Тема: «Для нас лиш б′ється ночами і днями єдине в світі серце мами!»
|
|
Скачати 108.29 Kb.
|
|
Виховний захід – родинне свято до Дня Матері «Для нас лиш б′ється ночами і днями єдине в світі - серце мами!» Тема: «Для нас лиш б′ється ночами і днями єдине в світі – серце мами!» Мета: зміцнювати дружні стосунки між батьками та учнями класу, їх родинами, прищеплювати учням любов до рідних, спонукати до більш дбайливого й уважного ставлення до мам та бабусь; розвивати у дітей естетичний та етичний смак, уважність до оточуючого; виховувати взаємодовіру та бажання відверто спілкуватися  Обладнання: Святково прибраний клас. На стіні плакати дітей з малюнками сімейного родоводу. Учні у святковому вбранні на півколом сидять у класі. Батьки, бабусі, гості сидять за прибраним столом. Учитель: Для кожного з нас планета Земля безмежно дорога, бо на ній є той маленький клаптик, де ми робили свої перші кроки, де ми відкривали для себе навколишній світ. Тут нам уперше забриніли звуки рідної мови, завдяки якій ми усвідомили самих себе й відчули гордість від того, що можемо думати. Тут ми навчились відповідати усмішкою на усмішку і співчуттям на чужий біль. Зустріч наша - сходинка до знайомства з родинами наших дітей. Хай буде вам усім тепло і затишно сьогодні у нас, як у своїй хаті. А щира розмова, дружня порада допоможуть у нашому спілкуванні. Учень 1: Добрий день вам, люди добрі! Щиро просим до господи! Раді вас у нас вітати, Щастя і добра бажати. Учитель: З першої миті життя схиляються над нами обличчя матерів. У тривозі й любові, у замилуванні й надії вдивляються матері в своїх дітей, сподіваючись і прагнучи щастя для них. Усім своїм життям і працею, прикладом і вихованням утверджують у нас кращі риси людяності й добра. Бути Ангелом-охоронцем призначено бути їм самим Богом. О, диво з див – народження маляти! Учень 2: Нове життя ... Яка щаслива мати! З дитятка не зведе своїх очей. І ланцюжок недоспаних ночей Дарує доля їй, і радість днів. А скільки їй наснилось гарних снів! В очікуванні цього дня молилась, Щоб донечка міцною народилась, Здоровою і гарною, щоб жити   і разом світу білому радіти.... Хіба словами можна щастя передати? О, диво з див – народження дитяти! С. Шевченко /Дивослово. – 2001. – №11. - с.73/ Учитель: Старовинна легенда розповідає. Одного разу малятко, яке мало народитися, спитало у Бога:
У цю мить не небі запанувала тиша, але вже почулися людські голоси, і дитина тихо спитала: - Батьку, якщо мій час уже настав, скажи мені тільки його ім′я. - Це неважливо. Ти будеш звати його мамою. (Діти виконують колискову «Вечорові світяться вогні») Учень 3: Сторінку першу я гортаю, Чудовий рік запам'ятаю, Коли до вас в сім'ю лелеки, Принесли діточок здалека. Це був щасливий 1995 рік, Коли почався діткам лік. Хтось вибрав осінь, а хтось літо, Зимові є й весняні діти. Ростуть здорові, гарно вчаться Батькам бабусям, дідусям на радість. Учитель: Хочу попросити мам, щоб вони пригадали: - Якою була погода в день народження вашої дитини? - Хто в родині вибирав ім'я для сина чи донечки? - Чи знали ви, що вибране вами ім′я означало? ( Присутні мами, пригадуючи день народження своїх діток, відповідають на запропоновані запитання) Учитель: Ось мами своїми спогадами збентежили душу кожного. І, напевне, ніхто не пожалів, що має діток. А наші доньки та сини віддають любов тій, що дала їм життя. Серце мами Учень 4: З маленьких років пестить піснями, Не наглядиться, тішиться нами ... Охороняє, благословляє. Для нас лиш б'ється ночами й днями Єдине в світі - серце мами. Усе віддасть нам: тепло і силу, Ясне