|
|
Скачати 42.63 Kb.
|
| Церква Успення Пречистої Діви Марії На Микулинецькому передмісті височіла церква Успення Пречистої Діви Марії, знана ще як Монастирська. Дерев'яний храм було збудовано до 1636 року. Саме цим роком датовано дописку на престольному Євангелії, переданому "церкві Успенія на передмісті Тернопільськім". При Успенській церкві був монастир отців василіян, та в 1744 році її передали світському священику. Згадку про храм знаходимо у "Зорі Галицькій за 1852 p.: "В Тернополі є тепер три церкви, а саме: Чесного Хреста на передмісті Львівськім над ставом, Хресто-Рождественська в самому місті, Монастирська, або Успенська на передмісті Микулинецькім". Там же — відомості про Львівське Євангеліє із написом, де згадується про третю козаччину, як гадає автор, про перебування козаків Б. Хмельницького у 1656 році на околицях Тернополя. У 1836-му дерев'яну церкву розібрали і на то му ж місці звели муровану. Це був один із кращих зразків церковної споруди стилю ампір. Церква мала три візантійські бані-куполи. На той час при ній налічувалось 2700 парафіян. Дзвіницю із тесаного каменю у романському стилі спорудили в 1837 році. В основі вона була чотирикутна, а вгорі переходила у восьмигранник і завершувалась оригінальним цибулястим куполом. Вище дверей дзвіниці над карнизом були різьблені з каменю статуї в людський зріст: зліва — святого Петра, який тримає у руках Євангеліє та ключі, посередині — фігура Ісуса Христа з піднятою правою рукою (у лівій — земна куля), праворуч — постать святого Павла з відкритим Євангелієм та хрестом. На дзвіниці висів великий дванадцятитонний дзвін, знищений росіянами під час Першої світової війни. До церкви, крім саду і невеличкого будинку, прилягав старовинний цвинтар з численними бароковими плитами. Тут були поховані знатні тернопільські міщани, воїни наполеонівської армії, священик Петро Білинський — автор монографії про Тернопіль та околиці, перший світський директор гімназії Євстахій Прокопчиць. З часу, коли у 1840 р. було закладено новий цвинтар на Микулинецькому пагорбі, поховання тут припинились. Правда, у 1941-му на старому цвинтарі поховали гімназиста Лева Пачовського, якого 2 липня, у день вступу німців до Тернополя, німецький солдат застрелив у церкві. Після війни тут була братська могила тих, хто поліг у боях за місто у березні-квітні 1944 року. Прах полеглих перенесено у братську могилу на Микулинецькому кладовищі під час зруйнування старого цвинтаря у 60-х роках і забудови цієї території. У 1931 році митрополит Андрей Шептицький передав церкву отцям-редемптористам на чолі із протоігуменом Иосифом де Вохтом. Монахи редемптористи східного обряду прийшли із Бельгії. Славились вони місіонерством і просвітою серед молоді. За часів редемптористів настали справді золоті роки в історії Успенської церкви. Часті місії, реколекції приваблювали тисячі віруючих з усього міста та околиць. Особливо величавим був відпуст 28 серпня, у день Успення Пречистої Діви Марії. Ввечері напередодні його до Монастирської церкви вирушали пишні процесії із Середньої церкви та навколишніх сіл. Співали відомі церковні хори. Вся дорога від церкви Різдва до Успенської була заповнена людом, що з піснями повагом рухався вперед до святині. За отців редемптористів розпочалась перебудова Успенської церкви яку з ентузіазмом підтримували вірні. Так постала величава споруда з шістьма візантійськими банями і трьома окремими входами, до яких вели широкі сходи, котрі символізували хресну дорогу. Перебудовою церкви займались інженери Соневицькиіі Фалендиш. Зміни торкнулись й інтер'єру: зроблено нові лавки, майже завершено іконостас, збиралися розпочинати розмальовування церкви. У 1932 році, до ювілею чину, в північній частині цвинтаря, де стояла дерев'яна капличка, побудовано гарну муровану каплицю. Саме вона ставала центром уваги численних прочан, які прибували на відпуст. Тут відправлялись Богослужіння, що завершувалися Архиєрейськими Службами Божими, котрі відправляв хтось із галицьких єпископів. То було місце проповідей відомих проповідників. У 1935-му на відпуст приїздив єпископ Микола Чарнецький. Під час відпусту до святого Причастя приступали тисячі прочан. У день празника Успення перша Служба відправлялась вже о четвертій годині ранку. Потім відправлялися Святі Літургії при всіх трьох вівтарях і в капличці. Після Великої Служби Божої відбувалось водосвяття під хрестом та благословення овочів. Під вечір — Вечірня в капличці. Після неї процесія відходила до парафіяльної Середньої церкви. А наступного дня ввечері — знову Вечірня і обхід навколо храму з чудотворною іконою Божої Матері. Урочисто святкували тут Великдень. Влаштовувався Божий гріб, який вартували юнаки з усієї замонастирської дільниці. На площі за церквою відбувались "гагілки" (гаївки). Відправи починались у Страсний Четвер і завершувались Великодною Утренею, яка не мала собі рівних. Окрасою був добрий хор під керівництвом диригента Стойка. Христове Воскресіння прославляли дзвони "Остап" та "Мар'ян", названі в честь їх фундаторів із відомої міщанської родини Острожинських. У довоєнний час у церкві ревно служили Богові українські та бельгійські монахи. У садку при церкві виднілись монастирські будівлі. Була тут і багата бібліотека. Монастир зруйнувала більшовицька влада. А книгозбірню розікрали. Довгі роки у Монастирській церкві зберігався старовинний образ Божої Матері, оправлений у срібні з позолотою ризи (копія славетної Ченстоховської ікони). Після знищення Монастирського храму зберігався він у церкві Різдва Христового (зліва від іконостасу). А тепер знову повернений на старе місце. Традиція Успенського відпусту існувала ще й у післявоєнні роки, коли святиню вже передали до Російської (Руської) православної церкви. У пам'яті автора цих рядків живе згадка про велелюдні празники Успення у Монастирській церкві. Юрми людей ще й у післявоєнні роки йшли пішки на відпуст, часто босоніж. Натомлені, вони зупинялися на загребельських лугах (де тепер готель "Галичина") перепочити, помити ноги і взутися. Очевидно, народна любов стала на перешкоді богоненависницькій більшовицькій владі. Спочатку атеїсти зруйнували каплицю і цвинтар, а 18 листопада 1962 року пролунав страшний вибух. Монастирську церкву знищили, мотивуючи тим, що вона розташована в подвір'ї новозбудованої СШ № 7, "а це, мовляв, негативно впливає на виховання учнів у дусі атеїзму". До речі, згідно з одним із рішень облвиконкому, приміщення церкви планувалося пристосувати для культурно-освітніх цілей. Але гірка чаша не оминула народну святиню, акт вандалізму відбувся. Навіть після зруйнування храму все місто визнавало своїм празником день Успення Пречистої Діви Марії. Тепер на вулиці князя Костянтина Острозького відбудовано Успенську церкву і дзвіницю. Правда, сучасні споруди дещо модернізовано (архітектор Михайло Кичко). Л. Бойцун "Тернопіль у плині літ" використано матеріали сайту http://www.times.te.ua |
|
ПОЧАЇВСЬКА ДУХОВНА СЕМІНАРІЯ Розклад екзаменів 1 класу СЗН на 2012-2013 навчальний рік по сесіях Церковно-історичні приклади, які свідчать, що Церква Православна є єдина істинна Церква |
2)Над вертепом звіздар ясна Світло засіяла. Де Христос родився, З Діви воплотився, (2) |
|
14 жовтня День українського козацтва ... |
Урок реквієм Тема. Улас Самчук. Роман – хроніка «Марія». Побудова роману. Образ Марії у творі |
|
З вірою в любов і милосердя «Сойчине крило»; творчо осмислити основний морально-етичний пафос твору; неоднозначність образу Марії |
РОЗВИВАЛЬНЕ ПРЕДМЕТНО-ІГРОВЕ СЕРЕДОВИЩЕ Вчення Марії Монтессорі, видатного італійського науковця, базується на принципі природної доцільності розвитку закладених у дитини... |
|
У середині ХІХ ст в місті переважна більшість православних церков... У середині ХІХ ст в місті переважна більшість православних церков були дерев'яними, мурована церква стояла лише на Російському... |
Дерев’яна українська козацька церква XVIII ст., с. Седнів, Чернігівська область Архітектурні шедеври художньої культури козацької доби та українського «козацького» бароко |
|
РОЗВИВАЛЬНЕ ПРЕДМЕТНО-ІГРОВЕ СЕРЕДОВИЩЕ Європейський досвід та новітні підходи Вчення Марії Монтессорі, видатного італійського науковця, базується на принципі природної доцільності розвитку закладених у дитини... |
СИНЕЛЬНИКІВСЬКА МІСЬКА РАДА Усенко Марії Полікарпівні для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за... |