З початку XXI ст сільський зелений туризм, за визнанням експертів Всесвітньої туристичної організації (ВТО), є одним з секторів туристичної індустрії, що


Скачати 0.62 Mb.
Назва З початку XXI ст сільський зелений туризм, за визнанням експертів Всесвітньої туристичної організації (ВТО), є одним з секторів туристичної індустрії, що
Сторінка 4/4
Дата 17.03.2013
Розмір 0.62 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Туризм > Документи
1   2   3   4

3.3. Рекомендації щодо розвитку сільського зеленого туризму у Верховинському районі
Для того, щоб систематизувати окреслене коло проблем та переваг розвитку сільського зеленого туризму в західному регіоні України, на основі узагальнення значного масиву фактичної інформації здійснено SWOT-аналіз стану цього виду діяльності.

Проведений аналіз дав змогу об'єктивно оцінити можливості розвитку цього виду туризму та розробити ефективні заходи щодо упередження можливих проблем. Розгляд же сильних сторін дає підстави науково визначити потенційні можливості регіону та розробити ефективну стратегію щодо їхнього подальшого зміцнення.

Здійснений SWOT-аналіз сільського туризму дає підстави для таких узагальнень:

(S) Сильні сторони Карпатського регіону як території, сприятливої для розвитку сільського туризму:

•     Переважно чисте та безпечне довкілля.

•     Гарні краєвиди, багаті флора та фауна.

•     Наявність річок, гір, озер, лісів.

•     Багатство історико-культурних пам'яток.

•     Невелика ціна на проживання та харчування.

•     Велика кількість індивідуальних операторів, що традиційно приймають гостей.

•     Збережені сільські традиції.

•     Гостинність населення.

(W) Слабкі сторони Карпатського регіону, що можуть заважати розвитку сільського туризму:

•     Низька якість нічліжної бази.

•     Проблеми з водопостачанням.

•     Відсутність достатньої практичної туристичної інформації про регіон.

•     Незнання господарями іноземних мов.

•     Не надто привабливий імідж України в очах іноземців.

•     Відсутність системи резервування місць.

•     Недостатньо розвинута інфраструктура.

(О) Загрози, які перешкоджатимуть розвиткові сільського туризму, які треба попередити:

•     Виникнення не категоризованої нічліжної бази, яка зменшуватиме якість послуг.

•     Значний рівень безробіття створює основу для збільшення злочинності, що буде відлякувати потенційних туристів.

•     Суперництво та відсутність координації між різними організаціями, що займаються промоцією сільського туризму, заважає впровадженню єдиних стратегічних цілей розвитку сільського туризму в регіоні.

•     Поганий політичний імідж не сприяє діяльності іноземних інвесторів.

•     Відсутність політичної стабільності та закону "Про сільський туризм" заважає організації відпочинку на селі.

(Т) Потенційні можливості та вигоди від розвитку сільського зеленого туризму в регіоні:

•     Розвиток сільського туризму значно збільшить доходи селян, що поліпшить економічний розвиток карпатських сіл.

•     Збільшиться зайнятість сільського населення, особливо жінок.

•     Приїзд туристів сприятиме більшому піклуванню, а відтак, кращому збереженню культурно-історичних пам'яток регіону.

•     Будуть створюватися нові робочі місця в сфері обслуговування, медицини, транспортній мережі, які зможуть надати роботу і випускникам вищих навчальних закладів.

З огляду на результати проведеного нами SWOT-аналізу, рекомендуємо організаціям, що займаються розвитком сільського зеленого туризму в адміністративних областях і районах нашої держави (зокрема — карпатських):

—   провести уніфіковану категоризацію відпочинкових осель;

—   розробити заходи (передусім анімаційні) для збільшення тривалості перебування відпочиваючих у сільських оселях;

—   налагодити обмін досвідом з гмінами Польщі, де накопичено чималий практично-господарський досвід розвитку сільського зеленого туризму;

—   регулярно проводити тренінги для господарів садиб та сільських працівників, задіяних в агротуристичному сервісі;

—   розробити пілотажні проекти, які дадуть змогу наочно продемонструвати користь від сільського зеленого туризму для різних сільських громад та накопичити досвід;

—   створити веб-сторінку Верховинського як терену сільського зеленого туризму;

—   розробити централізовану (передусім, комп'ютерну) систему резервування місць;

—   створити інформаційні центри у Львові, Буковелі, Славському, Івано-Франківську, Верховині,Яремчі, Косові, які б займалися збором і оперативним поновленням інформації про власників садиб, атракційні місця, стан заповненості наявних садиб, кон'юнктуру цін та іншої інформації, необхідної для туристів. Менші за масштабом виконуваних функцій інформаційні центри варто також створити майже в усіх районних центрах Карпатського регіону або місцях з великою привабливістю для туристів;

—       розробити заходи з поліпшення іміджу Верховинщини як споконвічного терену відпочинку, оздоровлення й духовного екозбагачення особистості, зокрема такі, як публікація рекламних проспектів, виступи у засобах масової інформації, проведення різноманітних рекламних акцій тощо.

Насамкінець, зазначимо, що лише сільський зелений туризм у сучасних економіко-демографічних умовах здатний реально допомогти малим поселенням України вижити, адже саме малі села своєю специфічністю притягують відвідувачів.

 

ВИСНОВКИ

У своїй бакалаврській роботі я розкрив тему «Характеристика сільського туризму на території Верховинського району». Детально вивчивши особливості сільського зеленого туризму та дослідивши ресурсний потенціал Верховинського району, досягнув поставленої мети роботи - описав сучасний стан та рекомендації щодо розвитку сільського туризму у районі, запропонував власну точку зору щодо оптимальних напрямків розвитку активних видів відпочинку в районі, для повного використання з метою туризму природних і лікувальних ресурсів та культурної спадщини Карпатського регіону на прикладі Верховинського району.

Аналізуючи виконану роботу можна виділити кілька наступних тверджень.

Туризм - по своїй сутності являє мандрівку, однак має чіткі обмеження, строго визначені характеристики і багато трактувань з різних точок зору, розглядає людину, яка здійснює чи бере участь в туристській мандрівці, поїздці чи поході, яку в загальному прийнято називати туристом. Активний туризм включає види відпочинку і подорожей, розваг і спорту, що вимагають значної фізичної напруги і доступні далеко не всім категоріям. Він передбачає подолання маршруту активним способом, тобто без використання механічних транспортних засобів, покладаючись лише на свої власні сили, реалізуючи вміння і навички пересування і, пішки, на лижах, плавання на плотах і човнах, їзди на велосипеді і т. ін. Активний рух є визначальною рисою спортивно-оздоровчого туризму. До спортивно-оздоровчого туризму найчастіше відно­сять такі найпоширеніші види активного туризму: пішохід­ний, гірський, лижний, водний та велосипедний.

Верховинщина зі своїм ресурсним потенціалом є районом майже безмежних можливостей для організації активного й екстремального відпочинку. Це – єдиний район Івано-Франківської області, що повністю розташований у Карпатах.

Верховинський район – унікальний у рекреаційному відношенні край, з особливими та багатими природними умовами і ресурсами, різноманітним рослинним і тваринним світом, джерельними водами річок і чистим карпатським повітрям. Саме на Верховинщині більше ніж деінде в Україні збереглися природні ландшафти, незаймані території, особливі праліси, ендемічні та реліктові види рослин і тварин та ще цілий ряд ознак, які відкривають перед районом значні рекреаційні можливості

Природні умови Верховинського району сприяють розвитку туризму в цьому краю. Можна назвати цілий ряд фак­торів, завдяки яким Верховинщина вже давно утвердилась серед інших районів Українських Карпат як флагман вітчиз­няного туризму. Отож зрозуміло, що не тільки минуле, сучасне, але й май­бутнє цього чудового краю за туризмом

Сучасна Верховина має досить розвинену інфраструктуру для туристів. Найпопулярнішими на теренах району є такі види активного туризму як пішохідний (подорожування по горах пішки), гірськолижний (приїзд для катання на гірських лижах), водний (сплав по гірських ріках на катамаранах і каяках) та велотуризм (подорожування по Карпатах на велосипедах).

На сьогодні одним із найважливіших факторів, які визначають туристичний розвиток Карпатського регіону в цілому і Верховинського району зокрема, стає ефективне використання природної і культурної спадщини Українських Карпат та Гуцульщини.

На даний момент в системі розвитку активного туризму існує декілька проблем, які потредують першочергового вирішення. Вже зараз в звязку збільшенням кількості закладів розміщення гостро постає проблема організації дозвілля, адже для туриста головним є нестандартний відпочинок і пізнання світу, його вабить все нове, незвичне й унікальне.

Тому однією з найголовніших передумов розвитку активного туризму в районі є створення сприятливого організаційно-правового й економічного середовища для розвитку цієї галузі, формування конкурентноспроможного на регіональному ринку туристичного продукту на основі використання природного та історико-культурного потенціалу Верховинщини, забезпечення її соціально-економічних інтересів і екологічної безпеки.

Активні мандрівки та екстремальні розваги – це нова конкурентна перевага для будь-якого туристичного місця або маршруту. Активний туризм на Верховинщині завдяки сприятливим природним умовам є одним з найперспективніших видів туризму, який привертає до себе дедалі більше людей. Особливістю цього виду туризму є його спортивний характер і участь у ньому молодіжної вікової категорії. В районі є надзвичайно багато варіантів для розвитку таких напрямків, однак на сьогодні вони знаходяться, переважно, в стані перспективних розробок.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Закон України. „Про туризм“ – X . 2008. 40 с.

  2. Основні напрямки розвитку туризму в Україні до 2010 року.

  3. Програма розвитку туризму у Верховинському районі на 2003 – 2010 рр

  4. Верховино, світку ти наш. Довідник. Упор. Дмитро Ватаманюк. – 2006. 160 с.

  5. Верховинський район. Інформаційний бюлетень. – Івано-Франківськ: Лілея – НВ. – 2000. 80 с.

  6. Верховинщина. Гуцульський екоцентр України. Довідник. – 2007.

  7. Гори Гуцульщини. Путівник. Центральний осередок гірського туризму ПРРК. Ред. Анджей Вельоха. – Краків: Вєрхи, 2006. 223 с.

  8. Карпати. Верховинський район. Карта. – ДНВП Картографія. – 2007.

  9. Туристичні стежки Чорногори. Топографічна карта. – ДНВП Аерогеодезія. -2005.

  10. Биржаков Б. М. Введение в туризм: Москва-Санкт-Петербург, 2004, 443с.

  11. Горішевський П. А., Васильєв В. П., Зінько Ю. В. Сільський зелений туризм: організація надання послуг гостинності. – Івано-Франківськ: Місто НВ. – 2003. – 148 с.

  12. Грабовський Ю. А., Скалій О. В., Скалій Т. В. Спортивний туризм: Навчальний посібник. - Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2008. – 304 с.

  13. Дехтяр В. Д. Основи оздоровчо-спортивного туризму. — К.: Науковий світ, 2002. — 202 с.

  14. Жичицький Р. Перспективній галузі – прискорений розвиток. ∕ ∕ Верховинські вісті. – 2007. № - 38. – С. 5.

  15. Кифяк В. Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. — Чернівці: Книги-ХХІ, 2003. — 298 с.

  16. Козинець В. М. Безпека життєдіяльності в туризмі: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2006, - 576 с.

  17. Маланюк Т. З. Туризм і краєзнавство: Навчально-методичний посібник. – Видавець Кушнір Г. М., І-Ф, 2009. – 91 с.

  18. Мицканюк В. Початки зроблено. А що далі? . ∕ ∕ Верховинські вісті. – 2007. № - 36. – С. 7.

  19. Розвиток сталого сільського туризму. Перший тематичний довідник. Європейська Літня Академія Сталого Сільського Розвитку. – 83 с.

  20. Рутинський М. Й. Організація спортивно-оздоровчого туризму: навчально-методичні матеріали. — Л.: Фенікс, 2002. — 34 с.

  21. Чорненька Н. В. Організація туристичної індустрії: Навчальний посібник – К.: Атака, 2006. – 264с.

  22. Щур Ю. В., Дмитрук О. Ю. Спортивно-оздоровчий туризм: Навчальний посібник - К.: Альтерпрес. 2003, - 232 с.

Інтернет-джерела

  1. www.rius.kiev.ua/konk2008/tur_marshrytu)

  2. www.verhovyna .info

  3. www.karpaty.com.ua

  4. www.karpaty.info

  5. www.tourism-carpathian.ua

  6. www.tourlib.columb.net.ua

  7. www.bikeland.com.ua

  8. www.tourism.if.ua

  9. www.buklib.net



1   2   3   4

Схожі:

СІЛЬСЬКИЙ ЗЕЛЕНИЙ ТУРИЗМ НА ТЕРИТОРІЇ НОВОУШИЧЧИНИ
Одвічний потяг людей до пізнання світу народив одну з найгуманніших, найефективніших та найменш затратних галузей – туристичну індустрію....
Послідовність виконання курсової роботи
Збір вихідної інформації на підприємствах туристичної індустрії та її аналіз
ЛЕКЦІЯ №8 ТЕМА: МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ФОРМУВАННЮ ФІЗИЧНОГО ТА...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ФОРМУВАННЮ ФІЗИЧНОГО ТА ПСИХОЛОГІЧНОГО СТАНУ ТУРИСТИЧНОЇ ГРУПИ
ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК І КОНТРОЛЬ
Туристична галузь є невід’ємною складовою світового ринку, посідає друге місце у світовому господарстві після комп’ютерної та електронної...
Що таке iнтелектуальна власнiсть?
Відповідно до документів Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) та Всесвітньої організації торгівлі (ВОТ) інтелектуальна...
Інтелектуальна власність в Україні
Відповідно до документів Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) та Всесвітньої організації торгівлі (ВОТ) інтелектуальна...
Юрія Федьковича «ЗАТВЕРДЖУЮ»
Мета курсу – сформувати у майбутнього фахівця у сфері туризму глибокі знання про організаційно-правове забезпечення туристичної діяльності...
Кам'янець-Подільський по праву вважається Меккою туристичної України....
Кам'янець-Подільський по праву вважається Меккою туристичної України. Навколо міста багато об'єктів, які як і Кам'янець також являються...
РОЗПОРЯДЖЕНН Я
З метою забезпечення гідного відзначення 70-ї річниці утворення Кіровоградської області, виховання поваги до історичних, культурних...
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання самостійних робот з дисципліни «Основи...
Розглянуто та ухвалено на засіданні циклової комісії організаційно технічних дисциплін та готельної справи
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка