Методична розробка виховного заходу
|
|
Скачати 86.72 Kb.
|
Ржищівський професійний ліцей Методична розробка виховного заходу Викладачі Стецюк С.А., Гордієнко Н.П. Зал прибраний квітами і рушниками, вишитими червоним і чорним. У центрі сцени прикрашений калиною і чорними стрічками плакат, на якому чорним - дати: 29 січня 1918 року, а нижче - слова відомої пісні українських Січових стрільців: Ви за свободу гинули без скарги. Серед пожежні руїн. Вічна вам пам’ять, вічна вам слава і наш доземний поклін. Під плакатом на столі хліб-сіль і свічки. Біля столу учень, він тримає національний стяг, перевитий чорною стрічкою. Учень. Над Крутими сніг І пронизливий вітер У січні ридає, голосить, гуде: шукає могили, де воїни-діти На вічнім спочинку ... немає ніде. 16 січня за стилем церковним і 29 за стилем новим - Це день поклоніння вкраїнським героям І каменю віри святої і тим, Хто тільки зустрівсь з вісімнадцятим роком В XX столітті і душу віддав Найвищій любові - у битві жорстокій Життя за Вкраїну, за Волю Доклав. /В.Письменний/ Учень. Історія знає багато жертв і ім’я ідеї, але аналогічної Крутам не було. Що ж було тут, під Крутами? Хто були ті юні завзятці? Чи вірили вони у свої сили? Чого прагнули гімназисти 6,7,8-і класів і молоді студенти, що не визнавали війни і смертної кари, осуджували будь-яке насильство, а тим більше вбивство? Коли вдарив останній час молодої України, вони - 300 юнаків - пішли проти 13000 більшовиків. і полягли всі ... Учениця. У наших предків був звичайний день поминання могили мертвих запалювати на них свічки. Тож нехай наш зал сьогодні, 29 січня, стане поминальним храмом. Виходять хлопці та дівчата і запалюють свічки. Учень. Давайте з вами пригадаємо трохи історію. Скажіть, будь-ласка:
Учениця. Так розпочалася війна Радянської Росії Із законною владою е Українській Народній Республіці, а фактично з незалежністю українського народу. 17 грудня ЦР одержала радіограму від більшовицького Раднаркому з ультимативною вимогою. - Пригадайте, які вимоги ставили більшовики перед ЦР? Великодержавний ультиматум було відхилено. Тоді 30-тисячна більшовицька армія під керівництвом Антонова - Овсієнка розпочала проти УНР війну. Спочатку гучно, а потім стишено лунає пісня "Ой у лузі червона калина". Ведучий ставить перед учнями слідуючі запитання:
Учні дають відповіді на запитання. Один з них показує таблицю що давала Україна в 1915-1916 рр. порівняно із загальноросійським видобутком. прокату -96,7% сортового металу - 63% чавуну - 75% солі - 53% олова - 81% срібла - 90% не кажучи вже про хліб. Учень. Більшовики розуміли, за словами Я.Свердлова, що "врятування всієї революції знаходиться в руках України". Знайшовши привід, більшовицька Росія виводить війська в Україну. Останні дні січня 1918 р. Щоб стримати просування до Києва більшовицьких орд, був наспіх сформований І відправлений поїздом, до Бахмача допоміжний курінь студентів-січових стрільців під командуванням сотника Омельченка. 29 січня вдосвіта поїзд з підмогою зупинився на станції Крути, де прибулі зустрілися із залишками гайдамаків, що відступали від станції Макашин. Тут зібрались студенти, гімназисти, гайдамаки, вільні козаки, на всіх було 3 гармати Семена Лощенка. (Виходять дівчата і хлопці та читають вірші) Орда більшовицька котилась на Київ, І крики дикунські сягали до хмар. - Хохляндію кров’ю хохляцькою вмиєм! Хто зможе спинити ординський удар? Сім днів, як державність дістала Вітчизна – Тож банду на неї повів Муравйов – Тож самий, що згодом, на жаль, дуже пізно Від кулі червоних кінець свій знайшов. Він знав, що під Крутами - юнь України – У ратному ділі зелена й мала, і їй не поможуть ні ріднії стіни, ні лицарська мужність, що з нею була. І строк тої ударив, пробив невблаганно: Тридцятого січня десятки гармат Націлились в серце найкращих, коханих Дітей України - Її соколят. Апостоле Петре! У день твій великий Гарячу молитву до Бога пошли, Що нашого Цвіту крові не пролити, Щоб діти не вмерли, щоб діти жили... Не встигла молитва долинуть до Бога – Гармати по Крутах вже б’ють без кінця. І падають діти... І раптом: "Підмога!" – Це радісний крик січового стрільця. Та мало набоїв. Замовкли "максими"... Отаман упав на скривавлену твердь, А губи шепочуть: "Я вбитий не в спину. Віч-на-віч, Орлята, зустрінемо смерть". Шість тисяч ворожих, що рвались у Крути, Навпіл поріділи... І серед снігів Дітей, уже мертвих, ординськії круки Згрібали й складали у крутинський рів. У звільнений Київ тіла повернулись – Всього вісімнадцять, отих, що знайшли. І плакали люди на кожній Із вулиць, Бо рідні усім їм ці діти були. Учень. У багатьох творах українських письменників описано ті тяжкі для нашої країни часи - період боротьби нашої молодої Української Народної Республіки за свою незалежність. Не пройшов осторонь і автор "Сонячних кларнетів" Павло Тичина. У цей період з’являються його найкращі вірші "Гей, вдарте в струни, кобзарі" , "Золотий гомін", "Ой, що в Софійському заграли дзвони, затремтіли". У них звучить віра в перемогу сили добра, людяності і справедливості, віра в силу народу. Тичина-поет вірив у революцію. Чекав її і боявся. Звідси і загострене сприйняття навколишнього, передчуття біди, пекучий біль за Україну, за свій народ. І взялися кров’ю поле і гаї, Бо рубались, бились ріднії, свої. Хто ж тобі зготовив цей кривавий час? Хто так люто кинув на поталу нас? – так писав поет у вірші "Хто ж це так із тебе насміяться смів?" Тичина щиро бажав щастя рідній Україні, все його єство протестує проти крові, братовбивчої війни. Події під Крутами лягли в основу написання поезії "Пам’яті тридцяти". (Коротка передісторія цієї поезії) Учениця. Між Ніжином і Бахмачем, кілька кілометрів на північ від станції Крути до Плисок, шлях добре вишколеним солдатам і матросам під командуванням генерала Муравйова перепинили українські юнаки, зовсім ще не обстріляні, не навчені. Озброєння складалося з рушниць, 16 кулеметів і однієї гармати, встановлених на саморобному панцернику (паротяг і платформа, забарикадована мішками з піском). 29 січня розгорівся бій. Для юних патріотів він був фатальним. Набоїв ставало щоразу менше. У багатьох стрільців рушниці від перегріття переставали стріляти. Кулемети майже не працювали із-за браку набоів. Майже всі, кого взяли до полону, були по звірячому покалічені під час розстрілу. Трупи були з розбитими головами, повибиваними зубами, часом і повиколюваними очима. Кілька трупів цілком не вдалося розпізнати. Перед розстрілом юнаки заспівали "Ще не вмерла Україна". Сімох поранених, переплутавши зі своїми, більшовики відправили до Харкова лікуватись. Так вони вціліли і потім розповіли про все. Тоді й був написаний вірш П.Тичини "Пам’яті тридцяти". (Учень читає напам’ять вірш) На Аскольдовій могилі поховали їх – Тридцять мучнів українців, славних, молодих... На Аскольдовій могилі український цвіт! – По кривавій по дорозі нам іти у світ На кого посміла знятись зрадника рука? – Квітне сонце, грає вітер І Дніпро - ріка: На кого завзявся Каїн? Боже, покарай! – Понад все вони любили всій коханий край. Вмерли в Новім Заповіті з славою святих. – На Аскольдовій могилі поховали їх. Учень. Вони з’явились майже одночасно: "Хто ж це так Із тебе насміяться смів?" і "Пам’яті тридцяти" – і об’єднані одним болем. Для поета тридцять юнаків-мученики, святі. Їх убивці - Каїн, братовбивця. Чи скажемо красномовніше, ніж це зробив Тичина, про "допомогу" українському народові з боку російської армії? Кількома штрихами окреслено краєвид, який уже не по бачать ті, хто понад усе любив "свій коханий край". Саме "коханий". Це Інтимно - ніжне, одне-єдине слово додає штрих до світлого портрета тих, що вмерли в "Новім заповіті" за вільну Україну. Учениця. Перемога під Крутами відкрила російському війську шлях до Києва. Перша більшовицька окупація столиці України тривала три тижні. Коли армія УНР повернулася, на полі бою було зібрано кілька десятків тіл і перевезено до Києва. 19 березня їх всенародно поховано в братній могилі на Аскольдовому цвинтарі. "Стримайте свої сльози, які котяться, – говорив над могилою Михайло Грушевський. – Ці юнаки поклали свої голови за визволення своєї Вітчизни, і Вітчизна збереже про них вдячну пам’ять на віки вічні". День битви під Крутами - 29 січня – проголошено Днем Скорботи України. Учень Супроти хижої навали, Супроти смерті – в стужу й сніг – Ось тут вони, ось тут стояли, і всього жменька – триста їх. І не уславлені спартанці, А хлопці з роду відчайдух – Ці гімназисти, ці повстанці... Ось тут їх непоборний дух. І слава їх встає, не вмерти, Ятрить крізь відстані і час Було їх триста... Триста перший – І ти, і я, і кожен з нас. (Петро Шкреб’юк "Бій під Крутами") Учениця. На жаль, після окупації Києва більшовиками могила крутянських героїв в 1919 році була зрівняна. Згодом тут виріс парк. Зараз на місці колишньої спільної могили героїв проходить новий асфальтовий шлях, що зветься Парковою вулицею. Віриться, що міські власті докладуть зусиль, аби воскресла свята могила, бо вона – наш храм, наш дзвін. Учень. Небагато імен тих героїв зберегла нам історія. Це, зокрема, студенти Божко-Божинський, Микола Лизогуб, Попович, Шульгін, гімназисти Павло Кольченко, Микола Іванкевич, Липський, Соколовський. Минуть роки, століття та пам’ять про юнаків-героїв не згине повік. Вона світитиме не тільки українцям, а всім тим, що готові покласти життя своє в ім’я ідеї, в ім’я батьківщини. Учениця. Будьте ж певні, дорогі незабутні герої, - ви не загинули марно. Золотавоблакитні знамена, які востаннє застигли у ваших очах, коли ви надали на землю, стали державним символом і навпаки залишаться для нас найбільшою святинею. Ви житимете віки. Вашим героїзмом пишається незалежна Україна. (Учень читає вірш) Їх клали в могилу - святих І великих – Дітей незабутніх, що Бог, полюбив За вірність Вітчизні у душах відкритих, Яку навіть смерті вогонь не спалив. Над ними схилилося прапором небо, Уся Україна в жалобі іде Їх рідна земля пригорнула до себе – Так матір дитя пригорта до грудей. Пером вам земля, найсвятіші герої, Всі триста ви є! Україна сама Щосічня над вами у траурнім строї – Забутих героїв у неї нема. Любов’ю серця ті налиті по вінця До рідного люду, до краю свого – Хай б’ються у грудях у всіх українців, Як пісня життя і найвища любов! |
Схожі:
| Міністерство освіти і науки України Донецька облдержадміністрація... У методичній розробці виховного заходу поданий цикл зимових свят українців: святкування Різдва, Щедрого вечора та Водохреща |
Виховного заходу Коротка анотація: дана розробка вміщує досвід викладача правознавства по проведенню виховного заходу |
| Заходу Методична розробка підготовлена Поваляєвою Аллою Анатоліївною, вчителем методистом Тульчинської ЗШ І – ІІІ ступенів№1 |
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА С. О. Каганець МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА. для проведення практичних занять по фізичній підготовці |
| Тема Бережи себе Розробка виховного заходу за тематикою 9 класу Програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини |
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА Навчально-методична розробка для студентів спеціальності “Переклад” (укладачі: Лазаренко Л. М., Богатирьова О.Є. Маріуполь: ПДТУ,... |
| НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА Навчально-методична розробка для студентів спеціальності “Переклад” (укладач: Богатирьова О.Є. Маріуполь: ПДТУ,2004- с. ) |
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА Ю. О. Жук пропонує розглядати процес інформатизації "… як множину процесів, спрямованих на задоволення освітніх інформаційних потреб... |
| Виховний захід на тему: «Подорож океаном комп’ютерних знань» Етап планування виховного заходу. На даному етапі йде підбір питань, завдань для заходу, місця і часу проведення |
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ТЕМА №18 Надягання, зняття і укладення ізолюючого протигазу. Проведення бойової та інщих перевірок |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua