|
|
Скачати 88.96 Kb.
|
| СВЯТО МАТЕРІ Вчитель. Весна – найпрекрасніша пора року.З її приходом оживає природа, повертаються із далеких країв птахи, зодягаючись у зелень, квітнуть дерева, гаї перегукуються голосним пташиним співом. Прийшла весна! Коли прислухаємось до себе, відчуємо, що бринить у серці маленький дзвіночок. То дзвіночок надії, яка повертається до нас із весною із святом матері, святом надії, святом любові. Все в нашому житті від матері:добро і краса, ніжність і ласка, любов і вірність, музика і поезія. З матері починається все найкраще на землі. Учень1. Воістину небесна і земна, Заквітчана і терном і барвінком, Свята і грішна, рідна і чарівна, Повіки будь благословенна, жінко! Учень2. Ти не цвіт, не зоря, не сніжинка – Ти прекрасний природи витвір! Ти – сильна слабка Жінка - Саме так – з великої літери. Вчитель. Одвічно стоять поряд слова: жінка-сестра, жінка-дружина, жінка-мати. Жінка завжди перша в усьому подає приклад моральності, добра, любові, вірності, терпіння. Учень3. А жінка буває так на весну схожа: То тиха й привітна, а то й не погожа, То скропить сльозою, то сонцем засвітить, То прагне зими, то порине у літо. Учень4. Весна у природі – це завше як диво, Так само і жінка буває вродлива, Буває примхлива, буваєзрадлива. Нехай тільки кожна з них буде щаслива. Вчитель. У кожного з нас є мама. Кожен з нас шанує свою маму за її ласку і любов, за недоспані ночі, колискові пісні, за тиху мову, лагідну вдачу, за науку, і, звичайно ж, за молитву до Бога за своїх дітей. (Звучить запис пісні «Мамина молитва») Вчитель. На нашій життєвій дорозі зустрічаємо різних людей, які стають для нас близькими, яких ми поважамо, любимо. Але найдорожчою людиною у нашому житті завжди була, є і буде мама. Із нею ми відкрили для себе світ. Перші кроки зроблено, тримаючись за мамині надійні руки. Перша пісня мамина, перше знайомство із квітами, птахами, книжкою подарувала мама. Першу іграшку подала мама і перша порада теж мамина. Мама найдорожча, найкраща, єдина. Учень.5. Найкращі квіти хочеться в цей день Принести мамі. Найкращі всі слова, Щоб більше линуло в житті пісень, І лиш весна в душі цвіла. Учень.6. Хай радість осяває будні і свята, Хай святістю зориться доброта. І щастя Вам великого й багато На довгі-довгі сонячні літа. Вчитель. Слово «мама» приходить на вуста кожної людини промінцем маминої усмішки і ласкавістю її очей, листочком вишні та світлинкою сонця, пелюсткою квітки і радістю веселки, теплою лагідністю і вечірньою молитвою. Мати, мама, матуся. Скільки ласки і тепла таїть у собі це слово, бо називає людину, яка завжди для нас найближча, найдорожча, найрідніша, найдобріша, найкраща, наймиліша. Її очі супроводжують дітей у далеких життєвих мандрах, материнська ласка гріє нас протягом усього життя. Мама вчить мудрості, піклується про дитину, дає поради. Мамина любов не має меж. Памۥятаймо про це! Сьогодні в колі нашої шкільної родини кожен підготувався, щоб висловити слова щирої любові своїй мамі. Мамо, мамо, нене прехороша, Мамо, мамо, що мені ще треба! Як загляну в очі я твої - Хай живе у серці й не згаса Затихає в мить страшна пороша, Колискова пісня й просинь неба І піснями линуть солов’ї . І твоя нев’януча краса. Мамо, мамо, ніжна моя нене, Матінко рідна, рада тебе я вітати Усмішка твоя – як сонце те, І в будні, і в святкові дні. Квіти квітнуть, листячко зелене – Бо ти одна, єдина мати. Яке щастя, все навкруг цвіте. Нема в цілім світі, всім я признаюся Кращої, ріднішої, як моя матуся. Мамо, матінко, матусенько, Вдячний я за працю, мамо, Припадаю до твоїх ніг, Щастя шлю багато, Я маленька твоя частинка, Від душі тебе вітаю, Радість твоїх натруджених днів. Із чудовим святом. Скільки б не судилося страждати, Сьогодні мамине свято, Я благословлятиму завжди Погляньте на оцю красу. День, коли мене родила мати Тобі, моя рідненька мамо Для життя, для щастя, для біди. Букет із тюльпанів несу. Прогорнімо стежки до джерел Мамо, скільки в тобі віри, у старім спориші, Терпіння, розуму, снаги, Голубині листи розішлімо В тобі є та весняна сила, із доброю вістю, Що топить кригу і сніги. Не стидаймося грати на Чистій сопілці душі мамину пісню. Знову ясне сонце наді мною, Матусю рідна, пам’ятаю, Травень звеселяє нас весною. Ти райдугу вплела в косу, Знов зі святом маму я вітаю, Букет весняний первомаю Щастя їй і радості бажаю. Тобі сьогодні принесу. ( Звучить запис пісні «Чуєш, мамо!» у виконанні Назарія Яремчука) ( Учні дарують мамам квіти) Вчитель. Як важливо, щоб ми всі навчилися дарувати приємні слова своїм рідним. Вони нічого нам не коштують. Але тими словами можна обігріти рідну душу. Мама…Вимовляємо до болю рідне слово. І постає її образ єдиної, найріднішої, наймудрішої. І де знайти ті слова, якими можна було б виразити свою безкінечну любов до матері. Мамині очі нагадують чисте озерце, в якому така прозорість, ніжність, що видно всю її душу і всю її вічність. Мама – це людина, яка ніколи не підведе, не зрадить. Тільки на неї можна покластисьзавжди. ( Учень читає поезію « Ми все від матері берем») Ми все від матері берем, А що навзаєм їй даєм? В дитинстві, у святій порі Нас колисають матері. Коли зростаємо завжди Вони боронять від біди. І тільки мама й чує: « Дай», Та ввік не скаже: Повертай». А в світ ідем, то знову ми Уже дорослими дітьми Як станем на крутій межі До мами знову: Поможи!» Й останнім ділиться вона, Щоб у дітей було сповна. А мама в клопоті однім Одна, на весь самотній дім, Чека від сина і дочки Ні, не подяк, а звісточки. За роком рік, минає час З’являється дитя у нас. І раптом маму син згадав, І доня шле привіт ласкав. «Матусю, рідна!Як живем? Ми вам онука привезем». І мама бабцею вже є, Нестримно рада, бо ж своє. Як кажуть люди: « Не чуже». І вже онука стереже, Як сина в молоді літа, О мамо наша дорога. Прости недбалість нам оту, Твою найбільшу доброту З нас кожний боляче сприйма, Коли тебе уже нема. Вчитель. Мама завжди поруч: і в біді, і в радості. І так буде завжди. Мама – найдорожча людина. До неї поспішаємо зі своїми радощами, тривогами, печалями. Бо хто краще за маму потішить, хто підтримає, допоможе. Отож ніколи не завдавайте прикрощів своїм мамам. Намагайтесь бути поміркованими, чемними, слухняними, щирими. Станьте для своїх батьків радістю, щастям, надією, поспішіть їм сказати як ви їх любите, як ви їх цінуєте, як дорожите їхнім спокоєм. ( Учень читає поєзію « Молитва за маму».) Боже, що єси на небесах, Я благаю: «Маму бережи!» І нехай завжди в її очах Сяють іскри щастя без межі. Хай не зачіпає сивина Ніжних і завжди слухняних кіс, Хай її недоля обмина І людськеє горе повне сліз. Господи! Благаю одного – Дай мені талану і пуття. Найдорожче мама вже дала: Душу і на світі цім життя. Пісню колискову і любов Слово рідне, щире і просте, Що мов пагінець до сонця пне І до світлого росте, росте, росте. Хай моя матуся у журбі Не схиляє низько голови. Хай погані люди і лихі Не накриють хусткою з брехні. А хвороби, зморшки, ніч без сну Хай усе піде у небуття! Боже не за себе я молю, А за маму, що дала життя. Вчитель. Кожній мамі приємно, коли діти її не забувають, коли син ладен небо схилити, все у житті перевершити, висловити слова щирої любові, вдячності за недоспані ночі, за щасливе дитинство, за науку, за подароване життя. ( Батько однієї з учениць читає поезію) Ти пробач мені, Раю, Може трохи спечалю. Ти у тому не винна, Що для мене дружина! Що візьмеш з тих поетів? Та для мене ти - третя. Ти пробач мені доню За мою сиву скроню. Я у тебе не вартий, Щоб стояти на варті. Пошукай собі друга, Та для мене ти – друга. Мені вибачте, мамо! Що не завжди я з вами, Не такий я,як треба, Щоб схилити вам небо. Все в житті перевершу, Бо для мене – перша. ( Звучить запис пісні « Збережу любов» у виконанні дуету «Лебеді кохання» ) ( Учениця читає власну поезію, яку вона написала для своєї мами.) Берегиня роду Серед усіх скарбів, достатків у людини Є те, що близьке серцю повсякчас. Це берегиня роду – це родина, Що в різні дні життя не покидає нас. Це люди рідні, дорогі в усьому. Їх слово, думка важить поміж нас. І, де б ми не були у цьому світі, Душа все ж кличе всіх до вас. У цьому слові дух любові, Коли зійдуться тут усі, Загомонять, розкажуть, зрозуміють, Навчать, підкажуть без образ. Стає так тепло і спокійно, Що я ще не один і кожен з нас Подякує все ж Богу за родину, Що рада завжди бачити всіх вас. Зустріти й щиро пригостити. І рідний дух зігріє тут тебе. І мама й тато, брат, сестра. Сім’я, що з пагінця одного пророста. Усіх ми пам’ятати маєм, Бо без коріння ми вмираєм, А без гілок ми не ростем, А без листочків не вдихаєм. І цвіт потрібен, як без нього, Бо ж не продовжиться наш рід. Тож дбаймо люди про родину, Щоб не померла Україна, Щоб збільшувався кожен рід. ( Звучить запис пісні « Тримаймося разом») Вчитель.Виростають діти, мама випроводжає їх у доросле життя і хоче, щоб вони були щасливими, дає поради, настанови, боїться, щоб не наробили помилок. Але ніхто не хоче вчитися на чужих помилках, а тільки на своїх. Та проходять роки, набувається досвід і людина починає розуміти, що немає кращої науки, ніж мамина і повертається до тих вічних істин, які почула від мами. ( Учениця читає поезію « Вишивала мама») Вишивала мама білу скатертину, Щоб зійшлась до столу вся наша родина. Ніжні пелюсточки і зелене листя, Хрестики в рядочки у вінки плелися. Вишила ромашки, волошки, дзвіночки, Червонясті маки, срібні колосочки. Папороті квіту вишить забаглося, Щоб у нас в оселі щастя вік велося, Щоб завжди привітно посміхалась доля І минали серце всі жалі і болі. Вишила матуся весняну калину, Українське небо барвінково-синє. Вишивала неня, очі світлом сяли, Щоб земля натхнення й ситість дарувала. Дідусевий стіл ми ставим до віконця. Тче блакить весняна срібні пасма сонця, Стелим скатертину, кладемо хлібину. В домі нашім свято – за столом родина. Вчитель. Дорослі діти часто у щоденних своїх клопотах забувають про те, що мама теж потребує любові і піклування. Мама любить дітей своїх безмежно, але до себе любові не вимагає. І скільки б людині не було років, їй завжди потрібна мама, її ласка, її теплий погляд і любов. І чим більша буде любов до мами, тим світлішим і радіснішим буде життя. ( Учениця читає поезію « Якби мам не було на світі»). Якби мам не було на світі, То кого б любили діти? Наймиліша моя мати, Бо веде порядок в хаті. Бо без неї нема щастя І не ллється пісня рясна. Ще якби не було мами, Ми б зазнали лиха з вами. То ж нехай живуть рідненькі, Усміхаються гарненько. А ми будем підростати І матусів доглядати. ( Звучить запис пісні « На світанку збуди мене, мамо»). |
|
Проект «Фестиваль квітів» Доброго дня, шановна родино! От і весна-красна завітала до нас. Це чудова пора року. Навесні пробуджується земля, оживає природа:... |
Що таке природа? Погляньте у вікно, все що ви там бачите зима, дерева, кущі, птахи на гіллі назвіть, одним словом |
|
Природа нам про все розповідає, лише треба зрозуміти її тиху і мудру мову Уважно подивись навколо себе. Дерева, зорі, птахи відкриють тобі багато таємниць. Люби і бережи природу! (28 слів) |
Уроку з теми: Писанка Слово вчителя З приходом весни розквітає природа, воскресає життя. Надходять Великодні свята і беруться українці за давнє мистецтво розписування... |
|
Люблю Черкаський рідний край !” Шевченкового краю – одного з наймальовничіших куточків України. Здається, на все, чим багата природа Придніпров’я, щедра Черкаська... |
«Природа твій дім, бережи його» Розробила вчитель початкових класів Крупка І. М Обладнання. Виставка малюнків з теми «Природа – твій дім, бережи його!», гербарій лікарських рослин, фотовиставка «Чарівний світ... |
|
Свято «А вже весна, а вже красна» Весна. Не сама я прийшла, а привела Весняночку – дівчину – паняночку. Із дощиком і сонечком |
Ледве дихнуло весняним теплом, набубнявіли на деревах бруньки ось,... Все в природі оживає, неначе одягається в коштовні шати. Ясне сонечко покликало в гості ранню весну. Попливли у небесній височині... |
|
Урок підготувала учитель біології вищої кваліфікаційної категорії... Птахи; виявити уміння учнів застосовувати набуті знання в стандартних та нових нестандартних ситуаціях |
Завдання 1 х: real; { аргумент функції } у: real; { значення функції } Завдання 2 Смутна пора! Очей чарівність!'); writeln('Приємна мені твоя прощальна пора.'); writeln('Люблю я пишне природи в'янення'); writeln('У... |