|
|
Скачати 37.93 Kb.
|
| Характер адаптації дошкільника та поведінка дорослих. Існують різні фази реагування маленьких дітей на вступ до дитячого садочка. Під час першої фази ( ФАЗА „ ПРОТЕСТУ ” ) поведінка малюка характеризується гострим душевним стражданням – він плаче , закликаючи свою маму, виявляє ознаки паніки. Під час другої (ФАЗА „ ВІДЧАЮ ”) дитина заглиблюється у себе, має вигляд нещасної і покинутої. На цьому етапі (в одних дітей він триває декілька днів, інших – тижні, місяці) часто спостерігається порушення процесів годування і сну, відхилення у поведінці – малюк може ссати палець, гризти нігті, розгойдуватись, тощо. Потім настає третя фаза (ФАЗА „ ВІДЧУЖЕННЯ ”), під час якої дитина мовби втрачає інтерес до своїх батьків – вона перестає ставитися до них як до значущих дорослих, ігнорує, коли вони приходять за нею, відвертається і прагне уникати їхніх пестощів. Поведінка дошкільника на цьому етапі відрізняється складністю і неврівноваженістю. Типовим проявом поведінки дитини в адаптаційний період є побоювання з приводу того, що мати зникне: малюк супроводжує її всюди, міцно тримає за руку, не погоджується відпустити. Водночас він часто сердиться, вередує, може замахнутись на батьків і навіть вдатись стосовно них до різких фізичних дій. Якщо дорослі негативно реагують на ці прояви поведінки малюка, гримають на нього, соромлять, гонять від себе, вони тим самим сприяють підсиленню вередування дитини, зміцнюють її прагнення „чіплятися” за маму. Гостре страждання дитини в період звикання до дитячого садочка не можна вважати стереотипним і обов’язковим. Реакція дошкільника на розлучення з батьками не завжди має такий вигляд. Її характер залежить : -- від особливостей самої дитини ; -- від того, що чекає на дитину в дитячому садочку (чи комфортно, цікаво їй там, чи симпатичні їй виховательки) ; -- від характеру поведінки батьків дитини в період адаптації до умов дитячого садочка. Найчастіше гострі реакції на розлучення з матір’ю виникають у дітей, які рідко бували в чужих домах, звикли до гіперопіки і обмежень самостійної активності, в яких малий досвід налагодження стосунків з однолітками і знайомства з дорослими, без певних практичних навичок і навичок гри. Ризик гострої реакції на вступ до дитячого садочка зменшується присутністю близької людини поруч з малюком протягом перших днів його перебування в чужому середовищі. Часте відвідування садка батьками, наявність в групі цікавих іграшок і широких можливостей для організації спільних ігор, доброзичливість вихователя також полегшують адаптацію. Характер пристосування дошкільника до життя в дошкільному закладі певною мірою залежить від того, наскільки він був попередньо обізнаний про те, що його очікує, від людей, які тут працюють. Якщо батьки потурбувались про попереднє відвідування разом з дитиною її майбутньої групи, познайомили з вихователями, зацікавлювали повсякденним і святковим життям дошкільного закладі, озброїли дитину навичками самообслуговування, розвивали мовлення, то ймовірно, що дитина спокійно і природньо увійде в нові для неї умови існування. Маленька дитина найбільше потребує прихильності дорослих саме тоді, коли вона відірвана від рідної домівки. Це означає, що у період адаптації дитини до дитячого садочка вихователь має регулярно звертати на нього увагу, бути поруч з ними ( під час їжі, прокидання, на прогулянці), приділяти йому більше часу. Вступ до дитячого садка, а потім і до школи, є нелегким випробуванням як для дитини, так і для її батьків. Уміння дітей і дорослих обговорювати цю проблему і пов’язані з нею переживання полегшують їхнє самопочуття, звільнює від неприємних думок, зменшує напруження, робить їх співучасниками загального переживання. Можливість дитини висловлювати виховательці свої почуття і думки, зменшує імовірність виникнення у неї емоційних розладів та асоціальної поведінки в цей важливий для всіх час. Моментом, що підсилює емоційні порушення в дитини на етапі її адаптації до нових умов життя, є хвилювання батьків. Якщо мати відчуває свою провину за те, що дитину віддали до дитячого садочка, не стримує в її присутності своїх сліз або висловлює побоювання, якщо вдається до лайки, ляпасів, залякування і умовлянь, то дошкільникові буде важче впоратись із своїми переживаннями. Спокійне, усміхнене обличчя матері, її правдива обіцянка прийти згідно з домовленістю, змістовне й оптимістичне прогнозування цікавих подій у групі протягом дня, твердість і послідовність її дій сприяють звільненню свідомості дитини від неприємних переживань. Поряд із трудностями адаптації дитини до умов дитячого садочка існує проблема її „звикання” до своєї домівки після повернення з дитячого закладу. Повертаючись до звичайних умов дитина часто виявляє нестриманість, чим провокує напруженість своїх взаємин з батьками. Після тривалого перебування дошкільника в колективі, де він зобов’язаний виконувати настанови інших, в домашніх умовах настає його перетворення у „важку” дитину, яка випробовує терпіння матері, вередує, виявляє негативізм, неслухняність, небажання виконувати батьківські вимоги. В період адаптації є неправильним не звертати увагу на емоційну нестабільність поведінки дитини. Така стратегія батьків і вихователів лише погіршує становище. Необхідно спокійно і змістовно спілкуватися із малюком, виявляти любов і увагу до нього, знаходити позитивні риси у зміні соціальної ситуації розвитку, концентрувати увагу на перевагах, а не на недоліках. Батьки, вихователі повинні усвідомлювати основні причини, які викликають стан тривоги під час вступу до дитячого садка: 1. Хвилювання дитини, що виникає внаслідок розлучення з рідними, насамперед, з матір’ю. 2. Переживання дитини, пов’язане з новим, незнайомим середовищем – фізичним, предметним і людськім. 3. Боязкістю можливої невдачі в різних видах діяльності. |
|
81. Проблема адаптації вчителя до праці в школі Проблеми професійної... Змістом предметної адаптації стає формування професійного мислення фахівця, а соціальної — входження в колектив фахівців, оволодіння... |
Дипломна робота з психології Поняття адаптації, дезадаптації. Проблема соціальної адаптації молодших школярів |
|
Тема : Цінності дитинства та їх сприйнятя в дорослому житті. Вплив... Мета : вчити школярів висловлювати власну думку, розвивати навички переказу художнього твору, зв'язне мовлення учнів, уміння вести... |
Розділ Девіантна поведінка дітей та молоді як форма соціальної дезадаптації Це запеклі злочинці, наркомани або "люди дна", чия поведінка не вкладається в те, що більшість визначає як нормальні прийнятні стандарти.... |
|
ОРГАНІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНО – ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ З ПОПЕРЕДЖЕННЯ СУЇЦИДАЛЬНОЇ... РОЗДІЛ СУЇЦИДАЛЬНА ПОВЕДІНКА НЕПОВНОЛІТНІХ: СУТНІСТЬ, ПРИЧИНИ |
Коли краще віддавати дитину в дитячий садок Навіть для найспокійніших, урівноважених, здорових дітей період адаптації до нових умов викликає значні труднощі, не кажучи вже про... |
|
Програма психологічного дослідження адаптації учнів 5-их класів до нових умов навчання До того ж, нові умови навчання в середній школі пред’являють більш високі вимоги до інтелектуального розвитку учня. Усе це викликає... |
Розвиток гуманістичних цінностей особистості дошкільника засобами екологічного виховання |
|
Програма корекційно розвивальних занять для учнів перших класів Я першокласник Без адаптації неможлива соціалізація – щоденний процес входження дитини у нові соціальні ситуації, у нові системи взаємодії з оточенням.... |
Тема: Характер Мета: Розкрити поняття «характер». Аналізувати риси характеру. Виховувати в собі позитивні риси характеру |