“ З А Т В Е Р Д Ж У Ю”
Начальник Заводського районного
відділу м. Миколаєва ГУ МНС України
підполковник внутрішньої служби
О.І. Корчинський
“ 23 “ грудня 2005 року.
ПЛАН-КОНСПЕКТ
для проведення заняття з технічної підготовки
з водійським складом частини.
ТЕМА: Вивчення вимог щодо керування транспортними засобами в складних умовах: вночі, у тумані, під час опадів, весняного танення снігу, в умовах ожеледі, бездоріжжя, у колонні.
МЕТА: вивчити з водійським вимог щодо керування транспортними засобами в складних умовах: вночі, у тумані, під час опадів, весняного танення снігу, в умовах ожеледі, бездоріжжя, у колонні.
ЧАС:45 хвилин.
МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: учбовий клас.
ЛІТЕРАТУРА: “Рекомендації водіям пожежної охорони щодо попередження ДТП, порушень Правил дорожнього руху” ГУ ДПО МВС України № 12/4/1774 від 28.06.2001 року.
Хід заняття.
1.Організаційний момент – 5 хвилин:
- перевірка присутніх;
оголошення теми і мети заняття, питань які вивчатимуться.
2.Контроль знань – 5 хвилин;
- перевірка засвоєння раніше пройденого матеріалу.
3.Викладення матеріалу теми – 30 хвилин.
3.1 Керування транспортними засобами темної пори доби , в умовах недостатньої видимості.
3.2. Керування транспортними засобами в зимову пору року.
СДПЧ-3
2005 рік
Найменування заходів
|
Методичні вказівки
|
Керування транспортними засобами темної пори доби , в умовах недостатньої видимості.
Керування автомобілем темної пори доби дуже ускладнене. З настанням темряви погіршується видимість дороги і розташованих на ній об’єктів. Світло фар автомобіля освітлює лише обмежену ділянку дороги, причому об’єкти з являються в освітленій зоні зненацька, для розпізнання їх потрібно більше часу ніж удень. Час реакції водія вночі збільшується в середньому в два рази. За умов недостатньої видимості майже неможливе кольоровідчуття предметів. Вони розрізняються не кольором , а яскравістю, причому яскравість об’єктів ( транспорті засоби, пішоходи) і контрастність їх щодо дороги істотно знижуються. Відстань, на якій можливо виявити транспортні засоби вночі, скорочується майже вдвоє порівняно зі світлою порою, однак водієві здається, що вони ще далеко. Взагалі при вечірньому присмерку й на світанку у багатьох водіїв з являється так званий оптичний обман. Обриси предметів розпливаються автомобілі крім білого та яскраво-жовтого кольорів зливаються з тлом і покриттям дороги. У світлі фар викривляються предмети й нерівності дороги. Різкі й часті зміни освітленості і яскравості предметів вимагають повсякчасної зору, в результаті очі водія швидко втомляються. Найбільша небезпека виникає у разі засліплення його фарами – видимість різко зменшується, а часто й зовсім зникає. Якщо в такому випадку водій не виконає припис Правил дорожнього руху ( не змінюючи смути руху, знизити швидкість і зупинитися), то протягом часу адаптації зору до темноти руху автомобіля буде « на сліпу». При цьому навіть на невеликій швидкості (30-40 км) автомобіль може пройти 100 м і більше. За цих умов водій не має можливості побачити небезпеку або перешкоду та витримати траєкторію руху автомобіля. Як правило, він стежить лише за тим, щоб рульове колесо не змінювало положення. Однак автомобіль здатний змінити траєкторію без участі водія і вийти за межі дороги або на смугу зустрічного руху.
Статистика свідчить, що на темну пору доби припадає майже половина всіх ДТП з найважчими наслідками. Зниження інтенсивності руху породжує у багатьох водіїв упевненість у тому, що можна вдатись до вищої швидкості і вільніше маневрувати, ніж удень, а ослаблення контролю породжує почуття безкарності.
Суттєво погіршується умови видимості під час снігопаду, зливи і особливо, туману. Туман закриває орієнтири, змінює забарвлення променів усіх кольорів, крім червоного. Так жовте світло стає червонуватим, а зелене – жовтуватим. Пелена туману може бути настільки густою, що навіть з увімкненими фарами неможливо щось розрізнити на відстані 3-5 м.
Темної пори доби та за умов недостатньої видимості водій більшу частину часу перебуває у стані підвищеного емоційного напруження, тому він набагато швидше втомлюється ніж удень. До роботи на автомобілі вночі слід ретельно готуватися. Усунення технічної несправності в дорозі темної пори доби вимагає більше часу, складніше виявити і усунути причину несправностей, особливо таких як підтікання мастила або охолоджувальної рідини. Тому під час перевірки технічного стану автомобіля треба врахувати все до дрібниць. Недбале укладання інструменту, ганчір’я, пристосувань також може спричинити перешкоду в дорозі. Особливу увагу слід приділити очищенню, перевірці комплектності й справності освітлювальних приладів, склоочишувачів. Багато хто з водіїв ігнорує необхідність регулювання світла фар – заходу, що забезпечує правильний розподіл світла на дорозі і знижує ймовірність засліплення. Перевіряти й регулювати світло фар належить хоча б раз на рік. Одержавши завдання на нічну поїздку, водій повинен ретельніше, ніж для денного рейсу, вивчити майбутні маршрут, що може забезпечити орієнтування в дорозі і передбачення ситуацій.
