Тисячолітній скельний монастир, с. Лядова
 
На лівому березі р. Дністер, що на Вінниччині, знаходиться село Лядова і скельний монастир. Останній, напрочуд дивовижний пам'ятник загадково-хвилюючої давнини, скромно розташувався у монолітних скельних виступах, немов притулився до білої вапнякової гори, що пірамідально здіймається над південною околицею долини. Це знаменита за древністю, історичним значенням і мальовничим розташуванням обитель, що має назву Свято-Усікновенський чоловічий скельний монастир.
Про монастир існує безліч легенд і переказів, історичних фактів і припущень. Тим часом і досі живі розповіді й легенди про конкретні монастирські древності і документи. Одні стверджують, що заховані вони у недосліджених печерах. Інші — в одному з підземних ходів на верхньому плато. Таких місць тут дійсно немало, однак усі вони дуже пошкоджені в результаті землетрусів, війн, та й просто часу. А єднає ці всі розповіді й легенди одне: вони закінчуються тим, що в угодний Богові час монастирської давнини відкриються чернечій братії.
Краєзнавчий музей, м. Могилів-Подільський
Музей засновано в 1929 р. членами Могилів-Подільського округового краєзнавчого товариства. До Великої Вітчизняної війни він знаходився в приміщенні малої культової споруди по вулиці Покровській. Німецько-румунські окупанти знищили колекцію музею. У повоєнні роки співробітники почали формування нової збірки. Впродовж другої половини ХХ ст. музей змінив декілька приміщень. На сьогодні він розташований у колишньому приміщенні головного будинку купця Гальперіна, побудованому у 1905 р.
Музейна колекція нараховує понад 22 700 предметів. Щороку музей відвідує близько 4 000 чоловік.
Основу музейної збірки складають колекції картин Г. Бронштейна (українські, російські та грузинські автори), мінералів В. Афанасьєва, зібраних на території колишнього Радянського Союзу, меблів поч. ХХ ст. Чималий інтерес становлять збірки археологічних пам'яток, нумізматики, фалеристики та зброї XVII-XIX ст. Цікавою є етнографічна збірка, зокрема селянського домашнього начиння, подільського одягу, колекція предметів образотворчого і декоративно-ужиткового мистецтва місцевих авторів.
Експозиція музею складається з розділів: "Природа і археологічні знахідки на території Могилівщини", "Військова історія нашого краю від ХVI ст. до середини ХХ ст.", "Етнографія Поділля". У виставковому залі експонуються окремі колекції.
Музей «Українська витинанка», м. Могилів-Подільський
Церкви Могилів-Подільського
 
Дерев'яна церква св. Парасеви. Знайти її не так і просто. Вуличка, обмежена з одного боку залізничними путями, а з іншого - міською (чи районною? Принаймні великою) лікарнею, зробить кілька відгалужень вліво. Нам потрібне друге від лікарні - вул Демьяна Бідного. Повз квартали хатинок пробираємося до храму, чиї золоті хрести на яскраво-зелених верхах видно вже здалеку. Це ж треба було ТАК помалювати церкву...
Зведена вона на місці більш старої святині в 1775 р. Дзвіниця - ровесниця церкви. Cам храм хрестовий у плані з короткими бічними раменами, має три глави. Кілька прибудов з'явилися вже на початку ХХ ст. Церква оточена підашшям на фігурних кронштейнах. Зруби перекриті барочними верхами на високих восьмериках з двома заломами. Поєднання хрестового типу храму з тризрубним - нечасте явище в подільській архітектурі. Центральний зруб відділено від бабинця лучковою аркадою.
На жаль, побачити масляний живопис початку ХХ ст., який зберігся на стінах, не вдалося: на подвір'ї все більшало тіточок з навколишніх господ, які зиркали на мій фотик без будь-якого пієтету - і навіть навпаки.
 Дзвіниця стоїть на північний захід від церкви, вона теж зелена, квадратна в плані, чотириярусна. Перший ярус - з цегли, це характерно для подільських храмів. Всі інші яруси - дерев'яні і каркасні.
Знаєте, чим Могилев схожий на Москву? Вони обидва на "М" починаються - і обидва мають Красну площу. Тіки могилівська - маленька і взагалі якийсь сквер. Але на ній знаходиться Миколаївський собор (1754). Його зведено з цегли, він тринавний, триапсидний та двохстовбний, має три глави (з них дві бічні - декоративні). В 1885р. собор значно розбудовано і збільшено. За радянщини тут був краєзнавчий музей, зараз храм діючий. З західного боку збереглися сліди замурованих дверей з 1754р.
Ну і нарешті, Георгіївська (грецька) церква поруч з будинком Потоцьких. І вона, і дзвіниця зведені в 1808-1819рр. за проектом архітектора І.Фрейвальда. Масляний живопис кінця ХІХ ст. в інтер'єрах я бачила.
Палац М. Чацького, с. Серебринці
В центрі села Серебринці Могилів-Подільського району Вінницької області, над ставом і залишками парку гордо височить світла будівля з колонним портиком - чудовий пам`ятник архітектури класицизму.
Це колишній палац Міхала Чацького, підчашого коронного, учасника повстання Т.Костюшко, публіциста, брата відомого польського просвітника Тадеуша Чацького.
Джерело Антонія Печерського
1938 р. комуністи-атеїсти вирішили знищити духовний оплот православ’я, заклавши потужний заряд вибухівки. Втім, ні серед прикордонників, ні серед місцевого населення ніхто не зголосився підірвати обитель.
Ті ж, кого привозили для підривних робіт, чули з церкви... ангельський спів і відступали. I все ж лядівський Герострат таки знайшовся. Після потужного вибуху дивом уціліли лише келія Антонія Печерського та один зі скельних храмів. Збереглися й чудотворні ікони «Хрещення Спасителя» і «Усікновення глави Іоанна Предтечі».
Усе решта перетворилося на руїни.Наразі обитель відновлюється трудами молодого ігумена Антонія (Нетребіна), якому допомагає поки що нечисленна братія.Настоятель сподівається, що спільними зусиллями ченців, паломників, меценатів і влади вдасться відродити обитель. Архієпископ Вінницький і Могилів-Подільський Симеон на день пам’яті
Усікновення глави Іоанна Предтечі, здійснюючи святкову Божественну літургію у монастирі, висловив сподівання, що монастир до свого тисячолітнього ювілею у 2011 р. не тільки відродиться як повноцінна обитель з усіма храмами і необхідними господарськими корпусами, але й, насамперед, поверне собі славу духовного центру.
Музей етнографії та народного мистецтва М. Руденко, м. Могилів-Подільський
Гостинно приймає відвідувачів і районний музей етнографії та народного мистецтва її імені, в якому зберігаються особисті речі та роботи відомої майстрині. Директором музею є не менш талановита народна майстриня О. Городинська. При музеї діє творче об`єднання «Світлиця» та дитяче об`єднання «Світлячок», де проводяться заняття з виготовлення витинанок, писанок, творів образотворчого мистецтва, ляльок з природного матеріалу.
Захоплено творять мережане чудо і молоді майстрині з Могилева-Подільського – Марія Гоцуляк, Оксана Городинська, Люмила Анрієвська. В місті Хмільнику один з умільців – учитель Дмитро Власійчук – створив цілу серію витинанок, присвячених народним святам – Івана Купала, Великодню, Різдву. М.В. Гоцуляк брала участь у ІІІ Міжнародному з’їзді писанкарів у селі Космач на Івано-Франківщині і виступила з доповіддю на тему: «Дряпанка – як різновид української писанки».
Особливу увагу учасників привернула її власна експозиція дряпанок та інших технік писанкарства. Окрім унікальних писанок та дряпанок, у доробку Марії Василівни є витончені витинанки у які майстриня вклала глибокий зміст: «А в козака – дві дівчини», «Дерево життя», «Родинне вогнище», «Купальська ніч». «Десь тут була подоляночка», «Великдень», «На Свят-Вечір», «Колядники», «За кужелем» та ін.
Родом з с. Кукавка ще один знаний етнограф, фольклорист, краєзнавець Мефодій Васильович Рябий, який записував місцевий фольклор, досліджував творчість В.А.Тропініна, заснував у селі краєзнавчий музей, написав серію літературознавчих розвідок про перебування у Могилеві-Подільському видатних діячів літератури, мистецтва, науки.
Пам’ятник В. Тропініну (1988), с. Кукавка
У 1990 р. в селі встановлено пам’ятник В.Тропініну (автор М.Крижанівський). Починаючи з 70-х років тут проводяться традиційні Тропінінські свята. До речі, священиком цієї церкви 50 років був Митрофан Якович Рогодінський.
|