|
|
Скачати 99.93 Kb.
|
|
Тема : Остап Вишня. Трагічна творча доля українського гумориста, велика популярність і значення його усмішок у 1920-ті роки. Засоби гумору в усмішці “Моя автобіографія”. ТЛ: усмішка, гумореска, фейлетон Мета уроку: показати неповторність творчої спадщини Остапа Вишні,ознайомити з віхами життя, як основними причинами розвитку таланта письменника – гумориста, розвивати почуття комічного; формувати вміння ставити навчальні завдання, здатність до моделювання, аналізу, застосовувати набуті знання практично, виховувати любов до спадщини Остапа Вишні, прагнення поглибити знання шляхом самостійного читання творів та літератури про творчість письменника та його житття; розвивати творчі здібності; усне та писемне мовлення, любов до рідного слова, пошану до українських діячів культури. Обладнання: ноутбук,екран, проектор, презентація Учні отримують попереднє домашнє завдання. Для його виконання вони визначилися у групи. Група №1. Бесіда «кореспондента» з Остапом Вишнею (за мотивами «Моя автобіографія».) Група №2. Літературознавці Група №3. Біографи Остапа Вишні . Хід уроку І. Організація класу. -Сьогоднішній урок –це урок – вшанування видатного українця. ІІ. Виразне читання епіграфу напам’ять (слайд 1) Стражденний син стражденного народу. Кришталь з його кривавої сльози. Він не згинавсь, хоч як гула негода, І не здригавсь від гуркотів грози, Змагався він з життям самим, Коли людина ти – зітхни за ним. В. Боровиков ІІІ. Оголошення теми уроку. Мотивація навчальної діяльності. -- Кого можуть стосуватися почуті слова? Учень (можлива відповідь): Ні! Бо в усі часи українські письменники, від часів Сковороди, Шевченка і до Василя і Стуса (70р. 20ст.) переслідувались за ідею національного самовизначення та патріотизм. -: Такою людиною, звичайно, є Остап Вишня. Людина, що не тільки вижила в страшну епоху, не тільки змогла сміятися, а ще й створила її - усмішку - всіма улюблений жанр. -- У своєму щоденику “Думи мої, думи мої “ 23 лютого 1951 р. О. Вишня запитав сам себе «...що треба, щоб мати право з людини посміятись, покепкувати, навіть насміятись із своєї, рідної людини?» (слайд 2) - А ви як думаєте? Учні: Бути безстрашним, жартівливим.
Олесь Гончар IV.Робота над матеріалом 1. Бесіда «кореспондента» з Остапом Вишнею (за мотивами «Моя автобіо -графія»). Координатор: Остап Вишня – самобутній український письменник. Його герої реальні люди: мудрі і працьовиті, кмітливі, щирі, схильні до філософських роздумів. Вчитель: Чому вони саме такі? Учень: (можливі відповіді) Я прочитав біографію і вважаю, що багато в чому вони нагадують і самого Остапу Вишню. Вчитель: Ось це нам зараз і допоможе перевірити «підслухане» інтерв’ю з письменником. – Отже, сьогодні у нас в гостях неймовірне щастя… – Отакої! – Так-так. Перейдемо до справи. Розкажіть про своє народження. – У мене нема ніякого сумніву, що я народився, хоча були спогади матері, що мене витягли з колодязя 23 грудня 1883 року. – Розкажіть нам про батьків. – Люди були підходящі за 24 роки спільного життя тільки 17 дітей. – Коли і хто відкрив вперше ваш талант? – Батько сказав: «Писатиме», - побачивши, як я розводжу рукою калюжу. – Як ви вибирали явище про які треба писати? – Письменника супроводять явище надзвичайні, оригінальні. Підскочать - і записала людина. – А як життя пішло далі? – Нецікаво пішло, закінчив школу, зробився фельдшером, все за екстерна правив, до університету вступив. – З чого починали? – Працював перекладачем. А тоді думаю: «Чого перекладаю, коли фейлетони писати можу?» - так і зробився Остапом Вишнею. – Отже, Павло Губенко, він же Павло Губський, став чудовим гумористом, основоположником жанру усмішки - Остапом Вишнею. Координатор: Ми побудували бесіду саме на цьому уривку, який чітко показує не просте письменництво, а талант письменника – гумориста. 2.Перегляд слайдів(4-13), записи в зошитах. -- Остап Вишня є нашим земляком, бо народився на Полтавщині. Записи в зошиті: -- Де і коли народився; -- формування світогляду: батьки, читання книжок; -- освіта: Київська військово-фельдшерська школа, Київський університет. 3.Прослуховування аудіозапису уривка «Моя автобіографія». --Які засоби створення комічного ви знаєте? -- А зараз ви прослухаєте уривок усмішки «Моя автобіографія», слідкуючи за текстом. Спробуйте з’ясувати, які засоби комічного використовує Остап Вишня. 4.Літературознавці.Поняття «усмішка», «фейлетон», «гумореска»( сл.14-15) А) Остап Вишня дав життя новому літературному жанру- усмішці. Із біографії ви дізналися, що Вишня ще писав гуморески й фейлетони Літературознавці готували терміни. У чому різниця між усмішкою і фейле -тоном? УСМІШКА 1. Особливий порух м'язами обличчя (губ, очей), який виражає схильність до сміху. 2. Гумористичний художній твір (перев. невеликий за розміром). Різновид фейлетону та гуморески, введений в українську літературу Остапом Вишнею. Своєрідність жанру усмішки — в поєднанні побутових замальовок з частими авторськими відступами, в лаконізмі й дотепності. Гумореска — невеликий віршований, прозовий чи драматичний твір з комічним сюжетом, відмінний від сатиричного твору легкою, жартівливою тональністю. ФЕЙЛЕТОН 1. заст. Критична стаття про мистецтво, музику, літературу. 2. Невеликий літературно-публіцистичний твір, у якому висміюються та засуджуються якісь недоліки, потворні явища суспільного життя. Академічний тлумачний словник Б)- Тематика творчості Остапа Вишні? ( Слайди 16-17) Тематика творів Остапа Вишні завжди була пов'язана із злободенними проблемами свого народу. 1)Насамперед бачимо у цих творах українське село, затуркане, неписьменне, яке ніяк не може виборсатися із своїх віковічних злиднів. Зустрічаємо різні типи селян-хліборобів, старих, чоловіків, жінок у несподіваних життєвих ситуаціях, їхня мова колоритна, жвава, побут передано з допомогою яскравих, найприкметніших деталей. Письменник застосовує часто вживані народні вислови, прислів'я, приказки. Показує, як люди тягнуться до нового життя, до світла, прагнуть стати кращими. Вони мовби придивляються до вад один одного і хочуть їх позбутися. До того ж це не було придумане в кабінетній тиші, а почуте, спостережене, вихоплене з реального життя. 2)Остап Вишня ніколи не цурався звичайних людей. Як пригадує його брат, «і в ранній період його життя в Харкові, і в останні роки життя в Києві я завжди заставав у нього різних людей. Приходили колгоспники, робітники, студенти, молоді літератори, артисти. Приходили зі скаргами, з радощами, з творчими задумами, приходили просто розповісти якийсь факт із життя, і всіх він приймав, з усіма говорив» . 3) Він писав також на злободенні суспільно-політичні теми, його цікавила доля інших народів, наприклад, кримських татар. Звісно, ці твори були спрямовані протії ура-патріотизму та націоналізму, проти релігії, бо ж був Остап Вишня дитям свого часу. Його цікавив розвиток української культури, особливо літератури і театру. У нього є ціла серія влучних і дотепних «мистецьких силуетів» про Довженка, Курбаса. Гірняка, Василька. 4) Він висміював і дрібні вади своїх сучасників, хуліганство і грубість, ледарство і консерватизм, браконьєрство, легковажність у шлюбі, безвідповідальність у родині. Певно, немає тем, що їх не торкнувся б у своїй творчості Остап Вишня. Ніде правди діти, він мусив віддати данину своєму часові і тим, що стояли над його долею. Найвищий суд вершила тоді партійна ідеологія. Більшість письменників були невільниками на своїй землі, мусили співати в єдиному хорі. Тому кажемо, що сміх Остапа Вишні був сміхом крізь сльози. 5)У своєму світобаченні Остап Вишня—проникливий лірик, ніжний син своєї землі, вчарований красою природи. Він любить свого героя, хоч би яким той був, сміх письменника доброзичливий, а не злісний і засуджуючий. Письменник хотів, щоб його народ (теж підневільний, як і він) бодай посміхнувся. Загальна тональність його гуморесок—світла, сонячна. Кількома виразними штрихами він передає той чи той пейзаж. В)Засоби комічного в гуморесці «Моя автобіографія»(слайд18) Гумористичну оповідь про свій життєвий шлях О.Вишня написав протягом 15-16 березня 1927р. Відразу ж вона побачила світ у видавництві “Книгоспілка”, через рік була надрукована вдруге. “Чому ж я так поспішав з своєю автобіографією? Через віщо сам оце її випускаю у світ? Та дуже просто. Я ж не певний, що як дуба вріжу, хтось візьметься за мою біографію… А так сам зробиш, - знатимеш уже напевно, що вдячні нащадки ніколи тебе не забудуть”, - писав він у постскриптумі. Вишня гуморист добродушно кепкує сам з собою. У цій біографії відображений “долітературний період . Дотепна розповідь про те, де і коли народився (“мати казали, що мене витягли з колодязя, коли напували корову Онишку”), про батьків та дідів(“Батьків батько був у Лебедині шевцем. Материн батько був у Груні хліборобом”) . У своїх творах Остап Вишня майстерно поєднував традиційні засоби творення комічного з новими прийомами, що так невтомно шукав. Вже манера оповіді письменника викликає сміх. Остап Вишня часто маскується під простачка, казкового дурника, перед яким, однак, пасують мудреці. Другий і третій розділ присвячені не просто навчанню, а формуванню світогляду майбутнього художника слова, з тим же відтінком добродушного сміху: “Письменник не так живе й не так росте, як проста собі людина? Що проста людина? Живе собі, проживе собі й помре собі. А письменник - ні. Про письменника подай – обов’язково подай: що впливало на його світогляд, що його обочувало, що організовувало його ще тоді, коли він лежав у матері під цицею і плямкав губами, зовсім не думаючи про те, що колись доведеться писати свою автобіографію. А от тепер сиди й думай, що на тебе вплинуло, що ти на письменника вийшов, яка тебе лиха година в літературу потягла, коли ти почав замислюватись над тим, “куди дірка дівається, коли бублик їдять”. Що не речення - то народний жарт. З легким серцем, шкилюючи над самим собою, Остап Вишня розповідає про “перші кроки” “дитинства золотого”, що “промайнули” “між природою з одного боку та людьми - з другого”… Гумореска скомпонована з невеликих розділів –“фресок”. Із своєї біографії О.Вишня “вихоплює найяскравіші, найхарактерніші епізоди, події. Те, що найбільше врізалось в пам’ять. Саркастично ставиться до літературознавчих та критичних публікацій, у яких йшлося про впливи, нахили, формування письменника (“Головну роль у формації майбутнього письменника відіграє взагалі природа– картопля, коноплі, бур'яни”). Мова героїв колоритна, жвава, а побут переданий за допомогою яскравих, найприкметніших деталей: «-Піди, подивись, Мелашко, чи не заснув там часом Павло? Та обережненько не налякай, щоб сорочки не закаляв. Хіба на них наперешся?!» Сміх Вишні доброзичливий, а не злісний і засуджуючий, і тому загальна тональність його гуморески— світла, сонячна. Г) Псевдонім - А з якого часу Павло Губенко став підписуватись як Остап Вишня? -Відомо, що літературний дебют Остапа ВИШНІ відбувся в місті над Смотричем, коли 2 листопада 1919 р. кам'янець-подільська газета "Народна воля" опублікувала фейлетон "Демократичні реформи Денікіна" за підписом "П.Грунський". Псевдонім Остап Вишня вперше з'явився 22 липня 1921 р. в "Селянській правді" під фейлетоном "Чудака, їй-богу!"). Слайд 19 5.Біографи А) Арешт і заслання (20-24) -- Слава сміхотворця Вишні ширилася із швидкістю лісової пожежі… “Гуморист Вишня став найбільш знаним після Шевченка. Задля того, щоб читати Вишню, не один селянин ліквідував свою неписьменність, русифіковані робітники й службовці вчились читати українською мовою”( Юрій Лавріненко). «У Харків мене “переїхали” 1920 року. Там і зробився я вже справжнім солідним письменником.” Входив до літературних угрупувань “Плуг” і “Гарт”. Із 1927р. Став головним редактором журналу “Перець”. Заздрість до таланту і популярності, наклепи, доноси зробили свою чорну справу – наприкінці 1933 року Остапа Вишню заарештовують як ворога народу. Проти нього висуваються абсолютно безпідставні звинувачення у спробі вбивства секретаря ЦК КПУ Постишева. Починається сумна “десятирічка” в Ухто-Печерському таборі (Комі АРСР). 1943 року Олександр Довженко, Юрій Яновський та Микола Бажан, які були близькі до Хрущова, вмовили його поклопотатися про звільнення декого з українських письменників. Першим у списку було ім’я Остапа Вишні. Сталіна переконали в тому, що у важкий воєнний час країні бракує гумору й сатири. Б) Смерть письменника (слайд 26-27) “Усе життя гумористом! Господи! Збожеволіти можна від суму!” Так написав Остап Вишня в щоденнику незадовго до смерті. В його драматичному житті справді було від чого збожеволіти. І було більше приводів плакати, ніж сміятися. Але Вишня не міг бачити печальних облич – і робив усе, щоб змусити читача всміхнутись. А народ платив йому любов’ю, бо розумів: так сміятися з людини міг тільки той, хто щиро її любив. Помер Павло Михайлович Губенко 28 вересня 1956 року в Києві. V. Закріплення вивченого 1.- А як оцінюють спадщину Остапа Вишні видатні діячі мистецтва? Федір Маківчук: У Вишні був якийсь дивовижний мовний слух, якесь виключне відчуття слова. Любов його до рідного слова ніколи не застаріла. Мова його творів колоритна, поетична, дотепна, гостра. Він добре знав, що веселу гумореску, фейлетон, гостру сатиру не можна написати спокійною, холодною, найлітературнішою мовою. Повсякчас дбав, аби ця зброя не вкривалася іржею. М. Рильський: Друг природи, друг людини й праці, Грізний ворог нечисті і зла... Олесь Гончар: «Розум він мав вольтерівської гостроти, викривач він був незрівнянний та визначальним було саме це: ніжність, душевність, поетичність». ЦІКАВІ ІСТОРІЇ НАДІЙНІ ЛІКИ Остап Вишня фельдшерував. Він уже був письменником, друзі звертались до нього за різними порадами в тому числі медичними. І він лікував їх своїми надійними засобами. Поміж його друзів був талановитий поет-сатирик і публіцист Василь Еллан. Так от, коли Василь Михайлович занедужав, а був він людиною дуже хворобливою, то просив Остапа Вишню: - Ви хоч веселого некролога про мене напишіть. - Краще я вам веселу історію зараз розповім, - відказував письменник. І його жарт примушував хворобу ще раз одступити. 2.Бесіда: - Які риси характеру Остапа Вишні вас вразили найбільше? (Несхитність, вірність ідеалам простих людей, душевна щедрість, витривалість, мужність, емоційність) Вони дають нам впевненість, що якщо прикласти зусилля і здібності, можна досягти. багато. Головне не ставити нереальних цінностей. Мені здається, що своє життя О. Вишня, може й несвідомо, прожив за теорією природовідповідності Г. Сковороди . VI. Підсумок уроку. Складання сенкану Вишня Іскрометний, розумний. Вчиться, працює, шукає. Дорогу до усмішки прокладає. Основоположник. VІ.Домашнє завдання с.125-134, читати гуморески «Сом», «Як варити і їсти суп із дикої качки», тести с139 |
|
Уроку з використанням мультимедійних технологій на тему «Остап і Андрій: два брати, дві долі» «Цитатна характеристика і висловлювання братів», інтерактивні сенкани «Остап», «Андрій», таблиця «Порівняльна характеристика Остапа... |
Урок №5 Тема: Остап і Андрій Створення 1-2 слайдів фрагменту презентації по темі: «Втілення в образі Тараса Бульби кращих рис запорозького козака» |
|
Мистецьке об’єднання «Остання барикада» журнал культурного опору... Літературний проект «Magnus Ductus Poesis»: Євгеніус Алішанка, Владас Бразюнас, Вітаутас Дексніс (Вільнюс); Андрей Хаданович, Владімір... |
Андрій Доманський виграв у першій грі «Побий ведучого» на 1+1 Вчора на телеканалі «1+1» відбулася прем’єра нового розважального шоу «Побий ведучого». Ведучим, який приймає виклик та змагається... |
|
Шановні журналісти, запрошуємо Вас відвідати акцію з висадки відомими... Білик, Айна Гассе, Віктор Павлік, Діана Дорожкіна, Павло Зібров, Потап, Остап Ступка, Юрій Кот, Катерина Бужинська, Максим Неліпа,... |