Швидкість руху темної пори доби майже у всіх випадках повинна бути меншою за швидкість удень, її слід встановлювати такою, щоб зупинковий шлях автомобіля був меншим за відстань видимості дороги. Якщо цього правила не додержуватися, то наїзду на перешкоду, яка може виникнути в зоні видимості, чи зіткнення з ним, запобігати набагато важче або неможливо. Зближуючись із зустрічним транспортним засобом, водій повинен швидко визначити рухається він чи стоїть. Переконатися в цьому можна по тіні, яку кидає передня частина транспортного засобу, або за відображенням світла фар зволоженою поверхнею дороги. Переключати фари на ближнє світло необхідно тоді, коли водій відчуває незручність або якщо переключене світло водієм зустрічного автомобіля. Після переключення слід установити швидкість відповідно до зменшеної відстані видимості і стежити за правим краєм проїзної частини. Періодично слід продивлятися свою смугу, але уникнути затримання погляду на фарах зустрічного автомобіля, Це дозволить зберігати найкраще зорове відчуття і допоможе помітити перешкоду, котра може опинитися на смузі руху або виникнути справа від неї.
Якщо водій зустрічного транспортного засобу не виключав дальнє світло, треба попередити його повторним переключенням світла фар. Якщо він продовжує порушувати Правила дорожнього руху необхідно знизити швидкість, обережно звернути вправо і зупинитися на своїй смузі.
Велику обережність слід виявляти, коли зустрічний транспортний засіб їде з вимкненим світлом або з однією ввімкненою фарою. Не виключено, що назустріч рухається автомобіль з несправними фарами (обома чи однією). Коли несправна ліва фара, небезпека цілком реальна, бо лівий бік автомобіля непомітний – і тоді можливе зіткнення. Щоб запобігати йому, слід збільшити інтервал до полуторної ширини вантажного автомобіля або зупинитися. У ночі дуже важко оцінити відстань до зустрічного автомобіля чи його швидкість. Тому за наявності яких ознак зустрічного автомобіля від бажання випередити слід відмовитись. Наближаючись до транспортного засобу змініть далеке світло на ближнє на відстані не менш як 250 м від нього. При цьому дорога добре проглядатиметься завдяки світлу фар автомобіля попереду що рухається попереду. Дальнє світло можна увімкнути перед завершенням обгону. Повороти дороги у ночі мають інший вигляд. ніж удень. Важко оцінити їх кривизну – обрати безпечну швидкість. При повороті краще освітлюється зовнішня смуга руху. У разі, якщо автомобіль обладнано протитуманними або широко кутовими фарами, їх слід увімкнути перед початком повороту.
Під час руху неосвітленими дорогами велику небезпеку являються транспортні засоби, які зупинились на проїзній частині або неподалік неї. Тому навіть для короткочасної зупинки треба намагатися виїжджати за межі дороги.
Під час руху мокрою або брудною дорогою необхідно періодично зупинятися, щоб протирати фари, ліхтарі покажчиків повороту і стоп-сигналу. При русі розбитою дорогою рекомендуємо користуватися ближнім світлом фар, яке за обмеженої швидкості краще освітлює дорогу безпосередньо перед автомобілем. Типовими помилками малодосвідчених водіїв під час руху незнайомими дорогами є втрата орієнтування і виїзди на ліву смугу або на праве узбіччя. Найзручніше і найпростіше орієнтуватися по лініях поздовжньої розмітки, яскравих огорож по краях дороги, а також по зелених насадженнях, розташованих у зоні світла фар. При цьому слід пам’ятати, що обмежувальні стовпчики або світловідбивачі, як правило, попереджають про те, що в цьому місце є поворот, насип, міст тощо.
За характером світла фар зустрічних автомобілів водій може визначити профіль дороги. Періодична поява і зникнення світла свідчать про пересічений профіль. Якщо помічене світло не зникає, дорога по переду рівна.
У тумані білий колір світла увімкнених фар не поліпшує, а навіть погіршує видимість, бо промені дуже розсіються, поглинаються і відображаються. Тому слід користуватися протитуманними фарами. Коли ж їх немає, вмикають ближнє світло фар. Швидкість руху треба обмежити вона( у км на годину) не повинна перевищувати половину відстані видимості (у метрах). Приміром , при видимості 20 м швидкість має бути не більшою за 10 км/год. При цьому рекомендовано під час руху тримати відчиненим вікно кабіни й дослухатись до шуму від інших транспортних засобів. Рухатися слід якомога ближче до правого краю проїзної частини. Коли треба зупинитись, водій має кілька разів швидко та тиснути на гальмову педаль, вмикаючи ліхтар стоп-сигналу для попередження водіїв, що їдуть за ним. Якщо необхідно повернути ліворуч або об’їхати транспортний засіб, який стоїть, водій повинен оглянути дорогу через прочинені двері автомобіля і переконатися у відсутності попутного та зустрічного транспорту. Періодично слід подавати звукові сигнали і відповідати на сигнали інших водіїв. Враховуючи, що при тумані відчуття кольорів спотворюється при наближенні до світлофора треба уповільнити рух автомобіля та уважно перевірити значення сигналу світлофора. Виїздити на перехрестя можна тільки абсолютно пересвідчившись у тому, що рух дозволено.
Темної пори доби бажано, щоб тривалість роботи водія не перевищувала 6 годин тому, що інтенсивність його втоплення збільшується. З метою відновлення працездатності водія необхідні обов’язкові перерви. Перша – на – 5-8 хв. після 2-3 год. Руху, наступні – через 1-1,5 год., причому відпочинок має бути активним. Бажано також, щоб після 2-3 год. руху перерва була тривалою, з харчуванням. Після нічного рейсу, як і перед ним, водій потребує хорошого відпочинку.
Керування транспортними засобами в зимову пору року.
У зимову пору року рух на транспортних засобах накатаною сніговою дорогою не являє труднощів. Слід лише пам’ятати, що зчеплення коліс автомобіля з нею невелике. Тому не можна різко повертати рульове колесо і гальмувати перед поворотом, необхідно заздалегідь знизити швидкість руху автомобіля. Крім того, треба знати, що під час відлиги чи приморозків, сильних снігопадів дорога може обледеніти або вкритися пухким снігом. У таких випадках під час гальмування автомобіля верхній шар снігу швидко знімається колесами, а на оголених місцях виявляється обледеніла поверхня дороги, що може спричинити занос транспортного засобу. Невеликі снігові замети і кучугури слід долати з розгону, без переключень передач і поворотів рульового колеса. Якщо при необхідності проїзду довгої засніженої ділянки чи великої кучугури явно видно, що автомобіль не зможе їх подолати або вже починає буксувати, то, не допускаючи його повного застрягання, слід виконати такі рекомендації –
зупинитися й почати рухатися назад по старому сліду, ущільнюючи таким чином колію,
перевірити положення коліс – якщо вони стоять прямо, то опір рухові автомобіля має бути невеликий, якщо ж колеса повернуті вбік, то виїзд з кучугури буде ускладнений, задні колеса можуть буксувати,
розігнати сильніше автомобіль і подолати ділянку, що залишилась, а коли це не вдається з першого разу, слід повторити маневр або підсипати під колеса пісок покласти гілля чи інший підручний матеріал.
Ділянки з глибоким снігом (максимум до 1-2 діаметра колеса) найкраще долати, використовуючи ланцюги проти ковзання або, знизивши тиск у шинах. Рухатися треба з постійно натиснутою педаллю керування подачею палива на другій або третій передачі, уникаючи буксування коліс автомобіля в снігу. Якщо висота снігового покрову більша за половину діаметра коліс, то проїхати його буде неможливо, необхідно розчистити дорогу. Слід бути особливо уважним за наявності на ділянці дороги глибоких колій. Ними належить рухатися повільно, бо колії ніколи не бувають рівні й прямі, а удар коліс об їх стінки на великій швидкості руху автомобіля спричинює втрату його стійкості та приводить до перекидання. Крім того, надто глибока колія небезпечна ще й тому, що агрегати автомобіля можуть зачепитися за поверхню дороги. Також ускладнюється виїзд з колії в разі роз їзду із зустрічним транспортним засобом та при поворотах.
Часто дорога може бути вкрита сипким і мокрим снігом. За таких умов автомобіль може бути знесений на узбіччя і навіть до кювету. Щоб уникнути такої загрози слід рухатись з невеликою швидкістю. Особливо небезпечна дорога з поперечним ухилом, підйомами та спусками. На такій дорозі треба вчасно ввімкнути відповідному передачу, щоб частота обертання колінчастого вала двигуна відповідала дорожній обстановці.
|
Прочитати
Дати під запис
Пояснити
Прочитати та пояснити частково дати під запис
Дати під запис
Прочитати та пояснити
Прочитати та пояснити
Прочитати та пояснити
Прочитати пояснити та дати під запис
Прочитати
Дати під запис
|
4. Закріплення вивченого матеріалу 3 хв.
Питання для закріплення:
4.1. порядок керування автотранспортним засобом в умовах обмеженої видимості?
4.2 Як уникнути зіткнення під час ожеледиці?
4.3 Як не потрапити у занос?
5. Підбиття підсумків – 2 хв.:
- вказати на питання, які вимагають підвищеної уваги;
- оголосити оцінки;
- відповісти на запитання.
Конспект склав:
Ст. водій СДПЧ-3
прапорщик вн. сл. Г.А. Левченко
“ 21 ” грудня 2005 року.
|