Стимулювання мотивації педколективу


Скачати 166.13 Kb.
НазваСтимулювання мотивації педколективу
Дата19.09.2013
Розмір166.13 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Військова справа > Документи

Назва навчального закладу:

Соколівоцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Ім’я, прізвище і посада керівника навчального закладу:

Нікіфорова Олена Володимирівна,

Адреса:

Черкаська область, Тальнівський район, м. Тальне, пр.. Робітничий , 24/6

Телефон:

0979445369, 95361

Факс:




Е-mail:

sokolovochka@i.ua

Сфера евалюації (що будемо досліджувати):


Стимулювання мотивації педколективу

Термін виконання:

2010-2011 р.р.

Очікувані результати:

Вплив мотивації діяльності працівників як фактору успішності управлінської діяльності. Шляхи розвитку і реалізації творчої індивідуальності педпрацівників в процесі управління творчим розвитком педколективу.


Вступ

У Соколівочці перша школа знаходилася на вулиці, що тапер названа в честь піонера-героя Віті Проценка. В невеличкому старому приміщенні був один клас, де навчалися діти різного віку. Навчала їх кобриновогребельська вчителька Татієвська Ніна Іларіонівна. Ніна Іларіонівна була строгим та вимогливим педагогом. За непослух недисциплінований школяр міг отримати указкою по руках чи плечах. Її боялися, але разом із тим і поважали. Поза очі бешкетливі школярі прозивалися з неї: Їжачиха. Проте навчалися в даній школі недовго – кілька років, так як у 1928 році було збудоване нове шкільне приміщення (тепер у ньому знаходиться сільський магазин). В новій школі навчалися учні з 1-го по 4-ий клас. Там була і канцелярія. Першим директором школи був Савченко Григорій Степанович.

Діти навчалися в дві зміни: зранку 1 і 2 класи, а після обіду -3 і 4 клас. Гончар Анастасія Єфремівна (жителька с. Соколівочки, 1926 р.н.) з теплотою згадує свого першого наставника – вчителя з Тального Бурячкова. Та найбільше Анастасії Єфремівні запам’ятався день 1 серпня 1937 року, коли дітей катали на «кукурузнику». Ця захоплююча небесна подорож була організована з допомогою молодого директора Григорія Степановича та голови колгоспу . Покататися на літаку виявили бажання і старші жителі села. На борт літаючого апарата брали по п’ять осіб, але бажаючих було так багато, що всіх за день не прокатаєш. Та тут один з малих школяриків заявив, що йому в літаку було дуже страшно. Більша частина учнів , особливо дівчаток, злякалася і відмовилася від польоту. Анастасія ще довго жалкувала, що не побувала в небі.

Пізніше школу перенесли у більш просторе приміщення на сусідню вулицю (теперішня вулиця М. Коцюбинського). Там уже було три класи.

Проте Гончар А. Є. згадує, як діти, потай, разом з батьками відвідували храм, що знаходився на території теперішнього кладовища. Церква була збудована з дерева. Вражала дітлахів величністю і красою. Під час визволення села від фашистів у березні 1944 року у неї влучив снаряд і розніс будівлю на друзки. З тих пір у селі церкви так і не збудували.

З 1947 року директором школи став Олександр Семенович Стояненко. В той час, після війни, разом з Олександром Семеновичем , дітей навчала Меланія Тодосіївна, Ганна Федорівна Піддубна. Кожен клас навчав окремий вчитель. Особливо доброю та лагідною до дітей була Ганна Федорівна. Вона дуже любила своїх вихованців, допомагала їм одягатися, пришивала відірвані гудзики, витирала хусточкою дитячі носи. Дітлахи тягнулися до вчительки, від якої віяло душевною теплотою.

Олександр Семенович вчив учнів у 4 класі. У багатьох вихованців він залишився в пам’яті не лише як мудрий і вимогливий наставник, а й як відважний воїн Радянської армії, ветеран Великої Вітчизняної війни.

Стояненко Олександр Семенович народився в селі Соколівочці в 1912 році. Мати, Стояненко Агафія Петрівна, з ранку до ночі тяжко працювала на колгоспних роботах, доглядала дітей ( у Олександра була ще сестра Марина). Батько ( Семен Тимофійович) був бригадиром городньої бригади, бухгалтером. З раннього дитинства батьки прививали в хлопця любов до книжки, жагу до знань. Тому , коли Стояненко Олександр закінчив школу, питання про подальшу долю навіть не виникало. Юнак давно уже для себе вирішив: буде вчителем. Тоді йому здавалося, що педагоги самі мудрі, самі справедливі люди на Землі, для яких відкриті двері у всі таємниці наук. Навчався Олександр Семенович в Уманському педагогічному технікумі. Найтяжче давалася наука в голодні 32 – 33 роки. Не раз Олександр згадував, як повертався пішки додому з Умані влітку 1933 року. Пухлими від голоду ногами він насилу дошкандибав до рідного села. Скільки часу йшов вже не пам’ятає: все зливалося і пливло перед очима в голодному мареві. Вдома поповз на город, жадібно зриваючи та запихаючи в рот ще нестиглі зерна з колосків жита. А восени розпочалася його трудова педагогічна діяльність . Працював Олександр Семенович в різних селах Тальнівщини: в Кривих Колінах, Веселому Куті, Онопріївці, Кобриновій Греблі. Викладав фізику, хімію. Коли вчителював в Кобриновій Греблі, закохався в красиву соколянську дівчину Олександру, яка там навчалася. В 1938 році Олександр Семенович і Олександра Григорівна побралися. Хоча різниця в віці була чималою (Олександр був старший за дружину на дев’ять років) молодята відчували себе найщасливішими в світі. Проте доля піднесла їм жорстоке випробовування війною. 23 червня 1941 року Стояненко Олександр Семенович пішов на фронт. Через кілька днів йому вдалося з Умані подзвонити в колгоспну контору до батька і попросити, щоб до нього приїхала молода дружина. Олександра Григорівна, сидячи на одному з возів, що прямували в бік Умані , думками линула до коханої людини. До міста дібралися під вечір. Жінці вдалося відшукати Олександра Семеновича. Цілу ніч вона просиділа біля сплячого чоловіка, здригаючись при кожному вибуху снарядів. Старалася запам’ятати кожну рисочку, найменшу плямку на рідному обличчі, назавжди закарбувати в серці образ найдорожчої людини. То була їх остання зустріч перед довгими роками війни, роками лихоліть і страждань. Відступаючи разом зі своєю частиною, Олександр Семенович проходив поблизу рідної хати, проте побачитися з близькими людьми йому не вдалося. Подумки прощався він зі своїм селом, з мирним щасливим життям, з нездійсненними юнацькими мріями. Його чекали кровопролитні бої, тяжкі фронтові будні. Особливо запеклі бої точилися в липні – вересні 1941 року. В складі Південно – Західного фронту військова частина Стояненка Олександра обороняла Київ. Люди приклали всіх зусиль, щоб вистояти, не дати ворогу захопити столицю. Проте сили були нерівні. 19 вересня фашисти захопили місто. Гіркота поразки надовго затьмарила душу. В серці глибокою раною защеміла біль за сотнями тисяч бійців, які загинули, прориваючись з фашистського оточення.

В травні 1942 року Стояненко Олександр Семенович разом з іншими радянськими військовими був відправлений в Іран. Довгий час сім’я Олександра Семеновича не знала про його долю. Лише навесні 1944, після визволення Тальнівщини від фашистів , йому вдалося передати рідним подарунок: власний наручний годинник.

В серпні 1947 року Стояненко О. С. повернувся додому. В вересні пішов працювати в Соколівоцьку школу. В сільській школі було лише чотири початкових класи. Олександр Семенович був відмінним вчителем і директором. Йому приходилося не раз вирішувати складні шкільні проблеми і одночасно вгамовувати неслухняних учнів. В ті часи навчалося багато дітей різного віку (війна не дала можливості дітлахам своєчасно закінчити навчання). Проте всі поважали доброго педагога, мудрого наставника. Працював Олександр Семенович на педагогічній ниві до 1974 року. Всі свої знання, життєву мудрість і теплоту серця він віддав дітям.

5 вересня 1987 року Стояненко Олександр Семенович відійшов у вічність. Проте недарма кажуть, що вчитель продовжує жити в своїх учнях. І сьогодні односельці ( школярі тих часів ) з любов’ю згадують Олександра Семеновича, розповідають своїм дітям про Велику людину , яка навчала їх знанням і добру.

З 1950 року в Соколівоцькій школі працювала Гоменюк Фросина Гервасівна, а з 1954 року- Цимбал Євген Сільвестрович. Молоде подружжя з Соколівочки всі свої сили та уміння віддавали школярам. Спочатку вони навчали дітей у молодших класах, пізніше ( в 60-х р.р.)- в старших. Фросина Гервасівна була строгим, вимогливим педагогом, мудрим математиком. Євген Сільвестрович викладав музику, образотворче мистецтво, фізкультуру. Його вихованці згадують як доброго і веселого чоловіка.

Середина 50-х років стала для соколівчан часом видатних подій. У 1955 – 1956 роках була збудована нова школа, у 1956-1957 р.р. провели радіо, а в наступному році – електричне світло. Люди раділи новим змінам, що принесли в їх оселі комфорт і затишок.

У новому навчальному приміщенні учні навчалися у дві зміни. В ньому знаходилося чотири класних кімнати, канцелярія і піонерська. Навчання також проводилося і в приміщенні теперішнього дому молитви. Там було розташовано два класи і майстерню.

Через три роки його змінила на директорському посту Корчевна Надія Юхимівна. Пізніше (у 1968 році) директором школи став Івашкевич Іван Антонович.

Сімнадцять років свого життя віддав турботам про шкільні справи директор Гоменюк Іван Гервасійович. Він був дуже вимогливим як до вчителів , так і до учнів. Любив географію і старався привити до неї любов і учнів. Кожний урок «мандрували» по карті школярі і їх мудрий наставник , відшукували найдовші річки, найглибші озера, найвищі гори. На все життя запам’ятали школярі цікаві розповіді вчителя про чужоземні краї, кругосвітні подорожі, про екватор і Північний полюс.

На початку 70-х років учні почали навчатися у новій шкільній будові (тепер там знаходиться сільський дитсадок). Це навчальне приміщення мало більше класних кімнат, ніж попередні. В ньому розміщувалася також учительська і кабінет директора.

Коли Гоменюк Іван Гервасійович пішов на пенсію, директором школи став Безсмертний Павло Федорович. Павла Федоровича любили колеги, поважали учні. Розумний, дотепний педагог користувався авторитетом і серед односельчан. Він був учителем від Бога. Його вихованців хвалили за успіхи , глибокі знання з хімії викладачі вищих навчальних закладах. Не один його колишній учень з вдячністю згадує уроки трудового навчання, на яких Павло Федорович навчав дітей працювати біля станка, власноруч виготовляти предмети побуту. До нього за порадою зверталися не тільки школярі , а й колеги, сусіди, знайомі.

З 1986 року директором школи стала Качуренко Тетяна Юхимівна. Вона була відповідальним, принциповим, серйозним керівником. Саме завдяки її старанням було збудована нова школа, яка розпочала свою роботу у 1992 році.

Теперішнє приміщення Соколівоцької ЗОШ І-ІІІ ступенів має два поверхи, просторі навчальні кабінети, довгі коридори, красивий актовий зал, простору світлу їдальню , кабінет для вчителів і директора. Також в школі знаходиться кімната бойової слави, великий гарний спортзал, бібліотека. Створені всі умови для навчання дітей. Колись , у далекому минулому, про таку школу навіть не мріяли .

З 1994 по 2009 рік директором школи був Нечипоренко Сергій Захарович. В даний час керує школою Нікіфорова Олена Володимирівна. В школі працюють видатні педагоги, які віддали більшу половину свого життя , щоб навчити своїх вихованців мудрому, доброму, світлому. Хочеться, щоб в пам’яті соколівчан назавжди залишилися імена вчителів Соколенко Надії Василівни, Ротаєнко Лідії Миколаївни Ремінець Фаїни Афанасіївни, Безсмертного Петра Павловича, Стояненко Валентини Вікторівни. Низький уклін тобі, Вчителю, за твій нелегкий труд.

Паспорт школи





"Завдання школи і батьків – дати кожній дитині щастя”

В.Сухомлинський




    1. Назва: Соколівоцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

    2. Адреса: с.Соколівочка, вулиця Коцюбинського, 24

    3. Школа розрахована на 250 учнів, на даний час навчається 94 учнів.

    4. Директор школи: Нікіфорова Олена Володимирівна

    5. Заступник директора з навчально-виховної роботи: Нерубайська Валентина Валеріївна

    6. Заступник директора з виховної роботи: Мазур Марина Миколаївна

    7. Кількість класів – 11

    8. Кількість учнів – 94

1 – 4 класах – 25

5 – 8 класах – 48

9 – 11 класах – 21

9. Кількість вчителів – 22

З вищою освітою – 16

З середньою спеціальною – 6

Навчаються у вузах – 2

Вчителі І категорії – 13

Вчителі ІІ категорії – 2

Спеціаліст – 8

Проблема школи: «Організація навчально-виховного процесу на основі визначення та розвитку нахилів, здібностей, обдарувань школярів з метою їх життєвого самовизначення і самореалізації».
План самооцінювання

  1. Концепція оцінювання

  • гіпотеза

Якщо аналізувати вплив мотивації на підвищення діяльності працівників як фактор успішності управлінської діяльності, то:

а) для адміністрації школи:

  • розширюються можливості для вивчення рівня професійної майстерності вчителів щодо формування самоосвітньої компетентності, рівня сформованості самоосвітньої навчальної діяльності педагогів, а також для виявлення труднощів щодо проектування навчального середовища на основі моніторингових досліджень;

  • підвищуються якість та ефективність управління педагогічним процесом;

б) для педагогів:

  • створюються умови для реалізації творчого потенціалу вчителів, соціальної адаптації педагогів до інноваційного освітнього середовища;

  • підвищується рівень педагогічної культури вчителів;

  • збільшуються адаптивні можливості освітньої системи

  • очікувані результати

Вплив мотивації на підвищення діяльності працівників як фактор успішності управлінської діяльності. Шляхи розвитку і реалізації творчої індивідуальності педпрацівників в процесі управління творчим розвитком педколективу.

  1. Ключові питання

  • розробка системи заохочення вчителів до творчої діяльності (моральне й матеріальне заохочення);

  • пропагування кращого досвіду педагогічної діяльності вчителів;

  • проведення конкурсів, творчих робіт, методичних виставок;

  • проведення тижнів педагогічної творчості;

  • анкетування вчителів.

  1. Методи самооцінювання

  • Анкетування «Планування роботи»

  • Анкетування «Організація діяльності»

  • Анкетування «Знання сучасних освітніх технологій»

  • Анкетування «Контроль за діяльністю учнів»

  • Анкетування «Діяльність учителя»

  • Анкетування «Самоосвіта, самоаналіз діяльності учителя»

  • Анкетування «Робота з батьками»

  1. Вибірка

Моніторинговим дослідженням було охоплено 22 педпрацівника школи .

Анкетування проходило 22 учасників .

У практиці роботи школи дане дослідження спрямовано на визначення таких педагогічних умов, які сприяють творчій діяльності, самореалізації особистості вчителя.

  1. Термін виконання та етапи реалізації:

  • підготовчий (планування роботи, пошук відповідей на питання); вересень 2010

  • збір даних; грудень 2010

  • аналіз даних; травень 2011

  • підготовка звіту. травень – червень 2011 р.

  1. Команда самооцінювання (відповідальні за виконання кожного етапу).

  • підготовчий (планування роботи, пошук відповідей на питання)- ЗДНВР

  • збір даних – ЗДНВР, ЗДВР,

  • аналіз даних – директор, ЗДНВР, ЗДВР

  • підготовка звіту - ЗДНВР, директор

  1. Обробка матеріалів (час виконання, відповідальні). травень 2011 р, директор, ЗДНВР

  2. Формулювання висновків.

  3. Представлення результатів.




Ключові питання

Критерії

Методи

Вибірка

Збір даних

Оцінка даних (експертами)

Розробка системи заохочення вчителів до творчої діяльності (моральне й матеріальне заохочення)

Результативність роботи вчителя

Метод модульно-кредитного оцінювання

Педпрацівники, з метою сприяння творчій діяльності, самореалізації особистості вчителя

грудень




проведення конкурсів, творчих робіт, методичних виставок

Участь у різних формах методичної роботи

Підсумки чи результати участі у різних формах методичної роботи

Педпрацівники, з метою сприяння творчій діяльності, самореалізації особистості вчителя

Січень-травень




проведення тижнів педагогічної творчості

Організація та участь

Підсумки чи результати участі

Педпрацівники, що атестуються

з метою сприяння творчій діяльності, самореалізації особистості вчителя

березень




анкетування вчителів

Достовірність інформації

Метод діагносту вання та опрацювання отриманих результатів

Педпрацівники ,

Для виявлення прогалин та їх корекція у роботі

Протягом року





Етапи евалюації (самооцінювання)

  1. Підготовчий (планування роботи, пошук відповідей на питання:

  • що досліджувати?

  • навіщо? (метод «дерево проблем» школи);

  • через призму яких критеріїв (що є основним)?

  • на які питання шукаємо відповідь?

  • які показники дадуть необхідну інформацію?

Анкетування, усне опитування, діагностування

  • які інструменти будемо використовувати (чи можливо їх результати проаналізувати)?)

Анкети, питальник для усного опитування, діагностика

  1. Збір даних (яка вибірка та критерії підбору).

Педагогічний колектив школи

  1. Аналіз даних




Анкетування «Планування роботи»

Анкетування «Організація діяльності»













Анкетування «Знання сучасних освітніх технологій»

Анкетування «Контроль за діяльністю учнів»













Анкетування «Діяльність учителя»

Анкетування «Самоосвіта, самоаналіз діяльності учителя»










Анкетування«Робота з батьками»







  1. Підготовка звіту (до 3-4 сторінок):

Мета даного дослідження полягала у виявленні рівня впливу мотивації на підвищення діяльністі працівників як фактору успішності управлінської діяльності, шляхів розвитку і реалізаціїтворчої індивідуальності педпрацівників в процесі управління творчим розвитком педколективу,

Для досягнення даної мети були поставлені завдання, які передбачали аналіз досліджуваної проблеми, розробку діагностики, проведення моніторингового дослідження, обробку і узагальнення отриманих результатів, надання рекомендацій щодо формування і підвищення рівня позитивної мотивації за сучасних умов для підвищення управлінської діяльності.

Об’єктом дослідження виступив стан управлінської мотивації педколективу і методи її формування.

Предметом дослідження – умови та методи, що стимулюють позитивну мотивацію для підвищення професійного рівня педколективу.

Враховуючи мету і завдання дослідження, була сформована вибірка, яка педколектив школи.

Для проведення моніторингового дослідження впливу мотивації на підвищення професійного рівня діяльності був розроблений пакет інструментарію, який містив три види анкет за соціальними групами. В анкетуванні брали участь 22 педпрацівників школи. Анкети передбачали питання на визначення впливу мотивації на підвищення професійного рівня педагога, також вони містили твердження на володіння вчителями основними методами мотивації та стимулювання діяльності. Після обробки результатів анкетування всі дані були занесені у таблиці та проаналізовані.

У ході даного дослідження було виявлено, що мотивація впливає по кількох напрямках: соціальному, пізнавальному, меркантильному, професійно-ціннісному, спонукальному (див. діаграма 1).


Діаграма 1.

Напрямки впливу мотивації

Діаграма 4.

Напрямки впливу мотивації






Основні тенденції впливу мотивації за напрямками (соціальному, пізнавальному, меркантильному, професійно-ціннісному, спонукальному) наведені в діаграмі 4.

Проаналізувавши результати моніторингового дослідження, можна сказати, що пізнавальні мотиви, пов’язані зі змістом підвищенням професійної діяльності та процесом її виконання, займають лідируючу позицію. Ці факти свідчать про позитивний вплив мотивації на творчий розвиток педпроцесу, спрямований на вдосконалення способів творчого розвитку педколективу.

Здійснений аналіз дає змогу зробити висновок, що 93% респондентів мають чітко визначені соціальні мотиви, тобто такі, що пов’язані зі статусом.Слід зазначити, що соціальні мотиви полягають у прагненні зайняти певну позицію, місце у відносинах не тільки з учителями,учнями, батьками, але і керівництвом, заслужити авторитет.

На меркантильні мотиви навчання припадає 30% від загальної кількості відповідей. Отже, меркантильними мотивами в умовах розвитку ринкової економіки не варто нехтувати. Даний вид мотивів пов’язаний з безпосередньою матеріальною вигодою особистості, він діє вибірково і більшою мірою залежить від індивідуальних психологічних особливостей кожної дитини.
Таблиця 5. Розподіл учителів за категоріями

Категорії

Спеціаліст

ІІ категорія

І категорія

Вища категорія

Кількість вчителів

8

2

13

-


Моніторингова група визначила такий результат: що усі вчителі школи використовують у своїй роботі різні методи мотивації та стимулювання навчальної діяльності учнів: пізнавальні, емоційні, вольові, соціальні (див. таблиця 6, діаграма 8). Це сприяти зростанню свідомості школярів у навчанні, активному та усвідомленому включенню в роботу, створенню внутрішнього налаштування на подальшу цілеспрямовану діяльність, а також підвищує професійну компетентність самого педагога.
Таблиця 6. Загальні результати опитування вчителів початкових класів

Методи мотивації та стимулювання (загальна кількість)

Застосовую регулярно

Застосовую іноді

Не застосовую

%

%

%

Вольові

70

28

2

Емоційні

63

32

5

Пізнавальні

66

33

1

Соціальні

57

36

7



Діаграма 8. Методи мотивації та стимулювання діяльності педколективу для розвитку творчих здібностей




У внутрішній структурі груп мотивів спостерігається більш суттєва диференціація методів мотивації та стимулювання роботи вчителя.

Таким чином, на підставі результатів анкетування ми можемо зробити висновки:

Стан вирішення цієї проблеми в практиці роботи школи спрямовано на визначення таких педагогічних умов, які сприяють творчій діяльності, самореалізації особистості вчителя:

  • забезпечення можливості реалізації вчителем своїх здібностей у навчально-виховному процесі, у пізнавальній роботі з учнями, у системі підвищення кваліфікації з метою самоутвердження вчителя, розвитку в нього почуття самоповаги;

  • сприяння самовизначенню кожного вчителя в усіх сферах внутрішкільного життя через індивідуальний вибір;

  • детальне вивчення найбільш значущих для вчителів видів громадської діяльності і сприяння вияву особистості кожного вчителя у певному виді громадської діяльності для його самовизначення, самоутвердження й самореалізації через них;

  • створення творчої атмосфери, здорового морально-психологічного клімату в колективі;

  • утвердження в колективі демократичного стилю спілкування, свободи критики, творчих дискусій;

  • забезпечення вільного часу вчителя (реалізація у практичній діяльності ідей інтенсифікації праці, оптимізації навчально-виховного процесу, наукової організації праці) з метою створення умов для самореалізації особистості вчителя на дозвіллі, підвищення його загальної культури;

  • своєчасна позитивна оцінка діяльності вчителя для розвитку в нього почуття задоволення;

  • уміння керівника помічати, розвивати й цінувати неповторну творчу індивідуальність кожного вчителя;

  • забезпечення соціального захисту вчителя в умовах ринкової економіки, матеріальних умов його життя й праці (диференційована заробітна плата, обладнані методичний і навчальний кабінет, кімната емоційного розвантаження, домашня бібліотека тощо);

  • забезпечення естетичних умов праці.

Для стимулювання творчої діяльності вчителів з боку керівництва школи проводяться заходи:

  • розроблена система заохочення вчителів до творчої діяльності (моральне й матеріальне заохочення);

  • систематично пропагується кращий досвід педагогічної діяльності вчителів: при цьому вона може бути внутрішкільна (виступи вчителів у районі, школі, підготовка статей, методичних рекомендацій, тощо);

  • проводяться конкурси, творчих робіт, методичних виставок;

  • проводяться тижні педагогічної творчості;

  • анкетування вчителів у процесі їх атестації.

У процесі внутрішкільного контролю для розвитку педагогічної творчості вчителів звертається увага:

  • на нестандартні форми й методи навчання та виховання, їх поєднання й результативність;

  • конструювання навчального матеріалу;

  • нестандартні прийоми планування навчально-виховного процесу;

  • здатність учителя модифікувати й комбінувати в нестандартному напрямі;

  • уміння виділити основну ідею уроку, виховного процесу;

  • виявлення зерен педагогічного досвіду.

Обов’язковим елементом управлінської діяльності школи є моніторинг.

  • Що стало найважливішим завдяки самооцінюванню для:

  • вас?

  • закладу?

  • колективу вчителів?

  • колективу учнів?

  • батьків?

  • громади?



Схожі:

Мотивація навчальної
Мета: Сформувати і розширити поняття «мотив», «мотивація». Довести важливість мотивації для навчальної діяльності в початковій школі....
Психокорекційні навчальні ігри як спосіб формування мотивації навчання
На особливу увагу заслуговують дослідження А. К. Маркової, А. Б. Орлова, Т. А. Матіс, які сформулювали основні особливості даної...
Шляхи формування мотивації до навчання Потреби, мотиви, стимули
Проблема формування мотивації навчання завжди була актуальною в психолого-педагогічній літературі. Як відомо, зміст навчання, його...
Теми рефератів з дисципліни «Реклама і стимулювання продажу»

Програма корекційно розвиваючих занять з формування мотивації учбової...
Програма корекційно розвиваючих занять з формування мотивації учбової діяльності у підлітків
Зміст Вступ Розділ Загальна характеристика організації
Мотивація на підприємстві: аналіз форм матеріального і нематеріального стимулювання
Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття Визначення термінів
Законом передбачаються заходи державної підтримки і стимулювання розвитку виробництва та споживання мінеральних добрив
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ВР ), частини четвертої статті 48 Закону України "Про вищу освіту" ( 2984-14 ) та з метою стимулювання цілеспрямованого
САМИЙ РОЗУМНИЙ
Розвивати у дітей мотивації до пізнання матеріалу якісно високого рівня з областей різних наук
Шановні колеги!
Виявлення обдарованої молоді, стимулювання розвитку студентської наукової роботи, безпосереднє спілкування молодих учених вищої школи,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка