|
|
Скачати 102.03 Kb.
|
|
Виховання екологічної культури учнів Екологічне виховання молодого покоління сьогодні, як ніколи, є надзвичайно актуальним. Якщо з часів епохи Відродження людина вважалась підкорювачем або й центром світу, то нині науковці визначають істинне призначення людини – бути органічною часткою природи, жити і діяти за її законами, без необґрунтованих спроб змінити чи ігнорувати їх. Перетворення навколишнього середовища має здійснюватись не стихійно, а з урахуванням об’єктивних законів природи, прогнозуванням побічних впливів. Таке може забезпечити тільки людина, вихована у повазі до життя, яка усвідомила універсальну цінність природи, необхідність раціонального використання її ресурсів і готова брати активну участь у розв’язанні екологічних проблем. Роль навчальних закладів у підготовці такої людини незаперечна. Тому завданням сучасної школи є виховати в кожного учня свідоме ставлення до природи, почуття відповідальності за довкілля як загальнолюдську цінність. Особливо актуальною проблема екологічної освіти та виховання молодого покоління є для України, народ якої пережив глобальну катастрофу Чорнобиля, а територія країни з 1991 року офіційно визнана зоною екологічного лиха. В Концепції національного виховання зазначається, що „формування екологічної культури, гармонійних відносин людини і природи посідає в Україні особливе місце. Це викликано багатьма причинами, насамперед високим рівнем радіаційної, хімічної забрудненості навколишнього середовища. Тому нашим дітям украй необхідні відчуття відповідальності за природу як національну і загальнолюдську цінність, основу життя на землі, господарські, гуманні принципи природокористування.” Загальні орієнтири розвитку екологічної освіти і виховання визначені у Держав-ній національній програмі „Освіта”(Україна ХХІ століття), Концепції екологічної освіти України, Концепції національного виховання дітей та молоді в національній системі освіти, Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності, Національній програмі виховання дітей та учнівської молоді в Україні, Тернопільській міській програмі національного виховання дітей та учнівської молоді, інших нормативно-правових документах. Зокрема, в Національній програмі виховання дітей та учнівської молоді зазначається, що „важливою складовою змісту виховання особистості є ціннісне ставлення до природи, яке формується у процесі екологічного виховання і виявляється у таких ознаках: усвідомлення цінності природи в житті людини, самоцінності природи; почуття особистої причетності до збереження природних багатств, відповідальності за них; здатність особистості гармонійно співіснувати з природою, поводитись компетентно, екологічно безпечно; критична оцінка споживацько-утилітарного ставлення до природи, яке призводить до порушення природної рівноваги, загострення екологічної кризи; вміння протистояти проявам такого ставлення доступними способами4 активна участь у практичних природоохоронних заходах; здійснення природоохоронної діяльності з власної ініціативи; посильне екологічне просвітництво. Ціннісне ставлення до природи і сформована на його основі екологічна культура є обов’язковою умовою сталого розвитку суспільства, узгодження економічних, екологічних і соціальних чинників розвитку.” На виховання в підростаючого покоління екологічної культури як необхідної якості свідомого громадянина звертається увага в Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності : „Громадянська зрілість підростаючого покоління включає дбайливе ставлення до природи, що є справою як внутрішньодержавною, так і міжнародною. Це ставлення виявляється в особистій причетності і відповідальності за збереження і примноження природних багатств, вироблення вміння співіснувати з природою, в нетерпимості і безкомпромісній боротьбі проти губителів природи, усвідомленні особливостей і основних екологічних проблем навколишнього середовища.” В.О. Сухомлинський писав: „Пізнання природи, оволодіння знаннями про неї заховує в собі ще не використані досі можливості для того, щоб знання формували позиції людини – соціально-політичні, моральні, естетичні, а ці позиції, по суті, є світоглядом в дії. Природа не лише середовище навколо нас, а й всенародне добро і багатство, за яке відповідає кожен громадянин нашого суспільства – це червона нитка світоглядних переконань, від яких залежить громадянська позиція людини.” Екологічна освіта і виховання є основою для формування людини з високим почуттям обов’язку перед суспільством, людини, здатної відстояти свою соціальну позицію в умовах, коли стан довкілля катастрофічно погіршується і гостро відчувається дефіцит культури населення. Тому одним із головних завдань сучасної педагогіки, безсумнівно, є виховання екологічної культури людини. Сучасні тенденції суспільного розвитку переконують у тому, що система екологічної освіти та виховання має відповідати динамічному розвитку світової цивілізації. Стало очевидним, що вирішення екологічних проблем залежить від екологічно освічених, гуманістично орієнтованих людей. Для формування нового гуманно-морального ставлення до природи потрібно розвивати екологічну свідо-мість та мислення школярі, практичний досвід раціонального природокористу-вання, вміння приймати екологічно доцільні рішення у майбутній професійній діяльності. Однією з умов успішної організації екологічного виховання школярів є чітке визначення його мети. Головною метою екологічного виховання має стати формування екологічного світогляду, мислення, здатності до системного аналізу екологічних проблем і творчого їх розв’язання. Кінцевою метою екологічного виховання є формування особистості з високим рівнем екологічної культури, стрижнем якої є система суспільно важливих цінностей. Складовими екологічної культури є екологічна свідомість, екологічні переконання, екологічний світогляд, готовність до екологічної діяльності, відповідальне ставлення до навколишнього середовища. І.Суравєгіна визначає екологічну культуру як складну рису особистості, що включає розуміння людиною цінностей правильного поводження в природному середовищі, усвідомлення природи як національного суспільного надбання, здатність діяти в природі відповідно до її законів. Визначаючи екологічну культуру школяра як інтегративну якість особистості, що відповідає рівню розвитку її в сфері екологічної діяльності, О.Король доводить, що структурними компонентами цієї якості є система наукових знань, спрямованих на пізнання процесів і наслідків діяльності людини і суспільства в природі, екологічних ціннісних орієнтацій, норм та правил поведінки в довкіллі, потреби у спілкуванні з природою й готовності до природоохоронної діяльності. Практично всі автори розглядають екологічну культуру як складову загальної культури особистості, що проявляється в конкретних знаннях, уміннях і навичках, свідомій екологічній поведінці, діяльності, відповідальному ставленні до охорони природи і є результатом екологічного виховання й формування екологічного світогляду. Відповідно до Концепції екологічної освіти України формування екологічної культури особистості включає :
Обґрунтовуючи проблеми формування екологічної свідомості та напрями подолання негативних тенденцій впливу на довкілля з позиції психогенетичних закономірностей поведінки людини, вчені доводять, що для відвернення екологічної катастрофи необхідно змінити ціннісний стереотип суспільної свідомості. Її формування передбачає перебудову поглядів і уявлень людини, коли засвоєнні знання і екологічні норми стають її власним переконаннями, внутрішніми регуляторами поведінки тощо. Головним показником сформованості екологічної свідомості є готовність особистості до конкретних конструктивних дій щодо охорони й розвитку природного середовища. Але, щоб цього досягти, необхідно вдосконалити систему екологічної освіти і виховання в школі. Загальноосвітньому навчальному закладу відводиться провідна і найважливіша роль у вихованні екологічної культури учнівської молоді. У початкових класах забезпечуються елементарні знання про природу та взаємозв’язки у ній, взаємодію і взаємовплив людини і природи; розуміння погіршення стану навколишнього середовища внаслідок нераціональної господарської діяльності та особистої причетності до екологічних проблем; розвиток ціннісного ставлення до природи як джерела задоволення естетичних, пізнавальних, рекреаційних та інших потреб особистості; формування елементів здорового способу життя та навичок екологічно доцільної поведінки. В середніх класах забезпечується базовий рівень екологічної освіти, оволодіння ними основами екологічної культури. Учні повинні : знати сутність екології як науки та сфери практичної діяльності людини, поняття та закономірності, що характеризують природу як цілісну систему; усвідомлювати первинність природи, всезагальний та об’єктивний характер природних закономірностей, необхідність їх дотримання людиною; розуміти діалектичний характер впливу науково-технічного прогресу на природу, сутність та причини виникнення глобальних екологічних проблем, шляхи досягнення збалансованого екологічно безпечного розвитку; знати екологічні права та обов’язки громадян України; вміти оцінювати стан навколишнього середовища, регулювати власні споживання та спосіб життя, брати участь у практичних природоохоронних діях. Учні старших класів повинні усвідомлювати взаємозалежність екології та економіки, володіти знанням груп професій за впливом на довкілля, добре орієнтуватись в екологічних проблемах України, бути обізнаними в екологічному законодавстві. В цілому у старшокласників має бути сформована особистісна екологічна позиція і вміння її відстоювати в умовах правової демократичної держави. Реалізація екологічних завдань у позаурочний час здійснюється через такі форми виховання:
Результати діагностики сформованості екологічної культури сучасних школярів свідчать, що шкільна система навчально-виховної роботи з екології спрямована переважно на набуття учнями певних екологічних знань. Екологічні проблеми просто констатуються, а природоохоронна діяльність має часто ситуативний або випадковий характер. Внаслідок цього виникає небезпека формування у школярів пасивної екологічної позиції. Щоб цього не трапилось, вчителям слід пам’ятати, що особистісна екологічна позиція учнів виробляється лише в процесі активної природоохоронної діяльності. Саме в процесі безпосереднього залучення учнів до практичної природоохоронної діяльності відбувається найефективніше засвоєння екологічних норм і вимог, усвідомлення наслідків будь-яких заходів наукового, виробничого та соціального змісту, пов’язаних із впливом на довкілля. Залучення учнів до виконання таких конкретних природоохоронних заходів, як здійснення моніторингу довкілля, екологічні конкурси, вікторини, ігри, виконання творчих завдань екологічного спрямування тощо дозволяють учителеві найкраще виявити пізнавальні екологічні інтереси школярів. Тим самим закладаються основи для виховання особистості з високим рівнем екологічної обізнаності, культури формування нового типу екологічного мислення та поведінки в навколишньому середовищі. Можливість збагачувати свої знання про природу рідного краю, вивчати і досліджувати її, розвивати екологічну культуру учнів надають екскурсії по мальовничим куточкам області та України. В ході екскурсії школярі вчаться поводитись у природі не завдаючи їй шкоди, отримувати естетичну і моральну насолоду від спілкування з природою. Таким чином, екологічна освіта і виховання спрямовані на забезпечення потреб особистості у творчій самореалізації, формування особистості з високим рівнем загальнолюдської культури, підготовку до активної професійної та громад-ської діяльності. Класні керівники та вчителі – предметники працюють у напрямі виховання в учнів потреби спілкування з природою та безпосередньої участі в її охороні, організовують змістовне екологічно грамотне дозвілля, участь у тематичних конкурсах, виставках. Але педагогічному колективу школи надалі слід ще активніше працювати над вдосконаленням шкільної системи екологічної освіти та виховання, щоб вона стала міцною базою для виховання екологічної культури молодого громадянина нашої держави, формування здорового способу життя, навичок екологічно доцільної поведінки та активної громадянської позиції.
Рішення педради
Голови МК, згідно з планом роботи
Вчителі – предметними, протягом 2007-2008 н.р.
Вчителі–предметники, класні керівники, педагог-організатор, голова шкільної ради РУМ; протягом 2007-2008 н.р.
Заступник директора з виховної роботи, класні керівники; двічі на рік |
|
ПРОГРАМА ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ТА УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ Вступ Чорна К.І. кандидат педагогічних наук, завідуюча лабораторією морального та етичного виховання |
Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей... Відповідно до рішень Колегії Міністерства освіти і науки України від 26. 03. 2015 протокол №3/5-2 "Про Концепцію національно-патріотичного... |
|
Уроком з української літератури для учнів 10 кл на тему: «Він більше працював, ніж жив…» «Він більше працював, ніж жив…» (до 150-річчя з Дня народження Бориса Грінченка), відповідає чинній програмі для загальноосвітніх... |
Національно-патріотичне виховання учнівської молоді в позашкільному... Національно-патріотичне виховання учнівської молоді в позашкільному закладі засобами краєзнавства Досвід роботи Коломієць Раїси Федорівни,... |
|
ГРОМАДСЬКО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ в Україні в контексті сучасності У статті зроблено спробу показати сучасний стан, особливості та перспективи розвитку патріотичного виховання в Україні |
ЛЬВІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ДИТЯЧИЙ ЕКОЛОГО-НАТУРАЛІСТИЧНИЙ ЦЕНТР «Хліб очима дітей»” та з метою виховання ціннісного та шанобливого ставлення до хліба, розкриття творчих здібностей та художнього... |
|
Закон від 26. 04. 2001. №2402-ІІІ «Про охорону дитинства» Проект Закону України «Про виховання дітей та молоді» // Світ виховання. – 2004. – №3(4). – С. 6 – 20.) |
Тема Бережи себе Розробка виховного заходу за тематикою 9 класу Програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини |
|
Професійна орієнтація учнівської молоді Призначення Призначення: конспективний виклад інформації про систему професійної орієнтації учнівської молоді призначений для |
Професійна орієнтація учнівської молоді Призначення Призначення: конспективний виклад інформації про систему професійної орієнтації учнівської молоді призначений для |