|
|
Скачати 74.94 Kb.
|
„Знов білим цвітом вкрилися сади, І знов приходить свято Перемоги...” 1-й ведучий: Чимало свят дарує нам весна, Як в рідний дім повернення з дороги. Та є найбільш хвилюючим для нас Величне свято Перемоги. Це свято не затьмариться в віках. В цей день нестимуть люди завжди квіти, Не обміліє пам’яті ріка – В серцях нащадків буде вічно жити… На фоні мелодії: ’’Мальви’’ (звучать слова) 2 ведучий: Минають роки, відлітають у вічність. Минуло стільки років, відколи замовкли останні постріли гармат, настала тиша, прийшов на нашу землю мир довгожданий, вистражданий, оплачений найвищою ціною людського життя. Все далі відходять грізні і важкі роки Великої Вітчизняної війни, але не згасає пам’ять про тих, хто не шкодував своєї крові, свого життя. Кожен із нас поділяє думку, втілену в словах: „Ніхто не забутий, ніщо не забуто”. 1 ведучий: Люди старшого покоління пам’ятають: травень того незабутнього 45-го був напрочуд теплим і сонячним. Ніби сама природа своїм таємним єством відчувала радість довгожданого визволення, що прийшло на нашу землю. 2ведучий: День Перемоги! День Перемоги! Іде по країні весна. Дев’ятого травня! Дев’ятого травня! Війна закінчилась страшна. 1-й ведучий: Урочистий мітинг з нагоди святкування 67=ї річниці Перемоги українського народу у Великій Вітчизняній війні оголошено відкритим! 2-й ведучий: На виконання гімну України стояти струнко! (звучить гімн України) 1-й ведучий: Слово надається сільському голові … 2 ведучий: Все ожило, пробудилося,набралося краси і молодості. Здається, що навесні ми по-особливому, ніжно й трепетно, любимо рідну землю. Бо саме з весною приходить до нас велике свято Перемоги у Вітчизняній війні. Учень: Ти прийшла, Перемого, слідами війни, З-під заліза і попелу – цвітом весни, Тим навічним вогнем, що горить – не згоря, Обеліском, який увінчала зоря. 1 ведучий: Роки... Скільки б їх не минуло, не зітруть у народній пам’яті світлі імена тих, хто віддав своє життя за незалежність нашої Вітчизни. Не забуваємо ми воїнів нашого села. Золотими літерами вписані їх прізвища та імена в книзі „Пам’яті”. 2 ведучий: Не зосталося жодної сім’ї, яка б не оплакувала загибель рідних чи близьких. Чиї б серця забуть змогли Тих, хто у тяжку годину, У грізних битвах полягли За нашу рідну Україну? Пісня „Маки червоні”. Вірш „Пам’ятайте” Учень: Пам’ятайте про тих, що безвісті пропали, Пам’ятайте про тих, що не встали як впали. Пам’ятайте про тих, що згоріли як зорі,- Такі чисті і чесні, як повітря прозоре. Пам’ятайте про тих, що за правду повстали, Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах. Пам’ятайте про тих, що стрибали під танки... Є в місцях невідомих невідомі останки. Є в лісах, є у горах, і є під горою – Менше в світі могил, ніж безсмертних героїв. Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні – Хай відомими стануть всі герої безвісні. Учень: Спасибі вам, що хочуть ваші діти Душею дорівнятися до вас. Хай кожному із нас в душі засвітить Хоч однієї перемоги час! Учениця: Нехай Бог вас благословить своєю рукою, Хай пречиста Діва-Мати своїм омофором Захищає вас від злого з усім вашим домом. Дай Боже вам довго жити і горя не знати, Щоб соту весну з нами зустрічати. Учень: Хай ці квіти весняні чудові Подарують вам подих краси, Щоб жилося у щасті й любові, Благ усіх вам з роси і води! Учень: Всю доброту, яка існує в світі, Всю радість, що живе серед людей, Найкращі всі, що до вподоби, квіти Даруєм вам у цей святковий день. Учень: На скронях ветеранів – срібний іній сивини, Він подвигом прославив матір Вітчизну, Вклоніться, люди, ветеранам війни. Зупинись, прислухайся на мить – Кричать з вогню і мати, і дитина, Хай буде мир, хай більше не горить У пеклі війн твоє життя, людино! Низький уклін вам, ветерани війни! 2-й ведучий: Шановні ветерани! Прийміть ці квіти як знак пошани за наше мирне небо! (Вручення квітів). Пісня «Журавлі» танець 1 ведучий: Скільки років щасливої тиші, Та вривається голос в ефір, Що благає, нагадує, кличе: Захистіть, збережіть, люди мир! Кожен день, кожен час пам’ятайте, Скільки жертв нам війна принесла. Все, що можна для миру віддайте! Збережіть для нащадків життя! 2-й ведучий: Сьогодні з великою вдячністю і любов'ю згадуємо вас, солдатські вдови і матері. Паморозь лягла на ваші скроні, роки поорали зморшки на ваших обличчях, але серця залишилися молодими і свято бережуть пам'ять про останні хвилини перед розлукою. Рани війни озиваються в серцях дітей та онуків, дружин та матерів загиблих. Рани війни болять у нас всіх і досі. Ми низько схиляємо голови перед вами, матері наші, солдатські вдови. Бо ви були для дітей і за батька, і за матір. (СЦЕНКА) Учень. Старенька мати йде до свого сина… Гранітні плити плачуть під ногами. Мати. – Синочку рідний, йди в обійми мами, Я пригорну до тебе свої руки, Я зацілую рідні оченята… Як важко було у часи розлуки Без тебе жити і без твого тата… Тече сльоза і падає на плити, Із стели очі дивляться хлоп’ячі. Їм тільки жити, жити і творити, Вони навік залишаться дитячі. Учень. Стоїть старенька плаче, ні ридає. Перед очима в неї похоронка І бій, що котрий день все не вгаває, І у землі пекуча та воронка Мати. - синочку рідний, чуєш, як курличуть У синім небі сумно журавлі? Вони тебе до себе, сину, кличуть, А ти лежиш в холодній цій землі. Син . -Я чую, мамо, чую, як співають Мені над Україною пісні. Ти не журись, я крила розпростаю І прилечу до тебе уві сні. Вкраїнським рушником зітру сльозинку І поцілую в сивеє чоло… Мати. -О, синку рідний! Мій єдиний сину, Як хороше б тоді мені було! Учень. Стоїть старенька мати на могилі, І навіть квіти плачуть мовчазні… Від сина погляд відвести не в силі, А син довічно житиме у сні. Пісня ’’Виростеш ти сину’’ 2 ведучий: Шановні ветерани. Над вашими головами свистіли кулі. Кожна хвилина вашого життя могла стати для вас останньою. Але вам випало щастя вижити і повернутися до рідної домівки. Нехай же ніколи не зазнають війни ваші діти та онуки! Не побачать на тлі чорного неба траси від кулеметних черг. Нехай живуть у мирі і злагоді. Вище піднімайте стяг пам’яті, щоб ніхто в світі не зміг зробити вигляд ніби він забув, забув як втрачали найдорожчих людей, забув, як ждали першого дня без війни. На згадку про тих, хто не повернувся з війни, про тих, хто віддав своє життя за наше мирне майбутнє, вшануймо всіх загиблих хвилиною мовчання. (хвилина мовчання) Учень: Стоїть обеліск, і на нім імена, Які вкарбувала священна війна. Стоїть обеліск над печаллю могил, Що в селах Вкраїни синів тих нема. Вони тут не сіють, вони тут не жнуть, Лиш вогники-квіти їм люди кладуть. Лиш сльози вмивають синів імена, Що їх із собою забрала війна, Що їхні серця дуже довгі літа Земля українська в собі пригорта. 1 ведучий: Ми йдемо до могильних плит, щоб віддати данину вдячності, проголосити клятву вірності, вклонитися низько подвигу старшого покоління. Учениця: Там сплять навічно воїни-солдати, Чиїсь батьки, чиїсь брати й сини. Їм не судилось весен зустрічати, Тих, що стрічаєш ти після війни. Там сплять твої ровесники-орлята, Тепер уже були б із них орли! Схилися над могилами солдатів, Що у боях за тебе полягли. учень: Ми пам’ятаєм, хто в лиху добу В броні важкій віддав останні сили Ми зараз квіти і терпку журбу Приносим на засмучені могили 1-й ведучий: Право покласти квіти до обеліска надається учням 9 класу та військовослужбовцям . Пісня «Степом, степом» Учень: Ми пам’ятаємо всіх, Хто віддав життя за те, Щоб не було війни нової, Щоб сонце сяяло золоте, Щоб не окоп чорнів на ниві – Хліба цвіли, мов килими. І щоб веселі і щасливі До школи всі ходили ми! Учень : Ми не бажаємо війни! Хай над містами і нивами Сіяє сонце з вишини, Щоб ми росли щасливими! Учень: Люду трудящому воїн не треба. Гуртуймо тісніше свої ряди. За незахмарене – чисте небо, Проти смертей, сліз, нещастя й біди. Учень: Ми хочемо без воїн жити. Хай буде мир на всій землі! Мир – це квіти у сонячних росах. Мир – це радість малих і дорослих. Мир – це усмішка в очах матусі. Мир – це лани золотаво-русі. Мир – це потоки весняні сині. Мир – це дружній танок при гостині. Мир – це все, що у світі найкраще, Не забувайте цього нізащо! Учень: Хай літають завжди журавлі, Колоски видзвонюють налиті. Ми за те, щоб мир був на землі Для усіх малят на цілім світі! Учениця: Хай живуть спокійно люди, Сонце лагідно сія, Хай лунає всюди-всюди Пісня радісна моя. Пісня Україна |
|
Книги Олександра Бакуменка „Зодчий Слова” Ангелом назвав Дмитра Білоуса Ярема Петрович Гоян. Ангелом Білим він жив на цьому білому світі і Ангелом білим полинула його душа... |
БАРКА ВАСИЛЬ “ЖОВТИЙ КНЯЗЬ” А знов лихо: повели чоловіка в сільраду. Скільки їм треба? Чіпляються і гризуть: давай! — як не гроші, так хліб |
|
Осіннє золото осипалось до ніг, Пташки давно у вирій полетіли, Далеко... В верхвів'ї сосен вітерець співає. На самоті осінній сум звучить. Земля втомилась і відпочиває |
ПРОГРАМА Київ, Україна, 12-14 травня 2011 р ХV Конференції Української протиепілептичної Ліги. Як і завжди ми знов зустрічаємось, щоб обговорити складні та актуальні питання... |
|
Люблю Черкаський рідний край !” Шевченкового краю – одного з наймальовничіших куточків України. Здається, на все, чим багата природа Придніпров’я, щедра Черкаська... |
Звучить пісня Т. Петриненка «Україна» Ведучий І Ведучий І. Україно… Мила моя Україно! Тихії води і яснії зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медовії та молочнії... |
|
Розкажіть про проект. Як виникла його ідея? Україні зеленої енергетики. (трагедія в Японії, яка засвідчила усьому світу, що людині непідвласні стихії, і цьому двобої виграє... |
TEXHIЧHI ВИМОГИ Назва предмету закупівлі: «Гриби та трюфелі» Ніжка біла, з білим кільцем, округлої форми, кінчик ніжки обрізанним або цілим. Плівка між шляпкою та ніжкою може бути цілою або... |
|
Надворі падав сніг, кружляв немов у хороводі, швидко вкривав землю... Сумні спогади виринали із глибин пам’яті. Наодинці з такими думками лишатися не хотілося. Саме час звернутися до того, хто обов’язково... |
Книжки. На стіні великий портрет А. Олія. Під ним на секретері маленьке погруддя Толстого Книжки. На стіні — великий портрет А. Олія. Під ним на секретері маленьке погруддя Толстого. Величезний письмовий стіл, захаращений... |