|
Скачати 78.82 Kb.
|
Сценарій літературно-музичної композиції «Війні немає забуття» (в композиції використанні листи реальних учасників подій) Звучить довоєнний вальс (фон). Виходять ведучі Ведучий Тієї пам’ятної літньої пори, рожевий світанок 22 червня 1941 року був щасливою миттю вступу в доросле життя. Миттю прощання зі школою. Випускники 1941 року танцювали всюди: в клубах, на вулицях, в школах свій останній шкільний вальс і не знали, що через декілька хвилин рівно о 4 год. ранку 22 червня їх поглине кривавий вирій війни, що триватиме 1418 днів і ночей. Звучить кононада і пісня “Вставай страна огромная”. Ведуча Велика Вітчизняна Війна глибокою бороздою пройшлася по долях звичайних людей. Звичайні наші співвітчизники всі 4 роки війни показували надзвичайні приклади героїзму і мужності, великої сили духу, незламної волі, віри в те,що прийде жадана перемога. Ведучий Свої почуття, свої прагнення і віру вони виливали в рядки своїх листів. Ті листи солдати писали і відправляли рідним і коханим у вигляді паперових трикутників. Вони часто були просоченні кров’ю і тільки спеціалістам вдавалося їх відновити. Ведуча Листи, що писалися в казематах гестапо . Листи з фашистського рабства, листи, що писалися в підбитих танках і в окопах на передовій. Ведучий Замріть і вслухайтеся в ці рядки, їх автори загинули на війні, але звертаючись до рідних, вони звертаються до нас. Ведуча 28 червня 1941 року. Олександр Голіков – дружині. Виходить дівчина, читає лист “ Люба Тонечко! Я не знаю, чи коли-небудь ти прочитаєш ці рядки, але я твердо знаю, що це мій останній лист. Зараз іде бій важкий і смертельний, наш танк підбито, кругом нас фашисти. Виходить хлопчик-продовжує читати Цілий день відбиваємо атаку, Сьогодні шостий день війни, ми тільки двоє вціліли: Павло Абрамов та я. Ми не думаємо рятуватися , не боїмося померти за Батьківщину, ми думаємо, як нам зробити, щоб німці подорожче заплатили за наше життя. Я сиджу в підбитому знівеченому танку. Спека невимовна, хочеться пити. Твій портрет лежить у мене на колінах, я дивлюсь на нього, на твої блакитні очі і мені стає легше - ти зі мною. Мені хочеться з тобою говорити, багато-багато, відверто і щиро, як колись. Крізь пробоїни танку я бачу вулицю, зелені дерева, квіти в саду яскраві - яскраві. У вас, що залишаться в живих після війни життя буде таким самим яскравим, кольоровим, як ці квіти, і щасливим. За нього і померти не страшно. Ти не плач, на могилу мою ти напевно не прийдеш, та чи буде вона, та могила?’’ Військовий. Павлу Абрамову та Олександру Голікову було 26 і 24. Очевидці, що спостерігали за боєм розповідали потім, з усіх боків по танку били гармати і кулемети, коли один танкіст загинув, інший продовжував нерівний бій, і коли закінчилися патрони і снаряди, другий підпалив свій танк і також загинув. Їх поховали місцеві жителі. Мелодія “Синий платочек”К.Cимонов “Жди меня”. Ведучий Лист дружині Григорія Ковальова 22 квітня 1942 року. Виходить дівчина, читає листа“Рідна моя Ніна!’’ Ти пишеш, щоб я краще мстився клятим фашистам. З цього приводу не хвилюйся, знищили багато, а ще більше знищемо в майбутньому. Голос за кадром(чоловічий) Там в глибокім тилу ви навіть не уявляєте, що творять ці бандити. Це важко передати. Власними очима я бачив сотні спалених селищ, а це ж зима, бідолахи ховаються з дітьми де прийдеться: в соломі, сараях, в льохах. А скільки їх загинуло! Бачив сотні трупів жінок, старих, дітей різного віку, закатованих, або розстріляних. Можеш не сумніватися, рідна, що поки живий, поки є сили, за все я буду мститися. Може не варто було б про все це писати, засмучувати тебе, але, я хочу, щоб ти там, в тилу всім розповіла. Вітаю тебе з Першим травня, бажаю провести його весело. Міцно цілую, твій Григорій. Військовий На території України бої йшли з 22 червня 1941 року по 28 жовтня 1944 року, в боях на рідній землі були розгромленні десятки дивізій знищена маса ворожої техніки. Пісня “На безымяной высоте» Ведуча Лист Василя Єрмейчука- дівчині. 20. Вересня 1943 року. Виходить хлопець“Дорога Ольго! Сьогодні виповнилося рівно 2 роки з тих пір, як я не отримав від тебе теплих щирих слів які гріють в холодні осінні ночі, які пестять душу. Якби ти знала, як я тужу за тобою, як би ти знала ,як багато хочеться тобі розповісти. За ці 2 роки я багато дізнався, війна зробила мене жорстокішим. Коли я згадую минуле, мені здається, що я був хлопчиком, а тепер я - доросла людина, у якій тільки одне завдання – мститися фашистам за все те, що вони заподіяли, мститися за страждання моєї старенької мами, яка ,напевно, вмерла з голоду в полоні у німців. Ольго… Військовий Цей лист Василь писав тільки но в звільненому Ніжині, він його не дописав, бо за сигналам почався наступ. Пораненого, його оточили німці і кричали, щоб він здавався. Тоді Василь вихопив останню гранату і кинув її біля себе. Коли наші бійці пішли в атаку, то знайшли Василя і декілька мертвих фашистів біля нього. На тілі бійця нарахували 11 ран. Останні його слова” Візьміть в моїй кишені листа Ользі і допишіть…’’ Ведучий Листи, листи….Скільки доль обпалених війною загубилося у вирію війни. Тільки з листів війни можна скласти велику книгу пам’яті. Вдивляючись в ці рядки, розумієш, що війна була невблаганна, вона руйнувала сім’ї, народжувала сиріт, робила жінок і наречених вдовами, війна множила смерть. Пісня “Темная ночь” Ведуча Вдовою і сиротою стали дружина і донька керівника Закарпатського підпілля Олекси Борканюка. Ось рядки з його листа, написані у гестапівській в’язниці Виходить хлопець (поранений)‘’Моя кохана, дорога Цико, моя люба донька Оленько! Не було жодного дня, жодної години, коли б я про вас не думав. Я безмежно мріяв повернутися до вас і продовжити наше сімейне життя. Не судилося…Військовий суд виніс мені смертний вирок. Через декілька годин мене розстріляють. Але я йду на смерть сміливо, мужньо, із твердою вірою в нашу перемогу.Мої рідні,не плачте і не тужіть за мною. Тепер сотні тисяч кращих синів України помирають за краще майбутнє людства. Моя кохана дружина, дякую тобі за чудовий прожитий час з тобою. Ти була холошею дружиною і другом. Я хочу, щоб ти вийшла заміж і була щаслива. Щоб ти добре виховала доньку, зробила з неї справжню людину, достойну свого батька. Моя люба донечко! Ти була моєю розрадою, моїм життям. Рости щасливою. Слухай маму, будь доброю і справедливою, вчися і вийди в люди, ніколи не забувай, що твій батько загинув на шибениці за справу народу. Прощавайте, дорогі”. Ведучий Сотні тисяч солдатських вдів взяли на себе тягар війни – виконували важку працю на полях, вирощували хліб, на заводах випускали зброю, cамотужки без чоловічого плеча ставили дітей на ноги. Пісня”Степом” 1 дівчина І все ти стерпіла великим терпінням Так може лиш жінка без стогну терпіть І де ж тая бралась нелюдськая сила, Щоб вірно чекати, трудитись і жить? 2 дівчина В житті ти зазнала немало гіркоти, Тягар чоловічий безмовно несла. І ти як говорим на мирному фронті Солдатом без фронту без зброї була. 3 дівчина Літа наливають цілющії грона, Та вже посивіла твоя голова Поети тебе називають - Мадонна, В народі ж ти просто – солдатська вдова. Ведуча Лист коханій дівчині. Вересень 1944року. Дівчина читає листПрощай дорога Лідушка. Не дивуйся – це мій передсмертний лист. І якщо ти його отримаєш. то мене вже не буде в живих. Знай, що я віддав життя дорого, чесно на полі бою І білоруська земля прийняла мене. українця як сина. Плакати не думай. краще частіше згадуй, пишайся. що той. кого ти любила з яким хотіла будувати життя загинув чесно за Батьківщину, за щастя людей . Звичайно, помирати не хотілось. Але поклик Вітчизни – закон, якого вимагає обов’язок і потрібно не рахуватися з життям. Про багато ми мріяли. але... Пройдуть роки. У тебе буде син. І я тебе дуже прошу, розкажи йому хоч трошки про те, хто хотів бути його батьком. Ну добре. Прощай! Цілую в останній раз кріпко-кріпко! Твій друг Олег. Військовий. Олег Нечитовський під шквалом вогню кинувся відновлювати кабель, що забезпечував зв’язок з командуванням. Поранений, обливаючись кров’ю, він продовжував налагоджувати зв’язок. Останні його слова: «Наказ виконано». Відчуваючи, що під вогнем фашистів він назад не доповзе, Олег Нечитовський пише листа своїй коханій дівчині. Пісня «Журавлі». Інсценізація. Діалог матері з сином. Мати з квітами підходить до обеліска. – Синочку, рідний, чуєш, як курличуть У синім небі сумно журавлі? Вони ж тебе до себе, сину, кличуть, А ти лежиш в холодній цій землі. - Я чую, мамо, чую, як співають Мені над Україною пісні, Ти не журись, я крила розпростаю І прилечу до тебе уві сні. Вкраїнським рушником зітру сльозину І поцілую в сивеє чоло… О, синку, рідний, мій єдиний син, Як хороше б тоді мені було! Стоїть старенька мати на могилі, І навіть квіти плачуть мовчазні… Від сина погляд відвести не в силі, А син довічно житиме у сні. Р. Кравець-Руденко. Лист-відповідь загиблим героям. (дівчина в білому) Пишу цей лист в блакитне небо Тебе давно вже давно нема, Але душі моїй так треба Щоб ти, солдат, почув мої слова. Не бачила тебе ніколи, А зараз так тебе люблю – І тільки сонечко заходить – За тебе Господа молю. Ти йшов, бо вірив в Перемогу, Ти знав, що можеш не прийти, В світи стелилася дорога Але ти мав її пройти. Сльозами проводжала мати, У слід дивилося село. Ти знав, що будеш воювати За мир, за волю і добро. Низький уклін тобі, солдате! Чи ти загинув чи живий Маріє! О, Пречиста Мати! Своїм покровом їх накрий. Не дай нам очерствіти духом У суєті-суєт забути ті роки Нехай земля буде усім їм пухом І пам’ять хай живе в усі віки! Пісня “Невідомий солдат”Виходять всі учасники 1 Люди землі! Убийте війну, Прокляніте війну! Люди землі! 2 Мрію пронесіть через роки. И життям наповніть, Але про тих, 3 Хто вже не прийде ніколи. Пам’ятайте! Заради життя на світі. 4 Заради воїнів, що Загинули у боротьбі З фашизмом. Пам’ятайте! Ведучий Світлу їм пам’ять вшановуємо хвилиною мовчання. Лунає Реквієм Моцарта. Ведуча Ми не дозволимо той жах повторити. Хочемо в мирі і щасті ми жити. Низько в скорботі знамена схиляєм. Клятві священній навік присягаєм. Ведучий Іменем доньки, що батька не знає, Іменем матері, що сина не має, Іменем жінки, що овдовіла, Іменем матері, що посивіла. Ведуча Іменем пам’яті з роду до роду, Іменем чесним, священним народом, Звершення батьків, дідів, прадідів, Усіх поколінь, які пройшли війну, Ведучий Наснажуватимуть нас на добрі справи В ім’я миру, в ім’я спокою І зміцнення Української Держави. Ви – наш взірець. Ведуча Зборовши смерть у праведному герці, Величні Ви і прості водночас – Сини Вітчизни з Прометея серцем, Ми всім життям рівняємось на вас. Фонограма “Україна” |
Сценарій літературно-музичної композиції «Відродження» до річниці... |
Тема: «Щасливий, хто уміє дивуватись промінню сонця в крапельці роси…» Година спілкування екологічного спрямування проведена у вигляді літературно-музичної композиції |
Макіївський навчально-виховний комплекс №49 «Надія» Сценарій уроку... ТЕМА. Архітектура як вид мистецтва. Виконання композиції на тему : «Вулиці рідного міста» |
План звіту Пояснювальна записка І розділ Літературно-краєзнавчий На даному етапі нашого навчання ми проходимо літературно-краєзнавчу практику. Літературно-краєзнавча практика – це найкращий спосіб... |
УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ ТА ТУРИЗМУ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ ДОНЕЦЬКА... БЕНЕФІС Народної артистки України, професора Донецької державної музичної академії ім. С. С. Прокоф’єва |
ЛІТЕРАТУРНО-МИСТЕЦЬКИЙ ФЕСТИВАЛЬ Конкурс молодих виконавців поетичної спадщини Т. Г. Шевченка проходить у рамках літературно-мистецького фестивалю «Переяславська... |
Уроку: «Особливості музичної мови» Анотація до уроку «Особливості музичної мови», для учнів 6 класу з музики, учитель Пасошнікова І. Г |
Тем : Створення композиції оздоблення виробів: торта, тістечок,печива. Мета Мета: Засвоєння знань учнів про вироби, композиції; формування вмінь аналізувати вироби; розвивати логічне та абстрактне мислення,... |
Гурток акробатики та музичної ритміки Нашу школу не можна уявити без діяльності гуртка акробатики та музичної ритміки. Це візитна картка Старобабанівської загальноосвітньої... |
Урок образотворчого мистецтва по темі «Прикладна діяльність. Створення... Тема: Прикладна діяльність. Створення декоративної композиції «Дерево життя» в техніці петриківського розпису |