|
Тема: Революція XVII ст. та промисловий переворот в Англії
Мета: ознайомити учнів з особливостями економічного розвитку Англії; проаналізувати причини, характер, основні етапи та результати Англійської революції, ознайомити учнів з причинами промислової революції і досягненнями науки і техніки в Англії, вдосконалювати навички складання порівняльної характеристики історичних діячів.
Обладнання: підручник Всесвітня історія, 8 клас, О. Гісем, О. Мартинюк, карта, документи – підручник О. Гісем, О. Мартинюк, портрети історичних діячів Англійської революції та промислового перевороту.
Основні поняття та терміни:
Буржуазна революція
Громадянська війна
Конституційна монархія
Реставрація
Протектор
Білль про права
Промислова революція
Огороджування
Конкуренція
Основні події:
1640-1660 рр. – Англійська революція;
1688 р. – державний переворот, повалення династії Стюартів;
1689 р. – ухвалення “Білля про права”, початок конституційної монархії в Англії;
1784 р. – винайдення Дж. Уаттом парової машини;
1829 р. – Дж. Стефенсон побудував перший потяг.
Очікувані результати: учні здобудуть знання про передумови та причини Англійської революції; визначать характер, етапи та результати революційних подій в Англії; навчаться аналізувати діяльність політичних діячів; зуміють оцінити досягнення та переваги промислового перевороту в Англії.
Тип уроку: комбінований.
Структура уроку:
Організаційний момент (2 хв.)
Мотивація навчальної діяльності (3 хв.)
IIІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів (5 хв.)
IV. Вивчення нового матеріалу (24 хв.)
1. Англія напередодні революції (4 хв.)
2. Карл І (5 хв. )
3. Олівер Кромвель (5 хв.)
4. Переворот 1688 р. (5 хв.)
5. Початок промислового перевороту (5 хв.)
V. Закріплення нових знань і вмінь учнів (5 хв.)
VI. Підсумки уроку (2 хв.)
VII. Домашнє завдання (2 хв.)
VIII. Оцінювання знань учнів (2 хв.)
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Революція XVII ст. та промисловий переворот стали яскравою сторінкою в історії англійського народу. Як так сталося, що дана революція не змогла утримати всі свої перемоги? Саме сьогоднішня та наступні теми дадуть нам відповіді на це питання.
ІІІ. Актуалізація знань
Бесіда за питаннями
Дайте визначення поняття “революція”.
В якій країні у Новий час відбулася революція?
Назвіть наслідки революції для Нідерландів.
Які факти свідчать про розвиток в Англії капіталістичних відносин?
IV. Вивчення нового матеріалу
Оголошення теми, мети та очікуваних результатів уроку. Запис теми і плану вивчення нового матеріалу в зошит.
1. Англія напередодні революції
Соціально-економічний розвиток Англії напередодні революції.
На початку XVII ст. в Англії швидко формувались нові капілістичні відносини. Проявами цього стало створення мануфактурного виробництва, розвиток торгівлі, піднесення міст, поширення аграрного сільськогосподарського виробництва.
Англія стала основним постачальником нефарбованих тканин на європейський ринок. У середині XVII ст. вона забезпечувала 80 % загальноєвропейського видобутку вугілля (близько 3 млн т). За перші 40 років XVII ст. подвоїлися обсяги торгівлі.
У сільському господарстві розвивалися тенденції, започатковані ще в XVI ст. (обгороджування, поширення найманої праці тощо).Воно активно втягувалося в ринкові відносини.
Зміни в економіці позначилися на соціальній структурі англійського суспільства. Хоча воно за формою залишалося становим зі складною системою нерівності прав та обов’язків, у поведінці, звичаях, роді занять деяких верств суспільства сталися значні зміни. Так, серед землевласників виокремилося нове дворянство, яке, на відміну від старого, активно вело господарство: розводило овець, не цуралося торгівлі та мануфактурного виробництва.
Швидко збільшувався прошарок найманих робітників, що працювали на мануфактурах, у копальнях, портах, на вантажних суднах.
Політичні передумови революції. Початок революції.
У 1603 р. завершилося майже півстолітнє правління королеви Єлизавети. Через відсутність інших близьких родичів Єлизавета заповіла престол синові страченої нею Марії Стюарт – Якову І (1603 –1625 рр.). В Англії запанувала династія Стюартів. Стародавні права парламенту вони вважали поступками з боку монархів, які можна й забрати назад. Католицькі симпатії Стюартів призводили і до гострих релігійних конфліктів із протестантами та англіканською державною церквою. Така політика Якова І викликала невдоволення більшості громадян.
Робота з картою
Учитель пропонує учням за допомогою карти атласа “Англія в XVI-XVП ст.” відповісти на питання й виконати завдання:
Назвіть корисні копалини, які видобувалися в Англії.
У якій галузі мануфактурне виробництво набуло найбільшого розвитку в Англії?
Назвіть центри металургії.
Назвіть центри виробництва сукна.
Робота з таблицею
Заповніть таблицю “Англія напередодні революції: основні суперечності”
Ознаки феодалізму
|
Ознаки капіталізму
|
Збереження цехового виробництва
|
Зростання кількості мануфактури
|
Король – верховний власник землі
|
Огороджування
|
Монополія короля на продаж деяких товарів
|
Зростання міст, розширення торгівлі
|
Селяни утримували феодалів за рахунок сплати оброку
|
Поява нового дворянства, використання вільнонайманої праці
|
Англіканська церква прагнула розширити свої земельні володіння
|
Поширення пуританства
|
2. Карл І
Після Якова І престол посів його син Карл І (1625 – 1649 рр.), який за особистими якостями був кращим за батька, але продовжував його політику.
Карл І потребував коштів для продовження розпочатих війн проти Іспанії та Франції. За перші три роки свого правління він тричі скликав і розпускав парламент: перший дав йому незначну суму, другий узагалі відмовив, а третій погоджувався надати кошти за умови, що король підпише “Петицію про права”, яка відновлювала всі здобуті англійцями права.
Підписавши цей документ, Карл І, однак, не бирався його виконувати. Отримавши кошти, він проігнорував умови договору і протягом 11 років узагалі не скликав парламенту. Для покриття своїх витрат він поширив на всю Англію корабельний податок (щитові гроші – обов’язок прибережних областей утримувати флот). Для придушення невдоволених було розширено діяльність надзвичайних судів.
З Англії почалася масова еміграція до Північної Америки. Занепокоєний цим Карл І заборонив її під загрозою жорстоких покарань.
Поштовхом до відкритого виступу проти короля стала спроба поширити в Шотландії англіканську церкву. Шотландці виступили зі зброєю в руках. Війна набула затяжного характфу. Ресурси Карла І швидко вичерпались, і він змушений був 1640 р. скликати парламент, щоб дістати згоду на збирання нових податків. Цей парламент увійшов до історії під назвою Довгий (діяв до 1653 р.).
Парламент висунув королю ряд вимог, викладених у “Великій ремонстрації” (протесті), які Карлу І довелося виконати. Надзвичайні суди й корабельний податок було скасовано. Король зобов’язувався скликати парламент не менше ніж через три роки. Також парламент відмовив королю в праві очолювати армію. Парламентарі домоглися ув’язнення архієпископа Лода і страти найвпливовішого радника короля графа Стаффорда. На думку істориків, початок діяльності Довгого парламенту є початком Англійської революції.
Заповнити хронологічну таблицю
Дати
|
Подія
|
1640-1660 рр.
|
|
1645 р.
|
|
1688 р.
|
|
1689 р.
|
|
3. Олівер Кромвель
У січні 1642 р. Карл І залишив Лондон і вирушив на північ, де в нього було найбільше прихильників. 22 серпня 1642 р. король оголосив війну парламенту. У країні спалахнула перша громадянська війна (1642 – 1646 рр.).
Військо короля складалося з дворян (кавалерів) і прихильників англіканської церкви. Парламентське військо (яке дістало назву “круглоголові” за форму зачіски) складалося в основному з пуритан і прихильників парламенту.
Спочатку армія парламенту зазнавала поразок, але завдяки рішучим діям Олівера Кромвеля (1599 – 1658), який очолив її, ситуація змінилася.
Нова армія завдала королівським військам поразок у битвах під Мортон-Муре (1644 р.) і Нейзбі (1645 р.). Утративши будь-яку підтримку, Карл І утік до Шотландії.
Після ув’язнення короля парламент прийняв низку законів. Усю землю було проголошено приватною власністю її володарів (окрім селян); торговельно-промислові верстви суспільства домоглися повної свободи підприємницької діяльності та знищення монополій; землі короля, його прихильників та церкви було розпродано або віддано солдатам як плату за службу.
Наприкінці 1648 р. король утік із полону і почав другу громадянську війну (1648 – 1649), у якій теж зазнав поразки.
Кромвель, будучи палким прихильником республіканських ідеалів, відіграв вирішальну роль у долі короля. Парламент схилявся до збереження королівської влади; Кромвель із відданими йому військами вступив до Лондона та усунув із парламенту прихильників монархії. Згодом було створено суд, який засудив короля до страти. З0 січня 1649 р. Карлу І відрубали голову. Після цього в парламенті було скасовано палату лордів, Англію проголошено республікою. Законодавчу владу було передано Довгому парламенту, виконавчу – Державній раді. Але фактичним правителем країни став Кромвель.
Протекторат Олівера Кромвеля. Із моменту проголошення республіки верховна влада в країні належала Довгому парламенту, у якому були виключно індепенденти. Другою важливою силою в державі була армія, яка була підпорядкована особисто О. Кромвелю. Її багнети забезпечили проведення всіх тогочасних реформ.
Тривале правління Довгого парламенту викликало обурення населення, особливо армії, яка протягом значного часу не отримувала платні. Кромвель розігнав Довгий парламент і скликав конвент (Установчі збори), де були самі лише індепенденти. Цей конвент назвали “парламентом святих” (через побожність депутатів). “Святі” прийняли низку важливих реформ: оголосили свободу совісті (віросповідань); запровадили цивільний шлюб, вибори священиків мирянами; скасували церковну десятину; вирішили замінити стару систему судочинства, що списалася на закони різних часів, новою, заснованою на єдиному судовому статуті (кодексі), прийнятому в 1653 р.
Проти таких реформ виступили священики, юристи, а також армія. О. Кромвель розпустив “парламент святих”. За згодою армії було прийнято нову конституцію (“знаряддя управління”). Схвалена 16 грудня 1653 р. Державною радою, вона передавала всю владу О. Кромвелю – лорду-протектору Англії, Шотландії та Ірландії. Кромвель зосередив у своїх руках усю виконавчу владу, дістав право затверджувати членів Державної ради, а також збирати податки в розмірах, достатніх для утримання армії. Законодавчу владу, за конституцією, було передано однопалатному парламенту, який складався з депутатів від найважливіших міст країни.
Парламент, обраний за новою конституцією, виявив непокору Кромвелю і був розпущений. Кромвель переділив країну на 14 військових округів, у яких усю повноту влади передав призначеним ним генерал-майорам. Отже, протекторат Кромвеля виявився військово-релігійною диктатурою. Ця диктатура трималася на авторитеті сили, пуританських уявленнях про життя та успіхах Кромвеля в зовнішній політиці.
Так, англійська армія оволоділа містом Дюнкерком у Бельгії, що перебувало під владою Іспанії. Англійський флот захопив острів Ямайку й розгромив іспанський флот біля Канарських островів, відкривши дорогу англійській торгівлі в Карибському і Середземному морях. “Ключі від континенту, казали про Кромвеля, висять у нього на поясів”.
Метод “Чиста дошка”
Назвіть причини громадянської війни.
Назвіть учасників громадянської війни.
Яких принципів дотримувався Кромвель, набираючи солдат до своєї армії?
Як характеризує Кромвеля його вислів “Сподівайтеся на Бога, але порох тримайте сухим”?
Назвіть вирішальну битву між арміями Кромвеля та короля.
Як Кромвель вирішив долю короля?
4. Переворот 1688 р.
У лютому 1685 р. Карл II помер. Новим королем став Яків II. Він продовжив політику свого попередника щодо відновлення абсолютної влади. Підтримку в боротьбі проти парламенту він сподівався знайти за кордоном, зокрема у французького короля Людовіка XIV. Будучи ревним католиком, він призначав своїх одновірців на державні посади. Після прийняття Декларації про віротерпимість розпустив парламент і став правити одноосібно. Обурювала англійців і профранцузька зовнішня політика короля. Тоді парламентарі таємно запросили на англійський престол правителя Голландії Вільгельма Оранського.
Восени 1688 р. Вільгельм висадився на англійському узбережжі та рушив до Лондона. Народ зустрів його з радістю. Яків утік до Франції. Так в Англії відбувся палацовий переворот, що дістав назву “Славної революції” (1688 –1689 рр.). Вона завершила тривалу боротьбу парламенту й короля. В Англії встановилась парламентська монархія.
Під час вступу на престол парламентарі вручили Вільгельму III хларацію прав (Білль про права), у якій було викладено права та обов’язки законодавчої (парламенту) та виконавчої (короля та його міністрів) влади. Декларація забороняла королю видавати закони, збирати податки з народу, скликати армію без згоди парламенту, У ній підкреслювалося, що народ має право усунути негідного короля і на його місце посадити іншого, а також змінити порядок престолонаслідування.
У період правління Вільгельма III було закладено головні принципи існування англійської політичної системи. Депутати парламенту переобиралися через три роки. Король формував уряд із представників тієї партії, яка мала більшість у парламенті. Отже, король став правити державою через парламент. Змагання за владу партій заклали основу двопартійної системи в Англії.
Робота з документами
Учитель пропонує учням ознайомитися з “Біллем про права” і дати відповідь на запитання.
Чиї інтереси – королівської влади чи парламенту – захищав “Білль про права”. Наведіть приклади, спираючись на документи.
У яких питаннях, згідно з документом, обмежувалася влада короля?
5. Початок промислового перевороту
Наприкінці XVIII ст. в Англії розпочалася промислова революція (промисловий переворот), тобто перехід від мануфактурного виробництва до фабричного, від ручної праці до машинної. Її передумови визрівали давно. Першою стала аграрна революція (аграрний переворот), яка розпочалась у XVI ст.
В Англії аграрна революція відбулася у формі обгороджування. Вона розоряла селян, позбавляла засобів до існування, перетворюючи їх на дешеву найману робочу силу. Найбільш активно цей процес відбувався у XVIII ст., коли парламент ухвалив майже 1,5 тис. законів, що дозволяли обгороджування. Наприкінці XVIII ст. селянство в Англії зникло.
Аграрна революція забезпечила промисловість дешевою робочою силою та необхідною сировиною.
Другою необхідною передумовою промислової революції стали зміни в техніці. Мануфактурне виробництво, яке базувалося на ручній праці та поділі на окремі прості операції, наштовхнуло робітників і майстрів на думку, що руку людини можна замінити якимись пристроями.
Найважливішим винаходом, який став поштовхом до промислового перевороту, було вдосконалення ткацького верстата. Джон Кей, який працював ткачем, у 1733 р. винайшов ткацький човник. Це дало змогу виготовляти тканину ширшого розміру. Процес прядіння потребував удосконалення; технологічний прорив здійснив ткач і тесля Джеймс Харгрівс. Створена ним прядка “Дженні” (1770 р.) являла собою механізм, що забезпечував одночасне витягування і скручування нитки. Продуктивність праці прядильника зросла у 18-20 разів. У 1785 р. Едмунд Картрайт винайшов принципово новий ткацький верстат, який підвищив продуктивність у 40 разів.
Винайдення робочого механізму, тобто тієї частини машини, яка безпосередньо обробляє сировину, замінюючи руку людини, стало початком промислової революції в Англії. У 1771р. підприємець Річард Аркрайт заснував підприємство, де прядильні машини рухалися за допомогою водяного колеса. Це була вже не мануфактура, а перша в історії фабрика.
А втім, фабрики не могли витіснити мануфактури, оскільки були прив’язані до зручних місць на річках. Потрібен був універсальний двигун. Таким двигуном стала парова машина, створена Джеймсом Ваттом у 1784 р. Паровик більш як на століття став основним двигуном.
Будівництво парових машин і верстатів привело до виникнення машинобудівної галузі. Машинобудування потягло за собою збільшення потреби в металі, що, у свою чергу, дало сильний поштовх розвитку металургії. Перший удалий паротяг створив 1814 р. інженер-самоук Джордж Стефенсон. Масове залізничне будівництво розпочалось у 20-х рр. XIX ст. Американський механік Роберт Фултон установив парову машину на судні; так з’явився пароплав.
Розвиток машинобудування, металургії, вуглевидобування, транспорту став основою здійснення індустріалізації та формування індустріального суспільства.
Наслідки промислової революції.
Унаслідок революції сформувався політичний устрій нової Англії. Промислова революція сприяла формуванню нової економіки й суспільної структури. В економіці головну роль стала відігравати фабрично-заводська промисловість. Продукція, що виготовлялася на фабриках і заводах, завдяки використанню машин була дешевою; це спричинило поступове витіснення з ринку виробів ремісників і мануфактур. Змінювався й характер англійської торгівлі: до країни завозили дедалі більше необхідної сировини, а за межі Англії вивозили дешеві фабричні товари.
Величезні зміни відбулись у соціальній структурі суспільства. Унаслідок промислової революції старі соціальні верстви (феодали й селяни) поступилися місцем підприємцям і найманим працівникам.
Кількість підприємців постійно зростала. Нові підприємці, або буржуазія, уособлювали нову промислову Англію. Перші виступи робітників були спрямовані проти машин, бо їх уважали винними в погіршенні умов праці, скороченні кількості працюючих і заробітної плати. “Борців із машинами” назвали луддитами (за ім’ям робітника Неда Лудда, який першим зламав свій верстат).
У період промислової революції головними верствами англійського суспільства стали підприємці та наймані працівники, що свідчило про формування індустріального суспільства а Англії.
V. Закріплення нових знань і вмінь учнів
Історичний диктант
Назвіть партію двору, що сформувалася у 70-ті рр. XVII ст. в Англії. (Торі)
Яку назву отримав парламент, засідання якого тривало 12 років. (Довгий)
Як називали прихильників Карла І у громадянській війні? (Кавалери)
Назвіть ім’я правителя Голландії, що посів престол Англії. (Вільгельм Оранський)
Назвіть титул Кромвеля. (Лорд-протектор)
Назвіть партію парламенту, що сформувалася у 70-ті рр. XVII ст. в Англії. (Вігі)
Співвіднесіть імена і винаходи
А) Джон Кей
|
1) Сконструював водяну прядку
|
Б) Джеймс Харгвіс
|
2) Винайшов мюль-машину
|
В) Томас Хайнс
|
3) Винайшов перший паровий двигун
|
Г) Самуель Кромптон
|
4) Винайшов літаючий човник
|
Д) Джеймс Уатт
|
5) Сконструював механічний ткацький верстат
|
Е) Едмунд Картрайт
|
6) Винайшов прядку Дженні
|
Відповідь: а – 4, б – 6, в – 1, г – 2, д – 3, е – 5.
VI. Підсумки уроку
Значення Англійської революції та промислового перевороту:
Створила сприятливі умови для швидкого розвитку капіталізму в самій Англії
Завдала відчутного удару феодалізмові
Мала велике значення для утворення нових ринкових відносин та здійснення промислової революції
Було висунуто гасла загального виборчого права, буржуазної республіки, що мало велике міжнародне значення
Промислова революція є величезним стрибком у розвиткові фабричного виробництва, в появі машин, фабрик та заводів
Англія перетворилася в промислову країну
Відбулися величезні зміни в англійському суспільстві.
VII. Домашнє завдання
1. Опрацювати параграфи 17-18 підручника О. Гісем, О. Мартинюк
2. Підготувати повідомлення про винахідників та їхні відкриття в Англії в XVII ст.
VIII. Оцінювання знань учнів
|