|
|
Скачати 75.36 Kb.
|
| СРС №3 Рижков Олександр 11-Е Пауль Целан(1920-1970) Справжнє ім'я поета - Пауль Анчель. Він народився 23 листопада 1920 р. у німецькомовній єврейській родині. Місце народження поета - Чернівці. Це місто, яке ще за два роки до появи митця на світ було провінцією Австро-Угорської імперії, а після її падіння відійшло до володінь Румунії, становило фантастичну суміш етносів, релігій і мов. Розмаїття національних традицій, помножене на небувалий розквіт культури у період між двома світовими війнами, утворювало духовне тло дитинства та ранньої юності П. Целана. Не дивно, що, відвідуючи спершу початкову школу з німецькою мовою навчання, потім єврейську народну школу, в якій предмети викладалися гебрайською, пізніше гімназію з румунською мовою навчання, і, нарешті, ліцей, де, крім німецької, викладалися румунська, французька, латина, давньогрецька та англійська мови, талановитий хлопець став справжнім поліглотом. Багатоголосний ансамбль різних культур на Буковині, а однош боку, і неабиякий хист до опанування іноземних мов, з іншого, визвша чили перекладацьку магістраль творчого життя Целана. Заклики його неперевершеним перекладам з англійської, францу.чькоіИ російської, італійської, румунської, португальської, гебрайської мов по-новому німецькою зазвучали Вільям ІІІекспір та Михайло ЛепН монтов, ІІоль Верлен та Артюр Рембо, Ґійом Аполлінер та Унгаретті, Олександр Блок та Рене Шар. Осип Мандельштам та багщЛ то інших майстрів світового красного письменства. Слід зазначити, що обставини юності поета зовсім не спинили здобуттю ним повноцінної вищої освіти. Навчання у Підготовчій медичній школі французького міста Тур перервав початок Другої світової війни. Повернувшись на батьківщину, Пауль вступив до Чернівецького університету, де студіював французьку, а пізніше й російську філологію. Проте війніЯ наздогнала поета іі у рідному місті, знову перервавши йогоЯ навчання. Як і десятки тисяч євреїв. Целан став жертвою нацистських переслідувань. З документальної хроніки життя окупованих Чернівців: «7 липня 1941 р. - початок акцій проти євреїв каральної групи СС, багато євреїв убито. Велику синагогу спалено; румунській цивільній' владі наказано втілити в життя німецькі порядки щодо євреїв: євреї втрачають право громадянства, змушені носити жовту Давидову зірку, виконувати примусові роботи і не сміють після 18-ї години виходити на вулицю. 11 жовтня 1941 р. - влаштування єврейського гетто в старій частині міста, колишньому єврейському кварталі... 45 000 євреїв скупчують на тісному просторі, триває підготовка до депортації у Трансністрію - територію між Дністром і Південним Бугом; за винятком 15 000 євреїв, залишених у місті для життєво необхідних робіт і обов'язків, більшу частину з них депортовано...» Целан був серед тих, кого окупанти залишили у місті. За чотири роки перебування у фашистському пеклі він пізнав життя у чернівецькому гетто й примусову роботу у румунському трудовому таборі (де занотовував свої вірші у маленький записник), пережив втрату батька й матері (вони загинули в одному з таборів Трансністрії). Ця чорна смуга розколола життя поета навпіл - до та після еміграції. Емігрантом він став незадовго до кінця Другої світової війни. Виїхати за кордон Целана змусили нові порядки, запроваджені у звільнених від окупації Чернівцях радянською владою. Його блукання великими світами розпочалося з Бухареста, що у ті часи славився як «Париж Сходу». Кількома місяцями раніше сюди прибула подруга поета Рут Крафт. Тут проживав буковинський поет Альфред Маргул-Шпербер - один з найавторитетніших у німецькомовному просторі літераторів, якому Пауль хотів показати свої вірші. Шпербер оцінив Целана як молодого генія. У його домі Пауль знайшов притулок на початку свого перебування у столиці Румунії. У поезії та листах Целана згадувалася зворушлива деталь тих днів: 'Оскільки у маленькому помешканні Шперберів не було зайвого Місця, Пауль спав на кухонному столі. До речі, подружжю Шперберів поет завдячував і своїм псевдонімом. Після кількох спроб знайти своє літературне ім'я (як варіанти фігурували Paul AureU та «А. Pavel») Пауль зупинився на пропозиції дружини Шпербера сконструювати псевдонім методом перестановки складів його прізвища у румунській транскрипції («Ап-cel» - «Cel-an»). У Бухаресті Целан працював редактором і перекладачем у видавництві, тут почали з'являтися публікації його віршів. Проте дуже швидко у Румунії поет відчув політичний дискомфорт - тут також встановилася тоталітарна система влади комуністичного ґатунку. Відтак за кілька років після виїзду з Чернівців Целан потрапив на вільний Захід. Спочатку він опинився у Відні, де з легкої руки Шпербера зав'язав важливі літературні знайомства. Тут він підготував до друку свою першу поетичну збірку - «Пісок із урн» (1948). Коли вона вийшла у світ, поет був уже в Парижі. Отже, від 1948 р. місцем постійного проживання Целана був Париж. Тут його життя ніби налагодилося: він завершив освіту, отримав престижне місце лектора у вищій педагогічній школі, одружився з талановитою художницею-графіком Жізель де Летранж, яка народила йому сина Еріка (і, до речі, стала найкращим ілюстратором його творів). Тут, у Парижі, одна по одній з'явилися його поетичні збірки: «Мак і пам'ять» (1952), «Від порога до порога» (1955), «Мовні ґрати» (195(Н «Троянда - нікому» (1963), «Зміна дихання» (1967), «Сонщв ниток» (1968), «Диктат світла» (1970) та ін. Творчі звершенЯ митця, відзначені численними престижними преміями, здобудЯ визнання у різних країнах Заходу. Однак попри милість долі, що, здавалось, щедро обдаровв вала поета за пережиті страждання, у його свідомості Я роками дедалі більше набирав силу процес саморуйнації. Виживши у жорні Голокосту фізично, Целан залишився духовно паралізованим пам'яттю про загиблих у таборі батьки про пережитий в окупованих Чернівцях страх, про катастрофу якої зазнав його народ у Другій світовій війні. Ця пам'ять була важким хрестом, що його поет ніс крізь роки своїх великий літературних досягнень і затишного сімейного життя. А ще були численні труднощі життя в еміграції, що з різних боків атакували травмовану психіку митця. Це і глибока самотністі якої він, єврей і уродженець Буковини, а отже двічі чужинець, не міг позбутися у Парижі. І нездоланний мовний бар'єри зумовлений тим, що поет, який писав вірші німецькою, не міг бути адекватно сприйнятий французьким читацьким середов вищем. І драматично суперечливе ставлення до віршування німецькою мовою, адже від років Другої світової війни вони розщепилася у целанівській свідомості на «рідну мову («Muttersprache») та «мову вбивці. Сьогодні поезія Пауля Целана перекладена багатьма мовами світу. Для сучасного німецькомовного світу він є поетом номер один, творчість якого становить «ліричну паралель до творчості Кафки», для французької літератури - це одна з найвпливовіших постатей другої половини XX ст. Без целанівської творчості, на думку дослідників, не можна уявити сьогоднішньої турецької поезії. Існує культ Целана і в Японії. I960 p., отримуючи найвищу у Німеччині літературну премію імені Ґеорга Бюхнера, Целан виступив з промовою «Меридіан, у якій окреслив основні положення своєї естетики. У центрі її знаходилося метафоричне поняття «меридіан», котре автор тлумачив як Воь «нематеріальне, але земне, щось колоподібне, таке, що повер-Р»ті.ся через обидва полюси до самого себе...». «Це, - коментує дум-Щ поета відомий український дослідник і перекладач його творів К Рихло, - не якась певна топографічна точка або лінія на карті, не Шийсь певний пункт часового відліку, це швидше модель мистецтва, Ввкінечне пульсування поетичного космосу. На ньому розташовані Ьліімі й міста, які береже його пам'ять, імена предків і образи сучас-Вікін, творіння улюблених поетів і філософів, живописців і музи-Шитін. Меридіан - це вісь і орбіта духовного світу митця. Немає Іумміву, що десь на цьому меридіані знаходиться для нього і його і Буковина». Вірші Целана читати нелегко. Зашифровані образи та примхливі метафоричні ланцюги, асоціативний монтаж і омислова багатошаровість, виведення на поверхню периферійних значень художнього слова - все це створює у целанівській поезії «безодні» підтексту, наповнює її особливою іцпгією слова, наділяє її здатністю навіювати певний емоційний стан (сугестивністю), впливати і на інтелект, і на підсвідомість читача. Лейтмотивними у целанівській творчості є теми трагічної Ідолі єврейства у XX ст., матері й Буковини, пам'яті й забуття, часу й зруйнованого світу. Характерною рисою поетичного стилю цього митця є антитеза, яка виявляє парадоксальність і фатальну розірваність світу. Ключові образи й поняття -камінь, попіл, сніг, волосся, серце, кров, око, троянда. Ранні збірки Целана містять здебільшого римовані поезії, згодом поет перейшов на верлібри зі складним ритмом. Всесвітнє визнання здобула целанівська «Фуга смерті». Вона стала емблемою Другої світової війни у поезії, так само, як «Герніка» П. Пікассо - в образотворчому мистецтві. У німецькомовних країнах цей вірш давно увійшов до шкільних хрестоматій. І не лише як яскравий взірець новітньої поезії, а й як літературний пам'ятник жертвам Голокосту. У цьому модерністському вірші, насиченому образами-шифрами, відтворюється погляд на Голокост «зсередини» єврейської свідомості, затиснутої лещатами нацистської машинерії смерті. Вірш написаний від імені в'язнів фашистського концтабору. Крізь моторошну «хуртовину метафор» прозирають реалії табірного життя: масові страти репресованих, їх спалення у печах крематоріїв, німецькі вівчарки, що охороняли територію табору, комендант, який слідкував за роботою ввіреної йому «фабрики смерті», навіть - сумнозвісні оркестри, набрані з тих же в'язнів, що під їхню музику тисячі мучеників прощалися з життям. Однак при перекладі історичних фактів «мета форичною» мовою виникає приголомшливий гтереоскопічний ефект: кожен з кадрів цієї хроніки, несподівано стикуючись з іншими, випромінює низку символічних смислів і водночас гротескно деформується так, що складається враження, ніби його породила охоплена безумом свідомість. «Фуга смерті» - твір, надзвичайно складний за своїм жанром. Дослідники знаходять у ньому елементи балади, плачу, стародавньої лірики ритуальних танців, документального репортажу. Однак основний тон в організації поетичного тексту задає зазначена у заголовку вірша настанова на наслідування жанру «фуги» - поліфонічного музичного твору, в якому тема (або кілька тем) почергово варіюється у всіх голосах. За таким принципом і побудований целанівський вірш: лірична оповідь у ньому кружляє в колі одних і тих самих тем, і розвиток сюжету відбувається у межах їхніх «варіацій». Однак слово «фуга», винесене у назву вірша, не лише пояснює його жанр. Воно породжує навколо себе додаткове коло асоціацій. Передусім - пов'язаних із контекстом німецької культури. Адже саме із її лона вийшов неперевершений майстер органної фуги Й.С. Бах. Поєднання понять «фуга» й «смерть» у назві поезії грає парадоксальними смислами, що викривають страшні деформації німецької культури, яка у XX ст. запліднила світ какофонією масових розстрілів і бомбардувань, шипінням отруйних газів і брязкотом гусениць танків. Аналогічний ефект створює і сполучення настанови на му-зичність поезії (яка з часів французьких символістів передбачала досягнення найтоншої мелодійності вірша) з верлібром, спрямованим, навпаки, на прозаїзацію поетичної мови. «Фуга смерті» Пауля Целана надихнула багатьох художників і композиторів на створення відповідних ілюстрацій. Нещодавно була здійснена й оригінальна спроба екранізації цього твору. Візуальною ілюстрацією до поетичного тексту стали документальні зйомки екскурсантів меморіалу, організованого на території колиши концтабору. Як з'ясувалося, досить показати широким планом личчя тих, хто лише знайомиться з пам'ятками колишніх зві фашизму, аби передати закарбований у целанівському вірші у. який у реальності пережили ті, хто опинився за колючим дротом. На жаль, і сьогодні у просторі сучасної Європи вибухають міжнаціональні конфлікти, у різних країнах світу досі сшні лахують епідемії «моральної шизофренії». Нещодавня трагедія Югославії продемонструвала, до яких наслідків можуть призвести соціальні «перетворення», що супроводжуються масштабними «етнічними чистками». Тому целанівська «Фуга смерті» є не лише пам'яткою своєї доби, а й творо який застерігає суспільство від спокуси ідеї боротьби з «чистоту нації». |
|
4. Методичні рекомендації до виконання вибіркових (альтернативних) завдань СРС ... |
Василь Сухомлинський Життя, педагогічна і суспільна діяльність «Праця і моральне виховання» (1962), «Воспитание личности в советской школе» (1965), «Моральні заповіді дитинства і юности» (1966),... |
|
Позаконкурсна програма МКФ «Послання людині» (Санкт-Петербург, Росія) Оператори: Олена Маркова, Олександр Джантиміров, Дмитро Писаний, Даніеле Джометто, Артем Васильєв, Євген Косенко, Влад Крамський,... |
Олександр Попов привітав переможців міжнародного конкурсу «Біонік Хілл». Адже одним з основних завдань влади є створення необхідних умов для обдарованої молоді з тим, аби кожен з них мав... |
|
2. Валютні рахунки в системі міжнародних розрахунків Формування кореспондентських... Зв’язок міжнародних розрахунків з валютними операціями в банківській діяльності. (СРС №1) |
“ ЗАТВЕРДЖУЮ “ Тема №12 “ Визвольна боротьба українського народу у 1917-1920 роках: Центральна Рада, Гетьманат, Директорія УНР, ЗУНР.” |
|
Графік особистого прийому громадян посадовими особами Міністерства... ... |
РОЗДІЛ 11 АВТОМАТИЗАЦІЯ ВИМІРЮВАНЬ Найбільш активний етап розвитку автоматизації вимірювань, що почався в 1970-ті роки, пов’язаний з успіхами в мікроелектроніці, інтенсивним... |
|
Характерологічний опитувальник Леонгарда Шмішека Опитувальник Шмішека особистісний опитувальник, який призначений для діагностики типу акцентуації особистості, є реалізацією типологічного... |
Остап Вишня Тема : Остап Вишня. Трагічна творча доля українського гумориста, велика популярність і значення його усмішок у 1920-ті роки. Засоби... |