проміння, здійме на крилах ... Краси навчає, добра навчає. Для нас лиш б'ється ночами і днями Єдине в світі - серце мами. Коли ми в горі - за нас ридає, Коли в нас болі - за нас страждає. Найбільш леліє, найбільш жаліє! Для нас лиш б'ється ночами й днями Єдине в світі - серце мами. Як щастя й успіх гостює з нами, Світиться сонцем вгорі над нами, За нас радіє, щиро сміється ... Для нас лиш б'ється ночами й днями Єдине в світі - серце мами. Коли образим ділом, словами, Кудись поїдем в далеч світами - Тихо заплаче … і все пробачить Для нас лиш б'ється ночами й днями Єдине в світі - серце мами. Коли нам душу вкриють печалі, А потяг щастя полине в далі - Нас не покине, за нас загине! Для нас лиш б'ється ночами й днями Єдине в світі - серце мами! Є. Лещук /Дорогою птахів. К.: Рад. письм., 1991. - с. 52/ Учитель: Мама. Нехай кожен заплющить очі й вслухається у це слово. Напевно, почули мами своєї голос: його не сплутаєш ні з яким іншим, навіть ставши дорослим, завжди пам'ятатимеш його. Учень 5: Як дітей колишеш ти недремно, То не раз змахнеш краплину поту: Що ж прислів'я мовить недаремно - Хто не мав дітей - не мав клопоту.  А зростуть, то скільки дум у неньки І тривог за кожне їхнє діло. Голова боліла від маленьких. Від дорослих - серце заболіло. Учитель: Діти, а чи запам'ятались вам колискові, що співали мами? А, можливо, дехто ще засинає під спів матусі? Назвіть, будь ласка, колискові, під мелодію яких ви починали бачити свої сни. (Діти називають колискові, які їм співали чи співають мами чи бабусі) Учитель: Заспівайте сьогодні для мам ніжну колискову (Виконують колискову «Котику сіренький») Учитель: Материні очі. Начебто на золотавому липовому меду настояні, вони дивляться весь час за тобою; їхній погляд вливається у твій погляд, переливаючись у самісіньку душу. Євген Гуцало згадує, що очі його матері постійно були освітлені зсередини м'яким живим сяйвом, були видимим вираженням душі. Це погляд самої щирості, самого добра, самої зичливості. Які ж очі у ваших мам? (Розповіді дітей про очі мами) Учитель: Образ батьківської хати, де б ми не були, скрізь супроводить нас. Біліє вона на земній кулі, ніби маяк серед неозорого моря, завжди готова дати затишок і розраду. Навесні вона дарує дзюрчання струмків, а з настанням літа, розлившись нестримною повінню, затоплюється зеленню. Взимку ж Чумацький Шлях довго дивиться згори на засніжену хату й будить мрії про ніким ще не бачені далекі світи. Учень 6: Чого, чого журавлики сумують? Попереду - небачені краї. Лиш зиму там вони перезимують Й повернуться до рідної землі. А мама краєм хустки очі втерла І з сумом подивилась їм услід. Здалося. Що калина й та завмерла, Аж доки було видно їх політ. Той ніжний, мов журавки, мамин погляд Проліг через усе життя моє. ... Коли твій рідний дім з тобою поряд - вважай, що в тебе все на світі є. В. Барановська /Світязь. Літ. зб. – К: Укр. письм., 1992. – с. 58 (Учні виконують пісню «Три поради») Синові Учень 7: Якщо тобі судився шлях далекий, Якщо тобі судився шлях крутий - Напийсь води із маминого глека, Напийсь небес, як молодий лелека- Не забувай, ізвідки родом ти! Якщо тобі судилися дороги, До крові ноги збиті у ходьбі - Вертайсь завжди до рідного порога, Молись на маму, як одного Бога, - Не забувай, хто дав життя тобі! Якщо тобі судилися стежини Нестерпної, страшної темноти - Тобі засвітить сонцем Україна, Свята, єдина, рідна Батьківщина - Не забувай, ізвідки родом ти! М.Сидорчук /Світязь. Літ. зб. – К: Укр. письм., 1992. – с. 41 Учитель: Матір! Вона як весна, що пробуджує усе живе своїм теплом, дає початок новому життю. Кажуть, що чоловік стає на коліна тільки в трьох випадках: щоб напитись із джерела, зірвати квітку для коханої, щоб вклонитись матері. Учень 8: Молюся Вам, єдиний Боже, - Мамо. Молитва ця і радісна й сумна В моїй душі, немов у Божім храмі, Вночі і вдень із ніжністю луна. Молюся Вам і кланяюся в ноги, Схиляю до землі своє чоло. За ваші всі чекання і тривоги, Благословення, віру і тепло. Матусю люба, хай моя молитва Любов'ю втішить серце хоч на мить, Нехай його гаряча в грудях битва Не ллє сльози і болем не щемить. Молюся Вам за пісню колискову, За ласку, карий погляд і терпець, За усмішку Богині сонечкову Й за те, що я молюсь, молюсь тепер ... О мамо-ненько, цвіте яблуневий! Не збитий громом долі і весни. Я вам готовий прихилити небо, Щасливі й світлі насилати сни. Молюся вашій мудрості, Матусю, Ясного слова чистій простоті. До нього я душею притулюся, - До скарбу найдорожчого в житті. Бо в нім - любов і дім, і подзвін жита, Криниця пам'яті і віри джерело, Бо в нім - моєї совісті молитва, Ріка моя. І човен, і весло ... Молюся вам, єдиний Боже, - Мамо ... Молюся, та нічого не молю: Ні харчу, ні срібла-злата, ані краму Живіть лишень; Благаю і велю! Учитель: «Матуся», «неня», «ненечка» - так називають цю людину. Під сонцем - тепло, на найчудовіших землях - добре, а під материнським крилом найкраще; до чужих людей йдуть за розумом, а до матері за сонцем. Жінка! Мама! Бабуся! Любимо довгі зимові вечори. За вікном завива хуртовина. А в хаті затишно і тепло. А матуся моєї мами чи тата оповідає казку. Діти, які казки з дитинства пригадуються вам найчастіше? Назвіть їх. (Діти перелічують казки, з якими їх знайомили бабусі) Учень 9: Бабусю моя дорогенька, Матуся моєї матусі, Присядь біля мене близенько, Я ніжно отак пригорнуся. Накину тобі я на плечі хустину тепленьку, пухову. Як гарно з тобою малечі, бабусю, Завжди будь здорова. На руки твої подивлюся, Що ніжно голівку ласкали. Ці руки старенькі бабусі В колисці мене колихали. Вони хоч старенькі, та вправні, Все вміють ці руки робити: Хустиночки вишити гарні, Сніданки й обіди варити. Учитель: Хочу присутніх бабусь попросити поділитися вмінням та особливостями догляду за внуками та їх вихованням. Розкажіть нам, будь ласка, які моменти спілкування з онуками пам’ятаєте завжди? (Присутні бабусі пригадують, як вони доглядали за внучатами, які казки їм розповідали …) Учитель: Берегиня! Стоїть у витоків нового життя, яке вона плекає і зміцнює. У цьому її Боже призначення, найперша і найголовніша суть. Жінка Учень 10: Нехає мені доля вготовила муки. Не камінь на плечі, а цілий обвал. Я буду до щастя простягувать руки. Я буду молитись на свій ідеал. Нехай моя доля знедолено плаче. Карає і мучить нестерпним життям. Я — все-таки сильна. Я – щось-таки значу. Я світ цей дивую красивим дитям. Накотяться біди - повинна здолати. Підкотиться туга - повинна мовчать. Немеркнуче світло: Я - жінка, Я - мати, Запалена Богом остання свіча. І хто мене кине, - покинутим буде, Хто словом осудить, - осудиться сам. Земна і небесна. Такою пребуду. Такою достанусь грядущим вікам! Ганна Чубач /Дивослово. – 2002. – №5. - с.73/ (Вокальна група дівчат виконує пісню "Світило мені ясне сонце ") Учитель: Швидко ідуть роки, а ще швидше ростуть наші діти. Не встигнеш збагнути - розлетяться з маминого гнізда. Озветься мама до них спомином у сні, лагідним словом пісні, білокорою берізкою у тумані. Вклоняюсь, мамо, я тобі Учень 11: З далекої тривалої дороги, Через печалі й гіркоту розлук Спішу вклонитись отчому порогу І доторкнутись материнських рук. Ти вміла ждать. За це тобі спасибі, За білі короваї на столі. Ти в путь мене благословляла хлібом, Щоб не цурався рідної землі. Ділив з людьми і радощі, й печалі, і тривоги, Не спотикався і не відступав, Щоб рідного батьківського порога Ніколи у житті не забував. Чому мене так вабить рідна хата, Збадьорює, мов подихом весни? Бо в хаті тій мене чекає мати У світлому серпанку сивини. Вертаючи з віддалених країв,   Після тривожних мандрів і розлуки Цілуймо руки наших матерів, Натруджені й ласкаві рідні руки! Ніщо не вічне - вічні матері! Уже й тоді, як нікому стрічати, Допоки сонце сяє нам вгорі У кожного живе у серці мати.Учитель: Багато сказано сліз про найдорожчу людину у світі: матір, ангела-охоронця.. жінку, берегиню, наповнену любов'ю, добром, милосердям. Надіюсь, що все-таки наші діти не зрадять своєї родини, свого батьківського порога, своєї матусі. Скупайте в любистку маленького сина, На ніч спеленайте у сон-споришах. Бо стебла любистку ростуть із насіння, З одного коріння, що й людська душа. Помийте в любистку голівоньку доньці, Щоб виросла довга ї пишна коса, Нехай попід небом на вранішнім сонці Завруниться любо дівоча краса. Люб-любий-любисток ніхто не затопче, Ростиме на нашій землі залюбки, Допоки дівчата любитимуть хлопців, І люблять допоки дівчат парубки. А ще хай полюбить нас всіх Україна, Прийме під святий материнський покров. Купайте в любистку і доньку, і сина, Бо слово любисток від слова любов. Т. Барбелюк /Перевесло. Альманах. – Луцьк: Надстир′я, 2004. с.13/ (Учні виконують пісню про маму") Класний керівник, учитель укр. мови та літ. Хомін Наталія Михайлівна 45342 вул. Порицька, 25 с. Павлівка Іваничівський р-н Волинська обл. |
Схожі:
|
Свято 8 Березня Ведуча Ведуча: Мама… Наймиліше слово на землі, у мами ніжні та лагідні руки, добре і чутливе серце. Мамина любов, мов сонечко, зігріває... |
Текст для контрольного аудіювання №1 для 7 класу Цей день видався Вірі Іванівні особливо тяжким. Боліла голова, нило серце, і хотілося лиш одного: лягти і мовчки лежати, заплющивши... |
|
Це тема, для кожного з нас Багатьох з нас – ніхто не знає. Багато людей живуть у світі їх знають максимум дома, а якщо немає ні рідних ні близьких їх взагалі... |
Є в світі одне слово, перед яким усі народи низько схиляють голови.... На стінах плакати: «Мамо, тобі тихесенько вклонюсь…», «Без рідної мови, без пісні, без мами збідніє земля назавжди», «Серце матері... |
|
ТЕМА: Доля жінки–матері у поемі Т. Г. Шевченка «Наймичка» Учитель літератури: Більшість з вас написали слово «мама». Так, найдорожчою в світі для всіх нас є мама. Дорогим та святим це слово... |
Заповіді для мами і тата майбутнього першокласника Давайте її посильну роботу вдома, визначте коло її обов’язків. Зробіть це ніжно, з довірою: „Який ти в нас уже великий, ми навіть... |
|
Урок компаративного аналізу сонета Франческо Петрарки та поезії Володимира Сосюри Обладнання. Мультимедійна дошка, збірки матеріалів до уроку, схеми оцінювання «Чисте серце», порівняльні таблиці-схеми, схема «Сенс... |
Мета: виховувати повагу до жінок, любов і вдячність до мами, бабусі;... Вихователь. Добрий день, дорогі наші мами, вчителі, бабусі, всі присутні в цьому класі |
|
1. Тараса Григоровича Шевченка, генія української літератури, знають... Тараса Григоровича Шевченка, генія української літератури, знають і цінують в усьому світі. По ньому пізнають нас,українців,бо Тарасові... |
ТЕМА. Споріднені слова Сьогодні до нас в гості завітав Лісовичок і Запрошує нас у подорож до Лісового царства |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua