Лиш праця світ таким, як є, створила
|
|
Скачати 227.62 Kb.
|
  Тема. «Лиш праця світ таким, як є, створила».Мета: довести думку, що людині необхідно уміти працювати, що навчання – це копітка праця, розвивати творче начало, виховувати в учнів працелюбність, повагу до праці інших Обладнання: аркуші для записів; «Дерево мудрості», листки із висловами відомих людей, «матеріал» для будинку. Епіграф. Жити – значить працювати. Праця є життя людини. Вольтер Хід виховної години Учитель. Я хочу почати виховну годину із розминки для мозку. За допомогою її ви зрозумієте, яка тема сьогоднішньої виховної години. Для цього вам треба дібрати слова, які пропущені у прислів’ях, і вписати ці слова у кросворд. У рамці з’явиться ключове слово теми виховної години.
Ключове слово – праця. Отже, тема виховної години – «Лиш праця світ таким, як є, створила». Епіграфом нашого сьогоднішнього уроку послужать слова французького філософа Вольтера: «Жити – значить працювати. Праця є життя людини». Часто я чую від ваших батьків: «Наші діти міркують по-дорослому, а чинять по-дитячому. Як з ними будувати відносини?». Що б ви відповіли батькам? (Відповіді учнів.) Критерій дорослішання — все ж таки справа людини. У зв'язку з цим згадується один дитячий, але дуже повчальний мультфільм. Маленький хлопчик дуже захотів стати дорослим. Одного разу він одягнув батьків костюм, дістав (із шафи) батьків капелюх і в такому вигляді з'явився перед мамою. Вона «витягнула» його з костюма, покарала і відправила в дитячий куточок до іграшок. Хлопчик підійшов до дзеркала, а над ним висить дідів портрет (дідусь із пишними вусами). Тоді маля від кішки відрізало трішки шерсті і спробувало приклеїти собі вуса. У такому вигляді хлопчик з'явився перед бабусею. Бабуся насварила його за нешанобливе ставлення до тварин, умила під краном і відправила в куточок до іграшок. У своєму дитячому куточку хлопчик покатав машинку, мляво попорпався в конструкторі. Потім вирішив навести порядок у своїх іграшках! Він дуже старався... І мама, і бабуся відразу відмітили, що він став дорослим.
(Відповіді учнів.) Готуючись до уроку, я звернула увагу на соціологічні дані, згідно з якими сучасний школяр на хатню роботу витрачає в середньому 15-20 хв. на тиждень! На питання вчителя «Як син допомагає вдома?» багато мам упродовж усього навчання сина в школі (а як відомо, навчання триває 11 років) відповідають: «Ходить за хлібом, сміття виносить, посуд іноді за собою миє...» І все. І це, так би мовити, не гірший варіант. Спробуймо провести самоконтроль власних трудових навиків. Протягом 2 хв. напишіть на листочках ті види роботи, з якою справляєтеся без сторонньої допомоги, тобто що ви вмієте робити самостійно. (Учні працюють на аркушах, які вчитель потім збере і проаналізує.) У працях великого педагога Ушинського є такий епізод. Під час однієї інспекції сільської школи він попросив школярів відповісти на питання: «Що я можу робити?». Один другокласник у своїй відповіді написав близько двохсот пунктів: «Тачати чоботи, рубати дрова, носити воду, поливати грядки, запрягати коня, лагодити хомути, в'язати сітки для рибного лову...». З відповіді хлопчика складався образ господаря. Спробуймо провести самоконтроль своїх трудових навиків. Зрозуміло, сучасному підліткові не треба вчитися запрягати коня, він за лічені хвилини на велосипеді може дістатися в будь-який кінець села. Чоботи йому до нового навчального року батько купить. А на рибалку він візьме фірмовий спінінг... Звільняється величезна кількість часу для творчості. Але прикро бачити, як діти просто так убивають цей дорогоцінний час: безцільно тиняючись по вулицях, сидячи перед телевізором або з'ясовуючи на лавці свого будинку, хто «дурень»!.. Не всі, звичайно. Давайте звернемося до ваших відповідей на листочках, проаналізуємо, як ідуть справи у вас. (Зачитується декілька відповідей (без зазначення прізвищ). Обговорюється питання: «Чи відчувається господар у відповідях?») Я знала хлопчика, який у 10 років змайстрував велосипед із двох поламаних, із задоволенням прибирав трикімнатний будинок, міг зустріти здивованих батьків цілим блюдом саморобного печива... На питання: «Що це ти раптом? Що за свято?» — хлопчик, ніяковіючи, з легкою усмішкою відповідав: — Нам уроків мало дали, ось я і вирішив зробити... Звідки це? Звичайно ж, від доброзичливих відносин у сім'ї. Але не тільки. Батьки самі не цураються хатньої роботи і постійно втягують у неї сина, хлопчика оточує обстановка, в якій його праця, його робота необхідні близьким людям. Робота для нього — радість. А який ви приємний сюрприз зробили своїм батькам? (Відповіді учнів) Витоки народної мудрості з дитинства прищеплюють дитині думку про необхідність праці і працьовитості. Пригадайте прислів'я і приказки про працю. Відповіді учнів: Без труда нема плода. Добре роби — добре й буде! На дерево дивись, як родить, а на чоловіка — як робить. По роботі пізнати майстра. Що ранком не зробиш, те вечором не здогониш. Маленька праця краща за велике безділля. Хто багато робить, той багато вміє. Щасливою і красивою людина у праці стає. Праця – море, знання – човен. Роби до поту, а їж в охоту. Те, до чого не доклав рук, ціни не має. По роботі – честь, по заслузі – слава. Упорство и труд все перетрут. Сделал дело — гуляй смело. Без труда — не выловишь рыбки из пруда. Делу — время, потехе — час. Маленькое дело лучше большого безделья. Кто не работает, тот не ест. Мала пчела, да трудится. Кто лежит на печи, тот не ест калачи. Не шуба греет, а работа. (Учні зачитують прислів'я, наводять приклади з власного життєвого досвіду щодо справедливості народних висловів про працю.) Учитель пропонує розмістити прислів’я на «Дереві мудрості». Символічність нашого дерева в тому, що через деякий час воно дасть плоди. - Як ви вважаєте, а якими вони будуть? Від чого це залежить? -Скажіть , чи є тільки чоловіча робота і тільки жіноча? - У школі працюють люди різних спеціальностей. Назвіть їх. Яка робота, на вашу думку, є почесною, а яка - ні? (Якщо учні назвуть якусь діяльність непочесною працею, то учитель попросить передбачити наслідки «ліквідації» такої професії.) Скажіть, а яка основна соціальна робота актуальна для нинішніх школярів? Звичайно, навчання! Найголовніше в навчанні — привчити себе постійно працювати: на уроках, над домашніми завданнями, творчо підходити до всього, що сприяє саморозвитку вашої особистості. А може, ви не вважаєте навчання працею? (Відповіді учнів). Давайте звернемося до фактів шкільного життя. Тільки б не мене... (Замітка з газети) Коли вчитель входить у клас, ми починаємо трястися від страху: «Ой, тільки б не викликали до дошки!» Раз у раз учні дивляться на годинник: скільки там залишилося до кінця уроку? А коли лунає дзвоник, по класу проноситься подих полегшення: пронесло! Не знаю, як в інших, але більшість моїх однокласників і взагалі не вчать уроків або вчать абияк. Відповів — і відразу забув. Тому коли вчитель відкриває журнал, тиша така — чутно, як муха пролетить: «Тільки б не мене...». Пояснення викладачів слухають упіввуха, більше думають про ігри, перерву або ще про що-небудь стороннє. Учителі ж дають нам знання! А ми поводимося так, немов після школи жити не збираємося. Що ж на нас чекає в майбутньому з такою-от неповноцінною освітою? Учні, звертаюся до всіх вас: давайте поважати навчання. Зрештою, і самим легше жити, якщо всі завдання виконані. (Марина Ходько,семикласниця) Які міркування викликав у вас цей лист? Може, хтось почув про себе? На ваших партах є вислови видатних людей про працю, навчання. Виберіть, який підходить для вас або примусив вас задуматися і прокоментуйте.
