|
|
Скачати 97.89 Kb.
|
|
Тема: Гетьманщина наприкінці XVII – на початку XVIII столітті. Мета: охарактеризувати політичне становище Гетьманщини наприкінці XVII – на початку XVIII ст., гетьманування І.Мазепи, особливості зовнішньої та внутрішньої політики, дати характеристику І.Мазепи як людині і як політику; розвивати вміння робити висновки, узагальнення, висловлювати власну точку зору та аргументувати її на прикладі діяльності І.Мазепи, заповнювати тестову таблицю; розвивати вміння та навички використовувати історичний атлас як джерело додаткових знань; виховувати в учнів почуття патріотизму, шанобливе ставлення до видатних постатей укр. історії. Основні “ Коломацькі статті ”, меценат, значкове товариство, значне військове поняття: товариство Обладнання: Карта, “Україна наприкінці XVII – на початку XVIII ст., портрет І.Мазепи, картки з документами. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Проблемне питання: Які засоби обрав гетьман І. Мазепа для зміцнення гетьманської влади і протримав так довго гетьманську булаву? Епіграф: “Подивіться лишень добре, Прочитайте знову тую славу. Та читайте од слова до слова. Все розберіть…та й спитайте тоді себе: що ми!.. Чиї сини, яких батьків! Ким за що закуті. Т. Шевченко. “До булави треба ще й мати голову ”. (народне прислів’я) Хід уроку І. Актуалізація вмінь і опорних знань учнів. 1. Як називався період в історії України в 60 – 80 р. XVII столітті. 2. Назвіть причини і наслідки Руїни. 3. Хто був гетьманом Лівобережної України в 1672 – 1687 р.? 4. Дайте оцінку діяльності І.Самойловича. У чому його звинувачено і усунено від влади? Які були відносини між І.Самойловичем і царським урядом? 5. Бахчисарайський договір, зміст його. ІІ. Мотивація навчальної діяльності У ч и т е л ь. У др. Половині XVII ст. загострюється протистояння між трьома державами: Росією, Польщею та Туреччиною щодо укр. земель. Це призводить ще до більшого ослаблення Гетьманщини, спустошенню і занепаду Правобережжя, подальшого розколу укр. земель. Як розгорталися події на укр. землях в російсько-польсько-українському протистоянні, а також гетьманування І.Мазепи, особливості його внутрішньої та зовнішньої політики,життя і вчинки якого понад двох століття викликають суперечливі і неоднозначні оцінки як істориків, так і пересічних громадян. Гетьмана Мазепу не треба ідеалізувати, перетворювати на ікону. Як зазначав Гнат Ходкевич: “ Може, й не весь він чистий, як Христос, може, й не один хріх на його душі, але все ж, його ім’я серед борців, а не серед тих, “ хто за шмат гнилої ковбаси продавав рідний край і народ, і його будучність і свободу ”. ІІІ. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу 1. “ Вічний мир ” Зовнішньополітичне становище Лівобережжя. Під час розповіді вчителя учні складають таблицю “ Умови вічного миру. “ Вічний мир ” між Польщею та Росією 1686 р. Річ Посполита Росія Північна Київщина, Лівобережна Україна, Волинь Київ, Запоріжжя і Чернігово-Сіверську землю Брацлавщина і Південна Київщина – нейтральною зоною і Поділля залишалося під владою Туреччини. Завдання: 1. Покажіть на карті, як і між якими державами розподілялися укр. землі за умовами цього договору? 2. Яке ставлення гетьмана І.Самойловича до цього договору? 3. Які він мав наслідки для України? У ч и т е л ь. “ Вічний мир ускладнив становище Лівобережного гетьмана І.Самойловича. Гетьман зробив багато помилкових кроків, які підірвали його авторитет, його самовладдя, підпорядкування укр. церкви Московському патріархові, призначення на посади полковників найближчих родичів, невдалий кримський похід московсько- українського війська. Керівник походу князь В.Голіцин переклав вину за провал кампанії на І.Самойловича. Це все привело до старшинської змови проти гетьмана, яка завершилася арештом і засланням гетьмана до Сибіру. Отже “ Вічний мир ” утверджував на необмежений час насильницький поділ України і став серйозною перешкодою шляху до возз’єднання. 2. Обрання гетьманом І.С.Мазепи. “ Коломацькі статті ”. У ч и т е л ь. 25 липня 1687 р. через день після арешту гетьмана І.Самойловича, Старшинська рада, що відбулася в похідному таборі на р. Коломиї обрали гетьманом генерального осавула І.Мазепу (1687 – 1709 р.) в присутності Московського князя Голіцина. На той час йому було 50 років. Документ 1: Із міста французького дипломата Ж.Балюза. “ Мазепа поважного віку. Вигляд у нього суворий, очі блискучі, руки тонкі і білі як у жінки, хоча тіло міцне, вершник з нього знаменитий…Привертав Мазепа козаків до себе твердою владою, великою воєнною відвагою і розкішними прийомами у своїй резиденції для козацької старшини. ” Документ 2: М. Аркас про І.Мазепу. “ Здається до Мазепи було прихильне козацтво. Він був добре освічений і відомий поміж козаками, зважаючи на його попередню службу, то його й обрали після Самойловича. ” Документ 3: Із міста французького дипломата Жана Балюза який зустрівся з гетьманом у 1704 р. у Батурині. “ Він вельми полюбляє оздоблювати свою мову латинськими цитатами, його мова добірна й чепурна… При його дворі – два лікарі німці, з якими Мазепа розмовляє їхньою мовою, а з італійськими майстрами Мазепа говорить італійською… Розмова з ним дуже приємна: він має великий досвід у політиці. Він показував мені свою колекцію зброї, одну з найкращих, що я бачив у житті, а також добірну бібліотеку, зібрання книжок багатьма мовами світу. Кілька разів я дуже обережно навертав розмову на сучасну політичну ситуацію. Належить він до тих людей, які воліють або зовсім мовчати, або говорити і не сказати. Я мушу зізнатися, що нічого певного з цього володаря не витягнув “. Завдання:
У ч и т е л ь. Своє правління новий гетьман розпочав як політик московської орієнтації. Про це свідчить укладений ним новий договір з царем “ Коломацькі статті “. Учні знайомляться зі змістом “ Коломацьких статей ”. Завдання:
1669 р. 1687 р.
Після оцінок учнями характеру “ Коломацьких статтей ”, учитель робить висновок, що вони закріплювали автономію України в обмеженому вигляді та розширювали російську присутність, і посилювали владу царського уряду. Влада гетьмана фактично зводилася до поліцейських функцій стежити, сприяти виконанню численних царських заборон. У ч и т е л ь. Вже на початку гетьманування доля підготувала Мазепі серйозне випробування. У 1689 році на російський трон заступає новий цар Петро І. Домігшись аудієнції царя підніс йому щедрі дари, а демонстрацією покори (стояв навколішки перед царем, доки його силою не підвели, гетьман завоював прихильність і ласку рос. царя). На першому етапі гетьманування Мазепа дотримувався політики добрих відносин з Москвою, придумував народні рухи, посилав козацькі полки за межі Гетьманщини, у тривалих походах і жорстоких боях Північної війни гинуло від 50-70% особового складу козацьких формувань. За рахунок України утримувалися не лише козацькі, а й російські полки. Козаків дуже часто залучали на будівництво фортець, доріг, каналів, на будівництво нової столиці на березі річки Неви. Поки козаків зобов’язували здійснювати далекі походи, які тривали по кілька місяців в Україні занепадали їх господарство зазнавали розорення маєтки селян і міщан. Не випадково Мазепу називали вітчимом України і “ царською підніжкою “. Петро І у розмові з І.Мазепою цар зауважив “ Коли б мене всі слуги були схожі на тебе, я був би найщасливішою людиною у світі “. Петро І довіряв Мазепі, який служив цареві вірою і правдою. У 1700 р. Мазепа одержав найвищий орден Андрія Первознанного і титул князя священної імперії. І.Мазепа сподівався, що вірною службою царю, він зуміє витягнути Україну з Руїни і підняти її престиж. Щоб зміцнити гетьманську владу Мазепа намагався усунути з політичного життя України доноси і наклепицтво. Документ: З листа Мазепи до царя Івана і Петра 1612 р. Мазепа просив “ щоб на гетьмана ніякі наклепи ні від кого у вас, великих государів не приймалися і без правового доказу і слідства, щоб гетьман не був у вірності своїй соромлений “. Гетьман пропонував запровадити такий порядок, при якому всі наклепи розглядалися б в українському суді “ щоб тут на всілякі наклепи були докази свідченні і тут слідство було чинне “. Завдання:
Робота в групах Учні поділяються на групи, працюють з джерелами інформації з’ясовують внутрішню і зовнішню політику і в класі презентують свої відповіді. І група: Внутрішня політика І.Мазепи. 1. Зробив ставку на козацьку старшину та укр. шляхту прагнув перетворити привілейований стан. 2. Зміцнення гетьманської влади сприяло введення нової категорії козацької старшини – бунчукових товаришів, які безпосередньо перебували при гетьманові для виконання різних доручень; значне військове товариство – патріотичну, освічену аристократію, а в полках посприяв заснуванню “ значкового товариства ”; заохочував майбутніх політиків до навчання в Києво-Могилянській академії та в Європейських закладах. 3. У відносинах між суспільними станами І.Мазепа утримував рівновагу: а) дозволив селянам скаржитися в суд на панів; (універсал 1691 р.) б) не перевантажувати селян відробітками й податками (універсал 1692 р.) в) обмежив відробітки 2-ма днями на тиждень (указ 1701 р.) г) протести селян придушував силою; д) виступав проти переходу козаків у селянський стан намагався упорядкувати роздачу володінь. 4. Знаходився у напружених відносинах із Запорізькою Січчю, намагався поставити її під контроль гетьмана, брав участь у будівництві на річці Самарі Фортець, що загрожували Січі. Серед запорожців зароджувалися антигетьманські настрої. 5. Розбудовував Україну за західно-європейським зразком, зберігши при цьому козацький устрій. 6. Проводив велику культурно-освітню політику, дбав про розвиток освіти, науки, мистецтво книгодрукування. ІІ група презентує Культурно-просвітницьку діяльність І.Мазепи. Одним із найважливіших напрямків загальної державної політики І.Мазепи була культурно-просвітницька діяльність. - Мазепа був чудовим знавцем літератури і власником найкращої в Україні бібліотеки, яка розташована у Батуринському палаці. - У розвиток укр. освіти, науки, архітектури, книгодрукування гетьман вкладав великі кошти. - Споруджено 12 храмів, відновлено багато старовинних храмів княжої доби. - Багато споруд у Києві 1690 р. – нове приміщення Києво-Могилянського колегіуму; 1698 Богоявленської церква Братського монастиря дзвіниця софіївського собору; 1695 – новим муром обнесли Києво-Печерську Лавру. - Сприяв перетворення Києво-Могилянському колегіуму в 1701 р. на академію.1700 - новий навчальний заклад Чернігівський колегіум. - Коштом гетьмана було споруджено церкви в Батурині, Чернігові, Лубнах,Прилуках, Глухові, реставровано 20 церкв. - Друкарська справа - Будував шпиталі, школи, монастирі, бурси, дарував маєтності монастирям. Зокрема Собор Святої Софії, Михайлівський-Золотоверхий монастир, Свято-Успенський собор Лаври, Троїцька церква над святою брамою Лаври. Його ім’я набуло розголосу навіть на Сході, на гетьманські кошти надруковано арабський переклад Євангелія, а церква святого гроба Господня в Єрусалимі він переслав золоту чашу і купол. - Цей архітектурний стиль називається “ козацьке або мазепинське бароко “. Завдання: 1. Як ви вважаєте культурницька діяльність І.Мазепи це мистецтво чи один із напрямків його загальнодержавницької політики? 2. Визначте основні риси “мазепинського ” бароко. ІІІ група: Зовнішня політика І.Мазепи 1). намагався зберегти автономію України на початку свого гетьманування великі надії поклав на Москву, а згодом став протидіяти наступу російського уряду на українську автономію. 2). за допомогою Москви Мазепа сподівався повернути Правобережжя і відвоювати в Туреччини та Криму причорноморські і приазовські степи; взяв участь у другому кримському поході 1689 р. 3). протягом 90-х років XVII століття козацькі полки здійснили кілька походів у Північне Причорномор’я та безпосередньо на Перекоп. 4). українське військо стало активним учасником азовсько-дніпровських походів 1695 – 1696 рр.; взяття Язова. 30 липня 1700 р. між Росією і Туреччиною було укладено мирний договір, який зафіксував наслідки тривалої війни. Вони не виправдали сподівань гетьмана. 5). участь козацьких полків у війні зі шведами, яку розпочала Росія в 1700р. Висновок І.Мазепа – це час відродження України, час її економічного, культурного і політичного поступу. Люди називали гетьмана “ вітчимом ” України, говорили що душа Мазепи в Москві, а в Україні тільки його тіло. Старшинська опозиція на часи з Петриком на Січі готували змову проти Мазепи. IV. Узагальнення та систематизація знань
V. Домашнє завдання 1). Опрацювати відповідний матеріал підручника. 2). Скласти історичний портрет І.Мазепи як людини і політика. |
|
Гетьманщина наприкінці XVII — на початку XVIII ст. І. Мазепа. Слайд 1 Мазепу і початок його гетьманування; з'ясувати становище Правобережної України наприкінці XVII — на початку XVIII ст.; продовжити... |
1 Козацько-селянські повстання наприкінці XVI — на початку XVII ст Наприкінці XVI — на початку XVII ст українськими землями прокотилося дві хвилі активного протесту народних мас проти існуючих порядків:... |
|
Лівобережна Гетьманщина та Слобідська Україна в другій половині XVII... Лівобережна Гетьманщина та Слобідська Україна в другій половині XVII ст. Урок з історії України для 8 класу із використанням ІКТ |
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ОПИС СПИСКУ ДЖЕРЕЛ Білецький П. О. Українське мистецтво другої половини XVII-XVIII ст. – К., 1981. – 159 с |
|
3 рівновеликих платежів, що проводяться протягом визначеної кількості... ... |
1. Участь козаків у війнах за межами України в першій половині XVII ст Війна Речі Посполитої з Швецією на початку XVII ст. і запрошення козаків до участі в ній. Часткове скасування сеймом у січні 1601р."баніції"... |
|
Тема: Франція. Мета Мета: ознайомити учнів з історією Франції другої половини XVII—XVIII ст в період найвищого розквіту абсолютизму, з ясувати причини... |
Особливості та здобутки німецької класичної філософії Спінози до Вольтера. Наприкінці XVIII століття в Німеччині виникли університети світського характеру, більше не підпорядковані богослов'ю,... |
|
Уроку з історії України для 9 класу на тему: "Початок національного... Розробка уроку з історії України для 9 класу на тему: "Початок національного відродження у Наддніпрянській Україні наприкінці ХVІІІ... |
Золотарство У другій половині XVII—XVIII ст золотарі широко виготовляли сережки, персні, каблучки, оклади для ікон тощо. Осередками З. були здебільшого... |