Революція XVII ст та промисловий переворот в Англії


Скачати 172.76 Kb.
НазваРеволюція XVII ст та промисловий переворот в Англії
Дата02.11.2013
Розмір172.76 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Військова справа > Документи




Тема: Революція XVII ст. та промисловий переворот в Англії
Мета: ознайомити учнів з особливостями економічного розвитку Англії; проаналізувати причини, характер, основні етапи та результати Англій­ської революції, ознайомити учнів з причинами промислової революції і досягнен­нями науки і техніки в Англії, вдосконалювати навички складання порівняльної харак­теристики історичних діячів.
Обладнання: підручник Всесвітня історія, 8 клас, О. Гісем, О. Мартинюк, карта, документи – підручник О. Гісем, О. Мартинюк, портрети історичних діячів Англійської революції та промислового перевороту.
Основні поняття та терміни:

Буржуазна революція

Громадянська війна

Конституційна монархія

Реставрація

Протектор

Білль про права

Промислова революція

Огороджуван­ня

Конкуренція
Основні події:

1640-1660 рр. – Англійська революція;

1688 р. – державний переворот, повалення династії Стюартів;

1689 р. – ухвалення “Білля про права”, початок конституційної мо­нархії в Англії;

1784 р. – винайдення Дж. Уаттом парової машини;

1829 р. – Дж. Стефенсон побудував перший потяг.
Очікувані результати: учні здобудуть знання про передумови та причини Англійської революції; визначать характер, етапи та результати революційних подій в Англії; навчаться аналізувати діяльність політичних діячів; зуміють оцінити досягнення та переваги промислового перевороту в Англії.
Тип уроку: комбінований.
Структура уроку:

  1. Організаційний момент (2 хв.)

  2. Мотивація навчальної діяльності (3 хв.)

IIІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів (5 хв.)

IV. Вивчення нового матеріалу (24 хв.)

1. Англія напередодні революції (4 хв.)

2. Карл І (5 хв. )

3. Олівер Кромвель (5 хв.)

4. Переворот 1688 р. (5 хв.)

5. Початок промислового перевороту (5 хв.)

V. Закріплення нових знань і вмінь учнів (5 хв.)

VI. Підсумки уроку (2 хв.)

VII. Домашнє завдання (2 хв.)

VIII. Оцінювання знань учнів (2 хв.)




ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Революція XVII ст. та промисловий переворот стали яскравою сторінкою в історії англійського народу. Як так сталося, що дана революція не змогла утримати всі свої перемоги? Саме сьогоднішня та наступні теми дадуть нам відповіді на це питання.
ІІІ. Актуалізація знань

Бесіда за питаннями

        1. Дайте визначення поняття “революція”.

        2. В якій країні у Новий час відбулася революція?

        3. Назвіть наслідки революції для Нідерландів.

        4. Які факти свідчать про розвиток в Англії капіталістичних відносин?




IV. Вивчення нового матеріалу

Оголошення теми, мети та очікуваних результатів уроку. Запис теми і плану вивчення нового матеріалу в зошит.
1. Англія напередодні революції

Соціально-економічний розвиток Англії напередодні революції.

На початку XVII ст. в Англії швидко формувались нові капілістичні відносини. Проявами цього стало створення мануфактурного виробництва, розвиток торгівлі, піднесення міст, поширення аграрного сільськогосподарського виробництва.

Англія стала основним постачальником нефарбованих тканин на європейський ринок. У середині XVII ст. вона забезпечувала 80 % загальноєвропейського видобутку вугілля (близько 3 млн т). За перші 40 років XVII ст. подвоїлися обсяги торгівлі.

У сільському господарстві розвивалися тенденції, започатковані ще в XVI ст. (обгороджування, поширення найманої праці тощо).Воно активно втягувалося в ринкові відносини.

Зміни в економіці позначилися на соціальній структурі англійського суспільства. Хоча воно за формою залишалося становим зі складною системою нерівності прав та обов’язків, у поведінці, звичаях, роді занять деяких верств суспільства сталися значні зміни. Так, серед землевласників виокремилося нове дворянство, яке, на відміну від старого, активно вело господарство: розводило овець, не цуралося торгівлі та мануфактурного виробництва.

Швидко збільшувався прошарок найманих робітників, що працювали на мануфактурах, у копальнях, портах, на вантажних суднах.

Політичні передумови революції. Початок революції.

У 1603 р. завершилося майже півстолітнє правління королеви Єлизавети. Через відсутність інших близьких родичів Єлизавета заповіла престол синові страченої нею Марії Стюарт – Якову І (1603 –1625 рр.). В Англії запанувала династія Стюартів. Стародавні права парламенту вони вважали поступками з боку монархів, які можна й забрати назад. Католицькі симпатії Стюартів призводили і до гострих релігійних конфліктів із протестантами та англіканською державною цер­квою. Така політика Якова І викликала невдо­волення більшості громадян.
Робота з картою

Учитель пропонує учням за допомогою карти атласа “Англія в XVI-XVП ст.” відповісти на питання й виконати завдання:

          1. Назвіть корисні копалини, які видобувалися в Англії.

          2. У якій галузі мануфактурне виробництво набуло найбільшого розвитку в Англії?

          3. Назвіть центри металургії.

          4. Назвіть центри виробництва сукна.


Робота з таблицею

Заповніть таблицю “Англія напередодні революції: основні суперечності”

Ознаки феодалізму

Ознаки капіталізму

Збереження цехового виробництва

Зростання кількості мануфактури

Король – верховний власник землі

Огороджування

Монополія короля на продаж де­яких товарів

Зростання міст, розширення тор­гівлі

Селяни утримували феодалів за ра­хунок сплати оброку

Поява нового дворянства, вико­ристання вільнонайманої праці

Англіканська церква прагнула роз­ширити свої земельні володіння

Поширення пуританства



2. Карл І

Після Якова І престол посів його син Карл І (1625 – 1649 рр.), який за особистими якостями був кращим за батька, але продовжу­вав його політику.

Карл І потребував коштів для продовжен­ня розпочатих війн проти Іспанії та Франції. За перші три роки свого правління він тричі скликав і розпускав парламент: перший дав йо­му незначну суму, другий узагалі відмовив, а третій погоджувався надати кошти за умови, що король підпише “Петицію про права”, яка відновлювала всі здобуті англійцями права.

Підписавши цей документ, Карл І, однак, не бирався його ви­конувати. Отримавши кошти, він проігнорував умови договору і про­тягом 11 років узагалі не скликав парламенту. Для покриття своїх витрат він поширив на всю Англію корабельний податок (щитові гро­ші – обов’язок прибережних областей утримувати флот). Для приду­шення невдоволених було розширено діяльність надзвичайних судів.

З Англії почалася масова еміграція до Північної Америки. Зане­покоєний цим Карл І заборонив її під загрозою жорстоких покарань.

Поштовхом до відкритого виступу проти короля стала спроба поширити в Шотландії англіканську церкву. Шотландці виступи­ли зі зброєю в руках. Війна набула затяжного характфу. Ресурси Карла І швидко вичерпались, і він змушений був 1640 р. скликати парламент, щоб дістати згоду на збирання нових податків. Цей парламент увійшов до історії під назвою Довгий (діяв до 1653 р.).

Парламент висунув королю ряд вимог, викладених у “Великій ремонстрації” (протесті), які Карлу І довелося виконати. Надзвичайні суди й корабельний податок було скасовано. Король зобов’язувався скликати парламент не менше ніж через три роки. Також парламент відмовив королю в праві очолювати армію. Парламентарі домоглися ув’язнення архієпископа Лода і страти найвпливовішого радни­ка короля графа Стаффорда. На думку істориків, початок діяльності Довгого парламенту є початком Англійської революції.

Заповнити хронологічну таблицю


Дати

Подія

1640-1660 рр.




1645 р.




1688 р.




1689 р.






3. Олівер Кромвель

У січні 1642 р. Карл І за­лишив Лондон і вирушив на північ, де в нього було найбільше прихильників. 22 серпня 1642 р. король оголосив війну парламенту. У країні спалах­нула перша громадянська війна (1642 – 1646 рр.).

Військо короля складалося з дворян (кава­лерів) і прихильників англіканської церкви. Парла­ментське військо (яке дістало назву “круглоголові” за форму зачіски) складалося в основному з пуритан і прихильників парламенту.

Спочатку армія парламенту зазнавала пора­зок, але завдяки рішучим діям Олівера Кромвеля (1599 – 1658), який очолив її, ситуація змінилася.

Нова армія завдала королівським військам поразок у битвах під Мортон-Муре (1644 р.) і Нейзбі (1645 р.). Утративши будь-яку підтримку, Карл І утік до Шотландії.

Після ув’язнення короля парламент прийняв низку законів. Усю землю було проголошено приватною власністю її володарів (ок­рім селян); торговельно-промислові верстви суспільства домоглися повної свободи підприємницької діяльності та знищення монополій; землі короля, його прихильників та церкви було розпродано або від­дано солдатам як плату за службу.

Наприкінці 1648 р. король утік із полону і почав другу грома­дянську війну (16481649), у якій теж зазнав поразки.

Кромвель, будучи палким прихильником республіканських ідеалів, відіграв вирішальну роль у долі короля. Парламент схи­лявся до збереження королівської влади; Кромвель із відданими йому військами вступив до Лондона та усунув із парламенту при­хильників монархії. Згодом було створено суд, який засудив короля до страти. З0 січня 1649 р. Карлу І відрубали голову. Після цього в парламенті було скасовано палату лордів, Англію проголошено рес­публікою. Законодавчу владу було передано Довгому парламенту, виконавчу – Державній раді. Але фактичним правителем країни став Кромвель.

Протекторат Олівера Кромвеля. Із моменту проголошення рес­публіки верховна влада в країні належала Довгому парламен­ту, у якому були виключно індепенденти. Другою важливою силою в державі була армія, яка була підпорядкована особисто О. Кромвелю. Її багнети забезпечили проведення всіх тогочасних реформ.

Тривале правління Довгого парламенту викликало обурення населення, особливо армії, яка протягом значного часу не отриму­вала платні. Кромвель розігнав Довгий парламент і скликав конвент (Установчі збори), де були самі лише індепенденти. Цей конвент на­звали “парламентом святих” (через побожність депутатів). “Святі” прийняли низку важливих реформ: оголосили свободу совісті (віро­сповідань); запровадили цивільний шлюб, вибори священиків ми­рянами; скасували церковну десятину; вирішили замінити стару систему судочинства, що списалася на закони різних часів, новою, заснованою на єдиному судовому статуті (кодексі), прийнятому в 1653 р.

Проти таких реформ виступили священики, юристи, а також армія. О. Кромвель розпустив “пар­ламент святих”. За згодою армії було прийнято нову конституцію (“знаряддя управління”). Схвалена 16 грудня 1653 р. Державною радою, вона переда­вала всю владу О. Кромвелю – лорду-протектору Англії, Шотландії та Ірландії. Кромвель зосередив у своїх руках усю виконавчу владу, дістав право за­тверджувати членів Державної ради, а також збира­ти податки в розмірах, достатніх для утримання ар­мії. Законодавчу владу, за конституцією, було пе­редано однопалатному парламенту, який складався з депутатів від найважливіших міст країни.

Парламент, обраний за новою конституцією, виявив непокору Кромвелю і був розпущений. Кромвель переділив країну на 14 військових ок­ругів, у яких усю повноту влади передав призна­ченим ним генерал-майорам. Отже, протекторат Кромвеля виявився військо­во-релігійною диктатурою. Ця диктатура трималася на авторитеті сили, пуританських уявленнях про життя та успіхах Кромвеля в зовнішній політиці.

Так, англійська армія оволоділа містом Дюн­керком у Бельгії, що перебувало під владою Іспанії. Англійський флот захопив острів Ямайку й розгро­мив іспанський флот біля Канарських островів, від­кривши дорогу англійській торгівлі в Карибському і Середземному морях. “Ключі від континенту, казали про Кромвеля, висять у нього на поясів”.
Метод “Чиста дошка”

  1. Назвіть причини громадянської війни.

  2. Назвіть учасників громадянської війни.

  3. Яких принципів дотримувався Кромвель, набираючи солдат до своєї армії?

  4. Як характеризує Кромвеля його вислів “Сподівайтеся на Бога, але порох тримайте сухим”?

  5. Назвіть вирішальну битву між арміями Кромвеля та короля.

  6. Як Кромвель вирішив долю короля?


4. Переворот 1688 р.

У лютому 1685 р. Карл II помер. Новим королем став Яків II. Він продовжив політику свого попередника щодо від­новлення абсолютної влади. Підтримку в боротьбі проти парламенту він сподівався знайти за кордоном, зокрема у французького короля Людовіка XIV. Будучи ревним католиком, він призначав своїх од­новірців на державні посади. Після прийняття Декларації про віро­терпимість розпустив парламент і став правити одноосібно. Обурю­вала англійців і профранцузька зовнішня політика короля. Тоді парламентарі таємно запросили на англійський престол правителя Голландії Вільгельма Оранського.

Восени 1688 р. Вільгельм висадився на англійському узбережжі та рушив до Лондона. Народ зустрів його з радістю. Яків утік до Франції. Так в Англії відбувся палацовий переворот, що дістав назву “Славної революції” (16881689 рр.). Вона завершила тривалу боротьбу парламенту й короля. В Англії встановилась парламентська монархія.

Під час вступу на престол парламентарі вручили Вільгельму III хларацію прав (Білль про права), у якій було викладено права та обов’язки законодавчої (парламенту) та виконавчої (короля та його міністрів) влади. Декларація забороняла королю видавати закони, збирати податки з народу, скликати армію без згоди парламенту, У ній підкреслювалося, що народ має право усунути негідного короля і на його місце посадити іншого, а також змінити порядок престолонаслідування.

У період правління Вільгельма III було закладено головні принципи існування англійської політичної системи. Депутати парламенту переобиралися через три роки. Король формував уряд із представників тієї партії, яка мала більшість у парламенті. Отже, король став правити державою через парламент. Змагання за владу партій заклали основу двопартійної системи в Англії.

Робота з документами

Учитель пропонує учням ознайомитися з “Біллем про права” і дати відповідь на запитання.

            1. Чиї інтереси – королівської влади чи парламенту – захищав “Білль про права”. Наведіть приклади, спираючись на документи.

            2. У яких питаннях, згідно з документом, обмежувалася влада ко­роля?


5. Початок промислового перевороту

Наприкінці XVIII ст. в Англії розпочалася промислова революція (промисловий переворот), тобто перехід від мануфактурного виробни­цтва до фабричного, від ручної праці до машинної. Її передумови визрівали давно. Першою стала аграрна революція (аграрний переворот), яка розпочалась у XVI ст.

В Англії аграрна революція відбулася у формі обгороджування. Вона розоряла селян, позбавляла засобів до існування, перетворюючи їх на дешеву найману робочу силу. Най­більш активно цей процес відбувався у XVIII ст., коли парламент ухвалив майже 1,5 тис. законів, що дозволяли обгороджування. На­прикінці XVIII ст. селянство в Англії зникло.

Аграрна революція забезпечила промисловість дешевою робо­чою силою та необхідною сировиною.

Другою необхідною передумовою промислової революції стали зміни в техніці. Мануфактурне виробництво, яке базувалося на руч­ній праці та поділі на окремі прості операції, наштовхнуло робітни­ків і майстрів на думку, що руку людини можна замінити якимись пристроями.

Найважливішим винаходом, який став поштовхом до про­мислового перевороту, було вдосконалення ткацького верстата. Джон Кей, який працював ткачем, у 1733 р. винайшов ткацький човник. Це дало змогу виготовляти тканину ширшого розміру. Процес прядіння потребував удосконалення; технологіч­ний прорив здійснив ткач і тесля Джеймс Харгрівс. Створена ним прядка “Дженні” (1770 р.) являла собою механізм, що забезпечував одночасне витягування і скручування нитки. Продуктивність праці прядильника зросла у 18-20 разів. У 1785 р. Едмунд Картрайт ви­найшов принципово новий ткацький верстат, який підвищив про­дуктивність у 40 разів.

Винайдення робочого механізму, тобто тієї частини машини, яка безпосередньо обробляє сировину, замінюючи руку людини, ста­ло початком промислової революції в Англії. У 1771р. підприємець Річард Аркрайт заснував підприємство, де прядильні машини рухалися за допомогою водяного колеса. Це була вже не мануфактура, а перша в історії фабрика.

А втім, фаб­рики не могли витіснити мануфактури, оскільки були прив’язані до зручних місць на річках. Потрібен був універсальний двигун. Таким двигуном стала парова машина, створена Джеймсом Ваттом у 1784 р. Паровик більш як на століття став основним двигуном.

Будівництво парових машин і верстатів привело до виникнення машинобудівної галузі. Машинобудування потягло за собою збіль­шення потреби в металі, що, у свою чергу, дало сильний поштовх розвитку металургії. Перший удалий паротяг створив 1814 р. інженер-самоук Джордж Стефенсон. Масове залізничне будівництво розпочалось у 20-х рр. XIX ст. Американський механік Роберт Фултон установив парову машину на судні; так з’явився пароплав.

Розвиток машинобудування, металургії, вуглевидобування, транспорту став основою здійснення індустріалізації та формування ін­дустріального суспільства.

Наслідки промислової революції.

Унаслідок революції сформу­вався політичний устрій нової Англії. Промислова революція сприяла формуванню нової економіки й суспільної структури. В економіці головну роль стала відігравати фабрично-заводська про­мисловість. Продукція, що виготовлялася на фабриках і заводах, завдяки використанню машин була дешевою; це спричинило посту­пове витіснення з ринку виробів ремісників і мануфактур. Зміню­вався й характер англійської торгівлі: до країни завозили дедалі більше необхідної сировини, а за межі Англії вивозили дешеві фаб­ричні товари.

Величезні зміни відбулись у соціальній структурі суспільства. Унаслідок промислової революції старі соціальні верстви (феодали й селяни) поступилися місцем підприємцям і найманим працівникам.

Кількість підприємців постійно зростала. Нові підприємці, або буржуазія, уособлювали нову промислову Англію. Перші виступи робітників були спрямовані проти машин, бо їх уважали винними в погіршенні умов праці, скороченні кількості працюючих і заробітної плати. “Борців із машинами” назвали луддитами (за ім’ям робітника Неда Лудда, який першим зла­мав свій верстат).

У період промислової революції головними верствами англійського суспільства стали підприємці та наймані працівники, що свідчило про формування індустріального суспільства а Англії.
V. Закріплення нових знань і вмінь учнів

Історичний диктант

                1. Назвіть партію двору, що сформувалася у 70-ті рр. XVII ст. в Анг­лії. (Торі)

                2. Яку назву отримав парламент, засідання якого тривало 12 років. (Довгий)

                3. Як називали прихильників Карла І у громадянській війні? (Ка­валери)

                4. Назвіть ім’я правителя Голландії, що посів престол Англії. (Вільгельм Оранський)

                5. Назвіть титул Кромвеля. (Лорд-протектор)

                6. Назвіть партію парламенту, що сформувалася у 70-ті рр. XVII ст. в Англії. (Вігі)


Співвіднесіть імена і винаходи

А) Джон Кей

1) Сконструював водяну прядку

Б) Джеймс Харгвіс

2) Винайшов мюль-машину

В) Томас Хайнс

3) Винайшов перший паровий двигун

Г) Самуель Кромптон

4) Винайшов літаючий човник

Д) Джеймс Уатт

5) Сконструював механічний ткацький верстат

Е) Едмунд Картрайт

6) Винайшов прядку Дженні


Відповідь: а – 4, б – 6, в – 1, г – 2, д – 3, е – 5.

VI. Підсумки уроку

Значення Англійської революції та промислового перевороту:

  • Створила сприятливі умови для швидкого розвитку капіталізму в самій Англії

  • Завдала відчутного удару феодалізмові

  • Мала велике значення для утворення нових ринкових відносин та здійснення промислової революції

  • Було висунуто гасла загального виборчого права, буржуазної республіки, що мало велике міжнародне значення

  • Промислова революція є величезним стрибком у розвиткові фабричного виробництва, в появі машин, фабрик та заводів

  • Англія перетворилася в промислову країну

  • Відбулися величезні зміни в англійському суспільстві.




VII. Домашнє завдання

1. Опрацювати параграфи 17-18 підручника О. Гісем, О. Мартинюк

2. Підготувати повідомлення про винахідників та їхні відкриття в Англії в XVII ст.
VIII. Оцінювання знань учнів

Схожі:

Гетьманщина наприкінці XVII на початку XVIII столітті
Обладнання: Карта, “Україна наприкінці XVII – на початку XVIII ст., портрет І. Мазепи
Гетьманщина наприкінці XVII — на початку XVIII ст. І. Ма­зепа. Слайд 1
Мазепу і початок його гетьманування; з'ясувати становище Правобережної України наприкінці XVII — на початку XVIII ст.; продовжити...
1. Участь козаків у війнах за межами України в першій половині XVII ст
Війна Речі Посполитої з Швецією на початку XVII ст. і запрошення козаків до участі в ній. Часткове скасування сеймом у січні 1601р."баніції"...
Починаючи з XVII століття європейці починають активно проникати на...
Піонерами європейської колонізації були португальці, але з XVII ст. їх потіснили Англія, Голландія, Франція. Португальцям залишилось...
1 Козацько-селянські повстання наприкінці XVI — на початку XVII ст
Наприкінці XVI — на початку XVII ст українськими землями прокотилося дві хвилі активного протесту народних мас проти існуючих порядків:...
Підпис Затверджено
Правила прийому до Державного вищого навчального закладу «Краснолуцький гірничо-промисловий коледж»
З реставрації монархії в Англії змінюється положення монарха у політичній...
Англії змінюється положення монарха у політичній системі держави і на перший план виходить Парламент, який «дозволив йому сісти на...
Дипломних та МАГІСТЕРСЬКИХ робіт
Політика Англії в північноамериканських колоніях до війни колоній за незалежність
2. 1 Машинобудівне виробництво, його типи
Перехід від мануфактури до машинного виробництва відкрило епоху великої машинної індустрії, промислового капіталізму ознаменував...
Олена Пишкіна Екологізація географічної освіти ЗМІСТ
Лише такий переворот у свідомості людей допоможе вберегти цивілізацію від загибелі. Таким чином екологічні знання та екологічна культура...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка