Екологічний проект
Тема: Визначення та оцінювання екологічного стану пришкільної території СЗОШ № 29 м. Хмельницького.
Виконали:
Учні 11-Б класу Казмірчук Анастасія
Лавренчук Олександр
Слободнюк Анна,
Уткіна Лілія.
СЗОШ № 29
Керівник:
Нагурна Юлія Олександрівна
вчитель біології вищої категорії,
вчитель методист СЗОШ №29
м. Хмельницький
ВСТУП
На різних етапах свого розвитку людина ставила перед собою вічні питання моральності та духовності. Сучасне суспільство з багатьох причин опинилося в становищі соціальної і духовної безпритульності. Перед людиною постає завдання не лише зберегти природу, але й допомогти їй створити те, чого без розуму людини вона створити не може. Сьогодні ми опинилися на порозі найважливішого етапу виживання. Ми не вписуємося в понівечене власними зусиллями навколишнє середовище. Питання екології слід піднести до рівня нової свідомості, творчої діяльності, зміст якої – «Людино! Створи себе і природу за принципами гармонії, істини, добра та краси».
Одним із шляхів подолання такого становища є об’єднання зусиль усіх верств суспільства у справі виховання екологічного світогляду. Україні потрібна молодь, яка пройшла школу „громадського життя” і зможе самостійно приймати рішення, визначати шляхи розвитку.
В умовах глобальної технологізації потужним важелем повороту людства в його ставленні до навколишнього середовища від руйнівного до гуманного є екологічна освіта. Мета екологічної освіти полягає у створенні та забезпечені протягом усього життя особистості умов для становлення та розвитку її екологічної культури.
Одним із завдань під час виконання нашого проекту є формування різноманітних умінь і навичок, серед яких можна виділити вміння оцінювати стан навколишнього середовища (найближчого природного оточення), розробляти заходи щодо його збереження. Найбільш цікавим видом діяльності у цьому напрямку є вивчення екологічного стану довкілля школи, що дає можливість ознайомитися з різноманітними методами оцінювання навколишнього середовища.
Актуальність
Формувати «екологічну совість», тобто відповідальність за стан нашої планети перед наступними поколінням;
З’ясувати позитивний і негативний вплив антропогенного фактора на стан біосфери.
Обґрунтувати яким чином застосування екологічних знань у практичній діяльності людини дає змогу значно зменшити антропогенний вплив на довкілля;
Виховувати особистостей, відповідальних за долю майбутнього суспільства, за «здоров’я» біосфери і людства;
Залучати дітей до суспільно-корисних справ.
МЕТА. Вивчити екологічний стан пришкільної території. З’ясувати основні забруднювачі та стан повітря в районі школи. Привернути увагу школярів до екологічної ситуації, стану навколишнього середовища; узагальнити і поглибити знання учнів з екології, біології, фізики, хімії, географії, історії; запропонувати школярам найпростішу методику проведення спостережень та дослідів у природі, сформувати вміння теоретичного обґрунтування зібраних матеріалів; закріпити вміння учнів встановлювати причини погіршення стану довкілля та прогнозувати його наслідки; виховувати в дітей відповідальне ставлення до природи і свого здоров’я; мотивувати необхідність поведінкової діяльності щодо покращення стану довкілля. Підготували даний екологічний проект учні 11-б класу: Казмірчук Н., Лавренчук О., Слободнюк А., Уткіна Л.
керівник проекту – Нагурна Ю. О. – вчитель біології.
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ
1. Презентація проекту перед учнями та вчителями школи.
2. Участь у міському конкурсі екологічних проектів.
3. Тісна співпраця з екологічними службами міста
ОПИС ПРОЕКТУ
Теоретична частина
1. Описати географічне розташування школи. Встановити, на якій відстані від неї знаходяться житлові будинки, автострада, побутові та комунальні підприємства. Накреслити карту-схему географічного положення школи, нанести основні об’єкти мікрорайону школи.
Довідка
За санітарно-гігієнічними нормами, промислові підприємства, лазні , магазини та інші побутові та комунальні підприємства мають бути розташовані на відстані більше 50м від школи, житлові будинки – не менше 10м, автострада – не ближче 25м.
2. З’ясувати, які джерела забруднення є на пришкільній території:
а) природні; б) штучні.
Довідка
Серед загальної маси забруднюючих речовин 90% – гази і 10% – тверді частинки. Завислі частинки можуть мати природне походження або потрапляють у повітря внаслідок діяльності людини (антропогенне походження). У повітрі їх може бути 5-50%, у середньому 15%. Природне забруднення в основному виникає внаслідок виверження вулканів, лісових або степових пожеж, вітрової ерозії земель, випадання космічного пилу (його вміст у повітрі становить 0,0001 %), виділення морської солі, діяльності живих організмів (пилок, мікроскопічні організми (бактерії), гриби, їх спори, фітонциди, біологічно-активні речовини)
Основні джерела забруднення
Природного походження: космічний пил, продукти вулканічних викидів, вивітрювання ґрунтів, пожеж, випаровування солей, живі організми, продукти їх життєдіяльності.
Антропогенного походження: транспорт, обробіток ґрунту, промислові викиди, та діяльність енергетичних станцій, звалища відходів, атомні вибухи, аварії.
3. Визначити рівень шумового та радіаційного навантаження в межах шкільного подвір’я. За допомогою побутового дозиметра визначити рівень радіаційного забруднення. Встановити кількість трансформаторних будок, ліній високочастотних мереж і теплотрас. Визначити рівень навантаження фізичних чинників на довкілля школи.
Довідка
Нормативний рівень шуму на пришкільній території повинен становити не більше 45 дБ, радіації – не більше 0,14-0,15 мкРн/год.
4. Встановити шкідливий вплив автотранспорту на екологічний стан повітря на пришкільній території.
Довідка
Один легковий автомобіль за добу викидає в середньому до 1кг відпрацьованих газів, до складу яких входять близько 30г чадного газу (монооксиду вуглецю), 6 г оксидів азоту, бензпірен, сполуки свинцю, сірки тощо.
5. Визначити загальну площу зелених насаджень на території школи (прилеглої до неї території), видовий склад дерев і кущів, густоту трав’яного покриву. За рівнянням фотосинтезу підрахувати їх продуктивність (кількість утвореного кисню за годину). Встановити, яку кількість пилу здатні затримувати зелені насадження довкілля школи.
6. Знайти на пришкільній території біоіндикатори чистого повітря.
Довідка
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, на кожного жителя міста повинно припадати 50м2 зелених насаджень. Дерево середніх розмірів за добу відновлює стільки кисню, скільки необхідно для дихання трьох людей. Зелені насадження поглинають до 80% аерозолів пилу. На листках дерев за літо осідає в середньому до 20-25кг пилу. Запиленість житлового мікрорайону за наявності зелених насаджень на 40 % нижча, ніж без них. Відомо, що 1м2 травостою за годину випаровує до 200г води, що зволожує повітря.
Шумопоглинаючі: клен гостролистий, липа широколиста, калина, дуб, граб, береза.
Антимікробної дії: глід кривочашечковий, дуб червоний, дуб звичайний, клен гостролистий, сосна звичайна, береза бородавчаста, ялина європейська, черемха, ліщина.
Рослини, що зменшують електричну забрудненість середовища: береза (всі види), горобина, дуб.
Продуценти смолистих виділень: вільха, верба, каштан, в’яз.
Слід враховувати, що в повітрі можуть бути присутні й алергени
Природні: пилок рослин, ефірні олії, фітонциди, шерсть, пір’я, луска, виділення комах.
Штучні: промислові викиди, фарби, лаки, парфуми, транспортні викиди, прально-мийні засоби, димові частки.
Довідка
Рослини-індикатори: лишайники, мохи, тютюн, сосна Веймутова, водяний гіацинт.
Багато рослин чутливі до забруднення атмосферного повітря. Живі індикатори мають суттєві переваги перед дорогими фізико-хімічними методами. Рослини-індикатори вказують на наявність забруднювачів повітря,
дають змогу зробити висновки про ступінь шкідливості тих чи інших речовин для живої природи та людини. Найбільш чутливими індикаторами забрудненого повітря є мохи та лишайники. З-поміж вищих рослин найбільш чутливими до різних забруднень атмосфери є хвойні породи (на першому місці ялини, потім – ялиця, сосна модрина). Особливо страждають вони від сульфур (ІV) оксиду. У зонах забруднення хвоя набуває тамно-червоного забарвлення, а потім відмирає і опадає, проіснувавши всього рік (у нормальних умовах тривалість життя хвої – 3-4 роки). На гідроген флуорид найбільш чутливим індикатором, крім хвойних, є гладіолуси, тюльпани, нарциси, конвалії.
7. Опрацювати основні закони екологічного спрямування. Визначити повноваження міської ради та виконкому щодо покращення екологічного стану довкілля школи і міста в цілому.
8. Розробити рекомендації та план дій щодо покращення екологічного стану пришкільної території.
Практична частина
1. Географічне розташування школи.
СЗОШ № 29 розташована в районі Гречани, в центральній його частині.
Підприємства забрудники тут відсутні, тут сконцентровані підприємства торгівлі: 4 невеликих продовольчих магазинів, 1 промислових товарів. Поруч з ними розташовані два підприємства громадського харчування та два юридичні заклади, новобудова. Мікрорайон школи має високий рівень озеленення. Основні автошляхи – вулиці Курчатова та Вокзальна розташовані на відстані 250 та 100 метри від школи відповідно. Найближчі будинки розташовані на відстані 20, 30 і 60 метрів від огорожі школи.
Отже, розташування СЗОШ № 29 відповідає нормам ВООЗ, згідно з якими приміщення навчального закладу має бути від підприємств на відстані не менш ніж 50м, від будинків – 10м, автодоріг – 25м.
Рис.1
2.Джерела забруднення.
Основні джерела забруднення пришкільної території є природного походження. В основному це пилок рослин, мікроорганізми та продукти їх життєдіяльності. Не пришкільній території росте 179 дерев(горобина, береза, верба, клен, граб ) , які забирають значну кількість пилу. Нажаль на території школи мало (10 молодих сосен) хвойних рослин, які виділяють фітонциди, що вбивають шкідливі мікроорганізми, бактерії і таким чином очищують повітря.
Але крім природних забруднювачів повітря значне місце посідають забруднювачі антропогенного походження. Це в основному автотранспорт.
3.Шумове та радіаційне забруднення.
За допомогою побутового шумометра нам вдалося визначити рівень шумового навантаження в межах шкільного подвір’я . Він становив 21 дБ, а рівень радіації – 0,13 мкРн/год, тоді як нормативний рівень шуму на пришкільній території повинен становити не більше 45 дБ, а радіації – не більше 0,14-0,16 мкРн/год. Як бачимо, радіаційне та шумове навантаження на пришкільній території знаходиться в межах норми.
На пришкільній території розміщена трансформаторна будка, але відсутні лінії високочастотних електромереж і теплотрас.
4. Встановлення шкідливого впливу автотранспорту.
З південно-східної сторони до пришкільної території прилягає вулиця Вокзальна. Рух автотранспорту на цій ділянці дороги не є інтенсивний, але свій внесок в забруднення повітря все ж таки робить. З північно-західної сторони на відстані 250 метрів від школи проходить вулиця Курчатова, інтенсивність руху транспорту по якій значно вища, а відповідно і вплив на екологічний стан території значно більший, хоча ця вулиця знаходиться на значній відстані від школи.
Ми підрахували кількість шкідливих газів, що викидають автомобілі на ділянці дороги довжиною 150м біля школи, за одну годину в різні години світлової частини доби. Найінтенсивнішим рух транспорту виявився з11 до 13 години та з 16 до 17години. Підрахувавши кількість автомобілів, що рухаються по вулиці Курчатова отримали середні дані: 224 легкові автомобілі і 90 мікроавтобусибуси за годину; по вулиці Вокзальній 90 і 4 відповідно.
А) обчислюємо загальний шлях, який проходить автомобіль за 1 годину
L=Ni*l
де: Ni-кількість автомобілів; l – довжина шляху(150м).
L=47,1 та L= 14, 1
Б) обчислюємо скільки пального використовує автомобіль
Q=L*Y
де: L – шлях, який проходить автомобіль за годину; Y – коефіцієнт для різних типів автомобілів.(використовуємо середній 0,25)
Q1=11,8 Q2=3,5
В) обчислюємо кількість речовин, що виділяється в навколишнє середовище(СО, С5Н12, NО2)
V=Q*K
де: V – об’єм речовини; Q – кількість пального; K – коефіцієнт даних речовин.
КСО=0,6; КС5Н12=0,1; КNO2=0,04
Г) обчислюємо масу шкідливих викидів
m=V*M*22,4л/моль;
M(CO)=28 г/моль
M(С5Н12)=72 г/моль
М(NO2)=46 г/моль
Порівняльна таблиця кількості викидів шкідливих речовин автомобільним транспортом на вул.. Курчатова та вул.. Вокзальній
Таблиця 1.
Визначувана величина
|
Вул. Курчатова
|
Вул. Вокзальна
|
L
|
47,1
|
14,1
|
Q
|
11,8
|
3,5
|
VCO
|
7
|
2,1
|
VС5Н12
|
1,2
|
0,8
|
VNO2
|
0,4
|
0,14
|
mCO
|
8,75г
|
2,6г
|
m C5 H12
|
3,8г
|
2,5г
|
m NO2
|
0,8г
|
0,28г
|
ГПК для СО в повітрі біля ґрунту становить 3 мл/м3. У час пік концентрація може в сім-дев’ять разів перевищувати припустимі значення.
Отже, повсякденна експлуатація автомобілів полягає у використанні
експлуатаційних матеріалів, нафтопродуктів, природного газу, атмосферного повітря, і супроводжується все це негативними процесами, а саме:
• забрудненням атмосфери;
• забрудненням води;
• забрудненням земель і ґрунтів;
• шумовими, електромагнітними та вібраційними впливами;
• виділенням в атмосферу неприємних запахів;
• викидом токсичних відходів;
• тепловим забрудненням.
Вплив автомобільного транспорту на довкілля проявляється:
• під час руху автомобілів;
• при технічному обслуговуванні;
• при функціонуванні інфраструктури, що забезпечує його дію.
5. Навколо спеціалізованої загальноосвітньої школи №29 велика площа засаджена зеленими насадженнями.
Зелені насадження на пришкільній території складають 22750 м2.
Із східної сторони на території школи посаджений фруктовий сад, з північно-західної за 250 метрів –міський парк ім.Чекмана.
Рис.2 Рис.3
Рис.4
Основна маса дерев у саду – вишні (15), хоча є алича, яблуня. Серед широколистих значне місце на території школи займають горобина(25), каштани (4), – вчені довели, що саме вони є ідеальними очищувачами повітря, клени (10), липа (4), горіх (4), а також верба біла, кущі калини, шипшини і бузку. До речі бузок, липа, – найкраще вбирають іони важких металів. На території школи ще ростуть: молоді сосни(10), Кожної весни учні школи висаджують нові зелені насадження. Всього на пришкільній території росте 27 молодих насаджень.
Рис.5
Якщо враховувати, що одне дерево за добу продукує стільки кисню, скільки потрібно для дихання трьох людей, то дерева досліджуваної території, (179), забезпечують киснем 537 людей, це не враховуючи кущів, яких біля нашої школи теж немало.
Ці рослини здатні затримувати величезну кількість пилу та очищувати повітря на пришкільній території.
Рис.6
Вчені підрахували, що запиленість житлового мікрорайону за наявності зелених насаджень на 40% нижча, ніж без них. Зважаючи на дані біологів, що 1м2 травостою за годину випаровує до 200г води, повітря на досліджуваній території завжди зволожене, свіже, чисте, оскільки, приблизно, 12025 м2 землі покриті травостоєм різного виду. Це газонна трава грястиця збірна, чина лучна, стокротки, вероніка, фіалка, королиця, кульбаба лікарська, зірочки малі та багато інших.
Рис.7
6.Виявлення біоіндикаторів.
Лишайники завдяки особливостям своєї організації і життєдіяльності є одними з найкращих біоіндикаторів чистоти повітря. Вони поширені по всій планеті, ростуть на різних субстратах, здатні витримувати суворі умови існування, і у той же час їм властива висока чутливість до забруднення атмосфери. Різні види і форми лишайників по-різному реагують на різні повітряні полютанти. Вивчивши ці властивості лишайників, можна вдало використовувати їх для загальної оцінки ступеню забруднення довкілля, особливо атмосферного повітря. На цій основі почав розвиватись особливий напрям індикаційної екології – ліхеноіндикація, тобто індикація за допомогою лишайників. Ліхеноіндикацію зручно проводити в конкретній обмеженій місцевості. Ми поставили перед собою задачу провести ліхенологічне спостереження на пришкільній території. Рівень забруднення конкретного району можна визначити по наявності чи відсутності в ньому відповідних видів лишайників за допомогою спеціальних шкал. Ось одна з них: Ступінь забруднення повітря . Лишайники
0 зона Дуже сильне забруднення. Лишайників нема, лише водорості плеврокок на деревах і каміннях
І зона Сильне забруднення. Лишайник леканора.
ІІ зона Зменшення забруднення. Лишайник ксанторія на камінні
ІІІ зона Середнє забруднення. Пармелія на камінні, на деревах відсутня
ІV зона Відносне забруднення. Сірі листкуваті лишайники з’являються на стовбурах дерев
V зона Зона чистого повітря. З’являються кущисті лишайники, в тому числі евернія
VІ зона Дуже чисте повітря. Кущисті, в тому числі уснея
Обстеження наявності і стану певних видів лишайників на території школи (візуальна ліхеноіндикація) за допомогою даної шкали вдалося з’ясувати, що територія школи відноситься до 4-5 зон так, як на деревах і камінні ми виявили листуваті та кущисті лишайники .
Рис.8 Рис.9
Таблиця 2
Алергени
Природні
|
Штучні
|
Пилок рослин
|
Промислові викиди
|
Ефірні олії
|
Фарби, лаки
|
Фітонциди
|
Парфуми
|
Шерсть
|
Транспортні викиди
|
Пір'я
|
Прально-мийні засоби
|
Луска
|
Димові частки
|
Виділення комах
|
|
8. Рекомендації
Переведення транспорту на біопаливо;
Щоденний неформальний контроль транспортних засобів на викиди шкідливих речовин
Використання альтернативних джерел енергії (сонячна енергія, енергія вітру);
Відновлення рослинних насаджень та догляд за ними;
Зниження шкідливого впливу токсичних речовин на навколишнє середовище в процесі експлуатації за рахунок впровадження новітніх систем нейтралізації шкідливих викидів;
Широке використання зрідженого природного газу, альтернативних видів пального, нових транспортних засобів – електромобілів;
Покращення екології великих міст за рахунок виконання вимог екологічного законодавства, заборони будівництва у центрі міст автостоянок, контролю зведення автозаправних станцій у межах міста, будівництво об'їзних доріг, припинення масового вирубування дерев і паркових насаджень під приводом "санітарного" рубання, розроблення шумового захисту і стимулювання екологічно-безпечного транспорту.
Висновки
В результаті проведеної роботи екологічного моніторингу пришкільної території ми прийшли до висновку:
Школа розміщена відповідно всім санітарно-гігієнічним вимогам.
На забруднення повітря в районі нашої школи впливають поруч розташовані вулиці Курчатова та Вокзальна, так як по них проходять багато різноманітних автомобілів. Найбільша їх кількість припадає на ранковий та денний час, коли учні знаходяться в школі. Переважання вітрів західного та північно-західного напрямків в осінньо-зимовий період, також сприяють забрудненню повітря вихлопними газами У весняно-літній період завдяки зеленим насадженням, загазованість повітря на пришкільній ділянці значно менша, ніж біля самої дороги. Зелені насадження захищають не тільки від хімічного забруднення, але і знімають шум від автомобілів, що рухаються по дорозі, що звичайно ж позитивно впливає на навчальний процес. Зважаючи на це слід порекомендувати:
а) покращити стан зелених насаджень та висаджувати породи дерев і кущів стійкі до забруднення середовища;
б) проводити бесіди, лекції, агітаційні заходи де розповідати учням про роль захисних зелених насаджень, про необхідність їх збереження та охорону;
в) запропонувати учням виготовити годівниці та розвісити їх на пришкільній території;
г) виступити учасникам проекту на уроках спілкування і розповісти про наслідки проведеної дослідницької роботи та пропаганди екологічних знань та необхідності екологічної роботи;
д) запропонувати кожному класу створити свій проект озеленення території школи. Таким чином кожен з нас зробив для себе висновок , що потрібно обов’язково займатися озелененням пришкільної території, правильно розміщувати зелені насадження по відношенню до навчальних приміщень, так як вони грають головну роль в самоочищенні повітря.
Використані джерела
О.А.Шклярова «Изучение экологического состояния школы»; М.: «Педагогика», «Б иология в школе», №3 1990.
2. Національна програма «Освіта (Україна ХХІ століття)»
Луцьк.- 2003- Вип.3.- 286 с.
3. Л.С. Литвинова, О.Е. Жиренко. «Нравственно - экологическое воспитание школьников»; Москва 2005 год;
4. Т.А. Попова «Экология в школе. Мониторинг природной среды»;
Москва 2005.
5. Сергеєва В., Від екологічної освіти до екологічної свідомості
/Сергеєва В., Семенюк О./ Проблеми педагогічних технологій./Збірник
наукових праць. –
6. Т. Дячук «Практичне застосування екологічних знань» Біологія. Шкільний світ №18 2010р
7. А. Тараненко «Дослідження екологічного стану навчального закладу і прилеглої території». Біологія. Шкільний світ №24 2010р
|