7.6.8.3. Організація проведення ремонтних робіт
Чи обов’язкова наявність обладнання, досвіду та ліцензії на виконання усіх видів ремонтних робіт будівельно-монтажними, ремонтно-будівельними організаціями і підприємствами-виробниками обладнання?
а) так;
б) ні.
Чиїми силами здійснюється щоденний контроль та нагляд за якістю і строками виконання ремонтних робіт?
а) підрядною організацією;
б) силами підприємства.
7.6.8.4. Приймання в експлуатацію після капітального ремонту
Ким призначаються комісії з остаточного приймання робіт після закінчення капітального ремонту?
а) керівником підприємства чи організації;
б) керівником підрядної організації.
Чим мають керуватися комісії при прийманні об’єктів у експлуатацію після закінчення капітального ремонту?
а) діючими нормами і технічними умовами;
б) вимогами підприємства чи організації.
Чи допускається приймання в експлуатацію об’єктів виробничого призначення з недоробками, що перешкоджають їх експлуатації й погіршують санітарно-гігієнічні умови та безпеку праці працюючих?
а) так;
б) ні.
Чи допускається приймання в експлуатацію об’єктів без технічної документації, згідно з якою ремонтно-будівельною організацією виконувався капітальний ремонт об’єктів та перелік і якість якої б відповідав вимогам норм?
а) так;
б) ні.
Чи мають бути затверджені акти комісії з приймання відремонтованих будівель і споруд інстанцією, що затвердила проектно-кошторисну документацію?
а) так;
б) ні.
Де має зберігатися технічна документація з виконаних робіт і акти приймання відремонтованих будівель і споруд?
а) на підприємстві разом із документами будівництва об’єкта;
б) в ремонтно-будівельній організації з документами будівництва об’єкта.
[Вгору] [Вниз]
7.7. Інформаційні джерела
Роговий С.І. Основи будівництва: Навчальний посібник. – Полтава: ПУСКУ, 2008. – 204 с.
ДБН А.2.2-1-95. Проектування. Склад і зміст матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будівель і споруд. Основні положення проектування.
ДБН А.3.1-94. Управління, організація. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів. Основні положення.
СНиП 2.03.13-88. Полы. – М., 1988. – 16 с.
СНиП 2.08.02-89. Общественные здания и сооружения. – М., 1989. – 62 с.
ДБН B.I.1-7-2002. Пожежна безпека об’єктів будівництва. – Київ, 2003. – 41 с.
Нормативні документи з питань обстежень, паспортизації та надійної експлуатації виробничих будівель і споруд / Держкомітет будівництва, архітектури та Держнаглядохоронпраці України. – К., 1997. – 145 с.
Положення про систему технічного обслуговування, ремонту та реконструкції житлових будівель у містах і селищах України. КДП 204/12 Україна 193-91. (Додаток до наказу Держжитлокомунгоспу України від 31.12.1991 р., № 135). – К., 1992. – 42 с.
Правила оцінки фізичного зносу житлових будинків. КДП 2441-12 Україна 226-93. (Додаток до наказу Держжитлокомунгоспу України від 02.07.1993 р., № 52). – К., 1993. – 75 с.
Сборник №28 укрупнённых показателей восстановительной стоимости жилых, общественных зданий и сооружений коммунально-бытового назначения для переоценки основных фондов / Госстрой СССР. – М.: Стройиздат, 1970. – 120 с.
Губій М.М., Ахмеднабієв Р.М. Проектування ремонту й підсилення будівель та споруд із застосуванням сучасних матеріалів і технологій: Навчальний посібник. – Х.: Тимченко, 2007. – 192 с.
Роговий С.І., Іваницька І.О., Губій М.М. Технічна експлуатація будівель і споруд: Навчальний посібник. – Полтава: ПолтНТУ, 2007. – 205 с.
Яцин В.П., Григоренко О.М. Основи будівельної справи: Опорний конспект лекцій. – К.: Видавничий центр КНТУ, 2003. – 128 с.