Учитель. Я хочу, щоб ви запам’ятали слова видатного математика Піфагора: «Уранці, коли пробуджуєшся, спитай себе: «Що я маю зробити?» Увечері, перш ніж заснути: «Що я зробив?» Я чула, як деякі діти нашого класу часто кажуть: «Гаразд, і так зійде», «Мені не щастить», «У мене все одно не вийде». Це програми, які можуть на довгі роки, а може, на все життя зупинити у вас розвиток, позбавити щастя, успіху. Ці установки є перешкодами на вашому шляху. Чому це відбувається? Хто встановлює в нашому житті перешкоди? Ми можемо переконати себе в тому, що винні всі: батьки, школа, держава, друзі та інші. Але чи це так? Хто нас примушує залежати від них і хто заважає подолати перешкоди? Тільки ми самі. Діти, запам’ятайте: усі люди можуть бути щасливими і багатими, але стають такими лише ті, хто не сумнівається в собі. Потрібно вірити у себе, у свої можливості. Дозвольте мені розказати вам усього про декілька дослідів з гіпнотичним навіюванням. Гіпнотизер говорить футболісту, що його рука прилипла до столу і він не може її відірвати. І скільки б спортсмен не намагався, скільки б не напружував м'язи, його рука залишається лежати на столі. Він просто не може її відірвати. Гіпнотизер говорить майстру-важкоатлету, що він не може підняти зі стола олівець. І наш атлет, який зазвичай піднімає штангу вагою у 200 кілограмів, не в змозі, незважаючи на всі потуги, підняти звичайний олівець. І що цікаво: гіпноз не зробив спортсменів слабкими; вони мають колишню силу; разом з тим, не усвідомлюючи того, працюють проти себе. З одного боку, вони свідомим зусиллям, скорочуючи потрібні м'язи, намагаються підняти руку або олівець, але, з іншого боку, навіювання («ви не можете цього зробити») примушує їх мимоволі скорочувати м'язи, що працюють в протилежному напрямі. Негативне переконання не дозволяє їм проявити справжніх можливостей. Ще в одного атлета за допомогою динамометра вимірювали силу м'язів руки. І, як би він не старався, йому не вдавалося видавити більше 80 кілограмів. Потім під гіпнозом йому сказали: «Ви дуже сильний. Сильніший, ніж будь-коли раніше у вашому житті. Набагато, набагато сильніший. Вас самого дивує ваша сила». Після цього навіювання спортсмен легко довів стрілку динамометра до 100-кілограмової позначки. Цікаво, що гіпноз нічого не додав до його фактичної сили, він просто подолав негативне переконання, яке раніше заважало атлету проявити свою справжню силу. Іншими словами, спортсмен у стані пильнування сам встановив обмеження на свої можливості, переконавши себе, що може видавити лише 80 кілограмів. Гіпнотизер не зробив нічого іншого, окрім того, що усунув психологічний блок і дозволив спортсмену розкрити свої істинні здібності. По суті, гіпнотизер тимчасово «розгіпнотизував» об'єкт випробування, звільнив його від самообмежувального переконання щодо власних можливостей. Коли під час гіпнотичного сеансу ви бачите «чудеса», легко припустити, що гіпнотизер справді володіє якоюсь надприродною силою. Раптово заїки починають говорити без запинки, боязкі й соромливі робляться товариськими та самовпевненими і навіть виголошують промову, хто не вміє швидко рахувати, навіть користуючись папером і ручкою, раптом починають множити тризначні числа... Часто складається враження, що тут головну роль відіграє чарівне слово гіпнотизера, що запевнив об'єкт у тому, що він може щось зробити. Але це не так. Здатність до дій, вчинених під гіпнозом, завжди була властива цим людям, ще до того, як вони зустрілися з гіпнотизером. Проте вони були не в змозі її використовувати, оскільки не знали про її існування. Вони закупорили, «заклинили» свої здібності в результаті власних негативних переконань. Самі того не відаючи, вони загіпнотизували себе, переконавши, що не можуть робити подібні речі. І було б правильніше сказати, що гіпнотизер їх не загіпнотизував, а «розгіпнотизував». Так само у середині нас, незалежно від того, яким би хронічним невдахою себе не уявляли, закладені здатність і сила, необхідні, щоб добитися бажаного, бути щасливим і успішним. Потрібно тільки відмовитись від ваших упереджень. Отже, йти до своєї мрії – означає багато працювати над собою, вдосконалювати себе. А які риси характеру потрібні (або треба в собі виховувати), щоб стати успішною людиною? Я пропоную вам «побудувати» особистість у вигляді будинку, який має фундамент, міцні стіни та красивий дах. Для цього кожному рядові я даю «будівельний» матеріал, а ви складете з нього будинок. (Демонстрація виробу). Я знаю, що багато учнів нашого класу розвивають у собі творчі здібності змалечку. Нехай вони продемонструють свої роботи. «Хвилина слави» Учитель пропонує оплесками виявити захоплення. Учитель. Школа – це найцікавіший етап вашого життя. Зараз ви робите найвеличніше відкриття – відкриваєте самих себе. Кожен із вас може розкрити свої реальні, досі не знані можливості. А потім багато над собою працювати, щоб у майбутньому досягти своєї мрії. Напередодні я провела анкетування: «Якими ви бачите себе через 10 років». Ось результати.(Учитель зачитує анкети). Я бажаю вам, щоб ваші мрії здійснилися. Незакінчене речення: «Для здійснення мрії потрібно…» Яскрава творча особистість
|
||||||||||||||||||||||||
Схожі:
|
Презентація книги Галини Малик «Абра&Кадабра» Галину Миколаївну Малик. Дитяча письменниця, авторка численних віршів і казкових повістей, створила цілий свій казковий світ, який... |
Інформаційний бюлетень 2009 Бібліотечна діяльність – це самовіддана та кропітка праця, без якої інформація, що зберігається у бібліотеці, може залишитися... |
|
Тема. Відмінювання іменників. Поділ іменників на відміни Мета уроку:... Світ прекрасний навколо тебе – Сонце ясне і синє небо, Птахи і звірі, гори і ріки Нехай він буде таким навіки. Нехай людина добро... |
ОСОБЛИВОСТІ АКТИВІЗАЦІЇ ТВОРЧОЇ ПРАЦІ У запропонованому дослідженні зроблено спробу узагальнити сучасне розуміння понять «праця» та «творчість». Доведено, що праця творчого... |
|
Тема: «Для нас лиш б′ється ночами і днями єдине в світі серце мами!» Виховний захід – родинне свято до Дня Матері «Для нас лиш б′ється ночами і днями єдине в світі серце мами!» |
Літературні угруповання Я за допомогою індивідуального вживання метафор й образів-символів. Важливу роль відводили милозвучності, кольору, відтінкам, дбайливо... |
|
1 Стратегічне управління Стратегічною метою організації, яка створила і запропонувала принципово новий товар, є |
Культурні осередки Києва Цей перелік не претендує на жодну вичерпність, а лиш позначає деякі життєві орієнтири |
|
- «Тайм», що розпочав з 1937 року довгостроковий (що продовжується до цього часу) проект — «Людина року», за підсумками 1938 року назвав... |
О. В. Семеліт Минуще все, любов лиш вічна… Мета: ознайомити учнів з поетичними та прозовими творами про кохання; формувати почуття прекрасного; виховувати пошану до української... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua