходилася у невеликому містечку Віші на півдні Франції. 24 червня було підписано франко-італійську угоду про перемир'я Франція зазнала жорстокої та принизливої поразки. АнтикоміктеркІвськнй пакт після підписання домовленостей з СРСР вичерпав себе, і Ріббентроп ініціював підписання тристоронньої угоди між Німеччиною, Італією та Японією 27 вересня 1940 р. Ця угода визнавала провідну роль Німеччини та Італії в установленні "нового порядку" в Європі, а Японії - у Східній Азії. 8. Агресія на Балканах Балкани й Південно-Східна Європа в цілому посідали особливе місце у стратегічних планах Німеччини та Італії, де-кожна з цих держав переслідувала власні цілі. 1. Тут досить міцними були позиції Британії. 2. Із завоюванням цього регіону створювався плацдарм для нападу на СРСР. 3. Південно-Східна Європа була своєрідним ключем до проток Босфор і Дарданелли, до всього Близького Сходу. У квітні 1941 р. нацистська Німеччина вкупі зі своїми союзницями - Італією, Угорщиною, Румунією та Болгарією - здійснила напад на Югославію і Грецію. Завдяки величезній перевазі у силах загарбницькі війська прорвали оборону югославської армії та почали швидко просуватися вперед. 12 квітня вони досягли столиці Югославії Белграда. Югославський уряд і командування були цілковито деморалізовані. 17 квітня 1941 р. Югославія капітулювала. Нацисти розчленували територію країни: було утворено "незалежні" Сербію і Хорватію; Болгарія отримала Македонію, Італія - Чорногорію. Угорщині було віддано Воєводину, а Словенію переділено між Німеччиною та Італією. Отже, на літо 1941 р. лише три держави Європи зберегли повний нейтралітет: Швейцарія, Швеція, Ірландія. Питання для обговорення у групі 1. Проаналізуйте причини Другої світової війни, визначте, хто несе відповідальність за її розв'язання. 2. Деякі автори стверджують, що Сталін зробив те, чого не зміг зробити ніхто з українців - об'єднати Україну. Внсловїть свою думку з цього приводу. 3. Висловіть своє ставлення до прилучення Прибалтики до складу СРСР у 1940р. Робота з джерелами Виконайте лабораторно-практичну роботу: прочитайте уривки з праць відомих істориків і визначте причини швидкої поразки Франції в політичній, військово-стратеггчній та моральній сферах. 1. Із книги А. Буллока "Гітлер і Сталін" "Завдячуючи пактові зі Сталіним, п'ятдесят-шістдесят дивізій, які в протилежному випадку повинні були залишитися на Сході, було зменшено до восьми, й німці спромоглися розгорнути на Заході 141 дивізію проти 144 союзницьких дивізій, з яких 104 були французькими, 10 англійськими, а решта - бельгійськими й голландськими. У союзників було більше танків, у німців -літаків. Тому за кількісними показниками сили обох сторін були приблизно рівними. Де німці без сумніву мали перевагу, так це, по-перше, єдиному командуванні; по-друге, в мистецтві, з яким вони давали раду своїм десятьом бронетанковим дивізіям (три з яких було укомплектовано чеськими танками); по-третє, в тому, що вони завоювали перевагу в повітрі й нових методах використання авіадесантних військ, і нарешті, в якості керівництва та високому моральному дусі армії на всіх рівнях". Запам'ятайте дати: • 1 вересня 1939 р. - напад нацистської Німеччини на Польщу; початок другої світової війни. • 3 вересня 1939 р. - оголошення Великою Британією і Францією війни Німеччині. • 17 вересня 1939 р. - вступ Червоної армії на терени Західної України і Західної Білорусі. • 22 травня 1940 р. - капітуляція Франції. Запитання і завдання: 1. Які були причини і передумови Другої світової війни? 2. Який характер носила війна? 3. Чи можна події вересня 1939 р. називати «Четвертим поділом Польщі»? 4. Що таке «бліцкриг»? 5. Розкрийте причини і наслідки війни між СРСР і Фінляндією? 6. Дайте оцінку ”дивній війні”. 7. Чому Німеччині вдалося відносно швидко захопити Данію, Норвегію, країни Бенілюксу, Францію? 8. Завдяки чому Великобританія вистояла у боротьбі з Німеччиною? Як розвивалась боротьба за Атлантику? 9. Чим була зумовлена фашистська агресія на Балканах? Яким був перебіг подій у цьому регіоні? 10. Що завадило Німеччині скористатися перемогами на Балканах і в Африці? 11. Чи можна твердити, що СРСР у 1939-1941 рр. був союзником Німеччини? Перевірте себе 1. На які періоди поділяється Друга світова війна? 2. Яку назву мав план нападу на Польщу? 3. Визначте зміст договору «Про дружбу і кордон», коли і ким він був підписаний? Яка подія сталася 1 жовтня 1939 р. у Бресті? 4. Коли і за яких умов Прибалтійські країни було долучено до складу СРСР? 5. Чому Радянський Союз напав на Фінляндію? Яких втрат зазнав СРСР у цій війні? 6. Поясніть термін "дивна війна". 7. Чому Гітлер обрав напрямом свого удару на Заході Бельгію та Люксембург? 8. Що відбувалося наприкінці травня 1940 р. в районі Кале - Дюнкерк? 9. Коли і за яких умов було підписано капітуляцію Франції? Виконайте завдання 1. Покажіть на картах розташування і напрями ударів німецьких військ напередодні нападу на Польщу і Францію. 2. На стрічці часу позначте основні події першого етапу Другої світової війни. Висновок. Характер історичних подій та явищ визначається їх завданнями та цілями. Характер Другої світової війни був неоднозначним. У ньому виявлялися як загарбницькі, так і визвольні тенденції. З боку народів і країн, які стали жертвою агресії, війна носила визвольний, антифашистський характер (СРСР, Югославія, Польща). Німеччина, Італія, Японія та деякі інші країни вели війну з метою загарбання чужих територій. Домашнє завдання § |
|
ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ УКПАЇНСЬКОГО НАРОДУ ПРОТИ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ ТЕМА: ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО – ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ УКПАЇНСЬКОГО НАРОДУ ПРОТИ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ |
Тема ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ XVII ст |
|
Тема ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ XVII ст |
Програма з історії України для загальноосвітніх навчальних закладів Розділ ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ XVII ст |
|
УРОК №18 Тема: Передумови Тема Початок Національно-визвільної війни українського народу середини XVII cт |
Інформаційна картка послуги Встановлення статусу учасника війни, інваліда війни, члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни |
|
Інформаційна картка послуги Видача талонів на право одержання проїздних документів (квитків) безоплатно або з 50-відсотковою знижкою їх вартості інвалідам війни,... |
Тема. Г. Белль «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа …». Герой оповідання як жертва війни. Мета А протиприродну сутність війни; розвивати навички переказу прочитаного твору, зв’язного мовлення; розвивати вміння висловлювати власну... |
|
Згідно з вимогами ISO 9001 Надання статусу та видача посвідченнь інвалідам війни, членам сімей загиблих ( померлих) учасників бойових дій та учасників війни,... |
Про соціальний захист ветеранів війни Виконавчий комітет міської ради повідомляє, що в місті постійно проводиться робота, яка направлена на забезпечення соціального захисту... |