Дипломное проектирование: Учеб. пособие / М.И. Беляев, Л.М. Беляева, Н.М. Григорова и др.: Под общей редакцией проф. Л.З. Шильмана. – Харьков: Харьковский институт общественного питания, 1992. – 600 с.
Краткий справочник архитектора: Гражданские здания и сооружения / Ю.Н. Коваленко, В.П. Михайленко, И.Д. Киев. – К.: Будівельник, 1975. – 704 с.
-
Литинский А.М., Ицхоки Ю.Я. Основы строительного дела и санитарной техники: Учебник для техникумов. – Высш. школа, 1978. – 224 с.
ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ
Однією з форм індивідуальної творчої роботи студентів є виконання та захист розрахунково-графічного завдання. Кожний студент протягом семестру відповідно до затвердженого графіка і тематики (додаток А) повинен виконати і захистити розрахунково-графічну роботу.
Мета виконання розрахунково-графічного завдання полягає в тому, щоб навчити студентів пов’язувати теорію із практикою, користуватися літературою, нормативними документами, а також виконувати графічну частину архітектурно-будівельних креслень.
Робота студента над розрахунково-графічним завданням складається з таких етапів:
– вибір теми на основі тематики;
– накопичення інформаційного матеріалу;
– виконання розрахунково-графічного завдання та оформлення графічної частини і пояснювальної записки.
Студенти представляють графічну частину роботи на аркуші формату А-1 та пояснювальну записку у зброшурованому вигляді з обкладинкою на кафедру для захисту протягом семестру.
Текст пояснювальної записки повинен бути набраний на комп’ютері з одного боку аркуша формату А4, шрифт Тіmes New Roman, розмір 14, поля: верхнє та нижнє – 20 мм, ліве – 30 мм, праве – 10 мм. Сторінки повинні бути пронумеровані у правому верхньому куті. Обсяг пояснювальної записки 8–12 сторінок через 1,5 інтервали.
У кінці пояснювальної записки наводиться список використаної літератури (5–7 джерел), розташованої в алфавітному порядку за прізвищем автора, з наведенням автора, назви джерела, видавництва, року видання та загальної кількості сторінок по кожному літературному джерелу.
КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
з дисципліни «Основи будівництва» для студентів за напрямом підготовки
6.140101 «Готельно-ресторанна справа»
Види самостійної роботи
|
Планові терміни виконання
|
Форми контролю та звітності
|
Максимальна кількість балів
|
Денна форма навчання
|
1. Обов’язкові види СРС
|
1.1. Підготовка до лекційних занять
|
Систематично, відповідно до розкладу аудиторних занять
|
Тестування, перевірка обов’язкового конспектування
|
9 (1б×9)
|
1.1. Підготовка до практичних занять
|
Систематично, відповідно до розкладу аудиторних занять
|
Опитування, тестування, перевірка обов’язкового конспектування
|
14 (2б×7)
|
1.2. Підготовка до модульних контрольних робіт (2 модулі)
|
Останнє заняття відповідного модуля
|
Перевірка правильності виконання модульних робіт
|
20 (10×2)
|
1.3. Виконання домашньої розрахунково-графічної роботи
|
І семестр
|
Перевірка правильності й своєчасності виконання домашньої розрахунково-графічної роботи
|
57
|
Разом балів за обов’язкові види СРС
|
100
|
ПОРЯДОК І КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
Поточне оцінювання знань студентів
Навчання в будь-якому навальному закладі є одним із видів найскладнішої діяльності, а стимул навчання – оцінка діяльності студента.
Оцінка знань студентів проводиться за 100-бальною шкалою, що складається з балів за роботу протягом семестру.
Навчальний процес із дисципліни «Основи будівництва» за кредитно-модульною системою викладання здійснюється перевіркою у формі поточного усного опитування, письмового контрольного опитування, тестового контролю знань теоретичних положень, практичних робіт і модульного контролю, а також перевіркою правильності й своєчасності виконання домашньої розрахунково-графічної роботи.
Основна мета поточного контролю знань – це постійна перевірка рівня підготовленості студентів. Вона здійснюється на заняттях протягом семестру в межах навчального модуля.
Форми проведення поточного і підсумкового контролю
Усне опитування – постійна перевірка рівня підготовленості студентів до практичних занять. Письмове контрольне бліцопитування – постійна швидка перевірка рівня знань теоретичних положень даної теми лекційних занять.
Структура дисципліни «Основи будівництва» та нарахування балів за поточну навчальну діяльність
№ модуля
|
Кількість змістовних модулів. Їх номери
|
Кількість практичних занять
|
Бали, які нараховуються студентам за оцінки на заняттях
|
Мінімальна кількість
балів
|
У т. ч. за виконання
СРС
|
«5»
|
«4»
|
«3»
|
«2»
|
6 семестр
|
Модуль 1
|
№ 1–4
|
4
|
1
|
0,8
|
0,5
|
0
|
20
|
3
|
Модуль 2
|
№ 5–7
|
3
|
4
|
3
|
2
|
0
|
15
|
5
|
Студент допускається до поточного модульного контролю 1 за умови виконання навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 14 балів (кількість балів, яка відповідає оцінці «3», помножена на кількість практичних занять).
Студент допускається до поточного модульного контролю 2 за умови виконання навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 16 балів (кількість балів, яка відповідає оцінці «3», помножена на кількість практичних занять).
Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 100.
Нарахування балів за поточну навчальну діяльність
з дисципліни «Основи будівництва»
Практичне заняття
|
Присутн. на занятті
|
Тести
|
Усна відповідь
|
Практич. навики
|
Вчасне оформл. пр. роботи
|
Всього за заняття
|
1
|
1
|
2
|
1
|
1
|
5
|
10
|
2
|
1
|
2
|
1
|
1
|
5
|
10
|
3
|
1
|
2
|
1
|
1
|
5
|
10
|
Продовж. нарахування балів за поточну навчальну діяльність
Практичне заняття
|
Присутн. на занятті
|
Тести
|
Усна відповідь
|
Практич. навики
|
Вчасне оформл. пр. роботи
|
Всього за заняття
|
4
|
1
|
2
|
1
|
1
|
5
|
10
|
Разом
|
4
|
8
|
4
|
4
|
20
|
40
|
Модуль І
|
|
5
|
–
|
–
|
–
|
5
|
5
|
1
|
2
|
1
|
1
|
5
|
10
|
6
|
1
|
2
|
1
|
1
|
5
|
10
|
7
|
1
|
2
|
1
|
1
|
5
|
10
|
Разом
|
3
|
6
|
3
|
3
|
15
|
30
|
Модуль ІІ
|
–
|
5
|
–
|
–
|
–
|
5
|
Разом
|
80
|
СРС
|
10
|
Відвідування 90 % лекцій
|
10
|
Всього
|
100
|
Модульний контроль
Модульний контроль здійснюється після закінчення вивчення студентом певного розділу дисципліни. Його результат є підсумком засвоєння теоретичної, практичної, самостійної роботи студента з певного модуля. До модульного контролю допускаються студенти, які виконали програму дисципліни в рамках модуля. Модульний контроль проводиться за результатами тестування, оцінювання виконаної самостійної роботи, а також іншої виконаної роботи.
Відсутність студента під час модульного контролю знань оцінюється в «0» балів.
Атестація – це комплексне визначення успішності студента або проміжний рейтинг. Атестація проводиться один раз на семестр, результати її фіксуються в журналі викладача та атестаційній відомості (електронному журналі). За результатами всіх форм контролю, якщо кількість нарахованих балів не менше від встановленої мінімальної кількості балів, студенти атестуються автоматично. Кількість балів за атестацію в загальній кількості балів не враховується.
У рейтингу оцінки студента з даної дисципліни враховуються бали, одержані студентами на практичних заняттях, за участь в олімпіадах, конференціях, наукових роботах кафедри тощо.
Перелік питань, що виносяться на модульний контроль 1
Такий перелік наведено в розділах:
– 1.6. Тести;
– 2.6. Тести;
– 3.6. Тести;
– 4.6. Тести.
Перелік питань, що виносяться на модульний контроль 2
Такий перелік наведено в розділах:
– 5.6. Тести;
– 6.6. Тести;
– 7.6. Тести.
Приклад побудови завдань для модульного контролю
Білет №
1. Які напрями інженерної діяльності розуміються під терміном «будівництво»?
а) проектування, зведення й технічну експлуатацію будівель і споруд;
б) проектування й зведення будівель і споруд;
в) технічну експлуатацію будівель і споруд.
2. Яка залежність має місце між щільністю матеріалу та його міцністю?
а) чим більша щільністю матеріалу, тим більша його міцність;
б) чим менша щільністю матеріалу, тим більша його міцність.
3. Які гірські породи застосовують як сировину для виготовлення в’яжучих матеріалів, що служать основою розчинів для виготовлення кам’яної кладки, а також у якості матеріалу для стін чи облицювання?
а) гравій;
б) пісок;
в) вапняки.
4. З яких міркувань призначають мінімально необхідну висоту заглиблення підошви фундаменту від поверхні землі?
а) залежно від конструкції та матеріалу фундаменту;
б) залежно від кліматичних особливостей району будівництва, що обумовлюють промерзання ґрунту.
5. В яких випадках застосовують каркас будівлі?
а) замість несучих стін або в сполученні з ними, за необхідності забезпечення великого внутрішнього простору будівлі та його багаторазової трансформації;
б) за наявності зовнішніх і внутрішніх несучих стін.
6. Як переважно виготовляють монолітні залізобетонні перекриття будівель?
а) у вигляді плити з круглими пустотами;
б) у вигляді гладкої однопрогонової залізобетонної плити або ребристої конструкції, що складається з плити, другорядних і головних балок.
7. Як варто розміщувати господарську зону й розвантажувальні майданчики підприємств ресторанного господарства, що розташовуються у житлових будинках?
а) у торцевій частині житлового будинку;
б) вздовж фасаду житлового будинку.
8. Яка мінімально допустима площа зелених насаджень повинна становити ділянку забудови?
а) не менше 15 % ділянки підприємства м;
б) менше 15 % ділянки підприємства.
9. На яку висоту потрібно облицьовувати або фарбувати вологостійкими матеріалами стіни виробничих і складських приміщень?
а) на всю висоту;
б) стіни на висоту 1,8 м, коридори – на висоту 1,5 м.
10. Чи обов’язкове над усім підприємством громадського харчування, що розташовується в будівлі іншого призначення, влаштування газо-, паро-, гідро- і звукоізоляції, а в перекриттях над кухнями й гарячими цехами – додаткового теплоізоляційного шару?
а) так;
б) ні.
Загальна підсумкова оцінка з дисципліни
Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результатами поточного контролю знань та модульного контролю.
Кількість балів із дисципліни, яка нарахована студентам,
конвертується у шкалу ECTS таким чином:
-
Оцінка ECTS
|
Статистичний показник
|
A
|
Найкращі 10 % студентів
|
B
|
Наступні 25 % студентів
|
C
|
Наступні 30 % студентів
|
D
|
Наступні 25 % студентів
|
E
|
Останні 10 % студентів
|
Відсоток студентів визначається на виборці для студентів даної дисципліни в межах відповідної спеціальності.
Оцінка з дисципліни FX, F («2») виставляється студентам, яким не зараховано хоча б один модуль із дисципліни після завершення її вивчення.
Оцінка FX («2») виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали модульний підсумковий контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контролю не більше двох разів за графіком, затвердженим ректором.
Студенти, які одержали оцінку F після вивчення дисципліни (не виконали навчальну програми хоча б з одного модуля або не набрали за поточну навчальну діяльність із модуля мінімальну кількість балів), мають пройти повторне навчання з відповідного модуля. Рішення приймається керівництвом ВНЗ відповідно до нормативних документів, затвердженим в установленому порядку.
Шкала нарахування підсумкових балів
Оцінка за системою ECTS
|
Оцінка за шкалою ПУСКУ
|
Оцінка за національною шкалою
|
Якісні критерії оцінки знань
|
А
|
86–100
|
5 (відмінно)
|
Глибокі знання, можлива незначна кількість помилок
|
BC
|
71–85
|
4 (добре)
|
Міцні знання з можливими кількома помилками
|
DE
|
60–70
|
3 (задовільно)
|
Непогані знання, але значна кількість помилок
|
FX
|
35–59
|
2 (незадовільно) з можливістю повторного складання
|
Недостатні знання, слабо засвоєний матеріал, невміння самостійно викласти його зміст
|
F
|
0–34
|
2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни
|
Невміння осмислити зміст теми і публічно чи письмово представити його
|
Основні критерії оцінки знань студентів з дисципліни
«Основи будівництва»
1. «Відмінно» – студент засвоїв знання з теми заняття в обсязі не менше 95 %. Чітко формулює відповіді на поставлені запитання.
При виконанні тестових завдань у відведений час правильно відповідає на всі запитання. Обґрунтовує відповіді необхідними поясненнями.
Практична робота виконана в повному обсязі. Виконана й захищена розрахунково-графічна робота.
Студент вільно і правильно пояснює проведені дослідження, дає їм оцінку.
2. «Добре» – студент володіє знанням з теми заняття в обсязі не менше 80 %, припускається несуттєвих помилок, які коригує.
Студент чітко формулює відповіді. Орієнтується у спеціальній термінології.
При виконанні тестових завдань у відведений час правильно відповідає на 80 % запитань. Наводить необхідні обґрунтування.
Практична робота студентом виконана в повному обсязі, мають місце деякі несуттєві неточності, студент відповідає на додаткові запитання.
Виконана й захищена розрахунково-графічна робота.
Студент правильно пояснює проведені дослідження і робить відповідні висновки.
3. «Задовільно» – студент володіє знаннями з теми заняття в обсязі не менше 60 %. Допускає суттєві помилки, які не може усунути, відповідаючи на додаткові запитання. Відповіді не точні. Недостатньо орієнтується в спеціальній термінології.
При виконанні тестових завдань у відведений час 60 % правильно відповідає на запитання, наводить необхідні коментарі.
Практична робота студентом виконана з помилками. Студент не може у необхідному обсязі пояснити проведені дослідження, зробити правильні висновки. Виконана й захищена розрахунково-графічна робота.
4. «Незадовільно» – студент не засвоїв обов’язковий мінімум знань із теми заняття в межах менше, ніж 60 %. Не здатний відповісти на задані запитання, оперує неточними формулюваннями. Зовсім не орієнтується в спеціальній термінології.
При виконанні тестових завдань у відведений час менше, ніж на 60 % правильно відповідає на запитання, не вміє обґрунтувати свої відповіді.
Практична робота не виконана або виконана неправильно, студент не може пояснити проведені дослідження, дати їм оцінку та зробити необхідні висновки по роботі. Не виконана й незахищена розрахунково-графічна робота.
Питання до екзамену
(Екзамен не планується)
ДОДАТОК А
Тематика розрахунково-графічних робіт
Кафе на 100 місць із банкетною залою.
Ресторан на 45 місць.
Піццерія з пивним баром.
Кафе швидкого харчування на 200 місць.
Піццерія на 150 місць.
Ресторан на 120 місць із банкетною залою на 50 місць.
Ресторан на 140 місць.
Ресторан на 90 місць із банкетною залою.
Ресторан на 150 місць.
Кафе швидкого харчування на 220 місць.
|